Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Темпи евакуації з міст Донецької області залишаються високими. Найактивніше місцеві жителі виїжджають зі Слов’янська та Краматорська, а з прифронтових населених пунктів люди продовжують рятуватися самостійно або за допомогою волонтерів.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та як працюватиме нова програма, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація з Донеччини: хто виїжджає

Темпи виїзду цивільного населення зі Слов’янська та Краматорська залишаються високими. З цих міст щоденно евакуюються сотні людей. Трохи збільшилася кількість сімей з дітьми завдяки новому проєкту гуманітарної місії, який дозволяє вивозити родини вантажівками разом із їхнім майном. Також зросла кількість немобільних людей та пацієнтів лікарень, яких вивозять після поранень спеціальним медичним транспортом.

З прифронтових міст Дружківка та Миколаївка дедалі частіше евакуюються люди похилого віку.

“А для них поштовхом для евакуації є зникнення комуналки, електрики, водопостачання та закриття аптек. Тобто, коли немає доступу до ліків, вони швидше евакуюються“, — пояснює Євген Ткачов.

У Костянтинівці ситуація інакша: виходять усі, хто може. Людей вивозять тачками, велосипедами, а дехто виходить з міста самостійно.

“Звісно, коли більше сотні людей щоденно виїжджає, то я можу назвати це масовим явищем. І це ж тільки те, що ми бачимо, що вивозять Проліска або інші гуманітарні місії“, — коментує представник організації.

Паралельно триває так звана “мікроевакуація”. Деякі мешканці прифронтових сіл переїжджають до більших міст — Слов’янська та Краматорська.

Як працює програма вивезення людей із речами

Експериментальна програма гуманітарної місії, яка дозволяє родинам евакуюватися разом із власним майном, вже працює на постійній основі, однак графік залежить від кількості речей та маршрутів.

Автівка розвантажується та одразу їде за іншою родиною. Темпи вивезення можуть сильно відрізнятися: багатодітна сім’я може зайняти мінівен та вантажівку, що забере дві доби, а в інших випадках за один день можна евакуювати три родини.

“Тому автівка за тиждень може вивезти п’ять сімей, а може вивезти дві сім’ї“, — каже Євген Ткачов.

Окрім того, швидкість поїздки залежить від стану доріг: якщо шлях пролягає сільськими розбитими автошляхами, евакуація значно ускладнюється.

Виклики для волонтерів на Донеччині

Ситуація з безпекою залишається складною. Якщо раніше обстріли Слов’янська та Краматорська частіше відбувалися вночі, то тепер вони трапляються і вдень.

“Тобто тепер стикаємось не тільки з дронами на самому прифронті, але й з можливістю потрапити під обстріл авіабомбами чи ракетами навіть в теоретично безпечному місці“, — розповів представник гуманітарної місії.

Російські дрони-камікадзе також загрожують евакуаційним автомобілям навіть за 40-50 кілометрів від лінії фронту. На дорозі між Олександрівкою та Краматорськом часто можна побачити спалені автомобілі.

Ще однією проблемою залишається стан дорожнього покриття, зокрема, між Лозовою та Павлоградом, що суттєво уповільнює рух евакуаційного транспорту. Також для деяких волонтерських ініціатив відчутним викликом є подорожчання пального.

Крім того, фіксується тенденція, коли деякі люди виїжджають, оформлюють відповідні виплати, а потім повертаються назад до міст Донецької області.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: скільки людей відмовляються виїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Контррозвідка Служби безпеки України викрила та затримала агента російської воєнної розвідки. Чоловік збирав інформацію про розташування українських військових на території Донецької області, а також допомагав готувати повторні повітряні удари по столиці.

Про це повідомили в СБУ.

Затримання агента розвідки рф

Основний акцент у розвідувальній діяльності затриманого був зосереджений на сході України. Він збирав дані про дислокацію запасних командних пунктів та бойових позицій Сил оборони на території Донецької області. Для отримання потрібної інформації агент використовував своїх знайомих. Він приховано випитував у них дані про перебування українських захисників на різних напрямках східного фронту, після чого передавав ці відомості російській стороні.

Ворожим агентом виявився охоронець одного з київських університетів. У Києві він відстежував наслідки російських атак для підготовки повторних обстрілів.

У столиці затриманий виконував низку завдань російської розвідки збирав дані біля теплоелектроцентралей та інших об’єктів енергетичної інфраструктури; об’їжджав місто та фіксував наслідки влучань; позначав точну геолокацію пошкоджень на електронній гугл-карті; фотографував зруйновані будівлі та споруди.

Представники російської розвідки завербували чоловіка через його сестру, яка проживає на території Росії. Жінка виконувала роль “зв’язкової”. Саме через неї агент передавав зібрані координати та розвідувальну інформацію з Донеччини та Києва.

Затримання та загроза довічного ув’язнення

Співробітники СБУ затримали агента за місцем його проживання у Київській області. Під час обшуку слідчі вилучили смартфон із доказами передачі даних.

Затриманому повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. За цей злочин передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Читайте також:

15 років ув’язнення за державну зраду: у Краматорську засудили жінку за передачу розвідданих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!