Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Влітку 2026 року окупаційна влада так званої “днр” оголосила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута і інших “закритих міст”. Люди отримують кошти на банківські рахунки. Серед умов отримання компенсацій — відчуження майна у власність “днр”. Це потрібно зробити протягом шести місяців. Тим, хто цю умову не виконає, погрожують судами.

Про це пише Бахмут IN.UA.

“Днр” вимагає відмовлятися від майна після отримання компенсації

Наприкінці червня 2026 року окупаційна влада “днр” заявила про перші виплати компенсацій мешканцям Бахмута. Тоді, нібито, 38 людей отримали виплати на загальну суму понад 90 мільйонів рублів. У середньому — на кожного по 2,3 мільйони рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — 1,3 мільйони гривень). Заяви окупантів про виплати компенсацій підтверджували і самі бахмутяни, які живуть на ТОТ. Вони публікували скриншоти, де видно надходження коштів.

Та тепер людям, які отримали компенсації, погрожують судами. За словами радника голови “днр” Вадима Матієнка, всі, хто отримав компенсацію, мають протягом шести місяців припинити право власності на майно та земельну ділянку. В подальшому це буде власністю “днр”. Це є обов’язковою умовою отримання виплати, з якою заявники письмово погоджуються при поданні документів.

За словами Матієнка, на сьогодні ще ні одна людина не звернулася до адміністрації із заявою про відчуження майна. Їм надсилатимуть письмові повідомлення про необхідність звернутися до “міністерства майнових та земельних відносин днр”. Якщо цю вимогу не виконати, людині погрожують судом.

Також, нібито, є випадки, коли після отримання компенсації люди намагаються продати майно чи земельну ділянку. У такому разі людині може загрожувати кримінальна відповідальність, яку ініціюватиме “міністерство майнових та земельних відносин днр”.

Для вирішення питання з відчуження майна навіть створили спеціальну гарячу лінію. Її запустили 10 серпня. За зверненням на лінію, нібито, можна отримати роз’яснення щодо механізму відчуження майна.

Чи треба скасовувати право власності на майно для отримання компенсації в Україні

Зазначимо, що подібна вимога існує і в українському законодавстві. Це прописано в механізмі отримання компенсації на порталі “Дія”. Після призначення компенсації всі співвласники майна мають відмовитися від права власності на нього.

Читайте також:

• Зруйнували і забули: як у “днр” викреслили Бахмут зі свого порядку денного
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру
• У Маріуполі росіяни відбирають квартири в місцевих жителів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні триває зміна системи обліку внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з ухваленням нового закону щодо захисту прав ВПО, Кабінет Міністрів готується до оновлення відповідної урядової постанови. Представники громадських організацій, зокрема “Групи впливу”, закликають уряд не обмежуватися технічними змінами та врахувати міжнародні стандарти прав людини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Новий закон про ВПО

За словами Тетяни Дурнєвої, виконавчої директорки ГО “Громадський Холдинг “Група впливу”, ключовим ризиком нового законодавства є можливість зняття людини з обліку ВПО у разі визнання її рідної громади “безпечною для повернення”. Такий механізм дозволяє позбавити переселенця державної підтримки, пільг та участі в житлових програмах без його заяви.

Правозахисники наголошують, що фізична безпека території не гарантує наявності умов для гідного життя, адже будинок людини може бути зруйнованим, а робочі місця та соціальні зв’язки — відсутніми. Позбавлення підтримки через зміну статусу громади є формою примусу, що порушує право людини на добровільний вибір місця проживання, що суперечить міжнародним стандартам.

“Зруйнований будинок не зникає через зміну статусу громади“, — підкреслюють у “Групі впливу”.

Тому громадські організації пропонують:

• запровадити індивідуальну оцінку потреб людини (стан житла, можливості працевлаштування, потреби у лікуванні) перед зняттям з обліку;
• визначити зруйноване житло самостійною підставою для збереження статусу ВПО;
• встановити перехідний період для поступового припинення виплат і пільг;
• створити прозорий та оскаржуваний порядок визнання громади “безпечною”.

Подолання цифрових та бюрократичних перешкод

Система обліку ВПО потребує усунення технічних проблем, які залишають частину людей без підтримки. Правозахисники вказують на такі проблеми:

• відсутність у застосунку “Дія” даних про переселенців, які виїхали до 2022 року;
• технічні збої, через які довідки дітей-ВПО зникають із цифрових сервісів після отримання ID-картки у 14 років;
• вимоги на місцях щодо надання додаткових витягів про реєстрацію попри наявність штампа в паспорті;
• повторне витребування повного пакета документів при зміні громади проживання, хоча закон цього не вимагає.

Для розв’язання цих питань запропоновано інтегрувати “старі” дані до застосунку “Дія”, забезпечити автоматичне перенесення даних дітей після отримання першого паспорта, а також автоматично реєструвати статус ВПО для дітей, народжених у родинах переселенців, без окремого звернення батьків.

Відв’язання базових послуг від довідки ВПО

Наразі довідка переселенця часто є обов’язковим документом для отримання послуг, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням. Наприклад, без неї складно отримати водійське посвідчення, окремі банківські та медичні послуги.

Правозахисники закликають провести ревізію відомчих актів, щоб доступ до базових прав залежав від реєстрації місця проживання чи громадянства, а не від формального статусу ВПО. Це дозволить уникнути ситуацій, коли людина стає заручником документа навіть після успішної інтеграції в новій громаді.

Читайте також:

Готель “Одеса” може стати першим арештованим активом для розміщення ВПО: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!