Окупанти вже контролюють більшу частину Бахмута, хоча й просування в місті вагнерівців частково зупинилося. Люди, які не евакуювалися раніше й залишилися в небезпечних районах міста, де ведуться бойові дії, тепер евакуювалися до росії й там стають героями для російських пропагандистських сюжетів.

Російський канал опублікував ролик у якому фігурують дві родини, як стверджують пропагандисти одна сім’я з Соледару, інша з Бахмута (ред. на російський лад її називають з Артемівська).

Зрадники з Соледару розповідають про гранати, які ЗСУ кидали в буржуйки

Жінка на фото — біженка із Соледару, як вказують пропагандисти. Фото: скріншот з відео

Надія Корчевая біженка з Соледару, кажуть пропагандисти. Зараз вона знаходиться на території, яка підконтрольна росії. Тут жінка живе разом із своїми дітьми та чоловіком. Жінка запевняє, що їх в Соледарі атакували «українські бойовики», які, начебто закинули в буржуйку гранату та тим самим поранили її дітей.

У ролику ведуча говорить, що родина з Соледара в окуповану Кадіїівку приїхала в січні. Точну дату не називають. 25 січня публічно стало відомо, що ЗСУ відійшли від Соледару задля збереження життя, до останньої можливості з Соледару вивозили цивільних, які хотіли евакуюватися.

11 січня 2023 року Павло Кириленко, голова Донецької ОВА повідомляв, що у Соледарі залишалися понад 500 цивільних, серед цього числа є 15 дітей. Евакуація з міста вже тоді була неможлива через російські обстріли. За словами Кириленка, з проханням про евакуацію до влади зверталися не люди, які залишилися в Соледарі, а їхні родичі. До 5 січня у мешканців була можливість евакуюватися й влада, й волонтери постійно закликали людей виїжджати.

Однак, Надія Корчевая — багатодітна мати, як вказують у ролику у неї 4 дітей, з невідомих причин жінка відмовилася евакуюватися. Очевидно, вона могла мати намір евакуюватися не на сторону підконтрольну Україні й проігнорувала численні заклики. Великими зусиллями поліцейських ще в березні 2023 року з Соледарської громади евакуювали дітей.

Жінка з Соледару. Фото: скріншот з відео

«Обработать раны семье помогала соседка, ночевали они в своей комнате. Помощь подоспела до утра. Семью в Стаханов (ред. окупована Кадіївка) эвакуировали бойцы Вагнера. Там же оказали медицинскую помощь. Таких как Корчевые здесь десятки. Каждая история подвергает шоку», – кажуть пропагандисти.

Також стосовно того факту, що українські військові кинули гранату в буржуйку, біля якої були цивільні — російська пропаганда вже не вперше звинувачує ЗСУ в не нелюдському ставленні до своїх громадян. Таким чином висвітлює власну проблему, адже є доведені факти, коли вагнерівці зізнавалися у вбивстві дітей в Соледарі та розстрілі мирних людей в Україні.

«Мы шли и убивали всех. Были женщины, мужчины, деды, пенсионеры, пенсионерки и дети… Ты понимаешь, что на этих руках сейчас… Она кричит, она маленький ребенок, понимаешь? Ей 5, 6 там лет. А я выстрелил, ты понимаешь, контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого», — розповідає Азамат Улдаров, вагнерівець про зачистку Соледару.

Родина з Бахмута запевняє, що ЗСУ замінували та підірвали їхній дім

Чоловік на фото, представлений як біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Євгеній, прізвище якого не називають, біженець з Бахмута. Його дружина каже чоловік, народжувала в повній антисанітарії. У цьому герой звинувачує українську армію, а не росію, яка почала війну. 

Нагадаємо, що евакуація з Бахмута тривала весь час від початку повномасштабного вторгнення. Виїхати можна було за допомогою влади або волонтерів. Бахмутська волонтерка Інна Гайдай 18 квітня опублікувала допис, де вказала, що з Бахмута ЗСУ вивезли чоловіка. Волонтерка Ольга з Костянтинівки 7 квітня також вказувала, що ЗСУ допомагають вивозити людей з гарячих точок в притулок.

Читайте також: Бахмутські зрадники: як колаборанти поширюють пропаганду про ЗСУ та Україну

Евакуйований військовими з Бахмута. Фото: скріншот з відео

«Я не считаю, я знаю. Считать это когда ты не знаешь, что произошло, а я это знаю. Они (ред. имеется в виду ВСУ) бросали гранаты над нами, потому что мы слышали, как они катались, разрывались. И слышали еще: «А там же люди» и «Командиров приказ не обсуждается», — відповідає Євгеній на питання російської журналістки про те, чи знає він хто підірвав дім.

Нагадаємо, що вагнерівець Азамат Улдаров розповідав про метод “зачистку” міста, який аналогічний з тим, що каже Євгеній. Улдаров наводив приклад дому у якому, за його словами підірвали мирних мешканців способом, який вказує Євгеній.

Пропагандисти запевняють, що родині Євгенія вдалося сховати дітей, вижити після підриву будинку й поїхати до непідконтрольної ДНР. Дружина українця зараз в лікарні, потім вони разом планують поїхати до родичів в росію. Герой цього відео не пояснив, чому він не евакуювався з вагітною дружиною, натомість звинуватив українську армію.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

В Instagram шириться таргетована реклама сторінки під назвою edynaplaneta. Автори стверджують, що нібито за результатами досліджень виявлено високий рівень канцерогенів у м’ясі, що призводить до виникнення  раку. Також адміністратори  звинуватили МОЗ України в тому, що воно не попередило українців про цю небезпеку.

Втім, це не неправда. Адже МОЗ України публікувало інформацію щодо шкоди деяких видів м’яса. ВООЗ також надавало інформацію з приводу “м’ясних” досліджень, а Оксфордський університет в принципі не проводив таких наукових праць. Подробиці розповідає команда “Бахмут IN.UA”.

Чи справді м’ясо може викликати рак?

Автори зазначили, що дослідження проводили ВООЗ (що у таргетованій рекламі підписана по-російськи: “ВОЗ”) та Оксфордський університет. Востаннє Всесвітня організація охорони здоров’я публікувала дослідження щодо м’яса та чи може воно викликати рак у 2015 році.

У документі вказано, що науковці досліджували не все м’ясо загалом, а:

• червоне (яловичина, баранина, свинина, телятина й оленина);
• оброблене м’ясо (ферментоване, засолене, зав’ялене тощо).

Дослідники ВООЗ у документі зазначають, що оброблене м’ясо дійсно віднесли до першої категорії канцерогенних продуктів. Але є “але”: у дослідженні вказано, що щоденне вживання 50 грамів обробленого м’яса підвищує ризик виникнення раку товстого кишківника збільшується на 18%. Дослідники виділяють наступні продукти, які можуть підвищити цю ймовірність: м’ясні консерви, шинка, хот-доги й т.д.

Дійсно, до списку канцерогенних продуктів входять й тютюнові вироби, але рівень вживання тютюну та обробленого м’яса не однаковий. Щодо встановлення типів раку, що виникають внаслідок вживання потенційно канцерогенних продуктів, потрібні більш детальні дослідження

Щодо червоного м’яса та раку, то, судячи з дослідження, науковці дійсно зафіксували деякий зв’язок між продуктом та захворюванням. Але дослідження проводилося на основі “обмежених” доказів, тож виникнення ракових пухлин саме від вживання червоного м’яса не підтверджене, і хвороба могла виникнути внаслідок інших чинників.

“Дослідження” Оксфордського університету

Ми здійснили пошуковий запит у Гугл стосовно цього та не знайшли жодного дослідження від Оксфорду. Тож скоріш за все його приписали університету для підсилення довіри аудиторії щодо інформації.

МОЗ України з приводу вживання м’яса

У дописі стверджується нібито МОЗ не попередило українців про небезпеку канцерогенів  у м’ясі. Тому ми перевірили цю інформацію на офіційному сайті МОЗ України. Як виявилось, є стаття, опублікована 4 грудня 2018 року, у якій йдеться про ризики розвитку раку від зловживання червоного та процесованого м’яса.

Яка тематика сторінки та які ідеї вона просуває?

Сторінка позиціонує себе як екозахисний блог та порушує питання забруднення вод, шкоди від пластику і вихлопних газів, а також активно просуває ідею вегетаріанства. Ми переглянули зміст дописів: присутні гумористичний та інформаційний контент.

Однак зайшовши в коментарі, з’ясували, що адміністратори відповідають у доволі грубій формі та без будь-яких конструктивних аргументів на користь поданої ними інформації коментаторам, котрі не погоджуються з їхніми ствердженнями.

Також коментатор спитав чи є певні посилання на дослідження, щоб упевнитись у достовірності фактів про шкоду м’яса. Натомість він отримав відповідь,  у стилі “тобі ніхто нічого не винен” та “тебе у гуглі забанили?”:

Цікаво, що і керівництво Інстаграм визнало контент сумнівним. Це може бути пов’язано з численною кількістю скарг на нього або як наслідок перевірки вмісту допису модераторами соцмережі.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що буквально кожен продукт може бути для когось потенційно небезпечним тією чи іншою мірою. Проте відмовитись у споживанні від усього неможливо. Не вся їжа є суто корисною, є безліч факторів,  що впливають на її користь і якість.

Та припинити їсти м’ясні продукти або продукти тваринного походження має бути свідомим вибором кожної людини. Не варто нав’язувати ідеї в такий некоректний спосіб як образи та звинувачення. Блог edynaplaneta підірвав довіру до своїх висловлювань, оскільки спекулював статусом Оксфордського університету, який не проводив подібних досліджень, та маніпулює щодо теми з некомпетентністю МОЗ України.

Читайте також:

• ФЕЙК: загиблим у Тисі українцям встановили меморіал
• Фотофейк: Випускникам львівських шкіл видали стрічку із зображенням карти України без Криму
• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щоденно в мережі шириться неймовірна кількість різноманітної інформації. Українці особливо чутливі до неї через повномасштабне вторгнення. Бо кожного дня, прочитавши ту чи іншу новину або допис лідера думок, ми катаємося на гойдалках “зрада-перемога”. Уникнути цих емоційних перепадів практично неможливо навіть якщо ви вважаєте себе неймовірно медіаобізнаною людиною. Що вже казати про українців, які мають у підписках десятки сумнівних пабліків.

Як спілкуватися із, наприклад, батьками, що постійно ведуться на фейки та провокації, як спробувати їх обережно переконати — розповідає команда “Бахмут IN.UA” у рамках проєкту з підвищення медіаграмотності.

Звідки українці беруть інформацію

Згідно з останнім опитуванням, найпопулярнішим джерелом отримання інформації українцями є месенджер Telegram. Опитування проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.

З Телеграм-каналів інформацію беруть 52% опитуваних — тому він на першому місці. На другому місці (42%) — інформація від друзів, рідних тощо. Таке собі “сарафанне радіо”. На третьому місці із 40% йде YouTube. Телемарафону довіряють 37% опитуваних, тому він займає четверте місце. І на п’ятому місці йдуть “класичні” новинні сайти — 27%.

Вибір Telegram як найпопулярнішого способу отримати інформацію цілком зрозумілий: зручність, оперативність, можливість читати саме той контент, який цікавить тебе, та… відсутність цензури. Тобто Телеграм-акаунти, адміністратори яких частіше за все анонімні, постять все: перші фото та відео з місць прильотів, неперевірену інформацію, контент від підписників на гарячу тему тощо. Медіа, що продовжують дотримуватися журналістських стандартів та правил безпеки, програють цю гонку.

Найяскравішим прикладом такого медіамайданчика є Телеграм-канал “Труха Україна”, який на момент написання цього тексту має 2,5 млн підписників, і це не враховуючи великої кількості регіональних “Трух”. Адміністраторів “Трухи” не раз піддавали критиці за те, що вони публікують медіафайли про прильоти з орієнтирами, фейки та маніпуляції. 

Загалом акаунти в Телеграм активно на свою користь використовують спецслужби росії. Так, Служба безпеки України затримала агентурну мережу рф, яка через TG-канали дестабілізувала ситуацію в Україні. Учасниками мережі були українці, які адміністрували Телеграм-канали. Скоріш за все, ви зустрічали ці назви: «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал», «Политический расклад», «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр live», «Николаев live», «Херсон live».

У чому різниця між ЗМІ та Telegram-каналом

Для початку пояснимо чим відрізняються медіа від акаунтів у Telegram. Помилково останні також подекуди називають ЗМІ. Але “класичні” видання закон вважає суб’єктами у сфері онлайн-медіа. Їх засновники несуть кримінальну відповідальність у разі розповсюдження дезінформації. У той час як невідомі адміністратори TG-каналів такого “привілею” не мають.

Окрім цього, стиль написання дописів в Телеграм-каналах частіше за все вільний, містить ненормативну лексику та потужне емоційне забарвлення. Звісно, це подобається людям: такий стиль легше сприймається, він “ближче до народу”. Але за такою манерою подачі інформації може критися маніпуляція, висмикування з контексту та емоційний вплив на маси.

Як навчити людей медіаграмотності

Спілкування з людьми, які ведуться на фейки та маніпуляції, може бути складним завданням, але є кілька стратегій, які можуть допомогти:

• будьте терплячими та ввічливими. Зберігайте спокій і не проявляйте агресію чи зневагу. Люди рідко змінюють свою думку під тиском чи у відповідь на агресію;
• використовуйте факти та надійні джерела. Наводьте конкретні факти і дані з надійних, перевірених джерел. Поясніть, чому саме ці джерела є надійними (наприклад, наукові журнали, офіційні заяви, авторитетні новинні агентства);
• слухайте та розумійте їхню точку зору. Слухайте уважно, щоб зрозуміти: чому людина вірить у фейки чи маніпуляції. Це може допомогти знайти спільну мову і зрозуміти, як краще піднести інформацію;
• пояснюйте механізми дезінформації. Поясніть, як працюють механізми фейків і маніпуляцій, зокрема про роль ботоферм, маніпулятивні методи в соціальних мережах та економічні чи політичні мотиви поширення фальшивих новин;
• використовуйте аналогії та приклади. Запитайте, якому закладу харчування людина довіряє більше: кафе чи МАФу? І проведіть аналогію зі споживанням інформації.  Пояснюйте складні речі простими словами або використовуйте аналогії, які допоможуть краще зрозуміти ситуацію;
• ставте відкриті питання. Запитуйте, чому людина вірить в ту чи іншу інформацію. Це може допомогти виявити прогалини в її знаннях або невідповідності в аргументації;
• покажіть емоційний бік питання. Люди часто реагують на емоційні аспекти інформації. Поясніть, як фейкова інформація може завдати шкоди конкретним людям чи суспільству в цілому;
• пропонуйте альтернативні джерела інформації. Порекомендуйте надійні альтернативні джерела, які можуть допомогти отримати правдиву інформацію;
• будьте прикладом. Демонструйте критичне мислення і перевіряйте інформацію, перш ніж її поширювати. Люди можуть наслідувати ваш приклад;
• залишайте простір для самостійних висновків. Не намагайтеся нав’язати свою думку. Замість цього надайте інформацію і дайте людині можливість самостійно прийти до висновків.

Пам’ятайте, що зміна переконань — це процес, який може зайняти час. Головне – не втрачати надію і продовжувати діалог на основі поваги та розуміння.

Окрім цього, можемо порадити платформу критичного мислення “Подумай двічі”. Це безкоштовна інтерактивна онлайн-гра, в якій можна вибрати одного з трьох персонажів: школяра, учительку або громадську діячку. Гра триває тиждень, протягом якого гравці навчаться розпізнавати фейки, зрозуміють що таке клікбейт, зрозуміють як боротися з хейтспічем і ненавистю в соцмережах. Також вона пояснює основи журналістики та вчить ефективно комунікувати з медіа.

І надаємо список надійних джерел інформації — “білий” список від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. 

Читайте також:

• Фейк: у Раді пропонують законопроєкт, що передбачає винагороду за “доноси” на ухилянтів
• Фейк: Всі потопельники у водах Тиси мають на тілах ознаки насильницької смерті
• Маніпуляція: поліція у Києві затримала ветеранку Другої світової війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!