Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У межах програми “Зимова підтримка” передбачена виплата в розмірі 6 500 гривень для вразливих категорій населення. Ці кошти мають допомогти родинам пройти опалювальний сезон. Однак багато українців запитують, чи не вплине ця виплата на оформленні і отримання субсидії.

Пенсійний фонд України дав офіційне роз’яснення.

Як розраховується субсидія

Під час розрахунку житлової субсидії використовується середньомісячний сукупний дохід родини. Саме цей показник визначає, чи має сім’я право на допомогу та яким буде її розмір.

До сукупного доходу входять різні надходження, що відображають реальний фінансовий стан родини:

• заробітна плата;
• пенсія;
• стипендія (за винятком соціальної для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);
• соціальні виплати;
• допомога по безробіттю та інші страхові виплати;
• грошові перекази, отримані з-за кордону;
• дивіденди від цінних паперів;
• кошти від оренди землі та продажу майна.

Саме ця загальна сума формує матеріальний портрет сім’ї, який і враховується при нарахуванні субсидії, щоб підтримка була адресною й надходила тим, хто найбільше її потребує.

Чи впливає зимова підтримка на нарахування субсидії

Кабінет міністрів ухвалив постанову №1433, яка визначає, що одноразова допомога в межах програми “Зимова підтримка” не включається до доходу сім’ї під час призначення субсидії.

Це означає, що виплата не впливає на право родини отримувати субсидію та не буде врахована під час розрахунків на оплату комунальних послуг.

Читайте також:

• Яку допомогу можуть отримати військові з Бахмута: детальне пояснення
• Нова грантова допомога від Естонської ради: як українцям отримати до 210 000 гривень на власну справу
• Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти випустили “документальний” фільм про військових, які перебувають у Бахмуті. Знімали стрічку в самому місті — у зруйнованих квартирах бахмутян та стратегічних приміщеннях, які облаштували окупанти.

Про це повідомляє російська компанія RT.Док, яка знімає і поширює документальні фільми, в тому числі й про війну в Україні.

Окупанти в Бахмуті знялись у фільмі

Росіяни випустили фільм “Дорога життя”, в якому фігурує Бахмут. Жанр стрічки — документальне кіно. Втім назвати його таким не можна, оскільки інформація подається лише зі слів росіян. Частина фільму знята безпосередньо в Бахмуті, більшість кадрів зроблена у зруйнованому житлі бахмутян та приміщеннях, які переобладнали для військових цілей.

Стрічка має пропагандистський характер. У центрі фільму — окупанти, які воюють у мотопідрозділі “нічні вовки” інтернаціональної бригади “пятнашка”. Вони базуються в Бахмуті та, нібито, працюють у прифронтовій зоні біля міста — доставляють провізію та зброю на передову.

Головну роль у фільмі відіграє командир підрозділу на позивний “Голівуд”. Його зобразили в образі героя. Чоловік, нібито, воює в Україні з 2014 року, де отримав тяжке поранення і ампутацію. Після протезування він, нібито, повернувся на фронт і зараз перебуває в Бахмуті.

У кадрі можна побачити багато місцевих локацій. Більшість сцен з інтерв’ю військових записані у знищених квартирах бахмутян. Тут також провели показове нагородження окупантів.

Окрім цього, у квартирах окупанти облаштували вогневі точки.

Також окупанти використали тему православної віри. Вони, нібито, знайшли стару ікону в “безладі” і принесли її в одну зі зруйнованих каплиць. Тут росіяни облаштували імпровізований вівтар.

Головна мета стрічки — пропаганда війни. Російських військових показують в образах героїв, які роблять важливу справу. Своїми вчинками і словами вони просувають тези про те, що бути військовим російської армії престижно і почесно. Втім згадки про те, що саме росія розв’язала війну, в фільмі немає. Антигероями є саме бійці ЗСУ, яких звинувачують у дронових атаках і знищенні окупантів.

Нагадаємо, що раніше на російському телебаченні вийшов фільм “Бахмутський рубіж. Ціна звільнення”. Він був знятий в окупованому Бахмуті влітку 2025 року. У цій стрічці показано, як Бахмут перетворили на військову базу. Самі окупанти називають місто “лабораторією”, бо тут вони, нібито, розробляють нові техніки і методики, які потім “тестують” на полі бою.

Читайте також:

• Бахмут 2025: Google Maps показує стан міста після війни
• Росіяни скопіювали фірмовий стиль “Артемсолі” для продажу своїх алкогольних напоїв
• Росіяни оприлюднили нові кадри з центру окупованого Бахмута: що видно на фото та відео

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!