Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки України змінило строки проведення вступної кампанії до аспірантури. Рішення ухвалили для того, щоб надати вступникам більше часу на подання заяв та проходження необхідних вступних випробувань.

Про це повідомили в МОН.

Нові дати основної вступної кампанії до аспірантури

Згідно з оновленим графіком, процес вступу на бюджетні та контрактні місця передбачає такі часові межі:

• подання заяв для участі у конкурсному доборі та реєстрація на іспит зі спеціальності триватиме до 18:00 7 вересня;
• вступні іспити зі спеціальності та інші передбачені закладами освіти оцінювання пройдуть у період з 8 до 21 вересня;
• надання рекомендацій до зарахування розпочнеться з 22 вересня;
• оновлення списків рекомендованих на бюджетні місця відбудеться до 26 вересня, це передбачено для випадків, коли окремі вступники не виконають вимог до зарахування;
• зарахування вступників, які отримали рекомендації та виконали всі вимоги, завершиться до 28 вересня.

Умови додаткового набору

Заклади вищої освіти мають право проводити додатковий набір студентів до аспірантури. Це стосується виключно контрактних місць за заочною або вечірньою формами здобуття освіти. Такий набір може розпочатися не раніше 29 вересня, а точні строки кожен заклад освіти визначає самостійно у своїх правилах прийому. Процес зарахування на ці місця має відбутися не пізніше ніж через 15 днів після завершення реєстрації заяв, але кінцевий термін встановлено до 15 жовтня.

Результати загальнодержавних випробувань Основна сесія іспитів “ЄВІ” та “ЄВВ” для вступників в аспірантуру відбулася в липні. Результати цих випробувань за шкалою від 100 до 200 балів будуть доступні до 7 серпня у персональних кабінетах учасників. Додаткова сесія випробувань пройде з 24 до 28 серпня, а оголошення її результатів заплановане до 4 вересня.

Іспит зі спеціальності та додаткові оцінювання

Другим етапом відбору є вступний іспит зі спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної освітньо-наукової програми. Цей іспит є обов’язковим для всіх вступників, включно з особами, які мають право на спеціальні умови вступу. Результат іспиту зі спеціальності становить 60 відсотків конкурсного бала.

Заклади вищої освіти також можуть встановлювати додаткові критерії оцінювання, серед яких співбесіди, інші іспити, а також презентації дослідницьких пропозицій або наукових досягнень. Перелік та порядок проведення таких оцінювань фіксується у правилах прийому конкретного закладу освіти.

Читайте також:

Податкова знижка на освіту в Україні: як повернути кошти за навчання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні 2022 року почалася битва за Бахмут, вона тривала фактично по травень 2023 року. За цей час російські війська послідовно знищували місто, так армія рф зруйнувала 99% житлових будинків. Окупаційна влада ж активно згадувала за Бахмут лише у перший час після окупації. Зараз же Бахмут фактично викреслений з інформаційного простору так званої “днр”. Замість реальних кроків з відбудови чи системної підтримки мешканців, тема Бахмута у 2026 році зводиться до згадок про виставки медалей та роздачу продуктових наборів.

Про те, як окупаційна влада змінювала риторику щодо Бахмута — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Статистика обіцянок: про що пише Пушилін

Денис Пушилін, який є головним представником окупаційної адміністрації на не непідконтрольній території Донеччини, з початку повномасштабної війни згадував Бахмут у своєму офіційному телеграм-каналі загалом 25 разів. Левова частка цих публікацій припала на період штурмів міста, а далі поступово згасала:

• у 2022 — 4 згадки;
• у 2023 — 12 згадок;
• у 2024 — 4 згадки;
• у 2025 — 4 згадки;
• у 2026 — 1 згадка.

Ця єдина згадка міста за 2026 рік була присвячена відкриттю виставки державних нагород “днр” у Санкт-Петербурзі, де серед іншого демонстрували медаль за захоплення Бахмута.

Про реальний став міста, питання розмінування чи початок будівельних робіт очільник окупаційної влади не повідомляє. Відсутність ініціатив на рівні Пушиліна може свідчити про те, що Бахмута не передається до російського уряду, а всі попередні заяви про відбудову залишилися просто словами. Так, у травні 2023 року Пушилін відвідвав Бахмут, і тоді ж заявляв, що “російське місто Артемівськ будуть відновлювати”. З моменту цієї заяви пройшло вже більше 3 років.

Натомість періодично згадки про нібито відновлення Бахмута, чи підприємств там від імені Пушиліна зявлялися у російських пропагандистських медіа, проте у себе на каналі він про це не згадує.

Імітація допомоги та відмовки: заяви Муратова

Друга за публічністю особа в окупаційній адміністрації, в інфопросторі якої фігурувало місто, це очільник місцевого осередку путінської партії Олексій Муратов у своєму офіційному каналі згадував Бахмут за весь час лише чотири рази.

У 2025 році Муратов присвятив населеному пункту два дописи, в яких пояснював, чому місцеві жителі не можуть отримати компенсації за втрачене майно. Він заявив, що спеціальні комісії не мають доступу до міста для обстеження пошкоджених будинків через небезпеку. Щоб імітувати вирішення проблеми, Муратов запропонував використовувати дрони для фіксації руйнувань, замість реальних виплат.

У 2026 році в його каналі з’явилася єдина публікація про Бахмут. У ній йдеться про передачу продуктових наборів, ліків та теплого одягу евакуйованим бахмутянам, яких розмістили в Макіївці. Жодної системної програми фінансової підтримки, забезпечення житлом чи конкретних кроків для людей, які втратили все через дії російської армії, партійний функціонер не озвучив.

Аналіз офіційних публікацій представників окупаційної адміністрації свідчить, що після завершення активної фази боїв увага до Бахмута у їхній публічній комунікації суттєво знизилася. Водночас не можна стверджувати, що місто повністю зникло з інформаційного простору окупаційної влади — окремі згадки про нього продовжують з’являтися.

Проте якщо порівняти офіційні повідомлення ватажка так званої “днр” Дениса Пушиліна за 2022–2023 роки із публікаціями 2024–2026 років, помітно, що кількість згадок і тем, пов’язаних із Бахмутом, істотно скоротилася. Водночас у проаналізованих офіційних повідомленнях за 2026 рік відсутня інформація про початок комплексної відбудови міста, відновлення житлового фонду чи реалізацію масштабних програм для його мешканців. Попри окремі заяви про відновлення Бахмута, які періодично поширюють російські посадовці та пропагандистські медіа, у відкритих офіційних повідомленнях, проаналізованих редакцією, відсутні відомості, які б підтверджували практичну реалізацію таких заяв.

Читайте також:

Як колишній посадовець Донецької ОДА став “мером” окупованого Донецька: досьє на Олексія Кулемзіна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!