Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Естонська рада у справах біженців запускає новий етап проєкту RISE, у межах якого постраждалі від війни зможуть отримати грантову допомогу в розмірі до 210 000 гривень на розвиток власної справи. Скористатися можливістю долучитися до ініціативи можуть й ВПО.

Про це повідомили представники Естонської ради.

Грантова допомога постраждалим від війни українцям

Естонська рада у справах біженців запустила новий етап прийому заявок на програму “Стійкі ініціативи для самозайнятості” у межах проєкту RISE.

Програма призначена для українців, чиї родини постраждали від війни (втрата житла, роботи чи майна, поранення, полон, зникнення, статус ВПО чи ветерана), а також для місцевих підприємців, чий бізнес постраждав через воєнні дії.

Умови участі

Учасники можуть належати до двох груп:

• люди з ідеями для запуску мікробізнесу (пріоритет);
• власники невеликих чинних бізнесів до 10 працівників, яким потрібна підтримка.

Серед інших умов участі виділяють:

• громадянство України та проживання в країні;
• для чинного бізнесу — зареєстрований ФОП на момент подачі заявки;
• бізнес має працювати у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській або Черкаській області;
• учасник є засновником або власником бізнесу;
• відсутні податкові борги, судові чи корупційні провадження, а також процес ліквідації або банкрутства;
• наймані працівники (якщо є) оформлені офіційно.

Також для участі потрібно мати стабільний інтернет та будь-який сучасний пристрій — ноутбук, комп’ютер або планшет.

Перевага надається тим, хто не отримував подібної підтримки впродовж останніх 12 місяців і не отримував грантів від ERC. Виключення — випадки, коли заявник або члени сім’ї постраждали внаслідок війни.

З чого складається програма

Програма складається з трьох компонентів:

• серія онлайн-тренінгів від партнера — Академії інтернет-маркетингу WebPromoExperts;
• авторський тренінг зі стійкості для підприємців протягом трьох тижнів;
• менторський онлайн-супровід упродовж чотирьох місяців.

Крім того, учасники, які зможуть захистити власний бізнес-проєкт зможуть отримати гранти на закупівлю активів для найперспективніших бізнес-планів:

• до 2 000 доларів США (84 000 гривень) для підтримки запуску нового бізнесу;
• до 5 000 доларів США (210 000 гривень) для розширення або відновлення існуючого мікробізнесу.

Зазначається, що надається безкоштовно і безповоротно, за умови його цільового використання згідно з угодою.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку, потрібно ознайомитися з повною інформацією про програму та заповнити форму за посиланням. Кінцевий термін подачі — 21 грудня 2025 року.

Читайте також:

Тверде паливо для постраждалих від війни у Краматорську: “Карітас” запускає нову програму

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни.

Куди звертатися мешканцям Бахмута за допомогою при подачі заяви — редакції повідомили у Бахмутській МВА.

У Бахмутській МВА розповіли, як мешканці громади можуть подати заяву на житловий ваучер

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Зазначимо, що оформити його можуть дві категорії ВПО з ТОТ:

• ВПО, які мають статус учасника бойових дій;
• особи з інвалідністю внаслідок війни.

Учасник не повинен отримувати іншу житлову допомогу або мати чинну заявку в єВідновленні. До заявника не можуть бути застосовані санкції та має бути відсутня судимість за злочини проти держави.

Примітка. Житловий ваучер — це нова програма, яка дозволяє ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати грошову допомогу в розмірі 2 000 000 гривень на купівлю власного житла. Зараз ініціатива знаходиться на першому етапі, проте згодом Уряд планує розширити її на інші категорії внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки залишились на ТОТ.

Також нам повідомили, що зараз готують і розміщують прості інструкції, як подати заяву через застосунок “Дія” на житловий ваучер. Ці інформаційні матеріали планують розмістити в осередках підтримки бахмутян у різних містах України.

Наразі подати заявку на отримання житлового ваучера можна лише за допомогою застосунку “Дія”. Для цього потрібно:

• оновити застосунок до останньої версії;
• перейти в розділ “Послуги для ВПО”, а далі обрати “Заява на житловий ваучер”;
• підтвердити склад сім’ї: чоловік або дружина має надати згоду на обробку персональних даних через Дія.Підпис (у разі відсутності згоди протягом 36 годин заява анулюється);
• підписати заяву за допомогою “Дія.Підпис” та надіслати її.

Усі дані підтягнуться автоматично, тобто користувачу не потрібно буде подавати додаткові документи. У МВА зазначають, що подання заяв через ЦНАПи або нотаріусів стане можливим протягом наступних чотирьох місяців.

Читайте також:

2 млн грн на житло для ВПО: коли профінансують ваучери та чи вистачить грошей на всіх

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!