Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Маріуполі фіксують випадки примусового вилучення житла. На двері квартир українців розвішують об’яви з вимогою покинути житло і передати ключі адміністрації. Таке рішення окупанти пояснюють тим, що в мешканців немає документів, які підтверджують право на житло.

Про це повідомляє російська волонтерка Санія Денисова.

Вилучення житла українців в окупації

Російська волонтерка Санія Денисова повідомила про факти вилучення житла українців у окупованому Маріуполі. Представники окупаційної адміністрації розвішують об’яви на двері квартир місцевих мешканців. У них сказано, що люди мають виїхати з квартири та здати ключі протягом трьох днів. Рішення про виселення, нібито, ухвалює адміністрація міського округу Маріуполя через відсутність у людей, які проживають у цих квартирах, документів, що підтверджують право володіння майном.

Людям, які не виконають вимогу, погрожують адміністративною або кримінальною відповідальністями. В разі відмови від виселення маріупольцям загрожують санкції за російськими статтями щодо самоуправства та порушення недоторканності житла.

Примітно, що в повідомленнях зазначені лише їхні дати. Ні підписів, ні офіційних печаток окупаційної влади так званий “документ” не містить.

Цим об’явам, нібито, передували раніші оголошення про необхідність мешканців прийти до адміністрації для підтвердження права власності на майно. Та їх розклеювали заднім числом.

“Бланки, датовані 24 березня, клеїли 27 квітня. Номер не пройшов. 5 травня почали з’являтись оголошення про те, що людям, за вказаними адресами, потрібно звільнити квартири та здати ключі. Повідомлення без підпису, без відповідальної особи, без телефонного номера для довідок. Повідомлень розвішано дуже багато. Приурочено до вихідних. Якщо це не адміністрація — провокація, шахраї — чому тоді адміністрація про це не заявляє? Перші люди, які отримали повідомлення, вже сходили на Чорноморську (ред. вулиця в Маріуполі, де облаштували будівлю окупаційної адміністрації). І там від повідомлень не відмовилися”, — повідомляє російська волонтерка.

Також росіянка розповідає про випадки, коли повідомлення розносять до будинків, де ніхто не живе і тривають ремонти.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року рф узаконила вилучення майна українців на ТОТ. Закон про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей підписав володимир путін. Він передбачає, що житло українців визнаватимуть власністю російських регіонів та в подальшому передаватимуть громадянам рф.

Читайте також:

• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• Без речей першої необхідності і обіцяних компенсацій: як живуть бахмутяни в окупованому Дебальцевому
• Досьє на колаборанта: хто такий Євген Смирнов та як він імітує роботу ЖКГ в “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!