Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати проводить організація “Карітас Спес Харків”. Програма розрахована на громадян, які евакуювалися, втратили близьких або отримали поранення внаслідок бойових дій.

Про це повідомили представники “Карітас Спес Харків”.

Умови участі та географія програми

Фінансова підтримка надається в межах проєкту гуманітарного реагування на 2026-2027 роки. Географія програми охоплює населені пункти, розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії фронту, а також області, що межують з Російською Федерацією.

Головна вимога для отримання грошової допомоги ВПО стосується часових рамок. Від моменту тригерної події, такої як евакуація чи поранення, до дня реєстрації має пройти не більше 45 днів. Проєкт фокусується на людях, які перебувають у найбільшій потребі та не отримують повного забезпечення від інших організацій.

Виплати для ВПО та евакуйованих громадян

Отримати 12 300 гривень можуть люди, які були змушені евакуюватися з власних домівок протягом останніх 45 днів. Для оформлення заявки евакуйовані громадяни та ВПО готують підтверджувальні документи. Цей статус підтверджується такими паперами

• довідка ВПО з пропискою у місцях евакуації, видана до 45 днів тому;
• реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації або транзиту;
• списки від гуманітарних організацій та волонтерів, які проводили евакуацію;
• транспортні квитки чи квитанції;
• документи, що підтверджують місце постійного проживання.

Допомога при пораненнях та втраті родичів

Програма передбачає виплати для людей, які отримали важкі поранення через бойові дії. Постраждала особа повинна звернутися до лікаря або отримати консультаційний висновок протягом одного дня з моменту травмування. Кошти нараховуються виключно самій постраждалій людині. Наявність поранення доводиться наступним пакетом документів

• витяг з протоколу поліції про подію або реєстру досудових розслідувань;
• лікарняний лист про лікування тривалістю не менше п’яти днів;
• завірена лікарем медична виписка, епікриз або довідка про фіксацію ушкоджень.

Сім’ї, які втратили родича внаслідок бойових дій, також мають право на фінансову допомогу. Для реєстрації цієї категорії потрібні спеціальні документи

• свідоцтво про смерть;
• довідка про причину смерті;
• витяг з поліцейського протоколу щодо події.

Базові документи та контакти для реєстрації

Для перерахування 12 300 гривень усі заявники без винятку надають стандартний набір документів. До нього належать

• паспорт;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• банківські реквізити з рахунком у форматі IBAN.

Отримати детальну інформацію щодо умов та запису на реєстрацію можна за телефоном. Заявники мають змогу зателефонувати на гарячу лінію “Карітас-Спес Україна” за номером 0 800 300 344 або звернутися безпосередньо до “Карітас Спес Харків” за номером +380 (99) 555 4336. Дзвінки приймаються з понеділка по п’ятницю у проміжку з 10:00 до 14:00.

Читайте також:

ВПО можуть отримати 5 тисяч доларів від Mercy Corps: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує спроби наступальних дій на східному фронті. Зокрема, зафіксовано просування противника поблизу Закітного на Слов’янському напрямку. Загалом ситуація залишається напруженою, а українські захисники продовжують стримувати штурми противника на кількох ділянках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Активність противника на Слов’янському та Лиманському напрямках

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила 27 штурмових дій. Основними цілями противника стали райони Різниківки та Калеників. Також зафіксовано атаки у бік населених пунктів Крива Лука, Озерне та Рай-Олександрівка. На цьому відтинку ворог має часткове просування поблизу Закітного, намагаючись розвинути успіх у бік Слов’янська. Водночас аналітики DeepState вказують, що росіянам вдалося просунутися поблизу Закітного.

На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався вклинитися в оборону українських військ. Бойові зіткнення відбувалися в районах населених пунктів Ставки, Лиман, Озерне, Борова, Новоселівка, Дробишеве, Діброва та Ямпіль

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки..

Ситуація на Костянтинівському та Покровському відтинках

На Костянтинівському напрямку російська армія провела 23 атаки. Бойові дії зосереджені в районах Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та Софіївки.

На Покровському напрямку українські підрозділи зупинили 31 штурмову дію. Російські підрозділи намагалися атакувати в районах Гришиного, Новомиколаївки, Никанорівки, Новоолександрівки, Шевченка, Удачного, Котлиного. Крім того, противник вів наступальні дії у бік Сергіївки та Білицького. На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення в районі Малинівки.

Втрати російської армії

З початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі склали близько 1 404 760 осіб. Лише за минулу добу ліквідовано 1 210 окупантів. Також українські захисники знищили значну кількість озброєння та техніки. За останню добу сумарно вдалося знищити:

• 1 891 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
• 395 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 засоби протиповітряної оборони;
• 2 танки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 одиницю спеціальної техніки;

Читайте також:

Майже на всіх ділянках фронту знизилася кількість штурмів — Генштабу ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!