Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.
Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює
- Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
- Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
- Сергій Родін — заступник міського голови;
- Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
- Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.
Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.
Виконком міськради Бахмут: хто входить
До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:
- Олексій Рева;
- Максим Сутковий;
- Олександр Марченко;
- Олександр Пономаренко;
- Павло Федоренко;
- Всеволод Сабаєв.
А також 9 жінок:
- Ганна Петрієнко-Полухіна;
- Інеса Мельник;
- Марина Іванушкіна;
- Олена Данько;
- Юлія Смолярчук;
- Олена Костюченкова;
- Алла Руднєва;
- Інесса Заворотня;
- Єлизавета Портнова.
Депутатський корпус міськради
До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:
- Оксана Карпець;
- Ганна Петриєнко-Полухіна;
- Наталя Скляренко;
- Світлана Шабаліна;
- Ольга Шараєвська.
А також 14 чоловіків:
- Олександр Бабенко;
- Сергій Благовісний;
- Роман Гапєєв;
- Зосим Йорохов;
- Вадим Капля;
- Роман Кравченко;
- Ігор Кузнецов;
- Владислав Лук’янов;
- Володимир Пакеж;
- Олександр Пойда;
- Артем Сабаєв;
- Роман Світенко;
- Валерій Слесарєв;
- Олександр Сторьєв.
Бахмутські управління: хто очолює
- Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
- Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
- Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
- Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
- Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
- Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
- Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
- Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
- Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
- Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.
Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.
Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює
- Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
- Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
- Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
- Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
- Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.
У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.
Бахмутські старости
У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:
- Олена Данько — Іванівський округ;
- Олена Костюченко — Опитненський округ;
- Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
- Павло Федоренко — Покровський округ;
- Юлія Смолярчук — Клинівський округ.
У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.
Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.
Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.
“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.
Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.
Нам потрібні зміни в суспільній свідомості
Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.
“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.
Яка ж ситуація загалом в Україні
За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.
Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності
За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла 63 місце з 145.
“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.
Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:
- розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
- розрив у рівні освіти;
- розрив економічної участі й можливостей;
- розрив у розширенні політичних прав і можливостей.
За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).
Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.
“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.
Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом
Читайте також:
- Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
- Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
- Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді
Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!
