Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Українські благодійні фонди об’єдналися для допомоги постраждалому від війни населенню і запустили проєкт IMPACT. Він працюватиме у восьми регіонах України та надаватиме допомогу за трьома напрямками: стійкість, охорона здоров’я та евакуація.

Які види допомоги доступні для кожного регіону, повідомляє благодійний фонд “Посмішка ЮА”.

Де працює проєкт IMPACT

Українські неурядові організації, які надають комплексну підтримку населенню з регіонів підвищеного ризику, об’єдналися в консорціум TERA. До нього увійшли благодійні фонди Team4UA, “Посмішка ЮА”, “ГУДВІЛЛ” і громадська організація “Десяте квітня”. Разом вони запустили проєкт IMPACT для екстреної допомоги жителям восьми областей України:

• Чернігівської;
• Сумської;
• Харківської;
• Донецької;
• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Миколаївської;
• Херсонської.

Допомогу надаватимуть за трьома напрямками: стійкість, охорона здоров’я та евакуація.

Яку допомогу надаватиме БФ “Посмішка ЮА”

Благодійний фонд “Посмішка ЮА” працюватиме у восьми районах:

• Запорізька область — Запорізький район;
• Донецька область — Краматорський і Покровський райони;
• Харківська область — Харківський, Ізюмський, Куп’янський, Чугуївський і Богодухівський райони.

Допомогу надаватимуть місцевим мешканцям, ВПО, евакуйованим та постраждалим від обстрілів. Для них передбачені:

• грошова підтримка;
• продукти та гігієнічні набори;
• психосоціальна підтримка та захист;
• індивідуальні та групові психологічні консультації;
• супровід постраждалих від насильства;
• інформаційно-просвітницькі сесії щодо захисту прав цивільного населення.

Яку допомогу надаватиме ГО “Десяте квітня”

Громадська організація “Десяте квітня” забезпечуватиме базову допомогу та доступ до необхідних послуг для людей, які проживають у межах 50 кілометрів від лінії фронту в таких областях:

• Миколаївська;
• Херсонська;
• Дніпропетровська.

Пропонуються такі види допомоги:

• підтримка під час евакуації та первинного облаштування у приймаючих громадах;
• екстрена допомога в перші 72 години після обстрілів та подальша підтримка;
• соціально-правовий захист ВПО та інших вразливих груп;
• психосоціальна допомога;
• заходи у сфері енергетичної стійкості.

Яку допомогу надаватиме БФ “ГУДВІЛЛ”

Благодійний фонд “ГУДВІЛЛ” працюватиме у прифронтових громадах Сумської та Чернігівської областей у межах до 50 кілометрів від лінії фронту.

Доступні такі види допомоги:

• грошова допомога для людей вразливих категорій, які потребують підтримки для покриття базових потреб;
• продукти та гігієнічні набори.

Яку допомогу надаватиме БФ Team4UA

Благодійний фонд Team4UA займатиметься посиленням спроможності українських локальних організацій, які працюють на територіях поблизу бойових дій. У межах проєкту планується підсилення мобільних клінік, медичних закладів і спеціалізованої медичної допомоги, яку надають:

• БФ “Альянс Громадського здоров’я”;
• Національна агенція гуманітарної допомоги ZDOROVI;
• БФ Fortitude.

Також буде посилено напрямок евакуації з прифронтових територій.

Як подати заявку на допомогу в межах проєкту IMPACT

Для отримання інформації щодо доступних видів допомоги звертайтесь за телефонами:

• БФ Team4UA: 0 800 400 335. Прийом дзвінків: понеділок-п’ятниця з 09:00 до 18:00;
• БФ “Посмішка ЮА”: +380 (50) 460 2240. Прийом дзвінків: понеділок-п’ятниця з 09:00 до 17:00;
• БФ “ГУДВІЛЛ”: +380 (77) 309 1111. Прийом дзвінків: понеділок-п’ятниця з 09:00 до 18:00;
• ГО “Десяте Квітня”: 0 800 332 858. Прийом дзвінків: понеділок-субота з 09:00 до 19:00.

Читайте також:

• “Карітас” роздає гігієнічні набори для ВПО у Кривому Розі: як отримати
• У США виділили 77 млн для “Карітас України”: яку допомогу зможуть отримати ВПО
• Матеріальна допомога для ВПО з Волновахи: як родинам отримати 10 тисяч гривень на дитину

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках — 40 та 18 атак відповідно, тоді як на Краматорському російська армія наступальних дій не проводила.

Про це йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.

Штурмові дії на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку російська армія здійснила 18 атак, тоді як вчора їх кількість становила 22 атаки. Боєзіткнення пройшли в районах населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне, Торецьке, Бересток, Степанівка, а також у бік Костянтинівки та Кучерового Яру.

Найбільша кількість боїв триває на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 40 штурмових дій росіян в порівнянні з 32 атаками, які зафіксували в Генштабі вчора, 19 травня. Спроби просування зафіксовані у бік населених пунктів Дорожнє, Шевченко, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія, Білицьке, Никанорівка та Покровськ.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові 14 разів намагалися вклинитися в українську оборону. Атаки росіян відбувалися у районах населених пунктів Ставки, Зарічне, Дробишеве, Новосергіївка та у бік Озерного і Діброви.

На Слов’янському напрямку українські сили відбили три штурми росіян. Бойові зіткнення зафіксовані у бік населених пунктів Рай-Олександрівка та Каленики.

На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили, атаки не зафіксовані.

Втрати російських військових

За минулу добу росіяни зазнали таких втрат:

• особового складу — 1 140 осіб;
• танків — 1 одиницю;
• бойових броньованих машин — 1 одиницю;
• артилерійських систем — 78 одиниць;
• наземних робототехнічних комплексів — 11 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 2 142 одиниці;
• крилатих ракет — 4 одиниці;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 262 одиниці;
• спеціальної техніки — 2 одиниці.

Читайте також:

На Костянтинівському напрямку збільшився тиск рф, на Краматорському — без штурмів: дані Генштабу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!