До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни. 

У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.

Бахмут до війни

Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.

 Фото: надане героїнею

Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.

Фото: Яна Цист

На вихідних бахмутяни любили виходити на природу

Фото: Яна Цист

А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.

 Фото: Mkrtchyan Alyona

Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.

Фото: Іван Сидоров

Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.

Фото: Іван Сидоров

Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.

Фото: Іван Сидоров

Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни

Фото: Іван Сидоров

А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.

Фото: Іван Сидоров

Так святкували День Вишиванки в Бахмуті.

 Фото: Іван Сидоров

Читайте також: День Вишиванки: як виглядала традиційна вишита сорочка Донеччини?

В травні 2018 року Бахмут святкував День Європи, на вулицях було багато молоді.

 Фото: Іван Сидоров

Так святкували Масляну в Бахмуті, на вулиці 2020 рік, кінець лютого.

 Фото: Іван Сидоров

Бахмут весною цвіте, місцеві ходять за покупками.

 Фото: Іван Сидоров

Весною вулиці Бахмута, як завжди охайні. На лавочках відпочивають бахмутяни.

Фото: Іван Сидоров

Бахмут цвіте, відпочивають місцеві, життя вирує в мирному місті.

Фото: Іван Сидоров

Світлий та затишний Бахмут.

Фото: від підписниці редакції

Алея Троянд в Бахмуті, тут завжди любили робити фото.

 Світлина від підписниці редакції

Бахмутський фотограф Іван Сидоров за роботою, локація із сакурами одна з улюблених для фотосесій.

 Фото: від підписниці редакції

Бахмут уночі підсвічувався різноколірними ліхтарями.

 Фото: Олександр Сотніков

Вдень місто прокидається, бахмутяни поспішають на роботу, й за кавою в улюблене кафе Франсуа.

Фото: Олександр Сотніков

Читайте також: Як відкрити власну кав’ярню у Києві: історія бахмутянки 

Кав’ярня Франсуа – місце збору друзів, тут часто приходили на каву й тістечко.

Фото: від бахмутян

Фото: Іван Сидоров

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російська окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини продовжує масштабну кампанію з мілітаризації українських дітей. Напередодні російського “дня защитника Отечества” та річниці повномасштабного вторгнення, яку ворог називає “своєю” або визвольною спецоперацією, у школах, ліцеях та навіть дитячих садках окупованих Маріуполя і Донецька відбулася серія пропагандистських заходів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала свідчення того, як окупанти змушують дітей вшановувати російських військових та інтегрують їх у військову ідеологію держави-агресора.

“Парти героїв” та свята у дитсадках

У маріупольській школі №47 окупаційна влада відкрила так звану “парту героя” на честь випускника Сергія Макарова. За версією пропагандистів, Макаров (позивний “Рюрик”) ще у травні 2014 року пішов в “ополчення” і воював у складі 9-го полку так званої “днр” у Слов’янську та Дебальцевому, де й загинув у 2015 році. На відкритті парти були присутні представники окупаційного “управління освіти”, які змусили учнів вшанувати пам’ять бойовика хвилиною мовчання. Загалом, це вже шоста подібна парта в Маріуполі, встановлена в рамках проєкту російської партії “єдина Росія».

У школі №26 відбулася показова “церемонія посвяти у гвардійці”. Юних українців змусили складати присягу перед представниками російської росгвардії, які вручили дітям посвідчення. Щоб надати заходу статусу, організатори залучили місцевого священника, який провів “обряд освячення” та благословив школярів на “вірне служіння Вітчизні”.

Мілітаризація не оминає і найменших. У дитячому садку №140 свято 23 лютого супроводжувалося спортивними змаганнями, де дошкільнят змушували читати вірші про “захисників вітчизни” та прославляти Збройні сили Росії.

Донецьк: присяга Росгвардії та 26 парт для бойовиків

У Донецьку у школі №80, у межах партійного проєкту “єдиної росії” відкрили одразу 26 “Парт героїв”. Більшість із них присвячена бойовикам так званої “днр” та російським військовим. Серед них — штурмовики батальйону “Сомалі” та навіть 17-річний підліток, який загинув у лавах окупаційних військ.

Пропаганда активно інтегрується у навчальний процес. Наприклад, для учнів 8-го класу ліцею “Престиж” у місцевому музеї провели “урок мужності”, присвячений річниці початку повномасштабної війни. Школярів змушували приміряти російську військову амуніцію, вчитися надавати першу допомогу та обговорювати пропагандистські фільми про “мужність земляків”.

У школі №35 відбулося інтерактивне заняття “служіння вітчизні” за участю ветерана так званої “сво” Андрія Ковальова. А в гімназії №6 школярок залучили до приготування “званої вечері” для російських військових у рамках акції “Смак дому – смак Перемоги”. Під час цього заходу окупанти демонстрували дітям роботу розвідувальних дронів.

Росія системно мілітаризує дітей, тому що це частина довгострокової державної стратегії формування лояльного покоління. Через шкільні програми, “патріотичні” заходи, воєнізовані гуртки та публічні церемонії дітям із раннього віку нав’язується уявлення про війну як норму, службу — як безумовний обов’язок, а державу, як найвищу цінність, яку не можна критикувати. Таким чином формується контрольований світогляд, у якому агресивна зовнішня політика подається як “захист батьківщини”, а військова сила — як головний інструмент національної гордості.

Крім ідеологічної складової, це також практичний розрахунок. Мілітаризація дітей створює кадровий резерв для армії та силових структур у майбутньому, знижує рівень критичного мислення щодо війни та легітимізує тривалу конфронтацію в суспільстві. Чим раніше дитина інтегрується в систему військово-патріотичного виховання, тим легше вона сприймає мобілізаційні наративи й менше ставить під сумнів політичні рішення влади. Це інструмент закріплення режиму та підтримки суспільної згоди на мілітаризовану модель держави.

Читайте також:

На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міжнародний реєстр збитків розширив перелік підстав для компенсацій, додавши нову категорію, що стосується наслідків російської збройної агресії. Відтепер українці, які через повномасштабну війну були змушені шукати прихистку в інших країнах, отримали офіційне право подавати заяви на фіксацію цього факту.

Про це повідомив Павло Фролов, голова спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Що передбачає нова категорія Реєстру

Міжнародна інституція офіційно відкрила прийом заяв у новій категорії під шифром A1.2, яка має назву “Вимушене переміщення за межі України”.

Цей механізм стосується мільйонів українських громадян, які після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року були змушені покинути свої рідні домівки та рятуватися за кордоном. Відтепер сам факт того, що людина стала біженцем через війну, є офіційною підставою для звернення до Міжнародного реєстру.

Якщо внаслідок російської агресії громадянин зазнали інших втрат, їх потрібно фіксувати окремо. Для таких випадків у Реєстрі передбачені спеціальні категорії, до яких належать:

• втрата, пошкодження або руйнування нерухомого чи рухомого майна;
• втрата офіційної роботи чи стабільних доходів;
• факт примусової депортації на територію держави-агресора.

Тобто, якщо ви виїхали за кордон і при цьому втратили квартиру в Україні, вам необхідно буде подавати заяви у різні відповідні категорії.

Подати заявку можна через вебпортал “Дія” за посиланням.

Статистика роботи Міжнародного реєстру

Механізм фіксації збитків уже демонструє активну роботу. За офіційними даними, які привів Павло Фролов, на сьогодні громадяни України подали до Реєстру понад 115 тисяч заяв у різних доступних категоріях, з яких понад 30 тисяч вже успішно пройшли етап верифікації та були внесені до бази даних.

Читайте також:

“Я їхала до людей”: шлях бахмутянки Катерини Попович від Донеччини до Карпат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!