Як вибрати оприскувач для саду, аби не витрати марно гроші?  Садовий обприскувач — це незамінна річ для догляду за рослинами. Він має бути у кожного садівника, фермера чи дачника. Обприскувачі підходять для поливу, підгодівлі та лікування рослин. Також вони стануть у нагоді під час обробки дерев, виноградників, розсади і клумб. Щоб правильно обрати обприскувач, важливо зрозуміти, що саме ви оброблюватимете ним. 

Ольга М’ясникова, яка тримала в Бахмуті садовий магазин «Gardenside», поділилася з редакцією «Бахмут IN.UA», який обрати обприскувач для саду.

Види садових обприскувачів

Обприскувач садовий використовують для саду чи городу, вони бувають:

• механічні (ручні);
• акумуляторні;
• електричні;
• важільні;
• помпові;
• бензинові.

Вже сама назва говорить про те, чим вони відрізняється.

Механічний

Інструмент для обприскування рослин має різні механізми. Найпростіший – це звичайний механічний обприскувач — це найдешевший варіант. Те, що кожен може собі дозволити. Але, знову-таки, тут теж є варіанти. Категорія залежить від якості та різної цінової політики. Ємність може бути різною два, три, пять літрів і більше.

«Все залежить від терміну служби та комфорту під час роботи. Ціна безпосередньо впливає на термін служби роботи та якість матеріалів. У своєму магазині ми працювали весь час із двома виробниками «Леміра» та «Kwazar». Це українсько-польські товари. Спочатку була «Леміра», потім ми від неї відмовилися. «Kwazar» коштує дорожче, як мінімум у два рази. На обприскувачі гарантія йде один рік. Але ще є термін служби. Тобто реально обприскувач «Kwazar» працює три роки без жодних проблем. «Леміра» вже через сезон починає бризкати не дуже добре», — пояснила бахмутянка.

Механічний обприскувач «Marolex Master 1000». Фото: ek.ua

Важільний

Важільний — один з різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. У розпилювачах цього типу важіль потрібно качати постійно. Це може бути досить виснажливо, однак важільні розпилювачі мають свої переваги.

По-перше, вони більш прості, дешеві і водночас більш надійні і безпечні: пошкодження резервуара не приводить до «вибуху» з розбризкуванням вмісту, а працездатність у багатьох моделях зберігається навіть при негерметичному баку.

По-друге, великі наплічні агрегати цього типу зазвичай переносяться на двох плечах, на зразок рюкзаків — це забезпечує максимально рівномірний розподіл навантаження.

Важільний обприскувач «Lemira OG-101». Фото: elektromotor.com.ua

Помповий

Помповий — однин із різновидів обприскувачів, які працюють від мускульної сили. Відмінність полягає в тому, що в цьому випадку використовується накопичувальний принцип: за допомогою помпи в резервуар заздалегідь нагнітається запас стисненого повітря, яке поступово витрачається в процесі роботи. Запас потрібно час від часу поповнювати, підкачуючи помпу.

Характерною зовнішньою ознакою помпового обприскувача є ручка підкачки, яка розташована на верхній частині. Моделі з наплічним переміщенням доводиться носити на одному плечі, щоб ручка залишалася в межах досяжності. Це менш зручно, ніж переміщення важільних моделей на двох плечах.

Загальною особливістю всіх помпових агрегатів є те, що під час роботи не потрібно постійно качати повітря. З іншого боку, така конструкція погано підходить для великих обсягів, тому ємність резервуару в розпилювачах цього типу не перевищує 12 літрів. Садові обприскувачі часто використовують й для поливу кімнатних рослин, саме помповий буде зручний для такого призначення.

Помповий обприскувач «Kwazar Orion 9». Фото: prom.ua

Акумуляторний

Це обприскувач з живленням від вбудованих акумуляторів. Випускаються в безлічі різновидів — від найпростіших моделей, створених як більш зручна альтернатива ручним оприскувачам, до потужних професійних агрегатів, що наближаються за можливостями до бензинових.

Загалом акумуляторні моделі зручні у використанні та обслуговуванні, відносно прості і дешеві, працюють тихо та можуть без обмежень застосовуватися як на відкритому повітрі, так і в теплицях. Ключовий недолік — неможливість швидко відновити роботу при вичерпанні заряду, адже процес зарядки займає досить багато часу.

«Акумуляторний обприскувач на нашому сегменті ринку представлений переважно різними китайськими виробниками. Вони всі схожі, однакові. Тут варто, напевно, дивитися на ємність акумулятора, який заряджається. Це впливатиме на час роботи. Але цінова політика приблизно однакова. Акумуляторним обприскувачем працювати, звичайно, набагато простіше. Коли у нас велика площа картоплі, припустимо, або ще чогось на городі, і треба постійно бризкати, то акумуляторні дуже зручні», — додає Ольга М’ясникова.

Акумуляторний обприскувач «Forte KF-16». Фото: ek.ua

Вам буде цікаво

• Експерт розповів, коли і як садити гарбуз
• Як підготуватися до сімейної фотосесії? Покрокова інструкція від фотографині з Бахмута
• Експерт розповів, як захистити домашніх тварин від кліщів

Електричний

Розпилювачі з електромоторами, що живляться від звичайних розеток, мають меншу вагу і вартість, ніж акумуляторні аналоги, а час їхньої роботи практично необмежений. З іншого боку, необхідність тягнути дріт від розетки помітно обмежує мобільність. Тому особливого поширення цей варіант не отримав, він зустрічається лише в деяких колісних моделях, де автономністю пожертвували заради переваг електричного двигуна.

Електричний обприскувач на колесах — професійний обприскувач, який має зручну систему управління, міцні колеса та опору. Легко маневрує, стійкий на похилих поверхнях.

Акумуляторна батарея може працювати впродовж чотирьох годин, в залежності від тиску використання. Обприскувач комплектується 30-метровим шлангом із котушкою для шлангу та алюмінієвою фурмою з регульованою насадкою. Як правило, електричні обприскувачі мають велику ємність (40 літрів і більше).

Електричний обприскувач на колесах «Stocker». Фото: sekator.net

Бензиновий

Обприскувачі, оснащені бензиновими двигунами, зазвичай, належать до професійного рівня і відрізняються високою продуктивністю і дальністю дії.

Для невеликої ділянки біля приватного будинку або дачі купувати такий пристрій немає сенсу, а от на великих площах бензиновий агрегат може виявитися досить корисним. Одна з ключових переваг подібних моделей перед акумуляторними полягає в тому, що бак двигуна можна швидко заправити пальним. З іншого боку, бензинові оприскувачі більш складні й дорогі, вони сильніше шумлять і виробляють вихлопні гази. Як бачимо, пристрій для обприскування рослин потрібно вибирати опираючись на свої потреби.

«Бензиновий обприскувач створений для саду. Він має велике сопло. Високі дерева (3-4 метри) такі обприскувачі чудово кроплять. Для саду це загалом класно. У нас був великий сад: яблуні, груші, сливи тощо. Ми постійно користувалися бензиновим обприскувачем. Чесно кажучи, вдома ми користувалися тільки механічними та бензиновим (16-18 літрів) обприскувачами. Для саду взагалі чудова штука, найкраща», — поділилася бахмутянка.

Бензиновий обприскувач «STIHL SR 200-D». Фото: Stihl 

Використання на практиці

«Особисто я люблю ручні обприскувачі. Дуже часто дозування всіх пестицидів, які використовуються в домашніх господарствах, на городах маленькі. Вони переважно йдуть на 5 або 10 літрів. Акумуляторні обприскувачі мають більшу ємність — мінімум 12 або 16 літрів. Тобто ранець вішається на плечі і з ним потрібно ходити. В основному цим займаються жінки, і досить важкувато носити з собою 10 літрів і більше. Тому іноді дуже зручно мати маленький 5-літровий механічний обприскувач для того, щоб вийти побризкати кабачки, огірки, помідори на невеликій ділянці. Підсумую, що добре мати все. Але в цьому випадку потрібно враховувати бюджет», — резюмувала Ольга М’ясникова.

Читайте також: Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?

Фото: «iStock»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!