Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

20 вересня на тимчасово окупованих територіях України завершились незаконні вибори до російської Госдуми. Окупанти відзвітували про рекордну явку виборців, тоді як у самій росії явка склала трохи більше 56%. Таким чином рф хоче показати, що мешканці ТОТ, нібито, зацікавлені в участі в російських політичних процесах.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Вибори на ТОТ

Російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення виборів до російської Госдуми. Окупанти заявили про високу явку, яка суттєво перевищила середні показники по росії.

Так, представники виборчих комісій заявили, що явка становила:

• на ТОТ Донеччини — понад 81%;
• на ТОТ Луганщини — майже 80%;
• на ТОТ Запорізької області — понад 79%;
• на ТОТ Херсонщини — 74,6%.

Для порівняння, підсумкова явка в самій росії зупинилася на позначці близько 56,6%.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що подібні рекордні цифри — це заздалегідь спланований пропагандистський трюк. У такий спосіб рф прагне створити враження, що, нібито, населення захоплених українських регіонів має значний інтерес до російських політичних процесів, а самі території інтегруються до рф.

Насправді ж вибори проходили в умовах окупації, тотального примусу та за повної відсутності незалежного спостереження. Показники явки створювали, зокрема, за допомогою подворових обходів, під час яких представників виборчих комісій супроводжували озброєні російські військові.

Читайте також:

• Що стоїть за російськими заявами про “відновлення” окупованих територій
• В росії готується нова хвиля мобілізації на 600 тисяч людей — ГУР і СЗР
• Як Донецька філармонія перетворилася на інструмент російської пропаганди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “СОС Дитячі Містечка Україна” проводить програму одноразової грошової допомоги для визначених категорій сімей. Сума виплати становить 10 800 гривень на дитину, а в окремих випадках — 14 400 гривень. Виплата здійснюється одним платежем. Деталі програми, критерії для отримання коштів та перелік необхідних документів розписані нижче.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від “СОС Дитячі Містечка Україна”

Грошова допомога передбачена для сімей, які усиновили дитину або дітей у період з 1 жовтня 2025 року до 31 грудня 2026 року. До цієї категорії належать родини, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

• усиновлення дитини з інвалідністю або особливими освітніми потребами;
• усиновлення двох і більше дітей; усиновителі мають статус внутрішньо переміщених осіб;
• усиновлення дитини віком старше семи років.

Для цієї категорії заявників розмір виплати складає 10 800 гривень на одну дитину. Якщо дитина має інвалідність або особливі освітні потреби, сума збільшується до 14 400 гривень.

Вимоги для прийомних сімей та опікунів

Програма поширюється на прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та опікунів чи піклувальників. Умовою для отримання коштів є влаштування до сім’ї двох та більше дітей віком до 18 років у період з 1 грудня 2025 року до 31 грудня 2026 року.

Опікуни та піклувальники можуть брати участь у програмі у разі влаштування однієї дитини віком до 18 років, за умови підтвердження сімейної опіки родинними зв’язками між заявником та дитиною. Розмір допомоги для всіх цих категорій складає 10 800 гривень на одну дитину.

Територія дії програми та процес реєстрації

Благодійна допомога надається на всій території України, за винятком територій активних бойових дій, які внесені до переліку, затвердженого уповноваженим органом. Виплата можлива на таких територіях виключно у разі наявності офіційних відомостей про дату завершення бойових дій.

Заявники подають заявку через спеціальну онлайн-форму.

Перелік документів для оформлення

Для реєстрації усі заявники повинні надати згоду на обробку персональних даних, заяву законного представника дитини, копії паспорта, документа про місце проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків та свідоцтва про народження дитини. Обов’язково додається інформація про банківські реквізити заявника. За потреби можуть вимагатися інші документи.

Залежно від категорії застосовуються додаткові вимоги до документації:

• усиновлювачі надають згоду на обробку інформації, яка є таємницею усиновлення, та копію рішення суду про усиновлення;
• прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та опікуни додають копії документів про своє створення або встановлення опіки.

Читайте також:

Які виплати при народженні дитини може отримати військовий у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!