Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Правоохоронці викрили чоловіка та жінку з Авдіївки, які добровільно стали героями російського пропагандистського сюжету. Евакуювавшись до тимчасово окупованого Донецька, пара публічно раділа захопленню рідного міста.

Про це повідомили представники Донецької областної прокуратури.

Підозра героям пропагандистських сюжетів

У лютому 2024 року в тимчасово окупованому Донецьку знімальна група одного з проросійських Telegram-каналів збирала матеріали для створення фейкових новин. До зйомок сюжету, спрямованого на підтримку держави-агресора, добровільно долучилися 53-річний чоловік та його 51-річна дружина.

Подружжя було евакуйоване з Авдіївки. Їхнє показове інтерв’ю з псевдокореспондентом відбувалося безпосередньо на території так званого пункту тимчасового розміщення.

Як пише прокуратура, під час розмови на камеру подружжя відверто розповіло, що протягом останніх двох років вони щиро чекали на те, щоб російські війська захопили їхнє місто. Чоловік та жінка зізналися, що весь цей час цілеспрямовано слухали ворожі радіоресурси та уважно стежили за обстановкою в Авдіївці.

Як додають в прокуратурі, подружжя також згадало епізод під час боїв за місто: коли російські штурмовики вперше з’явилися на вулицях, подружжя вийшло їх зустрічати та обіймалося з окупантами.

Представники Донецької областної прокуратури вказують, що, спілкуючись із пропагандистом, подружжя з Авдіївки запевнили його, що обов’язково отримають російські паспорти. Крім того, чоловік та жінка публічно висловили сподівання на краще майбутнє для себе саме у складі російської федерації, а також наголосили на своєму бажанні бути корисними державі-агресору.

Кримінальна справа

Наразі дії чоловіка та жінки отримали правову оцінку. Їх кваліфіковано як виправдовування збройної агресії рф та тимчасової окупації частини території України з використанням засобів масової інформації (частина 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України).

За процесуального керівництва Костянтинівської окружної прокуратури подружжю заочно повідомили про підозру. Наразі обох фігурантів офіційно оголошено у розшук. Досудове розслідування у цій справі продовжують здійснювати слідчі Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області.

Читайте також:

Поліція повідомила про підозру всім керівникам “Юнармії” на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з безпекою у Донецькій області продовжує погіршуватися. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення. Зокрема, представники гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області вивозять людей з прифронтових населених пунктів до Лозової, де їм надається грошова та соціальна підтримка.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповіла Ірина Панченко, регіональна координаторка проєкту з евакуації та соціального перевезення в Харківській та Донецькій областях.

Хто евакуюється найчастіше та чому люди залишаються

За словами координаторки, останнім часом фіксується збільшення кількості заявок на евакуацію з Миколаївки, що напряму пов’язано з погіршенням безпекової ситуації у місті. Кількість врятованих людей щодня варіюється — в окремі дні екіпажам вдається вивезти близько 50 осіб.

Щодо Слов’янської громади, де було ухвалено рішення про примусову евакуацію дітей, ситуація залишається складною. Більшість тих, хто був готовий поїхати, вже зробили це раніше.

“Хто хотів самостійно виїхати, враховуючи безпекову ситуацію, вони ще раніше виїхали. Зараз залишились ті сім’ї, які не мають прямо великого бажання виїжджати. Але наші працівники, психологи роблять інформування цих сімей… Ми інформуємо їх, як евакуюватися, куди можна евакуюватися. Тобто, наша команда там зараз працює“, — пояснює Ірина Панченко.

З інших прифронтових міст, зокрема з Дружківки, найчастіше виїжджають люди старшого віку. Вони до останнього тримаються за своє майно і наважуються на виїзд лише у критичних ситуаціях.

“Це люди старшого віку, яким нікуди їхати. Вони до останнього залишаються в своїх будинках і вирішують вже евакуюватися саме тоді, коли прилітає. Або втратили будинок, або дуже гучно, і вже вони не можуть терпіти“, — зазначає регіональна координаторка “Проліска”.

Хибних викликів екіпажі не фіксують. Трапляються лише випадки, коли люди подають заявку, а потім просять відкласти виїзд на кілька днів, щоб встигнути зібрати речі чи завершити справи. Також поки що не спостерігається масового сплеску заявок через наближення Великодніх свят, оскільки в цьому регіоні їх відзначатимуть 12 числа.

Куди везуть евакуйованих

Усі евакуаційні маршрути з Донеччини наразі ведуть до міста Лозова на Харківщині, де їх зустрічає команда фахівців та волонтерів. В транзитному пункті пропонують доступні варіанти для розселення. За словами Ірини Панченко, останніми тижнями переселенців з дітьми направляли до Львівської та Київської областей, також є вільні місця в Ужгороді. Люди висловлюють свої побажання, а команда з розселення враховує їх і координує подальший рух.

Крім того, після прибуття до Лозової евакуйовані жителі Донеччини отримують комплексний супровід. Їм надають психологічну підтримку та першу гуманітарну допомогу, яка включає продукти харчування та гігієнічні набори. Також евакуйовані можуть подати на отримання фінансової підтримки від УВКБ ООН, яка, як зазначає сама Ірина Панченко, найближчим часом буде збільшена.

Читайте також:

“Люди більше не тримаються за городи”: як проходить евакуація з Донеччини та з якими труднощами стикаються волонтери

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!