Естонська рада у справах біженців запускає в Україні програму екстреної підтримки засобів до існування. Її мета — надати гранти для запуску чи відновлення господарської діяльності родинам, які постраждали внаслідок війни, та створити нові джерела доходу для людей.

Про це повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Гранти на господарську діяльність: на які цілі даватимуть

Відібрані в межах програми домогосподарства отримають гранти в розмірі до 36 тисяч гривень. Ці кошти можна витратити на запуск або відновлення таких видів господарської діяльності: 

• тваринництво: виробництво яєць або будь-яких видів м’яса;
• виробництво молочної продукції;
• птахівництво;
• городництво: вирощування овочів та фруктів у теплицях чи на городі;
• бджолярство;
• інші види сільського господарства;
• виробництво харчової продукції: випічка, виготовлення напівфабрикатів, хліба, тортів, тощо;
• надання послуг: пошив або ремонт одягу, ремесла, будівництво або ремонт, побутові послуги, послуги краси, тощо.

Гранти можна витратити на придбання товарів і послуг за умови, що очікувана діяльність збільшить виробництво продуктів харчування та/або отримання прибутку.

Заявки, які пропонують лише покращення умов роботи, або ті, що вимагають лише покриття витрат на навчання, не підтримуються в межах цієї програми.

Гранти на господарську діяльність: хто може отримати

Подати заявку на участь у програмі можуть вразливі родини, які втратили засоби для забезпечення внаслідок війни. Це можуть бути і переселенці, і люди, які повернулися додому після тимчасової евакуації, і місцеві жителі громад.

Програма реалізується у громадах восьми областей:

• Дніпротеровська область: Покровська і Васильківська громади Синельниківського району;
• Донецька область: Добропільська громада Покровського району;
• Запорізька область: Вільнянська і Біленьківська громади Запорізького району;
• Кіровоградська область;
• Миколаївська область: Шевченківська і Ольшанська громади Миколаївського району;
• Полтавська область: Кременчуцька і Миргородська громади;
• Харківська область: Зміївська і Новопокровська громади Чугуївського району та Барвінківська і Слобожанська громади Ізюмського району;
• Черкаська область.

Пріоритетні вразливі групи, які можуть претендувати на гранти:

• родини, де дітей виховують одинокі мати або батько;
• родини, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• родини з вагітними жінками;
• родини з трьома і більше дітьми до 18 років;
• родини з дітьми до 2 років; 
• родини з людьми з інвалідністю 1 або 2 групи;
• родини з людьми, які мають тяжкі захворювання та потребують дороговартісного лікування;
• родини, які складаються з людей похилого віку;
• родини, чиє житло повністю або частково зруйноване;
• родини, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок війни.

Перевагу надатимуть заявникам, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.

Всі вразливості повинні бути підтверджені документами. Наявність категорії є необхідною умовою для участі у програмі, але не є гарантією отримання грошової допомоги.

Подати заявку на отримання гранта можна за посиланням. Після заповнення форми фахівці переглянуть надану Вами інформацію та, за необхідності, поінформують про надання додаткової інформації на електронну пошту, зазначену в онлайн-формі. Після фінального підтвердження з Вами зв’яжуться для підписання грантової угоди.

Розгляд заявки триває до трьох тижнів з моменту її подання. Результати розгляду заявки обов’язково повідомляють кожному.

Читайте також:

• Грошова допомога для жінок ВПО у Тернопільській області: деталі нового проєкту “Карітас”
• Безоплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси водійок автобуса
• Виплати ВПО на дитину: чи впливає місце навчання і працевлаштування батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 23 жовтня, Україна та росія провели комбінований обмін військовополоненими. В Україну повернулися 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Обмін полоненими 23 жовтня: що відомо

У результаті нового обміну Україна повернула 270 своїх громадян, які перебували в російському полоні. Серед них 261 військовослужбовець та 9 цивільних.

Серед визволених військовослужбовців — військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Сухопутних військ, ДШВ, ДССТ, ТрО, ССО, ВСП, бійці Національної гвардії України, Державної прикордонної служби, а також рятувальник ДСНС. Більша половина визволених потрапила в полон у 2022 році під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках.

Серед звільнених сьогодні є 38 офіцерів. Ще девʼятеро – важкохворі.

Звільнені воїни захищали країну на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямку. Серед звільнених також оборонці ЧАЕС.

Значна частина визволених сьогодні оборонців була під кримінальним переслідуванням з боку рф. Їх під вигаданими звинуваченнями засудили до реальних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення.

Після обміну всі військові пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають виплати та пройдуть реабілітацію.

Читайте також:

Україна повернула додому 103 людей: перші фото з обміну 19 серпня

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Волині правоохоронці затримали колишню військовослужбовицю російської армії з Донецька, яка планувала виїхати до Європейського Союзу. Для цього жінка намагалася оформити український закордонний паспорт.

Про це 23 жовтня повідомили в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області.

Від медсестри до служби в російській армії

За даними слідства, до початку повномасштабної війни жінка працювала медсестрою в Донецькій психіатричній лікарні. Однак у лютому 2022 року вона добровільно приєдналася до збройних угруповань рф та брала участь у бойових діях проти України.

Фігурантка проходила військову службу в 91-му окремому стрілецькому полку 1-го армійського корпусу Південного військового округу росії, де отримала звання сержанта. У лавах російської армії донеччанка перебувала до серпня 2024 року.

Втеча на Волинь та затримання

Після звільнення зі служби жінка вирішила покинути тимчасово окуповану територію Донеччини та переїхати на постійне проживання до країн ЄС. Щоб реалізувати цей план, вона нелегально перетнула кордон з боку Білорусі на Волині, маючи намір виготовити український біометричний паспорт.

Співробітники СБУ викрили та затримали фігурантку в одному з готелів міста Ковель. Під час обшуків правоохоронці вилучили у неї речові докази:

• російський паспорт;
• військові квитки армії рф;
• посвідчення ветерана;
• російські рублі.

Що загрожує підозрюваній

Наразі затримана перебуває під вартою. Слідчі повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). За цей злочин жінці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!