Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який чітко регламентує порядок обов’язкової евакуації населення з територій активних та можливих бойових дій.

Детальніше про те, що передбачає новий закон — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Закон про примусову евакуацію дітей: що відомо

Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає порядок обов’язкової евакуації дітей з територій активних та можливих бойових дій.

Головним нововведенням закону є надання військовим адміністраціям повноважень ухвалювати безапеляційні рішення про обов’язковий виїзд неповнолітніх у безпечні регіони. Представники Координаційного штабу відтепер мають лише дві доби на те, щоб погодити рішення місцевої влади про проведення обов’язкової евакуації.

Крім того, евакуацію дітей здійснюватимуть навіть у разі письмової чи усної відмови їхніх батьків. За законом, батьки або опікуни зобов’язані особисто супроводжувати своїх дітей до безпечних місць. Якщо ж дорослі не можуть цього зробити, вони повинні передати дитину довіреній особі для виїзду.

У випадках, коли батьки категорично відмовляються супроводжувати дитину та перешкоджають виїзду, це більше не є підставою для зупинки евакуаційного процесу. Таких дітей примусово вивозитимуть уповноважені працівники органів опіки та піклування спільно з підрозділами Національної поліції України. Надалі саме органи опіки нестимуть повну відповідальність за безпеку, життя та долю евакуйованої дитини.

Впродовж шести місяців батьки можуть звернутися щодо повернення дитини, підтвердивши проживання на безпечній території. Якщо цього не відбудеться, орган опіки може звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Читайте також:

Життя у “квартирах-склепах” та нова тактика обстрілів: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок терористичного угруповання “днр” денис пушилін підписав так званий “закон” про створення чергової фейкової державної нагороди. Цього разу окупанти заснували медаль в честь захоплення українських населених пунктів — взяття Покровська та Відродження, які назвали старими радянськими назвами: Красноармійськ та Димитров.

Про це повідомив денис пушилін.

В “днр” з’явиться медаль за взяття Покровська

Згідно з вигаданим росіянами “положенням”, медаль за окупацію українських територій планують вручати кільком категоріям загарбників. Зокрема, фейкову нагороду отримуватимуть:

• російські військовослужбовці, які відзначилися або брали безпосередню участь у бойових діях під час наступу на ці населені пункти;
• організатори та керівники військових операцій російської армії;
• особи, які виконували завдання з так званого “розмінування” захоплених територій та об’єктів.

У своєму офіційному повідомленні ватажок терористів денис пушилін цинічно заявив, що окупація міст стала “важливим успіхом російської армії у 2025 році”. За його словами, кожен загарбник “зробив свій внесок у наближення перемоги”.

Як виглядає російська медаль за окупацію

Дизайн медалі повністю відповідає радянським методикам російської пропаганди. Згідно з описом, на лицьовому боці (аверсі) розміщена емблема Робоче-селянської Червоної армії зразка 1918 року. Цей символ обрамлений вінком із дубового листя з жолудями.

На зворотному боці (реверсі) окупанти зобразили п’ятикутну зірку, під якою викарбували прапор на штику гвинтівки, з датами так званого “звільнення”. Показово, що росіяни офіційно прописали дати 1 та 27 грудня 2025 року, намагаючись у такий спосіб “легалізувати” на папері своє захоплення міст саме в цей період.

Читайте також:

“Давно треба було позбаватися совєтського сміття”: активіст про процес перейменування районів Донеччини та Луганщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!