Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Лариса Толстикіна — колишня українська посадовиця, яка у 2014 році перейшла на бік окупантів та обійняла високі посади в окупаційних адміністраціях Донеччини. Наразі вона відповідає за координацію діяльності у сферах соціального захисту, охорони здоров’я та освіти на тимчасово окупованих територіях, активно насаджуючи російську пропаганду.

Редакція зібрала детальне досьє на діяльність Лариси Толстикіної.

Лариса Толстикіна: біографія та освіта

Лариса Толстикіна народилася 3 жовтня 1967 року в місті Макіївка Донецької області.

Після закінчення школи вступила до Донецького політехнічного інституту, де здобула диплом за спеціальністю “Електропостачання промислових підприємств і міст”. Пізніше отримала другу вищу освіту в Макіївському економіко-гуманітарному інституті за спеціальністю “Правознавство”, ставши дипломованою юристкою.

Лариса Толстикіна перебуває у шлюбі. Її чоловік Юрій є членом правління міської організації “Союзу ветеранів Афганістану днр”. Подружжя має сина.

Кар’єра

Трудову діяльність Лариса Толстикіна розпочала економісткою планово-економічного відділу дослідного заводу “Граніт”. За чотири роки вона перейшла до Макіївського ПТУ, де працювала майстром виробничого навчання. Згодом протягом двох років обіймала посади економіста та спеціаліста 1 категорії у Червоногвардійському районному центрі зайнятості міста Макіївки.

З 2001 року Лариса Толстикіна перейшла на роботу до органів місцевого самоврядування Макіївки. Спочатку працювала у відділі з питань внутрішньої політики та взаємодії з громадсько-політичними організаціями, а пізніше очолила новостворений інформаційно-аналітичний відділ.

У 2006 році була обрана на посаду секретаря Макіївської міської ради, а на виборах 2010 року її переобрали на цей самий пост.

Діяльність під час окупації 2014-2018 років

Навесні 2014 року, обіймаючи посаду секретаря Макіївської міської ради, Лариса Толстикіна відкрито підтримала створення так званої “ДНР” та стала однією з організаторок незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Після захоплення частини Донеччини вона обійняла посаду першого заступника голови окупаційної адміністрації Макіївки, а пізніше виконувала обов’язки “голови адміністрації”. На незаконних виборах 2015 року її обрали секретарем Макіївського міського відділення сепаратистського руху “Донецька Республіка”. За свою діяльність на користь окупантів Толстикіна отримала низку нагород від ватажків так званої “днр”, серед яких медаль “Рік Республіці” та “Почесна грамота”.

Керівні посади в уряді “днр” та міжнародні санкції

Після псевдовиборів 2018 року Ларису Толстикіну призначили “міністеркою праці та соціальної політики” в окупаційному уряді. Згодом її кар’єра пішла вгору, вона обіймала такі посади:

• з 8 червня до 7 листопада 2022 року — виконувачка обов’язків міністерки праці та соціальної політики “днр”;
• з 7 листопада до 11 грудня 2022 року — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду “днр”;
• з 11 грудня 2022 року до 29 квітня 2023 року — заступниця голови уряду “днр”;
• з 30 квітня 2023 року і дотепер — виконувачка обов’язків заступниці голови уряду днр.

Впровадження російської пропаганди на ТОТ

На своїй посаді Лариса Толстикіна активно координує процеси інтеграції окупованих територій до системи російської федерації та просуває кремлівські наративи, особливо у сфері освіти.

У річницю визнання росією так званих “лднр” Толстикіна публічно підтримала дії володимира путіна, заявивши: “Рішення Президента стало визначальним для подальшого життя Донбасу і для кожного з нас… ми цей день будемо пам’ятати завжди, як доленосний для всієї нашої великої Батьківщини“.

Вона активно опікується пропагандистськими заходами в освітніх закладах окупованої Донеччини. За її звітами, протягом 2025 року у школах “днр” провели понад п’ять тисяч так званих “уроків мужності” та близько трьох тисяч інших пропагандистських акцій: “Вікна Перемоги”, “Свічка Пам’яті” та “Безсмертний полк”. Толстикіна виступає за залучення російських військових до навчального процесу та агітує дітей вступати до мілітаризованих “патріотичних таборів”.

Крім того, посадовиця особисто бере участь у культурно-пропагандистських заходах. Наприклад, вона підтримувала проведення фестивалю “RT.Док: Час наших героїв” у Донецьку, де демонстрували відверто антиукраїнські документальні фільми, які прославляли росію та дискредитували Україну і країни Заходу.

Відповідальність за діяльність на ТОТ

Через активну участь у встановленні окупаційного режиму та порушення територіальної цілісності України щодо Лариси Толстикіної запроваджені персональні санкції з боку низки країн, зокрема:

• Канади (з 15 березня 2019);
• Швейцарії (з 20 грудня 2023);
• Великої Британії (з 27 травня 2022);
• Австралії (з 4 травня 2022);
• Нової Зеландії (з 23 серпня 2022);
• Японії (з 3 березня 2022);
• країн Європейського Союзу (з 13 березня 2023).

Читайте також:

Хто очолює освіту на окупованій Донеччині: досьє на посадовця з Тюмені Олега Трофимова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Начальник Бахмутської МВА ухвалив рішення про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер ця комунальна установа називатиметься “Центром надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”. Разом з перейменуванням затвердили нове положення про діяльність центру.

Чим займатиметься Центр надання соціальних послуг Бахмутської міськради, йдеться в його положенні.

Бахмутський міський центр соціальних служб змінив назву

Сьогодні, 22 травня, начальник Бахмутської МВА ухвалив розпорядження про перейменування Бахмутського міського центру соціальних служб. Тепер він носитиме назву комунальної установи “Центр надання соціальних послуг
Бахмутської міської ради”, скорочено — КУ “ЦНСП Бахмутської міської ради”.

У новому положенні про роботу установи йдеться, що її структурні підрозділи проводитимуть соціальну роботу та надаватимуть соціальні послуги людям і сім’ям, які належать до вразливих груп та/або перебувають у складних життєвих обставинах.

Центр утримуватимуть за кошти бюджету Бахмутської громади, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Головним розпорядником коштів центру буде Управління соціального захисту населення.

Що робитиме КУ “Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради”

Основними напрямками діяльності центру вказані:

• соціально-профілактична робота щодо запобігання потраплянню у складні життєві обставини людей і сімей;
• надання соціальних послуг людям і сім’ям у складних життєвих обставинах;
• надання соціальних послуг ветеранам, людям, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих/померлих ветеранів війни, загиблих/померлих захисників і захисниць України, зниклих безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби та інших демобілізованих осіб;
• сприяння організаційному вирішенню питань надання правової, соціальної, психологічної допомоги, публічних, соціальних, медичних, реабілітаційних, освітніх та інших послуг;
• надання допомоги в оформленні документів щодо забезпечення житлом, земельними ділянками, з питань зайнятості, зокрема отримання грантової підтримки на розвиток підприємницьких ініціатив.

Для реалізації своїх повноважень Центр створює:

• службу (відділення) соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молодю;
• службу (відділення) соціальної допомоги вдома;
• службу (відділення) організації надання адресної натуральної та грошової допомоги;
• мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
• притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Також Центр може створювати інші структурні підрозділи і служби для проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Які послуги може надавати Центр надання соціальних послуг Бахмутської міської ради

Серед послуг, які може надавати Центр, вказані:

• догляд вдома;
• натуральна допомога;
• соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• консультування;
• соціальна профілактика;
• соціальна інтеграція та реінтеграція;
• соціальна адаптація;
• соціальний супровід сімей, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• кризове та екстрене втручання;
• представництво інтересів;
• соціальна адаптація ветеранів війни та членів їхніх сімей.

Окрім цього, Центр надання соціальних послуг забезпечуватиме соціальний супровід прийомних сімей і дитячих
будинків сімейного типу та соціальний патронаж людей, які відбули покарання в місцях позбавлення волі.

Надаватимуть ці послуги за рішенням Управління соцзахисту.

Читайте також:

• Хто залишився у депутатах Бахмутської міської ради: актуальний список
• У Бахмуті затвердили новий склад координаційної ради у справах дітей
• Чим має займатися МВА без території: що думають бахмутяни про владу в екзилі, і що каже закон?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!