Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати. У Дружківку вони ще прибувають, однак в окремих районах людей доводиться збирати пішки. Водночас зі Слов’янська та Краматорська евакуація наразі відбувається майже без проблем.

Про це під час брифінгу, 19 серпня, повідомив Дмитро Петлін, начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

З яких громад Донеччини найскладніше евакуювати людей

За словами Петліна, найбільш складною залишається ситуація у Костянтинівці, Миколаївці, Лимані та Дружківці. До Дружківки евакуаційні групи ще можуть заїжджати, однак в окремих районах людей збирають пішки. У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи наразі не можуть нормально заїжджати.

Водночас зі Слов’янська та Краматорська люди виїжджають майже без проблем. До евакуації залучаються Національна поліція, ДСНС та волонтери. Загалом працюють близько десяти евакуаційних груп. Напередодні до роботи долучилися 14 волонтерських груп.

Дмитро Петлін також повідомив, що росіяни намагаються пошкодити логістичні шляхи у Слов’янській та Краматорській громадах. За його словами, після удару по насипній переправі у Слов’янську проїзд став неможливим. Ці шляхи використовуються не лише для евакуації, а й загалом для логістичного сполучення через річку.

Скільки людей можуть перебувати у транзитному центрі

Після евакуації людей доставляють до транзитних центрів, створених у Дніпропетровській та Харківській областях. Як повідомив тимчасовий виконувач обов’язків заступника директора Департаменту — начальника управління у справах пільгової категорії громадян Дмитро Пожарський, людина може перебувати у транзитному центрі до трьох діб. У виняткових випадках термін може становити до семи діб.

Після цього евакуйовані можуть вирушити до безпечніших регіонів автомобільним транспортом або залізницею. У транзитних центрах є вільні місця. Більшість людей, які вже мають орендоване житло, намагаються продовжити поїздку в день прибуття. Натомість ті, хто очікує на родичів або подальший транспорт, можуть залишатися на ночівлю.

У транзитному центрі в Дніпропетровській області донеччани становлять близько 20% від загальної кількості відвідувачів. Переважна більшість — мешканці прифронтових громад Дніпропетровщини. За словами Пожарського, напередодні транзитний центр у Харківській області відвідали 266 людей, 145 із них залишилися ночувати. Позаминулого дня центр відвідали 286 людей, 140 людей залишилися на ніч. Загалом транзитний центр щодня відвідують до 300 людей.

На наступному тижні запланували евакуаційний поїзд на Рівненщину

Найбільшу кількість евакуйованих із початку серпня прийняли Одеська, Полтавська, Рівненська, Житомирська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Львівська, Чернівецька та Івано-Франківська області.

18 серпня евакуаційний поїзд вирушив до Чернівецької та Івано-Франківської областей.

19 серпня за сприяння “Укрзалізниці”, а також колег із Житомирської та Харківської областей 17 донеччан мали вирушити на розселення до Житомирської області. На наступному тижні запланований рейс евакуаційного поїзда на Рівненщину. Тим, кому немає де розселитися, рекомендують звертатися до своїх військових адміністрацій.

Читайте також:

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

19 серпня 2026 року відбувся черговий етап обміну полоненими, в результаті якого до України повернулися 103 військовослужбовців ЗСУ.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала перші фото українців, яких повернули додому після полону.

Обмін 19 серпня 2026 року: перші фотографії

В результаті нового обміну полоненими додому повернулися військові ЗСУ, Військово-Морських Сил, ТрО, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Окрім солдатів та сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів.

Читайте також:

Обмін полоненими 19 серпня: Україна та Росія провели обмін у форматі 103 на 103

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!