Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У столиці працює Будинок соціального піклування, це заклад, де люди, які опинилися у складній життєвій ситуації — можуть тимчасово отримати безпечний нічліг і базову підтримку.

Що входить у послуги Будинку соціального піклування та чи можуть туди звернутися ВПО, дізнавалась редакція Бахмут IN.UA.

Будинок соціального піклування в Києві, послуги

У Солом’янському районі Києва працює Будинок соціального піклування. Це заклад, де можуть отримати допомогу люди, які опинились у скрутних життєвих обставинах.

Перебувати в закладі можна лише у нічний час, адже його головна мета — надання нічлігу.

“Прийом з шостої вечора до восьмої ранку. Люди, які звертаються до нас, можуть отримати вечерю, нічліг, а також можна покупатися”, — розповіли редакції у приймальні Будинку соціального піклування.

Перебування в закладі платне — 10 гривень. Ця вартість розрахована на одне нічне перебування. У денний час послуг тут не надають.

Головні отримувачі допомоги в Будинку соціального піклування — це люди, які не мають постійного або орендованого/соціального тощо житла. Та нічліг тут можуть надати і переселенцям, і людям, які потрапили у скрутне становище та не мають даху над головою. Всього заклад може прийняти 150 людей.

“Якщо людина потрапила у скрутні обставини, то до п’яти днів вона може у нас ночувати”, — зазначають працівники.

Будинок соціального піклування, адреса

Звернутися в Будинок соціального піклування можна за адресою: місто Київ, вулиця Олекси Гірника, 4/6. Заклад працює без вихідних.

Телефони для довідок: +380 (44) 497 4181, +380 (44) 404 0895.

Читайте також:

• Гостомельська громада очима бахмутян: які переваги тут бачать переселенці
• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• У Києві відкривають запис на грошову підтримку ООН для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Покровську тривають активні бойові дії. Російські війська посилили спроби просування в північній частині міста та на його околицях, однак Сили оборони України стримують наступ і зривають плани противника.

Про це йдеться в повідомлені бійців 7 корпусу Десантно-штурмових військ (ДШВ).

Ситуація в Покровську

За даними бійців 7 ДШВ, противник активізував спроби просочитися штурмовими групами в північну частину Покровська, що розташована вище залізниці. Водночас українські військові відбивають атаки та не дозволяють ворогу закріпитися на позиціях у місті.

Росіяни також намагаються вести в районі промислової зони на північно-західних околицях Покровська. За наявною інформацією, мета противника — накопичення сил для подальшого просування у напрямку Гришиного.

В 7 ДШВ також додають, що похолодання ускладнює бойові дії для обох сторін. Українські підрозділи забезпечують засобами для підтримання боєздатності в умовах низьких температур. Зокрема, організовано доставлення теплого одягу та індивідуальних засобів обігріву. Водночас логістичне забезпечення в районі бойових дій залишається складним. Для постачання використовують важкі дрони та наземні роботизовані комплекси.

Читайте також:

Ситуація на Донеччині: росіяни просунулись у Покровську та Шахівській громаді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!