Наталія Радіонова — бахмутянка, жінка розпочала нове життя у Франції зі своїм чоловіком іноземцем. Героїня поділилася з редакцією своєю історією, розповіла чи складно дається їй переїзд та чим українські чоловіки відрізняються від французів?

Шлях до Франції

Пані Наталія родом з міста Торез, що в Донецькій області, до Бахмута переїхала працювати у 2013 році. Тоді вона зайняла посаду головного спеціаліста спортуправління. 

Рішення про переїзд з Бахмута за кордон жінка прийняла на початку лютого минулого року, тоді вона ще не знала, що чекає на її рідну Донеччину:

«Я спочатку поїхала в Київ, щоб зібрати всі необхідно документи, саме тут мене застала війна. Виїхати вдалось лише в березні, але я дуже переживала за Україну та особливо за свого сина, який був у Харкові від початку повномасштабного вторгнення».

Українці за кордоном

У вересні син Наталії виїхав за кордон за програмою навчання, тому матері стало легше. Однак, події які відбуваються в Бахмуті довго не давали спати:

«Я тільки нещодавно почала спати, бо приймаю заспокійливі. Серце розривається коли бачу новини про Бахмут. Декілька років тому я придбала там квартиру, а зараз навіть не знаю в якому вона стані. На відео в соціальних мережах я бачила, що будинок понівечено, але в якому стані квартира досі не знаю». 

Наталія запевняє, що люди за кордоном дуже переживають за українців і завжди готові допомогти: 

«Тут, у Франції часто підходять і запитують чи необхідна якась допомога, всі переймаються, це дуже приємно, що про нас не забувають».

Спортивна кар’єра

Наталія разом з жінками займається спортом. Фото: особистий архів героїні

Наталія, професійна спортсменка, тренувала з легкої атлетики дітей в Бахмуті. Зараз жінка планує продовжувати пов’язувати своє життя зі спортом, та тренувати у Франції, та для цього треба вивчити мову. А поки спортсменка волонтерить і проводить для українських та місцевих жінок заняття в фітнесу:

«Влітку ми займались прямо на вулиці на стадіоні. Зараз холодно, я намагаюсь знайти приміщення щоб продовжувати заняття. Гроші я не беру, бо зараз не у всіх українок вони є. Тут, за кордоном, не таке гарне життя як комусь може здатись. Без знання мови, без чоловіка та без грошей, жінкам буває дуже важко». 

Щасливий шлюб

Подружжя. Фото: особистий архів героїні

У Наталії є чудовий чоловік, до якого вона переїхала з України:

«Ми одружились й підписали договір про майно. Навіть перекладачка сказала, що це велика рідкість, коли француз підписує договір з жінкою, тим паче з іноземкою». 

Жінка поділилась з нашою редакцією, що усі гроші які їй з чоловіком подарували на весілля, вони вирішили передати на допомогу Україні:

«Ми ще не вирішили куди саме передамо гроші й на які потреби, але я точно знаю, що саме в Бахмут».

За словами героїні, так щастить далеко не кожній з іноземцями, бо у них є свої правила, які наші жінки можуть не зрозуміти:

«Вони якщо зустрічаються, то майже ніколи не одружуються. Підписують договір про співжиття й про поділ всього 50на50».

Тож, нашим українкам погляди іноземців можуть бути незвичними, розповідає жінка, тому необхідно не раз подумати, перш ніж пов’язувати життя з людиною. 

«Наша Україна набагато простіша, краща й гарніше, ніж інші країни. Я зрозуміла це все зараз. Тому чекаємо на перемогу й все буде Україна!»

Фото: особистий архів героїні

Читайте також: Як українські мігранти піднімають економіку в Європі?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

 

В Україні триває зміна системи обліку внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з ухваленням нового закону щодо захисту прав ВПО, Кабінет Міністрів готується до оновлення відповідної урядової постанови. Представники громадських організацій, зокрема “Групи впливу”, закликають уряд не обмежуватися технічними змінами та врахувати міжнародні стандарти прав людини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Новий закон про ВПО

За словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки ГО “Громадський Холдинг “Група впливу”, ключовим ризиком нового законодавства є можливість зняття людини з обліку ВПО у разі визнання її рідної громади “безпечною для повернення”. Такий механізм дозволяє позбавити переселенця державної підтримки, пільг та участі в житлових програмах без його заяви.

Правозахисники наголошують, що фізична безпека території не гарантує наявності умов для гідного життя, адже будинок людини може бути зруйнованим, а робочі місця та соціальні зв’язки — відсутніми. Позбавлення підтримки через зміну статусу громади є формою примусу, що порушує право людини на добровільний вибір місця проживання, що суперечить міжнародним стандартам.

“Зруйнований будинок не зникає через зміну статусу громади“, — підкреслюють у “Групі впливу”.

Тому громадські організації пропонують:

• запровадити індивідуальну оцінку потреб людини (стан житла, можливості працевлаштування, потреби у лікуванні) перед зняттям з обліку;
• визначити зруйноване житло самостійною підставою для збереження статусу ВПО;
• встановити перехідний період для поступового припинення виплат і пільг;
• створити прозорий та оскаржуваний порядок визнання громади “безпечною”.

Подолання цифрових та бюрократичних перешкод

Система обліку ВПО потребує усунення технічних проблем, які залишають частину людей без підтримки. Правозахисники вказують на такі проблеми:

• відсутність у застосунку “Дія” даних про переселенців, які виїхали до 2022 року;
• технічні збої, через які довідки дітей-ВПО зникають із цифрових сервісів після отримання ID-картки у 14 років;
• вимоги на місцях щодо надання додаткових витягів про реєстрацію попри наявність штампа в паспорті;
• повторне витребування повного пакета документів при зміні громади проживання, хоча закон цього не вимагає.

Для розв’язання цих питань запропоновано інтегрувати “старі” дані до застосунку “Дія”, забезпечити автоматичне перенесення даних дітей після отримання першого паспорта, а також автоматично реєструвати статус ВПО для дітей, народжених у родинах переселенців, без окремого звернення батьків.

Відв’язання базових послуг від довідки ВПО

Наразі довідка переселенця часто є обов’язковим документом для отримання послуг, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням. Наприклад, без неї складно отримати водійське посвідчення, окремі банківські та медичні послуги.

Правозахисники закликають провести ревізію відомчих актів, щоб доступ до базових прав залежав від реєстрації місця проживання чи громадянства, а не від формального статусу ВПО. Це дозволить уникнути ситуацій, коли людина стає заручником документа навіть після успішної інтеграції в новій громаді.

Читайте також:

Готель “Одеса” може стати першим арештованим активом для розміщення ВПО: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Готельний комплекс “Одеса” може стати першим арештованим активом, частину приміщень якого використають для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) наразі розробляє практичні кроки для реалізації цього механізму.

Про це розповіла Ярослава Максименко, т.в.о. голови АРМА.

Заарештований готель в Одесі можуть передати ВПО

За попередніми підрахунками Одеської міської ради, інфраструктура готельного комплексу дозволяє прийняти до 700 переселенців:

• кількість номерів: 175;
• місткість одного номера: від двох до чотирьох осіб.

Зазначимо, що готельний комплекс “Одеса” арештували 16 грудня 2022 року. Відповідну ухвалу виніс Київський районний суд Одеси.

Арешт передбачав заборону відчуження, розпорядження, реєстраційних дій та інших операцій із майном. Згідно з даними слідства, кінцева власниця комплексу мала громадянство РФ.

Механізм передачі активу

Законодавство про АРМА дозволяє залучати арештовані активи для підтримки переселенців. Передача об’єкта в управління відбувається двома шляхами:

• за результатами відкритого конкурсу;
• за спеціальним рішенням Кабінету міністрів України.

В обох випадках умови договору можуть передбачати використання частини будівлі для тимчасового розміщення людей, які втратили дім.

Ярослава Максименко, тимчасово виконуюча обов’язки голови АРМА, наголошує, що реформа агентства спрямована на ефективну роботу активів. Завдяки такому підходу арештовані об’єкти не просто зберігаються, а приносять надходження до державного бюджету, не втрачають економічної цінності та розв’язують суспільно важливі завдання.

Також АРМА працює над тим, щоб закріпити у майбутніх договорах управління спеціальну умову — обов’язкове резервування частини номерного фонду виключно для потреб ВПО.

Загальний потенціал арештованої нерухомості в Україні

На сьогодні під управлінням АРМА перебуває значна кількість об’єктів, загальна площа яких становить майже 36,7 тисячі квадратних метрів. Серед них:

• житлові комплекси та будинки;
• готелі;
• санаторії.

Враховуючи санітарний норматив у 9 квадратних метрів на одну особу, наявний ресурс потенційно дозволяє забезпечити тимчасовим житлом понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!