Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні наразі не існує окремого універсального нормативного акту, який би комплексно регулював будівництво житла спеціально для внутрішньо переміщених осіб. Водночас держава реалізує низку програм — від пільгової іпотеки до муніципального соціального житла — які спрямовані на розв’язання житлового питання для ВПО. 

Міністерство розвитку громад та територій України пояснило редакції Бахмут IN.UA про  чинні механізми підтримки щодо житла для ВПО.

Житло для ВПО: що передбачає державна політика

Міністерство розвитку громад та територій України пояснює, що окремого спеціального нормативного акту для будівництва або створення житла для переселенців в Україні немає.Проєкти будівництва або створення житла для ВПО мають відповідати загальному житловому законодавству та державним будівельним нормам. Йдеться про дотримання санітарних, технічних і безпекових стандартів, а також придатність житла для постійного проживання.

Такі проєкти можуть реалізовуватися у форматі:

• тимчасового житла;
• соціального житла;
• орендного житла;
• доступного житла.

Їх фінансування може здійснюватися коштом державного та місцевих бюджетів, міжнародної фінансової допомоги, а також пільгового кредитування в межах чинних програм.

Кому держава надає пріоритетну підтримку

Державна житлова політика спрямована на забезпечення права кожної особи на житло. Водночас в умовах житлової кризи та обмежених ресурсів підтримка надається насамперед програмам, орієнтованим на вразливі категорії населення.

Які програми житла для ВПО діють в Україні

Станом на сьогодні в Україні діє кілька державних і міжнародних програм, спрямованих на забезпечення житлом ВПО, кажуть у Міністерстві розвитку громад та територій України. Основа – це пільгова іпотека для ВПО, які мають офіційний дохід та є платоспроможними.

1. Одна з ключових програм має назву “Надання пільгового довгострокового державного кредиту ВПО та учасникам АТО/ООС”.

Вона передбачає:

• фіксовану ставку 3% річних;
• строк кредиту — до 30 років;
• мінімальний перший внесок — 6% вартості житла.

На прикладі, це виглядає так: якщо вартість житла становить 2 000 000 грн, а мінімальний перший внесок — 6%, то покупцеві потрібно внести 120 тисяч гривень власних коштів, а решту суми — 1 880 000 гривень — можна оформити в кредит або іпотеку в межах державної програми.

Тобто, якщо сім’я ВПО купує квартиру за 2 мільйони гривень за програмою пільгової іпотеки під 3% річних, вона сплачує 120 тисяч гривень одразу, а майже 1,88 мільйона гривень повертає поступово протягом 20–30 років.

2. Ще одна програма — “Житло для ВПО”, яка фінансується урядом Німеччини через KfW та Банком розвитку Ради Європи. Умови аналогічні: кредит до 30 років під 3% річних з мінімальним першим внеском 6%.

Обидві програми реалізуються через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

3. Також є програма “Власний дім”

Вона діє для мешканців сільської місцевості та передбачає пільгове кредитування на:

• будівництво;
• реконструкцію;
• придбання житла.

Основні умови це:

• проживання та робота в селі;
• ставка — 3% річних;
• строк — до 20 років (для молодих сімей — до 30 років);

У цій програмі багатодітні сім’ї звільняються від сплати відсотків, а ВПО та учасники бойових дій мають пріоритет. Максимальна сума кредиту — до 600 тисяч гривень.

Компенсації за житло для ВПО та міжнародні проєкти

Також діє програма “єВідновлення”, яка передбачає компенсацію за пошкоджене або знищене житло. Фінансування здійснюється коштом державного бюджету та Світового банку. Компенсація може надаватися у формі житлового сертифіката або грошових коштів на відбудову.

Окремо запроваджено проєкт допомоги ВПО з тимчасово окупованих територій — компенсація до 2 мільйонів гривень для придбання житла. На першому етапі програма орієнтована на учасників бойових дій та осіб з інвалідністю 1–2 групи.

Муніципальне та соціальне житло

У 2025 році Мінрозвитку розпочало експериментальний проєкт створення муніципального соціального орендного житла за кошти місцевих бюджетів і міжнародної допомоги. Бахмутська громада до цього проєкту теж хоче долучатися. Відповідне розпорядження підписали 10 грудня 2025 року.

Мета проєкту — створення фонду житла, яке:

• перебуває у комунальній власності;
• не підлягає приватизації чи продажу;
• надається в оренду за доступною ціною.

Проєкт спершу реалізується у кількох громадах, а в разі успіху буде масштабований на всю країну. Строк реалізації — два роки. Також у 2025 році стартував експеримент із соціального житла для маріупольців, який передбачає будівництво муніципального житла та пільгову іпотеку для переселенців з Маріуполя.

Чи існують міжнародні стандарти соціального житла

Мінрозвитку зазначає, що уніфікованого міжнародного документа, який би регулював сферу соціального житла, не існує. Водночас загальні стандарти містяться в:

• Європейській соціальній хартії;
• Загальній декларації прав людини;
• Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права.

Чи можуть громади передавати житло переселенцям

Юридична можливість передачі житла, збудованого або відновленого громадами, передбачена законодавством. Соціальний житловий фонд може формуватися шляхом:

• нового будівництва;
• реконструкції;
• переобладнання нежитлових будівель;
• передачі житла у дар;
• передачі з державної у комунальну власність;
• використання приватного житлового фонду на договірних умовах.

Ці механізми регулюються постановами Кабміну та Законом України “Про житловий фонд соціального призначення”.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Мета проєкту “Імпульс” — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

Для бахмутян можуть реконструювати житловий будинок у Кропивницькому

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні ініціюють запуск нової державної житлової програми, що покликана зробити придбання квартири доступнішим за оренду. Проєкт має охопити понад 1 мільйон осіб.

Про це повідомив Данило Гетманцев, народний депутат та голова фінансового комітету Верховної Ради України (ВРУ).

Хто зможе скористатися новою програмою

За словами народного депутата, програма передбачає субсидування кредитів на придбання житла для соціально вразливих категорій населення, реалізацією якої займатиметься Національна установа розвитку (НУР). Йдеться, зокрема, про:

• вчителів;
• медичних працівників;
• військовослужбовців;
• внутрішньо переміщених осіб та біженців, які втратили житло внаслідок війни.

Відсоткова ставка за такими кредитами має становити 3% річних у гривні. Гетманцев додає, що цьому щомісячний платіж за кредитом не має перевищувати 20–25% середнього доходу всього домогосподарства. Такого показника планують досягти шляхом збільшення терміну кредитування — від 25 років і більше.

Водночас платіж враховуватиме ринкову вартість оренди: він не може перевищувати середню орендну ставку в конкретному регіоні більш ніж на 10–15%.

“Це довгострокова та масштабна програма — вона розраховується не на одне десятиріччя, стосуватиметься щонайменше одного мільйона українських сімей і за своїми обсягами перевищить трильйон гривень“, — пише Гетманцев.

Читайте також:

В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!