“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Де у Києві працюють “Пункти незламності” у відділеннях “Нової Пошти”: перелік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 2 Лютого 2026
Одне із відділень “Нової Пошти”, яке виконує функцію “Пункту незламності” / фото з відкритих джерел

У зв’язку з енергетичною кризою деякі відділення “Нової Пошти” у Києві почали виконувати функцію “Пунктів незламності”. Загалом, їх наразі налічують 7.

Про це повідомили представники “Нової Пошти”.

Де у Києві працюють Пункти незламності у відділеннях “Нової Пошти”

Новий режим роботи відділень наразі доступний в 10 точках по всьому Києву. В них можна:

  • підзарядити телефони, павербанки та інші гаджети;
  • є доступ до мережі Wi-Fi для роботи чи зв’язку з рідними;
  • відпочити та зігрітися.

Паралельно з цим відділення продовжують надавати повний спектр традиційних поштових послуг у цілодобовому режимі.

Локації на правому березі Києва

Для мешканців правобережної частини столиці цілодобово відкриті сім відділень:

  • № 310, вул. Бакинська, 30;
  • № 308, вул. Нижній Вал, 7-9;
  • № 543, вул. Хрещатик, 16А;
  • № 58, вул. Олекси Тихого, 49;
  • № 243, просп. Повітряних Сил, 3А;
  • № 88, вул. Якуба Коласа, 15;
  • № 163, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 5.

Локації на лівому березі Києва

На лівобережжі функціонують три цілодобові пункти:

  • № 19, вул. Райдужна, 25Б;
  • № 52, просп. М. Бажана, 3;
  • № 184, бульв. Верховної Ради, 14Б.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

Валентина Твердохліб 13:00, 2 Лютого 2026
прожитковий, виплати
Виплати дітям / ілюстративне фото Pexels

У лютому 2026 року в Україні планують повернути виплати ВПО для дітей. Їх нараховуватимуть незалежно від доходів батьків. Розмір допомоги не змінився, він складатиме 3 000 гривень.

Про це в ефірі “Суспільне” повідомив Сергій Козир — народний депутат, співзасновник ГО “ВПО Україна”.

Повернення виплат дітям з сімей-ВПО

У лютому 2026 року планується повернення щомісячних виплат для дітей-ВПО. На кожну дитину виплачуватимуть по 3 000 гривень. При цьому враховувати дохід батьків та соціальний статус родини не будуть.

За словами Сергія Козира, проєкт постанови вже підготовлений і погоджений на рівні Міністерства соціальної політики. Зараз він перебуває на фінальному етапі узгоджень.

Рішення може бути ухвалене Кабінетом Міністрів найближчим часом. Виплати мають повернутися вже в лютому.

“Впевнений, що все має зрушити з місця і що наступного тижня це все запрацює”, — резюмував Сергій Козир.

Для повернення виплат люди мають звертатися в ЦНАПи або в Пенсійний фонд. Точний механізм звернень повідомлять додатково.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Де у Києві працюють “Пункти незламності” у відділеннях “Нової Пошти”: перелік

У зв’язку з енергетичною кризою деякі відділення “Нової Пошти” у Києві почали виконувати функцію “Пунктів незламності”. Загалом, їх наразі налічують 7. Про це повідомили представники […]

14:00, 02.02.2026 Скопіч Дмитро
прожитковий

У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир

У лютому 2026 року в Україні планують повернути виплати ВПО для дітей. Їх нараховуватимуть незалежно від доходів батьків. Розмір допомоги не змінився, він складатиме 3 […]

закупівлі

Що купували для Бахмута в першому місяці 2026 року: аналіз закупівель на Прозорро

У січні 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 15 державних закупівель. Загалом у перший місяць 2026 року для потреб Бахмутської громади придбали товарів […]

храму

Жінка, яка називає себе бахмутянкою, заявила про причетність ЗСУ до підриву храму в Бахмуті: що насправді

На російському телебаченні вийшов сюжет, у якому ЗСУ звинувачують у підриві церкви в Бахмуті. За непідтвердженими словами пропагандистів, українські військові підірвали Храм Всіх Святих. Священника, […]

бої

Росіяни посилюють тиск на Мирноград, в центрі міста стрілецькі бої — командування “Схід”

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Ситуація в ключових містах цього відтинку […]