Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” оголосив реєстрацію на отримання допомоги з покращення житлових умов для внутрішньо переміщених осіб у Житомирській області.

Про це повідомили представники благодійного фонду.

Хто може отримати підтримку та як звернутися

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” продовжує реалізацію проєкту “Житло для вразливих домогосподарств”. Допомога спрямована на підтримку вразливих родин ВПО, які вимушено шукали нове житло через війну та постійно проживають на території Житомирської області.

У межах проєкту фонд проводить ремонт житла, щоб створити безпечні та комфортні умови для проживання родин.

Скористатися допомогою можуть ВПО, які переїхали після 24 лютого 2022 року з районів активних бойових дій або прифронтових територій, постійно проживають у Житомирській області та орендують житло понад два роки або мають власне житло.

Під час відбору надаватиметься пріоритет наступним категоріям громадян, а саме:

• особи з важкими захворюваннями;
• особи з інвалідністю;
• самотні особи віком від 60 років;
• одинокі батько чи мати або опікун неповнолітніх дітей;
• багатодітні родини з трьома або більше неповнолітніми дітьми;
• родини з усиновленою дитиною;
• родини, які виховують дітей під опікою;
• вагітні жінки або мати з дітьми до 3 років;
• домогосподарства, які втратили джерела доходу або мають середньомісячний дохід на одну особу менше ніж 6 318 гривень.

Куди звертатися

Для того, щоб отримати додаткові деталі та подати запит на ремонт, потрібно зателефонувати з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00 за одним із номерів телефонів:

• +380 (67) 200 1055;
• +380 (96) 191 0338.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!