Наративи російської пропаганди про відсутність української культури, та української нації не дієздатні завдяки творчості українських поетів та письменників, які навіть під тиском царизму і тоталітаризмом радянської влади створювали літературне надбання нації.

Детально про життя і творчість одного з таких видатних українських письменників, який працював і творив у Бахмуті, розказує завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький.

Микола Чернявський: біографія

Серед видатних літературних імен, пов’язаних із Бахмутом, Микола Чернявський (1867 – 1938) посідає особливе місце. Першорядний поет і прозаїк, що належав до кола класиків української літератури, активний просвітянин і громадський діяч.

Сучасник Михайла Коцюбинського й Лесі Українки, він пережив події Української революції 1917 – 1921 років, піднесення й падіння незалежної держави – УНР, був свідком встановлення радянської влади, пройшов через криваві десятиліття комуністичного терору й врешті загинув, розстріляний за фальшивим звинуваченням у 1938 році. Єдина його провина полягала в тому, що він був свідомим українцем і діячем національної культури.

Микола Федорович Чернявський народився 22 грудня 1867 року (3 січня 1868 року за новим стилем) у селі Торська Олексіївка Бахмутського повіту в родині диякона. За кілька років його батька, Федора Степановича Чернявського, висвятили на священника й надали парафію в селі Новобожедарівка Слов’яносербського повіту. Це село над Сіверським Дінцем сусідило з козачими станицями донців. В одній з таких станиць, Митякинській, хлопець здобув початкову освіту в народній школі. Згодом навчався в приватній школі в Луганську.

Життя і громадська діяльність в Бахмуті

У 1878 році Микола Чернявський вступив до Бахмутського духовного училища, а в 1883 році закінчив його, вступивши до Катеринославської духовної семінарії. Саме в ці роки почалася його літературна творчість і відбулося навернення до рідного слова насамперед під враженням від  шевченкового “Кобзаря”. Перші свої вірші юний поет складав російською мовою в 1884 – 1885 роках і всі їх знищив, потім вже писав українською.

По закінченні семінарії, в 1889 році повернувся до Бахмутського духовного училища, де працював наступні дванадцять років. У 1893 році молодий викладач співів одружився з Софією Василівною Смирницькою, дочкою вчителя Бахмутського духовного училища. Перша його поетична збірка “Пісні кохання” надрукована в Харкові в 1895 році. На примірнику, який зберігається в Бахмутському краєзнавчому музеї (переданий на зберігання онукою поета Тетяною Медведєвою), є напис: “Дорогой моей Соне от любящего сердца, 1895, Авг. 22”

Друга збірка віршів М. Чернявського під назвою “Донецькі сонети” побачила світ у Бахмуті в 1898 році в друкарні Гріліхеса. Невдовзі у Бахмуті за його редакцією вийшло іще декілька книжок, зокрема “Оповідання” П. Куліша та меморіальні видання “Пантелеймон Олександрович Куліш” і “Щирі сльози над могилою П.О. Куліша”. Це перші відомі нам книжкові видання українською мовою в повітовому центрі шахтарського краю.

Крім літературної та викладацької діяльності, Микола Чернявський разом із дружиною брав активну участь у культурному житті міста. Їхні прізвища значаться у переліку засновників музично-драматичного товариства в Бахмуті в 1900 році. Це товариство ставило за мету розвиток музичної, літературної та драматичної просвіти в місті, влаштовувало літературні вечори, самодіяльні вистави та концерти. Воно проіснувало до 1917 року.

У 1901 році Чернявський отримав запрошення від Чернігівської земської управи на роботу земським статистиком. Підписане воно було діловодом управи Михайлом Коцюбинським. Як не дивно, це прізвище доволі вже знаного на той час українського прозаїка було невідоме Чернявському. Лише згодом у Чернігові вони зблизились на ґрунті спільних літературних зацікавлень, дружили сім’ями, разом видали літературні альманахи «Дубове листя» та «З потоку життя». Потоваришував Чернявський також із іншим видатним сучасником-літератором – Борисом Грінченком.

В 1903 році М.Ф. Чернявський переїздить до Херсона, де став до праці в губернській земській управі. В цьому ж році вийшла друком збірка його поезій “Зорі”. Саме в цей період широко розгортається його прозова творчість. Він пише повісті “Весняна повідь” (1906), “Варвари” (1908) та “Душа поета” (1914) та інші. Саме художня проза становить більшу частину творчого доробку Миколи Чернявського.

На роки Української революції (1917 – 1921) припадає найбільша активізація творчої та громадської діяльності Чернявського. Він очолив товариство “Українська хата в Херсоні”, організовував перші українські мітинги в місті, долучився до заснування регіонального осередку товариства “Просвіта”.

У 1920 році в Херсоні було видано вісім його книжок: три книги поезій, три прозові збірки та дві книжки  спогадів – про М. Коцюбинського» і про Б. Грінченка. Наприкінці 1920-х років харківське видавництво “Рух” видало десятитомне зібрання творів М. Чернявського.

Останнє десятиліття було важким для літнього й хворого письменника. Радянська влада боролася з “ворогами народу”, з ініціаторами національного відродження.

Довгий час вважалося, що письменник загинув у таборі в 1946 році. Саме така дата значилася у свідоцтві про смерть, яке отримала родина. Тільки в роки незалежної України дослідники знайшли документи й встановили, що його було розстріляно в ніч з 19 на 20 січня 1938 року. Посмертно був реабілітований в 1950-х роках, і потім вдруге – вже в незалежній Україні.

Своєю творчістю Микола Чернявський ввійшов до українського письменства як співець Донеччини й таврійських степів, нелегкої праці селянина-степовика, одним із перших у літературі відобразив важке й безпросвітне життя донецького шахтаря. Заповітом нащадкам стали натхненні рядки поезії Миколи Чернявського:

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік…

Примітка. Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту “Громадськість за демократизацію”, який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО “Бахмутська Фортеця” і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Читайте також:

• Бахмут утворився завдяки українським козакам, а не за велінням Івана Грозного
• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Там, де народжуються янголи в білих халатах: ювілей Бахмутського медичного коледжу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати від 50% до 100% середнього доходу за період тимчасової непрацездатності.

Детальніше про умови нарахування повної суми допомоги — у матеріалі.

Загальні умови розрахунку виплат

Допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується на основі офіційного страхового стажу працівника. Сума виплат становить 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати. Компенсацію у розмірі 100% отримують ті застраховані особи, які набули понад вісім років страхового стажу.

Окремі групи громадян отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати без врахування тривалості страхового стажу. До цих категорій належать:

• ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сімей загиблих ветеранів війни та захисників України;
• громадяни, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• один із батьків або особа, яка їх замінює, під час догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Умови для працівників простору “Дія Сіті”

Працівникам та гіг-спеціалістам резидента “Дія Сіті” лікарняні виплачуються за окремим принципом. Для цих застрахованих осіб розмір допомоги розраховується без прив’язки до набутого страхового стажу. Виплата здійснюється у повному розмірі заробітної плати, з якої фактично були сплачені страхові внески.

Виплати при нещасних випадках та вагітності

Стовідсоткова оплата оподатковуваного доходу гарантується ще у кількох випадках без вимог до кількості років стажу. У повному обсязі виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або через професійне захворювання. Також у розмірі 100% розраховується і надається допомога по вагітності та пологах.

Читайте також:

Допомога з безробіттю: як самостійно розрахувати виплати у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Кременчук відбулося прощання та поховання Сергія Сергіянського, українського військовослужбовця родом із Бахмута. Церемонію провели 13 травня 2026 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Поховання Сергія Сергіянського

Сергія Сергіянського поховали 13 травня на Свіштовському кладовищі у місті Кременчук. Чоловік народився в Бахмуті та брав участь у бойових діях, забезпечуючи оборону території та незалежності України.

Церемонія прощання з Сергієм Сергіянським пройшла у Свято-Миколаївському соборі Кременчука. Родина військовослужбовця висловила вдячність усім присутнім за присутність та підтримку під час проведення поховання.

Нагадаємо, що 3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сергіянський з Бахмута. Із 19 квітня 2025 року він брав участь у бойових діях на Сумському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у підрозділі САБ. Із вересня 2025 року тримав оборону на Костянтинівському напрямку.

Відомо, що 4 грудня 2025 року Сергія Сергіянського нагородили “Золотим хрестом” за успішне виконання бойових завдань та героїзм, повідомив друг Сергія, Олександр Шепеленко.

Читайте також:

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!