Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Студентів на окупованих територіях України і в росії змушують підписувати контракти з міноборони. У разі незгоди хлопцям погрожують нескладанням іспитів і заліків, викладачі кажуть, що будуть “завалювати” їх на сесії.

Про це повідомляє російський громадський рух “Отпор”.

Студентів на ТОТ змушують йти до російської армії

Студентів на окупованих територіях України і в росії змушують підписувати контракти з міноборони. Це є “умовою” для успішного складання сесії. У разі незгоди студентам погрожують, що вони просто не складуть іспити і заліки.

“Активісти руху “Отпор” отримують повідомлення: у вишах на окупованих територіях та в російських університетах студентів масово “завалюють” на сесіях — або погрожують завалити. Схема працює однаково і на окупованих територіях, і в росії. Десь сесія вже йде, десь тільки починається — але повідомлення про тиск і погрози незарахування сесії надходять уже зараз, до початку іспитів“, — стверджують активісти.

Таким чином у навчальних закладах цілеспрямовано тиснуть на молодь. Підписувати контракти пропонують до підрозділів безпілотних військ. У разі погодження на службу студентам обіцяють академічну відпустку та автоматичний залік з сесії після проходження служби. На окупованих територіях такі випадки фіксують у Кримському федеральному університеті ім. В.І. Вернадського (Сімферополь) та Бердянському державному педагогічному університеті (Бердянськ).

Активісти закликають студентів не вірити обіцянкам. Жодних гарантій, що студенти служитимуть операторами дронів немає. З високою ймовірністю їх можуть перевести до штурмових підрозділів.

Зазначимо, що інформацію про залучення студентів з окупованої Донеччини в лави російської армії редакції Бахмут IN.UA раніше повідомляв Дмитро Крук — хлопець, який виїхав з окупованого міста Хрестівка. Він розповідав, що багато його одногрупників мобілізували з першого курсу. Це була примусова мобілізація. Хлопець припускає, що з військовими співпрацював деканат, оскільки юнакам приходили повідомлення про повістки саме звідти. Згодом Дмитро дізнався, що дехто з одногрупників потрапив у полон, їх він впізнав на відеоінтерв’ю, які виходили в мережі.

Читайте також:

• Окупанти закривають школи в Бахмутському районі: батьки школярів виступають проти
• Бахмутянам у Тульській області наказали звільнити пункти тимчасового розміщення: в разі незгоди погрожують силовиками
• Білосарайська коса, Урзуф і Сєдове: як стартував сезон на окупованому узбережжі. Огляд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. За даними аналітиків DeepState, їм вдалося просунутися вперед поблизу Іллінівки у бік Костянтинівки, намагаючись взяти місто у напівкільце. Водночас саме Покровський напрямок зберігає лідерство за кількістю боєзіткнень.

Детальніше про ситуацію на ключових ділянках фронту читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 40 штурмових дій російської армії біля Родинського, Василівки, Новоолександрівки, Гришиного, Удачного та у бік Степів, Іванівки, Сергіївки, Шевченка й Дорожнього. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій дещо знизилася — напередодні тут фіксували 56 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 12 атак. Боєзіткнення відбувалися поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Степанівки та у бік Новопавлівки. Інтенсивність боїв на цій ділянці зросла порівняно з минулою добою, коли було зафіксовано 10 наступальних спроб. Водночас аналітики DeepState в останньому оновленні мапи зазначили, що противнику вдалося просунутися поблизу Іллінівки, що на південних околицях Костянтинівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 14 разів намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися у бік Дробишевого, Діброви, Лимана та неподалік Зарічного і Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку зросла порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 10 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 20 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували поблизу Закітного, Різниківки та у бік Рай-Олександрівки й Кривої Луки. Це вдвічі більше порівняно з показниками попередньої доби, під час якої відбулося 10 атак.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила. Минулої доби на цій ділянці фіксували дві спроби витіснити українських військових із позицій.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 130 осіб; . танків — 5 одиниць;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 60 одиниць;
• РСЗВ — 5 одиниць;
• засобів ППО — 3 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 6 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 853 одиниці;
• крилатих ракет — 40 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 437 одиниць;
• спеціальної техніки — 4 одиниці.

Читайте також:

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!