Спецпроєкт Бахмут IN.UA «Перемагали раніше – переможемо зараз!». Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Завойовницькі походи – це справа гідна і благочестива у реаліях середніх віків. Правителі Русі-України бачили у тогочасній державі-сусідці Візантії могутнього ворога, а значить можливість здобути славу і закласти свої імена в анали історії. У червні 860 року правителі молодої української держави Аскольд і Дір вирушили походом на Візантію.

Стіни легендарного міста Константинополь були дуже міцні, дружина Київських князів взяла місто в облогу. Приблизна чисельність руського війська становить 10 тисяч воїнів, а чисельність супротивників невідома.

Друга частина дружини на 300 кораблях зайшла у гавань Константинополя. За легендою, Візантійський патріарх Фотій особисто занурив ікону Богородиці у Чорне море, в результаті – здійнялась страшна буря, яка не дозволила воїнам Русі-України напасти на столицю Візантійської імперії. Аскольд і Дір наказали відступати, а потім, побачивши силу Духа Святого, охрестились самі.

Після цього походу почалась історія дипломатичних відносин між Візантією та Київською Руссю, яка була сповнена різними культурними обмінами між ними. Історія навчає нас, що не тільки війна править світом, не тільки війна є джерелом вирішення проблем, не тільки війна має сенс життя… Наші давні предки це зрозуміли, а чи зрозуміють це наші сусіди?

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також: Історичні перемоги українців: як Святослав Хоробрий розгромив Хозарський каганат

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бахмут у 2017 році — тихе й спокійне місто на Донеччині, де вирувало активне громадське життя. Майже кожне свято супроводжувалося численними культурними та розважальними заходами. День вишиванки у Бахмуті не став винятком.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує згадати, яким був День вишиванки у 2017 році та як його відзначили бахмутяни.

День вишиванки у Бахмуті 2017

День вишиванки — одне з тих свят, до якого в Бахмуті підходили з особливим ентузіазмом. У місті організовували безліч заходів, серед яких був справжній парад вишиванок. Проте 2017 року погода внесла свої корективи — через дощ довелося скасувати низку активностей.

Основна частина святкової програми відбулася у приміщенні Народного дому: на першому поверсі розмістили виставки та торгові стенди, а на другому — концерт. Програму скоротили.

Більшу частину концерту присвятили підбиттю підсумків екологічної акції: відбулося дефіле у костюмах із вторинної сировини, нагородження переможців та презентація фотоконкурсу. Наприкінці пролунали кілька пісень — лише частина великої програми колективу Народного дому. Основними глядачами та учасниками заходу були школярі та представники освітніх закладів.

Окрім офіційної частини від міськради, волонтери ГО “Бахмут Український” організували показ фільму “Спадок нації” і привітали новонароджених у пологовому будинку, подарувавши їм перші вишиванки.

Варто зазначити, що події, присвячені Дню вишиванки, об’єднали зі святкуванням Всесвітнього дня вишиванки та екологічною акцією. Через це виникла певна плутанина: хтось прийшов на екологічний флешмоб, а хтось — на свято традиційної української сорочки, де паралельно говорили про кількість сміттєзвалищ в Україні.

Читайте також:

• Палац Культури у Часів Ярі: якою була історична споруда
• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Швейна фабрика: як в Бахмуті з’явився район 8 березня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

 

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!