Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень. Воно передбачає виділення бахмутянам до 200 тисяч гривень гривень на покриття першого внеску за іпотекою. Скористатися програмою можуть ветерани війни та члени сімей загиблих захисників і захисниць.

Хто може подати заявку на кошти та як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська МВА схвалила надання грошової допомоги на іпотеку

10 червня Бахмутська МВА ухвалила розпорядження Про організацію надання матеріальної допомоги на забезпечення іпотечного кредитування на придбання житлових приміщень ветеранам війни. Воно передбачає можливість виділення грошової допомоги з бюджету на покриття першого внеску за іпотекою.

У межах дії програми створили комісію з надання матеріальної допомоги, до якої увійшли 11 людей. Це представники міськради, комунальних підприємств і ГО. Головою комісії, яка ухвалюватиме рішення про надання допомоги, призначили Сергія Родіна, заступника міського голови.

Хто має право на допомогу за іпотекою

Матеріальну допомогу на покриття першого внеску за іпотекою можуть отримати люди, які станом на 24 лютого проживали в Бахмутській громаді і на дату звернення мають зареєстроване/задеклароване місце проживання на території Бахмутської громади. Допомогу надаватимуть тих, хто має один із статусів:

• учасники бойових дій, визначені пунктами 19-24 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
• члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України: батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не мають і не мали власних сімей, діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти, утриманці загиблого (померлого) захисника або захисниці України, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Для отримання матеріальної допомоги ці категорії людей мають бути учасниками програми “єОселя” або ж мати зобов’язання по інших іпотечних кредитах на придбання житла на території України (за винятком іпотечних кредитів на придбання житла на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях).

Потрібно мати іпотечний договір на придбання житла за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитах на придбання житла після 24 лютого 2022 року. Серед умов також вказано, що людина має зробити перший внесок за іпотечним договором.

Матеріальну допомогу надаватимуть за умов, якщо:

• заявник та члени його сім’ї не мають у власності житлової нерухомості, окрім об’єктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях;
• заявник та члени його сім’ї протягом 36 місяців до дати подання заяви про надання матеріальної допомоги не здійснювали відчуження об’єктів житлової нерухомості на підконтрольній Україні території.

Компенсація першого внеску бахмутам: який розмір виплат

Розмір матеріальної допомоги складає до 200 000 гривень, але не більше розміру першого внеску за іпотекою. Вона надається одноразово.

Кошти перераховуватимуть на рахунок в одному з перелічених банків:

• Ощадбанк;
• ПриватБанк;
• ПУМБ;
• Сенс Банк;
• Райффайзен Банк.

Заява на компенсацію першого внеску за іпотеку

Для отримання матеріальної допомоги потрібно подати заяву до Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради.

До заяви також потрібно додати документи:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
• витяг з реєстру Бахмутської громади про зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування) на території громади до 24 лютого 2022 року і на дату звернення;
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, для громадян, які через свої релігійні переконання його не мають — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою;
• копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію документа, що посвідчує наявність визначеної категорії: посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім’ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України;
• копії документів, що підтверджують сімейні правовідносини та родинні зв’язки (для членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць);
• нотаріально завірену копію договору іпотечного кредитування, укладеного з банківською установою;
• копію документа про сплату першого внеску за програмою “єОселя” або інших іпотечних кредитів;
• нотаріально завірену копію договору купівлі-продажу житла;
• довідку з банківської установи про відкриття особового рахунку для перерахування коштів;
• відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо заявника та членів його сім’ї.

Всі копії документів мають бути завірені словами “Згідно з оригіналом”, підписом, прізвищем та ініціалами і датою. Заяву та пакет документів потрібно відправити поштою за власний рахунок.

Документи, які надійшли на розгляд комісії, розглядатимуть у порядку черги протягом місяця з моменту їх отримання.

Коли можуть відмовити в компенсації першого внеску

Підставами для відмови в наданні матеріальної допомоги визначені:

• подання неповного пакета документів;
• невідповідність заявника категоріям, визначеним для отримання допомоги;
• подання заявником документів з недостовірною інформацією або з порушенням вимог.

У разі відмови з підстави подання неповного пакета документів заявник має право звернутися вдруге.

Читайте також:

• Державні житлові програми: різниця між сертифікатом та ваучером і чи можна отримати їх одночасно
• У Вінниці проведуть виїзний прийом для бахмутян: допоможуть оформити виплати та допомогу
• Соціальна стипендія для студентів-переселенців: критерії отримання та розмір виплат у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За минулу добу на території Донецької області загальна інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Зафіксовано 86 бойових зіткнень, що на 14 штурмів менше порівняно з попереднім днем, коли відбулося 100 атак. Найбільша кількість зіткнень продовжує фіксуватися на Покровському напрямку. Водночас аналітики DeepState повідомляють про просування російської армії, внаслідок якого околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль російських військ.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському відтинку кількість штурмових дій зменшилася з 55 до 47. Наступальні дії російської армії зупинили поблизу Затишку, Новоолександрівки, Муравки, Гришиного, Котлиного та Удачного. Також атаки відбито у напрямку Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Дорожнього, Вільного та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв також знизилася. Зафіксовано 11 атак порівняно з 14 напередодні. Зіткнення відбулися біля Плещіївки, Костянтинівки та Іллінівки. Аналітичний проєкт DeepState зазначає, що російські війська просунулися поблизу Іллінівки та Костянтинівки. За їх оновленням, через ці наступальні дії південі околиці Костянтинівки поступово переходять під контроль противника.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські війська 17 разів намагалися прорвати лінію оборони, що на одну атаку більше порівняно з попереднім днем. Бої точилися біля Новоселівки, а також у напрямку Дробишевого, Озерного, Лимана, Шийківки та Степового.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася з 14 до 11. Атаки фіксували поблизу Закітного, а також у бік Кривої Луки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російська армія наступальних дій не проводила. Напередодні на цій ділянці фіксували одну спробу штурму.

Втрати російської армії

За добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1300 осіб. Цей показник трохи зменшився порівняно з попереднім днем, коли втрати становили 1310 військових. Українські захисники також знищили наступну військову техніку противника:

• 2 218 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 352 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 78 артилерійських систем;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 4 танки;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 бойову броньовану машину;
• 1 засіб протиповітряної оборони.

Читайте також:

ЗСУ зупинили просування росіян на Покровському напрямку: Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!