Волонтерка Ольга родом з Костянтинівки, коли почалася повномасштабна війна жінка вивезла у безпечне місце сина та маму, а сама почала допомагати мешканцям евакуюватися, зокрема й з Бахмута. Спочатку, метою було допомогти виїхати саме маломобільним людям та соціально-вразливим верствам населення, а зараз Ольга допомагає всім охочим. Жінка розповідає, що разом з волонтерами вони проводять агітаційну роботу по евакуації. Більше про це — читайте в матеріалі.

Повернулася в місто, щоб допомагати

Весною пані Ольга з родиною евакуювала в безпечне місце, коли жінка впевнилася, що з рідними все гаразд — почала волонтерити. Першочергово мета волонтерки була в тому, щоб вивезти маломобільних людей, однак згодом почали евакуювати всіх охочих. Пані Ольга з волонтерами навіть проводили своєрідну агітаційну роботу. Вони друкували листівки із закликом та контактами для евакуації. Ці листівки були й в місцевій газеті “Вперед”, яка нещодавно відновила друк для Бахмутської громади.

«З вересня ми їздили в Бахмут і допомагали з евакуацією, потім роздруковували листівки, візитки із закликом виїжджати. Також привозили людям гуманітарну допомогу, щоб зрозуміти скільки населення там залишилося. Поки ми роздавали речі — вмовляли людей евакуюватися з Бахмута»

Ольга наголошує, що евакуацією вона займається спільно з локальними місцевими волонтерами, організаціями, зокрема це «Білі Янголи», які вивозять з Бахмута людей, навіть з тих районів, які є наближеними до лінії фронту:

«Нещодавно була ситуація, коли ми виїжджали з людьми з міста і в останню хвилину нам повідомили про ще одного бахмутянина, який хотів евакуюватися. Ми не могли взяти цю людину, бо машини були вже повні, тому попросили “Білих Янголів”, вони допомогли вивезти лежачого»

Ліки для донеччан 

Загалом, пані Ольга волонтерить з березня 2022 року, за цей час завдяки жінці десятки людей опинилися в безпечних умовах. Починалося все із забезпечення ліків, медикаменти передавали цивільному населенню. Серйозні проблеми були із ліками для діабетиків, згадує пані Ольга.

«В аптеках не було ніяких ліків, у мене були друзі в різних містах України, які там могли купляти необхідне. Згодом знайшла волонтерів, які закупляли медикаменти».

Частину ліків також передавали безплатно небайдужі, їх Ольга розвозила людям, які того потребували.

Читайте також: У Соледарі, де йдуть пекельні бої, залишилося близько 15 дітей — Кириленко

Шелтер для переселенців у Краматорську

Шелтер для переселенців у Краматорську. Фото: особистий архів героїні

Чимало людей відмовляються від евакуації з Бахмута через власні страхи, хвилюються що їх залишать просто на вокзалі. Пані Ольга разом з волонтерами облаштовують у Краматорську тимчасовий прихисток для людей, які наважилися поїхати. Тут людина може відпочити, поїсти, поспати та привести себе до ладу. Через те, що в Бахмуті немає водопостачання мешканці не можуть нормально помитися, тому коли вони приїжджають в Краматорськ — мають час, щоб провести всі гігієнічні процедури.

Зараз волонтери хочуть закупити для притулку бойлер (ред. нагрівний бак для води). Орієнтовна сума такого девайса — близько 10-11 тисяч гривень. 

Допомагають в облаштування шелтеру всі небайдужі — з США жінка прислала 20 теплих нових ковдр, каже Ольга. Також надіслали білизну, один із БФ наразі шукає для притулку розкладачки, щоб люди могли поспати.

Попри те, що в Бахмуті небезпечно – людей, які записуються на евакуацію не стає більше, каже Ольга. Наприклад, за 12 січня бажання виїхати мали тільки 12 людей. Нагадаємо, що зараз в місті залишається близько 8 тисяч мешканців.

Фото: Роман Потапенко

Читайте також: Громадські організації Бахмута: як працюють локальні організації в час війни?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Норвезька рада у справах біженців (NRC) в Україні розпочала прийом заявок на програму грошової допомоги для людей, які постраждали від війни. Подати заявку можна з 12:00 16 лютого до 12:00 25 лютого 2026 року за київським часом.

Детальніше про про те, що передбачає допомога від NRC, читайте на Бахмут IN.UA

До 25 лютого 2026 року можна подати заявку на грошову допомогу від NRC

Норвезька рада у справах біженців відкрила прийом заявок у межах програми відкритої подачі для отримання грошової допомоги. Реєстрація триватиме з 12:00 16 лютого 2026 року до 12:00 25 лютого 2026 року (за київським часом). Організація закликає заявників подати форму саме в зазначений період.

Подати заявку можна через спеціальний онлайн-портал. Там також доступна інформація про діяльність NRC в Україні, опис програми грошової допомоги, інструмент для самостійної перевірки статусу заявки та відповіді на поширені запитання.

Хто може отримати грошову допомогу

Програма спрямована на підтримку людей, які постраждали внаслідок війни. Грошова допомога надається у вигляді виплат, які отримувачі можуть використати відповідно до власних потреб — на продукти харчування, медичні послуги, оплату житла, освіту чи інші першочергові витрати.

NRC працює в Україні з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення у 2022 році розширила діяльність по всій країні. Організація надає життєво необхідну допомогу найбільш вразливим категоріям населення, зокрема внутрішньо переміщеним особам та жителям постраждалих регіонів.

Як отримати консультацію

У разі виникнення запитань щодо подачі заявки або умов програми можна звернутися на гарячу лінію NRC: 0 800 302 007 (щодня з 08:00 до 18:00), або написати на електронну пошту [email protected]. Також інформація публікується на офіційній сторінці організації у Facebook.

Організація наголошує, що надання відгуків чи скарг жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги.

До теми:

Норвезька рада відкрила реєстрацію на грошову допомогу: як подати заявку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Владислав Ставицький — 11-річний бахмутянин, який професійно займається сумо. На секцію з сумо в рідному Бахмуті його привела мама. Тоді хлопчику було лише 3 роки, але вже змалку він показував значні успіхи в цьому виді єдиноборств. У 2026 році Владислав взяв участь у престижному турнірі HAKUHO CUP у Токіо, куди з’їхались представники 19 країн.

Про захоплення сумо, участь у HAKUHO CUP і плани на майбутнє Владислав розповів редакції Бахмут IN.UA.

Як почав займатися сумо

Владислав Ставицький народився в Бахмуті. Сюди після початку війни на сході переїхали його батьки.

Змалечку Владислав був активною дитиною, тому батьки вирішили долучити його до занять спортом. Вибір впав на сумо, але це сталося випадково.

“Владислав був активним, рухливими, і в мене виникла думка спробувати віддати його на заняття у спортивну секцію. Але його ніхто не хотів брати, бо йому було лише 3 роки. Потім ми звернулись у спорткомплекс “Металург”, де нам дали контакт Ольги Миколаївни — тренерки, яка навчала дітей сумо. Ми з нею зв’язалися, вона каже: “Приводьте дитину, але ж він ще такий маленький, у нас займаються діти з 5 років”, а я у відповідь сказала, що якщо вона візьме Владислава, то точно не пожалкує. Так і сталося, його взяли в секцію, і дійсно він займався на рівні з п’ятирічними дітьми. Так з трьохрічного віку він і займається в Ольги Миколаївни”, — розповіла мама хлопчика Ельвіра Ставицька.

Хлопчик регулярно займався, брав участь у різних змаганнях і мав успіхи. Однак після початку повномасштабної війни спорт довелось поставити на паузу. Родина переїхала до Дніпропетровщини, а відділення з сумо Бахмутської ДЮСШ — до Києва. Через це на новому місці Владислав не мав змоги тренуватися. Так минуло два роки, поки родина не вирішила переїхати на Київщину.

“Ми планували переїжджати з місця, де жили після переїзда з Бахмута, і в нас було безліч варіантів, куди їхати. Владислав дуже хотів відновити тренування з сумо, він сумував за своїми тренерами, тому ми вирішили переїхати в Білу Церкву, щоб бути ближче до Києва”, — каже мама хлопчика.

Після переїзду Владислав відновив заняття з сумо. Переважно він тренується в Білій Церкві, а в Київ їздить на заняття зі своєю бахмутською тренеркою перед змаганнями.

Участь у HAKUHO CUP 2026

HAKUHO CUP (Кубок Хакухо) — це щорічний турнір з сумо серед учнів початкових та середніх шкіл, що проводиться в Японії. Він є одним із найпрестижніших юнацьких змагань з сумо.

Взяти участь у цьому турнірі можна лише за спеціальним запрошенням. Представники Японії дають запрошення федераціям сумо, які, своєю чергою, проводять відбори серед спортсменів. 19 грудня 2025 року в Україні відбувся відбірковий турнір, де Владислав Ставицький став одним з п’яти найкращих борців. Переможці цього турніру представили Україну на HAKUHO CUP. Загалом ці змагання об’єднали представників 19 країн.

Участь у Кубку Хакухо передбачала не лише самі змагання, а й тренувальні збори, під час яких діти брали участь у різних заходах. Для них проводили екскурсії і поїздки в культурні центри, де юні спортсмени знайомились з культурою Японії, самураїв і сумо.

Владислав Ставицький каже, що ця поїздка була для нього дуже цінною, адже у свій вільний час він цікавиться культурою цієї країни.

“Мені дуже сподобалась Японія. Саме тренувальні збори запам’ятались найбільше, бо я отримав багато класних емоцій. Там дуже гарна природа: мені сподобались гори, прогулянки біля океану, а ще ми збирали апельсини і мандарини на плантації. Також мене дуже вразили японські домівки і транспорт — все дуже відрізняється від України”, — розповідає хлопчик.

Окрім поїздок і екскурсій, діти також могли поспілкуватися зі своєїми однолітками з Японії. За словами Владислава, він зміг налагодити контакт з ними, і навіть зараз продовжує спілкуватися з новими знайомими в соцмережах. А тренування з представниками Японії дали хлопчику новий досвід у єдиноборствах.

“У нас був тренувальний збір, де я викладався на усі 100%. Коли ми приходили з тренувань, то я сам допрацьовував якісь прийоми, дивився відео. Коли займався з японськими дітьми, то спостерігав, як вони борються, і це мені дуже допомогло. Я побачив, що в них відрізняється техніка боротьби, вони більше працюють на виштовхуваннях, а в Україні більше на бросках. Це мені показало приклади, як краще боротися з японцями. Загалом це був дуже класний досвід. Я спілкувався з японцями через перекладача, а зараз з деякими ми продовжуємо спілкуватися в Instagram, це таке дружнє спілкування”, — каже юний борець.

Владислав Ставицький виступав у абсолютній категорії, спортсмени на змаганнях були розділені лише за віком. Загалом бахмутянин мав сім сутичок — чотири командних і три у своїй віковій категорії. З цих семи сутичок Владислав виграв п’ять. Йому не вистачило лише однієї переможної ситучки у своїй категорії, щоб вийти в півфінал.

Владислав Ставицький каже, що продовжуватиме займатися сумо, оскільки ці єдиноборства і культура Японії дуже захоплюють його. Він навіть будує плани про професійну кар’єру і мріє стати йокадзуна — це найвищий титул і звання борця сумо.

“Сумо мені дуже подобається тим, що тут немає нічиєї, в кожній сутичці є переможець і той, хто програв. Також мені подобається, що цей вид спорту дуже швидкий, не як, наприклад, у боксі, де є багато раундів. У майбутньому я хочу поїхати до Японії, стати професійним сумоїстом, стати йокадзуна і виграти Кубок імператора. Щоб здійснити цю мрію, я багато тренуюся аж до сьомого поту. Звісно у мене є і підтримка. Це мої батьки, моя сім’я”, — розповідає Владислав Ставицький.

Читайте також:

• Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор
• Бахмутянка здобула перемогу на турнірі у стрибках у висоту
• Кому з бахмутських спортсменів виплачуватимуть грошові винагороди від міськради

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!