Сили оборони України продовжують наступальну операцію на Мелітопольському напрямку та штурмові дії на Бахмутському напрямку. Напередодні ЗСУ просунулись на південному фланзі Бахмута, поблизу Кліщіївки та Андріївки.

Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

Минулої доби Сили оборони України по всій лінії фронту відбили 43 ворожі атаки та ліквідували 450 росіян.

Ситуація на фронті

На Донеччині окупанти обстріляли з авіації Нове, Колодязі, Іванівку, Ямполівку, Ставки, Веселе, Спірне, Васюківку, Богданівку, Костянтинівку, Кліщіївку, Андріївку, Часів Яр, Олександро-Шультине, Катеринівку, Мар’їнку, Новомихайлівку, Водяне, Урожайне та Шахтарське.

На Бахмутському напрямку окупанти марно намагалися відновити втрачене положення в районі Андріївки. Сили оборони продовжують штурмові дії південніше Бахмута. Так, ЗСУ мають частковий успіх у районах Кліщіївки та Андріївки. Наші захисники завдають окупаційним військам втрат у живій силі та техніці, продовжують закріплятися на зайнятих рубежах та виснажують ворога.

На Куп’янському, Шахтарському та Запорізькому напрямках противник наступальних дій не вів.

На Лиманському напрямку Сили оборони відбили більше 10 атак ворога в районі Макіївки Луганської області.

На Авдіївському напрямку ЗСУ відбили всі атаки росіян у районі Первомайського Донецької області. Ворог здійснив більше 10 невдалих штурмів у районах Мар’їнки та Красногорівки Донецької області.

• У районі Бахмута армія рф перемістила логістику: що змінилося
• В Бахмуті росіяни готуються до оборони — зібрали 10 тисяч солдатів
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимовий Бахмут до початку повномасштабної війни мав усталений ритм життя, характерний для прифронтового, але мирного міста. У холодний період року міський простір змінювався разом із погодою: вулиці вкривалися снігом, працювали комунальні служби, функціонували громадські заклади та транспорт. Саме таким пам’ятають місто бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з 7 світлинами довоєнного міста в зимову пору, які опублікували в групі “Бахмут. Минуле й Сьогодення”.

Зимовий Бахмут: добірка фото

У зимові місяці в Бахмуті тривала звична повсякденна діяльність. Мешканці пересувалися містом у справах, працювали та насолоджувалися тихим життям. Водночас міський ландшафт узимку трансформувався, покриваючись снігом.

Добірка фотографій зроблена до війни, фіксуючи міські локації, вулиці та громадські простори такими, якими вони були у мирний час в зимовий сезон.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!