Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До повномасштабного вторгнення до районної ради входили депутати, які розподіляли бюджет району і голосували за важливі питання життєдіяльності. 

Наразі дія Ради призупинена, сесії не проводяться. Що роблять працівники районної ради в евакуації та скільки отримують за цю роботу. Детальніше у матеріалі.

Чим займається районна рада

Районна рада — це орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст певного району.
Головна мета їх роботи — це призначення органу для розв’язування проблем суспільства (соціальних, економічних, гуманітарних та інших). 

У Статті 43 Закону України про місцеве самоврядування, районні та обласні ради на своїх пленарних засіданнях можуть розв’язувати серед іншого такі питання та функції:

• обирати голову райради, заступників та виконавчий апарат;
• розглядати запити депутатів та приймати по них рішення;
• організовувати всеукраїнські референдуми та вибори органів державної та місцевої влади;
• розглядати прогнози районних бюджетів та звіти про їх виконання;
• розподіляти передані з бюджету кошти (дотації, субвенції) між бюджетами міст і сіл;
• розв’язувати питання земельних відносин;
• встановлювати правила користування водозабірними спорудами, можуть обмежувати або забороняти підприємствам користуватися питною водою громади у промислових цілях;
• можуть приймати рішення про недовіру до голови відповідної місцевої державної адміністрації та вносити до Кабінету Міністрів пропозицій щодо голови місцевої адміністрації;
• забезпечувати заходи з популяризації служби у військовому резерві

та  багато інших функцій зокрема у сфері екології, культури та місцевого самоврядування. 

Які функції у Бахмутської районної ради в евакуації та хто їх виконує

У відповіді на запит нам відповіли, що до кінця грудня 2024 року у штаті райраді було 14 посад, а вже цьогоріч (станом на 1 лютого 2025 року) у райраді лише 4 посадові особи, з них фактично працюють двоє, це:

• Світлана Кіщенко — голова Бахмутської районної ради;
• Лариса Герасимова — керуюча справами виконавчого апарату райради.

Повноваження голови районної ради серед іншого такі:

• забезпечує та проводить сесії районної ради;
• координує діяльність комісій при райраді;
• раз на рік звітує перед радою про свою діяльність.

Повний перелік повноважень голови райради: 

До повноважень керуючої справами виконавчого апарату райради входять: 

• організація планів роботи райради;
• підготовка матеріалів до сесій;
• робота з обліку та звернення громадян.

Повний перелік повноважень: 

Зараз посадовиці очолюють центри підтримки ВПО “Бахмутський район єднає” у Києві та Вінниці.

У центрах підтримки видають гуманітарну допомогу, консультують спеціалісти центру зайнятості та юристи, а також влаштовують культурні заходи для ВПО. 

Двоє інших працівниць районної ради: Юлія Попова та Юлія Коліно перебувають у відпустках з догляду за дітьми. 

Скільки заробляють у райраді

На запит редакції надали такі суми оплати праці у 2024 році: 

• Світлана Кіщенко, голова районної ради отримувала від мінімальних 29 тисяч у січні  до максимальних 81 тисячі гривень у липні минулого року і за 2024 рік отримала 546,8 тисячі гривень заробітної плати;
• Лариса Герасимова, керуюча справами виконавчого апарату за 2024 рік отримала 353.7 тисячі гривень з мінімальними 24 тисячами гривень у січні та максимальними 39 тисячами у вересні минулого року. 

У період до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, зарплати керівниць були такі: 

• Світлана Кіщенко за 2021 рік заробила 639 тисяч гривень, з мінімальною сумою в 15 тисяч гривень та максимальною у понад 100 тисяч гривень у травні 2021;
• Лариса Герасимова за останній перед повномасштабною війною рік заробила більше ніж 410 тисяч гривень з мінімальними 11 тисячами до максимальних 77 тисяч гривень.

У 2022 році посадовиці отримали: 

• Світлана Кіщенко за рік мала більш як 677 тисяч гривень, зарплата голови райради тоді коливалася від 24 тисяч до максимальних 101 тисячі гривень;
• Лариса Герасимова за 2022 рік отримала 219 тисяч гривень з мінімальними 3 тисячами гривень до максимальних 53 тисяч гривень. 

У 2023 році зарплата керівниць була такою: 

• Світлана Кіщенко отримала у 2023 році понад 521 тисячу гривень з мінімальними 15 тисячами та максимальними 95 тисячами гривень;
• Лариса Герасимова за 2023 рік мала 278 тисяч гривень, зарплата посадовиці коливалася від 6 до 52 тисяч гривень. 

Так максимальну зарплату голова райради Світлана Кіщенко отримувала у 2022 році, а мінімальну у 2023 році, керуюча справами апарату райради, Лариса Герасимова, найбільше отримувала до повномасштабного вторгнення, у 2021 році, а найменше вже в евакуації, у 2022 році. 

Читайте також:

• До 153 тисяч у місяць: скільки отримує керівництво Бахмутської районної адміністрації
• Більше мільйона на продукцію для нагородження: у Торецькій МВА відповіли для чого закупили сувеніри й годинники
• Футболки, рюкзаки та новорічні іграшки на 970 тисяч: що купує Торецьк

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щоб отримати компенсацію за зруйноване житло в Україні потрібно подати заяву до Дії. Для мешканців та мешканок тимчасово окупованих територій наразі депутати ухвалили Закон 11161, який може дозволити людям отримати кошти за зруйноване житло.

Які можуть бути причини у тому, що вам відмовили у компенсації за житло, повідомляє Юридичний порадник для ВПО.

Компенсація за зруйноване житло: чому можуть відмовити

Відмовити у отриманні компенсації можуть:

• особам проти яких застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”;
• особам, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України;
• спадкоємці таких осіб;
• особа, яка подала заяву, не має повноважень для її подання (наприклад, коли заяву подав родич/ка, який не її власником/цею)
• у заяві є недостовірні дані;
• житло, за яке заявник/ця хоче отримати компенсацію, розташоване на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих територіях відповідно до Переліку, для яких на дату подання заяви НЕ визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
• проведення ремонтних робіт, в результаті яких ліквідовано пошкодження в повному обсязі;
• у разі подання заяви на отримання компенсації для проведення ремонту;
• пошкодження нерухомості до запровадження воєнного стану;
• пошкодження житла не внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф;
• виявлення, що об’єкт нерухомого майна не був пошкоджений;
• розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування (крім випадків, коли пошкодження місць загального користування було усунуто на дату подання заяви або прийнято рішення щодо їх відновлення коштом інших джерел) та/або який підлягає капітальному ремонту;
• подання заявником письмового повідомлення про відкликання заяви на компенсацію;
• відсутність інформації про пошкоджене житло у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
• повторне звернення для отримання компенсації тієї ж форми щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна у разі, коли було прийнято рішення про надання компенсації (крім випадків, коли об’єкт нерухомого майна був повторно пошкоджений);
• невідповідність умовам надання компенсації.

Важливо, щоб причину відмови Комісія вам повідомила у письмовому форматі. У разі, якщо ви вважаєте таке рішення неправомірним, то можна звернутися до суду.

Нагадаємо, що наразі жителі/ки, чиє майно розташоване на тимчасово окупованих територіях, не мають можливості отримати компенсацію за зруйноване житло. Механізмом вирішення став Закон 11161, який може дозволити людям отримати кошти за зруйноване житло.

Читайте також:

• Українці за кордоном можуть подавати заявки до міжнародного Реєстру збитків: як це працюватиме
• Міжнародний Реєстр збитків відкрив шлях для компенсацій родичам загиблих
• Петицію із закликом підписати закон 11161 підтримало вже понад 7 тисяч людей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!