Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської МВА затвердив нове Положення про преміювання педагогів бахмутських закладів освіти. У документі йдеться про умови отримання та суми премій, які передбачені освітянам. Загалом визначено шість підстав, за якими можна отримати премію. Суми варіюються від 6 до 20 тисяч гривень.

Про це йдеться у розпорядженні № 113рр.

Бахмутська МВА оновила умови отримання премій вчителям

14 квітня начальник Бахмутської МВА ухвалив нове Положення про преміювання педагогічних працівників закладів освіти, підпорядкованих Управлінню освіти Бахмутської міської ради. Подібне положення, яке було ухвалене у січні 2026 року, втратило чинність.

Згідно з документом, право на отримання премії мають педагоги, які:

• підготували учнів, які отримали найвищий результат (200 балів) за підсумками НМТ;
• брали участь і стали переможцями та/або призерами в міжнародних, всеукраїнських та обласних фахових конкурсах;
• підготували учнів, які стали переможцями або посіли призові місця в Міжнародних та Всеукраїнських некомерційних інтелектуальних конкурсах та олімпіадах.

Рішення про нарахування премії визначатиме комісія, яка буде зібрана і працюватиме до початку нового навчального року.

Фінансування премій передбачено з бюджету Бахмутської громади.

Які премії отримують бахмутські вчителі

Премії бахмутським вчителям призначають та виплачують у вигляді одноразової грошової винагороди до Дня працівників освіти. У положенні наведені суми, які призначають за шістьма підставами. Вчителі можуть отримати:

• 6 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами обласних фахових конкурсів;
• 10 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами Всеукраїнських фахових конкурсів;
• 10 000 гривень — за підготовку учня, який отримав найвищий результат (200 балів) за підсумками НМТ;
• 10 000 гривень — за підготовку переможця або призера некомерційних інтелектуальних конкурсів та олімпіад всеукраїнського рівня;
• 20 000 гривень — вчителям, які стали переможцями або призерами Міжнародних фахових конкурсів;
• 20 000 гривень — за підготовку переможця або призера некомерційних інтелектуальних конкурсів та олімпіад міжнародного рівня.

Якщо вчитель підготував декількох переможців, призерів конкурсів або учнів, які отримали найвищий бал НМТ, то премію виплачують за кожного учня.

За умови отримання перемоги або статусу призера в кількох міжнародних, всеукраїнських або обласних фахових конкурсах, педагогам виплачують премію за кожен конкурс окремо. За умови отримання перемоги або статусу призера на різних етапах в одному фаховому конкурсі премію виплачують за найвищий рівень досягнення.

Зазначимо, що розмір премій був значно збільшений. У положенні від 20 січня 2026 року, яке діяло раніше, розмір премій варіювався від 2 500 до 3 000 гривень.

Читайте також:

• Підвищення зарплат вчителям на 20% та зміна системи оплати праці: що чекає на освітян у 2026 році
• “Пояснювала іноземцям, що моє місто повністю знищене”: досвід бахмутянки на навчанні в Естонії за програмою Еразмус+
• Винагорода за результат: кому з бахмутян дістались грошові нагороди за Чемпіонати України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. За останню добу рф збільшила кількість атак у регіоні. Загалом на Донеччині зафіксували 93 наступальні дії — це на 44 більше, ніж було зафіксовано вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 14 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 42 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Родинського, Покровська, Удачного, Білицького, Шевченка, Гришиного, Котлиного, Муравки, Молодецького та в бік Дорожнього й Сергіївки.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку зберігається складна ситуація. Росіяни намагаються посилити наступ у Покровську, наростивши кількість штурмової піхоти, далекобійної артилерії та дронових підрозділів. Попри постійний тиск, ЗСУ продовжують утримувати позиції в північній частині міста.

Завдяки активній протидії українських захисників окупанти сповільнили просування на Покровському відтинку. Зараз противник намагається активізуватися в напрямку Гришиного.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Берестка, Клебан-Бика, Русин Яру, Іванопілля, Іллінівки, Яблунівки, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямку Новосергіївки, Лимана, Дробишевого та Діброви. Загалом минулої доби тут відбулось 12 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував чотири рази, намагаючись просунутись у бік Закітного, Озерного та Різниківки.

На Краматорському напрямку противник провів чотири наступальнії дії в районах Часів Яру, Федорівки Другої, Бондарного і Маркового.

Читайте також:

• Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону
• У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами
• Росіяни залучають резерви для атак на Гришине і Ступочки: яка ситуація на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!