Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

ЗСУ вдарили по складах забезпечення росіян у Донецькій області, зокрема, понтонну переправу.

Дані про результати проведення операції 23 липня оприлюднила пресслужба Генерального штабу ЗСУ.

Ураження понтонної переправи в районі Новоекономічного

Українські війська завдали удару по понтонній переправі, яка була розгорнута поблизу населеного пункту Новоекономічне Донецької області. Зафіксовано, що цей об’єкт російська армія активно використовувала для забезпечення власної військової логістики. Через дану переправу відбувалося регулярне перекидання сил та засобів російських військ на вказаному напрямку.

Атака на скупчення російських військ у Горлівці

Окрім ураження логістичного маршруту, українські підрозділи атакували місця базування особового складу російської армії. Під удар Збройних сил України потрапив район зосередження бійців російських військ, який розташовувався на території тимчасово окупованого міста Горлівка Донецької області.

Читайте також:

Окупанти знизили кількість штурмів майже на всіх напрямках фронту Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині правоохоронці розслідують імовірний воєнний злочин, під час якого російські військові, за даними слідства, взяли в полон українського військовослужбовця, а після допиту розстріляли його. Подія сталася 13 липня поблизу села Ялта Комарської громади.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Розстріл українського військовополоненого на Донеччині

13 липня 2026 року поблизу села Ялта Комарської сільської громади на Донеччині російські військовослужбовці, за попередніми даними слідства, взяли в полон військовослужбовця Збройних Сил України. Після допиту українського військового розстріляли.

За інформацією Донецької обласної прокуратури, один із російських військових віддав наказ стратити полоненого, після чого інший окупант застрелив українського військовослужбовця з вогнепальної зброї.

За цим фактом за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини. Наразі правоохоронці проводять невідкладні слідчі та розшукові дії. Вони встановлюють усі обставини події та осіб із числа російських військовослужбовців, які можуть бути причетними до вчинення злочину.

Досудове розслідування здійснює Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

Вбивство військовополонених є порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій і кваліфікується як тяжкий міжнародний злочин.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!