Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Слов’янської громади. Сьогодні, 27 липня, російський дрон атакував цивільних у Слов’янську. Удар прийшовся по автомобілю комісії “єВідновлення”.

Про це повідомив Вадим Лях — голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську 27 липня

Сьогодні, 27 липня, близько 10:30 війська рф атакували Слов’янськ. FPV-дрон вдарив по автомобілю комісії з “єВідновлення”. Фахівці їхали на огляд постраждалого будинку в мікрорайоні Черевківка.

Постраждих внаслідок удару немає. Руйнувань чи пошкоджень інфраструктури теж не зафіксовано. Пошкоджень зазнав автомобіль комісії.

За словами Вадима Ляха, пересування містом автівкою чи громадським транспортом стає вкрай небезпечним.

Контакти для евакуації

Нагадаємо, що у Слов’янську триває евакуація населення. Вона безоплатна.

Звернення приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни скинули авіабомби на Слов’янськ: є загиблі
• “Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині
• Російські війська наблизилися до Рай-Олександрівки: оновлення з фронту

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад два мільйони гривень заробили за перше півріччя 2026 року працівники Бахмутських комунальних підприємств. Хто і скільки отримав читайте в матеріалі Бахмут IN.UA. 

ОСКП “ПРОГРЕС”

Роман Гапєєв, директор підприємства, отримував однакову заробітну плату протягом усього півріччя — по 21 514 гривень щомісяця. Загальна сума його доходу за шість місяців склала 129 084 гривні.

КП “БАХМУТСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ”

Іван Войтенко, директор, у січні отримав 64 115,60 гривні, а з лютого по червень йому нараховували по 31 300 гривень щомісяця. Загальний дохід склав 220 615,60 гривні.

Людмила Ткаченко, головна бухгалтерка, працювала у цьому півріччі три місяці. У січні та лютому їй нарахували по 25 040 гривень, у березні — 36 753,40 гривні. Загальна сума становить 86 833,40 гривні.

Ольга Андрійченко, інспекторка з кадрів, отримувала по 6 260 гривень щомісяця. Її дохід за перше півріччя склав 37 560 гривень.

Олена Семиряд, яка також обіймала посаду головної бухгалтерки, почала отримувати зарплату з березня — 7 967,27 гривні. З квітня по червень її дохід складав 25 040 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 83 087,27 гривні.

КП “Бахмутське БТІ”

Андрій Атаманченко, директор, отримав у січні 65 665,67 гривні, у лютому — 23 692,90 гривні, у березні та квітні — по 43 078 гривень, у травні — 104 341,91 гривні, у червні — 27 502,22 гривні. Загальна сума склала 307 358,70 гривні.

Вікторія Філіна, головна бухгалтерка, із січня по квітень отримувала по 34 462 гривні щомісяця. У травні їй нарахували 83 332,55 гривні, у червні — 20 446,51 гривні. Загальний дохід дорівнює 241 627,06 гривні.

Юлія Устич, інженерка-програмістка, заробляла по 22 154 гривні кожного місяця. Її сукупна заробітна плата становить 132 924 гривні.

Наталя Шпичка, інженерка з інвентаризації нерухомого майна, у січні отримала 10 942,91 гривні, з лютого по травень — по 20 062 гривні, у червні — 52 793,15 гривні. Загалом їй виплатили 143 984,06 гривні.

КП “БАХМУТ-ВОДА”

Роман Спічкін, директор, отримував по 31 900 гривень щомісяця. Загалом за півріччя він заробив 191 400 гривень.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 26 000 гривень, у червні — 27 151,17 гривні. Загальний дохід склав 157 151,17 гривні.

Юрій Коваленко, начальник гаража, отримав у січні, лютому, квітні та червні по 13 955 гривень, у березні — 14 675,65 гривні, у травні — 15 970,58 гривні. Загалом йому нарахували 86 466,23 гривні.

Світлана Селезньова, начальниця відділу кадрів, заробляла по 10 120 гривень щомісяця. Її дохід за вказаний період становить 60 720 гривень.

Вікторія Сташевська, начальниця служби реалізації, у січні отримала 25 125 гривень, а з лютого по червень — по 25 120 гривень щомісяця. Загальна сума склала 150 725 гривень.

Ольга Веденюкова, начальниця планово-економічного відділу, заробила у січні 12 057,50 гривні, а в наступні п’ять місяців — по 12 560 гривень. Загалом їй виплатили 74 857,50 гривні.

Тетяна Левус, бухгалтерка, отримувала виплати з квітня по червень — по 25 600 гривень щомісяця. Сукупний дохід склав 76 800 гривень.

КП “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС”

Анатолій Дерюга, директор, отримував заробітну плату три місяці. У січні та лютому йому нарахували по 32 000 гривень, у березні — 65 079,43 гривні. Загальна сума склала 129 079,43 гривні.

Тетяна Левус, головна бухгалтерка, у січні та лютому отримала по 25 600 гривень, у березні — 63 801,15 гривні. Загалом їй нарахували 115 001,15 гривні.

Іван Золотухін, інженер з комп’ютерних систем, у січні заробив 11 200 гривень, у лютому — 12 000 гривень, у березні — 23 786,53 гривні. Його загальний дохід дорівнює 46 986,53 гривні.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

Олександр Бондарєв, директор, у січні отримав 32 000 гривень, а з лютого по червень йому виплачували по 39 800 гривень. Загальна сума склала 231 000 гривень.

Інесса Янкул, інженерка технічного відділу першої категорії, заробила у січні 4 592,50 гривні, з лютого по червень — по 9 185 гривень щомісяця. Загалом їй нарахували 50 517,50 гривні.

Тетяна Козакова, головна бухгалтерка, із січня по травень отримувала по 19 414,65 гривні, у червні — 19 620,56 гривні. Її дохід за півріччя склав 116 693,81 гривні.

Вікторія Бондарєва, бухгалтерка, стабільно заробляла по 6 964 гривні кожного місяця. Загальна сума становить 41 784 гривні.

Тетяна Чернікова, секретарка-діловод, отримувала по 7 314,03 гривні щомісяця. Її сукупний дохід дорівнює 43 884,18 гривні.

Загальна сума заробітної плати становить 2 956 140,59 гривні.

Читайте також:

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!