18 травня Україна святкує День Вишиванки, його щороку проводять в третій четвер травня. Цю традицію започаткувала студентка  ще в 2006 році й вона стрімко набула популярності. З початком повномасштабного вторгнення вишиванка набула особливого значення для українців. Напередодні свята розповідаємо, які вишиті сорочки були притаманні Донеччині, зокрема й Бахмуту.

Засновниця творчої майстерні «Оберіг» та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко поділилася із редакцією «Бахмут IN.UA» особливостями традиційного строю Донеччини.

Вишита сорочка — це своєрідний пароль

Засновниця творчої майстерні «Оберіг» та членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко. Фото: Фейсбук

Чимало бахмутян пам’ятають, як в Бахмуті працювала творча майстерня «Оберіг», цей культурний осередок зберігав унікальні стародавні народні костюми українців, зокрема й старовинні вишиванки. Редакції дізнавалася у пані Світлани Кравченко про особливість народного строю напередодні свята.

«Назва День Вишиванки трохи некоректна, ми українці завжди вважали своїм одягом ключовим — вишиту сорочку. Назва вишиванка для мене особисто трохи знецінює цінність вишитої сорочки. Вишита сорочка для українців — то код нації, але яка розшифровка його? Це перш за все шлях боротьби за людську гідність», — розповідає членкиня Національної спілки народних майстринь України Світлана Кравченко.

Вона пояснює, що роками українців гнобили росіяни, вони намагалися знищити культурну ідентичність  нашого народу: людям забороняли говорити українською мовою та носити вишитий одяг. Світлана Кравченко наголошує, що вишитий одяг був мовчазним протестом українців. 

«У дисидентські роки, коли були широко розповсюджені політичні ув’язнення й радянська влада теж принижувала й знищувала гідність людини, гідність українців. Тоді жінки в концтаборах виборювали голодуваннями право носити не номер, а вишитий комірець й відчувати себе приналежними до великої української нації», — каже пані Світлана.

Членкиня Національної спілки народних майстринь України додає, що вишита сорочка в 2014 році стала своєрідним паролем в Бахмуті, адже цей стрій допомагав ідентифікувати людину, її приналежність.

«Донеччина дуже цікава територія, де народна українська культура ввібрала в себе всі зразки, всіх регіонів, які тільки можливо. Донеччина сформувалася як територія найпізніше, в порівнянні з іншими регіонами України. Сюди люди їхали з різних причин; когось виселяли примусово, хтось біг сюди від голоду чи за роботою…Коли люди переміщаються з місця на місця вони везуть з собою культуру. Тому на Донеччині народна культура дуже різноманітна, вона увібрала в себе зразки різних зрілих культур, в тому числі й народної культури», — пояснює пані Світлана.

Цінність вишитої сорочки за останні роки змінилася

Волонтерка Оксана Муравлева вже не перший рік займається вишиванками, разом з іншими жінками вона шиє розпашонки для немовлят. Їх потім відправляють у пологові будинки навіть за кордон. Акція «Народжені у вишиванках» зародилась у Донецькій області ще у 2017 році з ініціативи Лесі Воронюк, голови громадської організації «Всесвітній День вишиванки». Це волонтерська робота, яка спрямована на відтворення українських традицій, розвиток світогляду та патріотичне виховання. 

Жінка у народному строї. Юзівка ​​1910-ті, нинішній Донецьк. Фото: з відкритих джерел

«За останні роки люди почали більше цінувати вишиванки й більше носити їх, особливо на свята. Донеччина запозичила квіткові мотиви — це троянда, а от стародавній Донецький візерунок віднайшла Людмила Огнєва, він називається козачка. Там таке, як поле. Козачка йде квадратами, як лінійне поле. Останні роки на Донеччині прижилися саме трояндочки, які використовували у вишиванках», — каже Оксана Муравлева.

Майстриня додає, що зараз кожна людина обирає собі вишиванку до смаку. Однак, каже пані Оксана, набагато краще саме вишиванка ручної роботи, адже машинний візерунок зроблений без душі.

«Для мене вишиванка — це Україна. Коли людина сама собі підбирає орнамент вишивки, вона занурюється в цей процес, цікавиться цим», — пояснює майстриня.

Додамо, що на Донеччині майстрині вишивали різними техніками, був мікс різних культурних особливостей. Однак, нашому регіону була притаманна тепла кольорова гамма, зокрема це традиційно червоний, чорний та білий кольори. Здебільшого майстрині візерунками прикрашали руками або коміри.

Фото вишитого строю

В 2020 році майстерня «Оберіг» вирішила створили унікальний каталог, де зібрали образи притаманні нашому регіону. Почали з відтворення строїв, які носили на Донеччині в стародавні часи. Для цього використовували світлини музеїв Донеччини та сімейних архівів.

Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: Іван Сидоров, розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці Світлани Кравченко

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”

Фотосесія у народному строю. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”

Вишита сорочка. Фото: розміщено на сторінці творчої майстерні “Оберіг”

Фото: Світлана Кравченко, Фейсбук

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Через початок війни, чимало українських сімей були змушені покинути власний дім та стати внутрішніми переселенцями. Це дозволило їм бути у безпеці. Однак, вже на місці потрібно розв’язувати нагальні питання, зокрема ті, що стосується освіти дитини.

Про те, як влаштувати дитину, що зазнала вимушеного переміщення, до державного або комунального закладу освіти, розповіли експерти Юридичного порадника для ВПО у Facebook.

Як влаштувати дитину ВПО у місцеву школу

За словами експертів, держава гарантує кожній дитині, у тому числі й ВПО, доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти. Це прописано у частині 2 статті 19 Закону України “Про охорону дитинства”.

Як ВПО здобути дошкільну освіту

Діти з-поміж ВПО чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, мають першочергове право на зарахування до державних або комунальних закладів дошкільної освіти.

Для того, щоб дитина здобула дошкільну освіту, потрібно надати заявку про зарахування до того чи іншого навчального закладу. Це повинен зробити особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини. До заяви також потрібно додати наступні документи:

• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка, встановленої законом форми разом з висновком про те, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти;
• копія документа про право на пільгове зарахування (довідка ВПО або документ, що підтверджує статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів).

Прийом заяв про зарахування дітей може організовуватися, зокрема, з використанням системи електронної реєстрації чи через ЦНАП.

Як ВПО отримати загальну середню освіту

Для того, щоб дитину ВПО зарахували до закладу середньої освіти, одному з батьків, опікуну чи іншому законному представнику потрібно звернутися до адміністрації закладу з відповідною заявою. До неї потрібно додати наступні документи:

• копія свідоцтва про народження дитини;
• медична довідка, встановленої законом форми;
• копія довідки ВПО або документа, що підтверджує статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Як ВПО отримати професійну, фахову та вищу освіту

Діти ВПО мають право на здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти на загальних підставах. 

Одночасно з цим, діти ВПО, які проживали на нині тимчасово окупованій  території (ТОТ), мають право на здобуття або продовження здобуття освіти певного рівня освіти в інших регіонах України коштом держави або місцевого бюджету. Їм також надається місце в гуртожитку на час навчання.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• Освіта в Україні та закордоном: де краще
• Європейська освіта: досвід донеччанок в Польщі та Словаччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже в кожного вдома, в тому числі у тимчасовому житлі, можна знайти старий стільчик, стіл чи шафу. Зазвичай на вигляд ці речі через свій вік виглядають не надто красиво й часто їх просто викидають, як непотріб на балкон. Однак, робити меблі своїми руками, можуть стати вашим новим хобі, а як приємний результат — ви отримуєте нову красиву річ зі старої й непотрібної.

Як переробити старі меблі на нові редакції “Бахмут IN.UA” розповіла майстриня сучасного мистецтва Донецької області Наталя Кузнецова. 

В Бахмуті пані Наталя працювала з різними видами мистецтва: авторські ляльки, художні полотна з пейзажами рідної Донеччини, й також реставрація старих меблів, у цій сфері експертка має вже 9 років досвіду.

Старі меблі. Перевтілення

Роботи майстрині / фото Instagram

Щоб старі меблі отримали друге життя не потрібно особливо витрачатися, оновити шафу, стілець, чи столик можна без дорогих витрат, пояснює експертка у цій галузі та майстриня Наталя Кузнецова. Саморобні меблі не тільки зекономлять бюджет, але й допоможуть знайти спосіб провести час з родиною.

“У процесі реставрації людина повинна переконатися, що працює саме з дерев’яною основою. Коли мова йде про перероблювання меблів потрібно сказати, що зараз ринок у цій сфері дуже розвинувся, й навіть людина яка не вміє малювати може спробувати. Є різні фарби, трафарети, золоті елементи декору. Можна використовувати для декорування декупажні серветки”, — пояснює майстриня тонкощі роботи.

Що можна декорувати технікою декупажу?

Столик реставрований пані Наталею / фото Instagram

Працюючи з декупажними серветками потрібно дотримуватися спеціальної техніки, за якою потрібно працювати:

• насамперед знімається поверхня з предмета, який ви декоруватимете. Якщо, це лак або фарба, потрібно використовувати спеціальний розчин. Також можна використовувати наждачний папір або шліфувальну машинку для поверхні, яку ви будете декорувати. Потім все це зачищається антижировими засобами;
• після цього ґрунтуємо поверхню білою фарбою, бажано використовувати акрилову, радить майстриня. Може підійти й фарба з будівельного магазину, але вона повинна бути гарної якості. Якщо ви декоруєте велику поверхню — майстриня радить пройтися валиком у декілька шарів. Зверніть увагу, що наступний шар потрібно наносити, після того, як висох попередній;
• далі робимо останній штрих: наносимо прикраси, які ми обрали. Для цього приклеюємо вирізані паперові або текстильні зображення на оброблену основу, а готову роботу закріплюємо лаком;
• Якщо ви працювали зі світлою поверхнею майстриня радить обирати прозорий фіксуючий лак.

Саморобні меблі

Оновити можна навіть старі валізи / фото Instagram

Самостійно оновити старі меблі можливо, якщо попередньо знати ази справи. Зауважимо, що часто люди помилково вважають, реставрація радянських меблів — це дуже важка справа, втім це хибна думка. А от спробувати оновити меблі, які вже погано виглядають, варто.

“Радянські меблі дуже піддатливі до переробки, навіть краще підходять за інші. Я проводила майстер-клас з розмалювання меблів, й до мене приходили дівчата, які не вміли малювати — то декупаж всі гарно освоювали й вкінці мали чудовий результат”, — каже майстриня.

Наталя Кузнецова додає, що додатково можна використовувати для декору молди.

Як працювати з молдами при реставрації меблів?

Формочки молд / фото з відкритих джерел

Молди – це спеціальні гнучкі об’ємні трафарети, зазвичай їх роблять із силікону. Всередину молд заливають гіпсову глину, яка допомагає створювати вироби певної текстури та виду. Після застигання глини, з молди вибирають отриману форму, й клеять її до столу, шафи чи стільця.

“Молди допомагають створювати об’ємні, барельєфні деталі, які потім красиво виглядають при декоруванні меблів. Це все до свого смаку можна робити”, — каже майстриня сучасного мистецтва.

Експертка наголошує, що купувати приладдя для реставрації старих меблів краще у будівельних магазинах, бо ціни там дешевші, ніж у спеціалізованих художніх крамницях. Можна використовувати силіконові молди для гіпсу.

Як переробити шафу

Пані Наталя / фото Instagram

Переробити стару шафу також можна, каже Наталя Кузнецова:

“Я працювала зі старою шафою, механізм тут схожий, як перед підготовкою меблі до декупажу. Спочатку очищаєте наждачкою поверхню шафи, чисту протерту поверхню покриваємо акриловою фарбою, робимо декор за бажанням, додаємо об’ємні деталі з молди, наприклад. Далі ручки, які є в шафі або фарбуємо, або купуємо нові, є навіть такі декоративні”.

Насправді найважче — це продумати у своїй уяві й побачити ту картинку, яку ви хочете бачити в результаті, пояснює експертка.

Реставрація меблів своїми руками

Декоративний ліхтарик роботи пані Наталі / фото Instagram

Ми попросили майстриню назвати базовий набір інструментів та приладдя, яке потрібно для реставрації:

• рукавиці гумові;
• наждачний папір різної зернистості;
• круглий пензель;
• паролон, або валик;
• акрилова фарба;
• декоративні будівельні фарби за потреби — золото, срібло (ними промальовують декор, наприклад ручки від шефи);
• молди силіконові;
• трафарети (їх можна зробити самостійно);
• лак прозорий;
• барвники (так можна зекономити, наприклад, щоб не купувати різні кольори фарби, просто у окрему посудину заливаєте білу акрилову фарбу й додаєте до неї барвник);
• капелюрний лак (штучно зістарює поверхню, створюючи ефект вінтажу);
• розчинник;
• акриловий лак для фіксації.

Зверніть увагу, що багато цих матеріалів ви купуєте один раз, а потім їх вже не доведеться оновлювати. Бюджетно закупитися необхідним для реставрації старих меблів можна у таких магазинах як “Епіцентр”, вони є майже в кожному місті. Також слідкуйте за знижками в онлайн-магазинах.

“Звісно, можна купити нову шафу чи стілець, але це не можна порівняти з річчю зробленою своїми руками. Вона має особливу енергетику, й буде тішити вас ще довгий час. Крім того, у наш час, так можна хоча б трохи відволікти голову від нав’язливих думок”, — каже Наталя Кузнецова.

Читайте також:

• Декоративна штукатурка своїми руками: як змінити інтер’єр вдома?
• Як організувати допомогу вимушеним переселенцям — покрокова інструкція
• Монастирський острів, парк Шевченка та музей: що подивитись в Дніпрі на вихідних

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!