Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!