Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Третьому армійському корпусі повідомили про звільнення Нового, Рідкодуба та Катеринівки на Донеччині. За даними військових, під час третього етапу наступальної операції “Вівальді” під контроль України повернули 51 квадратний кілометр території.

Детальніше читайте у матеріалі.

Які населені пункти звільнили на Донеччині

Про результати третього етапу наступальної операції “Вівальді” повідомили у Facebook Третього армійського корпусу. За інформацією військових, українські Сили оборони звільнили Нове, Рідкодуб та Катеринівку, а також повернули під контроль Карпівку та Новомихайлівку. Ці дані підтверджують і на аналітичному ресурсі Deep State.

Загалом під час третього етапу операції вдалося повернути під контроль 51 квадратний кілометр території. Від початку наступу, за даними Третього корпусу, звільнено 176 квадратних кілометрів. У корпусі також заявили, що російська армія втратила близько 2000 піхотинців, а понад 250 військовослужбовців рф потрапили в полон.

Чому важливим було село Нове

У Третьому корпусі зазначили, що одним із ключових населених пунктів цього етапу наступу стало село Нове. За словами військових, навколо нього розташовані висоти, які дозволяють утримувати ініціативу на плацдармі. Командир Третього армійського корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що російське командування очікувало удару на напрямку Шандриголове — Зелена Долина.

“Противник був переконаний, що основним напрямком удару є Шандриголове — Зелена Долина. Це змусило його безглуздо спалити свої резерви в контратаках саме на цьому напрямку. Росіяни проспали справжній удар, який був зосереджений на взятті Нового”, — сказав Андрій Білецький.

Як українські військові штурмували позиції РФ

Для звільнення населених пунктів на півночі Донеччини українські військові, за інформацією корпусу, адаптували радянські бронетранспортери БТР-60 під роботизовані комплекси-камікадзе. Їх використовували дистанційно для підриву укриттів російських військових.

У Третьому корпусі також заявили, що під час операції російські військові здавалися в полон цілими підрозділами.

“Росіяни здавалися у полон цілими підрозділами разом із офіцерами, пілотами, артилеристами”.

За даними Третього армійського корпусу, ключову роль у третьому етапі наступу відіграли бійці Третьої штурмової бригади, а також інші підрозділи Сил оборони України. Зокрема, військовослужбовці 3-го прикордонного загону імені Героя України Євгенія Пікуса відновили контроль над Рідкодубом. До штурмових дій також долучилися бійці 10-го мобільного прикордонного загону “Дозор”.

Примітка. Операція “Вівальді” наступальна операція Третього армійського корпусу ЗСУ на півночі Донецької області (в районі Лимана), публічно про неї стало відомо 15 вересня, коли звернення опублікував генерал Андрій Білецький, в якому він підтвердрив, що 3 АК розпочав наступальну операцію “Вівальді” на півночі Донецької області та вже зачистив 75 км² території, а також деокупував 10 км².

Читайте також:

Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Покровському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 28 вересня

За даними аналітиків DeepState, протягом 27 вересня російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту Донеччини. Противник пройшов вперед поблизу міста Білицьке. На сьогодні місто перебуває у сірій зоні, а його східні околиці — під контролем окупантів.

За інформацією Генштабу ЗСУ, минулої доби на Покровському напрямку зупинили 20 атак. Росіяни штурмували в районах Сергіївки та Молодецького, а також у напрямках Добропілля, Вільного, Білицького, Чернігівки та Мирного.

Втрати рф за 27 вересня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 27 вересня російська армія втратила:

• близько 2 090 військових;
• 1 танк;
• 8 бойових броньованих машин;
• 49 артилерійських систем;
• 2 РСЗВ;
• 2 засоби ППО;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 382 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 490 одиниць автомобільної техніки;
• 7 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

• На Донеччині розширили зону примусової евакуації родин із дітьми: які населені пункти додали
• Росіяни окупували Новоолександрівку — DeepState
• Перші фото зі звільненого Шандриголового: що залишилося від села

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!