Точна кількість зруйнованих будівель у Бахмуті як і в Україні в цілому залишається невідомою через постійне оновлення цієї цифри і неможливість зібрати повні дані. Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася, як українці на деокупованих та відносно безпечних територіях вже розпочали відбудову своїми руками, що пропонує держава і який досвід можна перейняти Бахмуту, а бахмутянам допомогти відновити рідне місто за допомогою смартфона.

БУР почався зі сходу

Волонтерська організація «Будуємо Україну разом» (БУР) працює в Україні з 2014 рокуі. Проєкт був створений як об’єднання ентузіастів, котрі готові своїми руками відбудували чи зводити з нуля зруйновані у війні з росією будівлі. З того часу активісти розвивалися, залучали нові інвестиції та стали як ніколи затребувані після 24 лютого.

На своїх сторінках у соцмережах волонтери БУР регулярно діляться успіхами та проблемами, розповідають про виконану роботу. За словами глави проєкту Юрія Дідули, наразі члени організації зосереджені на приведенні в житловий стан гуртожитків у західних регіонах країни та відновленні зруйнованих будівель на деокупованих територіях. Завдяки цьому переселенці зможуть жити у прийнятних умовах до кінця війни, а мешканці Чернігівської та Харківської областей – повернутися додому.

З моменту створення організації в БУР вдалося залучити понад п’ять тисяч волонтерів. Свого часу вони допомагали відбудовувати Слов’янськ, Краматорськ, Світлодарськ та інші прифронтові міста. Влітку цього року вони взяли участь у відновленні будівлі підрозділу ДСНС у Макарові.

Раніше активістів запрошували місцеві територіальні громади, які хотіли не просто відбудувати приміщення, а й залучити до міста молодь, що вигідно з туристичної та репутаційної точки зору. Нині ж волонтери розуміють, що багато жителів східних регіонів «не знають, за що братися», тому в БУР мають намір самостійно приїжджати до зруйнованих населених пунктів з власними людськими ресурсами та матеріалами.

Приєднатися до команди може будь-хто старше 18 років. Для цього необхідно заповнити анкету на сайті організації та обрати одне з міст, в якому зараз працюють волонтери. Протягом усієї програми організатори забезпечують проживання, харчування та розважальну програму. Членський внесок для кожного нового учасника складає 400 гривень.

Людям, які розбирають завали, складніше «щось втюхати»

Крім того, у серпні журналісти «Бабеля» докладно розповіли про самоорганізацію мешканців Чернігівської області, які вирішили власноруч відновити зруйновані через війну будівлі. До них приєдналися волонтери громадської організації «Бо можемо». Член об’єднання Андрій Галюга розповів, що поки що добровольці розбирають завали постраждалих будівель, а відбудову розпочнуть дещо пізніше.

«Наше завдання – дати надію. Коли людина приходить на згарище свого будинку, вона розгублена. Але згодом бачить підтримку, бачить, що її не забули. Ідея руху – довести, що ось так можна. За нашим прикладом вже організуються в інших районах та селах. Не треба тільки чекати на гуманітарку і стояти з простягнутою рукою. Треба гуртуватися. Приходять та приїжджають сусіди, друзі, незнайомці», – розповів Галюга.

За його словами, окрім практичної допомоги та підтримки один одного, спільна робота місцевих жителів несе користь і у довгостроковій перспективі: людям, які самі на щось здатні, «складніше буде потім на виборах щось втюхати», – стверджує він. На думку активіста, це один з чинників формування громадянського суспільства.

Відбудову фінансує Європейський інвестиційний банк

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов 13 вересня взяв участь у спільному звіті щодо оцінки нинішніх потреб для відновлення України (RDNA). У Брюсселі українські та європейські політики обговорювали відновлення житлового фонду й пам’яток архітектури. Але зведення перших, звісно, ​​у пріоритеті. Про те, як переселенці можуть отримати тимчасове житло, ми писали у попередньому матеріалі.

«План, який розробив Уряд, зараз має у фокусі насамперед деокуповані, безпечні та підконтрольні території, де вже не ведуться бої та не дістає звичайна артилерія. Території, куди повертаються українці. План Уряду включає відновлення критичної, соціальної та житлової інфраструктури», – сказав він на зустрічі.

Олексій Чернишов (на передньому плані) 

У серпні міністерство розвитку громад та територій оголосило конкурс на відбір анкет для участі у «Програмі відновлення України». Європейський інвестиційний банк виділить 340 мільйонів євро на відновлення соціальної інфраструктури та об’єктів житлово-комунального господарства. Йдеться про регіони, які найбільше постраждали від військових дій, а також про ті області, куди поїхало найбільше переселенців.

На першому етапі переможець конкурсу отримає на фінансування проєкту 200 мільйонів євро. Щоб подати заявку, будівля, яку потрібно відновити чи збудувати з нуля, має перебувати у комунальній власності або бути переданою державі на наступні 20 років.

Крім того, місцевий бюджет повинен мати можливість приєднатися до фінансування проєкту, сплачувати ПДВ, комісію за конвертацію валюти, страховку та забезпечувати авторський нагляд. Також місцеві органи влади мають утримувати об’єкт під час його цільового використання.

Будівництво або відновлення будівлі може тривати від одного до трьох років, а під час розробки проєктної документації мають бути враховані суспільні інтереси. 

«Зокрема, це оновлення чи будівництво нових навчальних закладів, ЦНАПів, медичних чи адміністративних установ. А також капітальний ремонт чи реконструкція критичної інфраструктури та будинків для проживання переселенців», – зазначив Чернишов.

Гостро стоїть і питання фінансуванням матеріалів, які необхідні для відновлення наявних чи будівництва нових об’єктів інфраструктури. Щоб запобігати дефіциту, заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська регулярно бере участь у засіданнях Оперативного штабу з забезпечення будівельними матеріалами. За її словами, найбільш постраждалі від війни регіони зараз потребують скла, покрівельних та теплоізоляційних матеріалів. Натомість будівельному ринку існують проблеми з матеріалами.

Також Олексій Чернишов у розмові із журналістами згадав особливу сучасну технологію відновлення зруйнованих будинків – нарощування моноліту. За його словами, саме у такий спосіб в Києві вже почали відбудовувати постраждалі від обстрілу будівлі. Однак розкривати деталі інноваційного методу він відмовився.

Який досвід варто запозичити у Бучі?

ЗСУ звільнили Бучу у квітні цього року, але перші завали почали розбирати лише у липні. Місцевим радам знадобився якийсь час, щоб знайти інвесторів для таких об’ємних демонтажних робіт. За словами мера міста Анатолія Федорука, значну допомогу в цьому надали благодійні фонди GEM та Life Quality Found.

Зруйновані під час окупації населені пункти Київської області ще не почали відновлювати об’єкти архітектури, оскільки у пріоритеті – вирішення першочергових соціальних проблем. Після закінчення війни у ​​таких самих умовах опиниться і Бахмут.

Вже в серпні стало відомо про підписання мером Бучі угоди з благодійною організацією «Фонд БалбекБюро», яка взяла на себе зобов’язання за сто днів побудувати модульне містечко нового типу. Перші 15 сімей, які поселять у житлові блоки, зможуть також користуватись коворкінгами на першому поверсі.

Окрім цього, міжнародні благодійні організації та іноземні будівельні фірми регулярно пропонують свою допомогу з матеріалами та безпосередньо будівництвом нових житлових будинків на заміну зруйнованим. Всі такі проєкти зараз перебувають на етапах підготовки або початку спорудження будівель, проте без масштабної кампанії з привернення уваги громадськості до проблем міста це було б неможливо.

Одним зі способів вдалого залучення коштів і проведення інформаційної кампанії став випуск пам’ятних монет про трагедію Бучі. Ідея належить місцевим жителям, тому адміністрації міста передадуть лише п’яту частину виручених коштів.

Меру Бучі та його помічникам вдалося домогтися передачі екскаваторів та іншої необхідної техніки. У червні «Червоний хрест» передав місту три екскаватори. Вже за місяць Буча отримала ще один екскаватор та сміттєвоз.

В Ірпені працюють добровольці, а влада стукається у всі двері

Проте в Ірпені показали, що на перших етапах ентузіазм також може стати дієвим інструментом. Так, наприкінці липня місцеві добровольчі батальйони зібралися разом, щоб розібрати завали та розпочати підготовку до відновлення пошкоджених будівель. За належної старанності та бажання відбудувати рідне місто бахмутяни могли б повторити досвід мешканців Ірпеня.

У липні мер Ірпеня Олександр Маркушин розповів про укладання побратимства з європейськими містами. Як наслідок, португальське містечко Кашкайш виділило 500 тисяч євро на відновлення одного з дитячих садків Ірпеня. Допомога настільки суттєва, що на території установи планують створити басейн. Згідно з попереднім планом, при такому фінансуванні відбудова має тривати всього кілька місяців.

Своєю чергою підписання Меморандуму про співпрацю з Асоціацією мерів Франції дозволило адміністрації Ірпеня провести своєрідний тендер на безкоштовне

відновлення багатоповерхових будинків. Проєкт презентували міжнародним партнерам, після чого кожен з них міг запропонувати свій варіант, оцінити власні можливості та приєднатися до відновлення міста. За таким же принципом мер Ірпеня заручився підтримкою американського міста Мілуокі та німецького Борна.

Крім того, після багаторазових переговорів з приватними забудовниками України політики й активісти міста змогли домовитися про передачу різних обсягів цегли та інших матеріалів. Голова інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк розповів, що заявки на фінансування відновлення квартир та будинків можуть подавати як місцеві політики від імені громадян, так і самі місцеві жителі.

Чого бракує на рівні законодавства?

Але це стане можливим, коли держава остаточно визначить порядок компенсацій за капітальний ремонт та будівництво з нуля, а також схвалить цільове фінансування конкретного населеного пункту. Поки що існує лише алгоритм виплат за частковий ремонт, заміну вікон тощо. За словами Карплюка, розраховувати на державу до закінчення активних бойових дій не слід, оскільки значна частина бюджету йде на оборонно-промисловий комплекс.

Тому фінансування капітальних будівельних чи ремонтних робіт поки що можливе за двома сценаріями: залучення іноземних інвесторів чи очікування вдалого моменту, коли уряд зможе дозволити собі такі витрати. У другому випадку йдеться про невизначений період після закінчення війни.

Чи можливо відбудувати пам’ятки архітектури?

Набагато складніше розробити план відбудови рідкісних архітектурних пам’яток. Причин у цього кілька: різний ступінь руйнування, потреба в індивідуальному підході, низький рівень пріоритетності. Бо у випадку з архітектурними пам’ятками це буде не відбудова, а реконструкція. Ще до війни для залучення організацій, які мають дозвіл та досвід, потрібно було досить довго чекати.

Пошкоджений ворожими обстрілами Харківський національний університет імені Каразіна 

Однак саме за визначними пам’ятками українці в евакуації сумують найбільше, саме з ними асоціюють рідні міста та власну ідентичність. Ми спробували дізнатися, хто вже зараз готується до будівельних робіт над об’єктами столітньої давності. Знайшли лише кілька ентузіастів і всього одну таку ініціативу, яку фінансує держава.

3D моделі допоможуть при відбудові пам’яток архітектури

Серед них столичний архітектор Сергій Ревенко, котрий вже прославився завдяки проєкту «Scan UA». За допомогою квадрокоптера, лазерного сканування та безлічі фотографій з різних ракурсів він намагається зафіксувати напівзруйновані архітектурні пам’ятники, щоб створити на їх основі 3D-моделі та в майбутньому допомогти у відновленні будівель. Спочатку Сергія залучили до виконання такої роботи перед створенням меморіального комплексу біля знаменитого Ірпінського мосту.

Так зародилася ідея створити віртуальну базу унікальних будівель, що постраждали від війни. Наразі будь-який бажаючий може переглянути тривимірні моделі восьми будівель та монументів, у розробці знаходяться ще понад 20. Сергій розповів журналістам, що був вражений масштабами руйнувань культурної спадщини України. У вільний час він намагається зафіксувати якнайбільше об’єктів. Один із них – Вознесенська церква у селі Лукашівці, що на Чернігівщині.

«Росіяни влаштували в ній склад боєприпасів, які українським військовим довелося знищити. Внаслідок обстрілів та пожеж були сильно пошкоджені стіни та дах, вибиті вікна», – ділиться він.

Ревенко вважає, що детальні 3D моделі повинні допомогти при відбудові пам’яток архітектури. Якщо на пошук фінансування знадобиться занадто багато часу і врятувати ці будівлі не вдасться, тривимірні зображення можуть стати єдиним місцем, де можна буде насолодитися визначними пам’ятками.

В Україні створюють перелік пошкоджених культурних пам’яток

Міністерство культури та інформаційної політики України також розробило платформу, на якій будь-хто може внести дані про пошкоджені об’єкти культурної спадщини. Проєкт «Збережіть українську культуру» зазначає, що кошти будуть спрямовані на охорону, евакуацію, оцифрування, захист та збереження культурних цінностей, підтримку діяльності закладів культури та мистецтва, креативних індустрій, котрі пошкоджено або зруйновано внаслідок бойових дій під час російської війни проти України.

Від ворожої агресії вже постраждали понад 400 українських об’єктів та пам’яток культури й архітектури. Ще більше перебувають під щоденною загрозою бомбардувань з боку росії. Метою проєкту є привернення уваги до військових злочинів країни-агресора в Україні, відновлення та збереження об’єктів культурної спадщини України, які постраждали від військової агресії та загалом популяризації української культури у всьому світі. 

Окрім того, автори ініціативи розраховують задокументувати злочини рф проти українських архітектурних шедеврів й залучити меценатів, донорів, представників світових урядів до збереження української культурної спадщини та для їх відновлення.

«Центри багатьох міст серйозно пошкоджені. У деяких з них є об’єкти та пам’ятники, які датуються XI століттям. Це цілий культурний прошарок, який зараз опинився під загрозою», – процитувало Міністерство культури директора центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Лазара Елунду.

Творці згаданого вище проєкту підготували й базу постраждалих архітектурних цінностей з англійським перекладом на окремому сайті. Автори вважають, що розголошення допоможе швидше зібрати кошти на їхнє відновлення. Посеред іншого, до переліку потрапили бахмутська мечеть Бахмут-1.

Мечеть Аль-Кадар

Міжнародні ініціативи відновлення культурної спадщини

Частину постраждалих будівель справді вдасться відновити, проте деякі з них доведеться зводити з нуля. Допомогти зі створенням комфортних для українців умов вже пообіцяв відомий японський архітектор Хірокі Мацура. У нашій країні його знають завдяки головній площі UNIT.City у Києві. Він же розробив новий дизайн для культового в Баку комплексу «Моноліт».

Оновлений проєкт «Моноліту»

Головний принцип роботи Хірокі Мацури – не створювати повністю новий міський простір, а вписати його в існуючі реалії й максимально гармонійно поєднати з природними елементами та історичною забудовою. Друге фундаментальне правило, яке він популяризує у своїх проєктах «MADMA urbanism+landscape» та «MASA architects» – простота та комплексний підхід. Задум має бути таким, щоб його могли планомірно втілити різні підрядники за 40 та навіть 50 років.

UNIT.City

Насамперед Хірокі Мацура візьме участь у відбудові Ірпеня – про це вже домовився міський голова Олександр Маркушин. Потім архітектор зможе розглянути ще кілька пропозицій роботи від представників українських територіальних громад.

Досвід Бахмута за часів Другої світової війни

Ми вже писали про досвід колективного відновлення бахмутських архітектурних шедеврів у минулому матеріалі. Завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Аркадійович Корнацький розповів журналістам, що після Другої світової війни більшість будівель міста без проблем відновили, частину з них замінили на нові. Одна з найбільш постраждалих будівель, що вистояла до нашого часу – бахмутський Палац культури імені Мартинова. 

У період окупації будівля палацу повністю вигоріла всередині, частина стін обсипалась. З 1945 до 1948 року ремонтні роботи велися так званим методом «народного будівництва». Тобто, кожне підприємство та громадянин міста тією чи іншою мірою брали участь у постачанні необхідних матеріалів чи безпосередньо у будівельних роботах.

Сьогодні будівля опинилася в подібній ситуації після обстрілу армії рф, повністю вигоріла концертна зала та суміжні приміщення.

Долучитися до відновлення архітектурних пам’яток можна вже зараз

Починаючи з 2010 року, Вікіпедія щорічно проводить фотоконкурс «Вікі любить пам’ятники» (Wiki Loves Monuments). Книга рекордів Гіннеса визнала ініціативу найбільшим фотоконкурсом у світі, лише в Україні за останні 10 років 350 тисяч громадян поділилися фотографіями понад 39 тисяч пам’яток архітектури. Зокрема, можна завантажувати знімки будинків, палаців, монументів тощо.

Церква Різдва. Новобіла. Найкраще фото Луганської області. Фото: Андрій Шейко

Подати заявку можна з 1 до 31 жовтня, участь можуть взяти усі охочі. Через військову агресію росії цього року умови конкурсу для України змінили: завантажити можна лише фото, зроблені до 23 лютого включно. Головна умова – фотографії або відео повинні бути власного авторства та виконані з дотриманням технічних тонкощів.

Переможці отримають цінні призи й зможуть представити свої роботи на міжнародному рівні. Потім, за бажання, можна направити виручені кошти у фонд розвитку свого міста або створити власну благодійну організацію. Також є спеціальні номінації: можна завантажити в базу найбільшу кількість фотографій пам’яток архітектури у своєму регіоні або взяти участь у конкурсі вперше, це теж дасть певні переваги.

Палац. Самчики. Найкраще фото Хмельницької області. Фото: Сергій Зисько

Представники Вікіпедії в Україні зазначають, що зараз конкурс має особливе значення, оскільки війна з росією вже знищила безліч визначних споруд. Можливо, випадковий вдалий знімок у чиємусь телефоні – єдиний шанс насолодитися визначною пам’яткою архітектури, яку вже не вдасться відновити. Тому, окрім можливості допомогти у відбудові міста, кожен учасник конкурсу робить цінний внесок у збереження таких об’єктів хоча б у віртуальній бібліотеці.

Головне фото: об’єднання «Бо можемо»

Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа – сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів.

Бахмутська житлова компанія проводить першу закупівлю на роботи в Гощі. Розповідаємо, що саме планують зробити.

Житло для бахмутян в Гощі

За даними платформи Прозорро комунальне підприємство “Бахмутська житлова управляюча компанія” провело першу закупівлю у системі Прозорро, яка пов’язана з житловим проєктом для бахмутян в Гощі.

За 33 тисячі гривень замовили архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Роботи виконуватиме ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ЗЕМЛЕМІР”.

Йдеться про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Гощі в постійне користування бахмутській КП. На цих ділянках плануються роботи з будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Що передувало

Нагадаємо, що 20 червня у селищі Гоща Рівненської області виділили земельну ділянку для будівництва житлового кварталу для бахмутян. Таке рішення ухвалили депутати Гощанської селищної ради. Площа ділянки склала близько 6 гектарів.

Вперше проєкт житла для бахмутян презентували у листопаді 2024 року, на конференції Rebuild Ukraine. Він передбачає побудову невеликого району для бахмутян в Гощі. Попередня вартість такого проєкту складає 111 мільйонів доларів.

“Бахмут-Гоща”: хто може отримати житло, яке планують будувати для бахмутян, та чи буде воно в Баришівці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 травня в Києві пройшла конференція “(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення”. Захід організовано за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” як частину системної роботи зі створення діалогу між органами влади, місцевим самоврядуванням і громадянським суспільством. Формат заходу був спрямований на обговорення підходів до відновлення деокупованих і прифронтових територій, а також вироблення інституційних рішень, які дозволять громадам краще реагувати на виклики. З подібними ініціативами фонд працює не перший рік, і стабільність цієї підтримки є суттєвим фактором у довгостроковому плануванні.

Як заходи організовані Міжнародним фондом “Відродження” сприяють налагодженню довіри — розповіли виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” Олексій Орловський. Про важливість заходу також розповів Олександр Ярема, держсекретар Кабміну та співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”»

Примітка. Конференція відбулась за сприяння Міністерства розвитку громад та територій України, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Асоціації сприяння самоорганізації  населення, Центру політико-правових реформ (ЦППР), Платформи “Громадянське суспільство”, Громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток”, Міжнародного  фонду “Відродження”.

Міжнародний Фонд “Відродження”: як будувати міст довіри між громадою та владою

Міжнародний Фонд “Відродження” продовжує системну роботу, спрямовану на налагодження взаєморозуміння між представниками державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Одним з ключових напрямів діяльності залишається підтримка подій, які стають платформою для діалогу в умовах, коли цей діалог є особливо необхідним — у прифронтових і деокупованих громадах.

“Цей досвід вже має велику історію. Ми сподіваємось, що зможемо покращити наші політичні рішення та підходи. Хотіли би бачити ширше коло людей, розуміючи, які виклики в частині кваліфікованого людського потенціалу зараз ми маємо на теренах, які прилеглі до бойових дій, чи були деокуповані та зазнають зараз втрат. Розуміємо, що якогось єдиного та унікального рецепта тут немає”, — зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.

У нинішніх умовах організація таких заходів — це не просто обговорення, а спроба сформулювати прикладні рішення, адаптовані до українських реалій. Як підкреслює пан Сушко, міжнародних аналогів подібних ситуацій, які можна було б безпосередньо використати, фактично не існує.

“Не можна сказати, що ось уже є хтось, хто розв’язував такі задачі. Ніхто їх в такому обсязі не вирішував, тому нам доводиться самостійно намацувати шлях для того, щоб не дати перетворити наші громади, які зачепила війна у сіру зону, в якій не буде життя”, — аргументує він.

У цьому контексті ключовим залишається співпраця всіх рівнів влади, як центральної, так і місцевої, включно з військовими адміністраціями — у тісному контакті з громадянським суспільством. Без цього налагодити ефективне відновлення територій буде неможливо.

“Міжнародний Фонд “Відродження” працює у цій темі свідомо, це є частина нашої стратегії: допомогти впровадити ті шляхи рішень, які дадуть нам зберегти людський капітал, економічний ресурс та напрацювати той унікальний досвід виживання у розвитку”, — резюмує Олександр Сушко.

Ключова тема

Конференцію «(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення» провели у рамках ініціативи «Тиждень відкритого уряду», у столиці. Подія об’єднала представників центральної та місцевої влади, громадських ініціатив, експертів, щоб разом визначити шляхи подальшого розвитку територій, які зазнали впливу бойових дій чи залишаються поблизу лінії фронту.

“Це глобальний тиждень, який об’єднує партнерів, ініціативи, державу, громадські організації в проведенні різних публічних заходів, які демонструють прагнення діяти прозоро та бути відкритими до співпраці з громадою та відповідальними перед суспільством. Україна вже 14 років є членом цієї ініціативи, це приклад, який надихає”, — каже Олександр Ярема, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

У своїй промові Олександр Ярема нагадав про ініціативи, що стали результатом співпраці держави з громадянським суспільством, зокрема системи “Прозорро” та “Прозорро.Продажі”. Вони стали прикладами ефективного управління на принципах прозорості.

Сьогодні до ініціативи долучаються й громади на місцях. Через OGP Local – Ukrainian Resilience уже шість громад беруть активну участь у розбудові відкритого уряду на локальному рівні.

“Попри важкі обставини прифронтові громади та громади, які розташовані близько з лінією фронту демонструють стійкість, відповідальність, ініціативність у своїй роботі, у питаннях демократичного врядування та залучення громадян до прийняття рішень. Цінно для нас, що серед таких громад й Донеччина й Херсонщина та інші”, — наголошує пан Ярема.

Учасники конференції мали можливість обговорити не лише питання співпраці, а й пошук інституційних рішень, які дозволять громадам стабільно функціонувати в умовах невизначеності. Йдеться про безпекові аспекти, забезпечення базових послуг, а також про перегляд та удосконалення нормативної бази в частині роботи органів влади на територіях із військовими адміністраціями.

“Довіра громадян починається зі звичайних робочих процесів. Відкриті інституції, що ведуть діалог з людьми залучають їх до ухвалення рішень й звітують про свою діяльність. Це не лише ознака сучасного врядування, але й фундамент сильної держави”, — додає Олександр Ярема.

За його словами, участь громадян в ухваленні рішення — це не просто формальність, а стратегічна потреба. Саме ця співпраця допомогла Україні вистояти в перші тижні повномасштабного вторгнення й продовжує сприяти стійкості країни сьогодні.

Важливим є й розвиток публічного повноцінного діалогу органів влади, громадян, інститутів громадянського суспільства та поширення таких ефективних практик громадянської участі. Адже це важливо для України й в контексті руху до європейської спільноти і є нашими євроінтеграційними зобов’язаннями.

“Дуже важливого з боку секретаріату Кабінету Міністрів розвивати відкритість і участь на всіх рівнях. У минулому році Верховна Рада ухвалила закон “Про публічні консультації”, який створює правові основи для залучення громадян до політики на центральному та місцевому рівнях. Ми зараз працюємо над довгим планом дій ініціативи “Відкритий Уряд” і це також хороший інструмент для взаємодії держави та органів місцевого самоврядування”, — додає пан Ярема.

У межах конференції учасники та гості звернули увагу на ті теми, які досі залишаються чутливими, однак потребують обговорення вже сьогодні. Подібні майданчики якраз і створені для того, щоб ці непрості питання отримували своє місце в публічному діалозі, а не відкладалися на потім.

Йдеться, зокрема, про майбутнє проведення виборів на деокупованих та прифронтових територіях, а також про механізми компенсацій за зруйноване або пошкоджене майно громадян. Обидві теми мають вагоме суспільне значення та безпосередньо стосуються мільйонів українців, які постраждали внаслідок війни.

Формування рішень у цих сферах потребує виваженого підходу, широкого залучення представників громад, експертного середовища та державних інституцій. І саме завдяки ініціативам, підтриманим такими фондами, як Міжнародний фонд “Відродження”, вдається створювати простір, де складні питання можна обговорювати відкрито та предметно, з повагою до реалій і викликів, з якими стикається країна під час війни.

Вибори та права громад – чому це важливо навіть зараз

Попри те, що наразі вибори не на часі, у довгостроковій перспективі це питання вже зараз потребує обговорення. Як відзначив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, значна частина територій, прилеглих до бойових дій, поступово втрачає спроможність до повноцінного життя через постійні загрози. Однак у міжнародному вимірі Україна вже стикається з питанням: яким чином буде забезпечено право на голосування на таких територіях після завершення активної фази війни. 

Корнієнко наголошує, що досвід, який нині напрацьовує Україна, може стати унікальним для світу, адже глобальні безпекові виклики стають реальністю і для інших країн. Однак перед цим українське суспільство має усвідомити: питання виборів на прифронтових територіях — це спільна відповідальність, а не виключно справа окремих громад.

“Коли мова зайде про вибори, у більшій частині громад збережеться воєнний стан. Безпека може бути (ред. безпекові умови для проведення виборів), але людей там може не бути. Нам треба визначитися всім суспільством це не питання цих громад, це питання до всього суспільства: “Чи готові ми до того, що будуть громади, у яких три мільйони людей обирає мера, а в якогось 100 людей”, — пояснює Олександр Корнієнко.

Крім всього іншого, після війни треба знайти правильні механізми участі громадськості на прифронтових територіях, адже стандартні механізми тут не працюватимуть. 

Разом із тим, повернення людей у звільнені або прифронтові населені пункти неможливе без розв’язання питання житла. Значна частина внутрішньо переміщених осіб наразі позбавлена можливості отримати компенсацію за зруйноване майно — насамперед на тимчасово окупованих територіях. Це ще один приклад, коли співпраця між центральною владою, парламентом та урядовими структурами має виняткове значення. Цю тему комунікувала Олена Шуляк, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Олена Шуляк пояснює, що на законодавчому рівні по пошкодженому й зруйнованому житлу Комітет передбачив всі можливі механізми  для відшкодування й навіть на ТОТ. Наразі запуском цих механізмів займаються у Міністерстві розвитку громад й територій, 

“2023 рік ви пам’ятаєте так? Тоді ми говорили про Мелітопольський експеримент. Зараз технічні засоби надають можливість чітко зафіксувати де на ТОТ є руйнування, коли воно було, тип пошкодження. Моя особиста позиція ми повинні цей Мелітопольський експеримент і на Маріуполь і на Бахмут і на громади прифронтові де неможливо з погляду безпеки працювати 24/7 комісіям. Тут потрібно допомога уряду, бо якби парламент не хотів, як би ми не старалися з Сергієм Козирєвим, у нас самих нічого не вийде, бо ми все прописали й зафіксували й ухвалили”, — пояснює Олена Шуляк.

Вона додає, що поданий законопроєкт 11444 стосується зруйнованих населених пунктів. Згідно з ним, якщо житловий фонд у громаді зруйнований на понад 70%, то люди будуть отримують компенсацію без виїзду комісії, а все це житло прирівнюється до знищеного.

“Законопроєкт розглядатиме парламент, але без підтримки уряду у  таких питаннях, ми не можемо бути максимально ефективними”, — каже Шуляк.

Зустріч представників місцевого самоврядування, з Сумщини, Київщини, Донеччини  та інших областей, з центральною владою на одному майданчику стала важливим прикладом змістовного діалогу. Саме в таких форматах учасники можуть почути одне одного, узгодити бачення подальших дій і забезпечити реальну основу для ухвалення рішень, які матимуть довготривалі наслідки.

Завдяки послідовній підтримці подібних ініціатив, включно з тими, що реалізуються за сприяння Міжнародного фонду “Відродження”, вдається утримувати зв’язок між державними інституціями та громадами, і в складних умовах формувати майбутнє, в якому головну роль відіграє довіра до влади.

Чому діалог має відбуватись публічно

Конференції, подібні до тієї, що відбулася у рамках “Тижня відкритого уряду”, відіграють набагато важливішу роль, ніж просто професійні дискусії. Вони є необхідною платформою для відвертого обміну думками, усвідомлення реальних викликів та пошуку спільних рішень, особливо у питанні відновлення деокупованих і прифронтових територій.

Як зазначає Олексій Орловський, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, суспільству потрібно більше уваги приділяти майбутньому, і це не лише в контексті відбудови інфраструктури, а насамперед інституцій. Формування стійких місцевих органів влади, які здатні забезпечити стабільне життя громад, стане ключовим викликом у післявоєнний період.

“На мій погляд, тематика прифронтових й деокупованих громад в інформаційному полі досить специфічно висвітлюється. Це питання насамперед пов’язане з евакуацією та обстрілами, руйнуваннями тощо. Ми дуже мало говоримо про те, що має прийти після того, як наступить мир і після того, як ми деокупуємо ці території. Потрібно говорити про це публічно й шукати проблемні точки. Ця конференція про питання інституційного відновлення, це не про умовні стіни, про дахи про надання можливо якихось побутових послуг тощо. Ми говоримо про те як на цих територіях мають функціонувати інституції, ОМС на перспективу”, — пояснює Олексій Орловський.

Він наголошує, що сьогодні треба говорити, як залучати людей до ухвалення рішень та робити так, щоб голос громадянського суспільства був почутий представниками влади.

“Ця конференція приклад того, що ми намагаємося зібрати всіх представників сторін, аби проговорити проблемні моменти та визначати шляхи подальшого руху”, — каже директор програми “Демократія й належне врядування Міжнародного фонду “Відродження”.

Вже сьогодні є дослідження нам яким більше, ніж два роки працює аналітична група, це 4 громадські організації, які за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” проводять необхідну аналітику. Це:

• Асоціація сприяння самоорганізації населення Центр політико-правових реформ;
• Громадська ініціатива Луганщини;
•  “Асоціація “Відродження та розвиток”. 

Навіть при формуванні цього консорціуму Міжнародний фонд  “Відродження” залучив як представників аналітичних центрів національного рівня, так й представників місцевих організацій.

“Ця аналітика, яка вже значною мірою покладена у розробку певних законопроєктів на цю тему. Зокрема, говоримо про закон про цивільно військові адміністрації. Говоримо про певні зміни до нашого законодавства про правовий стан у час воєнного стану. Це якраз те, на що ми, сподіваюсь ми зможемо вийти. Й надалі з органами державної влади працювати над удосконаленням законодавства у цій сфері”, — каже Олексій Орловський.

Олена Головкіна, керівниця проєкту  громадської організації “Асоціація Відродження та Розвиток”, представниця Консорціуму організаторів конференції наголошує, що сьогодні їх організація продовжує працювати над рішенням та посиленням спроможності активістів українського сходу впливати на процеси відновлення регіонів та підтримки Циклу заходів Студії Сходу,  дозволяє обговорити важливі теми для майбутнього спільноти й сформувати власну позицію:

“Наші партнери зробили велику роботу у напрямках: це адміністративний устрій, публічне адміністрування, це кадри, які можуть нам знадобитися після відновлення і 4 — це саме громадська участь”.

Вона додає, що саме таке обговорення дає можливість рухатися далі.

На завершення дискусії Наталя Петренко, яка очолює Шульгинську ТГ на Луганщині, наголосила, що саме подібні заходи дозволяють говорити відкрито й предметно про реальні потреби громад. І хоча мова часто йде про складні процеси, в їх основі завжди мають бути люди: їхнє повернення, участь і довіра.

Публічний діалог між владою та суспільством — це не елемент формальності. Це передумова сильного місцевого самоврядування, яке здатне діяти у мирний час і в умовах кризи. Саме завдяки системній роботі Міжнародного фонду “Відродження” вдається підтримувати ці процеси, забезпечуючи сталість та ефективність інституційних рішень на рівні громад.

“Сьогодні на панелі був приклад діалогу і конструктиву. Я вважаю, що це місток. В контексті відновлення — це лише про будівлі й дахи та газопроводи, це про людей, про інституційну спроможність держави організовувати правильний підхід до управління, повернення до місцевого самоврядування, відновлення довіри та людського капіталу, – підсумовує пані Наталя.

До теми:

• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!