Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 вересня відзначатимуть День міста Бахмут. З нагоди свята МВА планує проведення заходів. Для цього було створено організаційний комітет. До нього увійшли 25 осіб.

Хто увійшов до складу комітету, йдеться у розпорядженні начальника Бахмутської МВА № 165рр.

День міста Бахмут-2026, організаційний комітет

Бахмутська міська військова адміністрація створила організаційний комітет з нагоди відзначення Дня міста Бахмут у 2026 році. Цей комітет має організувати роботу виконавчих органів та осередків підтримки щодо підготовки пропозицій до плану заходів з нагоди Дня міста.

Головою організаційного комітету призначено Сергія Родіна — заступника начальника Бахмутської МВА. Заступницею олови комітету стала Юлія Літвінова, керуюча справами виконкому, а секретаркою — начальниця Управління культури Ірина Булгакова.

Серед членів організаційного комітету:

• Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти;
• Анатолій Баранов — начальник Управління з питань фізичної культури та спорту;
• Ольга Богданова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кременчук”;
• Ганна Букрєй — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кам’янець-Подільський”;
• Роман Гапєєв — відповідальний за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Одеса”;
• Ганна Голубцова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Чернігів”;
• Алла Губа — виконувачка обов’язків начальниці Управління охорони здоров’я;
• Владислава Гурова — головна спеціалістка відділу комп’ютеризації та цифровізації Бахмутської міськради;
• Олена Данько — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”;
• Катерина Дульнева — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Львів”;
• Світлана Калініченко — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”;
• Олена Костюченкова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Київ”;
• Катерина Літовченко — начальниця Управління молодіжної політики і у справах дітей;
• Наталя Міняйло — начальниця відділу пресслужби Бахмутської міськради;
• Наталя Отюніна — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”;
• Марина Погорєлова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кривий Ріг”;
• Тетяна Соловйова — виконувачка обов’язків начальниці Фінансового управління;
• Інна Сподіна — начальниця Управління соціального захисту населення;
• Тетяна Татаринова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Кропивницький”;
• Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва;
• Тетяна Чернікова — начальниця відділу діловодства і контролю Бахмутської міськради;
• Надія Чистякова — відповідальна за організацію діяльності осередку підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава”.

Читайте також:

• Бахмутська МВА створила робочу групу для будівництва житла в Гощі: хто увійшов до її складу
• У Києві проведуть фестиваль, присвячений культурі Бахмута: як відвідати
• У Бахмутській громаді затвердили нову програму національної ідентичності: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Місія Хансена в Україні” розпочав прийом заявок на поселення родин, які евакуюються з небезпечних регіонів. Програма передбачає надання квартир у Київській області для безкоштовного тимчасового проживання.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Безплатне житло для ВПО від “Місія Хансена в Україні”

У межах програми фонд надає 25 облаштованих квартир. Житловий фонд розташований у селі Софіївська Борщагівка Київської області. Родини отримують житло для тимчасового безкоштовного проживання терміном до шести місяців. Протягом цього періоду мешканці зобов’язані оплачувати лише комунальні послуги. Після завершення шестимісячного терміну родини матимуть можливість перейти на програму доступної оренди.

Згідно з анкетою, окрім квартирного будинку в Софіївській Борщагівці, учасники можуть обрати для проживання комплекс “Містечко Хенсена”, який знаходиться у Тарасівці. Умови проживання там аналогічні.

Критерії відбору учасників програми

Подати заявку на отримання житла можуть родини, які зараз перебувають у районах ведення бойових дій або в безпосередній близькості до лінії фронту. Головною умовою є потреба у терміновій евакуації. До кандидатів висуваються наступні вимоги:

• здатність оформити статус внутрішньо переміщеної особи після евакуації;
• фактичне проживання у небезпечних прифронтових районах станом на зараз;
• потреба у невідкладному переїзді в безпечне місце.

Дані для заповнення анкети

Для участі у програмі необхідно заповнити реєстраційну форму, надавши вичерпну інформацію про родину. У заявці потрібно вказати:

• прізвище, ім’я, по батькові та дату народження заявника;
• контактні дані, зокрема телефон та електронну пошту;
• повне місце прописки та фактичну адресу проживання з описом умов на поточний момент;
• інформацію про наявність зруйнованого майна та його розташування;
• дані про наявність статусу внутрішньо переміщеної особи з 2022 року;
• склад сім’ї із зазначенням віку осіб, наявності людей з інвалідністю або важкохворих;
• назву навчального закладу та спеціальність;
• місце роботи або навчання членів родини, а також сфери попереднього досвіду роботи;
• розмір сумарного доходу та соціальних виплат;
• інформацію про наявність власного авто, його марку та рік випуску;
• перелік нерухомого майна, яким володіє кожен член родини;
• паспортні дані та ідентифікаційні коди всіх членів сім’ї;
• детальну історію родини та місця перебування після початку війни;
• бажаний комплекс для проживання.

Читайте також:

Безкоштовні квартири для ВПО: стартує відбір у “Чудо містечко Хансена”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!