“Шансону й російських новин не було”: як починало працювати “Вільне Радіо”

Семаковська Тетяна 11:11, 13 Лютого 2023

photo 2023 02 09 15 22 00 35d2bВсесвітній день радіо щорічно відзначають 13 лютого. Саме завдяки радіомовленню мільйони людей навіть на окупованих територіях мали доступ до українських новин. Розповідаємо про “Вільне Радіо”, одне з перших на території українського Бахмута. Про те як заснували радіо, та як воно вплинуло на бахмутян — читайте в матеріалі редакції.

Більшість бахмутян, коли чують назву “Вільне радіо” асоціюють його з саме з платформою новин, сайтом або медіа. Однак, починалося все саме з радіомовлення на просторах Донеччини. Розповідає історію Анна Сердюк, редакторка медіа “Вільне радіо”.

Хотіли зробити хороше місцеве радіо

“Почалося все в 2017 році, коли троє співзасновників працювали на Донеччині та частково на Луганщині. Вони побачили, що є проблеми з місцевим радіомовленням. Не було альтернативи армійському та пропагандистським радіо з окупованих територій. Тоді й вирішили шукати можливість це зробити”, — пригадує Анна.

Ініціаторкою стала директорка «Вільного радіо» Анастасія Шибіко, дівчина раніше вже мала досвід роботи на радіо. Крок за кроком вибудовувався проєкт майбутнього радіо. Згодом до команди ентузіастів приєдналася наша співрозмовниця пані Анна Сердюк.

“Ми хотіли зробити хороше місцеве радіо, яке би хотілося слухати, а не загальноукраїнське, щоб люди в Бахмуті не слухали умовно рекламу таксі у Львові”, — розповідає Анна Сердюк.

Проблемою було й те, каже Анна, що навіть місцеві станції радіомовлення на Донеччині, робили дуже узагальнені новини. Натомість, “Вільне Радіо” сфокусувало увагу саме на локальних подіях. 

Про команду та роботу над випусками

photo 2023 02 09 15 22 42 b0e1e

Робочий кабінет для радіомовлення команди “Вільне Радіо”. Фото: особистий архів Анни Сердюк

За словами Анни Сердюк, спочатку команда була невеличка, а згодом її почали збільшувати, доєднувалися люди зі схожими цінностями та світоглядом. 

“Ми знайшли грантову підтримку та змогли повноцінно запустити проєкт, отримали дві хвилі радіомовлення з Бахмута 91.5 та Гірника. Зараз у нас залишається хвиля з Гірника, через те, що з Бахмута немає можливості ретранслювати”, — пояснює редакторка.  

До слова, сам сайт “Вільне Радіо” з’явився трішки згодом, приблизно через пів року після запуску радіомовлення в Бахмуті. 

“У нас був денний та вечірній ефір. Ведучі змінювалися тиждень через тиждень. Була команда, у якій працювало два ведучих, редактор та звукорежисер, разом ми наповнювали ефір актуальними новинами. Це були важливі загальноукраїнські новини та актуальні для Бахмута”, — ділиться тонкощами організації роботи Анна Сердюк.

Вечірні випуски тривали по 15 хвилин, денні займали 5-10 хвилин ефірного часу.

Без шансону та російської музики

Нерідко Донеччину звикли асоціювати з певним набором стереотипів, як от криміногенні авторитети на вулицях міст та шансон, який лунає ледь не з кожної автівки.  Ще задовго до повномасштабної війни команда “Вільне Радіо” почала популяризувати замість російської попси, українські та іноземні хіти.

“На той час у нас грала тільки іноземна музика, згодом почали більше додавати українських хітів – з’явився більший вибір. Звісно, складно сказати, що люди швидко змінювали свої вподобання. Не було шансону, не було важкої музики – я сподіваюсь, що ми змогли показати нашим читачам різноманіття. Було приємно йти містом і чути як з кав’ярні долітає звук нашого музичного радіоефіру”, — розповідає редакторка медіа.

photo 2023 02 09 15 23 10 4c8fa

Робоче обладнання. Фото: особистий архів Анни Сердюк 

Пані Анна додає, що радіо мало популярність та своїх слухачів, і звісно мало вагомий вплив на громаду:

“Те, що радіо мало попит ми бачили зі звернень до нас. За нами стежили люди, які ухвалюють рішення, які впливають на життя громади. Можливо, якусь новину почули не 200 тисяч мешканців, але її почув один посадовець, злякався й вирішив зробити добре для тих 200 тисяч людей. Це була наша мета і я вважаю, що ми її досягли”.

Радіо слухали навіть з окупованих територій

Авдиторія радіо була різна — це, власне, саме бахмутяни, люди з підконтрольних Україні територій, а також  мешканці тимчасово окупованих рф територій. Однак, згодом сигнал на окупованих територіях почали періодично глушити.

“До нас телефонували слухачі, просили щось додати в ефір, зокрема прогноз погоди, ситуацію на фронті. В основному наші теми були спрямовані на Бахмут, ми не виїжджали й залишались в місті, знайомилися з цим регіоном”, — пригадує Анна Сердюк. 

“Вільне радіо” працювало в Бахмуті майже 5 років, завойовуючи довіру бахмутян. Сьогодні команда продовжує висвітлювати події на Донбасі. Послухати прямий ефір тепер можна на частоті 106.0.

Фото: особистий архів Анни Сердюк

Читайте також: Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи

Валентина Твердохліб 16:31, 13 Січня 2025

У Києві працює перукар-стиліст з Бахмута Олександр Мелкумян. Свою роботу він продовжив у мережі столичних салонів краси. На новому місці чоловік започаткував благодійну ініціативу для жінок — робить безоплатні зачіски, стрижки та фарбування.

Про благодійну ініціативу Олександр Мелкумян розповів редакції “Бахмут IN.UA”.

Безоплатні зачіски для переселенок

Олександр Мелкумян — перукар-стиліст із Бахмута. Через війну він переїхав до Києва, де продовжив займатись улюбленою справою. Тут він працює в мережі салонів краси.

Нещодавно Олександр ініціював благодійну ініціативу для переселенок з Бахмута і Бахмутського району. Жінки можуть записатися до майстра на безоплатні стрижку, укладку чи фарбування. Оплачувати треба лише розхідні матеріали.

“Це моя особиста ініціатива. Вирішив допомогти землякам, як можу. Ідея з безоплатними стрижками швидко народилася і так само швидко я її реалізував. Звернувся до керівництва салону, запитав чи вони не проти, і мою ідею одобрили”, — розповів майстер.

Ініціатива тільки почала працювати, тому Олександр ще не встиг прийняти багато клієнток. Однак, переселенки дуже швидко записуються на процедури. До майстра вже записались близько 30 жінок.

“Я дав оголошення про свою ініціативу десь 3-4 дні тому. За цей час я вже прийняв, мабуть, семеро клієнтів. Сьогодні вже були троє, і ще один запис заплановано. Неочікувано для мене ця ідея дуже сподобалася людям. Мені часто дзвонять, пишуть, планують записи. Загалом, я гадаю, людей до 30 вже записалися. Це і мої старі клієнти з Бахмута, і бахмутяни, з якими я раніше не був знайомий. Також писали люди з Часів Яру і Торецька, їх я теж записав. Процедури різні: хтось на фарбування, хтось на стрижку тощо. При цьому оплата йде лише за матеріали. І це коштує досить дешево, попри те, що працюємо ми на косметиці преміумкласу”, — розповідає Олександр Мелкумян.

перукар
Перукар з клієнткою / скриншот із відео, Instagram-сторінка героя

Майстер каже, що люди з радістю приходять до нього на процедури. І першочергово не задля того, щоб зекономити, а щоб поспілкуватися. Олександр зазначає, що такі зустрічі часто дають позитивний емоційний ефект і для нього, і для клієнток.

“Люди із захватом реагують на такі зустрічі. Багато хто обіймає, пропонують в якості оплати якісь подарунки. І це більше не про якусь економію, а про маленькі моменти радості. Наприклад, ось щойно, перед нашою розмовою, з салону пішла бахмутянка. Позавчора у неї був День народження, і це для неї був як своєрідний подарунок. Також до мене приходила жінка, яка два роки не стригла волосся. Прийшла з довгим хвостом, я їй його обрізав, зробив все, як вона побажала. Жінці все сподобалося, вона обіймала мене на виході з салону. Зізнаюся, що і я теж від цього отримую велике задоволення, радію зустрічі із земляками. Хоч я й багато кого не знаю, все одно приємно познайомитись і поспілкуватися”, — каже Олександр Мелкумян.

Благодійна акція від бахмутського перукаря-стиліста ще триває. Майстер каже, що продовжуватиме її допоки буде така можливість.

“Я роблю це не для піару, а, тому що маю бажання допомогти хоча б тим, чим можу. Тому поки є така можливість, буду радий бачити всіх земляків”, — підсумував Олександр Мелкумян.

Якщо ви мешкаєте в Києві й теж бажаєте прийти на процедуру до Олександра, пишіть на його Instagram-сторінку за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими”. Війна очима підлітка

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 20 Грудня 2024
Війна очима підлітка / фото ілюстративне, Бахмут IN.UA

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником програми ГО “Навчай для України”. Хлопець захоплюється програмуванням та мріє працювати в цій сфері.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Кирилом та його мамою про життя під час війни, його мрії та майбутнє.

“Мені все подобалось до війни”

Кирило Шишлов навчається у 10 класі. Хлопець народився у місті Донецьк, в Куйбишевському районі. До 2014 року він жив у рідному місті. Утім, війна змусила усю родину переїхати до безпечнішого міста, на той час це була Макіївка.

Хлопець мало що пам’ятає з періоду власного життя в Донецьку, адже тоді ще був маленьким та ходив до садочка. Водночас теплі спогади про рідний Донецьк є:

Мені все подобалось до війни. У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими“, — згадує Кирило.

Донецький музично-драматичний театр, 2013 рік / фото ілюстративне, Вікіпедія

Вже в Макіївці хлопець вперше пішов до школи, яку він спершу недолюблював, як і майже всі діти. Однак згодом юнак втягнувся в процес, завів друзів. Це допомогло йому полюбити навчання 

Макіївка була та є гарним містом. Саме там я зустрівся з багатьма друзями, з якими й досі спілкуюсь“, — додає юнак.

Мрію про величезний набір LEGO

Хлопець зізнається, що має багато хобі. В дитинстві та зараз він полюбляє збирати конструктори, зокрема, LEGO.

Я дуже люблю LEGO. Часто збираю братові набори, адже він не може цього робити сам. Досі мрію про величезний набір, з багатьма деталями, щоб на декілька годин збирання“, — каже підліток.

Наразі ж до цього заняття додалося програмування. За словами хлопця, він часто пише код у вільний для себе час, створює ігри.

Якось зробив маленьку гру на телефон, щоб грати з другом, коли ми сидимо в укритті під час тривоги. Ми в неї грали достатньо довго, але перестали, адже зараз у нас дистанційне навчання“, — розповідає Кирило.

За словами хлопця, це була гра на Python, написана за один день. В її основі були числа. Гравці мали вибір — обрати себе чи свого опонента, після чого їй випадало певне число. Якщо воно було позитивним, то гравець вигравав, а якщо ні — програвав. Кирилом додав також декілька бонусів, які могли збільшити шанс певного результату.

Одна з мрій Кирила великий конструктор від LEGO / фото ілюстративне, LEGO

Ігри для хлопця — це справжня любов, особливо командні.

В першу чергу, мене зблизила з друзями гра Minecraft. Це творча гра, яка складалася зі звичайних кубиків, які ти ставиш та створюєш щось незвичайне. В ній є онлайн, де ми з друзями створюємо сервер та просто виживаємо в цій грі. Якось ми навіть хотіли створити сервер, який був би з мінііграми, зокрема, морським боєм“, — розповідає хлопець.

Підлітку також подобаються інші  ігри, серед яких він виділив шутери на кшталт Valorant чи Fortnite, симулятор створення фабрики Mindustry та Roblox. Кирило також часто намагається поєднати програмування та ігри, створюючи модифікації.

Я робив всякі маленькі моди для Minecraft та вмію трохи користуватися інструментами гри, зокрема, командними блоками, в яких можна теж програмувати“, — розповідає хлопець.

Адаптація в новому місті

Підліток з Донецька Кирило Шишлов / фото з особистого архіву героя

Переїзд до міста Суми у 2019 році став викликом для юнака, оскільки в цьому місті в нього майже не було ніяких контактів. Утім, згодом він познайомився з інших хлопцем, з яким досить швидко здружився. Друг героя зараз живе у Європі, але вони продовжують спілкування.

У школі ж адаптація пройшла досить швидко. 

В школі я адаптувався дуже швидко, знайшов собі нових друзів. Ми разом гуляємо, якраз з ним я і придумав цю гру“, — говорить хлопець. 

Він додав, що в адаптації йому допоміг характер, а саме доброта та доброзичливість. Кирило пояснює, що часто допомагає різним людям. Тим же однокласникам — з домашньою роботою, а мамі — по дому.

Пов’язати власне життя хлопець хоче з програмуванням. Ділиться, що обирати буде саме український вищий навчальний заклад у Києві чи в Сумах. Зокрема, хлопець виділив серед варіантів Сумський державний університет (СумДУ).

Про ГО “Навчай для України”

Анонс до навчальної програми від ГО “Навчай для України” / фото надане ГО

З літа 2024 року Кирило став учасником програми “Навчай для України”.

Це почалося влітку цього року, коли мама приходила до мене з питанням, чи не хочу я кудись записатися. Я погодився. І зараз маємо, що маємо. Мені програма подобається, вона дуже допомагає мені з навчанням. Вчителі допомогли в розумінні предметів“, — розповідає герой.

Саме ж навчання є дуже цікавим, ділиться юнак. Переваг у додатковому навчанні саме за допомогою програми ГО “Навчай для України” дуже багато. Зокрема, як каже Кирило, це є можливість контактувати з кожним учнем.

Невелика кількість учнів у вчителя — це перевага для самих учнів, адже це дозволяє отримати відповіді на всі можливі питання та отримати індивідуальну допомогу з матеріалом“, — говорить Кирило.

Самі ж заняття проходять в онлайн-форматі. Хлопець каже, що вони приєднуються за посиланням та часто розпочинають урок зі спілкування, розповідей власних історій із. Далі йде саме заняття:

Нам вчитель виводить демонстрацію екрана з дошкою, де він показує саму тему. Далі ми виповняємо задання по підручнику, ми їх рішаємо разом. Потім вчитель може давати завдання, які можуть бути на ЗНО або НМТ. Вже під кінець уроку, нас часто запитують, наскільки ми втомилися та який у нас настрій” — додає юнак.

Хлопець також зазначив, що інколи в них бувають творчі завдання. Так, якось на занятті з української мови було завдання, суть якого полягала у тому, щоб зробити опис картинки декількома словами, яку створив штучний інтелект. Учні могли як знайти картинку в Інтернеті, так і самостійно створити її.

Навчання, каже Кирило, допомогло йому отримати нові знання з математики, які допоможуть розвиватися в програмуванні. Адже саме з цим напрямком юнак планує пов’язати життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історія турботи: як перукар із Бахмута підтримує жінок у складні часи

У Києві працює перукар-стиліст з Бахмута Олександр Мелкумян. Свою роботу він продовжив у мережі столичних салонів краси. На новому місці чоловік започаткував благодійну ініціативу для […]

“У Донецьку все було гарно. Всі були щасливими”. Війна очима підлітка

16 річний Кирило Шишлов народився та проживав у Донецьку, рідне місто йому довелось покинути через війну. Зараз Кирило живе у Сумах, де є активним учасником […]

12:00, 20.12.2024 Скопіч Дмитро

“Тихий куточок” з глибоким сенсом: продовження історії родини Реуцьких

18 лютого 2023 року, обороняючи Бахмут, загинув військовослужбовець Михайло Реуцький. У Михайла залишалась дружина Наталя та донька Катерина. Дві його найдорожчі жінки в житті зараз […]

“Альо…Альо…й ніби не було цих років”: історія бахмутянки, яка понад два з половиною роки чекала коханого з полону

“Альо…Альо…й ніби не було цих майже трьох років”. Бахмутянка Анастасія Македонська літом 24 серпня 2024 року отримала найзаповітніший дзвінок від коханого, який два з половиною […]

Урочисте відкриття навчального року в Бахмутському центрі професійно-технічної освіти

Бахмутський ЦПТО відкриє в Гощі центр електриків і енергетиків: як коледж допомагає громаді розвиватися. Розпитали в директора

Бахмутський центр професійно-технічної освіти з 2023 року працює в селищі Гоща Рівненської області. Сюди вдалося перевезти навчальне обладнання і колектив закладу, завдяки чому налагодили роботу […]