“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

136 тисяч гривень на обслуговування техніки і канцтовари: аналізуємо закупівлі Званівки у серпні

Валентина Твердохліб 11:45, 4 Вересня 2026
закупівлі
Званівка / фото Вікіпедія

У серпні 2026 року Званівська сільська рада провела дев’ять державних закупівель. Загалом у серпні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад 136 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільська рада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Званівська сільська рада провела дев’ять закупівель на 136 828,90 гривень.

За 23 789 гривень придбали канцелярські товари. Загалом було проведено дві зкупівлі на ці потреби. Одна із них склала 11 294 гривні, за цю суму придбали 282 одиниці товарів. Інша закупівля вартувала 12 495 гривень, за ці кошти придбали 5 наборів канцелярського приладдя “Йду до школи”.

За 20 802 гривні провели технічне обслуговування екскаватора-навантажувача BOBCAT B780. У цю суму, окрім ТО, увійшла ще й вартість виклику на 440 кілометрів. За 11 133,60 гривень придбали запчастини до цього екскаватора (загалом 5 найменувань), і ще за 7 008 гривень — мастильні засоби для техобслуговування (загалом 3 найменування).

18 900 гривень витратили на технічне обслуговування вантажного самоскиду КС-17/1. За 27 294,60 гривень придбали запчастини до цього авто (загалом 9 найменувань), і ще за 24 221,70 гривень — мастильні засоби для техобслуговування (загалом 9 найменувань).

У 3 680 гривень обійшовся електрообігрівач-конвектор для мережі Центрів надання адміністративних послуг.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Хто займатиметься припиненням “Бахмутелектротрансу”: МВА оновила склад комісії

Валентина Твердохліб 10:40, 4 Вересня 2026
бахмутелектротранс, комісії
Комунальні авто в Бахмуті до війни / фото КП “Бахмутелектротранс”

У грудні 2025 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила рішення про реорганізацію комунальних підприємств громади. Три КП, серед яких і “Бахмутелектротранс”, мали припинити діяльність як юридичні особи. 31 серпня Бахмутська МВА внесла зміни до складу комісії з припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс”, до оновленого складу увійшли п’ятеро осіб.

Хто увійшов до складу комісії, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 256рр.

Припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс”, склад комісії

КП “Бахмутелектротранс” наразі перебуває в стані припинення. У грудні 2025 року Бахмутська МВА ухвалила рішення про реорганізацію деяких комунальних підприємств і припинення їхньої діяльності як юридичних осіб. КП “Бахмутелектротранс” має припинити діяльність шляхом приєднання до КП “Бахмут-Вода”.

З метою припинення юридичної особи КП “Бахмутелектротранс” створили комісію. 31 серпня Бахмутська МВА оновила її склад.

Головою комісії призначено Надію Трофимову — заступницю начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва. Заступницею голови комісії стала бухгалтерка КП “Бахмут-Вода” Тетяна Левус.

Серед членів комісії:

  • Роман Спічкін — директор КП “Бахмут-Вода”;
  • Ольга Веденюкова — начальниця планово-економічного відділу КП “Бахмут-Вода”;
  • Тетяна Козакова — головна бухгалтерка КП “Бахмут-Вода”.

Минулий склад комісії працював з березня 2026 року. З нього виключили одну людину — Олену Маліновську, головну спеціалістку-бухгалтерку Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва. На її місце нікого не призначили.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

закупівлі

136 тисяч гривень на обслуговування техніки і канцтовари: аналізуємо закупівлі Званівки у серпні

У серпні 2026 року Званівська сільська рада провела дев’ять державних закупівель. Загалом у серпні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад 136 […]

бахмутелектротранс

Хто займатиметься припиненням “Бахмутелектротрансу”: МВА оновила склад комісії

У грудні 2025 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила рішення про реорганізацію комунальних підприємств громади. Три КП, серед яких і “Бахмутелектротранс”, мали припинити діяльність як […]

донеччини

Майже на всіх напрямках Донеччини зросла кількість штурмів за минулу добу — Генштаб

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

просунулися

На Донеччині росіяни просунулися одразу на двох напрямках: карта

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Костянтинівському і Краматорському напрямках фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф […]

поліклініка
Важливо

Закупівлі бахмутської лікарні у серпні: що придбали на понад 1,8 мільйона гривень

У серпні 2026 року КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут” провело 23 державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб лікарні придбали товарів та послуг […]