Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Сьогодні, 13 серпня, Сергію Садчикову, бахмутському художнику, виповнюється 76 років. Митець працює в жанрі ретроспективного міського пейзажу та використовує різні живописні манери, а його роботи зберігаються у фондах українських музеїв.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Сергій Садчиков святкує 76-річчя

Історією митця поділився Бахмутський краєзнавчий музей. Сергій Садчиков народився в Бахмуті 1950 році. Першим учителем майбутнього митця став професійний живописець Олександр Стукалов, який у той час проживав в Артемівську. Починаючи з 1992 року, художник бере участь у республіканських та обласних виставках.

У 2000 році Сергій Садчиков став членом Національної спілки художників України. Того ж року за створення графічного циклу “Старий Бахмут” йому присвоїли звання “Людина року” в місті. У мистецтві Донеччини цей цикл зафіксований як унікальне явище.

У живописі автор створює пейзажі, натюрморти, жанрові сцени, портрети, а також великоформатні історичні полотна. Обсяг наявних робіт дозволяє йому в будь-який момент організувати персональну виставку, повністю сформовану з нових картин. Громадянська позиція митця зафіксована у графічних аркушах, які присвячені звільненню міста від окупаційних військ “днр”, та у портретах військовослужбовців ЗСУ.

Із початком російсько-української війни художник розпочав фіксувати події за допомогою мистецтва. Він створював замальовки мітингів “руської весни”, проукраїнських акцій та поранених бійців у госпіталях. Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Садчиков евакуювався до Німеччини. Там він проживає зараз, викладає дітям, продовжує виставкову діяльність, пише портрети і міські пейзажі.

У 2023 році митець розпочав роботу над серією портретів захисників Бахмута з метою збереження пам’яті про військових для майбутніх поколінь. Особисту колекцію картин художника вдалося врятувати та вивезти під час евакуації.

Добірка картин Сергія Садчикова

Напередодні повномасштабного російського вторгнення художник вів активну роботу. Протягом 2020 та 2021 років у Бахмутському музеї відбулися дві персональні виставки Сергія Георгійовича. Нижче представлена добірка світлин із полотнами майстра, які експонувалися під час цих заходів та демонструють різні грані його живописної техніки.

Одна з найвідоміших картин художника це “Підняття українського прапора в Бахмуті”. Оригінал картини був втрачений під час повномасштабної війни. Полотно залишилось у краєзнавчому музеї, його подальша доля невідома. За припущеннями, картину було знищено. Але минулого року, у День прапора України, 23 серпня, у дніпропетровському Музеї сучасної російсько-української війни відбулась глядачам представили авторську копію картини бахмутського художника Сергія Садчикова.

Читайте також:

Картина про підняття українського прапора в Бахмуті: редакція дізналась історію її відновлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Авдіївська МВА бере участь у реалізації державного житлового проєкту для ВПО “Будинок у селі”. У межах проєкту переселенці і переселенки можуть отримати в безоплатне користування будинок у сільській місцевості. При цьому вартість житла не має перевищувати 500 тисяч гривень.

Про це повідомила Авдіївська МВА.

Як ВПО отримати будинок у селі

Авдіївська МВА реалізує державний проєкт для ВПО “Будинок у селі”. У межах проєкту переселенці і переселенки можуть отримати вибраний ними будинок у безоплатне користування. Максимальний розмір державної субвенції на придбання одного будинку не може перевищувати 500 тисяч гривень.

ВПО, які хочуть взяти участь у проєкті, мають самостійно знайти будинок, який продається у сільській місцевості, та дізнатися його вартість. Далі потрібно зв’язатися з Управлінням соціального захисту населення Авдіївської громади, яким повідомити про вартість і розташування будинку.

Повідомити про знайдений будинок та отримати консультації можна за номерами: +380 (95) 600 4026, +380 (99) 676 4797.

Далі МВА опрацьовуватиме можливість придбання будинку в межах проєкту. При цьому наголошується, що придбаний будинок надається в тимчасове користування. Придбане за державні кошти житло не передаватимуть у приватну власність, воно перейде до комунальної власності громади.

Читайте також:

• Підприємство, яке подалося на виконання робіт з будівництва житла для бахмутян у Гощі, фігурує у справі про ймовірне завищення цін на матеріали
• Проєкт житлового кварталу для бахмутян у Гощі розкритикували: у чому причина
• Проєкт житла для бахмутян у Кропивницькому просувається: що відомо зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!