Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Власники нерухомості, чиї права були оформлені до 2013 року в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та зберігаються лише на паперових носіях, можуть безоплатно зареєструвати їх у Державному реєстрі прав. Це особливо актуально в умовах воєнного стану через ризик втрати документів.

Детальніше про те, як подати заяву на реєстрацію прав на нерухоме майно розповіли в Міністерстві юстиції України.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно: як її пройти

У частини громадян право власності на нерухомість було зареєстроване до 1 січня 2013 року в БТІ. Відповідні дані відсутні в базах Державного реєстру права, хоча самі документи залишаються актуальними та продовжують визнаватися державою.

Право власності таких власників підтверджується паперовими документами, зокрема свідоцтвом про право власності чи договором купівлі-продаж. Реєстрація в Держреєстрі не є обов’язковою нормою для громадян, проте в умовах воєнного стану вона набуває особливої актуальності через ризики втрати документів чи недоступності архівів на тимчасово окупованих територіях.

Також реєстрація необхідна для подальшого отримання компенсацій за програмою “єВідновлення”. Для власників, чиї права оформлені до 2013 року, процедура є безоплатною.

Що потрібно для проходження реєстрації

Наразі подати заяву можна:

• у паперовій формі через ЦНАП до державного реєстратора або нотаріуса за місцем розташування нерухомості. Якщо майно знаходиться в АР Крим, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях або місті Севастополі — звернутися можна до будь-якого державного реєстратора чи нотаріуса в Україні;
• в електронній формі через портал Дія (крім Донеччини, Луганщини та АР Крим).

Якщо право було набуте до 2013 року, державний реєстратор має самостійно запитати необхідну інформацію від БТІ, якщо заявник не надав відповідні документи.

У разі знищення архіву БТІ або його перебування на тимчасово окупованій території власник може звернутися до суду для підтвердження права власності.

Зазначається, що для власників, у кого права власності виникли та оформлені до 2013 року, ця послуга є безоплатною.

БТІ для бахмутян: куди звертатися

Комунальне підприємство “Бахмутське БТІ” наразі працює у Києві щосереди за адресою: Солом’янський район, провулок Машинобудівний, 28 (поруч із метро “Шулявська”). Попередній запис обов’язковий — за телефоном +380 (95) 678 0014.

Підприємство надає такі послуги:

• консультації з питань нерухомості у Бахмутській громаді;
• отримання даних із архівів БТІ;
• допомога в оформленні документів на об’єкти нерухомості.

Громадян консультують онлайн з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Читайте також:

Чи потрібно їхати перереєстровувати майно, якщо воно опинилося на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Часовоярська міська військова адміністрація має кілька програм, які передбачають грошову підтримку військовозобов’язаних, чинних військових, ветеранів та родин загиблих захисників.

Про це на запит редакції Бахмут IN.UA повідомили в Часовоярській МВА.

Часів Яр: виплати військовим

Для мешканців Часовоярської громади, які долучилися до війська під час мобілізації або підписали контракт на строк не менше трьох років, передбачена низка програм грошової допомоги. Зокрема, розпорядження начальника міської військової адміністрації №227рр від 9 грудня 2024 року дозволяє вказаним категоріям отримати одноразову виплату в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або 30 280 гривень.

Окремо в МВА розробили програму соціального захисту та підтримки військовослужбовців ЗСУ, ветеранів війни, їхніх сімей, родин загиблих та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Згідно з її положеннями, чинним військовим, учасникам бойових дій та ветеранам, зареєстрованим у громаді, передбачена щорічна одноразова матеріальна допомога в розмірі 20 000 гривень.

Програмою також передбачена підтримка родин загиблих захисників, осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та військовослужбовців, звільнених з полону:

• виплата одноразової матеріальної допомоги на поховання Захисників і Захисниць України;
• виплата щорічної одноразової матеріальної допомоги членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• забезпечення санаторно-курортним лікуванням ветеранів війни та членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
• надання одноразової матеріальної допомоги сім’ям осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з-поміж військовослужбовців;
• надання одноразової матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з полону.

Які документи потрібні для оформлення допомоги

Для отримання допомоги потрібно надати завірені копії таких документів:

• паспорта;
• реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого номера;
• документа, який підтверджує статус військовослужбовця ЗСУ або ветерана війни згідно із законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про військовий обов’язок і військову службу”;
• документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання на території Часовоярської міської територіальної громади — наприклад, витягу з реєстру територіальної громади, у тому числі сформованого через портал “Дія”;
• банківських реквізитів у форматі IBAN;
• заяви та згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Куди звертатися за допомогою

Звертатися для отримання допомоги потрібно до відповідальних осіб:

• військовозобов’язаним під час мобілізації та контрактникам — Перепелятник Артем Сергійович (+380 (95) 362 8926, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00);
• чинним військовослужбовцям ЗСУ, ветеранам та їхнім родинам — Хроменко Олеся Олександрівна (+380 (50) 598 4522, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00).

Чому можуть відмовити в наданні допомоги

У наданні матеріальної допомоги може бути відмовлено у разі:

• якщо наданий неповний пакет документів;
• якщо надані документи не підтверджують статуси військовослужбовців ЗСУ, учасників бойових дій, ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або військовослужбовців, звільнених з полону;
• якщо виявлено факт надання недостовірних даних чи документів;
• у разі повторного звернення протягом поточного календарного року в межах бюджетного періоду;
• в інших випадках.

Як зазначено у відповіді на запит редакції Бахмут IN.UA, громадяни, яким відмовили у допомозі, можуть оскаржити рішення в адміністративному або судовому порядку.

Читайте також:

Бахмутські військові можуть отримати 58 000 грн: що потрібно знати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!