Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив рішення про обмеження використання житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб. Зміни стосуються взаємодії з програмою “єОселя” та умов отримання сертифікатів для певних категорій громадян.

Деталі нововведень повідомив Павло Фролов, народний депутат України, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Уряд обмежив використання житлових ваучерів

З 1 серпня набувають чинності нові правила щодо використання житлових ваучерів. Уряд заборонив застосовувати їх для погашення іпотеки за державною програмою “єОселя”. Внутрішньо переміщені особи, які вже є учасниками цієї програми, взагалі не отримуватимуть ваучери.

Раніше таку можливість передбачала постанова №1176. На практиці її не могли реалізувати через законодавчу колізію, яка стосувалася іпотечної застави за програмою “єОселя”.

Кому відмовлять у наданні ваучера

Окрім діючих учасників програми “єОселя”, ваучер не зможуть отримати ще кілька категорій переселенців. Урядові зміни встановлюють обмеження для певних осіб:

• припинили право власності на житло з початку повномасштабного вторгнення;
• вже скористалися пільгами на іпотеку за програмою “єОселя”;
• зареєстрували місце проживання на тимчасово окупованих територіях після її окупації.

Ваучер як перший внесок

Попри заборону на погашення іпотеки, ваучер дозволять використовувати як перший внесок за програмою “єОселя”. Ця можливість передбачена виключно для окремих категорій ВПО з тимчасово окупованих територій. Право на такий механізм мають громадяни зі статусом учасника бойових дій або інвалідністю внаслідок війни.

Запуск цього процесу можливий після 17 липня у разі ухвалення парламентом законопроєкту №15335, який врегульовує майнові права. Ухвалення документа дозволить банкам та забудовникам повноцінно розпочати роботу.

Павло Фролов наголошує на необхідності створення працюючих механізмів допомоги переселенцям.

“Підтримка ВПО має бути реальною та дієвою. Уряд повинен впроваджувати інструменти, які допомагають людям, а не створюють додаткові бар’єри“, — зазначає народний депутат.

Читайте також:

Виплати до Дня Незалежності: кому потрібно самостійно подавати заяву до Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти на Донеччині звітують про роботу міжвідомчої комісії, яка розглядає заяви на компенсації від мешканців. Перші схвальні рішення, нібито, вже ухвалили. Керує роботою комісії росіянин з Нижнього Новгорода. Також до складу органу входять посадовці різних міністерств “днр”.

Членів комісії, яка ухвалює рішення про компенсації, ідентифікувала редакція Бахмут IN.UA.

Хто керує комісією з компенсацій у “днр”

З середини травня 2026 року окупанти активно поширюють заяви щодо дистанційного обстеження житла на ТОТ. Рішення про виплату компенсацій, нібито, ухвалювалюють без виїзду комісії на місця. Таку процедуру передбачили для населених пунктів поблизу лінії фронту і так званих “закритих” міст, куди цивільних не допускають російські військові.

Міжвідомча комісія вже почала ухвалювати позитивні рішення по компенсаціях. Минулого тижня, начебто, 38 людей отримали виплати на загальну суму понад 90 мільйонів рублів. У середньому — на кожного по 2,3 мільйони рублів (ред. за сьогоднішнім курсом — 1,3 мільйони гривень).

Розглядає заяви людей міжвідомча комісія з розгляду заяв громадян, чиє житло та майно постраждали внаслідок бойових дій. Керує нею Олексій Ісаєв. Він є виходцем з Нижнього Новгороду. З 2010 року будував політичну кар’єру у своєму рідному регіоні — працював у різних міністерствах нижньогородського уряду.

Після 2020 року Ісаєва відправили на окуповану Донеччину, в місто Харцизьк. Там він був в якості представника уряду Нижньогородської області. Через деякий час він знову повернувся до нижньогородського міністерства соцполітики.

30 жовтня 2025 року ватажок “днр” призначив Ісаєва міністром праці та соцзахисту. Тепер він займається питаннями соціальної політики та виплат компенсацій.

Хто входить до складу комісії

До складу комісії входить Володимир Дубовка — так званий голова міністерства будівництва та житлово-комунального господарства “днр”. Він є виходцем з Одеської області. До початку російської агресії працював економістом в українському “Ощадбанку”.

У 2014 році Володимир Дубовка добровільно приєднався до незаконних структур так званої “днр”. Його призначили заступником голови окупаційної адміністрації Амвросіївського району. Там він брав участь у формуванні фейкової системи місцевого самоврядування. У 2018 році став депутатом “народної ради днр”.

У грудні 2024 року ватажок так “днр” призначив Дубовку міністром будівництва та житлово-комунального господарства. Обіймаючи цю посаду, він займається легалізацією захопленого майна, впровадженням російських будівельних та адміністративних норм.

Олексій Грибанов — начальник управління бюджетів муніципальних утворень департаменту консолідованого бюджету та міжбюджетних відносин мінфіну “днр”. Раніше обіймав посаду начальника відділу фінансів Донецька, Макіївки та Ясинуватої.

До комісії входить також його заступниця Наталія Павляк. З листопада 2022 року по січень 2024 року вона очолювала управління фінансів Ясинуватської адміністрації.

Андрій Мохненко — виходець із Донецька. До російської агресії був начальником Управління цивільного захисту ГУ ДСНС України в Донецькій області, полковник. Після окупації Донецька перейшов на бік ворога. В окупаційних документах від грудня 2015 року фігурує як начальник відділу з питань оборони в економічній, соціальній та енергетичній сферах апарату ради оборони “днр”. Не публічний.

Тетяна Литвиненко — перша заступниця міністра праці та соціального захисту “днр”. Родом з села Гранітне Тельманівського району.

До 2014 року обіймала посаду заступниці начальника Донецького обласного центру з нарахування та здійснення соціальних виплат. Працює в окупаційному міністерстві з часів його створення. Її перша посада — директорка департаменту державної соціальної допомоги населенню. З травня 2022 року працює заступницею міністра.

Ще одна представниця міністерства праці та соціального захисту — Оксана Черкашина. У росджерелах вона фігурує просто як представниця, її точна посада не вказується. Посадовиця проводить виїзні прийоми у приймальнях партії “единая россия”.

Юлія Базилевич — представниця міністерства майнових та земельних відносин “днр”. Вона обіймає посаду начальниці відділу з контролю за виконанням судових рішень.

Анна Бова — у документах за 2016 рік вказана, як помічниця керівника апарату ради міністрів “днр”.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!