Святогірськ — це невеличке місто на півночі Донеччини, найпівнічніше місто області, воно розташоване на березі річки Сіверський Донець. За час повномасштабного вторгнення місто постійно обстрілюють росіяни, 7 червня 2022 року його окупували загарбники, а вже 1 жовтня Святогірськ відбили Сили Оборони України.

Як сьогодні живе місто після деокупації зазнімкував відеооператор «Бахмут. IN.UA» Роман Потапенко.

Далі великий фоторепортаж з місця подій.

Святогірськ: фото

Святогірськ після деокупації все ще оговтується від “русского мира”. Фото: Роман Потапенко

«В місті 5 багатоповерхівок, все решту приватний сектор. Виглядало досить депресивно. Єдина радість там – чисте повітря, але відчувається похмурість. Місто було в російській окупації, там залишалося 500 людей. Вони дуже схудли. Три місяці люди не їли хліба», – говорить Роман Потапенко.

Обгоріла від обстрілів споруда. Фото: Роман Потапенко

Лавочки у Святогірську без людей. Фото: Роман Потапенко

«Місто поволі відновлюється, там працює лише 15 підприємств, ці люди платять податки. Немає можливості швидко відновити місто через брак фінансування. Там немає води, але комунальні служби працюють, вивозять сміття, проводять електрику. Дитячі майданчики охайні, підстрижені. Ті землі, які належать туристичним базам вони не прибрані», – каже Роман.

Самотня вивіска поруч з руїною. Фото: Роман Потапенко

Продірявлений дах в Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Після російської окупації. Фото: Роман Потапенко.

«Людей на вулиці мало. Все життя кипить в обмеженому районі, де відновила роботу пошта та поліція, магазини. Таке враження, що в місті живе людей 100. Цивільні ходять пішки, на велосипедах пересуваються. Після 14:00 Святогірськ пустіє», – згадує поїздку відеооператор.

Міни. Святогірськ. Фото: Роман Потапенко

Житлова будівля у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Монумент у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Храм у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Святогірськ сонячний, але безлюдний. Фото: Роман Потапенко

«В місті є соціальний транспорт, щоб люди могли поїхати в Слов’янськ за покупками. Він двічі їздить, рано їде, а ввечері повертається. Святогірськ він ж розтягнутий до річки, ця частина дуже розбита. Там танки в городах стоять, ліс усипаний мінами. Є деякі сміливці, які в ліс йдуть по дрова, але люди сподіваються на соціальну допомогу або просто на те, що вони можуть купити ті дрова», – каже журналіст.

Ліхтарі у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Крісло посеред двору залитого сонцем, за дверми валяються уламки скла. Фото: Роман Потапенко

Модерністська споруда у Святогірську після деокупації. Фото: Роман Потапенко

Крізь уламки видніється ліс та монумент. Фото: Роман Потапенко

Калькулятор залишений на порозі. Фото: Роман Потапенко

«Я проїхав кілька кілометрів в сторону Лиману, там теж не бачив мешканців. Дома стоять залишені, розбиті. Хтось собі полагодив, вікна й дах заколотив плівкою, яку роздавали благодійники. Може люди просто поховалися від спеки, була перша година дня», – говорить відеооператор.

Святогірськ, будинки. Фото: Роман Потапенко

Березовий ліс майже цілий. Фото: Роман Потапенко

Жилим будівлям пощастило менше, вони розбиті. Фото: Роман Потапенко

Люди на вулицях Святогірська. Фото: Роман Потапенко

Рідкі перехожі на вулицях міста. Фото: Роман Потапенко

Ліс в Святогірську поблизу кладовища. Фото: Роман Потапенко

«Турбази, які залишилися тут з часів Радянського Союзу – зараз ще більш вбого виглядають, вони закинуті, заросші травою. В центрі я побачив город маленький, там огірки були помідори. В місті тихо, лише біля 4 дня почув залпи», – каже Роман.

Покинутий танк. Фото: Роман Потапенко

Церква на фоні танку, Святогірськ. Фото: Роман Потапенко

Храм у Святогірську. Фото: Роман Потапенко

Руїни після росії. Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Як виглядав Бахмут до війни: фотопідбірка

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Представництво Естонської ради у справах біженців в Україні продовжує надавати допомогу вразливим домогосподарствам, що постраждали внаслідок війни або в яких виснажені заощадження. Підтримку вони можуть отримати за п’ятьма напрямками.

Які суми виплат доступні та для яких категорій, повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Види грошової допомоги Естонської ради у справах біженців у 2026 році

Естонська рада у справах біженців в Україні реалізує грошову допомогу постраждалому населення за п’ятьма категоріями.

Підтримка власного виробництва базових продуктів надається найбільш вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Її можуть отримати мешканці територій за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області.

У межах цієї програми можна обрати лише вид допомоги:

• на вирощування продуктів рослинного походження у відкритому ґрунті або в теплиці — 16 600 гривень;
• виробництво яєчної та м’ясної продукції — 12 780 гривень;
• виробництво молочної продукції — 17 381 гривня.

Кошти можна витратити на придбання:

• насіння та розсади;
• ручних інструментів для обробки землі;
• невеликої тунельної теплиці та добрив;
• набору чи матеріалів для крапельного поливу городу або теплиці;
• кормів, годівниць, поїлок та ветеринарних наборів для продуктивних тварин (свиней, бройлерних курчат, корів тощо).

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Багатоцільова сільськогосподарська підтримка надається вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Вона призначена для комплексного покриття витрат на декілька напрямків одночасно: як на посадку та збирання овочів, так і на утримання птиці чи худоби.

Прийом заявок відкрито для територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

У межах цієї програми підтримують розвиток тваринництва, птахівництва і рослинництва.

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Їх можна витратити на:

• насіння, розсаду, систему крапельного поливу та придбання птиці, худоби, кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиці, ветеринарний набір для птиці або худоби;
• закупівлю двох видів тварин (птиця + худоба або два види худоби), годівниці, поїлки, корм.

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Екстренна підтримка для захисту родинного доходу підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Розмір допомоги варіюється під різні потреби:

•  птахівництво (виробництво яєць та/або м’яса) — 31 000 гривень;
• розведення корів (виробництво молочної продукції) — 43 000 гривень;
• тепличне господарство — 43 000 гривень;
• розведення свиней (виробництво м’ясної продукції) — 32 000 гривень;
• розведення кіз, овець, нутрій, кролів (виробництво м’ясної та молочної продукції) — 30 000 гривень;
• бджільництво — 30 000 гривень;
• інше сільське господарство (рослинництво у відкритому грунті) — 32 000 гривень;
• виробництво хлібобулочних, кондитерських виробів та напівфабрикатів, переробка продуктів харчування — 43 000 гривень;
• надання послуг (шиття та рукоділля, будівельні та побутові послуги, послуги краси тощо) — 43 000 гривень.

У заявці потрібно обирати той вид діяльності, який принесе вам дохід протягом трьох-шести наступних місяців. 

Отриману домогу можна витратити на:

• велику та дрібну рогату худобу, птицю;
• обладнання для виробництва м’яса та молока;
• обладнання для вирощування птиці;
• обладнання та сировину для бджільництва;
• бджолині сім’ї та вулики;
• ветеринарні послуги;
• обладнання та інструменти для переробки харчової продукції;
• сировину для виготовлення продукції та надання послуг;
• інші витрати (за погодженням з Естонською радою у справах біженців).

Такий вид допомоги можна отримати не частіше ніж раз на 12 місяців.

Відновлення доходів після переміщення. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Ця допомога передбачена родинам, що перемістилися або були евакуйовані з територій, що знаходяться ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту через протягом останніх 6 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Відновлення доходів після обстрілів. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Вона передбачена для мешканців територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Допомога передбачена для родин, що зазнали прямої шкоди від обстрілу чи ракетного удару протягом останніх 3 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Реєстрація на допомогу від Естонської ради у справах біженців

Щоб отримати один із видів допомоги, потрібно відповідати хоча б одній з категорій вразливості:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• родини з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми, очолювані лише одним дорослим;
• родини, у складі яких є люди з особливими потребами у здоров’ї (люди з інвалідністю 1 або 2 групи, тяжкими чи хронічними захворюваннями та ті, хто потребує дорогого лікування та догляду);
• родини, що складаються лише з людей старшого віку (60+);
• одинокі люди старшого віку;
• родини, всі члени якої віком 18-49 років є безробітними;
• родини, у складі яких є ветерани війни;
• молоді родини (віком до 24 років включно);
• родини, в яких хоча б один член родини віком 50-59 років є безробітним.

Подати заявку на отримання допомоги можна за покликанням.

Читайте також:

• Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді
• Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися
• Бахмутяни у Дніпрі та Жовтих Водах можуть отримати 2 тис грн: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Покровському напрямках, де кількість штурмів зросла. Також незначно збільшилася інтенсивність атак на Слов’янському напрямку. Натомість на Лиманському напрямку кількість атак помітно зменшилася, а на Краматорському — російська армія штурмових дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке зростання інтенсивності боїв. Українські військові відбили тут 37 атак, що на 22 штурмові дії більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Грузького, Приюту, Добропілля, Вільного, Колодязя та Кучерового Яру.

Також активізація спостерігається на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 30 атак, що на 9 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Ганнівка, Дорожнє, Новий Донбас, Красноподілля, Білицьке, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Новопавлівка та Муравка.

На Слов’янському напрямку зафіксовано незначне посилення тиску. Російські війська здійснили 9 атак (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Оріхуватка та Юрківка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 9 атак менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії проводили, зокрема, у бік населеного пункту Зарічне.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 820 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 820 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 407 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 44 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 16 бойових броньованих машин;
• 11 танків;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

На Покровському напрямку фіксується спад активності росіян — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!