Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Донеччини. Ввечері 3 червня відбувся обстріл міста Краматорськ. Внаслідок атаки є постраждалі і загиблі серед мирного населення.

Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Обстріл Краматорська 3 червня

Сьогодні ввечері, 3 червня, війська рф атакували місто Краматорськ. Окупанти вдарили по житловій забудові. Загалом було два удари, тип озброєння встановлюється.

Пошкоджено інфраструктуру міста. Обсяги завданої шкоди встановлюють фахівці.

Внаслідок обстрілу є загиблі і постраждалі. Станом на момент публікації відомо про щонайменше трьох загиблих і одного пораненого.

Точна кількість жертв і постраждалих точно не встановлена. На місці працюють всі відповідальні служби, відбувається пошуково-рятувальна операція.

Читайте також:

• Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто
• Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області
• Російська армія екстрено переносить склади за Маріуполь через удари ЗСУ на півдні — “Атеш”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Керівники бахмутських комунальних підприємств подали декларації про майновий стан та доходи за звітний період 2025 року. Кампанія декларування, яка традиційно триває у 2026 році, відкрила дані про заробітні плати, отриману державну допомогу, соціальні виплати, а також нерухомість і транспортні засоби посадовців.

Детальний аналіз декларацій посадовців публікує Бахмут IN.UA.

Андрій Атаманченко, декларація

Андрій Атаманченко очолює комунальне підприємство “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. У звітному документі посадовець вказав наявну нерухомість та отримані доходи.

Згідно з опублікованими даними, у власності керівника та його дружини перебувають чотири об’єкти нерухомості. Усі вони розташовані в Бахмуті. Це:

• квартира площею 63.6 м², яка належить Андрію Атаманченку з 1997 року;
• квартира площею 43.6 м² вартістю 69 429 гривень, яка з 2018 року перебуває у власності дружини Наталії Атаманченко;
• квартира площею 25.4 м² вартістю 38 000 гривень, придбана Андрієм Атаманченко у 2020 році;
• квартира площею 36.7 м² вартістю 44 100 гривень, яка перейшла у власність посадовця у 2021 році.

Посадовець вказав у документі, що він та члени його сім’ї не мають транспортних засобів, об’єктів незавершеного будівництва, цінного рухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та інших нематеріальних активів.

За основним місцем роботи в комунальному підприємстві Андрій Атаманченко отримав заробітну плату у розмірі 602 496 гривень. Пенсійні виплати посадовця склали 55 727 гривень, а від Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради надійшло 6 000 гривень соціальних виплат. Для порівняння, у 2025 році рівень доходів керівника БТІ був нижчим. Тоді за роботу на підприємстві він отримав 586 835 гривень, а його пенсія становила 49 349 гривень.

Надія Трофимова, декларація

Надія Трофимова обіймає посаду заступниці начальника Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради. Посадовиця подала звіт про доходи, нерухомість та наявні виплати.

Згідно з декларацією, посадовиця володіє майном у Бахмуті. Нерухомість задекларована як спільна сумісна власність разом із синами Романом та Євгеном. Це квартира площею 43.4 м² придбана 23 жовтня 2014 року.

Джерелами доходів Надії Трофимової є заробітна плата, пенсійне забезпечення та державна підтримка:

• 552 106 гривень — заробітна плата за основним місцем роботи в Управлінні розвитку міського господарства та капітального будівництва;
• 96 583 гривні — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України;
• 24 000 гривень — соціальні виплати від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Кременчуцької міської ради;
• 1 000 гривень — виплати в межах програми “Зимова Підтримка”.

У 2025 році рівень доходів посадовиці за аналогічними статтями був нижчим. За основним місцем роботи Надія Трофимова тоді отримала 519 005 гривень, її пенсія складала 85 411 гривень, а державні соціальні виплати, у тому числі виплати ВПО, становили 24 000 гривень.

Роман Гапаєв, декларація

Згідно з даними, вказаними у декларації, у власності Романа Гапєєва перебувають два об’єкти нерухомості в селищі Опитне Бахмутського району:

• земельна ділянка площею 31 м², набута у 2019 році;
• квартира площею 51.1 м² вартістю 119 300 гривень, право на яку зареєстроване у 2022 році.

Також посадовець має два легкових автомобілі:

• Renault Kangoo 2006 року випуску вартістю 64 000 гривень, який належить директору з 2017 року;
• Kia Ceed 2011 року випуску вартістю 202 500 гривень, який перебуває у власності дружини Ганни Гапєєвої з 2021 року.

Водночас у декларації зафіксовано, що дружина керівника володіє 100% капіталу в ТОВ “КВАНТ-АО”, вартість частки у грошовому еквіваленті складає 37 500 гривень. Права передані в управління. Це ж підприємство зареєстроване за нею як за кінцевим бенефіціарним власником у селищі Опитне. Цінних паперів та нематеріальних активів родина не має.

Керівник підприємства задекларував такі особисті доходи:

• 323 717 гривень — заробітна плата на основній посаді в ОСКП “Прогрес”;
• 973 633 гривні — дохід від зайняття підприємницькою діяльністю;
• 35 867 гривень — пенсійні виплати від Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління ПФУ;
• 18 000 гривень — соціальні виплати з відповідних бюджетів від Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради;
• 18 000 гривень — соціальні виплати від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області;
• 11 071 гривня — заробітна плата, отримана за сумісництвом у БО “МБФ “Українська душа”;
• 3 049 гривень — виплати за програмою “Національний кешбек”;
• 2 000 гривень — державна допомога за програмою “Зимова підтримка”;
• 1 500 гривень — благодійна допомога від РО “РМ “Карітас – Спес – Одеса”;
• 1 439 гривень — гуманітарна допомога від філії БО “БФ “Деполь Україна” в місті Одеса.

Для порівняння, за 2025 рік Роман Гапаєв отримав за роботу в КП “Прогрес” 292 464 гривні. Проте, у минулому році він не вказував доход, отриманий підприємницькою діяльністю

Олександр Бондарєв, декларація

Олександр Бондарєв — директор КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. Також він є відповідальним за будівництво житла в Гощі, зокрема має забезпечити реалізацію проєкту.

Згідно з декларацією за 2025 рік, Олександр Бондарєв спільно з дружиною Вікторією володіють чотирма об’єктами нерухомості. Серед них на Олександра Бондарєва оформлені два, всі вони в окупованому Бахмуті:

• земельна ділянка площею 573 м² (дата набуття — 04.11.2008). Вартість не вказана;
• житловий будинок площею 61,1 м² (дата набуття — 28.05.2002). Вартість на дату набуття — 17 619 гривень.

Окрім цього, подружжя має у спільній власності два об’єкти у Кропивницькому, придбані у квітні 2023 року. Це земельна ділянка площею 648 м² і житловий будинок площею 93,6 м². Частка власності Олександра Бондарєва на ці об’єкти складає 70%, тоді як дружини — 30%.

Олександр Бондарєв також має легковий автомобіль KIA SPORTAGE 2012-го року випуску вартістю 442 000 гривень.

Заробітна плата Олександра Бондарєва за 2025 рік склала 457 266 гривень, що на місяць у середньому 38,1 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 552 194 гривень — гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовим правочинами від ГО “Аваліст”;
• 137 992 гривень — пенсія;
• 33 000 гривень — допомога на проживання;
• 2 054 гривень — виплати в межах програми “Національний кешбек”.

Вікторія Бондарєва також є працівницею КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”. За 2025 рік вона отримала зарплату в розмірі 84 411 гривень. Окрім зарплати, вона також мала 3 194 гривень виплат у межах програми “Національний кешбек”.

Грошові активи Олександр Бондарєв не декларує.

Роман Спічкін, декларація

Роман Спічкін — директор КП “Бахмут-Вода”. Згідно з декларацією за 2025 рік, Роман Спічкін не володіє об’єктами нерухомості. Серед майна він має у власності лише легковий автомобіль Chevrolet Aveo 2007-го року випуску, вартість якого не вказана.

Заробітна плата Романа Спічкіна за 2025 рік склала 442 995 гривень, що на місяць у середньому 36,9 тисяч гривень.

Додаткові доходи та грошові активи директор КП “Бахмут-Вода” не декларує.

Читайте також:

У Бахмутській міській раді призначили уповноваженого з питань безбар’єрності

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!