Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У понеділок, 16 лютого, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом 10 днів.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У понеділок, 16 лютого, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

• проживають на території бойових дій;
• були змушені покинути дім через війну;
• повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Як подати заявку на допомогу від NRC

Прийом заявок триватиме з 12:00 понеділка, 16 лютого, до 12:00 середи, 25 лютого.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

• Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати
• 2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”
• Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тимчасово окуповані регіони України, включно з автономною республікою Крим, включили до Південного федерального округу рф. Куратором цього округу з 2020 року є російський посадовець Марат Хуснуллін. Він починав свою кар’єру в Татарстані, а потім продовжив роботу в москві. Наразі його призначили відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України.

Чим відомий Марат Хуснуллін і чим займається на окупованих територіях України? Редакція зібрала детальне досьє.

Звідки родом Марат Хуснуллін та як починав кар’єру

Марат Хуснуллін народився 9 серпня 1966 року в місті Казань — столиці російської республіки Татарстан. У 1990 році завершив навчання в Казанському державному фінансово-економічному інституті за спеціальністю “Економіка”. 2000 року пройшов перепідготовку у Відкритому університеті Великобританії за спеціальністю “Професійний менеджмент”.

Має досвід служби у радянській армії у 1984-1986 роках.

Політичну кар’єру розпочав у Татарстані. У 1999-2001 роках був депутатом Державної Ради Республіки Татарстан від Прикамського округу. У травні 2001 року став міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства республіки. Цю посаду він займав до листопада 2010 року.

Кар’єра в москві

У 2010 році Марат Хуснуллін переїжджає до москви. Тут його призначили керівником місцевого Департаменту міського будівництва. Разом з цим він отримав посаду заступника мера з питань містобудівної політики та будівництва.

У березні 2011 року призначений головою Колегії з питань містобудівної політики та будівництва москви. Того ж року очолив міську комісію з припинення самовільного будівництва.

З 2020 року Хуснуллін отримав посаду в уряді рф. 21 січня його призначили віце-прем’єром уряду. Того ж року він став куратором Південного федерального округу рф, в який тоді входив окупований Крим. З квітня 2022 року Хуснулліна також призначили куратором відновлення окупованих територій України — Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Марат Хуснуллін: обіцянки відновити Бахмут

У квітні 2023 року Марат Хуснуллін відвідав Бахмут, де ще тривали бої. Він у супроводі окупантів знімав відео, позуючи на фоні зруйнованих будівель у центрі міста.

Вже тоді він робив гучні заяви щодо відновлення міста. Зазначав, що місто хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і рф, нібито, має подібний досвід.

“Місто пошкоджене, але відновити його можна. Такий досвід ми маємо. Як тільки дозволить оперативна обстановка, заходитимемо і крок за кроком працюватимемо. Ось, наприклад, Будинок культури, який знаходиться поряд з адміністрацією міста, зруйнований ЗСУ після звільнення міста та встановлення російського прапора: пошкодження є, але відновити його можна!”, — заявляв Хуснуллін.

За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Чим займається Марат Хуснуллін на окупованих територіях України

Виділився Марат Хуснуллін і обіцянками щодо Авдіївки. Він приїхав у окуповане місто одним із перших та заявляв, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це у листопаді 2024 року заявив той же Марат Хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Публікували окупанти й амбітні плани щодо відбудови знищеного Донецького аеропорту. Марат Хуснуллін особисто їздив до летовища. У 2025 році обіцяли розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи. Але станом на січень 2026 року нічого із запланованого не виконали.

На контролі Марата Хуснулліна перебуває ситуація з водопостачанням на окупованій Донеччині. Саме за його ініціативи окупаційна влада розглядала питання щодо можливості будівництва додаткового водоводу для збільшення пропускної спроможності каналу “Дон-Донбас”, який побудували з численними порушеннями. Процес будівництва значно здешевили, щоб вкрасти бюджетні кошти.

“Ми маємо досвід вирішення подібного питання у Криму, там цю проблему перемогли, переможемо і тут”, — заявляв Хуснуллін.

За пів року водної кризи “перемогти” проблему окупанти так і не змогли. Мешканці окупованого Донецька й досі мають воду за графіками та вимушені топити сніг, щоб мати воду хоча б для технічних потреб.

За підтримки Марата Хуснулліна відбувається і передача покинутого житла на окупованих територіях. Домівки людей, які евакуювалися з окупації, оформляють у муніципальну власність. Ці квартири і будинки в подальшому видають людям, які оформили право на компенсацію в рф. Зокрема, Хуснуллін звітував про вирішення питання надання житла мешканцям Маріуполя. При цьому проблему забезпечення житлом вирішують не шляхом будівництва, а привласненням чужих осель.

“Їм (ред. мешканцям Маріуполя) будуть надані квартири з пула муніципальної власності, що формується. Вважаю і повністю згоден із жителями, що робота в цьому напрямку надто затягнулася. Поставив завдання адміністрації прискоритися, почати упорядковувати наявні квартири, щоб відразу після набрання чинності федерального закону та необхідних республіканських нормативно-правових актів, видавати ключі”, — пише Хуснуллін.

Марат Хуснуллін, санкції

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Марат Хуснуллін перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 14 вересня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 9 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 1 листопада 2023 року — під санкціями Швейцарії;
• з 30 вересня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 9 червня 2022 року — під санкціями України;
• з 3 травня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 23 лютого 2023 року — під санкціями Канади.

Читайте також:

• З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна
• Хто займається молодіжною політикою в “днр” — досьє на дениса шимановського
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!