Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни можуть отримати матеріальну допомогу від громади до опалювального сезону. Підтримка передбачена вразливим категоріям.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з покликанням на оновлене Положення про надання матеріальної допомоги.

Хто з бахмутян має право на матеріальну допомогу до опалювального сезону

Мешканцям Бахмутської громади доступна матеріальна допомога для проходження осінньо-зимового періоду. Вона передбачена на придбання твердого палива.

Допомогу від громади можуть отримати вразливі категорії населення: 

• люди старшого віку, в тому числі й ті, хто не набув права на пенсію;
• люди з інвалідністю; 
• сім’ї з дітьми з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні сім’ї;
• сім’ї, в яких дитина виховуються одиноким батьком/матір’ю або один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сім’ї людей, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни (люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни);
• члени сімей загиблих/померлих ветеранів війни, захисників та захисниць України. 

Допомогу надаються за умов, якщо родина мешкає в будинку з пічним опаленням та не отримує субсидій чи пільг для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного палива і скрапленого газу.

Розмір допомоги складає 15 000 гривень.

Всю інформацію про діючі програми матеріальної підтримки бахмутян станом на 2026 рік можна знайти в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Від 10 до 15 тисяч гривень: мешканці Донеччини можуть отримати матеріальну допомогу перед опалювальним сезоном
• На Донеччині за 22 млн грн встановлять дві модульні котельні: де саме вони з’являться
• Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: коли відкриється реєстрація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу російська армія змінила інтенсивність наступальних дій на східному фронті. Загальна кількість штурмів суттєво зросла на Костянтинівському та Лиманському напрямках, тоді як на Покровському та Слов’янському зафіксовано зменшення активності.

Детальні дані щодо ситуації на фронті надали у Генеральному штабі Збройних сил України.

Ситуація на Костянтинівському та Лиманському напрямках

На Костянтинівському напрямку зафіксовано суттєве збільшення тиску. Кількість атак російської армії зросла з 19 до 29. Противник вів штурмові дії в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка та Іванопілля, а також у напрямках Русиного Яру та Степанівки.

На Лиманському напрямку кількість штурмів збільшилася з 4 до 10. Українські підрозділи відбили спроби противника вклинитися в оборону в районі Зарічного, а також у напрямках Новоселівки, Шийківки та Дробишевого.

Ситуація на Покровському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Покровському напрямку зафіксовано незначне зниження кількості атак — з 26 до 25. Противник виявляв активність у районах Родинського та Сергіївки, а також здійснював штурми у напрямках Нового Донбасу, Ганнівки, Шевченка, Новогришиного, Василівки, Мирного, Удачного та Муравки.

На Слов’янському напрямку інтенсивність штурмів зменшилася з 21 до 17. Росіяни здійснили наступальні дії у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку кількість наступальних дій російської армії залишилася незмінною — дві атаки. Противник штурмував у напрямках населених пунктів Никифорівка та Юрківка.

Втрати противника

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 464 440 осіб. За останню добу ліквідовано 1 470 військовослужбовців. Також за минулу добу українські підрозділи знищили:

• 1 676 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 448 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 46 артилерійських систем;
• 14 наземних робототехнічних комплексів;
• 11 бойових броньованих машин;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 2 танки;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

ЗСУ звільнили дев’ять населених пунктів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!