Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Ворог намагається повністю захопити Покровськ і Мирноград, а також окупувати село Гришине. Для накопичення сил армія рф використовує захоплені території Покровська.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 15 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 36 ворожих штурмів. Окупанти атакували в бік Вільного, Новоолександрівки, Шевченка, Торецького, Білицького, Нового Шахового та в районах Затишка, Никанорівки, Котлиного, Новомиколаївки, Удачного, Новопідгороднього, Мирнограда, Родинського, Молодецького і Філії.

За даними оперативного командування “Схід”, окупанти намагаються повністю оволодіти Покровськом і Мирноградом. Підрозділи ЗСУ утримують позиції на північних околицях цих міст.

Також окупанти намагаються взяти під повний контроль село Гришине. Українські захисники проводять пошуково-ударні дії в селі та зривають спроби його окупувати. Зокрема, ЗСУ завдають ударів дронами у північно-західній частині Покровська. Саме цю ділянку росіяни намагаються використати як плацдарм для накопичення перед подальшим просуванням у напрямку Гришиного.

“Здійснюється посилена аеророзвідка, додаткове мінування ймовірних маршрутів просування ворога та блокування ворожої логістики, системно проводяться пошуково-ударні дії та вогневе ураження. Активно працюють наші дронові підрозділи, артилерія та авіація. Наші воїни завдають ворогу значних втрат”, — розповідають у командуванні “Схід”.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 15 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 23 атаки. Окупанти атакували в напрямку Костянтинівки, Іллінівки? Новопавлівки та в районі Плещіївки, Берестка і Русин Яру.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямку Діброви, Лимана і Дробишевого. Загалом минулої доби тут відбулось шість боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував 13 разів, намагаючись просунутись у районах Ямполя, Закітного, Платонівки та в напрямку Озерного, Різниківки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку окупанти провели три наступальні дії в районі Ступочок.

Читайте також:

• Окупанти просунулися біля Горіхового та масовано штурмують Костянтинівку: зведення з фронту Донеччини
• “Пошкоджених не залишаємо”: як бійці 25-ї бригади евакуюють підбиті наземні дрони з-під Покровська
• Росіяни показали, як виглядає зруйнований ними Торецьк у березні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи, які опинилися у складних життєвих обставинах, отримали можливість зареєструватися на фінансову допомогу для компенсації витрат на комунальні послуги впродовж опалювального періоду 2025-2026 років. Ініціативу реалізує благодійний фонд “Карітас Полтава” в межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за фінансової підтримки американського народу.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо критеріїв відбору, переліку необхідних документів та графіку реєстрації.

Грошова допомога від Карітас для ВПО

Процес прийому заявок стартує у понеділок, 16 березня. Реєстрація відбуватиметься у кількох територіальних громадах (ТГ) Полтавської області за визначеним графіком:

• Новооржицька ТГ: початок о 10:00 (приміщення сільської ради, проспект Миру, 2);
• Білицька ТГ: початок об 11:00 (вулиця Будівельна, 2-А);
• Кобеляцька ТГ: початок об 11:30 (простір “МРІЙ. ДІЙ. НАДИХАЙ”, вулиця Юріївська, 2);
• Оржицька ТГ: початок о 14:00 (адміністративне приміщення, вулиця Центральна, 24).

Важливо зазначити, що фінансова допомога надається не на одну особу, а розраховується на все домогосподарство.

Хто має право на отримання коштів

Допомога орієнтована виключно на новоприбулих переселенців. Основна вимога — статус ВПО має бути отриманий у період 2025-2026 років. Крім того, заявник повинен підпадати хоча б під один із визначених критеріїв вразливості:

• особи з інвалідністю (1 або 2 група, а також інвалідність з дитинства);
• люди похилого віку (старші 60 років);
• самотні матері або батьки;
• опікуни неповнолітніх дітей або недієздатних осіб;
• вагітні жінки та матері, які годують немовлят віком до 3 років;
• багатодітні сім’ї (які виховують трьох і більше неповнолітніх дітей);
• особи з важкими захворюваннями (хвороби, що обмежують фізичні/психічні можливості та потребують довготривалого лікування, вартість якого не покривається доходом родини).

Фінансові обмеження

Благодійники встановили чіткі фінансові ліміти для відбору кандидатів. Допомога буде призначена лише тим родинам, чий середньомісячний дохід не перевищує 8 422 гривні на одну особу. Також діє правило щодо уникнення подвійного фінансування: домогосподарство не повинно було отримувати аналогічну грошову допомогу на опалення від інших гуманітарних чи благодійних організацій.

Перелік необхідних документів

Для успішної реєстрації представнику домогосподарства необхідно мати при собі оригінали особистих документів та довідки про доходи. Повний перелік включає:

• оригінал паспорта громадянина України;
• оригінал ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• довідку ВПО (з датою видачі від 2025 року);
• офіційний документ із реквізитами банківського рахунку (у форматі IBAN);
• довідку про наявність пічного опалення або квитанції на оплату комунальних послуг;
• медичні довідки, посвідчення чи інші документи, що підтверджують заявлену категорію вразливості.

Окремо подаються документи, що підтверджують доходи:

• довідка з Державної податкової служби;
• довідки форми ОК-5 або ОК-7 (можна згенерувати через портал “Дія” або на сайті Пенсійного фонду);
• довідка з Пенсійного фонду або Фонду соціального страхування;
• для фізичних осіб-підприємців (ФОП) — довідка або заява з квартальною декларацією про доходи.

Контактна інформація

Для отримання додаткових консультацій щодо умов програми громадяни можуть звертатися за номером телефону: +380 (50) 346 4693.

Для подання відгуків, скарг, зауважень або пропозицій працює безкоштовна гаряча лінія 0 800 336 734 (графік роботи: з понеділка по п’ятницю, 09:30–16:00). Також звернення приймаються на електронну пошту [email protected] або через спеціальну форму на сайті благодійного фонду.

Читайте також:

ВПО з 2 областей можуть отримати до 4 000 доларів на запуск власного бізнесу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!