Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Підбиваючи підсумки роботи, він опублікував допис, у якому перелічив головні досягнення своєї команди та визнав реформи, які завершити не вдалося. Усунення Федорова викликала хвилю негативних реакцій у суспільстві, зокрама сьогодні у різних містах України жителі вийшли на мирну акцію проти відставки Міністра оборони.

Бахмут IN.UA зібрав головне про його роботу, відставку та те, що відбувається навколо оновлення уряду.

Коли Михайло Федоров очолив Міністерство оборони

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів. На новій посаді одним із головних напрямів його роботи стала технологічна перевага української армії, розвиток оборонних інновацій, реформування закупівель та масштабування виробництва озброєння. 15 липня стало відомо, що Федоров подав у відставку. Джерела видання “Українська Правда” повідомили, що рішення про усунення Федорова було прийнято через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським. Ймовірним кандидатом на посаду Федорова буде Ігор Клименко, очільник МВС.

Один із депутатів “Слуги народу”, який був присутній на засіданні фракції, розповів: “Було видно, що президенту дуже важко про це говорити. Він хвилин десять буквально вичавлював із себе слова, підбирав формулювання, намагався пояснити своє рішення. Воно наче і виглядало раціональним, але було видно, що це звільнення Федорова дається дуже непросто”.

Які результати своєї роботи назвав Федоров

Після відставки Федоров опублікував перелік із 22 досягнень, які, за його словами, вдалося реалізувати команді Міністерства оборони. Серед головних результатів він виділив розвиток безпілотних технологій. За словами ексміністра, за чотири місяці Міноборони закупило більше дронів, ніж було придбано за весь попередній рік. Йдеться про FPV-дрони, дрони на оптоволокні, безпілотники для глибоких ударів, дешеві розвідувальні комплекси, наземні роботизовані комплекси та дрони-перехоплювачі.

Окремо він згадав запуск системного забезпечення бойових бригад безпілотниками, завдяки чому підрозділи мають отримувати прогнозовані поставки без ручного розподілу.

Федоров також заявив про реформування системи оборонних закупівель.

За його словами, Міноборони:

• запустило тендери на закупівлю далекобійної артилерії та сотень тисяч дронів;
• почало закуповувати автомобілі, багі та квадроцикли через конкурентні процедури;
• запровадило механізм 70% передоплати для закупівель через Brave1 Market;
• розпочало грантову програму для українських виробників ракет та вибухових речовин.

Окремим напрямом стала підтримка українського оборонно-промислового комплексу та масштабування виробництва сучасного озброєння.

Серед досягнень Федоров також назвав:

• підписання контрактів на ракети Patriot;
• запуск механізму закупівлі ракет за рахунок європейського кредиту;
• підвищення ефективності роботи ППО після впровадження аналізу кожної масованої атаки;
• успішне тестування української балістичної ракети, над якою працювали в зоні відповідальності Міністерства оборони;
• контракт на закупівлю винищувачів Gripen.

Також, за його словами, було створено Defense AI Center для впровадження штучного інтелекту у військовій сфері та Trophy Lab, який дозволяє партнерам вивчати захоплені російські військові технології. Колишній міністр окремо відзначив міжнародний напрям роботи. За його словами, за час його каденції відбулося три засідання Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”), під час яких партнери оголосили про військову підтримку на десятки мільярдів доларів. Також Міністерство оборони працювало над залученням європейського фінансування для українських оборонних потреб.

Які реформи завершити не вдалося

У своєму зверненні Федоров визнав, що частину змін команда не встигла реалізувати.

Серед них:

• завершення організаційної реформи Міністерства оборони відповідно до стандартів НАТО;
• переведення всіх оборонних закупівель на тендерну систему;
• формування культури персональної відповідальності за ухвалені рішення.

За словами ексміністра, багато процесів уже були розпочаті, однак потребували більше часу.

Реакція суспільства та протести

Відставка Федорова спричинила негативний відгук у суспільства. Так, сьогодні, 16 липня у Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі, Одесі та інших містах України проходять мирні акції проти рішення щодо відставки Федорова.

Сергій Стерненко також повідомив, що припиняє роботу як радник міністра оборони. Він назвав Федорова “найкращим міністром оборони за всю історію України” та заявив, що його відставка “віддаляє державу від перемоги”.

За словами Стерненка, разом із відставкою міністра він втратив можливість впливати на розвиток військових технологій і закупівлі дронів.

“Прикро, що сьогодні наша держава стала значно далі від перемоги. Прикро, що реальні реформи навіть не дали розпочати, хоча все одно вдалося багато що змінити. Не прикро за вас, за людей, які усе бачать та розуміють. І підтримують. Це точно не кінець. Безмежна повага Михайлу. Подяка всім, хто не мовчить”, — написав Сергій Стерненко.

Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones критично висловилася щодо відставки Федорова, назвавши це “фатальною помилкою презедента”.

“Призначити Федорова міністром оборони – одне з наймудріших рішень Президента Зеленського.Звільнити Федорова зараз – одна з найбільших помилок Президента Зеленського. Те, що робив Федоров з командою для переваги в технологічній війні – безумовно талановито, а моментами навіть без перебільшення геніально. Ситуація в нас настільки погана, що звичайне гарне управління вже не допоможе. Це вже не простуда, не бронхіт і навіть не пневмонія. Останні стадії туберкульозу. Тут потрібен не звичайний терапевт, а консиліум світил медицини. Нас спасуть тільки асиметричні, технологічні, нестандартні і, виключно, геніальні рішення. Це рішення президента буде коштувати нам не дорого. А безумно дорого.

Ціна буде – життя і здоров’я сотень тисяч людей. Сотень тисяч, якщо не більше. Дуже хочу помилитись. Але я чітко і по суті відповідаю за кожен свій прогноз протягом 12 років війни. Фатальна помилка Президента. Доповідь завершено”, — написала Марія Берлінська.

Відставка Федорова і реакція росіян

Після повідомлення про відставку Михайла Федорова в російському інформаційному просторі з’явилися схвальні коментарі щодо цього рішення. Зокрема, окремі російські воєнні блогери та пропагандистські ресурси позитивно оцінили кадрові зміни в українському уряді. Редакція наводить ці реакції як факт інформаційного супроводу події.

До теми:

Кадрові зміни в Уряді: хто залишив свої посади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Громадськість висловлює занепокоєння. Об’єднання різних сфер в одному відомстві загрожує розмиванням його функцій.

На можливе об’єднання відреагувала Коаліція ветеранських організацій.

Можливе об’єднання політики ветеранів та ВПО: реакція

Напередодні голосування за оновлений Кабмін з’являються заяви про наміри об’єднати в одному відомстві сферу ветеранської політики та питання ВПО. Проти такого рішення виступає коаліція ветеранських організацій, у складі якої “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Юридична Сотня” та “Платформа відновлення людського капіталу. Рестарт”.

Громадськість попереджає про ризики можливого об’єднання Міністерства у справах ветеранів з іншими сферами. Це може розмити фокус роботи держави із людьми, які брали участь в обороні країни.

“Підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх родин є не суто соціальною, вона є наскрізною і стосується усіх сфер діяльності уряду. Саме вона визначає престижність військової професії та формує бачення існування інституту резерву”, — зазначають у коаліції організацій.

Цільова аудиторія ймовірного відомства складатиме понад 15 мільйонів людей:

• учасники бойових дій — 1,8 мільйонів людей;
• члени родин УБД — понад 3,75 мільйонів людей;
• ВПО — до 6 мільйонів людей;
• українські біженці за кордоном — до 5 мільйонів людей.

Усі згадані групи мають різний досвід, а перетин потреб відбувається лише в окремих сферах, наприклад, житло, фінанси, здоровʼя. Це потребує різних інструментів підтримки, що призводитиме до труднощів в адмініструванні.

Ветеранські організації зазначають, що держава має остаточно визнати ветеранську політику надто великою і специфічною сферою, щоб ділити її з іншими напрямами. В умовах постійної війни кількість ветеранів та членів їхніх родин лише зростатиме. Тож інституційна спроможність та незалежність окремого міністерства є питанням національної безпеки.

У 2019 році в Україні вже був досвід обʼєднання сфер управління ветеранської політики, ТОТ та ВПО. Це паралізувало роботу як у напрямі ветеранської політики, так і в частині реінтеграції ВПО. Тому громадськість закликає не повторювати подібних рішень.

Читайте також:

• Кабмін створює Координаційну раду з питань ВПО: які завдання вона виконуватиме
• Як посилити роль ВПО з Донеччини та Луганщини у відновленні: реєстрація на подію в Києві 22 липня
• Демобілізовані бахмутяни можуть відпочити у Миргороді: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!