Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Народні депутати України ініціювали затвердження нової пам’ятної дати. 20 жовтня пропонується відзначати День стійкості внутрішньо переміщених осіб. Відповідний законопроєкт передали на розгляд Верховної Ради.

Про це йдеться у проєкті постанови №16212.

Нардепи пропонують запровадити пам’ятну дату для ВПО

Народні депутати ініціювали затвердження нової пам’ятної дати — Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб. Його пропонують відзначати 20 жовтня. Цю дату обрали невипадково, бо саме 20 жовтня 2014 року Верховна Рада України ухвалила закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, який започаткував формування спеціальних законодавчих гарантій захисту прав ВПО.

У проєкті постанови також зазначені рекомендації щодо відзначення цієї дати. Кабінет Міністрів України має розробити і затвердити план заходів з відзначення на державному та місцевому рівнях. Це можуть бути тематичні заходи, спрямовані на привернення уваги до питань ВПО, їх соціальної адаптації та інтеграції, забезпечення житлом і працевлаштування.

Державному комітету телебачення і радіомовлення рекомендують висвітлювати заходи з відзначення Дня стійкості внутрішньо переміщених осіб. Це може бути поширення тематичних теле- і радіопрограм, інформаційних матеріалів та історій ВПО.

Законопроєкт вже розглянуло керівництво Верховної Ради. Зараз він перебуває на опрацюванні в комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Читайте також:

• Для тих, хто планує евакуацію, з’явиться можливість завчасно знайти безоплатне житло
• Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення
• Довідки ВПО залишаються чинними: що змінюється після набрання чинності новим законом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 17 штурмів. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках інтенсивність атак зменшилася. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 35 наступальних дій армії рф, що на 20 менше, ніж вчора.

Детальніше про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії дещо зросла. Українські військові зупинили 17 атак, що на 2 штурми більше, ніж напередодні. Противник атакував у районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснював штурми у напрямках Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Чернігівки та Добропілля.

Cпад наступальної активності фіксується на Костянтинівському напрямку. Тут зафіксовано 10 атак, що одразу на 14 штурмових дій менше порівняно з минулим днем. Росіяни вели наступальні дії в районах населених пунктів Костянтинівка та Дружківка.

На Лиманському напрямку спостерігається зростання кількості боєзіткнень. Українські військові відбили 6 спроб противника вклинитися в оборону (це на 1 атаку більше порівняно з минулою добою). Штурмові дії фіксувалися в районах Новосергіївки, Ставків, Лимана та Зарічного.

Зниження тиску противника відбулося на Слов’янському напрямку. Російські війська здійснили лише 2 атаки поблизу Никонорівки та Миколаївки (що на 7 штурмів менше, ніж попередньої доби).

На Краматорському напрямку минулої доби російська армія активних наступальних дій не проводила (напередодні тут зафіксували 2 атаки).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат — 2 380 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 3 бойові броньовані машини;
• 23 артилерійські системи;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 5 засобів ППО;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 163 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 375 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 2 одиниці спеціальної техніки.

Читайте також:

На Костянтинівському напрямку зросла кількість атак — Генштаб ЗСУ