Пропагандистський перший канал підготував порцію брехні для своїх глядачів про Бахмут та його мешканців.

Ведучий каналу розповідає, про важливу гуманітарну місію російських військових по евакуації населення Бахмута. А все через те, що українські військові, начебто, використовують людей, як щит та не випускають цивільне населення з Бахмута.

Пропагандист розповідає фейки. Фото: скріншот

Місцева мешканка Бахмута, обличчя якої не показують, розповідає, що для ЗСУ вони були смертники:

«Спали ми у підвалі з літа, діти майже місяць з підвалів не виходили. Коли світло відрізали нам, то сказали, що вам смертникам вже тут нічого не треба», – розповідає фейки бахмутянка.

Евакуація з Бахмута

В Бахмуті проходила евакуація. Фото: фотохудожник Олександр Дяченко

Вже майже рік, з моменту повномасштабного вторгнення, керівництво Донецької ОВА та поліція закликають евакуюватись мирне населення. В своєму недавньому інтерв’ю Павло Кириленко запевнив, що будуть проводитись роботи по евакуації всіх п’яти тисяч мешканців, які залишаються в Бахмуті й особисто відмовляються від евакуації.

Ще на початку повномасштабного вторгнення евакуація проходила масово. Автоколони з Бахмута їхали в Краматорськ, де люди пересаджувались на евакуаційні потяги. 

Коли в місті розпочались бойові дії та стало небезпечно, евакуацію в більш безпечні регіони  проводили волонтери, приїжджаючи за бахмутянами під двері будинків. 

Так, “Білі янголи” вивозили родини, рятували дітей та ризикували власним життям, щоб врятувати українців від обстрілів ворога.

Самі відмовлялись

Поліція проводить евакуацію дітей з Бахмута. Фото: Нацполіція

Частина населення, яка залишалась в місті, самостійно відмовлялись від евакуації. 

Так Денис Христов, волонтер, який проводить евакуації людей за заявками, та не один раз їздив в Бахмут, розповів, що часто люди відмовляються залишати свої будинки через “натоплені печі” й інші надумані причини, які вони ставлять вище за своє життя.

Це все підтверджує, що українські військові не прикривались цивільним населенням, а навпаки, захищали їх ціною власного життя, від атак ворога. Поки влада й волонтери вмовляли кожного покинути місто, й дати ЗСУ зробити свою роботу, й звільнити місто

Без світла

Через російські обстріли люди змушені виживати в Бахмуті. Фото: Роман Потапенко.

В Бахмуті повністю зникло електропостачання, бо окупанти обстріляли високовольтні лінії. Відновити електропостачання наразі неможливо, але ще в грудні місяці працівники ДТЕК досі залишались в місті й відновлювали постачання електроенергії у ті населені пункти Бахмутського району, в яких було можливо.

Тож, українські військові ніяк не впливали на зникнення світла в Бахмуті, й не вважали, що бахмутянам воно не потрібно. Якби російська армія не вторглася на українські землі, то людям не доводилось би ночувати в підвалах і жити без світла.

Фото: Андрій Дубчак

Читайте також: Поховання в Бахмуті: як працюють комунальні служби під постійними обстрілами

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Іноді отримувачі допомоги на проживання ВПО дізнаються про її припинення лише після того, як кошти не надходять. Водночас окремого повідомлення із зазначенням причини припинення виплати людина може не отримати.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала поради від “Юридичного порадника для ВПО” про те, як з’ясувати підстави такого рішення та куди варто звертатися.

Чи повідомляють про припинення виплат офіційно

Згідно з постановою Кабміну від 20 березня 2022 року № 332, за результатами верифікації в Єдиній системі формується відповідний статус із зазначенням критеріїв, яким не відповідає отримувач допомоги. Водночас Порядок не встановлює безумовного обов’язку повідомляти отримувача про відмову в призначенні або продовженні виплати.

За наявності технічної можливості про підстави відмови та порядок оскарження можуть повідомити:

• засобами електронного сповіщення Єдиної системи;
• засобами мобільного зв’язку;
• засобами поштового або електронного зв’язку.

Наразі проблема недостатнього інформування отримувачів відома та обговорюється з представниками ПФУ. У нормативному регулюванні вже передбачена можливість електронного інформування, а одним із напрямів подальшого розвитку є відображення відповідної інформації в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ. Система інформування ще формується, і порядок її роботи може змінюватися з урахуванням змін у законодавстві.

Що робити, якщо допомога не надійшлаЯкщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Що робити, якщо допомога не надійшла

Якщо допомога не надійшла у звичний строк у межах одного місяця, це ще не обов’язково означає, що виплату припинено. Затримка може бути пов’язана з опрацюванням інформації або процедурними моментами.

Якщо виплата не надходить довше, варто звернутися до ПФУ та з’ясувати причину:

• через вебпортал ПФУ — авторизуватися в особистому кабінеті за допомогою КЕП або “Дія.Підпису” та направити звернення;
• телефоном — звернутися на гарячу лінію ПФУ за номерами: 0 800 503 753, +380 (44) 281 08 70 або +380 (44) 281 08 71;
• поштою або електронною поштою — направити письмове звернення до відповідного сервісного центру ПФУ;
• особисто — звернутися до сервісного центру ПФУ незалежно від місця реєстрації.

Чому варто подавати письмове звернення

Юристи наголошують: якщо потрібно не лише дізнатися причину припинення виплати, а й оцінити законність такого рішення та за потреби його оскаржити, рекомендується звернутися до ПФУ письмово.

У зверненні варто попросити повідомити:

• чи приймалося рішення про припинення або непродовження виплати допомоги;
• дату такого рішення;
• конкретну підставу його прийняття.

Саме письмова відповідь ПФУ дасть змогу проаналізувати підстави припинення допомоги та визначити подальший алгоритм дій.

Читайте також:

Житлова субсидія на опалювальний сезон: кому призначать автоматично, а кому треба подавати заяву

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати заяву до центру зайнятості, які документи для цього знадобляться та скільки часу займає розгляд заявки.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як подати заяву на ваучер: онлайн та офлайн

Для отримання ваучера необхідно подати заяву до центру зайнятості. Зробити це можна двома способами:

• офлайн — звернутися безпосередньо до центру зайнятості та заповнити заяву встановленої форми;
• онлайн — подати заявку через сайт Державної служби зайнятості, після заповнення електронної форми заява автоматично відправляється до відповідного центру, у разі онлайн-подачі до заяви обов’язково потрібно додати електронні копії необхідних документів, завірені електронним підписом (КЕП).

Базовий пакет документів

При поданні заяви офлайн безпосередньо у центрі зайнятості необхідно пред’явити:

• паспорт громадянина України;
• документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (чи дублікати). Також підійде єДокумент про освіту, документ про присвоєння, підтвердження або визнання професійної кваліфікації;
• документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (картку платника податків), якщо у паспорті відсутня інформація про РНОКПП.

Додаткові документи для пільгових категорій

Залежно від того, до якої категорії належить заявник, базовий пакет доповнюється специфічними паперами. Зокрема, звільнені військовослужбовці мають надати копію витягу з наказу про звільнення з військової служби. Ветеранам знадобиться посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або копія довідки про участь в АТО.

Для внутрішньо переміщених осіб процедура дещо простіша: їм достатньо вказати реквізити довідки ВПО, а саме її номер, дату видачі та найменування органу, що її видав. Громадяни, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають надати відповідні відомості з Єдиного реєстру.

Особи з інвалідністю чи ті, хто отримав травму, додатково подають копії довідки до акта огляду МСЕК з індивідуальною програмою реабілітації, висновки ЛКК або військово-лікарської комісії.

Окрема вимога діє для людей віком від 45 років, які ще не досягли пенсійного віку та мають щонайменше 15 років страхового стажу. Для підтвердження права на ваучер їм необхідно пред’явити трудову книжку (чи її дублікат) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.

Варто зазначити, що у разі подачі документів офлайн, фахівці центру зайнятості самостійно роблять копії тих паперів, інформація з яких відсутня в державних реєстрах. Ці копії обов’язково засвідчуються особистим підписом заявника.

Терміни розгляду та наступні кроки

Після отримання повного пакета документів центр зайнятості має вісім робочих днів для прийняття рішення про видачу ваучера або відмову. Це рішення обов’язково оформлюється відповідним наказом. Про результати розгляду заявника повідомляють протягом трьох робочих днів у спосіб, який він обрав під час подачі заяви — телефоном, електронною поштою чи під час особистого візиту до центру.

З моменту отримання ваучера у людини є рівно 120 днів, щоб обрати навчальний заклад та укласти з ним договір про навчання. Граничний розмір ваучера у 2026 році становить 33 280 гривень. Якщо вартість обраної освітньої програми перевищує цю суму, різницю доведеться доплатити самому здобувачу освіти або його роботодавцю.

Читайте також:

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!