Бахмут — фортеця, яка не тільки стоїть, а й бореться за свою свободу й незалежність. Мало хто знає, що більше століття тому Бахмут був центром Донбасу. Боротьба за українську сутність міста йде не лише на полі бою. Українським історикам доводиться пояснювати, що Бахмут, як повноцінне поселення, заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII століття, а не московські прикордонники, яких тут і бути не могло. Історик Юрій Юзик розповідає про Бахмут виданню «Українська правда».

В попередній частині ми вже розповідали про зросійщення Донбасу та Українське пробудження.

Формування українських військових частин

Рішення українського повітового з’їзду 3 вересня 1917 року. Фото: УП

Із початком літа активність громади спала – вояки виїздили на фронт, учні і студенти на канікули. Проте, на початку червня 1917 року у Бахмуті “відбулося зібрання офіцерів і солдатів тутешнього полку”. Тобто 25-го піхотного запасного полку, який входив в 4-ту піхотну запасну бригаду Московського воєнного округу, штаб якої розміщувався в Харкові.

На цьому червневому вояцькому зібранні ухвалено важливе рішення: 

«Організувати в Бахмуті український полк».

 І дійсно на базі цього полку незабаром створено 25-й Український запасний полк, який в кінці 1917 року стане основою військ Центральної Ради не території Бахмутського повіту. Частина цього полку розташовувались також в Луганську.

Очолював процес українізації 25-го полку особисто його командир – 32-х річний підполковник Микола Меркулов. 

Коли 26 липня 1917 року в Києві царська влада організувала збройний напад на ешелон Богданівського полку, то ця подія зрезонувала і в Бахмуті. 20 серпня тут зібралось вояцьке віче у кількості 587 військовослужбовців різних полків. Окрім представників 25-го полку тут були і ті, хто перебував у дома на відпустках. Українське вояцтво Бахмута засудило злочин російських шовіністів і вимагало найсуворішого покарання.

У вересні 1917 року Меркулов із своїм полком взяв активну участь в придушені так званого п’яного бунту в Бахмуті. Цим вони нажили немало ворогів серед “робітничого класу”. Річ у тому, що з початком Першої світової війни в царській імперії було введено сухий закон, а весь алкоголь зберігався на складах.

Читайте також: «Цікавитися історією мають всі»: вчитель історії про меми, диктаторів та культуру свайпання

Період українських з’їздів Бахмутщини

Протест 587 українських військових Бахмута. Фото: УП

«Український повітовий з’їзд в Бахмуті представників політичних і військових організацій і сел» відбувся 3 вересня 1917 року. Він не лише обрав двох своїх представників до Центральної Ради – Романа Ільяшенка, голову Української повітової ради Бахмутського повіту, та В. Павленка, а висловив також протест проти відокремлення Катеринославщини (і, відповідно, Донбасу) від України, вимагав розширення Генерального секретаріату Центральної Ради (секретарями залізниць, пошт і телеграфів, війська, суду, продовольчих справ), виступив за “повну автономію” України.

Цей же з’їзд вирішив: «Необхідно в школах завести навчання рідною мовою» 

Головне фото: УП

Читайте також: «Рік після поранення лежав у шпиталі, так почав писати»: військовий Іцхак Штерн про волонтерство й вірші

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

За сприяння Торецької міської військової адміністрації та у співпраці з гуманітарною організацією World Central Kitchen у Дніпрі відбудеться видача продуктових наборів. Допомога розрахована на переселенців із Торецької громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати допомогу

Гуманітарна підтримка у вигляді продуктових наборів призначена для мешканців Торецької міської територіальної громади, які евакуювалися з території активних бойових дій у 2026 році, незалежно від області, з якої здійснювалася евакуація (Донецька, Запорізька чи інша).

Для отримання пакунків діють наступні умови:

• допомога надається тим тореччанам, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи у місті Дніпро та Дніпропетровській області у 2026 році;
• видача здійснюється особисто в руки з розрахунку один продуктовий набір на одну родину;
• кількість гуманітарних наборів є обмеженою.

Що потрібно для отримання та куди звертатися

Видача продуктових наборів проходитиме 16 жовтня 2026 року, з 10:00 до 13:00.

Пункт видачі розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Воскресенська, 41, кабінет 102 (вхід здійснюється з воріт).

При собі необхідно обов’язково мати оригінали наступних документів:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• ідентифікаційний код (РНОКПП);
• довідку ВПО, отриману саме у 2026 році.

У разі виникнення додаткових питань щодо отримання гуманітарної допомоги, переселенці можуть звернутися за контактними номерами телефонів: +380 (99) 611 8954; +380 (66) 456 7170.

Читайте також:

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Також зросла інтенсивність атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках, а на Краматорському російська армія відновила наступальні дії. Водночас на Слов’янському напрямку ситуація залишається без змін.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії зросла. Українські військові відбили тут 60 атак, що на 25 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські війська намагалися просунутися у районах населених пунктів Дорожнє, Молодецьке та в бік Торецького, Павлівки, Новопавлівки, Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Добропілля, Світлого, Краснопілля, Сергіївки та Муравки.

На Костянтинівському напрямку також фіксується зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 27 атак, що на 5 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські військові вели наступальні дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Довга Балка та в бік населених пунктів Розкішне, Миколайпілля, Райське.

Незначне зростання кількості штурмів відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 8 спроб російської армії просунутися (що на 1 атаку більше, ніж минулої доби) у бік населених пунктів Новоєгорівка, Ольгівка, Дружелюбівка, Лиман та Старий Караван.

На Краматорському напрямку фіксується поновлення активності. Протягом минулої доби російські війська здійснили тут 3 спроби йти вперед у районі Червоного та в бік Юрківки, тоді як попереднього дня на цій ділянці наступальних дій не фіксувалося.

На Слов’янському напрямку ситуація залишається стабільною — як і попередньої доби, українські військові відбили тут 2 атаки в бік населених пунктів Оріхуватка та Миколаївка.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 790 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 693 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 230 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 15 бойових броньованих машин.

Окрім цього, знищено:

• 9 артилерійських систем;
• 6 літаків;
• 3 наземні робототехнічні комплекси;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни посилили активність на Костянтинівському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!