Про це повідомив заступник командира 3-ї штурмової бригади, майор ЗСУ Максим Жорін.
Одна з найважливіших задач на Бахмутському напрямку — не втрачати динаміку просування, щоб не дати ворогу змоги провести заходи по створенню своєї системи оборони. Такі, які він встиг зробити, наприклад, на Запорізькому напрямку.
Звісно, в нашому секторі є мінування, і майже кожного разу під час штурмових дій ми потрапляємо на нього. Є також і фортифікаційні споруди, які вони встигають побудувати. Але сильної системи звести тут ми їм все одно не даємо, оскільки постійно або вибиваємо їх з позицій або наносимо ураження, не даючи змоги провести необхідні заходи.
Максим Жорін // заступник командира 3-ї штурмової бригади
Екскомандир полку «Азов» Максим Жорін. Фото: znaj.ua
За його словами, росіяни не зважають на втрати серед особового складу. Загарбники не полишають спроб посилити свою оборону на Бахмутському напрямку. Цього, на думку військового, не можна допустити.
Є тут деякі позиції у ворога, де з дрона ми бачимо картину, як серед купи трупів якийсь один пі*ор ще копається. Ми його знищуємо — приходить новий, і далі в цій же купі трупів своїх попередників він продовжує махати лопатою.
Міцна система фортифікаційно-інженерних споруд ускладнює просування, а воно і без цього надзвичайно складний процес. Якщо ми будемо давати ворогу час та можливість закопатись та замінуватись, це буде дуже суттєвою проблемою.
Максим Жорін // майор ЗСУ
Поточна ситуація на фронті в районі Бахмута за даними DeepStateMapLive. Фото: скріншот
Нагадаємо, за минулий тиждень Сили оборони звільнили від росіян ще один квадратний кілометр на південному фланзі Бахмута. Загальна площа деокупованої території на Бахмутському напрямку вже склала 44 квадратних кілометри.
Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут».
Фото: Генштаб
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.
Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня
Поливаний понеділок в Україні / фото Вікіпедія
Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.
У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.
У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.
В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.
З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.
Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.
Поливаний понеділок закордоном
Поливаний понеділок в Польщі / фото Вікіпедія
Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.
Поливаний понеділок в Угорщині / фото Вікіпедія
В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.
З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.
Окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини посилює тиск на працівників бюджетної сфери. Людей масово змушують вступати до лав російської керівної партії “єдина росія” та віддавати свої персональні дані.
Про це повідомили представники руху “Жовта стрічка”.
Окупанти на Донеччині заганяють бюджетників до “єдиної росії”.
Співробітники всіх бюджетних установ, які наразі перебувають під контролем окупаційних адміністрацій, отримують вказівки в обов’язковому порядку реєструватися у цифровому додатку “мах”. Головна мета цієї процедури — систематизований збір персональних даних українських працівників.
Паралельно зі збором інформації через додаток, окупанти розгорнули масштабну кампанію з примусового залучення бюджетників до партії “єдина росія”. Аби створити видимість легітимності та масової підтримки, формально цей процес подається виключно під виглядом “добровільного” рішення самих працівників.
Як зазначають представники руху опору “Жовта Стрічка”, насправді бюджетників ставлять перед жорстким вибором без вибору. Відмова від вступу до керівної російської партії неминуче матиме негативні наслідки для подальшої роботи та збереження посади. Активісти підкреслюють, що подібна практика відкритого шантажу вже стала абсолютно звичною для всіх бюджетних установ на окупованій частині регіону.
“Також люди висловлюють побоювання, що зібрані персональні дані можуть використовуватися або передаватися третім особам для подальшого тиску“, — резюмують представники руху опору.
Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. […]
Окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини посилює тиск на працівників бюджетної сфери. Людей масово змушують вступати до лав російської керівної партії “єдина росія” […]
2026 рік уже тішить гучними серіальними прем’єрами — від драм і трилерів до екранізацій популярних книг. Ми зібрали три нові серіали, які вже доступні до […]
11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, приурочений до Великодня. У межах домовленостей вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. […]
Вже 12 квітня 2026 року православні віряни відзначатимуть Великдень. Саме у цей святковий час кожен прагне поділитися щирою радістю, надією та добром із рідними, друзями […]