Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад 320 студентів. Вступити на навчання можуть діти з різних куточків України, навчання проходить у змішаній формі. Також цьогоріч передбачений набір студентів з особливими освітніми потребами.

Про вступну кампанію редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — директорка Бахмутського ЦПТО.

Бахмутський ЦПТО: на які професії можна вступити у 2026 році

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти стартувала вступна кампанія. Загалом у новому навчальному році планують набрати 324 студентів. 304 дітей можуть вступити на спеціальності за регіональним замовленням, і 20 — на спеціальність “Слюсар-ремонтник” за державним замовленням.

Навчання за всіма спеціальностями безоплатне.

“Ми набираємо студентів з різних напрямків. Це електротехнічний, будівельний, зварювальне виробництво, швейна промисловість, харчові технології, слюсарі контрольно вимірюваних приладів, ремонт автомобілів”, — зазначає Людмила Калініченко.

На вибір доступні спеціальності для випускників 9 і 11 класів.

• оператор з обробки інформаційного та програмного забезпечення;
• швачка;
• слюсар з ремонту колісних транспортних засобів / електрогазозварник;
• електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування / електрозварник ручного зварювання;
• електрогазозварник / електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах;
• слюсар-ремонтник / електрозварник ручного зварювання;
• кухар-кондитер;
• маляр-штукатур;
• електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
• електрозварник ручного зварювання;
• муляр.

Також ЦПТО набирає групу студентів з особливими освітніми потребами. Вони можуть отримати професію маляра.

“Це буде спеціальна група, в якій може навчатися до 12 осіб. Ми давно маємо ліцензію на навчання студентів з особливими освітніми потребами. В нас є і кадровий склад, який вже довго працює з такими дітьми”, — зауважила директорка навчального закладу.

Які умови навчання пропонує Бахмутський ЦПТО

На сьогодні заклад працює в змішаному форматі, щоб дати можливість отримати освіту студентам із різних регіонів України. Теоретичну частину студенти можуть вивчати дистанційно. Всі кабінети обладнані сучасною технікою, яка дає можливість бути просутніми на заняттях в онлайн-форматі. Практичну частину відпрацьовують безпосередньо в закладі.

Для студентів-ВПО пропонують гуртожиток.

“Ми цього року набираємо дітей з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування. Гуртожиток на 150 місць, повністю обладнаний кухнею, санітарно-гігієнічними кімнатами, створена зона дозвілля. Маємо гарну локацію, біля неї розташований парк, спортивна зона”, — каже Людмила Калініченко.

Дізнатися детальніше про умови вступу та подати документи на зарахування можна на офіційному сайті Бахмутського ЦПТО.

Читайте також:

• Коледж імені Сергія Бубки розпочинає набір студентів: які умови та скільки місць доступно
• Як бахмутянам поєднати навчання за кордоном з українською освітою: досвід бахмутських шкіл
• Україна визнаватиме навчання, здобуте в окупації на ТОТ: як працюватиме процедура

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких місць в обороні до повної інфільтрації околиць.

У цьому матеріалі ми зібрали хронологію подій навколо Костянтинівки з січня по червень 2026 року на основі зведень аналітичного проєкту DeepState.

Чому Костянтинівка є стратегічно важливим містом для росіян

Костянтинівка — це “ворота” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Захоплення міста відкриває росіянам шлях на Дружківку, а далі, на Краматорськ, який є одним з ключових логістичних і адміністративних центрів Сил оборони на Донеччині. Відтак з початку 2026 року бойові дії навколо Костянтинівки продовжувалися безперервно — то затихаючи, то посилюючись новими хвилями піхотних штурмів.

Лінія фронту біля Костянтинівки: як змінювалася ситуація по місяцях

Січень 2026

На початку січня DeepState зафіксував перше у 2026 році просування противника поблизу Костянтинівки — поряд зі Степовою Новоселівкою, Грабовським та Високим. Уже в середині місяця ситуацію навколо міста аналітики називали такою, що погіршується, поряд із Покровськом і Мирноградом. До кінця січня противник продовжував тиснути на Сіверськ і прощупував позиції біля Покровська, а Костянтинівський відтинок потрапив до переліку проблемних ділянок фронту поряд із Добропільським напрямком.

Лютий 2026: пошук слабких місць і перший удар по логістиці

У лютому росіяни почали системно шукати шлях для інфільтрації в місто. Бійці 157 окремої механізованої бригади фіксували спроби росіян проникнути через позиції Сил оборони в районі Іллінівки, DeepState прямо вказував, що росіяни “все більше і більше активізовується” на Костянтинівському напрямку. У середині лютого головною ціллю росіян стало село Бересток і сусідня Іллінівка: їх захоплення дало б змогу накопичувати піхоту для подальшого просочування у щільну забудову Костянтинівки, де виявляти і знищувати армію рф значно складніше. Згодом росіяни знищили один з мостів на північно-західних околицях Костянтинівки. Сили Оборони вже шукали інші шляхи логістики.

Водночас, наприкінці лютого росіяни керованою авіабомбою знищили дамбу біля Осикового, що спричинило підтоплення дороги Дружківка–Костянтинівка. DeepState прямо назвав це підготовкою до більш концентрованих наступальних дій на місто.

Березень 2026: бої на околицях

Березень приніс різке зростання активності. Бійці 5 окремої штурмової бригади фіксували знищення груп противника на східних і південно-східних околицях Костянтинівки — росіяни шукали слабке місце в обороні по всьому периметру міста, від південного сходу до південного заходу. У середині березня Костянтинівка поряд з Покровськом і Гуляйполем увійшла до переліку найгарячіших напрямків фронту.

До кінця березня DeepState зафіксував, що Костянтинівський відтинок став другим за кількістю штурмових дій росіян після Покровського — вони активно прощупували оборону, а Іллінівка з Бересткам залишалися ключовими цілями для затягування піхоти в місто. Аналітики прямо пов’язували це пожвавлення з покращенням погодних умов навесні.

Квітень 2026: масова інфільтрація приватного сектору

У квітні бойові дії посилилися. DeepState повідомляв про активну інфільтрацію росіян у приватний сектор на південно-східних околицях Костянтинівки: щільна забудова дозволяла противнику ховатися в руїнах і будинках, ускладнюючи роботу українських дронарів. Паралельно фіксувалося просочування на сході, в районі Новодмитрівки, та на південному заході — біля Берестка й Іллінівки, причому аналітики навіть зазначали невизначеність щодо того, чи контролюють Сили оборони Бересток повністю.

За підсумками березня Костянтинівський відтинок забрав 20% усіх штурмових дій ворога на фронті — другий показник після Покровська. Наприкінці квітня DeepState знову фіксував просування ворога безпосередньо біля міста.

Травень 2026: руйнування міста

На початку травня аналітики оцінили площу Костянтинівки в 66 квадратних кілометрів і вказали, що при тогочасних темпах росіянам знадобиться щонайменше пів місяця інтенсивних штурмів, аби просунутися лише на один квадратний кілометр, це підкреслювало складність прямого штурму великого міста.

Однак уже на початку травня бійці поділилися кадрами зруйнованої Костянтинівки, DeepState констатував, що “від населеного пункту не залишилося живого місця” через постійні удари дронами та КАБами. Противник на той момент затягувався переважно в південну частину міста, пробував підходи зі сходу, а поодинокі групи фіксувалися вже ближче до центру.

Наприкінці травня, після повної окупації Покровська і Мирнограда, DeepState відзначив, що ситуація в Костянтинівці погіршується за тим самим сценарієм “просочування”: армія рф нарощує контроль території навколо міста, закріплюється в навколишніх селах і намагається проникати в саме місто в різних точках, продовжуючи одночасно руйнувати забудову вщент.

Червень 2026: бої практично на околицях міста

На початку червня DeepState фіксував збільшення зони контролю росіян одразу з кількох напрямків: на південь від Іллінівки, в районі Ступочок і Предтечного зі сходу, та спроби зайняти Новодмитрівку, це загрожувало відрізати північну частину Костянтинівки від решти міста. Аналітики прямо попереджали, що збільшення зони просочування росіян “може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом”. Бійці на цій ділянці повідомляли про критичну нестачу особового складу для стримування тиску.

До середини червня ситуація розгорталася наступним сценарієм: противник вийшов на околиці міста практично з усіх напрямків одночасно — фіксувалася піхота зі сходу через Новодмитрівку, з південного заходу через Бересток та Іллінівку. DeepState прямо порівняв ситуацію зі сценарієм Покровська, коли росіяни намагалися вийти на перешийок у північній частині міста, щоб відрізати центральну і південну частини від постачання, одночасно продовжуючи рівняти забудову із землею. Аналітики констатували, якщо Костянтинівка впаде, наступною ціллю стане Дружківка, а за нею — Краматорськ.

За шість місяців 2026 року росіяни напівоточили Костянтинівку, послідовно блокували логістику, нарощували контроль навколишніх сіл — Берестка, Іллінівки, Новодмитрівки — і одночасно знищували саму забудову міста авіаударами, повторюючи тактику, застосовану раніше в Покровську. Станом на кінець червня бої за місто тривають.

До теми:

Українські дрони знищують логістику окупантів на трасі “Донецьк — Покровськ”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!