Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На Донеччині продовжують фіксувати нарощування російських сил в окупованих містах та посилення тиску на Родинське й Костянтинівку, а також взяти під контроль небо над Покровськом. Водночас Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про зростання кількості штурмових дій на Покровському відтинку фронту до 66 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в інтенсивності боїв порівняно з минулою добою — у матеріалі.

Аналітика DeepState: Покровськ, Мирноград та Родинське

За даними DeepState, після окупації Покровська та Мирнограда російська армія продовжує нарощувати там свої сили. У містах облаштовуються екіпажі операторів безпілотників, які взяли під контроль небо над агломераціями. Це значно ускладнює роботу українських військових. Актуальним завданням для російської армії залишається подальше просування в глибину української оборони.

Зберігається активний тиск на Родинське, де частина території переходить у “червону зону”. Українські військові стримують наступальні дії, регулярно залучаючи авіацію, адже Родинське є важливою опорною точкою для подальшого просування в район населених пунктів на південь від Добропілля, яке відіграє значну роль у логістиці.

Ситуація в Костянтинівці

За даними аналітиків, у Костянтинівці теж фіксується погіршення ситуації через застосування “тактики просочування”. Російські військові збільшують контроль над територією навколо міста та накопичують сили в навколишніх селах. Звідти відбуваються спроби зайти в межі міста та закріпитися в різних його точках. Одночасно з цим Костянтинівку перетворюють на руїну, яку в результаті буде неможливо утримувати.

Дані Генштабу: Покровський та Костянтинівський напрямки

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 66 атак у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, а також у бік Кучерового Яру, Вільного, Сергіївки, Білицького, Шевченка, Мирного та Новопавлівки. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла — напередодні тут зафіксували 53 штурми.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки та Русиного Яру. Кількість боєзіткнень на цій ділянці зменшилася порівняно з показниками минулої доби, коли відбулося 26 атак.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася просунутися у бік Лиману, Дробишевого, Торського, Ямполя та в районах Колодязів, Ставків і Шандриголового. Кількість атак тут залишилася майже на рівні попередньої доби, коли фіксувалося 12 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб здійснити просування у бік населених пунктів Закітне, Каленики та Рай-Олександрівка. Інтенсивність боїв на цій ділянці не змінилася порівняно з учорашнім днем.

На Краматорському напрямку російські військові провели три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Міньківки. Це на дві атаки більше, ніж фіксувалося минулої доби.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 160 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 42 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 7 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 560 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 261 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Більше 50 атак на Покровському напрямку: Генштаб відзвітував про штурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. Наразі в області залишаються понад вісім тисяч дітей.

Деталі щодо ситуації на Донеччиніх під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, начальниці служби у справах дітей, загалом на території Донецької області перебуває 8 609 дітей. У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, наразі проживають п’ятеро дітей із чотирьох сімей. Ці родини перебувають у двох населених пунктах:

• місто Миколаївка — 4 дітей з трьох сімей;
• село Сергіївка Андріївської громади — 1 дитина з однієї сім’ї.

Ситуація з родиною у селі Сергіївка ускладнилася через її самовільне повернення після попередньої успішної евакуації. Наразі представники адміністрації проводять заходи щодо їхньої повторної евакуації.

У Миколаївці точне місце знаходження трьох сімей з чотирма дітьми тимчасово невідоме — за вказаними адресами вони відсутні. Ймовірно, родини евакуювалися самостійно, адміністрація очікує підтверджувальних відомостей. Також зазначається, що випадки примусової евакуації дітей без супроводу батьків наразі відсутні.

Темпи виїзду протягом травня

Загалом протягом травня 2026 року з небезпечних територій області евакуювали 50 дітей із 35 родин. Розподіл вивезених дітей за громадами має такий вигляд:

• окремі райони міста Слов’янськ — 20 дітей (16 сімей);
• місто Дружківка — 19 дітей (11 сімей);
• село Сергіївка — 6 дітей (4 сім’ї);
• Миколаївська міська територіальна громада — 5 дітей (4 сім’ї).

За словами Юлії Рижакової, тільки за останній тиждень травня вдалося вивезти 12 дітей із 10 сімей.

Загальна статистика евакуації населення

Начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Дмитро Петлін повідомив, що станом на кінець травня загальна кількість евакуйованих із підконтрольних територій області становить понад 1 мільйон 379 тисяч осіб, з яких 208,5 тисяч — діти. В області продовжують залишатися 146 тисяч 700 осіб. У громадах, віднесених до території активних бойових дій, наразі перебуває близько 17 тисяч людей.

Протягом травня найбільша кількість жителів виїхала з таких громад:

• Краматорська громада — близько 6,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 2 800 осіб;
• Миколаївська громада — 820 осіб;
• Дружківська громада — понад 500 осіб;
• Костянтинівська громада — близько 400 осіб;
• Святогірська громада — 220 осіб;
• Лиманська громада — близько 100 осіб;
• Добропільська громада — 20 осіб.

Читайте також:

Для бахмутян анонсували пряму лінію з Юлією Літвіновою: дата та контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!