Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У серпні 2022 року почалася битва за Бахмут, вона тривала фактично по травень 2023 року. За цей час російські війська послідовно знищували місто, так армія рф зруйнувала 99% житлових будинків. Окупаційна влада ж активно згадувала за Бахмут лише у перший час після окупації. Зараз же Бахмут фактично викреслений з інформаційного простору так званої “днр”. Замість реальних кроків з відбудови чи системної підтримки мешканців, тема Бахмута у 2026 році зводиться до згадок про виставки медалей та роздачу продуктових наборів.

Про те, як окупаційна влада змінювала риторику щодо Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика обіцянок: про що пише Пушилін

Денис Пушилін, який є головним представником окупаційної адміністрації на не непідконтрольній території Донеччини, з початку повномасштабної війни згадував Бахмут у своєму офіційному телеграм-каналі загалом 25 разів. Левова частка цих публікацій припала на період штурмів міста, а далі поступово згасала:

• у 2022 — 4 згадки;
• у 2023 — 12 згадок;
• у 2024 — 4 згадки;
• у 2025 — 4 згадки;
• у 2026 — 1 згадка.

Ця єдина згадка міста за 2026 рік була присвячена відкриттю виставки державних нагород “днр” у Санкт-Петербурзі, де серед іншого демонстрували медаль за захоплення Бахмута.

Про реальний став міста, питання розмінування чи початок будівельних робіт очільник окупаційної влади не повідомляє. Відсутність ініціатив на рівні Пушиліна може свідчити про те, що Бахмута не передається до російського уряду, а всі попередні заяви про відбудову залишилися просто словами. Так, у травні 2023 року Пушилін відвідвав Бахмут, і тоді ж заявляв, що “російське місто Артемівськ будуть відновлювати”. З моменту цієї заяви пройшло вже більше 3 років.

Натомість періодично згадки про нібито відновлення Бахмута, чи підприємств там від імені Пушиліна зявлялися у російських пропагандистських медіа, проте у себе на каналі він про це не згадує.

Імітація допомоги та відмовки: заяви Муратова

Друга за публічністю особа в окупаційній адміністрації, в інфопросторі якої фігурувало місто, це очільник місцевого осередку путінської партії Олексій Муратов у своєму офіційному каналі згадував Бахмут за весь час лише чотири рази.

У 2025 році Муратов присвятив населеному пункту два дописи, в яких пояснював, чому місцеві жителі не можуть отримати компенсації за втрачене майно. Він заявив, що спеціальні комісії не мають доступу до міста для обстеження пошкоджених будинків через небезпеку. Щоб імітувати вирішення проблеми, Муратов запропонував використовувати дрони для фіксації руйнувань, замість реальних виплат.

У 2026 році в його каналі з’явилася єдина публікація про Бахмут. У ній йдеться про передачу продуктових наборів, ліків та теплого одягу евакуйованим бахмутянам, яких розмістили в Макіївці. Жодної системної програми фінансової підтримки, забезпечення житлом чи конкретних кроків для людей, які втратили все через дії російської армії, партійний функціонер не озвучив.

Аналіз офіційних публікацій представників окупаційної адміністрації свідчить, що після завершення активної фази боїв увага до Бахмута у їхній публічній комунікації суттєво знизилася. Водночас не можна стверджувати, що місто повністю зникло з інформаційного простору окупаційної влади — окремі згадки про нього продовжують з’являтися.

Проте якщо порівняти офіційні повідомлення ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна за 2022–2023 роки із публікаціями 2024–2026 років, помітно, що кількість згадок і тем, пов’язаних із Бахмутом, істотно скоротилася. Водночас у проаналізованих офіційних повідомленнях за 2026 рік відсутня інформація про початок комплексної відбудови міста, відновлення житлового фонду чи реалізацію масштабних програм для його мешканців. Попри окремі заяви про відновлення Бахмута, які періодично поширюють російські посадовці та пропагандистські медіа, у відкритих офіційних повідомленнях, проаналізованих редакцією, відсутні відомості, які б підтверджували практичну реалізацію таких заяв.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває обов’язкова евакуація населення з небезпечних зон. У 16 населених пунктах чотирьох територіальних громад досі залишається 118 дітей. Водночас Рада оборони області ухвалила рішення про старт нового етапу примусового вивезення неповнолітніх з Краматорської громади.

Деталі щодо ситуації в регіоні під час брифінгу повідомили начальниця служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова та начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

У 16 населених пунктах, де діє обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається перебувати 118 дітей зі 103 сімей. За словами Юлії Рижакової, розподіл неповнолітніх по громадах виглядає так:

• в окремих районах Слов’янської територіальної громади залишається 81 дитина (68 сімей);
• у Краматорській територіальній громаді перебуває 25 дітей (25 сімей);
• у Новодонецькій сільській громаді залишається 10 дітей (9 сімей);
• у місті Миколаївка залишається дві дитини з однієї родини.

Щодо родини у Миколаївці посадовиця пояснила, що їхнє місцезнаходження за відомими адресами наразі встановити не вдається. Випадків евакуації дітей у примусовий спосіб без супроводу батьків або законних представників в області немає.

Статистика вивезених дітей за тиждень та липень

За останній тиждень з небезпечних територій вдалося евакуювати 52 дитини з 38 сімей. З них:

• з окремих районів Слов’янська вивезли 20 дітей (15 сімей);
• з Краматорської громади евакуювали 17 дітей (15 сімей);
• з Новодонецької громади забрали 15 дітей (8 сімей).

Загалом протягом липня з Донеччини евакуювали 285 дітей із 233 сімей.

“Діти не мають звикати до вибухів. Страх, підвали та постійна небезпека руйнують їх майбутнє. Зробіть правильний крок та будь ласка виїжджайте“, — наголосила Юлія Рижакова.

Новий етап евакуації з Краматорської громади

Дмитро Петлін повідомив, що з 6 серпня розпочинається наступний етап обов’язкової евакуації в примусовий спосіб. Він стосується окремих населених пунктів Краматорської громади, звідки загалом планують вивезти 525 дітей. До переліку потрапили:

• селище Краснаторка (станом на 5 серпня там перебувало 59 дітей);
• селище Біленьке (частково);
• окремі райони Краматорська (“Лазурний”, “Красногірка” та частково “Даманський”).

З початку проведення евакуації до більш безпечних регіонів вивезли понад 1 мільйон 416 тисяч осіб, серед яких понад 212 тисяч — діти. З початку серпня кількість населення на підконтрольній території Донеччини зменшилася на 2 400 осіб — це люди, які виїхали самостійно, були евакуйовані або покинули регіон раніше.

Читайте також:

З окремих територій Краматорської громади мають евакуювати у примусовий спосіб 525 дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!