Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Для багатьох українців, які залишили тимчасово окуповані території (ТОТ), питання відновлення втраченого майна залишається невирішеним. Зруйновані російськими обстрілами будинки та квартири опинилися в зонах, куди українські комісії не мають фізичного доступу. Державна програма “єВідновлення” передбачає компенсації за пошкоджене й знищене майно, проте для власників нерухомості на ТОТ діють суттєві обмеження.

Особливо гостро це питання постає для мешканців Бахмута. Попри фактичне знищення більшої частини міської забудови, люди досі чекають на дієвий правовий механізм підтвердження руйнувань. Більше пояснюємо у відео.

Чому мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію

Згідно з чинним законодавством, для отримання компенсації власник має підтвердити факт знищення житла за допомогою актів комісійного або дистанційного обстеження та звітів про технічний стан майна. Головна перешкода полягає в тому, що порядок дистанційного обстеження, затверджений Кабінетом Міністрів України, юридично не поширюється на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях.

До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. За інформацією міської ради, компенсаційні процедури наразі доступні мешканцям лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки, оскільки вони офіційно віднесені до зони активних бойових дій, що дозволяє використовувати супутникові знімки. Натомість Бахмут і ще 16 населених пунктів громади мають статус тимчасово окупованих, до яких аналогічну процедуру застосувати неможливо. Отже, самого факту загальновідомих масштабних руйнувань міста юридично недостатньо для виплати компенсацій — потрібен доказ щодо кожного конкретного об’єкта.

Результати в Бахмутській громаді

Попри законодавчі бар’єри, комісія Бахмутської міської ради продовжує опрацьовувати заяви в межах доступних процедур, проте всі позитивні рішення стосуються виключно Кліщіївки та Андріївки.

Станом на вересень 2026 року за заявами мешканців громади ухвалено 107 позитивних рішень, сформовано 113 житлових сертифікатів та призначено одну грошову компенсацію на відбудову приватного будинку на загальну суму понад 176 мільйонів гривень. Однак ці показники стосуються лише доступних за процедурою територій і не розв’язують проблему більшості бахмутян, чиє житло розташоване безпосередньо в місті.

Законодавчі ініціативи: які зміни пропонують

Розв’язати проблему намагалися через декілька парламентських ініціатив. Зокрема, ухвалений у грудні 2024 року законопроєкт №11161 передбачав спрощення процедури та можливість прирівнювати житло на ТОТ до знищеного без фізичного огляду, однак станом на кінець жовтня 2026 року документ залишається без підпису Президента.

Інша ініціатива — законопроєкт №13136 від березня 2025 року — пропонувала дозволити подання заяв незалежно від розташування житла, але розгляд документа зупинився. Також наприкінці 2025 року було подано законопроєкт №14352 щодо передачі майна у власність держави взамін на компенсацію. Наразі жоден із цих документів не запрацював, а питання фінансування майбутніх виплат залишається відкритим.

Пропозиції Бахмутської МВА

У липні 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація направила офіційні звернення до Офісу Президента, Верховної Ради, Кабміну та Уповноваженого з прав людини. Керівництво МВА запропонувало надати Бахмуту спеціальний правовий статус для спрощеного підтвердження руйнувань та запровадити презумпцію знищення житла для повністю зруйнованих населених пунктів.

Крім того, пропонується дозволити використовувати як докази супутникові знімки, фотографії й відео без огляду на місці, розширити перелік пільгових категорій для першочергової допомоги та створити окрему житлову програму для повністю знищених громад. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді Уряду.

Активність громади

До розв’язання проблеми долучаються й самі мешканці. Наприкінці липня 2026 року ініціативна група бахмутян передала міській владі звернення з вимогами активніше лобіювати права переселенців на державному рівні. Учасниця ініціативної групи Інеса Мішеніна зазначила, що під час зустрічі з керівництвом МВА обговорили алгоритми подання звернень та використання аерокосмічних знімків. Проте подальший процес ускладнився через триваючу реорганізацію відповідальних урядових структур.

Станом на осінь 2026 року питання виплат за майно, що залишилося в окупації, залишається відкритим. Для мешканців Бахмута критично важливим є створення прозорого та дієвого механізму, який дозволить перейти від офіційних звернень до реального отримання компенсацій за втрачені домівки.

Читайте також:

Реєстрація місця проживання в гуртожитку онлайн: як прописатися через Дію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках. Водночас на Краматорському та Лиманському напрямках інтенсивність атак противника пішла на спад. Ситуація на Слов’янському напрямку залишається стабільною без змін кількості штурмів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії продовжує зростати. Українські військові зупинили 42 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни атакували в районах Сергіївки, Молодецького та Новопавлівки, а також здійснювали штурми в напрямках Торецького, Кучерового Яру, Софіївки, Вільного, Золотого Колодязя, Нового Шахового, Степів, Нового Донбасу, Чернігівки, Святогорівки, Добропілля, Новогришиного та Удачного.

На Костянтинівському напрямку також відбулося зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 18 атак, що на 3 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районах Костянтинівки, Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Розкішного, Довгої Балки, Новогригорівки, Миколайпілля, Новопавлівки та Петрівки.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 5 спроб противника просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися в районах Надії, Колодязів, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку тиск противника залишився на рівні попередньої доби. Російські війська здійснили 2 атаки в районах Закітного та Кривої Луки.

Водночас на Краматорському напрямку минулої доби російська армія штурмових дій не проводила (що на 3 атаки менше порівняно з попереднім днем).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 560 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

• 1 танк;
• 5 бойових броньованих машин;
• 25 артилерійських систем;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 1 літак (підтверджено за попередній період);
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 1 614 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
• 272 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили атаки на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!