Естонська рада у справах біженців запускає в Україні програму екстреної підтримки засобів до існування. Її мета — надати гранти для запуску чи відновлення господарської діяльності родинам, які постраждали внаслідок війни, та створити нові джерела доходу для людей.

Про це повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Гранти на господарську діяльність: на які цілі даватимуть

Відібрані в межах програми домогосподарства отримають гранти в розмірі до 36 тисяч гривень. Ці кошти можна витратити на запуск або відновлення таких видів господарської діяльності: 

• тваринництво: виробництво яєць або будь-яких видів м’яса;
• виробництво молочної продукції;
• птахівництво;
• городництво: вирощування овочів та фруктів у теплицях чи на городі;
• бджолярство;
• інші види сільського господарства;
• виробництво харчової продукції: випічка, виготовлення напівфабрикатів, хліба, тортів, тощо;
• надання послуг: пошив або ремонт одягу, ремесла, будівництво або ремонт, побутові послуги, послуги краси, тощо.

Гранти можна витратити на придбання товарів і послуг за умови, що очікувана діяльність збільшить виробництво продуктів харчування та/або отримання прибутку.

Заявки, які пропонують лише покращення умов роботи, або ті, що вимагають лише покриття витрат на навчання, не підтримуються в межах цієї програми.

Гранти на господарську діяльність: хто може отримати

Подати заявку на участь у програмі можуть вразливі родини, які втратили засоби для забезпечення внаслідок війни. Це можуть бути і переселенці, і люди, які повернулися додому після тимчасової евакуації, і місцеві жителі громад.

Програма реалізується у громадах восьми областей:

• Дніпротеровська область: Покровська і Васильківська громади Синельниківського району;
• Донецька область: Добропільська громада Покровського району;
• Запорізька область: Вільнянська і Біленьківська громади Запорізького району;
• Кіровоградська область;
• Миколаївська область: Шевченківська і Ольшанська громади Миколаївського району;
• Полтавська область: Кременчуцька і Миргородська громади;
• Харківська область: Зміївська і Новопокровська громади Чугуївського району та Барвінківська і Слобожанська громади Ізюмського району;
• Черкаська область.

Пріоритетні вразливі групи, які можуть претендувати на гранти:

• родини, де дітей виховують одинокі мати або батько;
• родини, в яких жінка виступає єдиним годувальником;
• родини з вагітними жінками;
• родини з трьома і більше дітьми до 18 років;
• родини з дітьми до 2 років; 
• родини з людьми з інвалідністю 1 або 2 групи;
• родини з людьми, які мають тяжкі захворювання та потребують дороговартісного лікування;
• родини, які складаються з людей похилого віку;
• родини, чиє житло повністю або частково зруйноване;
• родини, члени яких отримали поранення або загинули внаслідок війни.

Перевагу надатимуть заявникам, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.

Всі вразливості повинні бути підтверджені документами. Наявність категорії є необхідною умовою для участі у програмі, але не є гарантією отримання грошової допомоги.

Подати заявку на отримання гранта можна за посиланням. Після заповнення форми фахівці переглянуть надану Вами інформацію та, за необхідності, поінформують про надання додаткової інформації на електронну пошту, зазначену в онлайн-формі. Після фінального підтвердження з Вами зв’яжуться для підписання грантової угоди.

Розгляд заявки триває до трьох тижнів з моменту її подання. Результати розгляду заявки обов’язково повідомляють кожному.

Читайте також:

• Грошова допомога для жінок ВПО у Тернопільській області: деталі нового проєкту “Карітас”
• Безоплатне навчання і працевлаштування: українок запрошують на курси водійок автобуса
• Виплати ВПО на дитину: чи впливає місце навчання і працевлаштування батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!