У 2016 році День Державного Прапора України в Бахмуті відзначили з урочистістю та піднесенням — свято традиційно передувало Дню Незалежності, створюючи атмосферу єдності й патріотизму. Цей день запам’ятався багатьом бахмутянам завдяки низці заходів, організованих до свята.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким було святкування Дня Прапора у 2016 році.

День Прапора у Бахмуті: архівні світлини 2016 року

Святкові заходи до Дня Прапора в Бахмуті у 2016 році відбулися 23 серпня — напередодні 25-ї річниці Незалежності України. Вони розпочалися з урочистого підняття державного прапора на площі Свободи біля міської адміністрації. Участь у церемонії взяли працівники державних служб, представники місцевого самоврядування, ветерани, громадські активісти та мешканці міста.

Прапор над містом підіймали майстер спорту з сумо Олег Давиденко, Борис Головко — батько загиблого в АТО військовослужбовця Дмитра Головка, а також старший лейтенант ЗСУ Стефан Слодзик. Після урочистої частини виступили представники адміністрації, військові та громадські діячі, які виголосили чимало зворушливих і натхненних слів про важливість національного символу й значення цього дня для кожного українця.

Читайте також:

• Бахмут у День міста: згадуємо архівні кадри з 2016 року
• Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки
• День захисту дітей 2025: історія свята та традиції

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3 жовтня 2020 року в Бахмуті відбувся традиційний ярмарок, де містяни могли придбати саджанці плодових, ягідних, декоративних культур, а також різноманітну сільськогосподарську продукцію для подальшого використання вдома.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким був традиційний осінній садовий ярмарок у 2020 році.

Ярмарок “День садівника”: фотоспогади

Осінній ярмарок “День садівника” — це традиційна подія, яка проводилася в Бахмуті. У 2020 році він тривав два дні — з 3 по 4 жовтня. На ярмарок з’їжджалися не лише садівники й городники з міста, а й жителі прилеглих районів. Вони продавали містянам власну продукцію — зокрема, саджанці для подальшого вирощування на власній території, а також свіжі овочі та фрукти.

Крім того, під час заходу можна було отримати консультації від фахівців Бахмутської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України щодо питань садівництва.

У фотодобірці — світлини, що зберігають атмосферу спокійного 2020 року в Бахмуті. Їх опублікувало видання 06274.com.ua.

Читайте також:

• Сорочки та дощ: яким був День вишиванки у Бахуті в 2017 році
• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Ностальгія в кожній світлині: яким був Бахмут у 2011 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У березні 2021 року Соледарі у першій соляній шахті презентували новий туристичний маршрут “Таємниці підземного соляного світу”. На маршруті довжиною близько пів кілометра, відвідувачі побачили: музей солевидобутку з цінними експонатами, оригінальні фотозони, зони зі світловими ефектами, прозорі кристали, соляні барельєфи та скульптури, церковний музей.

Перші враження для “Бахмут IN.UA” від нового історичного маршруту передали бахмутські фотографи Іван Сидоров і Аліна Калінкіна. Вони розказали і показали на що слід звернути особливу увагу під час екскурсій. Завдяки їх фотографіям можна відчути атмосферу соляного світу.

«Це дуже цікавий артоб’єкт, викликає неймовірні емоції, чи є у світі щось подібне. Вражають внутрішні об’єми та висота – вони величезні! Захоплюють також текстури солі. Якщо заходити туди з хорошою фототехнікою, з широкими кутами об’єктивів, якомога ширшими, аби все влізло, то для фотографів це буде дуже цікаво» – захоплювався Іван.

У шахті створили так звані “сльози”, вони схожі на піну, що засохла.

“Це навіть трохи лякає, вони відкладені на цьому тунелі, тобто, виходить, що ми йдемо по тунелю, за межами котрого може бути якесь джерело води”, – ділилися очевидці у 2021.

Проте екскурсоводи та працівники запевнили, що сіль дужа міцна, її раніше не добували навіть киркою, використовували інструменти міцніше.

“Поруч із «сльозами” відчувається реверберація (залишкове «післязвучання» у закритих приміщеннях) – тобто якщо зробити певний звук, то відголосся залишається секунди три-чотири.

Для Аліни це був перший спуск до соляної шахти. Фотографка відчула спокій та умиротворення. Крім цікавих об’єктів Аліна зазначала, що дуже корисно просто подихати таким повітрям.

 Матеріал підготувала Марія Лященко, фото Івана Сидирова та Аліни Калінкіної.