Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “ВПО Україна” анонсувала нову благодійну ініціативу для родин, які втратили свої домівки через війну. Цього разу благодійники розіграють п’ять готових для проживання будинків у Черкаській області.

Про це повідомив Максим Ткаченко співзасновник організації ГО “ВПО України”.

Хто має право на участь у розіграші

Програма орієнтована на найбільш вразливі категорії громадян, які змушені будувати своє життя з нуля. Головна вимога до претендентів — наявність офіційного статусу внутрішньо переміщеної особи (наявність дійсної довідки ВПО).

У розіграші можуть брати участь сім’ї переселенців, які евакуювалися з:

• тимчасово окупованих територій України;
• зон ведення активних бойових дій;
• територій, які наближені до лінії фронту.

Як подати заявку: покрокова інструкція

Процедура реєстрації максимально спрощена, проте організатори просять учасників бути вкрай уважними під час внесення особистих даних. Щоб долучитися до розіграшу, необхідно виконати кілька простих кроків:

• Перейти за спеціальним посиланням для реєстрації (знайти його можна на офіційних ресурсах ГО “ВПО Україна”).
• Уважно заповнити електронну форму, вказавши всю необхідну інформацію про себе та свою родину;
• Ретельно перевірити правильність введених даних перед їхнім відправленням, адже помилки можуть ускладнити процес верифікації;

Організатори гарантують, що всі заявники, чиї анкети відповідають зазначеним критеріям програми, будуть обов’язково включені до фінального списку учасників розіграшу.

Читайте також:

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Цьогорічна вступна кампанія для майбутніх магістрів та аспірантів вже має чіткий графік. Міністерство освіти і науки остаточно затвердило дати проведення вступних іспитів на 2026 рік.

Редакція Бахмут IN.UA, спираючись на дані Українського центру оцінювання якості освіти, зібрала всю необхідну інформацію про терміни реєстрації, дати тестувань та структуру завдань.

Коли та як реєструватися на іспити

Аби взяти участь у вступних випробуваннях, майбутнім магістрам та аспірантам необхідно звернутися до приймальних комісій обраних університетів та подати відповідні документи.

Основний період реєстрації триватиме з 23 квітня до 14 травня включно. Після успішного оформлення кожен вступник отримає екзаменаційний листок, який міститиме дані для входу на персональну інформаційну сторінку.

Для тих, хто не встигне зареєструватися вчасно або потребуватиме зміни вже внесених даних, передбачений додатковий період — з 26 до 28 травня.

Графік вступу до магістратури

Учасники, які реєструвалися на основну сесію, отримають запрошення-перепустки на своїх інформаційних сторінках до 19 червня. У них буде вказано точну дату, час та місце проведення іспиту. Для магістратури встановлені такі терміни:

• Основна сесія: триватиме з 26 червня до 14 липня. Результати за шкалою 100-200 балів з’являться в електронних кабінетах до 23 липня.
• Додаткова сесія: проходитиме з 3 до 21 серпня. Запрошення на неї надійдуть до 28 липня, а результати оголосять до 21 серпня.

Графік вступу до аспірантури

Для здобувачів ступеня доктора філософії та доктора мистецтва запрошення на основну сесію також надійдуть до 19 червня. Графік іспитів дещо відрізняється:

• Основна сесія: відбудеться з 14 до 29 липня. Офіційні результати оприлюднять до 7 серпня.
• Додаткова сесія: запланована на 24-28 серпня. Запрошення учасникам надішлють до 19 серпня, а підсумкові бали стануть відомі до 4 вересня.

З чого складається єдиний вступний іспит (ЄВІ)

У 2026 році єдиний вступний іспит для магістратури та аспірантури залишається незмінним. Він складається з двох великих частин: тесту загальної навчальної компетентності (ТЗНК) та блоку з іноземної мови.

Блок “ТЗНК”

Ця частина перевіряє вербально-комунікативні та логіко-аналітичні навички вступника. На виконання відводиться 75 хвилин. Тест містить 27 завдань:

• 4 завдання передбачають заповнення пропусків у мікротекстах (загалом це 10 окремих підзавдань);
• 23 завдання з вибором однієї правильної відповіді.

За кожну правильну відповідь та коректно заповнений пропуск учасник отримує 1 бал. Максимальна кількість тестових балів за цей блок — 33.

Блок “Іноземна мова”

Під час реєстрації вступник самостійно обирає мову складання: англійську, німецьку, французьку або іспанську. Блок триває 45 хвилин і складається з частин “Читання” та “Використання мови”. Усього потрібно виконати 30 завдань:

• 6 завдань на встановлення логічних пар (відповідності);
• 5 завдань із вибором однієї правильної відповіді;
• 19 завдань на заповнення пропусків у запропонованому тексті.

Система оцінювання тут ідентична: 1 бал за кожну правильну відповідь. Максимально за мовний блок можна набрати 30 балів.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!