Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Президент України підписав Закон №4924-IX, який оновлює законодавство щодо ВПО. Він запроваджує низку змін, що стосуються підтвердження статусу ВПО та підстав для його скасування. Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року.

Про оновлення Закону України Про забезпечення прав і свобод ВПО повідомляє Бахмут IN.UA.

Новий закон про ВПО: перелік змін

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4924-IX “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. У документі затверджені зміни щодо набуття, підтвердження і скачування статусу ВПО. Закон набере чинності 22 жовтня 2026 року.

Закон регулює підстави, за яких людина може знятися з обліку ВПО. Це можна зробити за заявами про зняття з обліку, повернення до покинутого місця проживання або у зв’язку з виїздом за кордон на постійне проживання.

Втратити статус ВПО можна і без заяви. Зняти з обліку можуть за таких обставин:

• людина не повідомила про добровільне повернення до покинутого місця проживання;
• людина виїхала за кордон на постійне проживання або з інших причин відсутня на території України більше 90 днів поспіль чи більше 180 днів сукупно протягом року, крім випадків перебування за межами України понад зазначені строки з обґрунтованих причин;
• якщо людину визнали винною в кримінальному правопорушенні проти основ національної безпеки України або за статтею “Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників”;
• людина подала недостовірні відомості, які стали підставою для взяття її на облік ВПО;
• якщо відновлено умови для безпечного, добровільного та гідного повернення до покинутого місця проживання;
• людина померла або оголошена померлою.

Також закон регулює процес надання статусу ВПО дітям. З 22 жовтня діти, які народилися після того, як батьки виїхали з тимчасово окупованої території, зони бойових дій або прифронтових громад, більше не отримуватимуть цей статус. Водночас довідки ВПО, які були оформлені дітям до набрання законом чинності, залишаться дійсними.

Нагадаємо, що переселенці й переселенки з Бахмута можуть офіційно зареєструватися у громаді попри її окупацію. Така можливість запрацювала у вересні 2025 року. Першочергово ця процедура була направлена на реєстрацію дітей, які народилися в евакуації, та студентів.

А з квітня 2026 року запрацював механізм дистанційного декларування місця проживання через “Дію”. Скористатися цією можливістю можуть жінки, діти та чоловіки непризовного віку.

Читайте також:

• Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки
• Уряд продовжив програму підтримки ВПО старшого віку та людей з інвалідністю: деталі
• Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи мають законне право не сплачувати за окремі комунальні послуги у житлі, де вони фактично не проживають.

Про це розповіла Ольга Алтуніна, представник Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії.

Як зупинити нарахування комуналки за покинуте житло

У разі непроживання у приміщенні понад 30 календарних днів законодавство дозволяє призупинити оплату за комунальні послуги. Для цього необхідно подати письмову заяву до кожного окремого надавача послуг. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує фізичну відсутність споживача за адресою. Таким підтвердженням може слугувати довідка внутрішньо переміщеної особи.

Правило щодо несплати поширюється на постачання та розподіл природного газу й електроенергії, постачання гарячої води, управління побутовими відходами, а також на централізоване водопостачання та водовідведення. Дія цього права можлива за двох умов: документального підтвердження відсутності людини та щомісячної передачі показників лічильників, якщо такі прилади встановлені у житлі.

Винятком із загального правила є послуги з теплопостачання. За них необхідно сплачувати навіть за умови відсутності мешканців у квартирі чи будинку. Нарахування плати за абсолютно всі житлово-комунальні послуги припиняється лише у двох випадках: якщо житло знищене або якщо воно зазнало пошкоджень та офіційно визнане непридатним для подальшого проживання.

Законодавство забороняє стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася після 24 лютого 2022 року на територіях, де ведуться чи велися бойові дії. Ця норма діє у випадках, коли споживач залишив своє житло через війну та має відповідні документи для підтвердження факту непроживання.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!