Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни звітують про надання житла мешканцям окупованої Попасної, що на Луганщині. Людям не дають постійного житла, а лише кімнати у гуртожитках. При цьому за три роки окупації людей переміщують з одних міст в інші. Займаються цим переважно волонтери.

Про це йдеться в сюжеті російських пропагандистів.

Гуртожитки і періодичні переселення: що пропонують окупанти мешканцям Попасної

Російські окупанти звітують про надання житла людям з міста Попасна, що на Луганщині. Кімнати дали вісьмом людям. Однак, це не постійне житло, а приміщення в так званому пункті тимчасового розміщення (ПВР), облаштованому в одному з гуртожитків окупованого Первомайська.

Це вже не перше переселення людей. Раніше попаснян селили в ПВР міста Кадіївка, а тепер перевезли в Первомайськ. Конкретної причини переселення пропагандисти не називають, але зауважують:

“Тимчасові притулки, створені у 2022 році, найчастіше були в непристосованих та аварійних приміщеннях. Нині їм на зміну приходять 8 офіційних ПВР, де створено всі необхідні умови для життя”.

Умови, які пропонують людям, окупанти не показують. У сюжеті фігурує лише одна кімната, заставлена коробками і пакетами з речима. Якщо говорити про спільні приміщення, то в об’єктив потрапив лише один з коридорів. Судячи з кадрів, він давно не бачив ремонту. Спільні кухні та вбиральні не показують.

Людям, нібито, надають гуманітарну допомогу. Але роблять це не окупаційні адміністрації, а волонтери російського руху “Народний фронт”. Така ж ситуація із забезпеченням гуманітарною допомогою спостерігається і в окупованих населених пунктах Донеччини.

Пропагандисти кажуть, що наступним кроком стане переселення людей до їхніх відновлених квартир. Але навіть приблизних строків вони не називають. При цьому людям не виплачують обіцяних від рф компенсацій. Кажуть, що люди не можуть їх отримати без акта обстеження житла.

Читайте також:

• Пушилін заявив про видачу паспортів рф людям з нещодавно окупованих сіл Бахмутського району
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти
• Місцеві мешканці намагаються повернутися в Бахмут і Соледар, але окупанти блокують в’їзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова погода з опадами, ожеледицею та зниженням температур суттєво впливає на проведення евакуацій з прифронтових громад Донеччини. Волонтери змушені коригувати маршрути, зменшувати кількість рейсів і працювати в умовах підвищених ризиків як для людей, так і для техніки.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, керівник гуманітарної місії “Проліска” на Донеччині.

Евакуація з Донеччини

За словами волонтера, негода безпосередньо впливає на темпи евакуації. Через сніг і слизькі дороги зменшується швидкість руху, а автівки часто заносить.

“Дуже впливає, тому що затримуються автівки, людям доводиться довше чекати на евакуацію. Швидкість на дорогах вже менша, і все йде повільніше“, — пояснює Євген Ткачов.

Додатковою проблемою стала технічна неготовність частини транспорту: деякі волонтери не змогли виїхати через відсутність зимової гуми.

Негода ускладнює не лише логістику, а й комунікацію з тими, хто евакуюється. У багатьох містах людей вивозили з визначених точок збору, тоді як зараз виникають проблеми з цим.

“Там, де ще кілька днів тому люди могли дійти пішки, зараз холодно й слизько. Вони телефонують і просять забирати саме з адреси“, — розповідає волонтер.

Через погіршення погодних умов волонтери змушені й скорочувати кількість рейсів або переносити евакуацію.

“Сьогодні довелося відкладати евакуацію на завтра. Якщо, умовно, зазвичай можна зробити три рейси, то за таких умов — лише два“, — зазначає Євген Ткачов.

У результаті не всі охочі можуть виїхати в запланований день.

Ризики на дорогах і загрози безпеці

Попри складні погодні умови, загрози з боку російських військ не зникають. Волонтери наголошують, що навіть під час снігопаду дрони залишаються небезпечними.

“Сьогодні була погода, яка теоретично погана для дронів, але ми бачили спалену дроном військову автівку під час снігопаду“, — каже евакуаційник.

Окрему небезпеку становить ожеледиця та військовий транспорт, який рухається на непридатній для льоду гумі.

Погода як фактор зростання заявок на евакуацію

За спостереженнями волонтера, саме похолодання та проблеми з комунальними послугами частіше підштовхують людей до рішення виїжджати, ніж обстріли.

“Коли тепло, люди навіть із вибитими вікнами залишаються. А коли холод і негода — приходить розуміння, що далі так жити не вийде“, — зазначає співрозмовник.

Водночас зі зростанням кількості заявок евакуаційні можливості тимчасово зменшуються.

Як волонтери готуються до зими

Щоб працювати в зимових умовах, евакуаційні команди заздалегідь готують техніку та водіїв.

“Зимова гума, утеплення автівок, тренінги для водіїв, нові акумулятори, перевірка омивачів, буксирів і аварійних знаків — усе це обов’язково“, — розповідає Євген Ткачов.

Основний акцент волонтери зараз роблять на технічній підготовці, яка дозволяє максимально безпечно працювати на дорогах у прифронтовій зоні взимку.

Читайте також:

“Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!