Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною.

Про це повідомили у 63-й ОМБр.

З Лимана евакуювали п’ятьох цивільних

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади евакуювали п’ятьох цивільних з прифронтового Лимана. Серед евакуйованих була і дитина — 7-річний хлопчик. Він перебував у місті разом з матір’ю.

Окрім цивільних, з Лимана вдалось вивезти двох поранених військових.

Зазначимо, що через бойові дії евакуація з Лимана ускладнена. Наразі фіксують поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові. За офіційними даними на початок травня, в місті Лиман перебували 1 780 людей.

За даними обласної влади, дітей у Лимані не залишилось, їх евакуювали раніше. Ймовірно, евакуйовану військовими дитину раніше завезли в місто повторно й переховували.

Також цього тижня військові евакуювали двох дітей, яких повторно повернули і переховували у прифронтовому Добропіллі. Батьки дітей загинули від удару дрона.

Читайте також:

• 5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• У Слов’янську оголосили примусову евакуацію дітей через обстріли: які райони підпадають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, інтенсивність боєзіткнень на Костянтинівському напрямку зросла вдвічі, водночас найвищою залишається активність російської армії на Покровському відтинку фронту.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі.

Загострення на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку фіксується значне збільшення кількості штурмових дій. Російські військові провели 27 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Плещіївка, Торецьке, Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Білицьке та Кучерів Яр. Для порівняння, учора, 20 травня, росіяни провели 14 атак.

Найбільша кількість боєзіткнень загалом по лінії фронту залишається на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 35 атак російської армії у районах Родинського, Гришиного, Новоолександрівки, Покровська, Затишка, Никанорівки, Шевченкова, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові 13 разів намагалися вклинитися в українську оборону. Наступальні дії фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Озерного, Ставки, Лиману та Ямпіля.

На Слов’янському напрямку російська армія штурмувала позиції українських захисників п’ять разів. Боєзіткнення відбулися у районах Закітного та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни провели один штурм в районі Міньківкова.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 910 осіб;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 54 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 4 одиниці;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 715 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 202 одиниці;
• спеціальної техніки — 1 одиницю.

Читайте також:

Де росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: перелік населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!