Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині спостерігається різке зростання кількості охочих евакуюватися з Краматорська та Слов’янська. За словами волонтера та евакуаційника Богдана Зуякова, безпекова ситуація в цих містах суттєво погіршилася через інтенсивні удари ворожих безпілотників та керованих авіабомб.

Про те, як місцеві готуються зимувати в багатоповерхівках під обстрілами та чому волонтерам стало надзвичайно складно працювати — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Темпи евакуації: хто і чому виїжджає

Як розповідає Богдан Зуяков, останнім часом евакуація з напрямку Краматорськ-Слов’янськ відбувається дуже активно. Різке загострення безпекової ситуації змушує виїжджати різні категорії населення.

“І родини з дітьми, і дідусі, бабусі — всі зараз хочуть виїхати. Якщо зазвичай ми найчастіше вивозимо старше покоління, то, наприклад, сьогодні була дуже інтенсивна евакуація, де було близько 15 людей віком 35-40 років. Це не дуже типова ситуація”, — зазначає волонтер.

Рушієм до виїзду для багатьох родин стало оголошення примусової евакуації дітей у Краматорську. Одразу після публікації цієї інформації волонтери отримали шквал дзвінків від сімей із дітьми. Також на настрої людей сильно впливають трагедії, такі як нещодавнє влучання у пасажирський автобус. Такі випадки сильно пригнічують місцевих і провокують сплески евакуаційних заявок.

“В цілому ми евакуюємо людей, які не мають надії. Часто таке відбувається, і це дуже погано… Дуже складно вірити в краще, коли кожного дня ми бачимо, що будинки знищуються цілими під’їздами, вигорають, прилітають КАБи, а потім ще й добивають дронами”, — ділиться евакуаційник.

“Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”

Безпекова ситуація у Слов’янську та Краматорську стала критичною. Працювати евакуаційним бригадам наразі надзвичайно складно.

“Частина наших бригад — це жителі Краматорська та Слов’янська. Ховати машину і пересуватися містом весь день стало вкрай важко через атаки дронів. На тому тижні ворожий безпілотник знищив нашу машину прямо під час евакуаційної місії. Це вже дуже схоже на ситуацію в Дружківці та Костянтинівці: треба постійно бути напоготові, дивитись у небо та суворо дотримуватися правил безпеки. Буквально росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку“, — наголошує Богдан Зуяков.

Підготовка до зими: буржуйки у квартирах

Попри наближення зими та розуміння того, що в багатоповерхівках, скоріш за все, не буде опалювального сезону, частина мешканців все одно залишається у містах та готуються доволі нестандартними методами.

“Є такі люди, звісно, готуються. Хтось сподівається на краще, хтось якось утеплює вікна, а дехто навіть ставить буржуйки прямо в квартиру. Тобто це такі досить топорні методи виживання, які однозначно порушують всі можливі правила пожежної безпеки, адже буржуйка в квартирі — це не те, що було розраховано для нормального життя”, — пояснює ситуацію волонтер.

Водночас він зазначає, що мешканці приватного сектору готуються до зими більш традиційно: поступово запасаються дровами та паливними брикетами, очікуючи на, можливо, найскладніший етап у житті прифронтового міста. Тим не менш, як вказує волонтер, 90% людей, які зараз звертаються з проханням про евакуацію — це саме мешканці багатоповерхових будинків.

Читайте також:

“Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську затримали місцевого таксиста, якого підозрюють у співпраці з російською воєнною розвідкою. Чоловік збирав координати українських військових та енергетичних об’єктів, щоб передати їх російській стороні для підготовки ударів.

Про це повідомляє СБУ.

СБУ затримала таксиста, який збирав розвіддані у Краматорську

Служба безпеки України затримала у Краматорську місцевого таксиста. За матеріалами слідства, російська воєнна розвідка залучила його до збору інформації про місця зосередження особового складу та військової техніки Сил оборони.

Крім цього, чоловік мав передавати координати ключових електропідстанцій. Вони були потрібні рф для підготовки ударів для знеструмлення Краматорська та порушення його тепло- і водопостачання.

Житель Краматорська потрапив у поле зору російської спецслужби через антиукраїнські коментарі, які він залишав у Telegram-каналах. Згодом із ним зв’язався представник російської розвідки та запропонував співпрацю.

Чоловік збирав для росіян дані, пересуваючись містом на власному авто під приводом роботи таксистом. Під час поїздок він фіксував розташування об’єктів, які цікавили російську розвідку.

Також таксист намагався отримувати інформацію від пасажирів. Для цього він заводив розмови про ситуацію в місті та видавав себе за людину з проукраїнськими поглядами.

Співробітники СБУ затримали чоловіка за місцем проживання, коли він готував до відправлення нові координати. Під час обшуків правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та мобільний телефон із доказами ймовірної співпраці з рф.

Слідчі повідомили таксисту підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Він перебуває під вартою без права внесення застави. За скоєне чоловікові загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!