За 22 жовтня росіяни вбили 3 жителів Донеччини — в Авдіївці, Калинівці і Васюківці, а ще 3 людини в області за добу дістали поранення.Під вогонь окупантів потрапила й Званівська громада, тут обійшлося без жертв.
На Волноваському напрямку Вугледар зазнав 7 артобстрілів, 2 мінометних обстрілів, 1 обстрілу Градами і авіаудару. У Богоявленці пошкоджені господарчі споруди.
На Донецькому напрямку Авдіївка потрапила під масований артобстріл — 1 людина загинула. У Курахівській громаді обстріляні Веселий Гай, Ганівка і Трудове; пошкоджено інфраструктурний об’єкт.
На Горлівському напрямку пошкоджено 2 будинки у Торецьку. У Часовоярській громаді пошкоджено 5 приватних будинків, багатоповерхівку і промислову будівлю.
На Лисичанському напрямку пошкоджено будинок у Серебрянці Сіверської громади. У Званівській громаді під вогнем опинилося село Переїзне, у Лиманській громаді — Торське і Зарічне.
Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.
Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.
Що відбувається в окупованих містах на Донеччині
Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.
Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.
Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.
Київський національний університет імені Тараса Шевченко / фото з Вікіпедії
У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.
Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:
адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
серія та номер шкільного атестата чи диплома;
номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.
В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.
Правила для пільгових категорій
Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.
Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.
Подача документів у паперовій формі
Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:
іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.
В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.
Благодійний Фонд «Взаємодопомога», який допомагає українській армії нещодавно почав новий проєкт, у якому військові розповідають свої історії з фронтових буднів. Один із бійців Фідель, який […]
Українські військові вже більше року захищають Бахмут від російських окупантів. Одним з захисників є боєць із позивним Рогозь. Він заступник командира 1-го штурмового бату. Про […]
