11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Українки попри війну здобувають наукові ступені та будують кар’єру, щоб представляти країну на міжнародному рівні. Редакція поговорила з бахмутянкою Софією Бамбулею. Розповідаємо що думає Софія про гендерні стереотипи та яку закономірність дівчина побачила у німецької молоді.

Бахмутянка Софія Бамбуля навчається на вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури в Горлівському інституті. Українка є головою студентського наукового товариства в Інституті. Простими словами, Софія є своєрідним ментором для юних умів, вона допомагає студентам писати наукові роботи та підтримує їх. 

Зараз дівчина живе в Німеччині, але хоче повернутися до України, щоб будувати тут свою кар’єру правозахисниці. Софія хоче здобути й третю освіту, замислюється над вступом в закордонний ВНЗ, щоб отримати досвід, який допоможе їй працювати в Україні в міжнародних інституціях.

Кар’єрний шлях молоді

На думку Софії, в українському просторі не відчувається гендерна нерівність у сфері гуманітарних наук. Якщо говорити за наукові роботи, часто ними займаються саме дівчата та жінки, наголошує Софія.

В майбутньому дівчина мріє про магістратуру та аспірантуру, а потім на меті й докторантура. Зараз дівчина окрім освіти вчителя іноземних мов, паралельно здобуває фах юриста й свій майбутній шлях хоче пов’язати з цією сферою. Порівнюючи освіту в Україні та Німеччині — Софія, каже, що викладачі в Україні є сильнішими, вони більше часу приділяють для саморозвитку студентів. Натомість в Німеччині, навіть підручники складені таким чином, що студенту буде важко навчатися самостійно.

Німецький менталітет та українська освіта

Софія вже декілька місяців живе в Німеччині, за цей час дівчина помітила чимало цікавих рис, які притаманні німецькому суспільству. Зокрема, мова йде й про більш пізнє навчання. Відтак, німці в 30 років можуть піти вчитися, а от в Україні таке ще в новинку.

“Німці набагато легше до всього відносяться. Для німців притаманне довге навчання, для них нормально вступати тільки в 30 років в Інститути, натомість у нас в 30 має бути вже аспірантура. Крім того, освіта в Німеччині — це привілей, у них мало людей із вищою освітою. Тут наука — це престижно, у нас її знецінюють, особливо молодь. У нас така доволі радянська історія, коли науковці виглядають, як старенькі дідусі із сивиною, які сидять в кабінетах”, — розповідає студентка.

Наукові роботи

Софія Бамбуля. Фото: особистий архів героїні

Серед підопічних Софії зараз більше дівчат, адже її спрямування це гуманітарні науки. Попри те, каже Софія зачасту масштабні дослідження роблять саме чоловіки, а жінки своєю чергою намагаються структурувати те, що є. 

“Не можна сказати позитивно чи негативно це впливає, просто це різні підходи та наукове підґрунтя”, — розмірковує бахмутянка.

Вона додає, що займатися наукою можуть всі незалежно від віку чи гендеру. Софія пригадує, що чимало молоді зараз змінили спрямування й теми своїх наукових робіт, роблячи їх актуальними зараз, зокрема й про війну. 

Сама Софія теж пішла цим шляхом, до повномасштабної війни дівчина почала писати наукову роботу на тему “Смерть та сприйняття смерті в сучасній літературі”, але переключилась на інші теми.

Досвід Німеччини

Для багатьох німців абсолютно нормальним явищем є пізній вступ до університетів. На думку Софії в такому підході до життя є й свої переваги:

“Наші студенти дуже серйозно ставляться до вищої освіти. Втім, в Україні не заборонено змінювати спеціальність під час навчання, не обмежує саморозвитку. Нам ніхто не забороняє взяти академвідпустку та змінити фах.  Вступ в університет в ранньому віці, як в Україні дозволяє легше розв’язують складні питання, це життєвий досвід. Нам не потрібно сприймати все дуже серйозно, безумовно наука — це важливо, але ми вкладаємо в освіту страхи, не склавши ЗНО діти вважають це трагедією”, — ділиться міркуваннями Софія.

В Німеччині молодь більш спокійна у цьому плані, переконана героїня. За її словами, німці не надають негативного підтексту, у випадку, якщо їхня дитина не вступила в університет, адже вона може зробити це наступного року, а у вільний час від навчання спробувати працювати у цікавій для себе сфері, вважає Софія.

“Мені подобається цей підхід, бо ти розумієш чого ти хочеш. Якщо ти хочеш заробляти тут й зараз — йдеш працювати, якщо хочеш заробляти більше, йдеш навчатися. Вища освіта, як і наукова діяльність — це вклад в себе в першу чергу. Навіщо науковці займаються науковою роботою? Насамперед це задоволення власних потреб, мова йде про здоровий егоїзм, коли ти вивчаєш й досліджуєш цікаву для себе тему, а разом з тим робиш й вклад в науку”, — каже Софія.

Водночас дівчині до душі українській підхід до навчання, адже до 30 років жінки в України вже можуть отримати декілька вищих освіт чи закінчити аспірантуру. 

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Хліб від інклюзивної пекарні Києва: як столичні волонтери допомагають бахмутянам?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає учасникам бойових дій знижку в розмірі 75% на оплату житлово-комунальних послуг. Програма охоплює квартплату, газ, електроенергію, опалення, вивезення сміття та придбання палива для будинків без центрального опалення.

Детальніше про про соціальні норми споживання та покроковий алгоритм оформлення виплат через електронні сервіси — в матеріалі Бахмут IN.UA

Хто має право на знижку та як враховуються доходи

Знижка поширюється на самого пільговика та членів його родини, які проживають разом із ним. До цієї категорії належать:

• дружина або чоловік;
• неповнолітні діти;
• неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства першої чи другої групи або особами з інвалідністю першої групи;
• непрацездатні батьки;
• особи, які перебувають під опікою або піклуванням.

З 2025 року правила призначення житлових пільг змінилися і тепер залежать від середньомісячного сукупного доходу родини. Проте для учасників бойових дій це обмеження не застосовується. Знижка надається незалежно від рівня фінансового забезпечення.

Соціальні ліміти на водопостачання та водовідведення

Пільга діє виключно в межах встановлених соціальних норм. За обсяги, спожиті понад ліміт, потрібно платити за повним тарифом. Для водопостачання норми на одну особу становлять:

• холодна вода за наявності централізованого гарячого постачання — 2 кубометри;
• холодна вода за відсутності гарячої води або перерви в постачанні понад 14 днів — 3,6 кубометра;
• гаряча вода при централізованому постачанні — 1,6 кубометра;
• водовідведення — 3,6 кубометра.

Норми споживання електроенергії та газу

Ліміти на електроенергію залежать від наявності електроплит та гарячої води. Норми розраховуються на одну особу з додаванням 30 кіловат-годин на кожного наступного члена сім’ї:

• за наявності газу та централізованої гарячої води базовий ліміт становить 70 кіловат-годин, загалом до 190 на родину;
• з електроплитою та гарячою водою — 110 кіловат-годин, але не більше 230 на родину;
• з електроплитою без гарячої води — 130 кіловат-годин, максимум 250 на родину;
• без електроплити та гарячої води — 100 кіловат-годин, граничний обсяг 220 на родину.

Для газопостачання норми на одну особу визначаються наступним чином . газова плита з централізованою гарячою водою — 3,3 кубометра; . лише газова плита — 5,4 кубометра; . газова плита та газова колонка — 10,5 кубометра.

Квартплата, вивезення сміття та опалення

Пільга на вивезення сміття становить 0,4167 кубометра на місяць для кожної людини. Утримання будинків та опалення розраховуються за площею. Соціальна норма становить 21 квадратний метр на пільговика та додатково 10,5 квадратного метра на родину. Для точного розрахунку компенсації за квартплату необхідно звертатися до надавача послуг або Пенсійного фонду, оскільки держава застосовує спеціальну формулу граничної вартості.

Обсяг ресурсів для опалення за знижкою залежить від його тип:

• централізоване — 0,0383 гігакалорії на квадратний метр;
• газове — 4 кубометри газу на квадратний метр;
• електричне — 30 кіловат-годин на квадратний метр.

Процедура онлайн-оформлення та оренда житла

Подати документи можна через портал Пенсійного фонду України за спрощеною процедурою, яка об’єднує заяви на взяття на облік та призначення пільги. Для оформлення необхідно:

• авторизуватися на порталі та перейти в розділ “Комунікації з ПФУ”;
• обрати пункт “Заява на житлову субсидію чи пільгу”, а потім “Заява про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проєктом”;
• заповнити електронну форму та прикріпити скановані копії документів;
• надати згоду на обробку даних, підписати заяву електронним підписом та надіслати.

Відстежувати статус звернення можна в особистому кабінеті. Альтернативний варіант — особистий візит до управління Пенсійного фонду. Знижку дозволяється оформити й на орендоване житло. Для цього потрібен офіційний договір оренди, скан-копію якого слід додати під час подачі заяви.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і навчаються за державним замовленням, мають право на отримання регулярної грошової допомоги. Фінансова підтримка призначається до моменту завершення навчання, але обмежується віком студента до 23 років.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту.

Соціальна стипендія для студентів-переселенців

Право на фінансову допомогу мають здобувачі освіти за умови відповідності визначеним вимогам:

• переміщення з територій ведення бойових дій або тимчасово непідконтрольних територій;
• наявність житла, знищеного або пошкодженого до непридатного для проживання стану внаслідок бойових дій;
• відсутність академічної заборгованості чи незадовільних оцінок, а також обов’язкове включення студента до рейтингу успішності;
• відсутність статусу перебування в академічній відпустці;
• навчання виключно за денною формою освіти для студентів університетів;
• навчання за денною або дуальною формою освіти для студентів коледжів.

До завершення першого семестру на першому курсі соціальна стипендія призначається студентам автоматично.

Розмір стипендії та умови поєднання

У 2026 році сума соціальної виплати залежить від рівня навчального закладу. Студенти закладів вищої освіти отримують 1 180 гривень на місяць. Для студентів закладів фахової передвищої освіти розмір виплати становить 890 гривень на місяць.

Студенти, які одночасно мають право на соціальну та академічну стипендії, зобов’язані обрати одну з них. Отримувати дві виплати паралельно дозволяється виключно дітям-сиротам та дітям, які позбавлені батьківського піклування.

Процедура оформлення

Для початку нарахування коштів студент має звернутися безпосередньо до свого закладу освіти. Процедура передбачає подачу письмової або електронної заяви. Документ необхідно доповнити копіями паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документа, що офіційно підтверджує право на відповідну пільгу.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: як створити кабінет та які документи необхідні для вступу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!