Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Легендарний бій під Крутами — уособлює у собі героїчну історію народу України. Він насичений міфами, легендами, оспіваний українськими митцями. Україна тих часів опинилась у скрутному становищі через Першу світову війну, економічну розруху та більшовицький переворот.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Битва під Крутами

17 грудня 1917 року більшовицькі ватажки Ленін та Троцький висувають Українській Центральній Раді (вищій законодавчий орган України на той момент) ультиматум. Очільники червоного терору вимагали легалізувати більшовицькі військові загони та перестати роззброювати їх. Майбутні кати українського народу шукали привід до початку окупації України і навіть не дочекавшись відповіді, одразу почали наступ.

Більшовицька армія у кількості 26 тисяч солдат хлинула на територію України. На Київський напрям пішов у наступ командарм Муравйов з 6-тисячним загоном. Армія УНР не змогла стати на захист столиці через те, що була деморалізована війною та більшовицькою пропагандою.

На захист столиці стали учні старших класів гімназії, студенти університету та курсанти юнкерської школи. Командування загону, який налічував приблизно 500 осіб, взяв на себе старшина Аверкій Гончаренко. Юні захисники Києва окопалися біля залізничної станції Крути. Муравйов зі своєю 3-тисячною ордою підійшов 29 січня 1928 року. Запеклий бій тривав 5 годин, захисники Крут понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога поки не закінчились патрони.

За думкою різних дослідників, приблизно 400 захисників Крут загинули, але змогли загальмувати вторгнення більшовиків, вигравши для УНР тактичну перевагу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Берестейський мир 9 лютого 1918 року та продовжити процес формування Української Держави. Подвиг студентів, які віддали своє життя заради свободи України, став символом мужності та безмежної любові до Вітчизни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Вільна економічна зона: що це таке та приклади успішних ініціатив у світі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно стартувала нова державна ініціатива “СвітлоДім”, розроблена для підтримки мешканців багатоквартирних будинків в умовах енергетичної кризи. Програма покликана забезпечити автономну роботу критично важливих систем життєзабезпечення під час тривалих відключень електроенергії. Програма наразі доступна лише в Києві та області.

Про це повідомили представники Міністерства розвитку громад та територій України.

Програма “СвітлоДім” 2026

Програма “СвітлоДім” — це нова державна програма, головна мета якої полягає у створенні стабільних умов для функціонування водопостачання, опалення, ліфтового господарства та зв’язку.

В межах ініціативи держава пропонує безповоротну фінансову допомогу, розмір якої залежить від технічних характеристик будівлі. Сума виплати розраховується відповідно до складності обслуговування внутрішньобудинкових систем:

• 100 000 гривень — для будинків висотою до 6 поверхів, а також для будівель, обладнаних власними котельнями;
• 200 000 гривень — для багатоквартирних будинків висотою від 7 до 16 поверхів;
• 300 000 гривень — для висотних об’єктів від 17 поверхів та будинків від 4 до 16 поверхів, що мають більше ніж один під’їзд.

Ці кошти є цільовими та спрямовуються виключно на закупівлю технічних засобів автономності, зокрема:

• бензинові, дизельні або газові генератори;
• інвертори та акумулятори;
• блоки керування високовольтними батареями;
• сонячні панелі.

Хто може стати учасником та як подати заявку

Подати заявку на участь у програмі “СвітлоДім” можуть:

• об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
• управителі багатоквартирних будинків будь-якої форми власності;
• житлово-будівельні (обслуговуючі) кооперативи.

Процес реєстрації відбуватиметься онлайн через портал “Дія”. Після заповнення анкети в електронному кабінеті заявку розглядає спеціальна комісія при Міністерстві розвитку громад та територій. Після підтвердження даних виплата здійснюється на рахунок протягом 48 годин.

Старт реєстрації стартує незабаром на сайті за покликанням.

Де працює програма

Програма “СвітлоДім” діятиме протягом усього періоду воєнного стану, але не довше двох років з моменту набрання чинності відповідної постанови. Фінансування відкривається для громад, де офіційно зафіксовано статус надзвичайної ситуації в енергетичній сфері. Наразі вона доступна лише для Києва та Київської області.

Читайте також:

Гранти до 42 000 гривень: Естонська рада розпочинає програму підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!