Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Росіяни продовжують вести лобові штурми села Гришине, використовуючи рельєф місцевості. Попри це, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі та блокують просування противника.

Про це повідомили представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ.

Бої за Гришине: що відбувається в селі

За даними бійців 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ, російські сили не змогли обійти позиції в селі Гришине, що біля Покровська, а тому перейшли на прямі лобові штурми.

“Атаки тривають щодня із застосуванням піхотних груп та періодичним використанням легкої техніки — квадроциклів, мотоциклів“, — йдеться в повідомленні.

Попри високу активність ворога, підрозділи у смузі оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ утримують визначені рубежі. Крім того, їм вдалося відбити кілька позицій у населеному пункті.

Власну інформацію представники 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ доповнили відео, яке демонструє удари по позиціям противника.

Читайте також:

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на березень 2026 року в Україні під економічними та юридичними обмеженнями Ради національної безпеки і оборони (РНБО) перебувають 12 474 фізичні особи, які є громадянами 77 країн світу. Аналітики YouControl провели дослідження Державного реєстру санкцій та з’ясували, що Донецька область посідає одне з перших місць за кількістю підсанкційних фізичних осіб-підприємців (ФОП), поступаючись лише Криму.

Редакція Бахмут IN.U зібрала ключові факти з аналітичного звіту.

Донеччина у лідерах за кількістю підсанкційних ФОП

Донецька область посідає друге місце в Україні за цим показником — тут зареєстровано 54 підсанкційні підприємці. Регіон поступається лише тимчасово окупованому Криму, де налічується 94 такі ФОПи. Загалом топ-5 виглядає наступним чином:

• Крим — 94 особи;
• Донецька область — 54
• Луганська область — 21;
• Київ — 20;
• Одеська область — 7.

Щодо сфер діяльності, то 30% таких підприємців (65 осіб) працюють у сфері торгівлі. Ще 31 ФОП залучений до професійної, наукової та технічної діяльності, а 24 підприємці займаються операціями з нерухомістю. Відомо, що у 2025 році до списку потрапили 25 діючих ФОПів, серед яких фігуранти “Міндічгейту” Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, а також екснардеп Костянтин Жеваго.

Громадянство: російські паспорти та подвійне підданство

Серед понад 12 тисяч фігурантів списку РНБО абсолютну більшість становлять громадяни російської федерації — 9 242 особи. На другому місці йдуть громадяни України — їх у списку 1 191. Також значну частину складають представники Грузії (282), Ірану (272) та Білорусі (186).

Окрему увагу аналітики звертають на осіб із множинним громадянством:

• 576 людей мають подвійне громадянство. Найпоширеніша комбінація — паспорти рф та України (501 випадок). За даними YouControl, переважно це жителі тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму;
• 9 осіб мають потрійне громадянство. Серед них — Лада Фірташ, дружина підсанкційного бізнесмена Дмитра Фірташа;
• у 179 осіб дані про громадянство відсутні. До цієї категорії належать колишні народні депутати Віктор Медведчук та Тарас Козак, які були позбавлені українського громадянства.

Терміни дії санкцій

Держава застосовує вісім різних часових проміжків для обмеження діяльності фігурантів реєстру. Статистика строків виглядає так:

• 10 років — найпопулярніший термін, який застосовано до 7 659 осіб;
• 5 років — встановлено для 2 257 осіб;
• безстрокові обмеження — діють для 1 914 осіб;
• 50 років — отримали 585 осіб;
• 30 років — запроваджено проти 7 осіб (шестеро з них є служителями російської православної церкви);
• 3 роки — отримали 30 осіб.

Крім того, для 8 осіб діють точні терміни до 31 травня 2026 року (через ситуацію в Республіці Південний Судан), а ще 14 перебуватимуть під санкціями до відповідного рішення Ради Безпеки ООН.

Віковий зріз: від 19-річних до довгожителів

Середній вік фізичної особи під санкціями РНБО в Україні становить 54 роки (дані про дату народження відсутні лише у 411 фігурантів).

Найстаршою у списку є 95-річна Любов Рєпа, яка свого часу працювала у виборчій комісії в окупованій Керчі. Наймолодшим фігурантам — Артему Саратовцеву та Владиславу Ніколаєву — виповнилося по 19 років (обмеження проти них ввели у 2023 та 2025 роках відповідно).

Читайте також:

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!