Святогірськ — це невеличке місто на півночі Донеччини, найпівнічніше місто області, воно розташоване на березі річки Сіверський Донець. За час повномасштабного вторгнення місто постійно обстрілюють росіяни, 7 червня 2022 року його окупували загарбники, а вже 1 жовтня Святогірськ відбили Сили Оборони України.

Як сьогодні живе місто після деокупації зазнімкував відеооператор «Бахмут. IN.UA» Роман Потапенко.

Далі великий фоторепортаж з місця подій.

Святогірськ: фото

Святогірськ після деокупації все ще оговтується від “русского мира”. Фото: Роман Потапенко

«В місті 5 багатоповерхівок, все решту приватний сектор. Виглядало досить депресивно. Єдина радість там – чисте повітря, але відчувається похмурість. Місто було в російській окупації, там залишалося 500 людей. Вони дуже схудли. Три місяці люди не їли хліба», – говорить Роман Потапенко.

Обгоріла від обстрілів споруда. Фото: Роман Потапенко

Лавочки у Святогірську без людей. Фото: Роман Потапенко

«Місто поволі відновлюється, там працює лише 15 підприємств, ці люди платять податки. Немає можливості швидко відновити місто через брак фінансування. Там немає води, але комунальні служби працюють, вивозять сміття, проводять електрику. Дитячі майданчики охайні, підстрижені. Ті землі, які належать туристичним базам вони не прибрані», – каже Роман.

Самотня вивіска поруч з руїною. Фото: Роман Потапенко

Продірявлений дах в Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Після російської окупації. Фото: Роман Потапенко.

«Людей на вулиці мало. Все життя кипить в обмеженому районі, де відновила роботу пошта та поліція, магазини. Таке враження, що в місті живе людей 100. Цивільні ходять пішки, на велосипедах пересуваються. Після 14:00 Святогірськ пустіє», – згадує поїздку відеооператор.

Міни. Святогірськ. Фото: Роман Потапенко

Житлова будівля у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Монумент у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Храм у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Святогірськ сонячний, але безлюдний. Фото: Роман Потапенко

«В місті є соціальний транспорт, щоб люди могли поїхати в Слов’янськ за покупками. Він двічі їздить, рано їде, а ввечері повертається. Святогірськ він ж розтягнутий до річки, ця частина дуже розбита. Там танки в городах стоять, ліс усипаний мінами. Є деякі сміливці, які в ліс йдуть по дрова, але люди сподіваються на соціальну допомогу або просто на те, що вони можуть купити ті дрова», – каже журналіст.

Ліхтарі у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Крісло посеред двору залитого сонцем, за дверми валяються уламки скла. Фото: Роман Потапенко

Модерністська споруда у Святогірську після деокупації. Фото: Роман Потапенко

Крізь уламки видніється ліс та монумент. Фото: Роман Потапенко

Калькулятор залишений на порозі. Фото: Роман Потапенко

«Я проїхав кілька кілометрів в сторону Лиману, там теж не бачив мешканців. Дома стоять залишені, розбиті. Хтось собі полагодив, вікна й дах заколотив плівкою, яку роздавали благодійники. Може люди просто поховалися від спеки, була перша година дня», – говорить відеооператор.

Святогірськ, будинки. Фото: Роман Потапенко

Березовий ліс майже цілий. Фото: Роман Потапенко

Жилим будівлям пощастило менше, вони розбиті. Фото: Роман Потапенко

Люди на вулицях Святогірська. Фото: Роман Потапенко

Рідкі перехожі на вулицях міста. Фото: Роман Потапенко

Ліс в Святогірську поблизу кладовища. Фото: Роман Потапенко

«Турбази, які залишилися тут з часів Радянського Союзу – зараз ще більш вбого виглядають, вони закинуті, заросші травою. В центрі я побачив город маленький, там огірки були помідори. В місті тихо, лише біля 4 дня почув залпи», – каже Роман.

Покинутий танк. Фото: Роман Потапенко

Церква на фоні танку, Святогірськ. Фото: Роман Потапенко

Храм у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Руїни після росії. Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді.

Атака українських безпілотників

За інформацією командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, українські оператори завдали прицільного удару по позиціях російської армії. Попередньо відомо про ліквідацію 11 осіб, проте наразі триває дорозвідка для встановлення точних результатів атаки.

Окрім ураження живої сили, під час нічної операції українським дронам вдалося знищити військову техніку:

• командно-штабні машини та вантажівки 5-го окремого батальйону управління 3-го армійського корпусу РФ;
• берегові радіолокаційні станції “Нева-Б” та “Нева-Б2М”.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Покровська — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під час установчих зборів, у них брали участь самі члени молодіжної ради. До редакції Бахмут IN.UA звернувся Кирило Пономаренко — студент з Бахмута, який також є членом молодіжної ради і обійняв посаду секретаря. Він зазначив, що хоч вибори проводились чесно, потрібно змінити їхній формат і долучати до них представників громадськості.

Своєю думкою Кирило Пономаренко поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Вибори керівництва молодіжної ради Бахмута

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді. 20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Заступницею голови обрали Анастасію Акатову, яка є переселенкою з Бахмутської громади, а секретарем молодіжної ради — студента Кирила Пономаренка.

Днями Кирило Пономаренко звернувся до редакції з проханням висловити свою думку щодо виборів. За його словами, сам процес був прозорим і чесним. Однак до нього не залучали громадськість. Кирило Пономаренко вважає, що саме представники бахмутської молоді мають обирати керівництво молодіжної ради.

“Я поважаю вибір людей, які проголосували за Аню Павленко. Я за неї дуже радий, але, на мою думку, вибори так не проводять. Я вважаю, що вибори мають проходити із залученням якоїсь певної аудиторії, спостерігачів і так далі. Так склалося, що я в цій молодіжній раді взагалі нікого не знаю, а інших людей там дуже добре знають. І, на мою думку, це зіграло роль. Я не можу сказати, що Аня виграла не чесно. Ні, це все було прозоро. Але я вважаю, що треба якось змінювати цю систему і робити так, щоб вибори проводились зі спостерігачами, з якоюсь певною кількістю людей, щоб голосували не ті люди, які вже в складі молодіжної ради, а ті, хто вперше бачать цих людей і можуть дати незалежну оцінку”, — висловився Кирило Пономаренко.

За словами Кирила, вибори і презентації програм за участі громадськості матимуть значно кращий ефект саме для молоді. Оскільки саме на таких заходах люди можуть ознайомитися з програмами, які пропонують члени ради. Таким чином молодь може висловити свою думку і обрати саме ту програму, яка була б їм ближчою.

“Я не кажу, що, наприклад, потрібно доєднувати людей з області, ні. Якщо ми кажемо про Бахмут, то можна створити пост про проводення виборів і запросити молодь до голосування. Це було б стратегічно правильно. Під час виборів кандидати презентували свої плани, розповідали про себе: хто ми, чи займаємось, що плануємо робити. І про ці плани, програми знали лише ті, хто був доєднаний до зустрічі, обмежений склад людей. Я вважаю, що так не має бути. Треба залучати активну молодь Бахмута, щоб обирали вони, а не обмежене коло людей”, — зауважив Кирило Пономаренко.

Секретар молодіжної ради каже, що в його планах — розвиток партнерств з міжнародними організаціями. Він планує представити свій проєкт на розгляд молодіжної ради.

“Якщо говорити про мої особисті плани, що я би хотів зробити в цій молодіжній раді, по-перше, це співпраця з європейськими партнерами. Я хочу запропонувати власний проєкт на обговорення. Також це співпраця з різними регіонами України: підтримка зв’язку, обмін досвідом і так далі. Наприклад, у суботу я буду представляти нашу молодіжну раду у Вінниці. Тут буде проходити форум, який організовують для міжнародного обміну досвідом”, — зазначив Кирило Пономаренко.

Раніше редакція спілкувалася з головою молодіжної ради Анною Павленко. Вона розповіла про плани на роботу ради. Серед головних цілей — організація заходів для згуртованості молоді громади і розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

Також Анна Павленко давала коментар щодо перших установчих зборів молодіжної ради. За її словами, склад молодіжної ради висловив їй підтримку і серйозно налаштований на роботу.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Як голова, я не ухвалюю одноосібних рішень. Навпаки, наше завдання — діяти разом і стати потужним голосом молоді Бахмутської громади”, — зазначала Анна Павленко в коментарі Бахмут IN.UA.

Детальніше про плани молодіжної ради на 2026-2028 роки читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!