“Ти не загинеш, Україно…”, – бахмутський письменник Микола Чернявський

Семаковська Тетяна 18:00, 23 Жовтня 2025
Духовне училище у Бахмуті, де навчався та працював Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Микола Чернявський, останні роки життя / фото Ігор Корнацький

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Микола Чернявський / фото Ігор Корнацький

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

Обкладинка збірки “Донецькі сонети”, Бахмут, 1898 рік / фото Ігор Корнацький

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Виписка з акту про розстріл Миколи Чернявського у 1938 року / фото Ігор Корнацький

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

Семаковська Тетяна 14:38, 11 Квітня 2026

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, приурочений до Великодня. У межах домовленостей вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Великодній обмін 2026 року

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією. Сторони передали одна одній по … полонених, в результаті чого … військових та … цивільних повернулися до України.

Серед звільнених з російського полону є представники:

  • Сухопутних військ;
  • ДШВ;
  • Військово-Морських Сил;
  • Сил ТрО;
  • Повітряних Сил;
  • Сил Безпілотних Систем;
  • бійці Національної гвардії України;
  • Державної прикордонної служби;
  • Державної спеціальної служби транспорту.

Серед визволених сьогодні Захисників, окрім солдатів та сержантів, є офіцери. Наймолодшому звільненому бранцю виповнилося … років, найстаршому — … .

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Привітання з православним Великоднем 2026: добірка найкращих листівок

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 13:00, 11 Квітня 2026

Вже 12 квітня 2026 року православні віряни відзначатимуть Великдень. Саме у цей святковий час кожен прагне поділитися щирою радістю, надією та добром із рідними, друзями й навіть далекими знайомими. Найкращий спосіб зробити це — надіслати теплі слова та тематичні листівки.

Редакція Бахмут IN.UA публікує обрану добірку листівок до Великодня.

Як правильно привітати з Великоднем

Цього року віряни східного обряду святкують православний Великдень 12 квітня. Це глибоко духовний день, коли світло воскресіння Христового наповнює серця непохитною вірою й надією.

Історично та релігійно Великдень є найголовнішим символом перемоги життя над смертю, світлого добра над темрявою та любові над байдужістю. Це традиційний час, коли родини збираються разом за одним столом, діляться освяченою паскою, крашанками, писанками й теплом власної душі.

У цей період заведено вітатися по-особливому. Замість звичних щоденних слів при зустрічі віряни вітаються традиційною фразою: “Христос Воскрес!”, на яку обов’язково потрібно відповідати: “Воістину Воскрес!”.

Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, приурочений до Великодня. У межах домовленостей вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. […]

Привітання з православним Великоднем 2026: добірка найкращих листівок

Вже 12 квітня 2026 року православні віряни відзначатимуть Великдень. Саме у цей святковий час кожен прагне поділитися щирою радістю, надією та добром із рідними, друзями […]

13:00, 11.04.2026 Скопіч Дмитро

У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами

Військові 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оприлюднили кадри з Костянтинівки на Донеччині, яка щодня зазнає обстрілів російської армії. Місто поступово перетворюється на руїни. […]

естонська рада

Новий набір на грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців: як податися

У понеділок, 13 квітня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє новий збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма […]

гостомель
Важливо

У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в […]