Святогірськ — це невеличке місто на півночі Донеччини, найпівнічніше місто області, воно розташоване на березі річки Сіверський Донець. За час повномасштабного вторгнення місто постійно обстрілюють росіяни, 7 червня 2022 року його окупували загарбники, а вже 1 жовтня Святогірськ відбили Сили Оборони України.
Як сьогодні живе місто після деокупації зазнімкував відеооператор «Бахмут. IN.UA» Роман Потапенко.
Далі великий фоторепортаж з місця подій.
Святогірськ: фото
Святогірськ після деокупації все ще оговтується від “русского мира”. Фото: Роман Потапенко
«В місті 5 багатоповерхівок, все решту приватний сектор. Виглядало досить депресивно. Єдина радість там – чисте повітря, але відчувається похмурість. Місто було в російській окупації, там залишалося 500 людей. Вони дуже схудли. Три місяці люди не їли хліба», – говорить Роман Потапенко.
Обгоріла від обстрілів споруда. Фото: Роман Потапенко
Лавочки у Святогірську без людей. Фото: Роман Потапенко
«Місто поволі відновлюється, там працює лише 15 підприємств, ці люди платять податки. Немає можливості швидко відновити місто через брак фінансування. Там немає води, але комунальні служби працюють, вивозять сміття, проводять електрику. Дитячі майданчики охайні, підстрижені. Ті землі, які належать туристичним базам вони не прибрані», – каже Роман.
Самотня вивіска поруч з руїною. Фото: Роман Потапенко
Продірявлений дах в Святогірську. Фото: Роман Потапенко
Після російської окупації. Фото: Роман Потапенко.
«Людей на вулиці мало. Все життя кипить в обмеженому районі, де відновила роботу пошта та поліція, магазини. Таке враження, що в місті живе людей 100. Цивільні ходять пішки, на велосипедах пересуваються. Після 14:00 Святогірськ пустіє», – згадує поїздку відеооператор.
Міни. Святогірськ. Фото: Роман Потапенко
Житлова будівля у Святогірську. Фото: Роман Потапенко
Монумент у Святогірську. Фото: Роман Потапенко
Храм у Святогірську. Фото: Роман Потапенко
Святогірськ сонячний, але безлюдний. Фото: Роман Потапенко
«В місті є соціальний транспорт, щоб люди могли поїхати в Слов’янськ за покупками. Він двічі їздить, рано їде, а ввечері повертається. Святогірськ він ж розтягнутий до річки, ця частина дуже розбита. Там танки в городах стоять, ліс усипаний мінами. Є деякі сміливці, які в ліс йдуть по дрова, але люди сподіваються на соціальну допомогу або просто на те, що вони можуть купити ті дрова», – каже журналіст.
Ліхтарі у Святогірську. Фото: Роман Потапенко
Крісло посеред двору залитого сонцем, за дверми валяються уламки скла. Фото: Роман Потапенко
Модерністська споруда у Святогірську після деокупації. Фото: Роман Потапенко
Крізь уламки видніється ліс та монумент. Фото: Роман Потапенко
Калькулятор залишений на порозі. Фото: Роман Потапенко
«Я проїхав кілька кілометрів в сторону Лиману, там теж не бачив мешканців. Дома стоять залишені, розбиті. Хтось собі полагодив, вікна й дах заколотив плівкою, яку роздавали благодійники. Може люди просто поховалися від спеки, була перша година дня», – говорить відеооператор.
Святогірськ, будинки. Фото: Роман Потапенко
Березовий ліс майже цілий. Фото: Роман Потапенко
Жилим будівлям пощастило менше, вони розбиті. Фото: Роман Потапенко
Люди на вулицях Святогірська. Фото: Роман Потапенко
Рідкі перехожі на вулицях міста. Фото: Роман Потапенко
Ліс в Святогірську поблизу кладовища. Фото: Роман Потапенко
«Турбази, які залишилися тут з часів Радянського Союзу – зараз ще більш вбого виглядають, вони закинуті, заросші травою. В центрі я побачив город маленький, там огірки були помідори. В місті тихо, лише біля 4 дня почув залпи», – каже Роман.
Покинутий танк. Фото: Роман Потапенко
Церква на фоні танку, Святогірськ. Фото: Роман Потапенко
Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким як раніше. Війна настає зненацька. Так було й цього разу. Поки люди в місті метушаться запасаючи продукти, воду, знімаючи готівку, кілька жінок мають інші турботи — вони шукають запаси їжі та ліків для притулку.
Місцевий притулок “Лада” був не просто місцем для тварин — це був острів турботи посеред непростого життя. Тут рятували покалічені долі, лікували страх, вірили, що кожен пес заслуговує на дім. Але війна прийшла без дозволу, і змусила зробити вибір, якого не мало б бути: рятувати життя, тікаючи.
Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Мариною Шажко, керівницею притулку “Лада”. Говорили про перші години війни, рішення про евакуацію після обстрілів, неймовірний порятунок 145 собак за один день і про те, як “Лада” живе сьогодні.
Примітка. Бахмутське товариству захисту тварин “Лада” — це громадська організація, яка утворилася у 2011 році в Бахмуті. Тут допомагали на волонтерських засадах безхатнім тваринам у власному реабілітаційному притулку, котрі постраждали від жорстокого поводження власників чи бойових дій.
Перший день війни: паніка й порожні полиці
Війна завжди розпочинається зненацька. За словами Марини Шашко, вона застала притулок та його команду близько п’ятої ранку.
“Перша думка — що робити? Не було часу на розгубленість. Ми одразу вирішили робити запаси їжі та ліків“, — згадує керівниця притулку.
Жінка пригадує, що в перші дні не було думок про евакуацію, головне було забезпечити тварин мінімальним запасом для їх виживання. Волонтерка почала розповсюджувати пости з проханням допомоги у соціальних мережах, а люди відгукувалися: хтось фінансово, а хтось продуктами чи навіть інформацією.
“Магазини тоді були порожні, усе змітали. Але знайомі телефонували, коли щось з’являлося на складах, щоб ми встигли викупити“, — каже Марина Шажко.
Життя в такому темпі продовжувалося до серпня, коли в притулок вперше прилетів артилерійський снаряд. Тоді трьом волонтеркам — Марині Шажко, Ользі Литовченко та Людмилі Булавченко — стало очевидно, що лишатися небезпечно. Але роздавати тварин по різних містах не хотіли, для команди було принциповим вивезти всіх разом.
Волонтерка Ольга, яка перебралася із сім’єю до села Вільне Дніпропетровської області, звернулася до місцевої влади. Там запропонували територію, але оренда вартувала 15 тисяч гривень на місяць — занадто багато на той момент. Шукали інші варіанти.
“Ми зверталися до різних фондів і організацій, але всі варіанти мали свої “але”: без світла, без води, без приміщень або занадто далеко“, — каже керівниця “Лади”.
Лада — собака, названа на честь товариства / фото Бахмутське товариство “Лада”
Тим часом по притулку прилетіло вдруге. Наприкінці серпня російська артилерія вбила собаку Ладу, названу на честь притулку, жінки зрозуміли, чекати більше не можна.
“Ми сприйняли це як знак, що чекати більше не можна. І погодилися на ті 15 тисяч. Жодна сума не більша за ціну їхніх життів“, — додає пані Марина.
Евакуація за один день: 145 собак під загрозою нових обстрілів
Повноцінна евакуація відбулася 28 вересня 2022 року — після довгої підготовки. До неї долучилися представники “Порятунок тварин Харків”, англійської організації Breaking The Chains, а також подружжя Зоя Шкурко й Дмитро Підтуркін із Києва.
“Це було 28 вересня. Фронт наближався, попередні дні були дуже гучні, а того дня — тиша. Ніби вищі сили допомагали нам“, — каже волонтерка Марина Шажко.
Вивозили у три черги — з 7:00 до 15:00. За один день вдалося перевезти всіх 145 собак. Евакуація була важкою, але дозволила зберегти життя усім собакам з притулку “Лада”.
“Після кожного приїзду транспорту з’являлися дрони, а за ними — прильоти. Ми розуміли, що часу на поступовість немає“, — згадує керівниця притулку.
Як тварини переживали поїздку
Готувати тварин до самої евакуації почали за три місяці, коли волонтерки почали давати всім підопічним заспокійливі препарати, щоб зменшити тривожність. У сам день виїзду більшість поводилися неспокійно: скавчали, дряпали бокси, тремтіли. Але під час завантаження деякі ніби розуміли, що відбувається.
“Вони мовчки сідали у клітки, ніби довіряючи нам“, — пригадує керівниця притулку.
Волонтерка зізнається, що це переїзд став одним із найважчих періодів у їхньому житті.
“Постійна напруга, страх за кожного хвостика, відповідальність за рішення… Ми не мали права на помилку“, — каже Марина Шажко.
Попри стрес, команду тримала взаємна підтримка, а також перші ознаки того, що тварини на новому місці почали заспокоюватися:
“Коли вони почали їсти, спати, довіряти — тоді прийшло відчуття, що ми вистояли“, — ділиться керівниця бахмутського притулку.
Граф у власному вольєрі / фото Бахмутське товариство “Лада”
З того часу притулок “Лада” поступово став одним із хабів на Дніпропетровщині, куди евакуюють тварин із зони бойових дій на Донеччині. Так тут опинився й пес на ім’я Граф, який потрапив у притулок “Лада” вже після початку війни. Він родом із Максимільянівки — невеликого села в Покровському районі. Його власники виїхали, залишивши на короткому ланцюгу під обстрілами. Від постійних вибухів Граф втратив зір.
“Сусіди підгодовували, але розуміли, що він загине. Коли приїхала команда порятунку, попросили забрати його“, — кажуть у притулку.
Спершу пес опинився у Харкові, потім — у “Ладі”. Тут його лікували, адаптували. Після довгої боротьби він вистояв і навіть отримав подарунок, повноцінний вольєр від благодійниці зі США, яка прочитала його історію та вирішила підтримати вихованця притулку.
Щоденна робота: понад дві сотні тварин і нестача коштів
Одна з евакуйованих собак у притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”
Життя притулку сьогодні залишається складним. Жінки змушені сплачувати оренду, шукати гроші на корм та ліки, все це існує завдяки донатам небайдужих людей. Зараз тут проживає понад дві сотні собак, всі вони мають власну непросту історію.
“Головна складність — фінансова. Витрати великі, а допомоги часто не вистачає навіть на базові потреби“, — каже керівниця “Лади”
Друга проблема — медична. У притулку багато літніх і хронічно хворих тварин, які потребують медикаментів. До цього додається постійна емоційна втома. Попри це команда працює щодня:
“Ми навчилися жити в режимі марафону: день за днем, просто роблячи все, що можемо“, — зазначає Марина Шажко.
Підтримують притулок переважно такі ж волонтери та благодійні організації.
“Фонди Happy Paw, UFA, UAnimals, організація з Німеччини BGK Bochum/Köln — без них ми б не впоралися. Місцева влада не допомагає зовсім“, — зазначає притулок.
У притулку визнають, що складнощі часом змушують замислюватися закриття, але ніхто ніколи не розглядав, це як реальний варіант виходу. Сотні собак, які залежать від цього притулку можуть залишитися на вулиці.
“Для нас це не “об’єкт”, а живі душі, які довірили нам життя. Якщо не буде коштів — будемо стукати у всі двері. Ми не маємо плану Б“, — підкреслює керівниця притулку.
Що тримає команду сьогодні
Пес Арчі в притулку / фото Бахмутське товариство “Лада”
Волонтери кажуть, що сенс роботи змінився.
“Після всього, що ми пережили — війну, втрату дому, евакуацію — я не уявляю себе поза цим. Це вже не просто справа. Це — сенс життя“, — підсумовує співрозмовниця.
Як допомогти притулку “Лада”
Щоб допомогти притулку “Лада”, можна напряму звернутися до керівниці Марини Шажко за контактним номером телефону, вказаним у групі у Facebook.
Найменування отримувача: ГО БТЗТ “ЛАДА”. Код отримувача: 37868823. Рахунок: UA113052990000026001033900793;
Банк: АТ КБ “ПРИВАТБАНК”. ПриватБанк: 4731 2196 5029 6076;
Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру.
Донецька обласна прокуратура почала розслідування воєнного злочину на Донеччині. Відомо, що в листопаді 2025 року під час штурму позицій у районі села Гнатівка Покровського району росіяни оточили і взяли в полон військовослужбовця ЗСУ. Один із окупантів зв’язав йому руки, а інший кілька разів вдарив прикладом автомата по голові. Коли беззбройний боєць перестав реагувати, його розстріляли.
За фактом воєнного злочину, що спричинило загибель людини, відкрили кримінальну справу. Правоохоронці встановлюють обставини події та осіб, які вчинили злочин.
Зазначимо, що випадки розстрілу росіянами полонених непоодинокі. Також є підтверджені факти про накази російських командирів вбивати цивільних. Такий наказ давали окупантам, які заходили в Покровськ.
Бахмут. 24 лютого 2022 року. П’ята ранку. Місто ще спить, коли тишу розрізають тривожні новини. За мить життя перевернеться й більше ніколи не стане таким […]
Донецька обласна прокуратура розслідує воєнний злочин на Донеччині. Військових армії рф підозрюють у вбивстві українського військовополоненого. Свій злочин окупанти знімали на камеру. Про це повідомляє […]
Окупаційна влада Донеччини змінює риторику щодо захоплених територій. Якщо раніше окупанти обіцяли повне відновлення, то тепер кажуть про збереження зруйнованих кварталів. Їх, нібито, перетворять на […]
Росіяни зняли новий ролик, в якому використали людину з окупованих територій Донеччини. Героїнею відео стала жінка, яка, нібито, родом з Бахмута. Вона евакуювалась на підконтрольну […]
Російська армія має нові просування на Донеччині. Їх зафіксували в Бахмутському районі: ворог просунувся у Сіверській громаді. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування […]
