Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Евакуація цивільного населення з населених пунктів Донецької області триває в умовах постійних обстрілів та активності безпілотників, які застосовує російська армія. Основний потік заявок на виїзд наразі фіксується з Краматорська, Слов’янська та найближчих сіл.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим та розповідає про поточний стан інфраструктури, безпеку маршрутів і складнощі з розміщенням людей.

Евакуація з Донеччини: ситуація у Краматорську та Слов’янську

За словами волонтера, у Краматорську та Слов’янську продовжується евакуація, яка постійно стає активнішою. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

Водночас Богдан Зуяков зазначає, що в містах працюють комунальні служби, транспорт, магазини та лікарні в обмеженому режимі. Електропостачання працює з перебоями, іноді виникають проблеми зі зв’язком через відключення світла, але ремонтні бригади намагаються швидко усувати пошкодження. Місцеві жителі щодня чують звуки дронів та розриви керованих авіабомб.

Найбільш небезпечними для проживання є околиці міст, спрямовані в бік фронту.

“Наприклад, якщо Краматорська, то Василівка, Семенівка, Василівська Пустош, Біленьке. Загалом найчастіше евакуюються з Краматорська та Слов’янська та з цих сел“, — зазначає Богдан Зуяков.

Водночас волонтер додає, що активність населення в аспекті евакуації з Дружківки знизилась. Значна частина населення вже залишила місто, а кількість заявок зменшилася, хоча вони надходять щодня. Наразі там відсутні базові комунікації. Люди живуть без газу, води та електроенергії, що стає головним фактором для прийняття рішення про виїзд.

Вплив безпілотників на логістику

Безпекова складова залишається головним викликом для евакуаційних бригад. Лінія фронту фізично може не рухатися швидко, але дрони, які використовує противник, здатні долітати глибоко в тил. Російські військові контролюють під’їзні шляхи, роблячи маршрути небезпечними.

“Навіть просто до Краматорська доїхати — це начебто, умовно, ще безпечна здача, але все одно ти не знаєш, в який момент можеш наткнутися на дрон“, — описує ситуацію волонтер.

Для мінімізації ризиків евакуаційні екіпажі детально вивчають рух транспорту та намагаються уникати засідок на дорогах.

Дефіцит житла для переселенців

Як вказує волонтер, сам алгоритм вивезення людей з волонтерської точки зору не зазнав суттєвих змін, проте виникли серйозні труднощі для тих, хто виїжджає. Знайти доступну нерухомість за прийнятною ціною стає дедалі важче.

Головні складнощі з розміщенням:

• відсутність фізичних вільних місць у найближчих тилових містах, таких як Лозова чи Барвінкове;
• неможливість орендувати будинок або квартиру.

Волонтери готуються до можливого збільшення кількості заявок з Краматорська та акумулюють ресурси для масового вивезення людей у бік Лозової у разі погіршення ситуації.

Мотивація до виїзду та сезонний фактор

Найчастіше зараз евакуюються пенсіонери. Головна мотивація — повністю зруйноване майно та відсутність умов для існування після місяців життя без комунікацій. Водночас літня спека не стимулює додаткову хвилю евакуації.

Процес оформлення заявки вимагає чіткого підтвердження від людини, яка виїжджає. Запит передають як самі мешканці напряму, так і їхні родичі. Умови для виїзду екіпажу:

• наявність точного підтвердження від особи, яку планують вивозити;
• добровільне бажання евакуюватися;
• відмова у виїзді, якщо родичі намагаються прийняти рішення замість людини без її фактичної згоди.

Читайте також:

Політику щодо питань ВПО можуть об’єднати з ветеранською: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які мешкають на ТОТ, звітують про отримання компенсацій від рф. На підтвердження своїх слів публікують скриншоти, де видно надходження коштів. Виплата при цьому складає 1,6 мільйонів рублів, що у гривнях близько 984 тисячі. Люди невдоволені розмірами виплат і повідомляють, що не можуть купити для себе бажану нерухомість.

Що відомо про компенсації на ТОТ пише пише Бахмут IN.UA.

Які суми виплачує росія за зруйноване майно мешканцям ТОТ

Наприкінці червня 2026 року окупаційна влада “днр” заявила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута. Тоді, нібито, 38 людей отримали виплати на загальну суму понад 90 мільйонів рублів. У середньому — на кожного по 2,3 мільйони рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — 1,3 мільйони гривень).

Заяви окупантів про виплати компенсацій підтверджують бахмутяни, які живуть на ТОТ. Вони публікують скриншоти, де видно надходження коштів.

При цьому люди залишаються невдоволені сумами, які їм визначили в “днр”. Для власників квартир передбачені норми, за якими площа знищеної нерухомості не береться до уваги. На одну людину передбачена компенсація за 33 м², на сім’ю з двох людей — 42 м², і по 18 м² на кожну людину, якщо сім’я складається з трьох і більше людей.

За 1 м² передбачена компенсація в розмірі 51 500 рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — близько 29,8 тисяч гривень). Якщо брати за розрахунок норму в 33 м², то отримуємо 1,6 мільйонів рублів, що у гривнях близько 984 тисячі.

Скриншоти, оприлюднені бахмутянами, підтверджують ці суми.

Що люди можуть купити за компенсації від рф

Люди, які отримали виплати, хоч і радіють отриманим коштам, але бідкаються, що не можуть купити за неї бажану нерухомість. Дехто пише, що за ці кошти не можна купити навіть гараж.

У відповідь на це надсилають скриншоти з оголошеннями продажу нерухомості у Воронезькій області. За 1,6 мільйонів рублів пропонують будинок у селищі Луки, що за 126 кілометрів від обласного центру, і 720 тисяч рублів — будинок у Нижньому Ольшані, який розташований неподалік.

Також користувачі пишуть, що ціна нерухомості у Воронезькій області стартує від 500 тисяч рублів. За таку суму продають дерев’яні будинки без каналізації та газу.

Люди обурюються, що вимушені обирати життя у віддалених селах замість комфортних міст. Умови порівнюють з колишнім Бахмутом, але придбати щось схоже вони не можуть через брак коштів.

Зайшовши на сайти продажу нерухомості, бачимо, що, наприклад в окупованому Донецьку за квартири з ремонтом просять від 5 до 18 мільйонів рублів. За фільтром ціни до 1,6 мільйонів рублів доступні лише 9 оголошень. Це переважно однокімнатні квартири зі старим ремонтом. Також є варіант придбати кімнати у приватному будинку або квартири барачного типу.

У Харцизьку, де мешкають багато бахмутян у приміщенні місцевого басейну, немає пропозицій житла за таку суму. Найдешевший варіант — від 2,5 мільйонів рублів.

У Дебальцевому, де теж мешкають багато бахмутян, пропонують на продаж лише одну квартиру, яка підходить під бюджет. Це однокімнатна квартира за 800 тисяч рублів.

Якщо розглядати російські регіони, де мешкають бахмутяни, наприклад Тула, то тут пропонують 251 варіант нерухомості. Переважно це будинки в селах або квартири без ремонтів.

Також з 2023 року бахмутян селили в ПВР у Невинномиську Ставропольського краю. Варіантів придбати тут нерухомість за обмежений бюджет компенсацій всього два. За один з варіантів вже внесено аванс, тому доступна лише квартира без ремонту.

Таким чином, виплати, які отримують бахмутяни, не покривають реальної вартості втраченого житла. Хоч люди і отримують гроші, на практиці вони часто можуть розраховувати лише на найдешевшу нерухомість у віддалених населених пунктах або житло, що потребує ремонту.

Читайте також:

• Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри
• У Маріуполі мешканців змушують оплачувати “безкоштовне” відновлення житла: деталі
• У Маріуполі жінці загрожує до 10 років ув’язнення через отримання компенсаційного житла

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!