“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Обстріли Донеччини 29 жовтня: п’ятеро поранених у Слов’янську

Семаковська Тетяна 16:00, 30 Жовтня 2026
Наслідки / фото Вадим Філашкін

Минулої доби, 29 жовтня, російські війська завдали чергових ударів по населених пунктах Донецької області. Найбільше від ворожого вогню постраждав Слов’янськ, де поранення отримали п’ятеро цивільних мешканців. Загалом у регіоні зафіксовано численні пошкодження житлового фонду та інфраструктури.

Про наслідки атак російської армії повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

Руйнування у Слов’янську та Краматорську

Головним ударам окупантів піддалися міста Краматорського району. У Слов’янську внаслідок російського обстрілу поранення отримали п’ятеро людей. У місті зафіксовано масштабні руйнування цивільної інфраструктури, зокрема пошкоджено:

  • 9 багатоповерхових будинків;
  • 2 приватні будинки;
  • 2 адміністративні будівлі;
  • 6 автомобілів.

У Краматорську ворожими ударами пошкоджено 11 приватних будинків та один торговий заклад. У сусідньому селищі Біленьке руйнувань зазнав один приватний будинок, а в селі Дмитрівка пошкоджено автомобіль.

Ситуація в інших населених пунктах

Російські війська продовжують бити по цивільних об’єктах і в інших громадах регіону. Зокрема, у селах Привілля та Олександрівка ворожими снарядами пошкоджено по одному приватному будинку. Крім того, у селі Львівка пошкоджень зазнав цивільний автомобіль.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Званівська СВА відкрила коментарі в Facebook та дала дані про зарплати: як матеріал Бахмут IN.UA привернув увагу до комунікації влади

Валентина Твердохліб 14:00, 30 Жовтня 2026
Званівка / фото Wikimapia

Після публікації Бахмут IN.UA про недовіру ветеранів до начальника Званівської сільської військової адміністрації Олександра Білицького на офіційній сторінці СВА у Facebook відкрили коментарі. До цього можливість залишати коментарі під дописами була закрита. Також нам дали дані про зарплати керівництва СВА, які раніше не були у відкритому доступі.

Розповідаємо як матеріал Бахмут IN.UA привернув увагу до комунікації Званівської СВА з громадськістю.

Як матеріал Бахмут IN.UA вплинув на комунікацію Званівської СВА

23 жовтня редакція Бахмут IN.UA опублікувала матеріал “Чому ветерани Званівської громади висловлюють недовіру голові військової адміністрації”. Під час його підготовки ми звернулася до Званівської СВА з інформаційним запитом та отримали документи про виплати військовослужбовцям і членам їхніх родин, заробітну плату начальника адміністрації, а також розпорядження про його преміювання.

У матеріалі ми також висвітлили питання підтримки військовослужбовців та залучення жителів до обговорення бюджету. Однією з претензій мешканців громади була неможливість якісної комунікації з СВА. На офіційній сторінці Званівської СВА в Facebook були закриті коментарі, і люди не могли написати свої прохання чи звернення до влади.

Після публікації матеріалу Званівська СВА відкрила можливість коментувати її дописи.

Закриті коментарі до оприлюднення матеріалу Бахмут IN.UA / скриншот
Дописи на сторінці Званівської СВА можна коментувати / скриншот

Окрему увагу редакція приділила фінансовій звітності керівництва громади. Раніше дані про зарплати голови СВА та його заступників були закриті, їхніх звітних річних декларацій немає у відкритому доступі.

Пошук у Єдиному державному реєстрі деклрацій не дає результати за пошуком голови Званівської СВА Олександра Білицького / скриншот

Звернувшись із запитом надати ці дані, ми отримали відомості про зарплати голови СВА Олександра Білицького та його заступників, які вони отримували протягом повномасштабної війни. Ці дані ми оприлюднили в окремому матеріалі.

Редакція Бахмут IN.UA продовжить стежити за ситуацією у Званівській громаді, роботою військової адміністрації та питаннями, які порушують ветерани й військовослужбовці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Обстріли Донеччини 29 жовтня: п’ятеро поранених у Слов’янську

Минулої доби, 29 жовтня, російські війська завдали чергових ударів по населених пунктах Донецької області. Найбільше від ворожого вогню постраждав Слов’янськ, де поранення отримали п’ятеро цивільних […]

Важливо

Званівська СВА відкрила коментарі в Facebook та дала дані про зарплати: як матеріал Бахмут IN.UA привернув увагу до комунікації влади

Після публікації Бахмут IN.UA про недовіру ветеранів до начальника Званівської сільської військової адміністрації Олександра Білицького на офіційній сторінці СВА у Facebook відкрили коментарі. До цього […]

Продукти та 900 грн: ВПП ООН відкрила реєстрацію на допомогу для краматорців

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) анонсувала надання комплексної гуманітарної підтримки, яка поєднує в собі продуктові набори та грошову виплату в розмірі 900 гривень. Для зручності […]

12:30, 30.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Доступне орендне житло в Гощі: Бахмутська громада представить проєкт на ReBuild Ukraine 2026

У Варшаві відбудеться конференція Rebuild Ukraine, присвячена відбудові України. Участь у ній візьмуть і представники Бахмутської МВА. На заході представлять житловий проєкт “Бахмут-Гоща”. Про це […]

Які предмети складатимуть випускники на НМТ-2027

Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендує Верховній Раді ухвалити законопроєкт №15440, який регулює питання вступної кампанії 2027 року. Законопроєкт передбачає чіткий перелік предметів, […]