Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд у межах реорганізації Міністерства розвитку створив Міністерство у справах громад, територій та ВПО. Відомство має скоординувати роботу центральної та місцевої влади для узгодження допомоги переселенцям та пришвидшення державних рішень.

Детальніше про те, що зміниться для переселенців, розповів Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Нове міністерство у справах громад, територій та ВПО: деталі

За словами Павла Фролова, мета нового органу полягає у зосередженні державної політики щодо розвитку громад, відновлення територій та підтримки внутрішньо переміщених осіб в єдиному центрі.

Міністерство займатиметься формуванням та реалізацією державної політики щодо ВПО, а також удосконаленням механізмів їхньої підтримки та адаптації. До основних напрямів роботи відомства належать:

• реалізація програм підтримки переселенців на всіх етапах, від процесу евакуації до повної інтеграції у нових громадах;
• координація житлових програм для ВПО, серед яких розвиток місць тимчасового проживання, впровадження доступної оренди та видача житлових ваучерів для людей з тимчасово окупованих територій;
• залучення ресурсів для розвитку громад та підтримки ВПО через взаємодію з міжнародними партнерами;
• спрощення доступу до державних послуг шляхом розвитку цифрових сервісів;
• запуск електронного кабінету та реєстру доступного житла для внутрішньо переміщених осіб.

Зазначається, що нове відомство не матиме повноважень для призначення щомісячних фінансових виплат для внутрішньо переміщених осіб. Цей напрям роботи залишається у сфері відповідальності Міністерства соціальної політики та Пенсійного фонду України.

Читайте також:

Продукти, спальні мішки та грілки: ВПО у Києві можуть отримати гуманітарну допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні набув чинності оновлений порядок роботи місць тимчасового проживання (МТП) для внутрішньо переміщених осіб. Зміни, які чітко регламентують умови поселення, проведення перевірок житла, обов’язки всіх сторін та критерії для виселення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 4 червня 2026 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нові правила функціонування місць тимчасового проживання для ВПО

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 4 червня 2026 року, яка регулює порядок роботи місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Документ визначає умови поселення громадян, правила перевірки житлових умов, а також фіксує обов’язки адміністрації та мешканців.

Відтепер перед внесенням об’єкта до офіційного переліку місць тимчасового проживання адміністрація зобов’язана перевірити його на відповідність мінімальним стандартам.

Для контролю за станом прихистків запроваджується система моніторингу. До перевірок залучатимуть представників органів влади, міжнародних організацій та громадських об’єднань. Внутрішньо переміщені особи також мають право брати участь у моніторингу за власною згодою. Результати таких інспекцій передаватимуть керівникам закладів, балансоутримувачам та Міністерству соціальної політики для оперативного усунення виявлених порушень і покращення умов проживання.

Оформлення договорів

Основою для надання житла є офіційний договір. Документ укладається терміном на шість місяців із можливістю подальшого продовження. Підписати його необхідно безпосередньо в день заселення. У випадку відсутності у людини необхідних паперів, на оформлення договору надається строк до 90 днів.

На період дії воєнного стану процедура ідентифікації спрощується. Для поселення дозволяється використовувати цифрові документи із застосунку “Дія”, зокрема електронний паспорт, закордонний електронний паспорт або єДокумент.

Пріоритетне право на житло

Урядова постанова визначає категорії громадян, які мають першочергове право на отримання кімнат у місцях тимчасового проживання та подальше продовження договорів. До цього переліку належать:

• багатодітні сім’ї;
• родини з дітьми;
• ветерани та учасники бойових дій;
• сім’ї загиблих військовослужбовців;
• особи з інвалідністю;
• вагітні жінки;
• люди похилого віку;
• громадяни, чиє житло було знищене або пошкоджене.

У разі необхідності переселення мешканців, адміністрація закладу зобов’язана попередити їх про це не пізніше ніж за чотири тижні. Винятком є лише виникнення надзвичайних ситуацій або офіційне визнання об’єкта непридатним для подальшого проживання.

Підстави для виселення та вимоги до працевлаштування

Новий порядок встановлює чіткі причини для припинення права користування тимчасовим житлом. Договір з переселенцями можуть розірвати у таких випадках:

• систематичне порушення умов проживання, прописаних у договорі;
• надання недостовірної інформації під час поселення;
• наявність у власності іншого придатного житла;
• відсутність у місці проживання понад 60 днів без наявності поважних причин;
• виключення об’єкта з переліку місць тимчасового проживання.

Для працездатних осіб, які не мають роботи, впроваджується додаткова вимога. Вони зобов’язані протягом трьох місяців після підписання договору працевлаштуватися, зареєструватися в центрі зайнятості як безробітні або вжити інших активних заходів для пошуку роботи. У разі ігнорування цієї вимоги договір на проживання розривається.

Читайте також:

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!