Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У квітні 2026 року Часовоярська міськрада та її структурні підрозділи провели 16 державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг на суму понад 1,4 мільйона гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Часовоярська МВА: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Часовоярська МВА провела п’ять закупівель на 61 415,53 гривень.

За 14 300 гривень придбали запчастини для ремонту автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City: масляний, повітряний, паливний фільтри, фільтр салону, комплект гальмівних колодок, дискове гальмо і два гальмівних передніх дисків.

За 5 000,02 гривень придбали дві каністри моторної оливи по 4 літрів.

За 3 000 гривень оплатили технічне обслуговування і ремонт автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City. За ці кошти замінили скло. Саме вітрове скло для цього авто придбали за 34 265,51 гривень. Ще на одну послугу з технічного обслуговування та ремонту цього автомобіля витратили 4 850 гривень.

Часовоярська міськрада: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Часовоярська міськрада провела дев’ять закупівель на 1 408 062,38 гривень.

735 000 гривень пішли на два засоби радіоелектронної боротьби “Бульба 1/12 “Автобокс”.

За 532 800 гривень придбали талони на 6 000 літрів дизельного палива.

За 87 528 гривень придбали дві зарядні станції.

31 829,29 гривень пішли на 18 одиниць матеріалів для проведення ремонтних робіт.

12 125 гривень пішли на технічне обслуговування і ремонт автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER. За 15 780 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто: планку супорта і по дві штуки амортизаторів, опорних вузлів підшипника амортизатора стійки, опори, стабілізаторів, скоб гальмівного супорта і втулок стабілізатора.

5 230,09 гривень пішли на моторну оливу та охолоджуючу рідину (антифриз).

3 550 гривень пішли на технічне обслуговування і ремонт автомобіля MITSUBISHI L200. За 8 330 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто: масляний, паливний і повітряний фільтри, фільтр салону і два комплекти світодіодних ламп.

Фінансовий відділ Часовоярської міськради: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Фінансовий відділ Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 8 400 гривень. За ці кошти придбали право використання програми FactorPro.

Відділ освіти Часовоярської міськради: закупівлі у квітні 2026 року

Протягом квітня 2026 року Відділ освіти Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 3 700 гривень. Вони пішли на обслуговування програмного комплексу “КУРС”.

Загалом закупівлі Часовоярської громади за квітень 2026 року склали 1 481 577,91 гривні.

Читайте також:

• На що Званівка витратила 320 тисяч гривень у квітні
• Обслуговування MERCEDES-BENZ та ремонт Volkswagen: на що витрачала гроші Сіверська міськрада у квітні
• Бахмут витратить понад 1,3 млн грн на відпочинок дітей: як подати заявку на оздоровлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення намагаються ухвалити за прискореною процедурою лише за три дні, ігноруючи необхідність громадських обговорень. Таке рішення правозахисники та громадські організації називають шляхом до знищення єдиної дієвої програми іпотечного кредитування ВПО.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ліквідація “Держмолодьжитла”: що відомо

За словами Вікторії Золотухіної на брифінгу “Укрінформу”, представниці громадського холдингу “Група Впливу”, “Держмолодьжитло” — це найбільш ефективна установа, яка забезпечує економічно активних переселенців власними квартирами за програмою під 3% річних. Завдяки роботі фонду житло вже придбали 1609 родин, а це 3761 людина. До участі у програмі 90% цих сімей були змушені самостійно орендувати квартири чи кімнати без державної підтримки.

Згідно з профільними дослідженнями, які привела експертка, програма має величезний соціальний та демографічний вплив. Після отримання власного житла 92% опитаних відзначили покращення житлових умов, а 93% — покращення емоційного стану. Наявність власних стін, а також офіційної реєстрації місця проживання (прописки), дозволила 77% людей почати планувати майбутнє. Крім того, 21% родин передумали повертатися на покинуте місце проживання, а 18% відмовилися від ідеї виїзду за кордон.

Також установа є ключовим адміністратором місцевих житлових програм. Наприклад, у співпраці з Луганською обласною військовою адміністрацією фонд видав 186 кредитів на суму 401 мільйон гривень, і ще кілька громад області готуються запустити кредитування на понад 400 мільйонів гривень.

Чому програма “єОселя” недоступна для більшості ВПО

Злиття фонду з “Укрфінжитлом” означає перехід від соціальної моделі забезпечення житлом до жорсткої комерційної. Як зазначає Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, умови програми “єОселя” є недоступними для переважної більшості переселенців з низки причин:

• висока кредитна ставка на рівні 7%;
• жорсткі вікові обмеження для нерухомості (житло має бути не старшим 10-20 років);
• високий фінансовий бар’єр (вимоги банку до офіційних доходів родини значно вищі);
• відсутність можливості отримати реєстрацію місця проживання (“прописку”) одразу після придбання, що є критичним аспектом інтеграції переселенців у нових громадах.

Загалом, як вказує Ксенія Гедз, представниця БФ “Право на захист”, монополізація ринку та перетворення соціальної моделі на корпоративну означає, що право людини на доступне житло під час війни залежатиме виключно від того, чи відповідає вона суворим критеріям комерційних банків.

“У разі переходу до моделі “єдиного оператора” за участю ПрАТ “Укрфінжитло” фактичний доступ до кредиту може залежати від банків-партнерів та їхніх внутрішніх політик. Для багатьох ВПО це означає ризик, що програма формально залишиться, але практично стане недоступною саме для тих, для кого вона була створена“, — додають представники “Держмолодьжитло”.

Міжнародний скандал та юридичний колапс

За останні п’ять років “Держмолодьжитло” залучило 125 мільйонів євро міжнародної фінансової допомоги. На 2026 рік заплановане надходження ще 58 мільйонів євро від міжнародних партнерів, серед яких німецький банк KfW, Банк розвитку Ради Європи та Світовий банк.

“Також розробляються окремо в розробці Держмолоджитлу ще програми, в тому числі програми підтримки ветеранів, житлової підтримки на 110 мільйонів євро. І що відбувається? Держава посеред виконання таких проєктів використання фінансової допомоги міжнародних партнерів просто ліквідує організацію виконавця“, — каже Ксенія Гедз.

Існує також серйозна правова колізія: чинне українське законодавство просто не має механізму приєднання неприбуткової організації, якою є “Держмолодьжитло”, до приватного комерційного акціонерного товариства “Укрфінжитло”.

Позиція переселенців

Для багатьох внутрішньо переміщених осіб пільгова іпотека від “Держмолодьжитла” залишається єдиною можливістю придбати власну нерухомість. Через високу вартість оренди переселенці фізично не здатні самостійно накопичити всю суму на квартиру, навіть за умови стабільного заробітку та сумлінної сплати податків.

Громадський активіст Сергій Карелін, який сам придбав житло завдяки цій програмі, порівнює поточну урядову ініціативу з катастрофою. За його словами, фонд зараз нагадує потяг “Інтерсіті”, що мчить на швидкості 160 кілометрів на годину, маючи в роботі тисячі заявок. Спроба різко перевести цей локомотив на інші рейки неминуче призведе до аварії та залишить багатьох людей без шансу на дім.

Саме через ці ризики ще у квітні понад пів сотні громадських організацій різко засудили ідею злиття “Держмолодьжитла” з “Укрфінжитлом”. Їхню позицію поділяють омбудсман Дмитро Лубінець, заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук та парламентська тимчасова слідча комісія. Попри такий масштабний спротив, автори урядового проєкту свідомо ігнорують принципи прозорості: у пояснювальній записці вони прямо вказали, що документ не потребує громадських обговорень.

Окрім кулуарності, експерти вказують на відверті маніпуляції в аргументації ініціаторів. Зокрема, урядовці запевняють, що злиття ніяк не зачепить місцеве самоврядування. Однак на практиці “Держмолодьжитло” веде понад 65 програм житлового кредитування, які працюють саме на умовах співфінансування з місцевими бюджетами.

Як зазначають експерти, сумнівною є й концепція створення “єдиного оператора” під егідою Мінекономіки. Оскільки зараз житлові інструменти розподілені між міністерствами соціальної політики, розвитку громад та у справах ветеранів, така реорганізація не створить цілісної системи, а лише точково перерозподілить повноваження.

Не витримує критики і фінансовий бік питання. Процес об’єднання потягне за собою значні витрати на аудит обох установ та перереєстрацію фонду. Правозахисники наголошують, що витрачати бюджетні кошти на бюрократичні процедури під час повномасштабної війни вкрай недоцільно — ці фінанси мають першочергово йти на оборону та допомогу постраждалим.

Коаліція громадських організацій закликає Кабмін відкласти ухвалення постанови до проведення відкритих обговорень, прорахунку всіх наслідків та консультацій із міжнародними донорами й місцевою владою.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!