Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

З 10 квітня Європейський Союз остаточно переходить на нову цифрову систему реєстрації в’їзду та виїзду до Шенгенської зони — EES (Entry/Exit System). Вона повністю замінює традиційне проставлення штампів у закордонних паспортах на запис у єдиній цифровій базі.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Що таке EES та навіщо її запроваджують

Система в’їзду/виїзду (EES) — це сучасний цифровий механізм контролю, який є частиною оновленого управління зовнішніми кордонами Європейського Союзу. Оскільки всередині Шенгенської зони, де проживає близько 450 мільйонів людей, відсутній внутрішній прикордонний контроль, ЄС потребує більш ефективного нагляду за зовнішніми рубежами.

Очікується, що система дозволить суттєво пришвидшити прикордонний контроль, оптимізувати перевірки та підвищити загальний рівень внутрішньої безпеки. З 10 квітня вона повноцінно запрацює на всіх зовнішніх пунктах пропуску у 29 країнах Європи, які входять до Шенгенської зони. Винятком наразі залишаються лише Ірландія та Кіпр, які поки що працюватимуть поза цією системою.

Новий механізм застосовуватиметься до громадян третіх країн (тих, що не входять до ЄС та Шенгенської зони), зокрема й українців, які подорожують на короткий термін. Йдеться про туристів і бізнес-мандрівників, які перетинають кордон за умовами безвізового режиму чи за короткостроковими візами (до 90 днів перебування протягом 180-денного періоду) і не мають посвідки на проживання.

Водночас нові цифрові правила перетину кордону не поширюються на:

• українців, які мають статус тимчасового захисту в ЄС;
• осіб із чинною посвідкою на проживання;
• громадян, які мають офіційний дозвіл на навчання;
• власників довгострокових дозволів на перебування;
• безпосередньо громадян Європейського Союзу.

Процедура контролю

Під час першого в’їзду до Шенгенської зони за новими правилами мандрівникам необхідно буде пройти повну процедуру реєстрації. Європейські прикордонники збиратимуть такі дані:

• цифрове фото обличчя;
• відбитки пальців (ця вимога не застосовується до дітей віком до 12 років);
• дані закордонного біометричного паспорта;
• точну дату та місце в’їзду/виїзду;
• інформацію про випадки відмови у в’їзді (якщо такі були).

Уся зібрана біометрична інформація надійно зберігатиметься в системі протягом трьох років. Це означає, що проходити повне сканування обличчя та здавати відбитки пальців під час кожної поїздки не доведеться — наступні перетини кордону відбуватимуться значно швидше. Дані оновлюватимуться один раз на 3 роки.

Важливий нюанс полягає у тому, що процедура є обов’язковою. Відмова мандрівника від надання біометричних даних (фотографування чи сканування відбитків) є прямою підставою для офіційної заборони на в’їзд до країн Європейського Союзу.

Читайте також:

Які документи потрібні для виїзду за кордон: перелік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2022 року на окупованій Донеччині запрацювало управління росреєстру по “днр”. Ця структура займається реєстрацією та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Очолює росреєстр у “днр” Юрій Сироватко. До 2014 року він працював в українській правоохоронній системі, а потім перейшов на бік рф.

Що відомо про біографію Юрія Сироватка, його роботу правоохоронцем і колабораційну діяльність? Редакція зібрала детальне досьє.

Юрій Сироватко — правоохоронець, який перейшов на бік рф

Юрій Сироватко народився 17 квітня 1978 року в місті Сніжне Донецької області. Закінчив Донецьку спеціальну середню школу міліції в селищі Новожданівка, був курсантом Донецького інституту внутрішніх справ.

Після отримання профільної освіти працював старшим оперуповноваженим у Шахтарському міському та районному відділенні міліції. Згодом дослужився до посади начальника Управління ГУМВС України в Донецькій області по боротьбі зі злочинами, пов’язаними торгівлею людьми.

У 2014 році, після окупації Донецька, Юрій Сироватко перейшов на бік ворога і став працювати в силових структурах так званої “днр”, зокрема прокуратурі.

7 вересня 2018 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Сироватка виконуючим обов’язки міністра юстиції “днр”. З червня 2022 року він повноправно вступив на цю посаду.

Що Юрій Сироватко робив на окупованій Донеччині

Перебуваючи на посаді міністра, Юрій Сироватко активно виконував вказівки окупантів щодо формування видимості законності їхньої влади. Він добровільно брав участь у публічних виступах щодо роботи так званих підрозділів юстиції на окупованих територіях. Зокрема, такі виступи були в Маріуполі і Волновасі.

Зокрема, Юрій Сироватко публічно брав участь у відкритті відділення РАЦСу в окупованому Маріуполі навесні 2022 року. Він звітував, що в РАЦС завезли всі необхідні бланки і печатки окупаційної влади, а також заявив, що рф, нібито, зберегла всі архіви, попри руйнування міста. Таким чином Юрій Сироватко налагоджував роботу окупаційних органів влади. До Маріуполя відділення РАЦСів, які оформлювали документи за російським зразком, посадовець відкрив у Волновасі, Нікольському та Мангуші.

Також у травні 2022 року Юрій Сироватко підписав угоду про співпрацю між міністерством юстиції “днр” та міністерством юстиції рф. Воно передбачало стажування працівників юстиції окупованої Донеччини в підвідомчих службах та установах мін’юсту рф. Таким чином окупаційна влада Донеччини закріпила своє співробітництво з росією.

Окрім цього, Юрій Сироватко особисто займався питаннями утримання на території “днр” полонених бійців “Азовсталі”. У травні 2022 року він публічно показав пропагандистам місце, де, нібито, тримали 2 500 полонених українців. Він звітував про умови, в яких вони перебувають. Полонених, нібито, забезпечували триразовим харчуванням і необхідним лікуванням, також Сироватко спростовував інформацію про катування.

Юрій Сироватко про компенсації мешканцям ТОТ

У січні 2023 році Юрія Сироватка звільнили з посади міністра, а вже у квітні цього року він отримав нову посаду. Сироватко очолив так званий “верховний суд днр“.

Зараз Юрій Сироватко обіймає посаду очільника управління росреєстру по “днр”. Офіційної інформації, коли він очолив цю структуру, у відкритих джерелах немає. Публічно як очільник росреєстру в “днр” він фігурує з жовтня 2023 року.

Росреєстр у “днр” займається реєстрацією майна та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також росреєстр частково займається питанням компенсацій, які рф обіцяє виплачувати мешканцям окупованих територій. Адже саме на основі документів з росреєстру людям обіцяють платити кошти.

Однак з 2023 року окупанти так і не можуть налагодити механізм виплати компенсацій. А нещодавно Юрій Сироватко дав нові “умови” для отримання коштів. Він офіційно зазначив, що власники зруйнованого майна на ТОТ мають відмовитися від права власності на житло та зняти його з російського кадастрового обліку. При цьому раніше людей змушували навпаки ставити житло на облік.

Сироватко зазначив, що тепер процедура вимагає мешканців ТОТ замовити витяг з російського реєстру нерухомості, запросити кадастрового інженера для складання акта обстеження, а потім подати заяву на компенсацію. Та роз’яснення, що робити людям, якщо не має доступа до їхніх міст, посадовець не надав. Наприклад, доступ цивільних до Бахмута обмежено, тому скласти необхідний акт обстеження там фактично неможливо.

Ймовірно окупанти роблять це свідомо для виправдання невиплат компенсацій. Мешканці ТОТ вже висловлювали свої побоювання, що можуть просто втратити житло, відмовившись від права власності.

Юрій Сироватко: суд в Україні і санкції

Працівники ДБР ініціювали розслідування стосовно Юрія Сироватка. У 2023 році в суд направили два обвинувальних акти щодо колабораційної діяльності колишнього українського правоохоронця.

У листопаді 2024 року Печерський районний суд Києва заочно визнав Юрія Сироватка винним у колабораційній діяльності. Йому призначили покарання у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Юрій Сироватко перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 15 березня 2019 року — під санкціями Канади;
• з 8 квітня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 4 травня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 27 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 23 серпня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 21 березня 2024 року — під санкціями Швейцарії.

Читайте також:

• Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії
• Виступав під українським прапором, а зараз міністр у “днр”: досьє на Максима Швеця
• Путін похвалив ватажка “днр” за швидкі темпи відбудови окупованого Донбасу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!