Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У квітні 2026 року представники Бахмутської та Гощанської громад перейшли до практичного обговорення реалізації проєкту будівництва соціального житла в Гощі. Координувати реалізацію проєкту має робоча група. 5 червня Бахмутська МВА офіційно затвердила її склад. До нього увійшли 15 осіб.

Хто увійшов до складу робочої групи і які функції вона виконуватиме, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 163рр.

Будівництво житла для бахмутян у Гощі, робоча група

Бахмутська міська військова адміністрація створила робочу групу з реалізації проєкту “Нове будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків для ВПО з Бахмутської громади у селищі Гоща”. Головою робочої групи призначено Олександра Марченка — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею голови робочої групи стала Надія Трофимова, заступниця начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради, а секретаркою — Наталя Орел, начальниця відділу капітального будівництва Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради.

Серед членів робочої групи налічуються четверо представників Бахмутської громади, і восьмеро — Гощанської. Бахмутську громаду представляють:

• Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Наталя Отюніна — начальниця Управління муніципального розвитку Бахмутської міськради;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління Бахмутської міськради;
• Тетяна Татаринова — начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міськради.

Серед представників Гощанської громади до складу робочої групи увійшли:

• Надія Божок — директорка КП “Архітектурно-планувальне бюро”;
• Олександр Ковалець — начальник відділу земельних відносин, екології та благоустрою Гощанської селищної ради;
• Марія Мамончук — головна спеціалістка відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Ігор Мельник — начальник відділу архітектури, містобудування, будівництва та просторового планування Гощанської селищної ради;
• Віталій Михалочко — начальник юридичного відділу Гощанської селищної ради;
• Анастасія Табекова — керуюча справами виконавчого комітету Гощанської селищної ради;
• Оксана Чучман — начальниця відділу економіки Гощанської селищної ради;
• Іван Якимчук — заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів.

Чим займатиметься робоча група з будівництва житла в Гощі

Окрім складу робочої групи, Бахмутська МВА затвердила положення про її роботу. В ньому перелічені основні завдання робочої групи, загалом їх 12. Серед них:

• розробка документів для реалізації проєкту;
• підготовка тендерної документації;
• підготовка контрактів та інших документів, передбачених проєктом;
• управління проєктом, моніторинг його впровадження, включаючи контроль за цільовим використанням коштів, підготовка регулярних звітів про стан виконання проєкту;
• надання звітів про хід реалізації проєкту, дотримання норм та процедур;
• координація та об’єднання учасників проєкту, консультантів та підрядників;
• проведення тендерів та адміністрування контрактів;
• управлінський контроль та звітність: контроль витрат, дотримання графіка, технічних показників та процедур звітності;
• комунікація та зв’язки з іншими сторонами, які беруть участь у проєкті або на які впливає проєкт;
• забезпечення відповідності фінансових документів та договорів;
• організація вчасних виплат за контрактами.
• контроль за виконанням реалізації проєкту.

Читайте також:

• Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери
• Сіверськодонецька громада хоче дати житло ВПО 60+: звідки взяли 51 мільйон і хто отримає квартири
• “ВПО можуть втратити доступну іпотеку”: чому правозахисники виступають проти об’єднання Держмолодьжитла з Укрфінжитлом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальний захист військовослужбовців є пріоритетним напрямом державної політики в умовах воєнного стану. Система фінансового забезпечення складається не з однієї загальної суми, а поділяється на базове грошове забезпечення та додаткові бойові винагороди, які нараховуються за різними правилами.

Детальніше про те, в чому різниця між бойовими виплатами для військових та грошовим забезпеченням — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошове забезпечення: база та премії

Грошове забезпечення — це основа фінансової підтримки, яка виконує роль щомісячної заробітної плати військового. У 2026 році мінімальний рівень цієї бази становить 20 130 гривень. Ця сума є сталою і не залежить від участі в бойових діях.

До постійних складових грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавка за вислугу років.

Крім того, військові отримують змінні складові: надбавки за особливості проходження служби (до 100% посадового окладу), доплати за роботу з державною таємницею, наукові ступені, а також премії. Важливо, що щомісячна премія не може бути меншою за 10% посадового окладу. Грошове забезпечення виплачується одним платежем за попередній місяць, без поділу на аванс і залишок.

Бойові та додаткові винагороди для військових

Додаткові винагороди, так звані “бойові”, стимулюють військових залежно від місця виконання завдань та ступеня ризику для життя. Вони не є частиною постійного грошового забезпечення і мають тимчасовий характер.

Система стимулювання передбачає такі суми:

• 100 000 гривень — за безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення. Виплата зберігається на період стаціонарного лікування після поранення, а також у разі перебування в полоні чи інтернуванні;
• 70 000 гривень — накопичувальна одноразова виплата за кожні сумарні 30 днів виконання бойових завдань на першій лінії або в тилу ворога;
• 50 000 гривень — для осіб, які виконують завдання у штабах угруповань військ на передовій;
• 30 000 гривень — за виконання спеціальних завдань поза зоною зіткнення (розмінування, ППО критичних об’єктів тощо).

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 7 травня 2026 року, ці винагороди мають разовий характер, тому на них не нараховується компенсація за порушення строків виплати.

Одноразова грошова допомога при звільненні

При звільненні зі служби за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК військовим виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). Правила її нарахування відрізняються залежно від виду служби.

Для кадрових військових та контрактників ОГД розраховується як 50% місячного грошового забезпечення за кожен рік служби. Мобілізовані отримують 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний місяць, але не менше 25% загального місячного забезпечення.

Під час воєнного стану діє пільгове обчислення вислуги років: один місяць участі в бойових діях зараховується як три місяці служби. Це суттєво збільшує суму ОГД.

До розрахункової бази ОГД входять оклади за посадою та званням, надбавка за вислугу років і премії. Проте додаткові винагороди (30, 50, 70 або 100 тисяч гривень) до цієї бази не включаються.

Виплати при пораненні та інвалідності

Якщо внаслідок служби військовий втрачає працездатність, йому призначається виплата, прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року:

• за I групу інвалідності (захист Батьківщини) — 400 прожиткових мінімумів;
• за II групу — 300 прожиткових мінімумів;
• за III групу — 250 прожиткових мінімумів.

У разі часткової втрати працездатності виплачується до 70 прожиткових мінімумів залежно від відсотка, встановленого МСЕК.

Додаткові обов’язкові виплати при звільненні

У день виключення зі списків частини військовому також зобов’язані виплатити:

• грошове забезпечення за поточний місяць; . компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток (включаючи 14 днів для УБД);
• грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Якщо військовий звільняється за станом здоров’я, має понад 10 років вислуги, але не має права на пенсію за вислугу років, йому протягом року після звільнення виплачуватимуть щомісячну допомогу в розмірі окладу за військовим званням.

Читайте також:

Вступ до військових вишів у 2026 році: умови зарахування та забезпечення курсантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!