Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За добу на напрямках у Донецькій області зафіксували 113 бойових зіткнень. Найбільше атак армія РФ здійснила на Покровському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.

Про ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Яка ситуація на фронті в Донецькій області станом на 6 липня

У Донецькій області протягом минулої доби українські військові відбили 113 атак армії РФ. Найбільшу активність російські війська вели на Покровському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках. Про це повідомили у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 6 липня.

На Лиманському напрямку російські війська дев’ять разів намагалися прорвати оборону Сил оборони. Бої точилися в районах Ставків та Діброви, а також у напрямках Греківки й Новоселівки.

Одним із найактивніших залишався Слов’янський напрямок. Тут українські військові відбили 33 штурми. Армія РФ намагалася просунутися в районах Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку протягом минулої доби штурмових дій не зафіксували.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 16 атак. Противник намагався наступати поблизу Русиного Яру, Плещіївки, Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, а також у напрямках Олександро-Шультиного та Степанівки.

Найбільш напруженою ситуація залишалася на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 30 атак армії РФ. Російські підрозділи вели наступальні дії поблизу Білицького, Новоолександрівки та Сергіївки, а також у напрямках Мирного, Новопавлівки, Шевченка, Котлиного, Новопідгородного, Кучерового Яру, Вільного, Нового Донбасу, Дорожнього, Гришиного та Удачного.

На Олександрівському напрямку українські оборонці відбили чотири атаки. Російські війська намагалися просунутися у напрямках Воскресенки, Новогригорівки, Олександрограда та Вербового.

Загалом за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував 113 бойових зіткнень на напрямках, що охоплюють територію Донецької області. Найбільша кількість атак припала на Покровський, Слов’янський та Костянтинівський напрямки.

Втрати армії РФ за добу 6 липня

За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом минулої доби Сили оборони України знешкодили 1420 російських військових.

Також українські військові знищили або пошкодили:

• 7 танків;
• 16 бойових броньованих машин;
• 63 артилерійські системи;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 крилаті ракети;
• 1979 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 580 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 4 одиниці спеціальної техніки.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія, за оцінкою Генерального штабу ЗСУ, втратила близько 1 411 050 військовослужбовців.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У червні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів склала понад 2,2 мільйона гривень. Основні кошти медичний заклад спрямував на фармацевтичну продукцію, витратні медичні матеріали та спеціалізований ремонт обладнання.

Детальний огляд витрат лікарні — редакція Бахмут IN.UA.

Закупівлі багатопрофільної лікарні Бахмута у червні 2026

Для забезпечення медичного процесу лікарня здійснила закупівлі ліків та спеціальних препаратів. До цього переліку увійшли:

• фармацевтична продукція (лікарські засоби) — 498 200 гривень;
• наркотичні та психотропні препарати — 330 000 гривень;
• вакцина для профілактики захворювань, що викликаються вірусом папіломи людини (9-валентна) — 228 800 гривень;
• лабораторні реактиви — 70 000 гривень;
• онкологічні препарати — 60 000 гривень;
• розчин для ін’єкцій промедол — 30 400 гривень;
• лікарські засоби для лікування хвороб нервової системи та захворювань органів чуття — 15 000 гривень;
• препарат віракса (500 мг) — 10 396,12 гривні.

Медичні матеріали та інструменти

Значну частину тендерів медичного закладу склало придбання витратних матеріалів, інструментів та засобів реєстрації медичної інформації:

• перев’язувальні матеріали — 196 500 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 152 800 гривень;
• медичні матеріали нехімічні та гематологічні одноразового застосування — 92 700 гривень;
• швидкі тести для визначення інфекційних захворювань та тести-набори для аналізаторів — 65 000 гривень;
• стоматологічні та вузькоспеціалізовані інструменти та прилади — 58 500 гривень;
• гель для ЕЕГ, електроди для холтера, стрічка для ЕКГ — 13 600 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 12 800 гривень;
• скальпелі хірургічні з нержавіючої сталі — 8 200 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 6 600 гривень;
• тестові смужки для аналізу сечі — 6 500 гривень;
• серветка спиртова, просочена ізопропіловим спиртом — 6 000 гривень;
• контейнери та пакети для забору матеріалу для аналізів, дренажі та комплекти — 6 000 гривень;
• приладдя для венепункції та забору крові — 4 300 гривень;
• серветки антисептичні на основі ізопропілового спирту — 3 000 гривень;
• стрічка для ЕКГ — 2 500 гривень.

Послуги, ремонт та господарські закупівлі

Лікарня також замовляла послуги з обслуговування техніки, проведення ремонтних робіт та закуповувала матеріали для функціонування закладу:

• поточний ремонт цифрової мамографічної системи — 297 000 гривень;
• послуги з ремонту і технічного обслуговування охолоджувальних установок — 39 600 гривень;
• тканинні ролети — 18 100,08 гривні;
• електричні лампи розжарення та світлодіодні панелі — 9 680,60 гривні;
• будівельні товари, фасадні та кабінетні таблички зі шрифтом Брайля — 8 840 гривень;
• проведення вимірювання опору ізоляції електричних мереж — 7 000 гривень;
• паперові чи картонні реєстраційні журнали — 5 760 гривень;
• страховий платіж згідно з договором — 4 352 гривні;
• конструкційні матеріали різні, ЛДСП та кромка — 3 571,82 гривні;
• прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів — 1 392 гривні;
• столярні та теслярні роботи, розкрій та порізка матеріалів — 933,04 гривні;
• автоматичний вимикач для захисту електричних кіл — 363 гривні.

Загальна сума успішних та активних закупівель медичного закладу за червень 2026 року склала 2 274 388,66 гривні. Найдорожчою позицією стала закупівля загальних лікарських засобів за 498 200 гривень, а найдешевшою — придбання автоматичного вимикача за 363 гривні. Водночас низка торгів, зокрема на закупівлю обладнання для анестезії та додаткових партій перев’язувальних матеріалів, не відбулася.

Читйте також

Часовоярська МВА у червні витратила найменше коштів від початку року: скільки саме

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!