Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

Мешканців Бахмутської громади можуть долучитися до онлайн-опитування про роботу органів місцевого самоврядування в евакуації, яке запустила редакція Бахмут IN.UA. Його результати допоможуть зрозуміти, наскільки ефективною є комунікація з громадою та якими бачать повноваження влади в евакуації.

Опитування про владу Бахмута в екзилі: долучитися можуть усі мешканці громади

В умовах повномасштабної війни органи місцевого самоврядування Бахмута продовжують працювати в евакуації. Редакція запускає коротке опитання, щоб дізнатися, наскільки мешканці обізнані про їхню роботу повноваження в нинішніх умовах.

Участь в опитуванні дає можливість поділитися власним баченням, оцінити рівень комунікації та зазначити, які функції місцевої влади є зрозумілими, а які — потребують додаткового пояснення.

У опитуванні можна анонімно оцінити роботу влади, рівень поінформованості та висловити власне бачення щодо майбутніх повноважень органів самоврядування. Результати опитування будуть використані для підготовки матеріалу та кращого розуміння потреб громади.

Пройти опитування можна за покликанням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdtwlx1i3kzmS5GQRtAL2-on9mJ6glqZIsXqXp7LdcAmthm2w/viewform?usp=dialog

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наприкінці березня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №390, яка змінює порядок надання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Хоча документ публічно подається як розширення підтримки для переселенців, зокрема для дітей, на практиці нові правила виявилися значно складнішими. Вони містять низку обмежень, через які частина громадян може втратити фінансову допомогу.

Детальніше нову постанову розібрали представники ГО “Крим СОС”.

Виплати ВПО 2026: нові правила та обмеження

Наприкінці березня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №390, якою змінено порядок надання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, відомо, що державна допомога поширюється не на всіх дітей зі статусом ВПО. Зокрема, ті неповнолітні, які перемістилися ще до 2022 року, позбавлені права на ці виплати.

Крім того, відтепер на призначення допомоги безпосередньо впливає місце фактичного проживання сім’ї та формат навчання дитини. Якщо дитина продовжує здобувати освіту дистанційно у школі того населеного пункту, з якого вона виїхала, це може стати офіційною підставою для втрати державних виплат.

Оцінка майнового стану всієї родини

Незважаючи на публічні заяви про те, що допомога нараховується “незалежно від доходу”, реальний механізм працює інакше. Держава враховує як сумарні доходи сім’ї, так і її загальний майновий стан.

Зазначимо, що хоча формально дитина визначається як окремий отримувач коштів, остаточне рішення про призначення допомоги безпосередньо залежить від того, чи відповідає встановленим фінансовим та майновим критеріям уся родина загалом.

Вимоги до працевлаштування батьків

Нові урядові правила запроваджують додаткові вимоги до батьків маленьких дітей. Якщо дитині вже виповнився один рік, один із батьків зобов’язаний або офіційно працювати, або мати статус безробітного з реєстрацією в центрі зайнятості.

На практиці такий підхід суперечить законному праву громадян на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Це правило фактично звужує можливості родин із маленькими дітьми для отримання фінансової підтримки.

Бюрократичні перепони

Окрім законодавчих обмежень, внутрішньо переміщені особи стикаються з технічними труднощами під час оформлення статусу та виплат. Як вказують представники “Крим СОС”, в Україні фіксуються повідомлення про те, що не всі Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) приймають необхідні документи від громадян. Це додатково ускладнює доступ людей до виплат.

Терміни подання

Окрему увагу необхідно звернути на часові рамки подачі документів. Для того, щоб отримати виплати починаючи з лютого 2026 року, заяву потрібно встигнути подати до 1 травня 2026 року.

У разі пізнішого звернення фінансова допомога призначатиметься виключно з місяця подачі заяви. Будь-яка компенсація за попередній втрачений період у такому випадку не передбачена.

Читайте також:

Допомога переселенцям в Одесі: як новоприбулим ВПО отримати продуктові набори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!