Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині бійці Сил спеціальних операцій (ССО) взяли у полон трьох бійців армії рф. Також українські захисники захопили засоби звʼязку й розвіддані з важливою інформацією противника.

Про це повідомляють Сили спеціальних операцій ЗСУ.

Бійці ССО взяли в полон трьох росіян

У межах операції “Вівальді” на Лиманському напрямку Донеччини оператори 8-го полку ССО наблизилися до розташування двох солдатів армії рф. Коли оператори ССО вже вирушили на розвідку й знищення противника, до росіян приєднався ще один військовий, який раніше втратив напарника.

Троє російських військових були вимушені здатися. Оператори ССО взяли їх у полон без жодної втрати зі свого боку.

Також українські захисники захопили засоби зв’язку і розвіддані з важливою інформацією противника.

Полонені поповнять обмінний фонд, завдяки чому додому повернуться українці.

Читайте також:

Сили оборони звільнили село Рідкодуб на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Маріупольській громаді неможливо провести обстеження знищеного та пошкодженого житла, оскільки територія перебуває під тимчасовою окупацією. Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви на компенсацію за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. Частина заяв отримали відмову.

Скільки знищених будинків налічується в Маріуполі і чому мешканці міста не можуть отримати компенсації, повідомляє Маріупольська МВА у відповідь на запит редакції.

Скільки будинків знищено та пошкоджено в Маріуполі

Маріупольська громада офіційно визнана тимчасово окупованою територією. Через відсутність законодавчо врегульованого механізму обстеження нерухомості на окупованих територіях провести фіксацію пошкоджень та руйнувань у Маріуполі наразі неможливо.

Статистику ведуть за даними аналізу відкритих джерел. Офіційно Маріупольська МВА заявляє про:

• 929 знищених багатоквартирних будинків знищено;
• 1 207 пошкоджених багатоквартирних будинків;
• 4 190 знищених приватних будинків;
• 2 219 приватних будинків з критичними пошкодженнями;
• 23 283 приватних будинків з легкими або середніми пошкодженнями.

Скільки заяв на компенсацію подали маріупольці

У червні 2023 року через застосунок “Дія” надійшло 28 заяв на отримання компенсації для відновлення пошкодженого майна на території Маріупольської громади.

Позитивних рішень щодо виплати компенсацій за пошкоджене або знищене майно комісії не ухвалювали.

У червні 2025 року через “Дію” надійшло ще 59 заяв щодо отримання компенсації за знищене майно.

Чому маріупольцям не видають компенсації

Щодо 28 заяв, поданих на компенсацію для відновлення пошкодженого майна, у вересні 2023 року комісія ухвалила рішення про відмову. Підставою стало те, що нерухомість розташована на тимчасово окупованій території.

Ще за шістьма заявами на компенсацію за знищене майно у грудні 2025 року комісія також ухвалила рішення про відмову. У документі зазначено, що підставою стали особисті заяви відповідних заявників.

Таким чином, жоден заявник із Маріупольської громади не отримав компенсацію ні для відновлення пошкодженого майна, ні за знищене нерухоме майно.

Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви щодо надання компенсації за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. На сьогодні відсутній механізм, який дозволяв би проводити обстеження нерухомості на тимчасово окупованій території.

Фактично це означає, що заяви не можуть бути повноцінно розглянуті без механізму підтвердження стану майна.

Які рішення пропонує Маріупольська МВА

У Маріупольській МВА зазначають, що з 2022 року зверталися до народних депутатів, представників уряду, Офісу Президента України та міжнародного Реєстру збитків щодо забезпечення компенсаційних виплат мешканцям громади. Серед запропонованих рішень — поширення на Маріуполь досвіду Мелітополя, де запровадили експериментальний механізм обстеження знищених об’єктів із використанням даних дистанційного зондування Землі.

Також МВА підтримує законопроєкт №11161, який передбачає механізм отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях без проведення обстеження.

Окремо Маріупольська МВА виступає за поширення на всіх ВПО з тимчасово окупованих територій механізму житлових ваучерів у розмірі 2 мільйона гривень.

Читайте також:

Україна отримала 50 млн євро на компенсації за знищене житло: хто зможе отримати кошти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!