Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
• допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
• допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
• мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
• сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
• допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
• мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
• допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
• члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

• сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
• сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
• громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
• тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
• особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
• допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
• мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
• військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
• допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
• компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
• діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
• сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
• звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
• важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
• сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
• інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Які зарплати отримують посадовці Бахмутської міськради: дані за перше півріччя 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!