11 лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Українки попри війну здобувають наукові ступені та будують кар’єру, щоб представляти країну на міжнародному рівні. Редакція поговорила з бахмутянкою Софією Бамбулею. Розповідаємо що думає Софія про гендерні стереотипи та яку закономірність дівчина побачила у німецької молоді.

Бахмутянка Софія Бамбуля навчається на вчителя іноземних мов та зарубіжної літератури в Горлівському інституті. Українка є головою студентського наукового товариства в Інституті. Простими словами, Софія є своєрідним ментором для юних умів, вона допомагає студентам писати наукові роботи та підтримує їх. 

Зараз дівчина живе в Німеччині, але хоче повернутися до України, щоб будувати тут свою кар’єру правозахисниці. Софія хоче здобути й третю освіту, замислюється над вступом в закордонний ВНЗ, щоб отримати досвід, який допоможе їй працювати в Україні в міжнародних інституціях.

Кар’єрний шлях молоді

На думку Софії, в українському просторі не відчувається гендерна нерівність у сфері гуманітарних наук. Якщо говорити за наукові роботи, часто ними займаються саме дівчата та жінки, наголошує Софія.

В майбутньому дівчина мріє про магістратуру та аспірантуру, а потім на меті й докторантура. Зараз дівчина окрім освіти вчителя іноземних мов, паралельно здобуває фах юриста й свій майбутній шлях хоче пов’язати з цією сферою. Порівнюючи освіту в Україні та Німеччині — Софія, каже, що викладачі в Україні є сильнішими, вони більше часу приділяють для саморозвитку студентів. Натомість в Німеччині, навіть підручники складені таким чином, що студенту буде важко навчатися самостійно.

Німецький менталітет та українська освіта

Софія вже декілька місяців живе в Німеччині, за цей час дівчина помітила чимало цікавих рис, які притаманні німецькому суспільству. Зокрема, мова йде й про більш пізнє навчання. Відтак, німці в 30 років можуть піти вчитися, а от в Україні таке ще в новинку.

“Німці набагато легше до всього відносяться. Для німців притаманне довге навчання, для них нормально вступати тільки в 30 років в Інститути, натомість у нас в 30 має бути вже аспірантура. Крім того, освіта в Німеччині — це привілей, у них мало людей із вищою освітою. Тут наука — це престижно, у нас її знецінюють, особливо молодь. У нас така доволі радянська історія, коли науковці виглядають, як старенькі дідусі із сивиною, які сидять в кабінетах”, — розповідає студентка.

Наукові роботи

Софія Бамбуля. Фото: особистий архів героїні

Серед підопічних Софії зараз більше дівчат, адже її спрямування це гуманітарні науки. Попри те, каже Софія зачасту масштабні дослідження роблять саме чоловіки, а жінки своєю чергою намагаються структурувати те, що є. 

“Не можна сказати позитивно чи негативно це впливає, просто це різні підходи та наукове підґрунтя”, — розмірковує бахмутянка.

Вона додає, що займатися наукою можуть всі незалежно від віку чи гендеру. Софія пригадує, що чимало молоді зараз змінили спрямування й теми своїх наукових робіт, роблячи їх актуальними зараз, зокрема й про війну. 

Сама Софія теж пішла цим шляхом, до повномасштабної війни дівчина почала писати наукову роботу на тему “Смерть та сприйняття смерті в сучасній літературі”, але переключилась на інші теми.

Досвід Німеччини

Для багатьох німців абсолютно нормальним явищем є пізній вступ до університетів. На думку Софії в такому підході до життя є й свої переваги:

“Наші студенти дуже серйозно ставляться до вищої освіти. Втім, в Україні не заборонено змінювати спеціальність під час навчання, не обмежує саморозвитку. Нам ніхто не забороняє взяти академвідпустку та змінити фах.  Вступ в університет в ранньому віці, як в Україні дозволяє легше розв’язують складні питання, це життєвий досвід. Нам не потрібно сприймати все дуже серйозно, безумовно наука — це важливо, але ми вкладаємо в освіту страхи, не склавши ЗНО діти вважають це трагедією”, — ділиться міркуваннями Софія.

В Німеччині молодь більш спокійна у цьому плані, переконана героїня. За її словами, німці не надають негативного підтексту, у випадку, якщо їхня дитина не вступила в університет, адже вона може зробити це наступного року, а у вільний час від навчання спробувати працювати у цікавій для себе сфері, вважає Софія.

“Мені подобається цей підхід, бо ти розумієш чого ти хочеш. Якщо ти хочеш заробляти тут й зараз — йдеш працювати, якщо хочеш заробляти більше, йдеш навчатися. Вища освіта, як і наукова діяльність — це вклад в себе в першу чергу. Навіщо науковці займаються науковою роботою? Насамперед це задоволення власних потреб, мова йде про здоровий егоїзм, коли ти вивчаєш й досліджуєш цікаву для себе тему, а разом з тим робиш й вклад в науку”, — каже Софія.

Водночас дівчині до душі українській підхід до навчання, адже до 30 років жінки в України вже можуть отримати декілька вищих освіт чи закінчити аспірантуру. 

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Хліб від інклюзивної пекарні Києва: як столичні волонтери допомагають бахмутянам?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!