“Шансону й російських новин не було”: як починало працювати “Вільне Радіо”

Семаковська Тетяна 11:11, 13 Лютого 2023

photo 2023 02 09 15 22 00 35d2bВсесвітній день радіо щорічно відзначають 13 лютого. Саме завдяки радіомовленню мільйони людей навіть на окупованих територіях мали доступ до українських новин. Розповідаємо про “Вільне Радіо”, одне з перших на території українського Бахмута. Про те як заснували радіо, та як воно вплинуло на бахмутян — читайте в матеріалі редакції.

Більшість бахмутян, коли чують назву “Вільне радіо” асоціюють його з саме з платформою новин, сайтом або медіа. Однак, починалося все саме з радіомовлення на просторах Донеччини. Розповідає історію Анна Сердюк, редакторка медіа “Вільне радіо”.

Хотіли зробити хороше місцеве радіо

“Почалося все в 2017 році, коли троє співзасновників працювали на Донеччині та частково на Луганщині. Вони побачили, що є проблеми з місцевим радіомовленням. Не було альтернативи армійському та пропагандистським радіо з окупованих територій. Тоді й вирішили шукати можливість це зробити”, — пригадує Анна.

Ініціаторкою стала директорка «Вільного радіо» Анастасія Шибіко, дівчина раніше вже мала досвід роботи на радіо. Крок за кроком вибудовувався проєкт майбутнього радіо. Згодом до команди ентузіастів приєдналася наша співрозмовниця пані Анна Сердюк.

“Ми хотіли зробити хороше місцеве радіо, яке би хотілося слухати, а не загальноукраїнське, щоб люди в Бахмуті не слухали умовно рекламу таксі у Львові”, — розповідає Анна Сердюк.

Проблемою було й те, каже Анна, що навіть місцеві станції радіомовлення на Донеччині, робили дуже узагальнені новини. Натомість, “Вільне Радіо” сфокусувало увагу саме на локальних подіях. 

Про команду та роботу над випусками

photo 2023 02 09 15 22 42 b0e1e

Робочий кабінет для радіомовлення команди “Вільне Радіо”. Фото: особистий архів Анни Сердюк

За словами Анни Сердюк, спочатку команда була невеличка, а згодом її почали збільшувати, доєднувалися люди зі схожими цінностями та світоглядом. 

“Ми знайшли грантову підтримку та змогли повноцінно запустити проєкт, отримали дві хвилі радіомовлення з Бахмута 91.5 та Гірника. Зараз у нас залишається хвиля з Гірника, через те, що з Бахмута немає можливості ретранслювати”, — пояснює редакторка.  

До слова, сам сайт “Вільне Радіо” з’явився трішки згодом, приблизно через пів року після запуску радіомовлення в Бахмуті. 

“У нас був денний та вечірній ефір. Ведучі змінювалися тиждень через тиждень. Була команда, у якій працювало два ведучих, редактор та звукорежисер, разом ми наповнювали ефір актуальними новинами. Це були важливі загальноукраїнські новини та актуальні для Бахмута”, — ділиться тонкощами організації роботи Анна Сердюк.

Вечірні випуски тривали по 15 хвилин, денні займали 5-10 хвилин ефірного часу.

Без шансону та російської музики

Нерідко Донеччину звикли асоціювати з певним набором стереотипів, як от криміногенні авторитети на вулицях міст та шансон, який лунає ледь не з кожної автівки.  Ще задовго до повномасштабної війни команда “Вільне Радіо” почала популяризувати замість російської попси, українські та іноземні хіти.

“На той час у нас грала тільки іноземна музика, згодом почали більше додавати українських хітів – з’явився більший вибір. Звісно, складно сказати, що люди швидко змінювали свої вподобання. Не було шансону, не було важкої музики – я сподіваюсь, що ми змогли показати нашим читачам різноманіття. Було приємно йти містом і чути як з кав’ярні долітає звук нашого музичного радіоефіру”, — розповідає редакторка медіа.

photo 2023 02 09 15 23 10 4c8fa

Робоче обладнання. Фото: особистий архів Анни Сердюк 

Пані Анна додає, що радіо мало популярність та своїх слухачів, і звісно мало вагомий вплив на громаду:

“Те, що радіо мало попит ми бачили зі звернень до нас. За нами стежили люди, які ухвалюють рішення, які впливають на життя громади. Можливо, якусь новину почули не 200 тисяч мешканців, але її почув один посадовець, злякався й вирішив зробити добре для тих 200 тисяч людей. Це була наша мета і я вважаю, що ми її досягли”.

Радіо слухали навіть з окупованих територій

Авдиторія радіо була різна — це, власне, саме бахмутяни, люди з підконтрольних Україні територій, а також  мешканці тимчасово окупованих рф територій. Однак, згодом сигнал на окупованих територіях почали періодично глушити.

“До нас телефонували слухачі, просили щось додати в ефір, зокрема прогноз погоди, ситуацію на фронті. В основному наші теми були спрямовані на Бахмут, ми не виїжджали й залишались в місті, знайомилися з цим регіоном”, — пригадує Анна Сердюк. 

“Вільне радіо” працювало в Бахмуті майже 5 років, завойовуючи довіру бахмутян. Сьогодні команда продовжує висвітлювати події на Донбасі. Послухати прямий ефір тепер можна на частоті 106.0.

Фото: особистий архів Анни Сердюк

Читайте також: Бахмутянки-науковиці: чи важко жінці будувати кар’єру в Україні та як до освіти ставляться в Німеччині?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Семаковська Тетяна 12:00, 15 Квітня 2024
Допомога ВПО / фото з особистого архіву героїні

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її евакуюватися в більш безпечну локацію. Зараз вона проживає у місті Миргород, що на Полтавщині, де веде активну волонтерську діяльність.

Про труднощі, які спіткають вимушених переселенців, життя в новій громаді та депресію українців після евакуації — героїня розповіла редакції Бахмут IN. UA.

Як живуть ВПО

340771267 546263467632283 5442093309031617148 n 2d30d
Тимчасово-вимушені переселенці на Полтавщині / фото з Facebook

Тетяна Красько — членкиня ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”, яка підтримує жінок в евакуації. Після приїзду на Полтавщину, близько місяця жінка не могла нічого робити, адже виникла сильна апатія. Проте, героїня вирішила, що жити далі так не можна й почала шукати де є осередки переселенців, щоб допомагати їм. Таким місцем став гуртожиток в селі Хомутець.

Вперше ми туди поїхали у травні, або на початку червня 2022 року. Коли ми приїхали, допомоги туди не привозили, а на той момент там було 80 людей, зараз вже менше. Багато людей виїхали в січні, було дуже холодно, проблеми з опаленням. Ні дров, ні вугілля не було. Ми завезли їх за допомогою Восток-SOS,

Тетяна Красько // волонтерка

До березня 2023 року працівники коледжу, які надали гуртожиток, самотужки забезпечували переселенців дровами, щоб зберігти хоча б мінімальне тепло.

За словами волонтерки, гуртожиток для переселенців потребує ремонту. Активісти за допомогою грантової програми завозили посуд, речі для сну, холодильники та пральні машини. Осінню 2022 року до ініціативи приєдналися міжнародні організації, хоча ще літом з допомогою було тяжко. Річ у тому, що Хомутець — це невелике село, яке віддалене від самого Миргорода. Через цей факт волонтери не знали перший час, що в громаді є постійно перебуваючі переселенці.

Як облаштований побут у людей

340763125 487532343478157 1908253981847919005 n ddb91
Спільне місце в гуртожитку, де люди можуть випити чай чи зіграти в настільні ігри / фото з Facebook

Кожна родина, каже Тетяна Красько, живе в окремій кімнаті на 20 квадратних метрах. В них вміщаються чотири людини. Переселенців не селять порізно, тож це вагомий плюс. Деякі мешканці гуртожитку вже почали робити ремонт у кімнаті, щоб покращити умови життя.

Також коледж надав людям невелику ділянку для городини, тож ті, хто має сили почали вирощувати овочі чи зелень. Час від часу до гуртожитку приїздять перукарі, щоб люди могли привести зачіску в порядок.

331671869 1231409601140988 2747771722835221521 n 99921
Тетяна Красько / фото з Facebook

Щоб інтегрувати переселенців у нову громаду започаткували проєкт за підтримки ООН — “ВПО, як ресурс для розвитку громади”. Також провели соціологічне дослідження, виявилося, що переселенці до місцевих ставляться краще, ніж ті до них.

Здавалося, що люди повинні входити положення тих, хто залишився без нічого. Ми проводили заходи для місцевих й переселенців, щоб їх познайомити. Ті, хто брав участь у проєкті через місцевих людей, вони об’єдналися, підняли дух й готові далі співпрацювати. В гуртожитку для ВПО ми створили спільний простір, закупили матеріали для ремонту, а працівники коледжу зробили цей ремонт. Закупили настільні ігри, меблі, щоб люди в гуртожитку могли зібратися разом навіть попити чай, поговорити й подивитися телевізор. Відтворили такі домашні умови,

Тетяна Красько // волонтерка

Роботу в маленькому селі знайти важко, допоміг коледж, який запропонував пару вакансій. Втім здебільшого коли люди приїздять потрібно немало часу, щоб усвідомити все, що відбувається. 

Емоційні переживання у переселенців

332027612 604232741523164 8042329871328089218 n 59108
В гуртожитку люди можуть помалювати разом з дітками / фото з Facebook

В шелтері на Полтавщині мешкають переважно люди похилого віку з Донецької та Луганської областей, є тільки три молоді родини. Після приїзду багатьом важко впоратися із депресією, каже Тетяна Красько. Є люди, які вже все втратили, є ті, в кого ще є майно, але воно може бути знищене.

Людей старшого віку важко зібрати разом, пояснити для чого їм це, хоча й часу у них вдосталь. Потім вони вже звикли, самі приходили, грали в настільні ігри, сміялися…Переживають люди багато, є родина, в яких батьки в Часів Ярі залишилися,

Тетяна Красько // волонтерка

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Микола Ситник 14:30, 13 Квітня 2024
Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську
Ілюстрація Бахмут IN.UA

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У цій громаді не працювало жодне медіа, тож команда, яка мала досвід створення та розвитку громадського медіапорталу Бахмут IN.UA, вирішила відкрити медіа рішень й тут, аби надати місцевим доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення і змінювати громаду на краще. 

Наша команда побувала на відкритті сайту Вільногірськ IN.UA. Більше про цю знакову для громади подію дивіться у сюжеті Романа Потапенка для Бахмут IN.UA.

Вільногірськ IN.UA — перше незалежне ЗМІ громади

Примітка. Вільногірськ IN.UA — перше незалежне медіа розвитку Вільногірської громади. Це майданчик, де висвітлюються події, заходи, підіймаються проблеми та шукаються варіанти їх вирішення. Його журналісти пишуть новини про місто, район та Дніпропетровську область, а також про жителів міста та переселенців, для яких Вільногірськ став другим домом.

“Я релокувалася з Бахмуту саме у Вільногірську громаду, і з нашої організації була сама тут. Познайомилася з місцевими мешканцями, з переселенцями. Зрозуміла під час спілкування, що тут не вистачає професійного, офіційного медіаресурсу. Так, тут працює офіційний канал міської ради і в Telegram, і в Facebook. Але людям важко отримувати офіційну й об’єктивну інформацію. Тому ми з командою вирішили, що тут треба відкрити офіційний медіаресурс”, — розповіла керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна.

Команда видання спонукає мешканців брати участь у житті громади заради позитивних змін. Медіапортал у 2024 році створила ГО “Бахмутська Фортеця”, започаткувавши мережу сайтів платформи Бахмут IN.UA.

Загалом наша мета глобальна — допомагати впроваджувати демократію в нашому суспільстві. Поступово, маленькими кроками кожного дня ми це робимо,

наголосила Ганна Бокова // головна редакторка Бахмут IN.UA та Вільногірськ IN.UA

Перше ЗМІ Вільногірська має на меті надати місцевим мешканцям доступ до перевіреної та якісної інформації, комунікувати про проблеми, шукати рішення, змінюючи громаду на краще.

“Ми б хотіли зробити свій внесок у розвиток громади. Ми б хотіли, щоб жителі розуміли, що до нас можна звернутися з будь-яких питань, з будь-якими проблемами, і ми можемо хоч якось наблизитися до вирішення цих проблем”, — додала випускова редакторка Вільногірськ IN.UA Олександра Зоз.

Більше про перше незалежне медіа у Вільногірську дивіться у нашому новому відеосюжеті:

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

340776388 529221312622206 3781291859027257854 n a57bc

Притулок на Полтавщині: як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку

Тетяна Красько раніше мешкала у Нью-Йорку, на лінії зіткнення. Жінка звикла до постійних бойових дій ще у 2014 році, але початок повномасштабної війни змусив її […]

Перше незалежне ЗМІ у Вільногірську

Бахмутяни відкрили перше незалежне медіа у Вільногірську: відеорепортаж

Громадська організація “Бахмутська фортеця” працює з 2015 року. Одна із засновниць організації бахмутянка Альона Щекодіна після повномасштабного вторгнення росії в Україну евакуювалась у Вільногірськ. У […]

14:30, 13.04.2024 Микола Ситник
IMG 3146 f21ac

Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку

26-річний Артем Скороходько — один із засновників фотопроєкту Behind Blue Eyes (За блакитними очима). У межах цієї ініціативи діти із деокупованих сіл на плівку фотографують […]

Яна Баришева – двічі переселенка

Двічі переселенка та вчителька з Бахмута: розповідаємо історію Яни Баришевої

Яна Баришева — двічі переселенка. Жінка родом із Дебальцевого, після початку війни у 2014 році вона евакуювалась у Бахмут. Тут донеччанка розпочала власну справу та […]

14:00, 06.04.2024 Микола Ситник
Ситуація на ринку праці

Втрата роботи серед переселенців/переселенок: чи є пріоритет на посади для чоловіків або жінок

Через російське вторгнення мільйони людей залишилися без роботи. Серед них — і мешканці та мешканки Бахмутської громади. Скільки людей вже знайшло роботу та чи є […]

13:05, 30.03.2024 Микола Ситник