“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:56, 21 Січня 2026
Дім для ВПО / фото БФ “Життєлюб”

У Київській області триває пошук великої родини з числа внутрішньо переміщених осіб, якій буде передано житловий будинок для постійного проживання. Ініціатива реалізується в межах проєкту “Хата Поруч”.

Про це повідомили представники благодійного фонду “Життєлюб”.

Житло для ВПО, Київська область

Проєкт “Хата Поруч” поєднує надання житла для ВПО з комплексною підтримкою родин на етапі адаптації в новій громаді. Йдеться не лише про фізичне переселення, а про створення умов для стабільного та безпечного життя після вимушеного переміщення. У межах цієї ініціативи будинок буде передано родині-ВПО у Медвинській громаді Київської області. Житло призначене для довгострокового проживання.

Організатори оголосили пошук великої родини ВПО — від п’яти осіб і більше. Пріоритет надається сім’ям, які внаслідок бойових дій втратили житло та наразі потребують стабільного місця для життя у відносно безпечному регіоні. Крім того, родина має бути готова до роботи в громаді за наступними спеціальностями:

  • лікар загальної медицини(сімейний лікар);
  • юрист;
  • вчитель – Логопед (робота з дітьми з вадами мовлення);
  • тракторист – машиніст с/г виробництва;
  • агроном;
  • електрик;
  • кухар (робітник в заклади громадського харчування);
  • бухгалтер;
  • працівник у сфері роздрібної торгівлі, з навичками продажів; 
  • підприємці, що надають  послуги та/або мають власну справу, та які готові займатися цим у новій громаді;
  • фармацевт.

Крім самої домівки, організатори обіцяють допомогу з адаптацією в громаді, зокрема у питаннях працевлаштування працездатних членів сім’ї, оформлення необхідних документів і доступу до соціальних послуг, зокрема, освітніх закладів.

Як подати заявку

Подати заявку на участь у проєкті можна, заповнивши онлайн-форму за покликанням. Заповнити заявку можна до 1 лютого (включно).

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Карпатах стартує терапевтичний табір для дружин і партнерок полеглих воїнів: як долучитися

Валентина Твердохліб 11:00, 21 Січня 2026
табір
Жінкам пропонують психологічне відновлення в Карпатах / ілюстративне фото Вікіпедія

Психологічний простір “ПроЖИТИ” оголосив набір на психологічний терапевтичний табір для дружин і партнерок загиблих військовослужбовців з Дніпропетровщини. Участь у таборі безоплатна. Програма передбачає психологічну підтримку, практики для зниження емоційної напруги та різноманітні активності.

Про це повідомляє психологічний простір “ПроЖИТИ”.

Безоплатний табір для психологічного відновлення жінок загиблих військових

Простір “ПроЖИТИ” оголосив набір у психологічний терапевтичний табір “ПроЖИТИ: місце сили”. Він передбачений для дружин і партнерок військових, які загинули під час оборони України у 2014-2025 роках.

До участі запрошують жінок з Дніпропетровської області. Програма табору передбачає 8-денне відновлення в Карпатах. Серед запланованих заходів:

  • індивідуальна та групова психологічна підтримка;
  • практики для зниження емоційної напруги та стабілізації емоційного стану;
  • активності, прогулянки та екскурсії.

Табір створений для м’якого повернення до себе в безпечному й підтримуючому колі. Упродовж всього часу тут працюватимуть кваліфіковані психологи, які супроводжуватимуть кожну учасницю.

Як долучитися до табору

Психологічний терапевтичний табір триватиме з 14 по 22 лютого. Участь безоплатна.

Для участі в таборі важливо, щоб з моменту втрати минуло щонайменше 4 місяці.

Анкета для реєстрації доступна за посиланням. Кількість місць обмежена. Учасниць відбиратимуть за мотивацією участі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”

У Київській області триває пошук великої родини з числа внутрішньо переміщених осіб, якій буде передано житловий будинок для постійного проживання. Ініціатива реалізується в межах проєкту […]

11:56, 21.01.2026 Скопіч Дмитро
табір

У Карпатах стартує терапевтичний табір для дружин і партнерок полеглих воїнів: як долучитися

Психологічний простір “ПроЖИТИ” оголосив набір на психологічний терапевтичний табір для дружин і партнерок загиблих військовослужбовців з Дніпропетровщини. Участь у таборі безоплатна. Програма передбачає психологічну підтримку, […]

Червоний Хрест у Сумській області відкрив реєстрацію на допомогу для родин з маленькими дітьми

Сумська обласна організація Товариства Червоного Хреста України оголосила про відкриття реєстрації на отримання гуманітарної допомоги для сімей ВПО з дітьми віком до 4 років включно, […]

Росіяни намагаються накопичувати техніку для штурму Мирнограда — командування “Схід”

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 36 штурмів. Ситуація в ключових містах цього відтинку — […]

буржуйки

У Дружківській громаді роздають буржуйки для опалення: як отримати

У Дружківці видаватимуть буржуйки для опалення приміщень. Їх можуть безоплатно отримати мешканці громади. Про це повідомляє Дружківська МВА. Дружківка, видача буржуйок Мешканці Дружківської громади Донеччини […]