До повномасштабного вторгнення Бахмут був маленьким, мальовничим містом з гарними вуличками та старовинною архітектурою. Алея Троянд в Бахмуті, річка Забахмутка, парки, набережна – тут любили проводити час бахмутяни. 

У фотодобірці від «Бахмут.IN.UA» згадуємо, яким був Бахмут до війни.

Бахмут до війни

Наша підписниця Яна Цист поділилася світлинами з рідного Бахмута.

 Фото: надане героїнею

Заходи сонця у Бахмуті завжди були неймовірними.

Фото: Яна Цист

На вихідних бахмутяни любили виходити на природу

Фото: Яна Цист

А ось так виглядала вечорами місцева набережна, де любили прогулюватися всі бахмутяни.

 Фото: Mkrtchyan Alyona

Два будинки з муралами були улюбленими зонами для фотосесії.

Фото: Іван Сидоров

Бахмутські простори, неподалік від річки храм, сюди на службу ходили віряни.

Фото: Іван Сидоров

Арт-обєкт: Я люблю Бахмут, фото на фоні інсталяції є майже в кожного.

Фото: Іван Сидоров

Річка Забахмутка – улюблене місце, де любили проводити вільний час бахмутяни

Фото: Іван Сидоров

А ось місцевий стадіон, вихідними тут проводили матчі й виступали найкращі бахмутські спортсмени.

Фото: Іван Сидоров

Так святкували День Вишиванки в Бахмуті.

 Фото: Іван Сидоров

Читайте також: День Вишиванки: як виглядала традиційна вишита сорочка Донеччини?

В травні 2018 року Бахмут святкував День Європи, на вулицях було багато молоді.

 Фото: Іван Сидоров

Так святкували Масляну в Бахмуті, на вулиці 2020 рік, кінець лютого.

 Фото: Іван Сидоров

Бахмут весною цвіте, місцеві ходять за покупками.

 Фото: Іван Сидоров

Весною вулиці Бахмута, як завжди охайні. На лавочках відпочивають бахмутяни.

Фото: Іван Сидоров

Бахмут цвіте, відпочивають місцеві, життя вирує в мирному місті.

Фото: Іван Сидоров

Світлий та затишний Бахмут.

Фото: від підписниці редакції

Алея Троянд в Бахмуті, тут завжди любили робити фото.

 Світлина від підписниці редакції

Бахмутський фотограф Іван Сидоров за роботою, локація із сакурами одна з улюблених для фотосесій.

 Фото: від підписниці редакції

Бахмут уночі підсвічувався різноколірними ліхтарями.

 Фото: Олександр Сотніков

Вдень місто прокидається, бахмутяни поспішають на роботу, й за кавою в улюблене кафе Франсуа.

Фото: Олександр Сотніков

Читайте також: Як відкрити власну кав’ярню у Києві: історія бахмутянки 

Кав’ярня Франсуа – місце збору друзів, тут часто приходили на каву й тістечко.

Фото: від бахмутян

Фото: Іван Сидоров

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нову категорію для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату роботи через війну.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності України.

Відкрили нову категорію заяв у міжнародному Реєстрі збитків

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нову категорію заяв — для українців, які через війну втратили оплачувану роботу. Йдеться про людей, які мали роботу до 24 лютого 2022 року або після цієї дати та втратили її внаслідок протиправних дій рф. Категорія A3.4 “Втрата оплачуваної роботи” вже доступна для подання заяв.

Подати заяву можуть:

• люди, які працювали за наймом: мали усний або письмовий трудовий договір і отримували заробітну плату чи іншу винагороду;
• самозайняті люди, які мали незалежну професійну або індивідуальну господарську діяльність без реєстрації як ФОП.

У заяві можна зазначити втрати доходу, зокрема невиплачену зарплату, компенсації, надбавки, пільги та інші виплати, які не змогли отримати через втрату роботи.

Для ФОП діє окрема категорія — A3.5 “Втрата приватного підприємництва”. Якщо через війну ви втратили прибуток від власного бізнесу, заяву потрібно подавати саме за нею.

Подати заяву до Реєстру збитків України можна в електронному форматі через вебпортал “Дія”.

Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.

Читайте також:

• ВПО отримають власний електронний кабінет: які послуги стануть доступні онлайн
• В Україні розширили підстави для надання статусу дитини, яка постраждала від війни
• Банк розвитку Ради Європи виділив Україні понад 250 мільйонів євро на компенсації у 2026 році: куди пішли кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 серпня під час атаки російських безпілотників на Кривий Ріг загинула уродженка Бахмута Наталія Піменова. У момент ворожого удару жінка перебувала на території торгового центру “Сонячна галерея”.

Про це повідомили у Свої.Кривий Ріг.

Обставини загибелі у торговому центрі

Наталія Піменова працювала пекарем у супермаркеті “Сільпо”, що знаходився на території торгового центру “Сонячна галерея” у Кривому Розі. Того дня її робоча зміна закінчилася близько 16-ї години. Жінка переодягнулася та зайшла до крамниці за покупками як відвідувачка. У цей момент стався удар. Співробітниця відділу кулінарії Катерина розповідає:

“Спочатку був вибух, потім вогонь, багато людей обгоріли. Тіла ідентифікували, не видно було спочатку, хто це. Не всіх можна було розпізнати по обличчю, тілу“, — каже колега бахмутянки.

Близькі шукали жінку в лікарні та мали надію на її порятунок, проте жінка опинилася в епіцентрі вибуху.

Рідні згадують, що вона дуже сумувала за Бахмутом, не хотіла залишати рідне місто і вірила, що одного дня зможе повернутися додому. Для друзів і колег Наталія назавжди залишиться життєрадісною, доброю та чуйною людиною, яка завжди була готова прийти на допомогу.

“Працювала у відділі пекарні, найкращий пекар… Дуже життєрадісна людина. Добра вічлива, завжди прийде на допомогу. Тихенька така, як мишка. Променевий погляд в неї завжди був. Блакитні як небо очі, які ми вже ніколи не побачимо. Наталочко… Хай спочиває з миром. Ця війна забирає дуже-дуже багато гарних і добрих, хороших людей. Сьогодні це не вийняток. Поховання кращої з кращих…“, — каже Катерина, колега Наталі Піменової.

У Наталії залишилися син, невістка та двоє онуків. Син Василь є військовим і захищає Україну. Звістку про смерть матері він отримав під час перебування на позиції. Василь згадує:

“Пекарем була, і вдома робила завжди. На хлібзаводі все життя. Завжди була за нас, допомагала чим могла. Я дізнався від дружини, якраз був на позиції. Дружина подзвонила. Мене тут не було, я військовий. Мріяла дуже додому повернутися, дуже любила дім. Все життя там прожила. Вона не хотіла звідти їхати“.

Читайте також:

На Донеччині один загиблий і 34 поранених за добу внаслідок обстрілів рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!