“Світський біс” та чай з ромом: 10 маловідомих фактів про легендарного Тараса Шевченка

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 8 Березня 2024
Автопортрети Тараса Шевченко / ілюстрація УП Життя

Щороку, 9 березня, люди з усього світу святкують день народження Тараса Григоровича Шевченка — легендарного поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, громадського діяча та справжнього пророка для всього українського народу. Його життя — це символ боротьби українського за свободу, за власне право на існування. Утім, за цим образом все ще стоїть талановита людина.

Про те, як жив Кобзар та які факти з його життя майже ніхто не знає, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Біографія Тараса Шевченка

Життя Тараса Шевченка було цікавим з самого початку. Він народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, що на Черкащині, в багатодітній родині кріпаків. Дитинство майбутній поет провів у селі Кирилівка, яким володів генерал-лейтенант Василь Енгельгардт. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка — вчителя Павла Рубана. Після завершення навчання, молодого хлопчину забрали в прислугу до поміщика Енгельгардта. Там він спочатку був кухарчуком, а згодом козачком. Пан досить швидко помітив молодого Шевченка, а особливо його жагу до живопису. Він вирішив надати йому шанс на навчання, бажаючи після цього отримати Шевченка в ролі особистого художника.

Хата поета, Тарас Шевченко / ілюстрація з відкритих джерел

Таким чином, вже у 1831 році Шевченко зміг потрапити в Петербург, де навчався малювати та почав писати перші твори. Тарас швидко почав отримувати й корисні зв’язки. Так, він познайомився  з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця. Саме вони згодом викупили Шевченка з кріпацтва. 

Вже маючи статус вільної людини, Шевченко продовжив навчатися в Петербурзькій академії мистецтв. Він в цей час багато малював та створив рукопис своєї майбутньої збірки “Кобзар”, яка увійде в історію.

У 1844 році майбутній письменник переїхав до Києва, де влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів. Як результат, Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства.

За вірші збірки “3 літа” Тарас Шевченко був заарештований. Вирок йому надали досить швидко — заслання. Під арештами та на засланнях митець загалом провів 10 років.

Кобзар в період заслання, Тарас Шевченко / ілюстрація з відкритих джерел

Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише 1859 року він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. Приблизно у той же час, світ побачила остання збірка Шевченка, яка отримала назву “І виріс я на чужині…”.

10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі. Його поховали на Смоленському кладовищі. Згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета перевезли до України та перепоховали на Чернечій горі, біля Канева, що на Черкащині.

Факт 1. Заповіт батька

Тарас Шевченко з малечку виділявся з-поміж своїх братів та сестер, через що не дуже був придатний для хатнього й сільського господарства. У його усному заповіті були такі слова: “Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не потрібно. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо”. Саме тому Тарас був єдиним з сім’ї, кого віддали до дяківської школи, яка стала початком його шляху.

Факт 2. Поліглот Шевченко

Тарас Шевченко при житті вчив багато мов світу, серед яких була навіть французька. Однак, повністю опанувати зміг лише українську, російську та польську мови. Останню він вивчив у 16 років для того, щоб бути ближчим до польки Дзюні Гусиковської, яку він покохав у Вільно. 

Факт 3. Ціна викупу

Загальновідомий факт — художники Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили Шевченка за 2,5 тисячі рублів. Утім, мало хто знає наскільки це велика сума. Вона була еквівалента 45 кілограмів срібла або нинішнім 40 тисяч доларів. 

Портрет Василя Жуковського / ілюстрація з відкритих джерел

Заробити таку суму художники змогли за допомогою продажу портрета Василя Жуковського на аукціоні. За деякими даними, частина грошей для викупу була надана імператорською сім’єю. Ще 400 рублів виділила сама імператриця олександра федорівна і по 300 рублів — спадкоємець престолу олександр II й княгиня олена павлівна.

Факт 4. “Світський біс”

Коли Тараса викупили, йому було 24 роки. Молодий чоловік, який все життя провів у неволі, нарешті відчув ковток свободи. Це призвело до того, що Кобзар став так званим тусовником. Він регулярно відвідував різноманітні богемні зібрання, грав у карти. Іван Сошенко, який також доклав сили для викупу Шевченка, писав, що у молодого чоловіка вселився “світський біс”.

Факт 5. Товариство алкоголіків

Існує міф,  що при житті Шевченко міг бути алкоголіком. Він базується на тому, що видатний українець деякий час належав до товариства “Мочиморди”, до яких входили хлопці, які “мочили морди в алкоголі”. В ньому також брав участь Яков де Бальмен — друг Тараса Шевченка, якому він присвятив поему “Кавказ”.

Факт 6. Гастрономічні вподобання

Кобзар любив чай / фото ілюстративне

При житті Тарас Шевченко дуже любив смачну їжу та напої. Так, улюбленою стравою Тараса Шевченка, як згадують його друзі, був борщ із сухими карасями, свіжою капустою і приправами. Своєю чергою, улюбленими напоями були кава по-віденськи та чай з дорогим ромом. 

Факт 7. Різноманітний творчий доробок

За своє життя Шевченко написав 237 віршованих, 11 прозових та 2 драматичних твори.

Перше видання “Кобзаря”, 1840 / фото з відкритих джерел

Крім того, він створив понад 1000 картин, серед яких збереглися 835 художніх творів. Шевченко творив у різних стилях, серед яких були навіть портрети голої натури.

“Катерина”, Тарас Шевченко, 1842 рік / ілюстрація з відкритих джерел
Аральска экспедиція, Тарас Шевченко, 1848 рік / ілюстрація з відкритих джерел
Картина до екзамену “Натурщик”, Тарас Шевченко, 1841 рік / ілюстрація з відкритих джерел

Факт 8. Шевченко та Україна

15 років — лише стільки поет провів на території України за все своє життя, 14 з яких — це дитинство та життя з поміщиком Енгельгардтом. Вже у дорослому віці Кобзар приїжджав в Україну лише погостювати.

Факт 9. Шевченко та жінки

Княжна Варвара Рєпніна-Волконська / ілюстрація з відкритих джерел

Тарас Шевченко багато разів за своє життя закохувався. Серед симпатичних йому жінок були:

  • односелиця Оксана Коваленко; 
  • польська швачка Дзюня Гусиковська; 
  • натурниця Амалія Колберг;
  • княжна Варвара Рєпніна-Волконська; 
  • дружина полковника Ганна Закревська; 
  • дружина коменданта Новопетровського укріплення Агата Ускова;
  • 14-річна актриса Катерина Піунова; 
  • служниця Ликера Полусмак. 

До самої смерті Тарас Григорович мріяв знайти кохання і побудувати сім’ю, але ні з ким не склалися тривалі стосунки.

Зазначимо, що існують чутки, що у поета міг бути роман із дружиною Михайла Максимовича Марією. Вони з’явилися через те, що жінка народила сина через 9 місяців після початку їхнього тісного спілкування з Шевченком.

Факт 10. Шевченко-рекордсмен

Тарас Шевченко має декілька рекордів. На його честь встановили 1384 пам’ятників у понад 35 країнах світу, серед яких Бразилія, Китай, США тощо.

Памятник Тарасу Шевченко / фото “Локальна Історія”

Інший рекорд пов’язаний з “Кобзарем”. Український майстер Микола Сядристий створив найменше у світі видання головного збірника Шевченка, яке має розмір близько половини квадратного міліметра. Гортати сторінки такого збірника можна лише за допомогою кінчика загостреного волоска.

500 м² — це площа найбільшого портрета Тараса Шевченка. Він розташований в Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою: проїзд Садовий, 30.

Портрет Шевчена у Харкові / фото з відкритих джерел

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки

Семаковська Тетяна 15:35, 15 Травня 2025
Учасниці Дня вишиванки у 2016 році / фото Бахмут IN.UA

У 2016 році в Бахмуті відбулося дефіле вишиванок, до якого могли долучитися усі охочі. Святкову ходу присвятили Дню вишиванки в Україні, котрий у тому році відзначали 19 травня.

Редакція Бахмут IN.UA згадує, як саме пройшло міське дефіле вишиванок у Бахмуті у 2016 році.

Дефіле вишиванок у Бахмуті, 2016 рік

19 травня 20216 року в центрі Бахмута відбулося святкування Дня вишиванки. Воно супроводжувалося різноманітними активностями для містян та гостей міста, серед яких був телеміст ”Бахмут-Київ”, різноманітні майстер-класи від іменитих майстрів з гончарної майстерності, виготовлення святкових листівок, ляльок-мотанок та інших атрибутів української культури. Проте, головною подією дня стало масштабне дефіле вишиванок.

Дефіле вишиванок відбулося у самому біля Алеї Троянд. Учасники продемонстрували традиційний український одяг у сучасному стилі. Подія об’єднала громаду навколо національної спадщини та підтримки української культури.

Учасники та учасниці дефіле / скриншот
Кожен вихід учасників супроводжувався розповіддю про вбрання / скриншот
У дефіле брали участь різні майстри вишивки / скриншот
Особливістю події була демонстрація вишиванок з сіл Бахмутського району / скриншот
Вишиванки / скриншот
Вишиті сорочки та сукні / скриншот
Українські строї / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

День захисту дітей 2025: історія свята та традиції

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 10 Травня 2025
Активності під час Дня захисту дітей / фото ЮНІСЕФ

День захисту дітей, який традиційно відзначають 1 червня, у 2025 році набуває особливого значення на тлі соціальних і гуманітарних викликів, що постали перед українськими дітьми. Це не просто свято, а нагадування про обов’язок держави й суспільства гарантувати кожній дитині безпеку, освіту, здоров’я та щасливе дитинство.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає детальніше про історію Дня захисту дітей та про те, як з’явилося це свято.

День захисту дітей 2025: як виникло свято

Листівка, присвячена захисту дітей та їх прав, 1906 / фото з Вікіпедії

Ідея відзначати День захисту дітей з’явилася ще у 1925 році під час Першої всесвітньої конференції з питань добробуту дітей. Однак офіційно Міжнародний день захисту дітей був запроваджений лише у 1949 році, коли Міжнародна демократична федерація жінок ініціювала його встановлення та визначила дату святкування — 1 червня. Вперше ж це свято відзначили в наступному році, у 1950-му.

Після трагедій Другої світової війни питання безпеки, прав і добробуту молодого покоління стало як ніколи актуальним. Уже в 1946 році, невдовзі після створення ООН, було засновано Дитячий фонд ЮНІСЕФ — організацію, що покликана допомагати дітям у найскладніших життєвих обставинах.

У 1948 році світова спільнота прийняла Загальну декларацію прав людини, яка містила й положення, що стосувалися дітей. А в 1959 році ухвалили окрему Декларацію прав дитини — документ, покликаний гарантувати кожній дитині право на щасливе дитинство, турботу, захист і розвиток. Один із її ключових принципів звучить так: “Дитина має бути серед тих, хто першим отримує захист і допомогу за будь-яких обставин”.

Діти під час війни / фото Патрик Ярач, ЮНІСЕФ

В Україні День захисту дітей офіційно почали відзначати з 1998 року. Ініціатором став тодішній президент Леонід Кучма, який підписав відповідний указ. Відтоді 1 червня стало не лише святом, а й нагадуванням про відповідальність суспільства за права, безпеку та щастя кожної дитини.

Традиції святкування

В Україні День захисту дітей став нагодою говорити про дитячі права, умови життя, доступ до освіти та медичної допомоги.

У цей день організовують концерти, майстер-класи та інші активності для малечі і їх батьків. Основна мета — нагадати суспільству, що кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство. Часто також проводять благодійні акції — зокрема, збір іграшок або коштів для дітей, які постраждали від війни чи потребують особливої підтримки.

Гарною ідеєю на цей день може стати сімейний пікнік або тематична прогулянка, які дозволять провести час у родинному колі та поговорити з дітьми про їхнє життя й турботи. Головне — зробити цей день особливим і щасливим для кожної дитини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут архівний: як у 2016 році місто відзначало День вишиванки

У 2016 році в Бахмуті відбулося дефіле вишиванок, до якого могли долучитися усі охочі. Святкову ходу присвятили Дню вишиванки в Україні, котрий у тому році […]

День захисту дітей 2025: історія свята та традиції

День захисту дітей, який традиційно відзначають 1 червня, у 2025 році набуває особливого значення на тлі соціальних і гуманітарних викликів, що постали перед українськими дітьми. […]

12:00, 10.05.2025 Скопіч Дмитро

Зі скромної філії у потужний навчальний заклад: як з’явилася Бахмутська автошкола

Бахмутська автошкола ТСОУ (Товариство сприяння обороні Україні) — відомий навчальний заклад, у якому виховували не одне покоління водіїв. Цього року йому виповнилося 65 років. Детальніше […]

10:00, 10.05.2025 Скопіч Дмитро

“Для росіян 9 травня — це фетиш”: історик Роман Кабачій пояснив культ російського победобєсія

9 травня для росії ніколи не було днем скорботи за мільйонами загиблих у Другій світовій — натомість воно перетворилося на головний ритуал державної ідеології, що […]

Історія в три століття: як з’явився Всіхсвятський храм у Бахмуті

Всіхсвятський храм у Бахмуті — це одна з будівель міста, про яку знає кожен містянин. Він розташовувався у центральному парку та регулярно ставав центром для […]

10:00, 04.05.2025 Скопіч Дмитро