Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перед зимовим періодом кількість заявок на евакуацію майже подвоюється, а сам процес відбувається в умовах постійної небезпеки через загрозу ударних дронів. Водночас на Донеччині з’явилася тенденція на вивезення тіл загиблих.

Про це в коментарі редакції Бахмут IN.UA повідомив Богдан Зуяков, волонтер, котрий займається вивезенням цивільного населення з Донецької області.

Евакуація з Донеччини

За словами Богдана Зуякова, евакуація з Донеччини продовжується стабільними темпами. Найбільше людей зараз евакуюють із Костянтинівки.

“Зараз це Костянтинівка. 90% евакуації — Костянтинівка“, — каже волонтер.

Він додав, що інколи евакуації здійснюють із Лиманської громади, зокрема Лимана чи Святогірська.

Зазвичай, до волонтерів за допомогою з евакуацією звертаються люди старшого віку. Проте, як вказує Богдан Зуяков, останні два тижні збільшилась кількість заявок на вивезення трупів та поранених.

Зростання кількості евакуацій перед зимою та небезпека

За словами волонтера, зима стабільно створювала умови, коли кількість заявок щодо евакуації суттєво збільшується. Цього року їх кількість зросла майже у два рази.

“Кожен рік ми бачимо, що на зиму люди виїжджають через те, що топити буде неможливо…“, — зазначає волонтер.

Богдан Зуяков також розповів про виклики й проблеми, які стають перешкодою. За його словами, найбільшою проблемою на маршрутах евакуації стали саме російські дрони.

“Ми виключно з дронами боремось. Найважчі — це дрони… Не було б дронів — все було б набагато легше“, — каже волонтер.

Він також додав, що рівень небезпеки залежить від напрямку та активності бойових дій.

“У Костянтинівці, наприклад, вже з Олексієво-Дружківки небезпечно, адже там постійно літають дрони. Якщо ми кажемо про якийсь Святогірськ, то там ще більш-менш проїхати можна“, — зазначає волонтер.

Куди розміщують евакуйованих

Щодо областей, куди найчастіше розселяють людей, він зазначив, що інформації про конкретні регіони не має, але повідомив, що вони знаходять прихисток по всім регіонам України.

Богдан Зуяков додав, що місць загалом вистачає на всіх.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

• +380 (98) 890 3318;
• +380 (66) 285 6290;
• 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

• +380 (99) 710 4872;
• +380 (99) 311 5314;
• +380 (96) 108 6048;
• 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

“У Дружківку заїжджаємо, але щодня уражені нові автівки”: як відбувається евакуація на Донеччині. Розповідає волонтер Євген Ткачов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська Госдума ухвалила у другому і третьому читаннях законопроєкт про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Таке житло будуть визнавати власністю російських регіонів та в подальшому можуть передавати громадянам рф.

Про це повідомляє пропагандистське агентство ТАСС.

Що передбачає російський закон про привласнення покинутого житла на ТОТ

Російські депутати ухвалили у другому та третьому читаннях законопроєкт “Про право публічної власності на житлові безхазяйні приміщення на території днр, лнр, Херсонської та Запорізької областей”. Він передбачає механізм, за яким покинуте житло забиратимуть у власність рф. У подальшому будинки та квартири зможуть передавати у володіння громадянам рф.

Згідно з новим законом, покинуті житлові будинки, квартири та кімнати визнаватись власністю регіонів або їх муніципалітетів. Згодом їх, нібито, планують передавати:

• у власність місцевим жителям, які втратили житло або чиє житло є непридатним для проживання внаслідок бойових дій;
• у володіння чи користування за договором найму громадянам рф;
• представникам російських органів влади, органів місцевого самоврядування, працівникам підвідомчих установ, включно з працівниками освітніх та медичних організацій (їм житло надаватимуть до 1 січня 2028 року);
• у володіння та користування за договором соціального найму місцевим жителям, які перебувають на обліку як такі, що потребують житлових приміщень.

Також цей закон передбачає привласнення росією критично важливих об’єктів інфраструктури, майнових комплексів промислових та інших підприємств у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях.

Читайте також:

• Пушилін повторює наративи: заявив, що ЗСУ “гальмують” відбудову Бахмута і Соледара
• Біженців з курська привезли до Маріуполя. Їх селять у квартири маріупольців
• Пушилін опублікував звернення до населення, але запити бахмутян проігнорував

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!