Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У понеділок, 16 лютого, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом 10 днів.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У понеділок, 16 лютого, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

• проживають на території бойових дій;
• були змушені покинути дім через війну;
• повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Як подати заявку на допомогу від NRC

Прийом заявок триватиме з 12:00 понеділка, 16 лютого, до 12:00 середи, 25 лютого.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

• Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати
• 2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”
• Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тимчасово окуповані регіони України, включно з автономною республікою Крим, включили до Південного федерального округу рф. Куратором цього округу з 2020 року є російський посадовець Марат Хуснуллін. Він починав свою кар’єру в Татарстані, а потім продовжив роботу в москві. Наразі його призначили відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України.

Чим відомий Марат Хуснуллін і чим займається на окупованих територіях України? Редакція зібрала детальне досьє.

Звідки родом Марат Хуснуллін та як починав кар’єру

Марат Хуснуллін народився 9 серпня 1966 року в місті Казань — столиці російської республіки Татарстан. У 1990 році завершив навчання в Казанському державному фінансово-економічному інституті за спеціальністю “Економіка”. 2000 року пройшов перепідготовку у Відкритому університеті Великобританії за спеціальністю “Професійний менеджмент”.

Має досвід служби у радянській армії у 1984-1986 роках.

Політичну кар’єру розпочав у Татарстані. У 1999-2001 роках був депутатом Державної Ради Республіки Татарстан від Прикамського округу. У травні 2001 року став міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства республіки. Цю посаду він займав до листопада 2010 року.

Кар’єра в москві

У 2010 році Марат Хуснуллін переїжджає до москви. Тут його призначили керівником місцевого Департаменту міського будівництва. Разом з цим він отримав посаду заступника мера з питань містобудівної політики та будівництва.

У березні 2011 року призначений головою Колегії з питань містобудівної політики та будівництва москви. Того ж року очолив міську комісію з припинення самовільного будівництва.

З 2020 року Хуснуллін отримав посаду в уряді рф. 21 січня його призначили віце-прем’єром уряду. Того ж року він став куратором Південного федерального округу рф, в який тоді входив окупований Крим. З квітня 2022 року Хуснулліна також призначили куратором відновлення окупованих територій України — Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Марат Хуснуллін: обіцянки відновити Бахмут

У квітні 2023 року Марат Хуснуллін відвідав Бахмут, де ще тривали бої. Він у супроводі окупантів знімав відео, позуючи на фоні зруйнованих будівель у центрі міста.

Вже тоді він робив гучні заяви щодо відновлення міста. Зазначав, що місто хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і рф, нібито, має подібний досвід.

“Місто пошкоджене, але відновити його можна. Такий досвід ми маємо. Як тільки дозволить оперативна обстановка, заходитимемо і крок за кроком працюватимемо. Ось, наприклад, Будинок культури, який знаходиться поряд з адміністрацією міста, зруйнований ЗСУ після звільнення міста та встановлення російського прапора: пошкодження є, але відновити його можна!”, — заявляв Хуснуллін.

За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Чим займається Марат Хуснуллін на окупованих територіях України

Виділився Марат Хуснуллін і обіцянками щодо Авдіївки. Він приїхав у окуповане місто одним із перших та заявляв, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це у листопаді 2024 року заявив той же Марат Хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Публікували окупанти й амбітні плани щодо відбудови знищеного Донецького аеропорту. Марат Хуснуллін особисто їздив до летовища. У 2025 році обіцяли розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи. Але станом на січень 2026 року нічого із запланованого не виконали.

На контролі Марата Хуснулліна перебуває ситуація з водопостачанням на окупованій Донеччині. Саме за його ініціативи окупаційна влада розглядала питання щодо можливості будівництва додаткового водоводу для збільшення пропускної спроможності каналу “Дон-Донбас”, який побудували з численними порушеннями. Процес будівництва значно здешевили, щоб вкрасти бюджетні кошти.

“Ми маємо досвід вирішення подібного питання у Криму, там цю проблему перемогли, переможемо і тут”, — заявляв Хуснуллін.

За пів року водної кризи “перемогти” проблему окупанти так і не змогли. Мешканці окупованого Донецька й досі мають воду за графіками та вимушені топити сніг, щоб мати воду хоча б для технічних потреб.

За підтримки Марата Хуснулліна відбувається і передача покинутого житла на окупованих територіях. Домівки людей, які евакуювалися з окупації, оформляють у муніципальну власність. Ці квартири і будинки в подальшому видають людям, які оформили право на компенсацію в рф. Зокрема, Хуснуллін звітував про вирішення питання надання житла мешканцям Маріуполя. При цьому проблему забезпечення житлом вирішують не шляхом будівництва, а привласненням чужих осель.

“Їм (ред. мешканцям Маріуполя) будуть надані квартири з пула муніципальної власності, що формується. Вважаю і повністю згоден із жителями, що робота в цьому напрямку надто затягнулася. Поставив завдання адміністрації прискоритися, почати упорядковувати наявні квартири, щоб відразу після набрання чинності федерального закону та необхідних республіканських нормативно-правових актів, видавати ключі”, — пише Хуснуллін.

Марат Хуснуллін, санкції

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Марат Хуснуллін перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 14 вересня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 9 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 1 листопада 2023 року — під санкціями Швейцарії;
• з 30 вересня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 9 червня 2022 року — під санкціями України;
• з 3 травня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 23 лютого 2023 року — під санкціями Канади.

Читайте також:

• З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна
• Хто займається молодіжною політикою в “днр” — досьє на дениса шимановського
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!