“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Освіта, допомога бахмутянам, спорт та культура: скільки грошей виділили з бюджету Бахмута у 2025 році

Валентина Твердохліб 14:30, 11 Лютого 2026
бюджет
Гроші / ілюстративне фото Pexels

Бахмутська міська військова адміністрація затвердила звіт про виконання бюджету Бахмутської громади за 2025 рік. Згідно з документом, видатрати з бюджету склали 775,2 мільйонів гривень. Найбільше коштів спрямували на освіту і соцзабезпечення бахмутян.

Куди громада витрачала бюджетні кошти у 2025 році, розповідає Бахмут IN.UA, проаналізувавши звіт МВА.

На що витрачали кошти з бюджету Бахмута у 2025 році

Найбільше коштів у 2025 році спрямували на освіту — 101,4 мільйонів гривень. Гроші пішли на утримання закладів дошкільної та загальної середньої освіти, мистецьких шкіл, а також на оплату праці педагогів, у тому числі за рахунок освітньої субвенції.

На соціальний захист і соціальне забезпечення витратили 88,7 мільйонів гривень. Йдеться про допомогу вразливим категоріям населення, підтримку ветеранів війни, людей з інвалідністю, соціальні послуги та оздоровлення дітей.

Фінансування сфери охорони здоров’я склало 25,6 мільйонів гривень. Кошти спрямували на стаціонарну та первинну медичну допомогу, стоматологічні послуги та окремі програми у сфері медицини.

На культуру і мистецтво передбачили 12,9 мільйонів гривень, зокрема на роботу бібліотек, музеїв та будинків культури.

На фізичну культуру і спорт — 8,1 мільйонів гривень, переважно на проведення навчально-тренувальних зборів і діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Водночас видатки на економічну діяльність у 2025 році були виконані менш ніж на 5% від запланованого. Із понад 233 мільйонів гривень, передбачених на ці цілі, фактично використали лише 9,6 мільйонів гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 13:00, 11 Лютого 2026
ID-картка/ фото UKURIER.GOV.UA

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга є безкоштовною, а сама процедура чітко регламентована законодавством.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо процедури отримання першого паспорта, спираючись на чинні норми законодавства.

ID-картка: формат та термін дії

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка). Це сучасний документ, який замінив старі паперові книжечки.

Законодавством встановлено різні терміни дії документа залежно від віку отримувача:

  • особам віком від 14 до 18 років паспорт оформляється на 4 роки;
  • особам, які досягли 18-річного віку, паспорт видається на кожні 10 років.

Перелік необхідних документів

Для оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку заявнику необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати такий пакет документів:

  • свідоцтво про народження (оригінал);
  • паспорти обох батьків (або одного з них);
  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП);
  • документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання (це може бути довідка органу реєстрації із зазначеною датою реєстрації, будинкова книга або картка реєстрації/прописки).

Терміни виготовлення та вартість

Важливою умовою для тих, хто отримує паспорт вперше у 14 років, є відсутність адміністративного збору. Оформлення документа здійснюється безкоштовно.

Стандартний строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі складає 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.

Отримання паспорта у 14 років є обов’язковим кроком для кожного громадянина, адже цей документ необхідний для подальшої реалізації прав, зокрема для вступу до навчальних закладів, оформлення банківських карток та отримання державних послуг.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Освіта, допомога бахмутянам, спорт та культура: скільки грошей виділили з бюджету Бахмута у 2025 році

Бахмутська міська військова адміністрація затвердила звіт про виконання бюджету Бахмутської громади за 2025 рік. Згідно з документом, видатрати з бюджету склали 775,2 мільйонів гривень. Найбільше […]

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга […]

13:00, 11.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати

У Києві проводять прийом представники Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та відділу реєстрації Бахмутської громади. Тут ВПО з Бахмута можуть отримати різні види послуг, в […]

бахмута

Нові кадри з Бахмута з’явилися в мережі: росіяни показали вулиці міста

Російський пропагандист ігор лапик опублікував нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані різні вулиці міста. Кадри зроблені у 2025 році, але оприлюднили їх лише зараз. Редакція публікує […]

Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Конотопська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України оголосила про початок прийому заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога призначена для внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток […]

10:45, 11.02.2026 Скопіч Дмитро