Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Днями у мережі з’явилась інформація про ймовірний розстріл священника з парафіянами в місті Сіверськ. Цю інформацію поширювали місцеві жителі в онлайн-спільнотах. Цивільних, нібито, розстріляли російські військові через відмову у виїзді на підконтрольні рф території.

Що відомо про цей випадок, дізнавалась редакція Бахмут IN.UA.

У Сіверську, ймовірно, розстріляли священника з парафіянами

У мережі останніми днями поширюється неперевірена наразі інформація про нібито розстріл цивільних у місті Сіверськ Бахмутського району. Згідно з повідомленнями у соцмережах, російські військові могли бути причетні до загибелі місцевого священника та вірян, яких, за однією з версій, начебто вбили через відмову від евакуації на території, підконтрольні російській федерації.

Про можливий випадок, описаний у соцмережах, редакції повідомив Олександр Панасенко, ексдепутат Сіверської міськради, який наразі перебуває за межами громади. За його словами, таку інформацію йому передала переселенка з Сіверської громади, яка, у свою чергу, дізналася про це від своїх колишніх сусідів.

Згідно з їхніми словами, загиблим міг бути священник Георгій Байдаров. Повідомляється, що того дня він проводив богослужіння у підвалі багатоповерхівки, де під час молитви перебувало кілька вірян. За цією ж версією, у підвал нібито зайшли російські військові.

“Це сталося в підвалі того будинку, де мешкав отець Георгій. Він мешкав у п’ятиповертівці, вулицю я не пам’ятаю, але це п’ятиповерхівка, яка виходить на бік Лисичанська. Сталося це, коли він правив службу в цьому підвалі. І військові, російські солдати почали вимагати, щоб він з людьми покинув підвал, бо їх будуть евакуювати. Він сказав: “Я закінчу службу, потім будемо розмовляти”. І після цього його розстріляли”, — розповів Олександр Панасенко.

За повідомленнями, які були передані місцевими жителями, разом зі священником могли бути розстріляні й парафіяни. Точна кількість загиблих невідома, оскільки, за цією версією, свідків події нібито вивезли до окупованого наразі Лисичанська. Олександр Панасенко зазначає, що йому відомо щонайменше про одного загиблого чоловіка, однак ці дані не мають офіційного підтвердження.

Також, як повідомляє Панасенко, отець Георгій залишався у місті попри обстріли. Він уточнює, що священник, за попередньою інформацією, міг мати проросійські погляди, тому не планував залишати територію та очікував приходу російських військ.

Наразі вся наявна інформація базується на переказах місцевих мешканців.

Що кажуть у поліції

Напередодні, вчора, редакція зв’язалася з Павлом Дяченком, начальником відділу комунікації поліції Донецької області, аби отримати коментар. На той момент у поліції зазначили, що не можуть надати інформацію, оскільки офіційних звернень щодо цього випадку ще не надходило. Також редакція кілька разів намагалися додзвонитися до Сіверської МВА, проте з ними зв’язатися не вдалося. Редакція розмістить уточнення від МВА, якщо отримає коментар.

Також після консультації з поліцією, редакція попросила Олександра Панасенка подати відповідну заяву. Він це зробив, передавши відомості до правоохоронців. Сьогодні ми додатково звернулися до Бахмутського районного відділу поліції, де нам підтвердили факт отримання заяви. Повідомили, що звернення вже зареєстровано.

Разом із тим у поліції наголошують, що поки що не можуть ані підтвердити, ані спростувати сам факт події, про яку йдеться. Після внесення інформації в ЄРДР буде розпочато офіційне досудове розслідування, у межах якого всі обставини мають бути перевірені.

Чи були випадки розстрілу росіянами цивільних?

Так, такі випадки неодноразово фіксувала Донецька обласна прокуратура. У 2024 році, у Лиманській громаді росіяни розстріляли беззбройну жінку. У серпні 2025 року росіянин розстріляв цивільного на Покровському напрямку. У жовтні 2025 року, підтвердили розстріл російськими військами цивільних у Званівці Бахмутського району.

Що відомо про ситуацію у Сіверську

У місті Сіверськ ускладнюється ситуація. В населений пункт продовжує заходити російська піхота. За останніми даними аналітиків DeepState, половина Сіверська перебуває під контролем ворога. Рубежем для стримування окупантів є річка Бахмутка.

За офіційними даними Донецької ОВА станом на листопад 2025 року, в населених пунктах Сіверської громади залишались 330 людей.

Читайте також:

• У DeepState заявили, що росіяни утримують половину Сіверська
• У якому стані родина з Костянтинівки, що потрапила під удар російського дрона
• “Збільшилась кількість заявок на вивезення тіл”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 січня 2026 року в Україні працюватиме програма “Скринінг здоров’я 40+”, яка передбачає обстеження на серцево-судинні хвороби, діабет та психічні розлади. У межах ініціативи українці зможуть отримати 2000 гривень, які можна використати на перевірку власного здоров’я.

Про це повідомили представники “Дія”.

“Скринінг здоров’я 40+”: що відомо

З 1 січня 2026 року в Україні стартує програма “Скринінг здоров’я 40+”. Вона передбачає можливість для громадян віком від 40 років пройти обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет та психічні розлади.

До скринінгу здоров’я входитиме:

• анкетування — оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2 типу та проблем ментального здоров’я;
• лабораторні дослідження — покажуть роботу серця, судин, нирок;
• фізикальне обстеження — вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.

Зазначимо, що обстеження можна пройти у будь-якому державному, комунальному чи приватному медичному закладі. Єдиною умовою є перебування лікарні в переліку учасників програми, який незабаром опублікує Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Як долучитися до програми

Програма інтегрована у застосунок “Дія”. Запрошення на скринінг надходитиме на 30-й день після дня народження людям віком від 40 років.

Після прийняття запрошення необхідно замовити “Дія.Картку” в застосунку або використати вже оформлену. Через сім днів на неї буде нараховано 2 000 гривень, які можна використати тільки на проходження обстеження в межах програми.

Передбачена й альтернатива без використання “Дії”. Для цього потрібно після 30 днів від дня народження замовити пластикову картку зі спеціальним рахунком у банку і звернутися до найближчого Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Вже після кошти будуть зараховані на рахунок протягом семи днів з моменту звернення.

Читайте також:

“Зимова підтримка”: як отримати 1 000 грн у Дії або Укрпошті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!