Сьогодні, 19 листопада, минає 1000 днів повномасштабного вторгнення та 3 926 доба війни. Попри прогнози про те, що Україна не вистоїть та впаде — вже 1000 днів українські військові виборюють кожен сантиметр землі. За 1000 днів Бахмут змінився до невпізнаваності, змінилися і його люди.

До пам’ятної дати редакція публікує 10 особливих світлин з Бахмута.

Лютий 2022 року. Бахмутяни здають кров

27 лютого 2022 року. Минуло лише кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, але бахмутяни вже згуртовані. Біля дитячої поліклініки на Ювілейній утворилися черги охочих здати кров. Тих, кого не встигали прийняти, записували на наступний день за телефоном.

Серпень, 2022 року. Фермер розвозить молоко в Бахмуті

Щодня, розвозячи молоко на велосипеді чи машиною, Павло Товт проїжджав повз місця, де були авіаудари чи обстріли.

“У мене є одна адреса, там будинок на двох господарів. Половину будинку знесено взагалі, решта догоріла. А у другій половині люди живуть, молоко в мене замовляють”, — каже фермер.

Листопад 2022 рік. Бахмутяни, які залишаються в місті гріються буржуйками

Осінь 2022 року бахмутяни, які все ще лишаються в місті отримали допомогу від волонтерів. Їм привезли буржуйки, щоб люди мали чим зігрітися. В місті на той час все ще лишалось близько 15 тисяч людей.

Грудень 2022 рік. Оборонець Бахмута

Це фото порівнювали зі знімком Першої світової війни. Це бахмутські окопи та захисник Сергій. Тут відбивали російські штурми оборонці міста. Багнюка, холод, мороз та мокрий одяг — в таких умовах місяцями перебували військові, які тримали Бахмут.

Лютий, 2023 рік. Особлива виставка в Бахмуті

На фото особлива виставка в місті Бахмут 9 лютого 2023 року, тут представлені роботи студії образотворчого мистецтва “Колір”. На фото художник Микола Єрьомко, який організував виставку в той час, коли за лічені кілометри вже були росіяни. Цю виставку не мали можливість відвідати бахмутяни, вона зафільмувалась на фотографіях.

Березень 2023 рік. Бахмутянка набирає воду з калюжі

Бахмутська волонтерка Інна Гайдай опублікувала світлину, на якій видно, як бахмутяни добувають собі воду. Через російські обстріли води в Бахмуті не було, люди набирали воду з калюж, або топили лід.

Липень 2023 рік. На полях Бахмута пасуться кози

Росіяни окупували Бахмут весною 2023 року, та попри руйнацію у місті все ще вирувало життя. На зелених пасовищах помітили кіз, раніше вони були домашніми.

Вересень 2023 рік, бахмутяни висадили троянди в парку “Наталка”

Троянди, символ міста Бахмута, висадили у столичну парку “Наталка” на честь День народження міста. Бахмутяни зібралися в Києві, аби відзначити особливий день в календарі.

Червень та листопад, 2024 рік. У окупованому Бахмуті цвітуть троянди

У Бахмуті продовжують квітнути троянди, попри те, що більшість міста значно зруйнована, а частина дерев випалена російськими обстрілами — троянди проростають крізь бур’ян та уламки будівель.

Читайте також:

• “Звільнення Бахмута”: як виглядає свобода очима росіян
• 2 роки російського терору: як рф знищує Донеччину
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!