Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про старт нової програми фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій у шести областях України можуть отримати до 12 300 гривень на кожного члена родини.

Про це повідомили представники БФ “Право на захист”.

Грошова допомога “Право на захист” для ВПО

Програма фінансової підтримки, яка фінансується урядом США, діє на території шести областей:

• Дніпропетровської;
• Запорізької;
• Миколаївської;
• Одеської;
• Сумської;
• Харківської.

Подати заявку на отримання допомоги можуть родини, які відповідають усім базовим критеріям:

• мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або є місцевими мешканцями;
• проживають близько до лінії фронту або державного кордону з російською федерацією у визначених програмою областях;
• мають офіційно підтверджений низький дохід (щомісячний дохід домогосподарства має бути нижчим за 8 422 гривні на одну особу).

Окремо діють додаткові умови (пілотна реєстрація) для ВПО. Під неї підпадають переселенці, які залишили дім через ризики для безпеки, перемістилися понад 45 днів тому (але не більше ніж 6 місяців тому) та наразі проживають на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту чи кордону з рф.

Організатори наголошують, що сама лише відповідність одному або кільком критеріям не гарантує автоматичного зарахування до програми.

Критерії вразливості

Для участі у відборі благодійники враховують такі обставини та критерії вразливості:

• статус зайнятості;
• наявність інвалідності або серйозного медичного стану;
• розмір і склад родини (зокрема, домогосподарства з батьками-одинаками);
• вік членів домогосподарства;
• близькість проживання до лінії фронту;
• тип населеного пункту (місто чи село);
• статус переміщення;
• стратегії подолання труднощів, пов’язані із засобами до існування.

Сума допомоги та правила зарахування

Розмір грошової допомоги залежить від ситуації, у якій перебуває домогосподарство, та має два рівні:

• 10 800 гривень на одну особу (виплачується з розрахунку 1 800 гривень на місяць за пів року) — для осіб, які проживають поблизу фронту чи кордону з рф в умовах підвищених ризиків та зростання витрат на життя.
• 12 300 гривень на одну особу (виплачується з розрахунку 4 100 гривень на місяць за три місяці) — для осіб, які були змушені евакуюватися та залишити дім через загрозу життю та обстріли.

Кошти виплачуються одноразово одразу за весь період кожному члену домогосподарства. Переказ на банківський рахунок є єдиним можливим способом отримання допомоги. Орієнтовний термін очікування зарахування після успішної реєстрації становить 4–6 тижнів.

Рахунок (IBAN) обов’язково має бути гривневим, відкритим на фізичну особу (не ФОП), дійсним щонайменше пів року. Рахунки спеціальних карток “єПідтримка”, “еМалятко”, “Відновлення”, “Дія.Картка” та “Національний кешбек” для цієї програми не підходять.

Необхідні документи

Під час реєстрації необхідно надати такі документи:

• документ, що посвідчує особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів домогосподарства;
• дійсний IBAN особистого рахунку в банку;
• документи, що підтверджують склад домогосподарства та наявність заявлених уразливостей.

Як відбувається процедура реєстрації

Головна вимога під час реєстрації — особиста присутність усіх членів домогосподарства. Якщо в родині є маломобільна людина, для неї може бути організований виїзд мобільної групи у межах населеного пункту.

Процес отримання допомоги складається з таких кроків:

• попередній відбір і оцінювання відповідності умовам програми;
• запрошення відібраних домогосподарств на реєстрацію у визначений день і час;
• надання всіх необхідних документів у пункті реєстрації;
• ухвалення остаточного рішення про зарахування до програми після перевірки документів.

Точний час роботи та адреси пунктів реєстрації публікуються на офіційних сторінках представників місцевих громад у Facebook, Telegram або на сайтах місцевих рад.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У березні 2026 року Званівська селищна рада здійснила низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 442 тисячі гривень. Найбільше коштів громада спрямувала на придбання палива, а також на підтримку та розвиток цифрових систем і сервісів.

Детальніше про витрати Званівської селищної ради у березні 2026 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Званівська селищна рада: що закупили у березні 2026 року

Найбільшою статтею витрат для ради у перший місяць весни стало забезпечення паливно-мастильними матеріалами. На закупівлю дизельного пального посадовці спрямували 307 110,00 гривень.

Значну увагу та частину бюджетних фінансів виділили на цифровізацію, адміністрування даних та підтримку електронного документообігу. Серед таких витрат зафіксовано:

• послуги з технічної підтримки системи електронного документообігу на базі програмного забезпечення “Автоматизована система управління документами “ДОК ПРОФ 3” — 43 680,00 гривень;
• послуги ведення бази геопросторових даних та їх подальша публікація на геопорталі територіальної громади — 39 840,00 гривень.

Окремий блок березневих витрат стосувався утримання, ремонту та обслуговування авто- і мотопарку. Для забезпечення цих потреб міськрада уклала наступні договори:

• послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання обійшлися бюджету у 40 656,00 гривень;
• матеріали для обслуговування автомобільного транспорту, зокрема спеціальна хімічна продукція, коштували 11 000,04 гривень.

Загальна сума бюджетних витрат за переліченими закупівлями Званівської селищної ради у березні склала 442 286,04 гривні.

Читайте також:

Понад 10 мільйонів гривень: що купувала Часовоярська міська рада у березні 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!