Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Французька гуманітарна організація ACTED розпочала новий етап виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України, які постраждали від бойових дій. Програма наразі охоплює мешканців п’яти областей.

Про це повідомили представники організації.

Хто може отримати допомогу від ACTED

Фінансова підтримка призначена для громадян із найбільш вразливих категорій, зокрема:

• домогосподарства з одинокими батьками;
• сім’ї, очолювані одним із членів родини;
• літні люди, у тому числі ті, хто проживає самотньо;
• багатодітні сім’ї з трьома й більше дітьми, а також із новонародженими віком до 2 років;
• вагітні жінки та матері, що годують грудьми;
• люди з інвалідністю І та ІІ групи;
• сім’ї, які мають членів із тяжкими захворюваннями або потребою в дорогому лікуванні;
• домогосподарства, у складі яких є маломобільні громадяни, що потребують постійного догляду.

Де діє програма

За даними ACTED, наразі грошова допомога буде доступна у таких громадах.

Сумська область

Сумський район, Миколаївська селищна громада (Миколаївка, Веселе , Гостинне, Слобожанське, Калинівка, Жолобок, Сушилине, Самара , Тімірязівка, Пащенкове, Зоряне, Бутовщина, Улянівка, Луциківка, Бобринець, Товста, Аркавське, Марківка, Тучне, Павленкове)

Чернігівська область

Чернігівський район, Городнянська громада, вся громада, окрім місто Городня.

Миколаївська область

Миколаївський район, Шевченківська громада:

• Любомирівський старостинський округ (Любомирівка, Тернові Поди, Мирне);
• Миколаївський старостинський округ (Миколаївка).

Херсонська область

Бериславський район, Великоолександрівська громада:

• Новокалузький-Новопавлівський старостинський округ (Новопавлівка, Буцівське, Михайлів (Нова калуга), Михайлів 2, Червона Людмилівка);
• Новодмитрівсько-Старосілький старостинський округ (Новодмитрівка, Старосілля, Шостакове, Довгове, Кам’яне).

Крім того, отримати допомогу можуть жителі міста Берислав, селища Шляхове та ще 8 сіл:

• Вільне;
• Зміївка;
• Новоберислав;
• Новосілка;
• Раківка;
• Тараса Шевченка;
• Томарине;
• Урожайне.

Херсонський район, Білозерська громада:

• Томинобалківський старостинський округ (Томина Балка, Новодмитрівка);
• Надеждівський старостинський округ (Надеждівка, Зорівка, Знам’янка);
• Кізомисівський старостинський округ (Кізомис, Гончарне, Берегове, Велентенське).
• Білозерка;
• Дніпровське;
• Мирне;
• Миролюбівка;
• Молодецьке;
• Незламне;
• Розлив;
• Ромашкове;
• Черешеньки;
• Янтарне;
• Дослідне;
• Грозове;
• Знам’янка;
• Зорівка;
• Надіївка;
• Паришеве.

Запорізька область

Запорізький район, Михайло-Лукашівська громада:

• Михайло-Лукашівський старостат (Михайло-Лукашеве, Миролюбівка, Нововасилівське, Новомихайлівське);
• Антонівський старостат (Антонівка, Колос, Володимирівка, Зелений Гай, Новомиргородка, Червонокозацьке);
• Адріанівський старостат (Адріанівка, Веселівське, Благовіщенське, Микільське, Райське, Укромне).

Як подати заявку

Щоб отримати допомогу, необхідно звернутися до місцевих органів влади у своїй громаді або зателефонувати до кол-центру ACTED:

• +380 (67) 131 1002
• +380 (63) 453 5710
• +380 (95) 285 2984

Кол-центр працює з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 16:00.

Деталі програми можна знайти на офіційних ресурсах ACTED, зокрема на їхньому комунікаційному порталі.

Читайте також:

• ВПО із прифронтових територій і зон бойових дій можуть отримати 10 800 гривень
• Норвезька рада у справах біженців анонсувала реєстрацію на нову грошову допомогу
• Mercy Corps оголосила нову програму підтримки переселенців та бізнесу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання німецької для роботи провізором до регулярної допомоги ЗСУ. І важливою частиною цього темпу став біг.

Про свої спогади про Бахмут, благодійні забіги та допомогу армії Наталя Босак розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Про життя в Бахмуті та евакуацію

Наталя Босак — переселенка, яка народилася в Сіверську. Це місто вона пам’ятає, як маленьку та затишну локацію на Донеччині, де “всі один одного знають і допомагають”. Спочатку вона закінчила медичне училище й працювала в місцевій лікарні, а згодом вступила до Національного фармацевтичного університету в Харкові.

За фахом провізор, вона працювала в аптеках Сіверська, а з 2012 року — в Бахмуті. До повномасштабної війни протягом п’яти років була завідувачкою аптеки “Арніка” біля поліклініки.

Бахмут для жінки став домом та частиною особистої історії: перші побачення в кінотеатрі “Побєда”, прогулянки парком, зустрічі з друзями під час новорічних свят.

Війну героїня зустріла в Бахмуті.

“На початку повномасштабної війни я була вдома, працювала. Чоловік з перших днів долучився до війська, пішов воювати, пішов добровольцем. Я продовжувала працювати“, — пригадує Наталя Босак.

Через війну жінка почала відчувати сильний страх за родину. Його пік, за словами жінки, припав на кінець березня. Саме тоді вона у компанії доньки, мами та тітки виїхали за кордон.

Зараз вони проживають у Німеччині. Героїня каже, що німці дуже допомагають, однак адаптація була складною через мову, менталітет і відсутність знайомого оточення. Вона навчається на спеціалізованому курсі німецької мови для провізорів (рівень С1). Попри нове життя за кордоном, жінка мріє повернутися в Україну:

“Це наша земля, це наше повітря, це наша атмосфера. Навіть під звуки вибухів у Лук’янівці в Києві я спала краще, ніж у Німеччині. Бо це — мій дім“, — резюмує співрозмовниця.

Перші благодійні забіги — спосіб бути ближчою до ЗСУ

Наталя Босак зізнається, що шукала спосіб підтримати чоловіка та українське військо. Саме тоді вона побачила оголошення від організації “Гуркіт”, котра збирала гроші для 109 бригади ЗСУ, в якій воював чоловік героїні.

“Це був першій мій забіг на 5 кілометрів. Дуже важко, коли ти не можеш вплинути ситуацію та змінити якісь події, які відбуваються навколо. Проте, забіги — це моє “я можу“, — додає біженка з Бахмута в Німеччині.

З того часу Наталя Босак активно долучається до благодійних забігів, намагаючись підтримати українських захисників та захисниць.

Найважчим забігом, за словами героїні, став той, який пройшов наприкінці серпня на День пам’яті загиблих військових. Тоді учасники мали роздруковані імена загиблих, про яких вони хотіли нагадати світові.

“Я бігла з ім’ям чоловіка моєї найкращої подруги на ім’я Андрій Лаврушко, який загинув під час виконання бойових дій. Залишилося двоє маленьких діток, п’ять рочків, хлопчик і дівчинка. Вони також сумують за татом. Це такий був дуже важливий для мене забіг і водночас дуже важкий. Я перші, мабуть, 15 хвилин просто плакала, тому що дуже важко було стримати емоції. Усі кроки давалися дуже важко, особливо із розумінням того, що ти був на похоронах та кожен день підтримуєш подругу“, — пригадує жінка.

Загалом Наталя Босак активно долучається до діяльності різних гуманітарних та благодійних організацій. Лише за останній час вона брала участь в:

• бігозбір “Спека-2025”, де партнери автоматично донатять за кожен подоланий кілометр;
• забіг “Чисте небо” на підтримку 1020-го зенітно-ракетного полку, де служить її чоловік;
• відкриття зборів на авто та спорядження для його підрозділу;
• участь у заходах української організації Viche в Берліні — маршах, протестах, акціях до 24 лютого та Дня Незалежності.

Тренування та фізична підготовка

Жінка бігає ще зі школи, нині — майже щодня. Каже, що для участі у благодійних забігах не потрібно бути професійним спортсменом, адже організатори продумують одразу декілька маршрутів: від 400 метрів та до 10 кілометрів.

Наталя Босак рекомендує базові речі — підтримувати власне тіло в тонусі:

“Саме елементарне – зарядка, маленькі пробіжки та обов’язково ставити собі такі цілі одразу на 5-10 кілометрів достатньо і кілометр пробігти. Головне — це відчути себе залученим. З таких маленьких справ і буде наша Україна“, — додає співрозмовниця.

Читайте також:

• Теплі спогади про дім: історія переселенки Світлани Харіної, яка оживляє локації Бахмута через ШІ
• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Як бахмутянка Анна Голубцова допомагає жінкам ветеранів через вокалотерапію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!