Розважальний центр “Перемога” на вулиці Ювілейній до повномасштабного вторгнення був найбільшим приватним культурним осередком міста. Тут проводили безплатні кінопокази патріотичного кіно, організовували творчі вечори. Чимало бахмутян – це місце асоціюють з домашнім відпочинком на вихідні. Проте, вже під час повномасштабної війни відомий центр був знищений росіянами.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, яким був Розважальний центр “Перемога” в Бахмуті

Яким був РЦ “Перемога” у Бахмуті

РЦ “Перемога” відкрився 2006 році. В цьому центрі одразу почали організовувати дитячі дні народження, влаштовувати цікаві розважальні програми. Крім того, на території комплексу працювали кафе й нічний клуб, де полюбляли проводити вечори місцева молодь..

В “Перемозі” працював й кінотеатр, де регулярно проводили безплатні сеанси з перегляду патріотичного кіно. Там же проходили різні мистецькі зустрічі, зокрема у 2016 році відбувся виступ письменника Сергія Жадана.

“Ми там також проводили безплатно заходи наша ГО — вони завжди нас приймали ніколи не відмовляли, там перша в місті Арт резиденція пройшла, потім Маша Вишедська роботи там вішала — вони на всі свята долучалися і робили свою цікаву програму створювали неповторну атмосферу у себе через декор, музику, розважальну програму. Там навіть проводили якісь свята професійні заводи та бюджетні організації”, — пригадує Ганна Бокова, головна редакторка “Бахмут. IN. UA”.

Сам власник  РЦ “Перемога” Володимир Бабенко згадує, що як й будь-який бізнес, перед відкриттям оцінювали ризики старту такого центру. Проте, він та його команда вирішили, що місто повинно мати простір, щоб творити.

“Коли змінювався ринок, ми також йшли в ногу з часом. Якщо щось потрібно було змінювати, то ми робили це. Розвивалися постійно. Завжди щось було цікаве, ми творили те, що було потрібно місту. Це був живий організм, там працювало багато людей, які горіли своєю справою. Досі мені працівники дзвонять, пишуть, всі згадують з теплотою. Всім подобалося”, — каже пан Володимир.

За словами засновника центру, головне чому навчили бахмутян з відкриттям розважального центру — творити. До закладу приходили люди різного покоління: діти, дорослі, пенсіонери. Всі знаходили, чим зайнятися.

“Ми вчили родину — бути родиною, щоб добре було всім. Не тільки діткам, щоб усім було цікаво. Багато робили безкоштовних заходів, хоча втрачали кошти на цьому“, — пригадує бахмутянин.

Мистецький простір та свята

На території культурного центру діяв справжній мистецький простір, який регулярно проводив різноманітні активності для бахмутян. Окремої уваги заслуговує День Вишиванки, який святкували у кінотеатрі. Тоді десятки юних містян у народних костюмах збиралася в залі, щоб разом провести час разом. Свято супроводжувалося виступами, дефілюванням у вишиванках й співами.

Мурал в Бахмуті. Фото: Фейсбук

Крім того, на стінах центру реалізовувався мистецький проєкт “Мозаїка”, який дозволяв талановитим митцям створили власний стріт-арт. Картини висіли на кінотеатрі “Перемога”. Серед них роботи Маші Вишедської та художника Євгена Трачук. В 2019 році на стінах кінотеатру намалювали сучасний мурал митці з України та закордону. 

Розважальний центр “Перемога” в особі керівника Вікторії Лещінер виступив одним з меценатів проєкту в Бахмуті, годували художників та придбали необхідні матеріали для створення муралу.

Пам’ятна дошка

У кінотеатрі “Перемога” була пам’ятна дошка, присвячена кінорежисерці Ларисі Шепітько. В день її відкриття також відбувся прем’єрний показ документального фільму “Одесити на Донбасі”, що відкрив показ всеукраїнського туру патріотичного документального кіно в зоні АТО.

Читайте також:

• Паркан-вишиванка у Бахмуті: як містяни розмалювали 400 метрів до свята Незалежності
• Історія вулиці Кооперативної в Бахмуті: як вона з’явилася та чому має таку назву
• День Прапора в Бахмуті: як це було у 2016 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Юлія Тимчак зі Званівки зараз допомогає молоді Донеччини долучатися до екоініціатив в проєкті “ЕКОстарт можливий для кожного”. Аби допомогати планеті, пояснює пані Юля, не обов’язково робити глобальні речі, все починається з малого. Наприклад, у Дніпрі юнаки та дівчата протягом травня та червня вчилися виготовляти екологічні шопери, які замінять їм пластикові пакети у супермаркетах.

Детальніше про проєкт “ЕКОстарт можливий для кожного!” нам розповіла Юлія Тимчак, керівниця ГО “Чарівні Руни”, більше читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

“ЕКОстарт можливий для кожного”

В Україні активно реалізовується проєкт “ЕКОстарт можливий для кожного!” в межах програми ЮНІСЕФ у Донецькій області. За словами керівниці ГО “Чарівні Руни” Юлії Тимчак, котра виступила партнером ініціативи, головна мета, це розвиток екологічної свідомості громадян, особливо молоді.

Йдеться про формування навичок за правилом 3Р (Reuse, Recycle, Reduce), де ключовим є перероблення енергоцінних відходів, тобто їх попереднє сортування. Мотивацією для людей, вважає вона, може бути фінансова вигода: посортовані відходи можна здати за гроші, а також зменшити витрати на вивезення сміття, адже оплата за несортоване сміття є платною опцією.

“Ми якраз говоримо про те, що еко-старт можливий для кожного, бо часто чуємо: я б хотів рятувати планету. Звісно, всі ми хочемо жити на чистій планеті. Ніхто ж не хоче жити на купі бруду й сміття. Але що для цього робити конкретно сьогодні, конкретно зараз? Розуміють не всі. Тому ми працюємо, щоб показати: еко-старт можливий для кожного вже сьогодні — починаючи із себе“, — зазначає Юлія Тимчак.

Що пропонують в межах проєкту

У межах проєкту організовуються не лише просвітницька та інформаційна кампанії, а й практичні заняття, що популяризують екозвички. Наприклад, протягом травня та червня молодь мала змогу виготовити власні шопери з екологічних матеріалів.

“Наші майстер-класи були практичними. Це абсолютно прикладна складова: пошили сумку, розмалювали її, створили собі чашку й забрали річ додому. Тобто вона несе практичну користь, адже тоді людина з цим шопером ходитиме до супермаркетів і не братиме пластикові пакети“, — каже Юлія Тимчак.

За словами керівниці ГО “Чарівні Руни”, молодь — не завжди активна категорія громадян, однак охоче долучається до ініціатив із практичним змістом. Наприклад, до занять зі швейною технікою для створення особистих речей — шоперів, фруктових сіток, термочашок і навіть повноцінних термосів.

“Хочу змінювати свідомість молоді щодо збереження довкілля через прості, але яскраві приклади. Кожен із нас здатен зробити свій внесок — і саме з цього починається зміна!” — ділиться один з учасників майстер-класу з розпису шоперів, 13-річний Матвій.

Плани на майбутнє та перспективи

Активна фаза ініціативи в Дніпрі вже завершилася. Проте очікується продовження інформаційної кампанії, у межах якої відбудуться 4 онлайн майстер-класи та ще 6 офлайн-заходів.

Крім того, у межах проєкту “ЕКОстарт можливий для кожного” проводитиметься встановлення сортувальних баків, зокрема в соціальному гуртожитку “ЯМаріуполь”.

Читайте також:

• Грошова підтримка для ВПО від “Карітас Полтава”: хто і як може отримати
• Безоплатні курси швачок для жінок у Тернопільській області: як записатися
• Бахмутська житлова управляюча компанія провела першу закупівлю на роботи в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15-річний Мирослав Коцько з Бахмута активно досліджує історію свого рідного краю. Юнак працює з історичними документами, картами та збирає свідчення краєзнавців і місцевих мешканців. Зараз Мирослав Коцько збирає інформацію про мікрорайон Будьонівка, що розташовується на півдні  Бахмута.

Що вже вдалось дізнатися та як до дослідження можуть долучитися бахмутяни, Мирослав Коцько розповів редакції Бахмут IN.UA.

Бахмут, район Будьонівка, історія

Будьонівка — це приміський район в південній частині Бахмута. До повномасштабної війни його населення становило близько 2 тисяч людей.

У кінці ХІХ століття не існувало тієї Будьонівки, яка є зараз. Тут були заселеними лише дві вулиці, а решта  земель використовувались для випасу худоби. Тоді ж ці вулиці входили до так званого передмістя Бровар.

“Як відомо з документів, тут були пасовища для худоби, озеро, струмочок, що здавна зветься Четвериковим яром. Забудованими  були лише вулиці  Тимірязєва й  Колодязна, які йдуть перпендикулярно від місця злиття Четверикового ручая та його лівого припливу. Оскільки тоді Будьонівки як такої не існувало, ці дві вулиці входили до старого передмістя Бровар, про яке майже ніхто не пам’ятає з тих, кого я опитував. Ця назва зустрічається на старому плані 1911 року, який у мене є в дуже нечіткій якості і там ледве читається ця назва. Її я також знайшов у джерелі за 1897 рік, яке мені порадив наш краєзнавець Михайло Кулішов. Там згадується “предместье Броварь”, а також вказується чисельність населення — 166 душ”, — розповідає Мирослав Коцько.

Також юний дослідник збирає інформацію щодо самої назви “Будьонівка” — як вона виникла та розвивалася. Є деякі твердження, що назва району з’явилась у роки Національно-визвольних змагань. У цій місцевості, нібито, розташовувалась Перша Кінна Армія радянського воєначальника Будьонного.

“Назва Будьонівка, нібито, закріпилась через те, що в роки Національно-визвольних змагань, так званої громадянської війни, в цій місцевості стояла “Конница Будённого”. Місцеві згадують, що тут були полки і кіннота. Але це лише за згадками людей, деякі краєзнавці спростовують цей факт. Тому це твердження ще потребує доведення. Саме це і підштовхнуло мене залучати ширшу аудиторію задля отримання можливості спростувати або ж навпаки підтвердити ту чи іншу інформацію. Як-то кажуть, хочу “копнути глибше”, — зауважує Мирослав Коцько.

Як можуть допомогти бахмутяни

Наразі юний дослідник історії збирає дані про Будьонівку. Він просить бахмутян ділитися відомими їм фактами, щоб зробити велике дослідження. У майбутньому вся зібрана інформація стане основою для нового пізнавального відео на Youtube-каналі Мирослава Коцька.

“Зобразити історію Будьонівки вкрай складно, адже багато хто вважає, що це зовсім новий район. Хоча це не так. Тож я звертаюся до бахмутян, які мешкали на вулицях Будьонівських, а також розташованих поряд: Бахмутської, Широкої, Нижньомаріупольської, Тітова, Севастопольської, Піонерської чи Спартаківської. Частина цих вулиць входила до того самого передмістя Бровар і об’єднувалася з нинішньою Будьонівкою. Ваші спогади, розповіді від бабусь і дідусів стануть дуже корисними для відродження історії південних околиць Бахмута”, — звертається до бахмутян Мирослав Коцько.

Якщо ви маєте інформацію, спогади чи документи, які можуть допомогти в дослідженні Будьонівки, пишіть повідомлення Мирославу Коцьку в Facebook.

Читайте також:

• Школяр із Часів Яру допомагає військовим на фронті: історія юного волонтера Рустама Шистки
• “З нуля до своєї точки Б”: як бахмутянка у Києві відкрила кав’ярню для тих, хто втратив дім
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!