Жителям Донеччини, які проживають на прифронтових територіях, надаватимуть допомогу на придбання твердого палива. Кожне домогосподарство може розраховувати на 21 тисячу гривень, які можна витратити на вугілля, паливні брикети чи дрова. Але існує ймовірність, що кошти люди отримають вже після завершення опалювального сезону.

Про це під час брифінгу розповіла заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької ОВА Лариса Гусева.

Зимову допомогу на паливо можуть затримати

25 вересня завершилася реєстрація на отримання допомоги на придбання твердого палива. За інформацією Лариси Гусевої, на сьогодні в Донецькій області такої допомоги потребують 48 220 домогосподарств. Приблизно 50% з них потребують грошової допомоги, і ще 50% — натуральної допомоги у вигляді паливних брикетів, дров чи вугілля.

Щоб покрити потребу людей в опаленні домівок, залучаються різні організації і установи, в тому числі й міжнародні.

“За попередніми домовленостями, для забезпечення потреб населення області у твердому паливі залучатимуться УВКБ ООН, які планують виплачувати по 21 тисячі гривень частині мешканців, які потребують грошової допомоги, Український гуманітарний фонд та низка організацій, що входять до Кластера з питань житла і непродовольчих товарів в Україні. Водночас опрацьовується питання щодо виділення коштів на придбання паливної деревини з місцевих бюджетів. На сьогодні, попередньо, спроможність місцевих бюджетів для виділення коштів на ці цілі складає 30,7 мільйонів гривень”, — зазначила Лариса Гусева.

Допомогу на придбання палива потребуючі мешканці Донеччини отримають гарантовано. Однак, виплатити її можуть і після завершення опалювального сезону.

“Всі, хто потребують допомоги, її отримають. Єдине, що міжнародні організації не обіцяють, що мешканці отримають її до початку опалювального сезону. Виплата допомоги буде продовжуватися з вересня 2024 року до травня 2025 року. Тобто, півріччя буде допомога за рахунок різних міжнародних організацій. І ми роз’ясняємо це людям, щоб вони не думали, що якщо вони не отримали цю допомогу, умовно, до листопада то вони нічого не отримають взагалі. Ні, це не так. Це буде до 1 травня 2025 року”, — повідомила Лариса Гусева.

Читайте також:

• Як вибрати генератор та про які небезпеки потрібно знати: пояснення енергетика
• Опалюваний сезон на Донеччині: які громади будуть без опалення
• Початок опалювального сезону в Покровську під великим питанням: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українська стрибунка у висоту Юлія Левченко стала переможницею”золотого” етапу Континентального туру в фінському місті Турку. Бахмутянка виграла змагання з результатом 1,97 метра.

Детальніше про результат спортсменки в матеріалі Бахмут IN.UA

Результати змагань у Турку

Українка гарантувала собі золоту нагороду, подолавши планку на висоті 1,97 метра. Після цього вона виконала спроби на 2,00 та 2,03 метра, які виявилися невдалими. Цей результат став другим найкращим показником легкоатлетки у поточному році, оскільки раніше вона двічі стрибала на 1,99 метра.

Друге місце на турнірі посіла Ламара Дістін, яка підкорила висоту 1,94 метра. Третю сходинку розділили шведка Луїза Екман та фінка Елла Міккола, які показали однаковий результат — 1,91 метра.

Зазначимо, що це друга золота нагорода Юлії Левченко з Бахмута в літньому сезоні поточного року. Попередню перемогу вона здобула на етапі Діамантової ліги у китайському місті Сямень. Тоді легкоатлетка виграла змагання з результатом 1,99 метра, а срібну медаль турніру виборола ще одна українська спортсменка Ірина Геращенко.

Хто така Юлія Левченко

Юлія Левченко — це відома українська легкоатлетка, яка спеціалізується на стрибках у висоту, срібна призерка чемпіонату світу, чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор та багаторазова чемпіонка України. Вона народилася 28 листопада 1997 року в Бахмуті.

Читайте також:

Топ-5 детективних серіалів 2026 року з напруженим сюжетом

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бойові дії на Донеччині продовжуються. За даними аналітиків DeepState, противнику вдалося просунутися поблизу Привілля у напрямку Краматорська. Водночас в Генштабі ЗСУ вказують, що біля населенного пункту відбулася лише одна атака, яку вдалося відбити.

Детальніше про ситуацію біля Привілля та на ключових ділянках фронту читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському напрямку зберігається найвища інтенсивність боїв. Українські військові зупинили 43 штурмові дії російської армії неподалік Вільного, Кучерового Яру, Котлиного, Сергіївки, Василівки, Родинського, Гришиного, Покровська, Новомиколаївки, Новопавлівки та Удачного. Порівняно з попередньою добою активність наступальних дій дещо зросла — напередодні тут фіксували 40 штурмів.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 12 атак. Боєзіткнення відбувалися поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Русиного Яру та Іллінівки. Інтенсивність боїв на цій ділянці залишилася незмінною порівняно з минулою добою, коли також було зафіксовано 12 наступальних спроб.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 21 раз намагалася вклинитися в українську оборону. Бої точилися неподалік Дерилового, Дробишевого, Ставків, Лимана, Озерного, Новоселівки та Ямполя. Кількість атак на цьому напрямку суттєво зросла порівняно з минулою добою, коли фіксувалося 14 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські захисники зупинили 19 наступальних дій російських військових. Спроби просунутися фіксували поблизу Рай-Олександрівки, Калеників, Різниківки, Кривої Луки та Закітного. Цей показник майже не змінився порівняно з попередньою добою, під час якої відбулося 20 атак.

На Краматорському напрямку українські військові зупинили одну атаку російської армії біля Привілля. Проте, за даними аналітиків DeepState, саме на цій ділянці зафіксовано просування російських військових у бік Краматорська. Минулої доби на цьому напрямку наступальних дій не проводилося.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 300 осіб;
• танків — 4 одиниці;
• бойових броньованих машин — 3 одиниці;
• артилерійських систем — 75 одиниць;
• РСЗВ — 4 одиниці;
• наземних робототехнічних комплексів — 14 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 2 111 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 396 одиниць;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Росіяни намагаются взяти Костянтинівку в напівкільце — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!