Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!