Де знайти житло для ВПО? Це одне з найпоширеніших питань серед переселенців, коли вони вирішують евакуюватися з прифронтових зон. Багато переселенців шукають житло для ВПО у Києві, адже у столиці є багато гуманітарних хабів та центрів підтримки. Сьогодні безкоштовне житло для переселенців знайти не легко, але можливо. Актуальні пропозиції у матеріалі.
Житло для ВПО гуртожиток
Лисичанська міська військова адміністрація та Український державний університет ім. Михайла Драгоманова підписали меморандум про співпрацю. Тож, тепер ВПО можуть жити в гуртожитку університету, який має місця для 400 осіб. Переселенці можуть проживати тут рік, але за потреби договір продовжать.
Звернутись за житлом можна за номерами телефону +380 (99) 490 0225 або +380 (50) 259 4267
Адреса: місто Київ, вулиця Левка Лук’яненка 2 з (станція метро “Оболонь”).
Загалом, Київ, житло для переселенців пропонує досить часто, але попит на нього чималий, тож потрібно не зволікати.
Житло для переселенців Київська область
Містечка Хансена, подати заявку на безкоштовне житло можуть внутрішньо переміщені особи з:
Донеччини;
Херсонщини;
Луганщини;
Запоріжжя;
Сумщини;
Харківщини.
Заповнити реєстраційну форму на отримання тимчасового житла на Київщині, в селі Колонщина. Цього разу пріоритет надають людям старшого віку, які втратили житло.
Надам житло безкоштовно Київ
Оголошення з таким змістом варто шукати на платформі Dopomagai.org, цей сервіс пошуку безоплатного житла створили волонтери ІТ-спільноти України. Тут власники житла та переселенці можуть додавати та відповідно шукати оголошення. Отримати консультацію щодо житла можна на гарячій лінії: 0 (800) 33 2238.
Грошова допомога від ACTED / фото ілюстративне, iStock
Французька гуманітарна організація ACTED розпочала новий етап виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України, які постраждали від бойових дій. Програма наразі охоплює мешканців п’яти областей.
Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання німецької для роботи провізором до регулярної допомоги ЗСУ. І важливою частиною цього темпу став біг.
Про свої спогади про Бахмут, благодійні забіги та допомогу армії Наталя Босак розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Про життя в Бахмуті та евакуацію
Дитяча фотографія Наталі Босак / фото з Instagram
Наталя Босак — переселенка, яка народилася в Сіверську. Це місто вона пам’ятає, як маленьку та затишну локацію на Донеччині, де “всі один одного знають і допомагають”. Спочатку вона закінчила медичне училище й працювала в місцевій лікарні, а згодом вступила до Національного фармацевтичного університету в Харкові.
За фахом провізор, вона працювала в аптеках Сіверська, а з 2012 року — в Бахмуті. До повномасштабної війни протягом п’яти років була завідувачкою аптеки “Арніка” біля поліклініки.
Бахмут для жінки став домом та частиною особистої історії: перші побачення в кінотеатрі “Побєда”, прогулянки парком, зустрічі з друзями під час новорічних свят.
Війну героїня зустріла в Бахмуті.
“На початку повномасштабної війни я була вдома, працювала. Чоловік з перших днів долучився до війська, пішов воювати, пішов добровольцем. Я продовжувала працювати“, — пригадує Наталя Босак.
Через війну жінка почала відчувати сильний страх за родину. Його пік, за словами жінки, припав на кінець березня. Саме тоді вона у компанії доньки, мами та тітки виїхали за кордон.
Зараз вони проживають у Німеччині. Героїня каже, що німці дуже допомагають, однак адаптація була складною через мову, менталітет і відсутність знайомого оточення. Вона навчається на спеціалізованому курсі німецької мови для провізорів (рівень С1). Попри нове життя за кордоном, жінка мріє повернутися в Україну:
“Це наша земля, це наше повітря, це наша атмосфера. Навіть під звуки вибухів у Лук’янівці в Києві я спала краще, ніж у Німеччині. Бо це — мій дім“, — резюмує співрозмовниця.
Перші благодійні забіги — спосіб бути ближчою до ЗСУ
Наталя Босак зізнається, що шукала спосіб підтримати чоловіка та українське військо. Саме тоді вона побачила оголошення від організації “Гуркіт”, котра збирала гроші для 109 бригади ЗСУ, в якій воював чоловік героїні.
“Це був першій мій забіг на 5 кілометрів. Дуже важко, коли ти не можеш вплинути ситуацію та змінити якісь події, які відбуваються навколо. Проте, забіги — це моє “я можу“, — додає біженка з Бахмута в Німеччині.
З того часу Наталя Босак активно долучається до благодійних забігів, намагаючись підтримати українських захисників та захисниць.
Найважчим забігом, за словами героїні, став той, який пройшов наприкінці серпня на День пам’яті загиблих військових. Тоді учасники мали роздруковані імена загиблих, про яких вони хотіли нагадати світові.
“Я бігла з ім’ям чоловіка моєї найкращої подруги на ім’я Андрій Лаврушко, який загинув під час виконання бойових дій. Залишилося двоє маленьких діток, п’ять рочків, хлопчик і дівчинка. Вони також сумують за татом. Це такий був дуже важливий для мене забіг і водночас дуже важкий. Я перші, мабуть, 15 хвилин просто плакала, тому що дуже важко було стримати емоції. Усі кроки давалися дуже важко, особливо із розумінням того, що ти був на похоронах та кожен день підтримуєш подругу“, — пригадує жінка.
Загалом Наталя Босак активно долучається до діяльності різних гуманітарних та благодійних організацій. Лише за останній час вона брала участь в:
бігозбір “Спека-2025”, де партнери автоматично донатять за кожен подоланий кілометр;
забіг “Чисте небо” на підтримку 1020-го зенітно-ракетного полку, де служить її чоловік;
відкриття зборів на авто та спорядження для його підрозділу;
участь у заходах української організації Viche в Берліні — маршах, протестах, акціях до 24 лютого та Дня Незалежності.
Тренування та фізична підготовка
Наталя Босак під час одного з тренувань / фото з Instagram
Жінка бігає ще зі школи, нині — майже щодня. Каже, що для участі у благодійних забігах не потрібно бути професійним спортсменом, адже організатори продумують одразу декілька маршрутів: від 400 метрів та до 10 кілометрів.
Наталя Босак рекомендує базові речі — підтримувати власне тіло в тонусі:
“Саме елементарне – зарядка, маленькі пробіжки та обов’язково ставити собі такі цілі одразу на 5-10 кілометрів достатньо і кілометр пробігти. Головне — це відчути себе залученим. З таких маленьких справ і буде наша Україна“, — додає співрозмовниця.
Французька гуманітарна організація ACTED розпочала новий етап виплат грошової допомоги для внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України, які постраждали від бойових дій. Програма наразі […]
Наталя Босак — переселенка з Донеччини, яка на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася в Німеччину. В цій країні Європейського Союзу розпочалося нове життя — від навчання […]
З 15 листопада 2025 року в українців знову з’явилася можливість отримати 1 000 гривень з державного бюджету в межах програми “Зимова підтримка“. Гроші можна використовувати […]
У Суми доставили нову партію гуманітарної допомоги. Це продуктові набори, які можуть отримати місцеві жителі та ВПО. Про це повідомляє Департамент соціального захисту населення Сумської […]
На Донеччині обрали нову лідерку учнівського самоврядування: 50 активних школярів із різних громад області довірили керівництво Анні Павленко з Бахмута, яка навчається в Бахмутській школі […]