Якою її побачив мешканець міста, фотохудожник Олександр Дяченко.

«24-го лютого вже о 5.30 ранку міський голова Бахмута зібрав своїх помічників на надзвичайну нараду. В перший день війни. Потрібно було визначитися, як жити місту в умовах російської агресії. Того ж дня було поставлене питання необхідності евакуації містян у більш безмечні місця України.

На час цього репортажу в автопотязі від міськради до залізничного вокзалу Краматорська було вісім шкільних автобусів. Починали з одного. Потім два, три, чотири. Ці вісім того дня (5 квітня 2022 року – прим. ред), вирушивши з Бахмуту о сьомій ранку, до Краматорська не дійшли. Їх завернули на Слов’янськ, бо за Краматорськом ворог поцілив у залізничну колію і її потрібно було терміново відновлювати.

Автоколона повернулася в Бахмут ближче до десятої ранку. Аби доправити до залізничного вузла тих, кого не змогли забрати в ранковий евакуаційний рейс. І так кожного дня. Допоки останній бажаючий покинути місто не буде евакуйований з Бахмута.

Місто пустішає. Це вже помітно неозброєним оком. «Плюси» москальских ракет по місту та довкола нього жахають людей та женуть у невідомість з рідних домівок, з теплих хат.

Кожного ранку з від’їждаючими зам міського голови з комунального господарства Олександр Марченко. Почувається впевнено, керує процесом, відповідає на питання нервуючих людей. Міськрада впровадила запис бажаючих виїхати з Бахмуту через УСЗН (управління социального захисту населення). Списки, звісно, доправляються на кожний виїзд, але хто ж буде в змозі відмовити в місці в автобусі мамам з малими дітьми, людям похилого віку.

Тож, каже Марченко, ніхто не перевіряє вже, записана людина або родина чи ні. І, скорш за все, сам запис більше впроваджений задля того, аби керівництво міста розуміло, скільки автобусів подавати на рейс. Люди повинні це розуміти і намагатися все ж таки телефонувати до УСЗН та сповіщати про своє бажання евакуюватися.

Коли почалася посадка людей на другий рейс, Олександру Марченко зателефонували з Краматорська та повідомили, що колію відремонтовано і можна знову прямувати за звичним і коротшим маршрутом. Він піднімався в кожний автобус та повідомляв добру новину про зміну маршруту на той самий, зручний, до залізничного вокзалу Краматорська.

У цей час на майданчик за міськрадою вийшов міський голова Олексій Рева. Олександр Марченко повідомив йому, що з цим рейсом з міста за допомогою міськради з початку евакуації виїхало вже 4200 людей. Спокійний діловий вигляд міського голови вселяв упевненість. Що все буде добре. Але ж я не втримався таки від питання про перспективи Бахмута у другій фазі війни на сході України. Адже метою московських окупантів у цій фазі є саме повна окупація області та знищення спротиву захисників Маріуполя.

«Все буде добре», – коротко запевнив міський голова.

Чомусь вірю. Все буде Україна.

Олександр А. Дяченко, фото автора

На окупованій частині Донеччини діють так звані студентські загони. Це об’єднання студентів, мета якого — залучення молоді до різноманітних робіт і допомога у працевлаштуванні. Традиція студзагонів тягнеться з часів радянського союзу, саме за прикладом радянських об’єднань діють подібні загони в “днр”. Очолив студзагони на окупованій Донеччині колишній військовий армії рф, який брав участь у боях в Маріуполі і на Вугледарському напрямку.

Що відомо про студзагони “днр” і їхнього нового очільника, розповідає Бахмут IN.UA.

Студентські загони в “днр”

На окупованій Донеччині діють так звані студентські загони. Це об’єднання в межах загальноросійської організації “Російські студентські загони”.

Традиція руху студентських загонів тягнеться з радянських часів. Подібні організації діяли в срср з 1959 по 1991 роки. Перші загони були сформовані у москві.

У 2004 році рух студентських загонів відновили в росії, тоді ж була створена організація “Російські студентські загони”, яка об’єднала студентів по всій росії. Метою цього руху є залучення студентів до різноманітних робіт. Зокрема, в рф студентські загони залучались до будівництва об’єктів для Олімпіади в Сочі.

Після окупації частини Донецької області, рух студентських загонів почав діяти і в так званій “днр”. На сайті захопленого Донецького національного технічного університету йдеться, що він почав працювати в “днр” з 2016 року. З 2023 року донецькі студенти стали частиною всеросійського руху студентських загонів.

Як повідомляє донецьке пропагандистське видання “ДАН”, у студзагонах “днр” налічують понад 1 300 учасників. Чисельність руху планують збільшити до 2 000 людей.

Студентів донецьких вишів долучають до робіт на будівництвах. Зокрема, активісти руху брали участь у будівництві донецького молодіжного центру “30/09” як різнороби: енергетики, маляри, штукатури. Окрім цього, студентів з Донеччини відправляють на так звані “всеросійські будівництва”, на роботу в дитячі табори біля Азовського і Чорного морів та на великі підприємства. Чи отримують студенти гроші за свою роботу, чи окупанти використовують їх як безоплатну робочу силу, не вказується.

Студентський рух у “днр” очолив колишній військовий

Ватажок “днр” денис пушилін повідомив, що студентські загони “днр” очолив Даніїл Боровской. Це колишній військовий армії рф, який брав участь у боях в Україні. Він очолив студентський рух після того, як став фіналістом конкурсу “Донбас. Свої герої”. Нагадаємо, що цей конкурс має на меті підготовку держслужбовців і керівників з-поміж військових, які брали участь у війні в Україні. Таким чином окупантів заводять в адміністрації та призначають керувати державними структурами.

Даніїл Боровской не перший військовий, який отримав посаду в “днр”. Раніше пушилін призначив своїм прибічником Іллю Ємельянова — колишнього бойовика, який брав участь у війні з 2014 року. Його планують призначити віцепрем’єром “днр”, який відповідатиме за території, окуповані після 24 лютого 2022 року.

Відомо, що Даніїл Боровской воював в Україні з 24 лютого 2022 року. До цього він проходив строкову службу, а 15 лютого поїхав на так звані навчання, які фактично було підготовкою до повномасштабного вторгнення. Окупант воював у складі танкової роти і брав участь у захопленні Маріуполя. Далі його відправили на Вугледарський напрямок.

У складі армії рф він воював до літа 2023 року. Тоді в нього виявили онкологічне захворювання і окупант демобілізувався. Після одужання колишній військовий вирішив долучитися до державної слжби. В якості “ветерана сво” він також проводить зустрічі зі школярами, де просуває ідеї війни.

Читайте також:

• Росіянин, який воював під Бахмутом, претендує на участь у Паралімпіаді-2026
• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Що відомо про куратора відновлення окупованих територій України від рф? Досьє на Марата Хуснулліна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Норвезька рада у справах біженців (NRC) в Україні розпочала прийом заявок на програму грошової допомоги для людей, які постраждали від війни. Подати заявку можна з 12:00 16 лютого до 12:00 25 лютого 2026 року за київським часом.

Детальніше про про те, що передбачає допомога від NRC, читайте на Бахмут IN.UA

До 25 лютого 2026 року можна подати заявку на грошову допомогу від NRC

Норвезька рада у справах біженців відкрила прийом заявок у межах програми відкритої подачі для отримання грошової допомоги. Реєстрація триватиме з 12:00 16 лютого 2026 року до 12:00 25 лютого 2026 року (за київським часом). Організація закликає заявників подати форму саме в зазначений період.

Подати заявку можна через спеціальний онлайн-портал. Там також доступна інформація про діяльність NRC в Україні, опис програми грошової допомоги, інструмент для самостійної перевірки статусу заявки та відповіді на поширені запитання.

Хто може отримати грошову допомогу

Програма спрямована на підтримку людей, які постраждали внаслідок війни. Грошова допомога надається у вигляді виплат, які отримувачі можуть використати відповідно до власних потреб — на продукти харчування, медичні послуги, оплату житла, освіту чи інші першочергові витрати.

NRC працює в Україні з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення у 2022 році розширила діяльність по всій країні. Організація надає життєво необхідну допомогу найбільш вразливим категоріям населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам та жителям постраждалих регіонів.

Як отримати консультацію

У разі виникнення запитань щодо подачі заявки або умов програми можна звернутися на гарячу лінію NRC: 0 800 302 007 (щодня з 08:00 до 18:00), або написати на електронну пошту [email protected]. Також інформація публікується на офіційній сторінці організації у Facebook.

Організація наголошує, що надання відгуків чи скарг жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги.

До теми:

Норвезька рада відкрила реєстрацію на грошову допомогу: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!