Сьогодні, 19 листопада, минає 1000 днів повномасштабного вторгнення та 3 926 доба війни. Попри прогнози про те, що Україна не вистоїть та впаде — вже 1000 днів українські військові виборюють кожен сантиметр землі. За 1000 днів Бахмут змінився до невпізнаваності, змінилися і його люди.

До пам’ятної дати редакція публікує 10 особливих світлин з Бахмута.

Лютий 2022 року. Бахмутяни здають кров

27 лютого 2022 року. Минуло лише кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, але бахмутяни вже згуртовані. Біля дитячої поліклініки на Ювілейній утворилися черги охочих здати кров. Тих, кого не встигали прийняти, записували на наступний день за телефоном.

Серпень, 2022 року. Фермер розвозить молоко в Бахмуті

Щодня, розвозячи молоко на велосипеді чи машиною, Павло Товт проїжджав повз місця, де були авіаудари чи обстріли.

“У мене є одна адреса, там будинок на двох господарів. Половину будинку знесено взагалі, решта догоріла. А у другій половині люди живуть, молоко в мене замовляють”, — каже фермер.

Листопад 2022 рік. Бахмутяни, які залишаються в місті гріються буржуйками

Осінь 2022 року бахмутяни, які все ще лишаються в місті отримали допомогу від волонтерів. Їм привезли буржуйки, щоб люди мали чим зігрітися. В місті на той час все ще лишалось близько 15 тисяч людей.

Грудень 2022 рік. Оборонець Бахмута

Це фото порівнювали зі знімком Першої світової війни. Це бахмутські окопи та захисник Сергій. Тут відбивали російські штурми оборонці міста. Багнюка, холод, мороз та мокрий одяг — в таких умовах місяцями перебували військові, які тримали Бахмут.

Лютий, 2023 рік. Особлива виставка в Бахмуті

На фото особлива виставка в місті Бахмут 9 лютого 2023 року, тут представлені роботи студії образотворчого мистецтва “Колір”. На фото художник Микола Єрьомко, який організував виставку в той час, коли за лічені кілометри вже були росіяни. Цю виставку не мали можливість відвідати бахмутяни, вона зафільмувалась на фотографіях.

Березень 2023 рік. Бахмутянка набирає воду з калюжі

Бахмутська волонтерка Інна Гайдай опублікувала світлину, на якій видно, як бахмутяни добувають собі воду. Через російські обстріли води в Бахмуті не було, люди набирали воду з калюж, або топили лід.

Липень 2023 рік. На полях Бахмута пасуться кози

Росіяни окупували Бахмут весною 2023 року, та попри руйнацію у місті все ще вирувало життя. На зелених пасовищах помітили кіз, раніше вони були домашніми.

Вересень 2023 рік, бахмутяни висадили троянди в парку “Наталка”

Троянди, символ міста Бахмута, висадили у столичну парку “Наталка” на честь День народження міста. Бахмутяни зібралися в Києві, аби відзначити особливий день в календарі.

Червень та листопад, 2024 рік. У окупованому Бахмуті цвітуть троянди

У Бахмуті продовжують квітнути троянди, попри те, що більшість міста значно зруйнована, а частина дерев випалена російськими обстрілами — троянди проростають крізь бур’ян та уламки будівель.

Читайте також:

• “Звільнення Бахмута”: як виглядає свобода очима росіян
• 2 роки російського терору: як рф знищує Донеччину
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!