Жінки чи чоловіки: хто переважає у керівництві Бахмутською міськрадою (Аналіз)

Семаковська Тетяна 16:22, 8 Жовтня 2024

Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

  • Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
  • Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
  • Сергій Родін — заступник міського голови;
  • Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
  • Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

  • Олексій Рева;
  • Максим Сутковий;
  • Олександр Марченко;
  • Олександр Пономаренко;
  • Павло Федоренко;
  • Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

  • Ганна Петрієнко-Полухіна;
  • Інеса Мельник;
  • Марина Іванушкіна;
  • Олена Данько;
  • Юлія Смолярчук;
  • Олена Костюченкова;
  • Алла Руднєва;
  • Інесса Заворотня;
  • Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

  • Оксана Карпець;
  • Ганна Петриєнко-Полухіна;
  • Наталя Скляренко;
  • Світлана Шабаліна;
  • Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

  • Олександр Бабенко;
  • Сергій Благовісний;
  • Роман Гапєєв;
  • Зосим Йорохов;
  • Вадим Капля;
  • Роман Кравченко;
  • Ігор Кузнецов;
  • Владислав Лук’янов;
  • Володимир Пакеж;
  • Олександр Пойда;
  • Артем Сабаєв;
  • Роман Світенко;
  • Валерій Слесарєв;
  • Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

  • Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
  • Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
  • Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
  • Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
  • Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
  • Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
  • Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
  • Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
  • Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
  • Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

  • Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
  • Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
  • Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
  • Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
  • Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

  • Олена Данько — Іванівський округ;
  • Олена Костюченко — Опитненський округ;
  • Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
  • Павло Федоренко — Покровський округ;
  • Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Оксана Ярош / фото Facebook

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

  • розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
  • розрив у рівні освіти;
  • розрив економічної участі й можливостей;
  • розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”,відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти визначили опорні міста на захоплених територіях Донеччини: що це означає

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Червня 2026
опорні міста
Окупанти планують розвиток захоплених міст Донеччини / фото росджерела

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036 року. Населених пунктів, окупованих росією після 2022 року, в переліку немає, при тому що окупанти продовжують поширювати заяви про їхню майбутню відбудову. Свої заяви представники окупаційної влади документально не підтверджують.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Які окуповані міста росія планує розвивати до 2030 року

28 травня 2026 року так званий уряд “днр” ухвалив поставнову №46-1 “Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр”. Вона документально затверджує перелік міст, де окупанти планують реалізувати “довгострокові плани соціально-економічного розвитку та стратегію просторового розвитку”. Ці плани розраховані до 2030 року з прогнозом до 2036 року.

Загалом до переліку, як опорні, увійшли 13 населених пунктів. Лише 3 з них були окуповані після повномасштабного вторгнення. Це Волноваха, Нікольське і Мангуш Маріупольського району, які були захоплені навесні 2022 року. Самого Маріуполя в переліку немає. Також немає жодного населеного пункту, окупованого після 2022 року.

Опорними окупанти визначили:

  • Амвросіївку;
  • Волноваху;
  • Нікольське;
  • Мангуш;
  • Новоазовськ;
  • Старобешеве;
  • Тельманове;
  • Шахтарськ;
  • Дебальцеве;
  • Докучаєвськ;
  • Іловайськ;
  • Сніжне;
  • Харцизьк.

У стратегії просторового розвитку рф знаходимо плани на так звані “нові суб’єкти російської федерації”, якими називають окуповані території України. У ній міститься перелік планів, які планують запровадити до 2030 року. Серед них:

  • інтеграція в загальний економічний простір рф, включаючи єдину транспортну мережу та забезпечення якості життя населення не нижче “середньоросійського рівня”;
  • формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я шляхом забезпечення транспортного зв’язку з Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями;
  • відновлення житла, комунальної, транспортної, соціальної, інноваційної інфраструктур;
  • відновлення та забезпечення безперебійної роботи електромереж;
  • скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів шляхом мережевих освітніх програм та особливих умов кредитування абітурієнтів за зниженими ставками;
  • розвиток промисловості, включаючи металургію та машинобудування, шляхом передачі в оренду інвесторам перспективних підприємств вугільної промисловості та виведення з експлуатації неефективних і збиткових підприємств зі складними гірничими геологічними умовами та тих, де є високі ризики виникнення аварій;
  • розвиток туристичного потенціалу Приазов’я та курортів на березі Чорного моря;
  • розвиток сільського господарства.

На інтерактивній карті розвитку росії зазначені конкретні цілі на будівництво і ремонт доріг. Всі вони мають на меті сполучити окуповані території з різними регіонами росії.

Карта розвитку росії / скриншот

Обіцянки рф про відбудову на ТОТ

Документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани на розвиток лише 13 населених пунктів. Хоча обіцянки про відбудову дають і щодо інших міст.

Наприклад, у лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Їх обіцяють представити у 2026 році.

Разом з цим голова уряду “днр” Андрій Чертков заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Насправді жодних кроків щодо налагодження мирного життя в Бахмуті росіяни не роблять. Навпаки, вони перетворили місто на військову базу, що підтверджують раніше оприлюднені ними відео. Зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Жодних передумов до відновлення цивільного життя в Бахмуті сьогодні немає.

Вже наступного місяця, в березні 2026 року, так зване міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ “днр” заявило про затвердження генерального плану окупованого міста Єнакієве. Окупанти, нібито, запланували розвиток до 2045 року. Серед планів: будівництво житлових районів та знесення териконів.

Також у березні це ж “міністерство” повідомило про затвердження генерального плану міського округу Горлівка, який теж передбачає роботи до 2045 року. Будівництво планують розгорнути не лише в Горлівці, а й у населених пунктах, розташованих поблизу, серед яких Торецьк і Нью-Йорк.

Попри раніші заяви окупантів всі ці міста не внесли до переліку опорних. Тобто документально в них не передбачені так звані “заходи з розвитку”. Фактично окупаційна влада не має єдиної риторики і стратегії щодо відбудови на ТОТ, і всі заяви так і лишаються обіцянками, а не реальними діями. При цьому часто у планах окупантів немає конкретики, а затверджені документально ініціативи мають десятки років дії, що дозволяє розтягувати обіцянки в часі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

Валентина Твердохліб 15:00, 16 Червня 2026
мобілізації
Затримання керівника схеми / фото Донецька обласна прокуратура

У Дніпрі викрили мешканця Донеччини, який допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації шляхом оформлення фейкових інвалідностей. Керівника схеми затримали під час передачі коштів.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

У Дніпрі затримали чоловіка, який робив фейкові інвалідності

У квітні 2026 року уродженець села Успенівка, що на Донеччині, вирішив заробляти на фейкових відстрочках від мобілізації. Маючи дружні зв’язки з працівниками медичних закладів, він пообіцяв одному з призовників допомогти з оформленням фейкової інвалідності III групи. За свої послуги чоловік просив 12 000 доларів.

Замовник оплатив 8 000 доларів, як перший платіж. Решту мав віддати після отримання відстрочки від мобілізації.

Згодом після отримання передоплати чоловік повідомив замовнику, що питання, нібито, вже вирішене: документи щодо встановлення інвалідності готові, а інформація про відстрочку має з’явитися в застосунку “Резерв+” після оновлення даних. За це він вимагав передати решту суми — 4 000 доларів.

Під час отримання другої частини коштів керівника схеми викрили та затримали. Сталося це у Дніпрі.

Гроші, які передали керівнику схеми / фото Донецька обласна прокуратура

На сьогодні уродженцю Донеччини повідомили підозру в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. За це йому загрожує вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

опорні міста

Окупанти визначили опорні міста на захоплених територіях Донеччини: що це означає

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку […]

ухилення від мобілізації

Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

У Дніпрі викрили мешканця Донеччини, який допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації шляхом оформлення фейкових інвалідностей. Керівника схеми затримали під час передачі коштів. Про це повідомляє […]

Чоловік з Донеччини корегував російські удари поблизу Дружківки

Контррозвідка Служби безпеки затримала на Донеччині місцевого жителя. Чоловіка підозрюють у коригуванні російських ударів по позиціях Сил оборони поблизу Дружківки та переданні даних представникам рф. […]

В Україні стартувала реєстрація на грошову допомогу від NRC

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкрила прийом заявок на отримання фінансової підтримки. Програма орієнтована на вразливі категорії населення, які постраждали […]

13:35, 16.06.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Вибори після воєнного стану: як мільйони ВПО зможуть проголосувати і чи готова до цього держава?

Понад 4 мільйони. Саме стільки переселеців налічував в Україні Мінсоц станом на 2 лютого 2026 року. Ці мільйони українців, переміщені, але не позбавлені виборчих прав. […]