“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо

Валентина Твердохліб 17:35, 28 Травня 2026
коні
Російські військові на конях / фото росджерела

Російські окупанти почали використовувати тварин для військових цілей. Зокрема, були помічені вози на конях, якими противник перевозить солдатів.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Росіяни проводять евакуацію на конях

Російська армія почала використовувати тварин для військових цілей. Про це стало відомо з відео, опублікованого в Telegram-каналі Exilenova+.

На відео видно, що в полі їде віз, запряжений конем. У ньому перебувають троє росіян: один із них керує возом, і один лежить, ймовірно, поранений.

Де саме зняте відео не уточнюється.

Зазначимо, що російська армія не вперше використовує тварин на фронті. Ще у лютому 2025 року бійці армії рф хизувались використанням коней.

Російські військові на конях / скриншот

Про плани використання коней у штурмових підрозділах раніше повідомляло і пропагандистське видання “Коммерсант”.

“У російських штурмових підрозділах, що беруть участь у спеціальній військовій операції (сво), можуть з’явитися коні. Раніше випадки застосування гужового транспорту під час сво були епізодичними і виглядали швидше як польові імпровізації. Проте останнім часом з’явилася інформація про спроби відродження повноцінних кавалерійських загонів. Навіть якщо ці випадки залишаться поодинокими, вони багато в чому символічні, тому що відбивають глухий кут, в який стала сучасна техніка на перевантаженому електронікою фронті”, — писали пропагандисти.

Про спроби сформувати повноцінний кавалерійський штурмовий підрозділ пропагандистам розповідав командир загону спецпризначення “Шторм”. Його бійці, нібито, вже навчаються верховій їзді.

Окупанти також заявляли про переваги використання коней. Тварини, нібито, завдяки своїм інстинктам менше наступатимуть на міни, краще орієнтуватимуться в темряві і зможуть рухатися в умовах бездоріжжя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські десантники знищили десятки артсистем рф біля Покровська та Мирнограда

Валентина Твердохліб 16:05, 28 Травня 2026
знищення
Карта уражень техніки противника / скриншот

У Покровському районі Донеччини бійці 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ (ДШВ) знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Бійці ДШВ знищують російську артилерію в районі Покровська

За останні 10 днів бійці 7 корпусу швидкого реагування ДШВ знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Це сталося в Покровському районі, в радусі до 20 кілометрів від Покровська. Ураження були в районах Новотроїцького, Звірового, Леонтовичів, Новопавлівки, Гнатівки, Рога, Мирнограда, Балагана і Новоекономічного.

Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”. Окупанти намагаються маскувати артилерію в населених пунктах та лісосмугах.

Збитки і втрати противника не уточнюються.

Раніше ми повідомляли, що росіяни розміщують військових у багатоповерхівках Покровська. Противник маскує свої військові локації в цивільній забудові, щоб уникнути виявлення та ураження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

коні

Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо

Російські окупанти почали використовувати тварин для військових цілей. Зокрема, були помічені вози на конях, якими противник перевозить солдатів. Про це повідомляє Бахмут IN.UA. Росіяни проводять […]

знищення

Українські десантники знищили десятки артсистем рф біля Покровська та Мирнограда

У Покровському районі Донеччини бійці 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ (ДШВ) знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Серед ураженої техніки – гаубиці, польові […]

впо

Як отримати допомогу на оренду житла переселенцям і родинам, які повернулися з-за кордону

Благодійний фонд “Право на захист” у партнерстві з УВКБ ООН надає грошову допомогу ВПО на оренду житла. Проєкт реалізують у п’яти областях. Отримати допомогу можуть […]

Важливо

Бахмутський міський центр соцслужби реорганізували: що зміниться для бахмутян

У Бахмутській громаді розпочався процес реорганізації та об’єднання соціальних установ. Відтепер Бахмутський міський центр соціальних служб матиме нову назву та розширений функціонал, який охопить всі […]

поїзд перемоги

Як прибічник окупантів Олександр Парецький зустрічав “Поїзд перемоги” у Бахмуті — архівне відео

У 2013 році на Донеччині ініціювали акцію “Поїзд перемоги” до Дня визволення Донбасу. Акція передбачала курсування містами Донеччини пам’ятного поїзда, який був максимально схожим на […]