Естонська рада у справах біженців запускає в Україні програму екстреної підтримки засобів до існування. Її мета — надати гранти для запуску чи відновлення господарської діяльності родинам, які постраждали внаслідок війни, та створити нові джерела доходу для людей.

Про це повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Гранти на господарську діяльність: на які цілі даватимуть

Відібрані в межах програми домогосподарства отримають гранти в розмірі до 36 тисяч гривень. Ці кошти можна витратити на запуск або відновлення таких видів господарської діяльності: 

• тваринництво: виробництво яєць або будь-яких видів м’яса;
• виробництво молочної продукції;
• птахівництво;
• городництво: вирощування овочів та фруктів у теплицях чи на городі;
• бджолярство;
• інші види сільського господарства;
• виробництво харчової продукції: випічка, виготовлення напівфабрикатів, хліба, тортів, тощо;
• надання послуг: пошив або ремонт одягу, ремесла, будівництво або ремонт, побутові послуги, послуги краси, тощо.

Гранти можна витратити на придбання товарів і послуг за умови, що очікувана діяльність збільшить виробництво продуктів харчування та/або отримання прибутку.

Заявки, які пропонують лише покращення умов роботи, або ті, що вимагають лише покриття витрат на навчання, не підтримуються в межах цієї програми.

Гранти на господарську діяльність: хто може отримати

Подати заявку на участь у програмі можуть вразливі родини, які втратили засоби для забезпечення внаслідок війни. Це можуть бути і переселенці, і люди, які повернулися додому після тимчасової евакуації, і місцеві жителі громад.

Програма реалізується у громадах восьми областей:

• Дніпротеровська область: Покровська і Васильківська громади Синельниківського району;
• Донецька область: Добропільська громада Покровського району;
• Запорізька область: Вільнянська і Біленьківська громади Запорізького району;
• Кіровоградська область;
• Миколаївська область: Шевченківська і Ольшанська громади Миколаївського району;
• Полтавська область: Кременчуцька і Миргородська громади;
• Харківська область: Зміївська і Новопокровська громади Чугуївського району та Барвінківська і Слобожанська громади Ізюмського району;
• Черкаська область.

Пріоритетні вразливі групи, які можуть претендувати на гранти:

• родини, де дітей виховують одинокі мати або батько;
• родини, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• родини з вагітними жінками;
• родини з трьома і більше дітьми до 18 років;
• родини з дітьми до 2 років; 
• родини з людьми з інвалідністю 1 або 2 групи;
• родини з людьми, які мають тяжкі захворювання та потребують дороговартісного лікування;
• родини, які складаються з людей похилого віку;
• родини, чиє житло повністю або частково зруйноване;
• родини, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок війни.

Перевагу надатимуть заявникам, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.

Всі вразливості повинні бути підтверджені документами. Наявність категорії є необхідною умовою для участі у програмі, але не є гарантією отримання грошової допомоги.

Подати заявку на отримання гранта можна за посиланням. Після заповнення форми фахівці переглянуть надану Вами інформацію та, за необхідності, поінформують про надання додаткової інформації на електронну пошту, зазначену в онлайн-формі. Після фінального підтвердження з Вами зв’яжуться для підписання грантової угоди.

Розгляд заявки триває до трьох тижнів з моменту її подання. Результати розгляду заявки обов’язково повідомляють кожному.

Читайте також:

• Грошова допомога для жінок ВПО у Тернопільській області: деталі нового проєкту “Карітас”
• Безоплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси водійок автобуса
• Виплати ВПО на дитину: чи впливає місце навчання і працевлаштування батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Колишній народний депутат Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, опинився на волі. Причиною звільнення стало погіршення здоров’я ексдепутата під час перебування в СІЗО. Попри це, Федір Христенко залишається під контролем СБУ.

Про це повідомляє видання “Українська правда” з посиланням на власні джерела.

Федір Христенко перебуває на волі

Колишній народний депутат з Бахмутського округу Федір Христенко, якого підозрюють у державній зраді, перебуває на волі. Він живе в Україні та залишається під охороною і жорстким контролем СБУ.

Причиною звільнення ексдепутата стало погіршення його здоров’я під час перебування в СІЗО. Христенко мав захворювання хребта, що вимагало постійного руху та багатогодинних піших прогулянок вдень. Ці умови забезпечити в СІЗО неможливо. Також були враховані обставини, що Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством.

“Українська правда” звернулась до СБУ з проханням прокоментувати інформацію у справі Христенка. У спецслужбі відмовилися від коментарів із формулюванням: “Нічим не зможемо допомогти”.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року Федір Христенко визнав провину і підписав угоду зі слідством. Цю інформацію підтвердили в Печерському суді Києва, однак коли саме була затверджена угода та яке покарання отримав депутат не повідомляється. Слухання відбувалися в закритому режимі.

Читайте також:

• Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду
• Федір Христенко: таємне зникнення нардепа ОПЗЖ після 24 лютого
• Зрадники, волонтери та священники: до якої групи можна віднести нардепа від Бахмутського округу Федора Христенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині триває евакуація цивільних. Людей, які виїжджають з небезпечних територій, розселяють у різних регіонах України. Найважче евакуювати маломобільних та самотніх людей, які часто відмовляються покидати свої домівки попри небезпеку.

Як евакуйовані мешканці Донеччини можуть отримати безоплатне житло і які регіони наразі приймають людей, під час брифінгу розповів Дмитро Пожарський, начальник відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Донецької ОВА. 

Кількість населення та евакуація в Лиманській громаді

Темпи евакуації у Лиманській громаді суттєво знизилися і тривалий час залишаються майже незмінними. Наразі в громаді фіксуються поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові.

Головними причинами евакуації населення з Лиманської громади є безперервні атаки російських військ із застосуванням керованих авіабомб, артилерії та FPV-дронів. Це призвело до тотального знищення житлового фонду: рівень руйнувань вже сягнув 90-95%, а влучання у багатоповерхівки фіксуються щодня. Ситуацію критично ускладнює повна відсутність газопостачання, електроенергії та централізованого опалення, які наразі неможливо відновити через активні бойові дії. Крім того, процес виїзду та забезпечення громади ускладнює зруйнована логістика, зокрема знищені дамби та понтонні переправи.

Станом на зараз у громаді залишається:

• у всій Лиманській громаді — 2 440 осіб;
• безпосередньо у місті Лиман — 1 780 осіб.

У порівняно великих громадах Донеччини досі залишається значна кількість населення:

• Краматорська громада — 67,5 тисяч осіб;
• Слов’янська громада — 46 тисяч осіб;
• Дружківська громада — 6 300 осіб.

Загалом на підконтрольній Україні території Донецької області залишається близько 154 тисяч осіб.

Про збільшення кількості евакуйованих

За словами Дмитра Петліна, починаючи з 1 травня, найбільшу кількість евакуйованих зі своїх постійних місць проживання зафіксовано у Краматорську — понад 2 400 осіб. Зі Слов’янської громади виїхали 1 700 людей, з Дружківської — трохи більше 500. Миколаївську громаду покинули 280 жителів, Святогірську — близько 150, Костянтинівську — 140, а Лиманську — 65 осіб. У Покровському районі, зокрема в Добропіллі, фіксуються лише поодинокі випадки евакуації з незначною кількістю людей.

Протягом квітня з Донецької області евакуювали 249 людей. Їх розселили до 16 областей України. Від початку травня безкоштовно розселено 86 людей. Географія розселення охоплює низку регіонів, серед яких Рівненська, Івано-Франківська, Закарпатська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Волинська та Львівська області.

У Павлограді (Дніпропетровська область) транзитним центром щодня користуються 10-15 донеччан. Більшість з них їдуть до Дніпра або в найближчі населені пункти, де самостійно орендують житло. У Харківській області транзитний центр приймає близько 200 осіб у вихідні дні та понад 250 осіб у будні.

Міжнародні благодійні організації збільшили розмір разової грошової допомоги при евакуації. Наразі сума виплати, яка оформлюється у транзитних центрах, становить 12 300 гривень на одну особу.

Ситуація з маломобільними групами населення 

Окремою проблемою залишається евакуація маломобільних громадян. За даними органів влади, на Донеччині виявлено 763 самотні маломобільні людини, які потребують підтримки соціальних працівників. З них 175 осіб допускають можливість евакуації у разі суттєвого погіршення безпекової ситуації, а 108 мають родичів або знайомих, готових їх прийняти.

Проте 588 людей категорично відмовляються виїжджати. Основними аргументами для відмови є прив’язаність до власного будинку та рідного міста. Часто люди погоджуються на евакуацію лише тоді, коли снаряди починають падати безпосередньо біля їхнього житла. Евакуаційним екіпажам поліції, ДСНС та волонтерам доводиться працювати в умовах постійної небезпеки та багаторазово повертатися за одними й тими ж адресами, намагаючись переконати місцевих жителів виїхати.

Читайте також:

Скільки дітей перебувають у зонах примусової евакуації на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!