Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Верховна Рада України ухвалила закон №13155, який захищає права власників зруйнованого або пошкодженого внаслідок російської агресії майна та фактично скасовує необхідність сплачувати податки за житлово-комунальні послуги. Відповідне рішення підтримали 308 народних депутатів.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Скасування комунальних платежів за зруйноване та пошкоджене житло

За словами Павла Фролова, закон чітко розмежовує правила для повністю знищених будинків та житла, яке зазнало часткових руйнувань.

• для знищеного житла будь-які нарахування за комунальні послуги припиняються остаточно з точної дати його руйнування;
• для пошкодженого житла норма діятиме наступним чином: якщо оселю визнано непридатною для проживання або такою, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, плата за комуналку не нараховуватиметься протягом усього періоду проведення ремонту чи відновлювальних робіт.

Алгоритм фіксації руйнувань та сповіщення

Аби механізм запрацював, факт руйнування має бути офіційно підтверджений. Цим питанням займатимуться спеціальні комісії, створені при органах місцевої влади.

Після проведення обстеження об’єкта комісія має жорсткий дедлайн: протягом 30 робочих днів від дати руйнації або пошкодження вона зобов’язана надіслати офіційні результати перевірки. Повідомлення надсилатимуть самому власнику житла, правлінню ОСББ (якщо таке є), Пенсійному фонду України та безпосередньо компаніям-постачальникам комунальних послуг. Таким чином, постачальники автоматично отримають підставу для припинення нарахувань.

Закон також передбачає окрему процедуру для багатоквартирних будинків, де створено об’єднання співвласників. Рішення про звільнення мешканців пошкоджених квартир від сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території (житлові послуги) має ухвалюватися на загальних зборах співвласників ОСББ.

Термін дії соціальних гарантій

Затверджені законодавчі норми не є безстроковими, проте охоплюють значний період для відновлення країни. Зокрема, закон діятиме протягом усього часу дії правового режиму воєнного стану, а також ще протягом двох років після його скасування чи припинення. При цьому народний депутат вказує, що забороняється примусове стягнення боргів за період тимчасової окупації до їх окремої верифікації.

Читайте також:

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Російські пропагандистські канали показують умови, в яких мешкають вивезені бахмутяни в Харцизьку. Три роки люди живуть у будівлі місцевого басейну. Попри обіцянки покращити умови проживання, люди продовжують мешкати в непристосованій до проживання будівлі.

Про це йдеться в росджерелах.

Як живуть бахмутяни у Харцизьку

У Харцизьку працює пункт тимчасового розміщення (ПВР), в якому мешкають люди з Донеччини, вивезені російськими військовими. Діє ПВР на базі місцевого басейну, люди мешкають у спортивних приміщеннях та роздягальнях.

У басейні люди мешкають три роки. Раніше окупаційна адміністрація обіцяла вирішити проблему розміщення і, нібито, відремонтувала для цього будівлю закинутої поліклініки трубного заводу. Ремонт, начебто, провели, а людей так і не заселили, тому вони продовжують мешкати в басейні.

Допомогу людям надають волонтери з так званої “днр”, зокрема привозять гаряче харчування. Про умови проживання в басейні повідомляє волонтерка Алла Сидорова. Більшість мешканців — це люди з Бахмута, яких вивезли у 2023 році.

“Пункт тимчасового розміщення біженців у Харцизьку відкрився ще 2023 року. Відкрили його на території басейну, на той момент тільки-но звільнили Артемівськ, нещасних людей вивозили із задимленого міста. Минув час, а частина жителів Бахмута досі живе у басейні в роздягальнях, зараз до них додалися ще й жителі Покровська”, — пише волонтерка.

У січні 2026 року представники окупаційної влади звітували про те, що в харцизькому басейні мешкають понад сотню людей з Соледара, Покровська та Бахмута. Жодних рішень для покращення умов проживання людей вони не пропонують. Є лише обіцянки, які не передбачають конкретики.

Читайте також:

• Українські штурмовики провели операцію під Бахмутом: знищено близько 40 росіян
• На окупованих територіях готують проведення виборів до російської Госдуми
• РФ готує переселення своїх громадян на окуповані території: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!