Жінки чи чоловіки: хто переважає у керівництві Бахмутською міськрадою (Аналіз)

Семаковська Тетяна 16:22, 8 Жовтня 2024

Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

  • Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
  • Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
  • Сергій Родін — заступник міського голови;
  • Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
  • Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

  • Олексій Рева;
  • Максим Сутковий;
  • Олександр Марченко;
  • Олександр Пономаренко;
  • Павло Федоренко;
  • Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

  • Ганна Петрієнко-Полухіна;
  • Інеса Мельник;
  • Марина Іванушкіна;
  • Олена Данько;
  • Юлія Смолярчук;
  • Олена Костюченкова;
  • Алла Руднєва;
  • Інесса Заворотня;
  • Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

  • Оксана Карпець;
  • Ганна Петриєнко-Полухіна;
  • Наталя Скляренко;
  • Світлана Шабаліна;
  • Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

  • Олександр Бабенко;
  • Сергій Благовісний;
  • Роман Гапєєв;
  • Зосим Йорохов;
  • Вадим Капля;
  • Роман Кравченко;
  • Ігор Кузнецов;
  • Владислав Лук’янов;
  • Володимир Пакеж;
  • Олександр Пойда;
  • Артем Сабаєв;
  • Роман Світенко;
  • Валерій Слесарєв;
  • Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

  • Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
  • Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
  • Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
  • Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
  • Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
  • Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
  • Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
  • Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
  • Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
  • Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

  • Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
  • Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
  • Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
  • Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
  • Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

  • Олена Данько — Іванівський округ;
  • Олена Костюченко — Опитненський округ;
  • Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
  • Павло Федоренко — Покровський округ;
  • Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Оксана Ярош / фото Facebook

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

  • розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
  • розрив у рівні освіти;
  • розрив економічної участі й можливостей;
  • розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”,відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 17 Січня 2026
Ожеледиця / фото ілюстративне, iStock

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

  • лід;
  • сніг;
  • відсутність протиожеледних засобів;
  • необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

Семаковська Тетяна 10:00, 17 Січня 2026
Український захисник / фото Генштаб

У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нових контрактів для військовослужбовців у 2026 році, які мають передбачати зростання рівня грошового забезпечення. Водночас наразі йдеться лише про розробку нормативних документів, тоді як загальна ситуація із зарплатами поки залишається без змін на рівні 2025 року.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть військові у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарплати військовим у 2026 році

У державному бюджеті на 2026 рік не закладено підвищення грошового забезпечення для військових. Тому до ухвалення нового рішення парламенту військовослужбовці отримуватимуть виплати в тих самих обсягах, що й раніше. Водночас усі передбачені доплати та надбавки продовжують діяти.

Відтак, мінімальний рівень грошового забезпечення військовослужбовця становить близько 20 тисяч гривень. Воно формується з кількох складників, зокрема:

  • посадового окладу, який визначається займаною посадою;
  • окладу за військовим званням, що виплачується незалежно від посади;
  • надбавки за вислугу років, розмір якої коливається від 5% посадового окладу за один рік служби до 50% за 25 років і більше.

Окрім цього, військовим можуть нараховувати премії за особисті досягнення. Зокрема, йдеться про:

  • 30 тисяч гривень для тих, хто виконує бойові або спеціальні завдання в період забезпечення оборони та безпеки держави;
  • 50 тисяч гривень для військових, залучених до виконання бойових завдань у складі органів військового управління, штабів і командувань;
  • 70 тисяч гривень доплати для тих, хто перебуває на передовій протягом місяця;
  • 100 тисяч гривень для військовослужбовців, які перебувають у зоні активних бойових дій, проходять лікування чи реабілітацію після поранень або перебували в полоні.

Усі додаткові виплати нараховуються за місяць пропорційно кількості днів виконання відповідних завдань. Тобто розмір доплати залежить від того, скільки часу військовослужбовець перебував у тилу чи безпосередньо в зоні бойових дій.

Зазначимо, що розмір нагороди жодним чином не залежить від того, є вони контрактниками чи мобілізованими.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто […]

11:00, 17.01.2026 Скопіч Дмитро

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нових контрактів для військовослужбовців у 2026 році, які мають передбачати зростання рівня грошового забезпечення. Водночас наразі йдеться лише про […]

виставка
Історії

“Роботи надсилали навіть з-за кордону”: виставка з малюнками бахмутян мандрує Україною

Школа мистецтв Бахмутської громади долучилась до культурного проєкту “Різдво єднає”. Його спільно реалізують школи мистецтв Володимира, Бахмута, Білої Церкви та Києва. У межах проєкту в […]

2 бахмутські школи підписали Меморандум з ліцеєм в Гостомелі

Ліцей №1 Гостомельської селищної ради, Бахмутський НВК №11 та Бахмутська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №10 підписали Меморандум про співпрацю. Про це повідомили представники Донецької обласної […]

Український захисник

Яку матеріальну допомогу надає Бахмутська громада військовим: умови і суми

Військові з Бахмута можуть отримати матеріальну допомогу від громади. Підтримка передбачена як діючим військовослужбовцям, так і звільненим зі служби. Про види матеріальної допомоги та розміри […]