Відомо, що українські війська продовжують наступальні операції на південь від Бахмута. Міністерство оборони росії заявило, що з 28 жовтня по 3 листопада підрозділи Південного угруповання російських військ відбили українські атаки в районі населених пунктів Кліщіївка і Курдюмівка.
Втім, як запевняють у Інституті вивчення війни, російські війська продовжили обмежені наступальні операції під Бахмутом 3 листопада, але не зробили жодних підтверджених або заявлених просувань вперед.
На Бахмутському напрямку росіяни вкотре намагалися відновити втрачене положення неподалік Кліщіївки, де наші захисники відбили близько 10 атак. Також противник вів безуспішні штурмові дії в районах Богданівки та Хромового Донецької області.
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.
Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.
Що відбувається на фронті Донеччини
Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.
Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.
Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.
На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.
На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.
Втрати рф за 29 липня
За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України
В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.
Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.
Що говорять про ВПО у соцмережах
Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.
З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.
При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.
Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.
Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.
Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.
У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.
Ситуація довкола Бахмута складна. Російські військові оглядачі стверджують, що позиційні бої тривають на північний захід від Бахмута в районі сіл Берхівка, Васюківка та Оріхово-Василівка. У […]
Село Берхівку росіяни називають “важливим стратегічним пунктом”, де дислокуються їхні Іванівські десантники (331-й полк Свірської 98-ї дивізії ПДВ, який перебував в Іваново). Окупанти скаржаться, що […]
Війна росії проти України почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Перша фаза фізичної окупації територій нашої держави у сучасній історії відбулася ще 2014 року. […]
