Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

1 липня український парламент підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів. Зміни передбачають надання державної допомоги за новими правилами, забезпечення житлом та створення електронного кабінету переселенця.

Про це повідомив Павло Фролов. голова ТСК з питань захисту прав ВПО.

Нові гарантії та державна допомога для ВПО

1 липня Верховна Рада України підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів.

Новий закон створює базу даних для верифікації потреб переселенців. Відтепер держава надаватиме допомогу на основі оцінки реальних потреб внутрішньо переміщених осіб. Обсяги підтримки залежатимуть від рівня інтеграції людини у новій громаді.

Документ чітко закріплює рівні права на отримання пенсій. Умови виплати пенсійних нарахувань для ВПО більше не можуть містити додаткових чи відмінних від загального порядку вимог.

Зміни

За словами Павла Фролова, попередня редакція закону діяла з жовтня 2014 року і перестала відповідати сучасним викликам. Документ запроваджує комплексний підхід до підтримки переселенців на всіх етапах переміщення, створює умови для адаптації в нових громадах та фіксує конкретні державні гарантії.

Оновлене законодавство передбачає низку ключових змін, а саме:

• вперше на офіційному рівні закріплені поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” з обов’язковими заходами підтримки на кожному етапі;
• надання державної допомоги базуватиметься на оцінці потреб людини та залежатиме від рівня її інтеграції в громаду;
• для отримання послуг та оцінки потреб створюється електронний кабінет ВПО;
• держава бере обов’язок забезпечити житлові права переселенців шляхом надання тимчасового проживання, довгострокової оренди, пільгокових кредитів та рефінансування;
• діти отримують гарантоване право на освіту за місцем фактичного проживання або у переміщених навчальних закладах;
• документ чітко визначає відповідальне міністерство та повноваження органів влади у сфері підтримки переселенців;
• громадянські права ВПО розширюються завдяки забезпеченню їхньої участі у прийнятті рішень на місцевому рівні, зокрема через Ради ВПО.

Читайте також:

Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будівництво нового житлового кварталу для ВПО з Бахмута в селищі Гоща на Рівненщині ще не розпочалося, однак проєкт уже став предметом дискусії. Експерти звернули увагу на вибір технології будівництва та умови тендеру на розробку проєктної документації, які могли обмежити конкуренцію.

Про йдеться у розслідуванні NGL.media.

Чому критикують проєкт “Бахмут-Гоща”

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво 570 квартир. Перший етап розрахований приблизно на 1 200 людей, а його вартість оцінюють у 111,2 мільйонів доларів.

Серед головних питань, за які критикують проєкт — вибір технології будівництва, яка поки не має широкого застосування в українському житловому секторі. Йдеться про рішення будувати житлові будинки зі сталевого каркаса замість традиційних бетонних чи цегляних конструкцій. Частина опитаних журналістами архітекторів вважає, що така технологія рідко використовується у житловому будівництві, тому потребує детального технічного обґрунтування.

Водночас інші фахівці зазначають, що закон не забороняє застосовувати сталеві конструкції для житлових будинків, якщо вони відповідають будівельним нормам.

Окрему увагу звертають на тендер із розробки проєктної документації. За інформацією NGL.media, серед вимог до учасників був досвід проєктування багатоквартирних будинків саме зі сталевим каркасом. На думку опитаних експертів, це суттєво звузило коло потенційних учасників. У результаті переможцем стало ТОВ “Українські архітектурні технології”.

Під час моніторингу Держаудитслужба (ДАСУ) встановила порушення: “Українські архітектурні технології” приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. ДАСУ зобов’язала замовника розірвати договір.

Натомість Бахмутська житлова управляюча компанія з висновком не погодилась, бо на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подачі заперечень вже виконано близько 20% робіт і сплачено перший транш – 3,28 мільйонів гривень. Наразі замовник оскаржує рішення ДАСУ у суді, а договір з “Українськими архітектурними технологіями” залишається чинним.

Попри дискусію навколо вибору технології та тендерної процедури, проєкт будівництва нового кварталу для бахмутян не скасований. Водночас остаточну оцінку законності окремих процедур має дати суд, який наразі розглядає спір між замовником та Державною аудиторською службою.

Читайте також:

• Понад 250 тисяч гривень за місяць: що купували для Бахмута у червні
• Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!