2022 рік для Бахмуту став роком потрясінь та викликів через повномасштабне вторгнення росії. Місто не дивлячись на постійні обстріли та руйнування, продовжувало життя й працювало на благо містян. Міська Рада підводить підсумки року та оприлюднює наслідки обстрілів міста ворогом.

Росія руйнує 

Через постійні обстріли ворога понад чотири місяці наша громада потерпає від руйнувань та пожеж. Станом на 31 січня, 2022 року багатоквартирний житловий фонд по Бахмутські міській територіальній громаді складав 11 гуртожитків та 674 багатоквартирних будинків. В самому Бахмуті 614 будинків. 

Внаслідок постійних обстрілів пошкоджено 4101 житловий будинок з них: 355 багатоквартирних та 3746 приватних.

Магазини, бази, торговельні павільйони, склади будівельних матеріалів та інші об’єкти послуг окупанти щодня  знищують пострілами.

Наразі, повністю зруйновані наступні об’єкти:

• Магазини та торговельні павільйони розташовані на території ПП «Торгово промисловий комплекс» по вул.Торговій,18.
• Магазини «Фокстрот» та «Меблі» по вул. Незалежності, 81.
• Магазин «Калач» по вул. Захисників України,1.
• Торговельні павільйони по вул. Космонавтів, 5.
• Торгова база «Реал строй» по вул. Леваневського, 16 б.
• Торгова база  по вул. Садовій, 66.
• Станція технічного обслуговування авто по вул. Горбатова, 69.
• Автозаправки «Гефест» по вул. Горбатова, 80 та вул. Незалежності, 220.
• Торговий комплекс «Україна» по вул. Горбатова, 27.
• Магазин  розливу води по вул. Горбатова, 4.
• Цех із переробки риби та магазин «Азов» по вул. Ростовській, 1.
• Кафе «Хуторок» по вул. Садовій, 141.
• Готель «Атлантик» по вул. Свободи, 20 а.
• Готель «Україна» по вул. Миру, 54.

Загалом, різної міри пошкодження мають близько 300 об’єктів. Відбудова міста для його початкового вигляду (мова йде про вигляд до 24 лютого) може тривати не один рік, зауважують в міськраді.

Зима в Бахмуті 

Ця зима є найважчою в історії нашої незалежності. На сьогодні у громаді повністю відсутнє газо- та водопостачання, немає світла, майже не працює зв’язок, відсутній інтернет. Значних руйнувань зазнала дорожньо-транспортна інфраструктура: дороги, мости, зупинки, парки, вулична мережа.

Водопостачання та водовідведення

Понівечений Бахмут. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Пошкодження водопровідних мереж у наслідок ворожих обстрілів складає 30 %, на 25 % знищено каналізаційні мережі, є руйнації  будівель на  водозаборах питної води у с. Кліщіївка та  с. Іванівське, на конструктивах резервуарів «Західний» та «Східний», пошкоджено 6 каналізаційних  насосних станцій, від уламків снарядів пошкоджені огорожа, будівлі очисних споруд м. Бахмут. 

Значних ушкоджень зазнала база підприємства: адмінбудівля, двоповерхова будівля служби реалізації, комплекс АЗС, ремонтні  майстерні, котельня, знищено і пошкоджено автомобілі підприємства.

Транспорт

Внаслідок ворожих обстрілів пошкоджено 12 та зруйновано вщент 12 тролейбусів, 3 тягові підстанції, знищена контактна мережа, на території підприємства пошкоджена адмінбудівля, виробничі корпуси. Загалом, спалено 12 одиниць автотранспорту. 

Медицина 

За  час російської агресії всі будівлі та приміщення комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я мають пошкодження або повністю зруйновані.

Через активні бойові дії неможливо визначити ступінь руйнувань медичних закладів у населених пунктах: Зайцеве, Клинове, Кліщіївка та Зеленопілля.

В КНП «БЛІЛ м. Бахмут» пошкоджено лікувальні корпуси №1, 2, 3, 4, діагностичний корпус, будівлю пологового відділення, пральні, гараж, харчоблок, що становить 70% від загальної забудови КНП «БЛІЛ м. Бахмут».

Заклади освіти 

Від бомбардувань та обстрілів наявні пошкодження різного ступеня всіх 46 закладів шкільної та дошкільної освіти, а також будівлі комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр м. Бахмут» та Управління освіти. Значних пошкоджень та руйнувань зазнали заклади дошкільної освіти –  «Малятко» (с. Опитне), «Берізка» (с. Зеленопілля), «Івушка» (с. Зайцеве),  «Калинонька» (с. Клинове). У Бахмуті – сім садочків,  п’ять шкіл, НВК №11, а також Зайцівський, Клинівський, Опитненський заклади загальної середньої освіти, Покровський НВК та вщент вигорів Бахмутський міський центр дітей та юнацтва.

Внаслідок активних бойових дій навчальні корпуси та гуртожитки закладів вищої, фахової передвищої та професійно технічної освіти зруйновані або значно пошкоджені. 

Заклади культури

Бахмутський міський народний дім. Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

До повномасштабної російської агресії на території Бахмутської громади працювали 28 закладів культури. Через ворожі обстріли зруйновано повністю – 17 (61%) закладів культури, зруйновано частково – 11 (39%), не має жодного вцілілого закладу.

Спорт 

Спортивна інфраструктура міста зазнала значних руйнувань, пошкодження деяких об’єктів сягають 100%.  Внаслідок ворожих обстрілів постраждали спортивні та адміністративні споруди, гордість нашого міста база олімпійської та паралімпійської підготовки спортсменів легкоатлетичного комплексу СК «Металург». Також є незначні ушкодження спортивного майданчика по вул. Ювілейна, 81А.

Фото: Роман Потапенко для Бахмут.IN.UA

Читайте також: Тенденції 2022: що стало з Бахмутом і бахмутянами

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

В Україні створили Централізовану закупівельну організацію (ЦЗО) для Державного агентства відновлення. Новий орган допомагатиме прозоріше використовувати кошти.

Про це повідомили в Агентстві відновлення.

Відновлення України

Рішення про створення Централізованої закупівельної агенції було ухвалено в Кабінеті міністрів ще 1 квітня. Структура вже запрацювала. Загальну роботу ЦЗО координуватиме Агентство відновлення. Закупівлі через ЦЗО почнуть після наказу Агентства відновлення. Незабаром презентують модель закупівельної організації. Також оголосять конкурс на відбір керівника.

“Стандарти ЄС, мінімізація корупційних ризиків та оптимізація витрат — основні принципи роботи ЦЗО. Ми закладаємо фундамент чесної, міжнародно визнаної системи закупівель відновлення“, — наголошує голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин.

Функції закупівельної організації виконуватиме державне підприємство “Інфраструктурні проєкти”, яке має покращувати якість процедури закупівель для будівництва, визначивши єдині вимоги, систему контролю та звітності.

Через новоутворену організацію закуповуватимуть експертизу будівництва, технагляд, інженерні послуги, будівельні роботи та необхідні матеріали, а також утримання доріг. Все це проходитиме через відкриті торги.

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги станом на 2025 рік
• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• Житло для переселенців у Гостомелі: що відомо про будівництво для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.

Більше про зустріч читайте в матеріалі.

Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.

Для чого потрібні діалогові формати?

Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.

“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.

За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч,  майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.

“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.

Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.

Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.

Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська

Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.

Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.

“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.

Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.

“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.

Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.

“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.

Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі.
Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді. 

Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?

Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.

“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.

Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.

Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.

Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Громадськість Донеччини й Луганщини обговорить виклики й кейси деокупованих громад: як долучитися до обговорення
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!