Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні триває реформа шкільної освіти в межах програми “Нова українська школа” (НУШ). Вона передбачає перехід на 12-річну систему навчання і трансформацію навчальних закладів. З 2027 року не буде класичних загальноосвітніх шкіл. Їх перепрофілюють на початкові школи, гімназії та ліцеї. Не залишаться без змін і бахмутські школи. В них уже почали впроваджувати реформу, але повноцінно вона запрацює з 1 вересня 2027 року.

Які зміни будуть у бахмутських закладах освіти в межах реформи НУШ, розповіла Анна Артюхіна — заступниця начальниці Управління освіти Бахмутської міської ради.

Які зміни відбудуться в бахмутських школах через реформу НУШ

З 1 вересня 2027 року в Україні стартує новий етап реформи “Нова українська школа”. Він передбачає створення гімназій і ліцеїв на базі колишніх загальноосвітніх шкіл.

Впроваджуватимуть реформу і в навчальних закладах Бахмута, дистанційний формат роботи цьому не завадить. Повноцінний перехід закладів освіти на нову систему має відбутися до 1 вересня 2027 року, але перші зміни вже відбулися цьогоріч. Зокрема, Бахмутська школа №18 імені Дмитра Чернявського перепрофільована в ліцей. Цьогоріч до нього вступили 144 учні і учениці в 10-ті класи. На сьогодні це єдиний із шести бахмутських закладів загальної середньої освіти, який приймає учнів на навчання в 10-11 класи.

Поступово зміни впроваджуватимуть і в інших школах Бахмута.

“На наступний рік у нас старша школа повністю переходить на новий стандарт НУШ. Будемо над цим працювати. Там дуже багато вимог до ліцею, до оснащення, до програм, тому що змінюється і державний стандарт, і навчальні програми, і навчальні плани. Тому дуже серйозна робота у нас буде в цьому напрямку. Також будемо змінювати статус закладів. На 1 вересня 2027 року не повинно залишитися загальноосвітніх школ, мають бути або початкові школи, або гімназії, або ліцеї. Ця робота буде проводитись у нашій громаді, як і по всій Україні. Зараз ми тільки з ліцеєм вирішили ці питання, а на наступний рік з усіма закладами будемо працювати”, — зазначила заступниця начальниці Управління освіти.

Коли бахмутські школи перейдуть на 12 класів

Реформа шкільної освіти передбачає, що з 1 вересня 2027 року навчання відбуватиметься за 12-річною системою. Діти, які стали учнями 10-х класів у 2026 році, навчатимуться 11 класів. Ті ж, хто зараз вступив до 9 класу і планує продовжити навчання у школі, наступного року має вступати до ліцею і навчатиметься до 12 класу.

Навчання до 12 класу буде доступне в Бахмутському ліцеї імені Дмитра Чернявського. Майбутній статус інших діючих шкіл Бахмутської громади ще не визначений. Робота в цьому напрямку триватиме протягом 2026-2027 років.

Читайте також:

• Україна визнаватиме навчання, здобуте в окупації на ТОТ: як працюватиме процедура
• У Бахмуті перейменували три дитсадки: пояснюємо причину
• Нова шкільна програма “Захист України”: чи працює вона в бахмутських школах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та ризики для мешканців і аварійних бригад.

Про це повідомили в Краматорській міській раді.

Чому у Краматорську зупинять ліфти

Рішення пов’язане з безпековою ситуацією в місті. За повідомленням, Краматорськ дедалі частіше зазнає атак ударних безпілотників та керованих авіаційних бомб. Під удари потрапляють, зокрема, житлові квартали та багатоповерхові будинки.

У таких умовах користування ліфтом створює додаткові ризики. У разі пошкодження будинку, електромереж або іншої інфраструктури ліфт може раптово зупинитися, а пасажири — опинитися заблокованими всередині.

Проблема полягає не лише у можливості застрягнути в ліфті. Через загрозу повторних ударів аварійні бригади, комунальні працівники та рятувальники можуть не мати можливості швидко прибути на місце та провести евакуацію людей. Таким чином, під час спроби визволити пасажирів небезпеці можуть піддаватися також працівники аварійних служб.

Окремим фактором є нестабільне електропостачання. Через перебої з електроенергією ліфти можуть зупинятися без попередження. У звичайних умовах після такої ситуації пасажирів можуть оперативно визволити аварійні служби. Однак під час обстрілів прибуття бригади може бути небезпечним або відкладатися через загрозу повторного удару.

Як рішення вплине на мешканців верхніх поверхів

Призупинення роботи ліфтів створить додаткові труднощі для мешканців багатоповерхівок. Особливо це стосується літніх людей, людей з інвалідністю та інших маломобільних мешканців, для яких пересування сходами може бути складним. У повідомленні зазначають, що рішення є вимушеним і непопулярним, однак його ухвалили з огляду на необхідність зменшити ризики для цивільних та працівників аварійних служб.

Мешканців Краматорська просять поставитися до призупинення роботи ліфтів із розумінням та враховувати безпекову ситуацію в місті. Нагадаємо, що з Донеччини триває евакуація.

До теми:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!