У черзі до лікаря часто можна почути, як пацієнти передпенсійного і пенсійного віку обмінюються інформацією про свій підвищений тиск. У нашому суспільстві гіпертонія особливо для людей за п’ятдесят вважається нормою. За статистикою кожна третя людина у світі страждає на артеріальну гіпертензію, саме так медики називають гіпертонію. Чим небезпечна гіпертонія, як її діагностують, лікують та попереджають нам розказав завідувач денного стаціонару терапевтичного профілю Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування міста Бахмута Ян Песін.

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це захворювання серцево-судинної системи, яке проявляється систематичним підвищенням артеріального тиску вище за 140/90 мм рт.ст.

Небезпека цього захворювання полягає в тому, що підвищений тиск запускає патологічні зміни в судинах та так званих «органах-мішенях»: серці, головному мозку, сітківці ока, нирках.

 Кількість хворих на гіпертонічну хворобу в Бахмутській ОТГ на кінець 2019 року склала 8524 особи. На кінець І кварталу 2020 року – 9022 особи, тобто за 3 місяці відбувся приріст – близько 500 осіб. Виявлено при профілактичних оглядах населення, що працює – 525 осіб, а це 4% від усіх оглянутих. Огляди працездатного населення проводяться у відділенні профілактики КНП “БЛІЛ м. Бахмут” шляхом підписання договорів з підприємствами, і під час таких оглядів,  за останні три роки, відсоток виявлених вперше хворих на артеріальну гіпертензію складає від 3,5 до 4.

Але в усьому світі, й Україна не виняток, спрацьовує формула: на гіпертонію хворіють близько 30% населення і лише 60% з них знають про те, що в них є підвищений артеріальний тиск, а лікуються лише 15%. Тому наведені дані Бахмутської ОТГ стосуються лише тих осіб, які активно звернулися за допомогою. Реальні цифри можуть бути вище за наведені принаймні у 2-3 рази.

За допомогою пульсаксіметру сімейний лікар визначає рівень насичення кисню в крові

та частоту серцевого ритму. Таку діагностику роблять кожному пацієнту.

Яка діагностика артеріальної гіпертензії існує?

Інструментальна діагностика цього стану досить проста – це вимірювання артеріального тиску тонометром з манжеткою на плечі. Після встановлення діагнозу лікар проводить додаткові обстеження для уточнення стану «органів-мішеней», і ця послідовність обстежень однакова в усьому світі: аналізи крові та сечі, електрокардіограма, ультразвукове дослідження серця та нирок, допплерографія судин, додаткові консультації ендокринолога, невролога, окуліста. Крім того, ці обстеження можуть виявити і симптоматичну гіпертензію (коли підвищений артеріальний тиск є тільки одним з проявів іншої хвороби – до 10% всіх випадків АГ). А клінічних симптомів даної хвороби тривалий час може і не бути.

Визначте, чи є ви в групі ризику, почніть з самодіагностики

Самодіагностика – нескладна. Важливе нагадування: не можна робити висновок про артеріальний тиск, орієнтуючись лише на власне самопочуття. Треба обов’язково придбати тонометр (автоматичний чи напівавтоматичний). Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати 140/90 мм рт.ст. А ще треба завести записник  самоконтролю артеріального тиску і заносити туди два щоденних вимірювання (вранці натщесерце та перед сном).

Існують декілька правил щодо вимірювання артеріального тиску:

– вимірювання повинно проходити в спокійному оточенні після 5-хвилинного відпочинку;

– манжета тонометра повинна охоплювати не менше 80% окружності плеча;

– манжета тонометра розташовується посередині плеча, її нижній край повинен бути на 2 – 2,5см вище ліктьової ямки, між нею та плечем може вільно проходити палець;

– вимірювання здійснюють не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилини на обох руках. До уваги беруться більш високі значення.

 Як лікувати та попереджати артеріальну гіпертензію? 

Важливою запорукою успіху в лікуванні буде виконання порад лікаря щодо зміни способу життя (ці ж заходи ефективні і в профілактиці):

– обмеження вживання солі;

– дотримання режиму фізичних навантажень;

– відмова від тютюнопаління та вживання спиртних напоїв;

– пожиттєвий прийом медикаментів (а не тільки тоді, коли погане самопочуття);

– контроль маси тіла;

– контроль рівня холестерину.

Прийом медикаментів, як вже зазначалося, пожиттєвий. Для лікування застосовуються препарати наступних груп (та їх комбінації): інгібітори АПФ; блокатори рецепторів ангіотензину-2; блокатори кальцієвих каналів; бета-адреноблокатори; діуретики.

Слід зазначити, що препарати для лікування артеріальної гіпертензії включені до державної програми «Доступні ліки» на первинній ланці медичної допомоги. Завдяки цій програмі пацієнти можуть отримувати ліки від АГ безкоштовно або з суттєвою знижкою. Згідно останніх Європейських рекомендацій пацієнту з самого початку хвороби треба призначати комбінацію з двох препаратів.

«Я – гіпертонік. А що ви хочете, мені за шістдесят. Приймаю різні препарати, якісь постійно, якісь при погіршенні самопочуття. Але за цією програмою «Доступні ліки» нічого не беру. Вони поставили туди найдешевші препарати, я такі не приймаю», – розказує мешканець Бахмута Валерій.

Заступниця головного лікаря Центру первинної медичної допомоги м.Бахмута Олена Сологуб пояснює:

«В програмі «Доступні ліки» немає комбінованих препаратів, справа не в ціні препарату. Звичайно, якщо в пігулці два препарату, то вони коштують дорожче ніж монопрепарат. Комбінації є різні, вони діють ефективніше. Ми часто не можемо призначити два монопрепарати з програми «Доступні ліки», бо одного препарату може там не бути».

Сологуб також повідомила, що під час кожного прийому, пацієнтам вимірюють тиск, роблять пульсаксиметрію. Якщо ви давно не зверталися до сімейного лікаря, то майте на увазі, що бажано раз на рік також зробити кардіограму.

Дослухайтеся до порад лікаря та піклуйтесь про себе!

Проект “Висвітлення медичної реформи у Бахмуті, Краматорську та Костянтинівці» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації, є виключно поглядами ГО «Бахмутська Фортеця» і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 10 травня 2026 року всі учасники цьогорічного національного мультипредметного тесту (НМТ) зможуть дізнатися дату, час і місце складання іспиту, а також отримати запрошення.

Про це повідомили представники Українскього центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Коли з’являться запрошення на НМТ-2026 року

Дізнатися деталі можна виключно через персональний кабінет учасника до 10 травня 2026 року, тобто не пізніше ніж за десять календарних днів до початку основних сесій НМТ. УЦОЯО наголошує, що жодних повідомлень в SMS або на електронну пошту надсилати не будуть. Згодом у цьому ж кабінеті з’явиться вкладка з результатами складеного тесту.

У сформованому запрошенні вкажуть:

• точну дату та час початку тестування;
• адресу тимчасового екзаменаційного центру (ТЕЦ).

Правила інформаційної безпеки

Точне місце проведення іспиту є конфіденційною інформацією. Аби не наражати на небезпеку себе та інших, учасників наполегливо просять:

• не розголошувати та не публікувати адреси екзаменаційних центрів;
• не передавати свої логіни, паролі та інші персональні дані стороннім;
• не довіряти сумнівним Telegram-каналам чи сайтам, які пропонують “швидкий доступ” до інформації про НМТ.

Для підготовки та отримання достовірної інформації варто користуватися виключно офіційними ресурсами УЦОЯО.

Читайте також:

НМТ і ЗНО: в чому різниця між фінальними іспитами для школярів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!