Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти зняли новий сюжет, в якому використали юного бахмутянина. Героєм сюжету став хлопчик з Бахмута, який зараз проживає в окупованому Торезі. Метою програми, в якій взяв участь бахмутянин, є здійснення мрій дітей, але й тут росіяни змогли поширити кілька фейків про Бахмут.

Про це стало відомо із росджерел.

Дитина з Бахмута в сюжеті росіян

Російські пропагандисти оприлюднили новий випуск програми “Шаг к мечте”. У центрі ролика — 14-річний хлопчик Володимир Мішура, який стверджує, що він родом з Бахмута, зараз він навчається у восьмому класі.

Володимир розповідає, що він виїхав на бік рф разом з батьками 18 травня 2023 року. Весь час родина не виїжджала з міста попри небезпеку та обстріли. Батько хлопчика стверджує, що вони з дружиною свідомо чекали російську армію, щоб виїхати на бік рф.

Зараз родина мешкає в пункті тимчасового розміщення в окупованому Торезі. Їм дали кімнату в будівлі, облаштованій під гуртожиток.

Метою програми, в якій взяв участь хлопчик, є здійснення мрій дітей. Головний мотив сюжету — зустріч дитини з людьми, які здійснюють його бажання. Зокрема, Володимира привезли в москву, де він відвідав архітектурний інститут, куди планує вступати, театр та кінний клуб.

Разом з цим у програмі використовують пропагандистські тези, які активно просуває росія. Серед них — розповіді про те, що ЗСУ, нібито, мінували будинки з цивільними під час виходу з міста. Зазначимо, що жодних підтверджених фактів мінування цивільних об’єктів на сьогодні немає. Цими фейками росіяни намагаються виправдати власні злочини. Адже саме через дії рф Бахмут було знищено.

Також родина підіграє російській пропаганді з тезами про викрадення дітей. І сам хлопчик, і його батьки розповідають, що найбільше вони боялися зустріти евакуаційні групи “Білий янгол”. Голова родини розповідає, що “Білі янголи” разом з оброєними військовими силоміць забирали дітей у батьків, а потім про їхню долю не було нічого відомо. Чоловік активно поширює фейки про продаж дітей та чорних трансплантологів, які активно поширює росія у своєму інфопросторі.

Зазначимо, що насправді в Бахмуті діяла обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Однак їх не забирали силоміць з родин. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти сім’ї на виїзд і вивозити дітей лише з кимось із батьків або законних представників. Випадків вилучення дітей без згоди батьків у Бахмуті не фіксували.

Станом на сьогодні на Донеччині не працює механізм вилучення дітей без згоди батьків. У березні 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає вилучення дітей із родин, які відмовляються від евакуації із зон активних бойових дій. Втім станом на 15 квітня закон не працює, бо не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

Загалом з початку повномасштабної війни на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Читайте також:

• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Cкільки бахмутян вбили росіяни від початку повномасштабного вторгнення: дані СБУ
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються понад 50 дітей, 10 з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у п’яти громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, та чи були випадки примусового вилучення дітей з родин, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на квітень 2026 року

Станом на 15 квітня в Донецькій області залишаються проживати 10 099 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у п’яти громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в містах Дружківка, Миколаївка та селищі Райгородок. Загалом у шести населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 55 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Дружківська міська громада, місто Дружківка — 2 дітей;
• Андріївська сільська громада, село Сергіївка — 7 дітей (5 сімей);
• Миколаївська міська громада, місто Миколаївка — 7 дітей (6 сімей);
• Миколаївська міська громада, селище Райгородок — 1 дитина;
• Святогірська міська громада, місто Святогірськ — 2 дітей (1 сім’я).

Триває евакуація дітей і в місті Слов’янськ. Нагадаємо, що там евакуація оголошена в окремих районах, розташованих ближче до лінії фронту. На сьогодні в цих районах залишаються 36 дітей з 27 сімей. Із них у районі Семенівка перебувають 13 дітей (10 сімей) і в мікрорайоні Східному — 23 дітей (17 сімей).

З початку квітня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 55 дітей. Найбільше з них — 23 дітей — зі Слов’янська.

Чи були випадки примусової евакуації дітей

Нагадаємо, що 2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає зміни щодо евакуації дітей із зон активних та можливих бойових дій. Закон передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Далі вилучених дітей передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть їхнє подальше місце проживання.

Начальниця Служби у справах дітей Донецької ОДА повідомила, що поки на Донеччині не було фактів вилучення дітей з родин. Причиною є те, що не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

“Зараз опрацьовується питання внесення змін до постанови №866 Кабінету міністрів України, в якій буде визначений чіткий алгоритм дій з моменту, коли дитина вилучається, і далі її маршрут — куди вона першочергово влаштовується, на підставі яких документів. Тобто все це буде прописано у змінах до 866-ї постанови”, — зазначила Юлія Рижакова.

Контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• З Костянтинівки можна вийти лише пішки: представник Донецької ОВА про евакуацію
• “Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини
• Люди виїжджають з Донеччини більше: у ОВА розповіли де є безоплатне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!