Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтин Федоренко вже кілька років очолює “Артек” — один із найвідоміших дитячих центрів, який після окупації Криму працює під контролем росії. Але діяльність Костянтина Федоренка не обмежується керівництвом табору: через “Артек” він працює з дітьми з окупованих територій України, педагогами та радниками з виховання, а у програмах центру присутні російські патріотичні наративи й мілітаризована тематика.

У досьє розповідаємо про його кар’єру в органах влади Краснодарського краю, перехід до «Артека» та обставини призначення на посаду директора центру.

Хто такий Костянтин Федоренко

Згідно з російськими джерелами, Костянтин Федоренко народився 29 грудня 1976 року в місті Білоріченськ Краснодарського краю росії. У 2004 році він закінчив Кубанський державний технологічний університет. Про це йдеться у біографічних матеріалах російських державних та пов’язаних із “Артеком” ресурсів. Кар’єру Федоренко розпочав у сфері охорони праці та техніки безпеки. З 1997 року він працював в ОАО “Белореченскрайгаз”, де протягом восьми років очолював відповідні підрозділи.

У 2005 році Федоренко призначили заступником начальника управління промисловості адміністрації Білоріченського району. Уже наступного року він очолив управління інвестицій та проєктного супроводу районної адміністрації. У 2007 році Федоренко став керівником комітету реформ і розвитку Білоріченського району департаменту інвестицій та проєктного супроводу Краснодарського краю. У 2008–2011 роках він очолював управління промисловості, транспорту та зв’язку адміністрації Білоріченського району, а у 2011 році став першим заступником голови адміністрації району.

Наступний етап його кар’єри був пов’язаний із системою освіти та соціальної політики Краснодарського краю. У 2013–2017 роках Федоренко працював першим заступником міністра освіти, науки та молодіжної політики Краснодарського краю. Із серпня 2017 року він виконував обов’язки міністра освіти, науки та молодіжної політики краю, а з 24 липня 2018 року очолював Міністерство праці та соціального розвитку Краснодарського краю. У листопаді 2018 року почав працювати на окупованих теритріях, у таборі “Артек”, де обійняв посаду заступника директора з будівництва.

Керівник “Артека” та представник російської молодіжної політики

Після призначення директором “Артека” Федоренко поступово отримав низку додаткових посад у російських державних та квазідержавних структурах. Його діяльність уже не обмежується управлінням дитячим центром. Так, у червні 2022 року Федоренка обрали головою Громадської ради при Федеральному агентстві у справах молоді — Росмолодьожі. Про це повідомляли російські медіа за підсумками засідання ради 2 червня 2022 року. Сам Федоренко тоді заявив, що рада має не лише визначати проблеми молоді, а й формувати завдання та шляхи їхнього вирішення.

Він продовжує очолювати цю раду. На офіційному ресурсі Громадської ради при Росмолодьожі Федоренко також зазначений як голова комісії зі збереження та зміцнення “традиційних російських духовно-моральних цінностей” та робочої групи із взаємодії з Громадською палатою РФ.

Публічна діяльність Федоренка на цій посаді пов’язана з питаннями молодіжної політики, виховання дітей та просування російських державних наративів. Наприклад, на підсумковому засіданні ради за 2023 рік він говорив про трансляцію “традиційних цінностей”, участь у загальноросійських заходах та необхідність роботи ради відповідно до доручень президента рф володимира путіна.

Федоренко очолив Всеросійський батьківський комітет

У вересні 2024 року Федоренко отримав ще одну публічну роль, його обрали головою Всеросійського батьківського комітету. Рішення ухвалили 19 вересня 2024 року на першому засіданні комітету. Кандидатуру запропонував міністр освіти рф сергій кравцов. Комітет створили як консультативний орган при Міністерстві освіти рф. У серпні 2025 року, через рік після створення комітету, Федоренко заявив, що структура вже створила свої представництва в усіх регіонах Росії та налагодила взаємодію з батьками й Міністерством освіти рф.

Станом на 2026 рік він продовжує вказувати себе як голову Всеросійського батьківського комітету. На ресурсі “Російського товариства “Знання”” Федоренко також зазначений як голова цього комітету.

“Артек” як майданчик для російського виховання дітей

Окремий напрям діяльності Федоренка — освітні та виховні програми “Артека”, у яких прямо використовується російська державна концепція “традиційних духовно-моральних цінностей”. Наприклад, у липні 2025 року в “Артеку” проходила програма підвищення кваліфікації для директорів шкіл, їхніх заступників та радників з виховання. У ній брали участь 110 педагогів із 21 регіону РФ. Федоренко називав завданням програми підготовку педагогів, які мають передавати дітям “духовно-моральні основи російської культури”.

У своїх публічних виступах Федоренко також прямо говорить про використання “Артека” для патріотичного виховання. Серед пріоритетів він називає громадянськість, патріотизм, колективізм та “міцну сім’ю”.

Тут важливо зазначити, що роль Федоренка не обмежується організацією роботи самого дитячого центру. “Артек” за його керівництва став майданчиком, через який російська система виховання поширюється на педагогів, школи та дитячі центри в різних регіонах росії, зокрема на окупованих територіях України. 30 травня 2023 року Федоренко поширив повідомлення російського дитячого центру про те, що “Артек” із 2021 року є базовим майданчиком для підготовки так званих радників директорів шкіл з виховання. За наведеними у повідомленні даними, в “Артеку” пройшли підготовку майже 6 000 радників із 46 регіонів росії, зокрема з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Йшлося не просто про перебування педагогів у таборі: в повідомленні прямо зазначено, що підготовка має допомогти їм вибудовувати систему виховної роботи з дітьми під час навчання та в позаурочний час.

Тобто вплив “Артека” у цій системі виходить за межі дітей, які безпосередньо приїжджають до табору. Через підготовку педагогів його методики та підходи можуть поширюватися у школах та інших освітніх установах. Показовим є те, що серед регіонів, представники яких проходили таку підготовку, російські джерела називають “днр”, “лнр” Херсонську та Запорізьку області. Сам Федоренко пізніше говорив про співпрацю “Артека” з освітніми структурами цих територій.

30 вересня 2024 року Федоренко заявив, що після проголошеної росією анексії чотирьох українських областей “Артек” активізував роботу з їхніми освітніми установами. За його словами, з міністерствами освіти цих регіонів були підписані угоди про співпрацю, які передбачають спільну роботу з патріотичного, духовно-морального та громадянського виховання дітей. За даними, які Федоренко навів у тому ж повідомленні, у 2023–2024 роках “Артек” відвідали 3 169 дітей із так званих “нових регіонів рф”.

У жовтні 2024 року Федоренко також поширив інформацію про те, що лише за січень–жовтень “Артек” відвідали 395 дітей із Донецької області, а загалом у 2024 році центр прийняв понад 860 дітей із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Окремо зазначалося, що з 2022 року учасниками змін стали 3 939 дітей із цих територій, серед них 1930 — із Донецької області.

Важливим є не тільки те, скільки дітей потрапляє до “Артека”, а й те, який зміст вкладають у програми, через які вони проходять. У матеріалах “Артека”, які Федоренко поширював у 2025 році, прямо зазначалося, що завданням змін є формування у дітей відчуття приналежності до “історико-культурної спільності російського народу та долі країни”. А у програмі змін на 2025 рік були передбачені, зокрема, 80-річчя перемоги СРСР у Другій світовій війні, 100-річчя “Артека”, проєкт “Наші герої” та “Рух перших”. Через роботу вожатих та освітні програми дітям мали прищеплювати громадянськість, патріотизм, повагу до старших та інші цінності, які російська влада визначає як “традиційні”.

Зв’язок із російськими силовими та пропагандистськими проєктами

У публічній діяльності Федоренка також простежується співпраця з російськими структурами, які працюють із темами війни, патріотичного виховання та підтримки військових. Зокрема, 1 квітня 2026 року у дописі, який Федоренко поширив у своєму Telegram-каналі, йшлося про перебування знімальної групи в “Артеку” під час зміни “Служити росії”. “Почесними гостями” зміни названі учасники та ветерани російського вторгнення в Україну. Також у його Telegram-каналі згадувалася участь представників “Народного фронту” у заходах до 100-річчя “Артек”. Федоренко зазначає, що разом із дітьми у відкритті виставкового простору “Артек на все 100” брали участь представники цієї організації та учасники війни проти України.

Сам Федоренко зазначений як член Центрального штабу “Народного фронту” у описі його Telegram-каналу. Це ж формулювання використовується на його публічному профілі в Telegram.

Костянтин Федоренко — не лише директор російського МДЦ “Артек”, а представник системи, яка використовує дитячі та освітні програми для формування у дітей російської державної ідентичності та світогляду. За час його керівництва “Артек” став майданчиком не тільки для відпочинку, а й для патріотичного, громадянського та духовно-морального виховання, зокрема із залученням дітей з окупованих територій України. Увагу привертає масштаб цієї роботи. Російські джерела, які поширював сам Федоренко, повідомляють про тисячі дітей із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які відвідували “Артек”, а також про підготовку в центрі тисяч педагогів і радників з виховання. Таким чином, вплив системи не обмежується дітьми, які безпосередньо перебували в таборі: через підготовку педагогів ці підходи поширюються на школи та інші дитячі установи.

До теми:

Як колишній працівник Донецької прокуратури працює у “днр”: досьє на Андрія Співака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 серпня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє центр підтримки бахмутян у місті Київ.

Бахмутський ЦНАП у Києві

Прийом громадян запланований у середу, 12 серпня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

• +380 (98) 850 0561;
• +380 (99) 667 9206;
• +380 (93) 940 3116, +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

• зареєструвати місце проживання;
• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформити відстрочку від мобілізації;
• отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

• [email protected];
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська лікарня в Броварах: графік роботи, телефон та послуги
• Які речі брати з собою, якщо ви вирішили евакуюватися
• Допомога для бахмутян: де та за яким графіком працюють Центри підтримки та осередки в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!