Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від початку жовтня 2026 року з підконтрольної Україні території Донецької області виїхали 4 340 людей. Найбільше мешканців евакуювалися з Краматорська та Слов’янської громади. Наразі в області залишаються близько 71,3 тисячі цивільних, серед яких понад 3 тисячі дітей.

Про це повідомили представники Донецької обласної військової адміністрації під час брифінгу, 14 жовтня, щодо евакуації населення.

Евакуація з Донеччини: скільки людей виїхали у жовтні

За словами начальника відділу департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитра Петліна, від початку жовтня підконтрольну Україні територію області залишили 4 340 людей. Найактивніше мешканці виїжджають із великих міст Донеччини. Зокрема, за майже два тижні жовтня:

• з Краматорська евакуювалися понад 2 100 людей;
• зі Слов’янської громади — близько 700;
• з Олександрівської громади — близько 400;
• з Новодонецької громади — близько 200 людей.

За даними ОВА, на підконтрольній Україні території Донеччини залишаються близько 71 300 цивільних мешканців. Приблизно 60% із них перебувають у громадах, де тривають активні бойові дії. Загалом від початку евакуаційних заходів місця постійного проживання залишили понад 1 мільйон 467 тисяч мешканців Донеччини, серед яких понад 216,5 тисячі дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині

Начальниця служби у справах дітей Донецької ОВА Юлія Рижакова повідомила, що на підконтрольній Україні території області залишаються 3 069 дітей. Із них 2 293 дитини перебувають у трьох громадах, віднесених до територій активних бойових дій:

• Слов’янська громада — 1 618 дітей;
• Краматорська громада — 638 дітей;
• Святогірська громада — 37 дітей.

У дев’яти населених пунктах чотирьох громад, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб разом із батьками або законними представниками, залишаються 387 дітей зі 184 родин. З 9 жовтня в області триває 39-й етап такої евакуації. За жовтень із небезпечних населених пунктів у межах цих заходів евакуювали 221 дитину зі 160 родин. Найбільше — із Краматорської громади, звідки виїхали 159 дітей зі 114 сімей.

Також евакуювали:

• зі Слов’янської громади — 39 дітей із 29 родин;
• з Новодонецької — 19 дітей із 14 родин;
• зі Святогірської — 4 дітей із 3 родин.

За інформацією ОВА, випадків примусової евакуації дітей без супроводу законних представників наразі не було.

Куди евакуюють мешканців Донеччини та яку допомогу надають

За словами представника департаменту соціального захисту населення Дмитра Пожарського, від початку жовтня через транзитні центри в Харківській та Дніпропетровській областях безоплатно розселили 275 людей. Серед них — 36 дітей та 107 маломобільних осіб.

Найбільше евакуйованих прийняли:

• Житомирська область — 70 людей;
• Рівненська — 36;
• Одеська — 32;
• Кіровоградська — 30;
• Хмельницька — 29.

Із 107 маломобільних людей 75 розмістили в медичних закладах у межах урядового проєкту довготривалого медсестринського догляду. Ще 11 людей, які потребують стороннього догляду, прийняли комунальні заклади Житомирщини.

У транзитних центрах евакуйованим допомагають оформити одноразову грошову допомогу, надають гуманітарну та психологічну підтримку. За потреби медики допомагають підготувати документи для подальшого догляду.

Для родин із дітьми підготували місця на Закарпатті

Окремо представники ОВА повідомили про можливість безоплатного розміщення родин із дітьми на Закарпатті. У відремонтованому за підтримки гуманітарної місії “Проліска” гуртожитку неподалік Хуста готові прийняти до 42 людей.

Для організації переїзду родинам потрібно звернутися до своєї військової адміністрації. За інформацією посадовців, евакуацію залізницею, зустріч після прибуття та перевезення до гуртожитку організовують безоплатно. Також для мешканців Донеччини продовжують курсувати евакуаційні поїзди: з Харківської області, щодня, а з Дніпропетровської, через день.

До теми:

На Донеччині вводять 20-годинну комендантську годину — Вадим Філашкін

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи можуть залишитися без виплат на проживання через технічні помилки в державних реєстрах. Система часто фіксує виїзд людини за кордон, але не відображає її повернення в Україну.

Про це повідомив народний депутат, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павло Фролов.

За яких умов ВПО скасовують виплати через виїзд за кордон

Згідно з чинними правилами, виплату допомоги на проживання можуть припинити, якщо переселенець перебував за межами України:

• понад 30 днів поспіль;
• понад 60 днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги.

Водночас ці терміни можуть бути збільшені до 60 та 90 днів відповідно. Для цього необхідно надати документальне підтвердження поважних причин перебування за кордоном, серед яких — лікування, реабілітація, службове відрядження або оздоровлення дітей.

Як відновити допомогу в разі помилки

Якщо виплати припинили безпідставно через збій у даних Державної прикордонної служби, для їх відновлення необхідно виконати наступні кроки:

• пвернутися до відділення Пенсійного фонду України (ПФУ) та з’ясувати точну причину скасування допомоги;
• перевірити свої дані про перетин кордону, за необхідності — отримати офіційну довідку-підтвердження від Держприкордонслужби;
• додати до ПФУ або Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) заяву разом із підтвердними документами для перегляду рішення.

Як планують системно вирішувати проблему

Павло Фролов зазначив, що вже звернувся до прем’єр-міністра України з вимогою налагодити роботу баз даних та відновити виплати переселенцям, які втратили їх виключно через технічні збої у реєстрах.

Крім того, посадовець запропонував запровадити обов’язкове SMS-інформування для всіх ВПО, яким припиняють виплату допомоги на проживання. За його словами, такі повідомлення обов’язково мають містити причину скасування та детальну інструкцію щодо порядку оскарження цього рішення.

Читайте також:

Грошова допомога для ВПО з Бахмута: хто і як може отримати виплати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!