Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Російська окупаційна адміністрація оприлюднила новий перелік закритих населених пунктів на території Бахмутського району. Відповідний документ датований 20 серпня 2026 року та містить десятки міст, селищ і сіл, доступ до яких тепер обмежено.

Відповідний список опублікував представник окупаційної влади олексій муратов.

Перелік закритих населених пунктів

Оприлюднена інформація охоплює 78 населених пунктів Бахмутського району:

• міста — Бахмут (у документі вказано як Артемівськ), Часів Яр, Сіверськ та Соледар;
• селища — Красна Гора, Підгородне, Виїмка, Нагірне, Спірне, Стряпівка, Калинівка (вказано як Калініна), Хромове (вказано як Артемівське), Опитне, Зеленопілля та Ягідне;
• села — Серебрянка, Переїзне, Кузьминівка, Дронівка, Платонівка, Званівка, Миколаївка, Васюківка, Кірове, Бондарне, Привілля, Міньківка, Різниківка, Голубівка, Федорівка Друга, Никифорівка, Липівка, Діброва, Бахмутське, Берестове, Петрівське, Сакко і Ванцетті, Федорівка, Хромівка, Верхньокам’янське, Івано-Дар’ївка, Новоселівка, Володимирівка, Пилипчатине, Трипілля, Зайцеве, Вершина, Весела Долина, Богданівка, Григорівка, Клинове, Відродження, Мідна Руда, Кодема, Дача, Миколаївка Друга, Одрадівка, Іванівське (вказано як Красне), Андріївка, Берхівка, Кліщіївка, Дубово-Василівка, Оріхово-Василівка, Іванград, Парасковіївка, Благодатне, Неліпівське, Покровське, Нова Кам’янка, Роздолівка, Краснопілля, Білогорівка, Василівка, Веселе, Яковлівка, Липове та Григорівка Друга.

Оприлюднений перелік від 20 серпня 2026 року є лише частиною загального списку, яким окупаційна влада регулює доступ до населених пунктів у захоплених громадах.

Читайте також:

Компенсації за зруйноване житло: скільки заяв від жителів Донеччини зібрала окупаційна влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представники окупаційної влади на території Донецької області, ймовірно, збирають заяви на компенсації за втрачене чи пошкоджене майно та житло. Відомо, що росіяни, нібито, вже прийняли понад 18 тисяч таких звернень від місцевих жителів.

Про це повідомив представник окупаційної влади, олексій муратов.

Статистика поданих заяв на компенсації

За словами представника окупаційної влади, спеціалісти організацій соціального захисту, ймовірно, опрацьовують звернення від жителів так званих Артемівського, Курахівського, Красноармійського, Великоновосілківського та Костянтинівського муніципальних округів. Загальна кількість прийнятих документів розподіляється на дві категорії:

• понад 7 тисяч заяв — подані громадянами для отримання компенсації за втрачене або пошкоджене житло;
• понад 10 тисяч заяв — стосуються відшкодування за втрачене майно першої потреби.

Ситуація із закритими територіями

Окремим напрямком роботи так званої міжвідомчої комісії є розгляд заяв від жителів територій, які наразі мають статус закритих. З цих населених пунктів спеціалісти вже розглянули 3 359 заяв.

До переліку закритих територій увійшли населені пункти кількох напрямків:

• Артемівський муніципальний округ — до цієї групи віднесли Бахмут, Часів Яр, Сіверськ, Соледар, Званівку, Новохатське, Парасковіївку та інші прилеглі населені пункти, котрі знаходяться під окупацією;
• інші населені пункти — у цьому списку фігурують Покровськ, Димитров, Родинське, Новогродівка, селище Новоекономічне та Білицьке.

Муратов зазначає, що процес прийому та обробки документів триває. Наступне засідання “міжвідомчої комісії”, яка, ймовірно, займається розглядом цих заяв, призначене на 21 серпня.

Нагадаємо, що влітку 2026 року окупаційна влада так званої “днр” оголосила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута і інших “закритих міст”. Люди отримують кошти на банківські рахунки. Серед умов отримання компенсацій — відчуження майна у власність “днр”. Це потрібно зробити протягом шести місяців. Тим, хто цю умову не виконає, погрожують судами.

Люди, які отримали виплати, хоч і радіють отриманим коштам, але бідкаються, що не можуть купити за неї бажану нерухомість. Дехто пише, що за ці кошти не можна купити навіть гараж

Читайте також:

Росіяни відкривають 10 кадетських класів слідчого комітету рф на окупованій Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!