Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

У Маріуполі росіяни масово відчужують квартири місцевих жителів, які виїхали через російську блокаду та бойові дії. Окупаційна адміністрація визнає це житло “безхазяйним” та перерозподіляє його між іншими заявниками.

Про це повідомила Маріупольська міська рада.

Росіяни відбирають квартири у маріупольців та роздають їх

Росіяни забирають квартири громадян, які були змушені залишити Маріуполь через масовані обстріли та окупацію. Окупаційні органи влади ухвалюють рішення, за якими така нерухомість офіційно отримує статус “безхазяйного” майна. Після проходження цієї процедури українців фактично позбавляють можливості розпоряджатися своїми квартирами. Відібрану нерухомість росіяни передають іншим людям.

Окупаційна адміністрація заявила про розподіл близько 3600 квартир між новими заявниками. Ця цифра означає виключно призначення нерухомості конкретним особам. Заявники ще не отримали ключі та не заселилися у ці приміщення.

“У вересні плануємо розподілити ще близько 2500 квартир“, — заявив очільник окупаційної адміністрації Антон Кольцов.

Більшість заявників намагається отримати доступ до призначеної нерухомості.

“Майже 90% людей, яким вже визначили адресу компенсаційної квартири, звернулися до адміністрації, щоб дізнатися адресу розподіленого житла. Водночас існують проблемні адреси, їх близько 10%“, — зазначив Антон Кольцов.

Читайте також:

Паспорт “днр”, “намібійський виняток” і суд замість свідоцтва про народження: що чекає людей, які виїхали з окупації 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2026 року Сіверська міськрада провела чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 1,5 мільйона гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Сіверська міськрада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Сіверська міськрада провела чотири закупівлі на 1 581 985 гривень.

Поточний ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів і супутнього обладнання вартували 1 499 585 гривень. У договорі вказано, що всього надано 219 послуг для 9 автомобілів і одного причепа.

54 000 гривень витратили на 70 брендованих футболок.

У 20 000 гривень обійшлись 40 прапорів.

За 8 400 гривень придбали 20 нагородних статуеток.

Читайте також:

• У серпні Соледарська міськрада провела всього чотири закупівлі: куди витратили кошти
• Закупівлі Торецької МВА у серпні: куди витратили понад 39 тисяч гривень
• 136 тисяч гривень на обслуговування техніки і канцтовари: аналізуємо закупівлі Званівки у серпні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!