Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Бахмутянин Кирило Загурський, колишній вчитель англійської та німецької мов у школі №18, а нині військовий у складі батальйону 21 окремої механізованої бригади. Днями він відкрив збір на інверторний генератор, який забезпечуватиме безперебійний зв’язок підрозділу на передовій.

Про свій шлях від шкільного класу до війська та про те, чому генератор зараз критично необхідний, військовий розповів у коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Від Бахмута до шкільного класу

Кирило Зугурський народився в Бахмуті (тодішньому Артемівську). Навчався у загальноосвітній школі №18, а через роки саме туди повернувся працювати вже вчителем. Педагогічну освіту він здобував в Горлівському інституті іноземних мов. Через початок бойових дій на Донеччині навчання довелося перервати, однак після релокації закладу до Бахмута він відновився та завершив спочатку бакалаврат, а потім магістратуру. За словами військового, любов до мов у нього з’явилася ще під час навчання в школі.

Після отримання диплома директор рідної школи запропонував йому посаду вчителя англійської та німецької мов. Робота Кирила припала на непростий період.

“Пригадує, я прийшов у школу в 2020 році, а вже 12 березня почався ковід. Багато чого тоді не знав, довелося дуже швидко вчитися дистанційній роботі”, — пригадує у розмові чоловік.

Повномасштабна війна змінила життя

Велика війна героя застала в Бахмуті, він ділиться, що тоді директор школи вранці сказав вчителям, щоб про всяк випадок забрали трудові книжки. Після початку повномасштабного вторгнення родина Кирила була змушена залишити Бахмут. У квітні 2022 року вони евакуювалася самостійно машиною. Спочатку сім’я переїхала до Луцька. Там Кирило намагався знайти роботу, паралельно надсилаючи резюме до міжнародних компаній. Згодом він знайшов пропозицію в аутсорсинговій компанії і ще близько восьми місяців продовжував дистанційно навчати школярів.

У 2024 році Кирило добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.

“Мене ніхто не ловив і не робив пропозиції, від якої неможливо відмовитися. Я сам пішов у військкомат і подав документи“.

Після проходження військово-лікарської комісії його направили до навчального центру, де він опановував спеціальність зв’язківця. Згодом військовий потрапив до 21 окремої механізованої бригади, де служить уже близько двох років на посаді зв’язківця. За словами Кирила, знання англійської мови та попередня робота в ІТ стали корисними і під час служби.

“Все ніби як пазл склалося. Англійська мова допомогла отримати навички в ІТ-сфері. Завдяки цьому я можу знаходити потрібні ресурси, розуміти технічну документацію й працювати з обладнанням.”

Він додає, що сьогодні працює не лише з радіостанціями, а й із мережевим обладнанням.

Для чого підрозділу потрібен генератор

Зараз Кирило відкрив збір на інверторний генератор Könner & Söhnen KS 6500iE вартістю 47 200 гривень. Такий генератор військовим потрібен, щоб мати змогу забезпечувати електроживлення та зв’язок. Адже через постійні переміщення підрозділу та роботу далеко від населених пунктів генератори залишаються основним джерелом живлення.

Підтримати збір можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/25yJMXkGZS. Наразі зібрано 8 345 грн з потрібних 47 200. Після закриття суми збору, Кирило надасть підтверджуючий фотозвіт, який редакція додасть до матеріалу.

До теми:

“На першому чергуванні боялася, що впаду від вигляду крові”: історія нашої журналістки, яка стала інструкторкою з тактичної медицини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Володимир Зеленський дав інтерв’ю американському каналу Fox News. У ньому він розповів про втрати України у війні. За словами президента, на фронті загинули близько 50 тисяч українців. При цьому втрати росії у приблизно 14 разів вищі.

Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News.

Втрати України у війні

Володимир Зеленський дав інтерв’ю ведучому Fox News Брету Баєру. Журналіст поцікавився, які втрати у війні на сьогодні має Україна і росія.

За словами президента, в Україні загинули близько 50 тисяч захисників і захисниць. Близько 400 тисяч людей отримали поранення. Щодо зниклих безвісти Зеленський не називає цифру, каже що їх “дуже велика кількість”.

Втрати росії, за приблизними підрахунками, наданими Президентом України, вищі у близько 14 разів. Загальні втрати живої сили російської армії складають 1,6 мільйонів людей. З них близько 700 тисяч — загиблі.

Володимир Зеленський наголосив, що озвучені цифри є приблизними.

Читайте також:

• Повернення із СЗЧ через “Армія+”: як подати рапорт по спрощеній системі до вересня 2026
• У Броварах попрощалися з військовим Павлом Жарким з Бахмута
• Воєнний стан і мобілізацію офіційно продовжили: Зеленський підписав закони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!