Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У разі знищення житла внаслідок бойових дій власники мають право на отримання відшкодування від держави. Придбання нової нерухомості або наявність іншого житла у власності не скасовує і не обмежує право громадян на таку компенсацію.

Детальніше про це розповіли експерти з Юридичного порадника для ВПО.

Чи завадить виплатам компенсації за зруйноване житло придбання нової нерухомості

Право на компенсацію пов’язане виключно з фактом знищення житла внаслідок бойових дій. Ситуація, коли людина змогла за власні кошти придбати інший будинок або квартиру, не скасовує обставини знищення її попередньої нерухомості. Під час розгляду заяви на компенсацію спеціальна комісія не перевіряє кількість квартир або будинків, які належать громадянину на праві власності.

Хто має право на відшкодування

Право на отримання компенсації за зруйноване житло поширюється на спадкоємців власників житла, осіб, які інвестували в будівництво, а також на громадян України, які є:

• власниками нерухомості;
• замовниками будівництва;
• власниками спеціального майнового права на об’єкти незавершеного будівництва;
• особами, які здійснили інвестування або фінансування будівництва;
• членами кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок.

Форми надання компенсації

Форму компенсації обирає безпосередньо власник під час подання відповідної заяви. Компенсація за повністю знищене житло може бути надана у кількох виглядах:

житлового сертифіката для купівлі нового житла, включно із земельною ділянкою під будинком у разі придбання будинку; фінансування будівництва на власній земельній ділянці.

Компенсація за декілька об’єктів та ліміти площі

Законодавство не обмежує право на компенсацію кількістю житлової нерухомості у власності. Отримати відшкодування можна за декілька знищених об’єктів. Процедура передбачає подання окремої заяви щодо кожного об’єкта, а виплата здійснюється за кожне конкретне зруйноване помешкання.

При розрахунку суми компенсації існують ліміти площі нерухомості. Нарахування здійснюється за площу, яка не перевищує:

• 150 квадратних метрів для квартири;
• 200 квадратних метрів для будинку садибного типу, садового або дачного будинку.

Якщо зруйнований будинок мав площу 250 квадратних метрів, компенсація буде нарахована лише за 200 квадратних метрів. Це правило діє окремо для кожного об’єкта нерухомості.

Читайте також:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на цей час проєктів, які представляють громади, присвячені будівництву соціального житла.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Конференція з відновлення України у Гданську: хто представляє Донеччину

25-26 червня у Гданську триває Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Тут зібралася міжнародні партнери України, представники українських регіонів та експерти з відновлення.

За даними ОВА, Донеччину на заході представили п’ять громад:

• Бахмутська;
• Краматорська;
• Селидівська;
• Покровська;
• Маріупольська.

Цьогоріч URC 2026 охоплює п’ять тематичних вимірів — відновлення економіки, людського капіталу, покращення регіональної політики, євроінтеграція та безпека.

Які проєкти представив Бахмут на URC 2026

Офіційного переліку ініціатив, які представляє Бахмутська громада на URC 2026, немає. З фото, опублікованих в мережі, видно, що представники громади презентують проєкт будівництва житла “Бахмут-Гоща”.

На фото разом із заступником голови Бахмутської МВА фігурує Микола Панчук — очільник Гощанської громади. На своїй офіційній сторінці в Facebook він зазначив:

“Разом із командою представляємо в Гданську важливі проєкти для нашої громади. Один із ключових проєктів, який презентується на стенді Рівненщини, — “Квартал Відродження” (ред. назва проєкту будівництва житла для бахмутян).

Які проєкти представив Покровськ на URC 2026

Покровська громада презентувала проєкти соціального житла. Всього їх два:

• “Покровський квартал” у місті Кам’янське;
• “Агро-містечко” на Одещині.

У Покровській МВА кажуть, що ці проєкти передбачають житло, робочі місця та необхідну соціальну інфраструктуру для родин переселенців із громади.

В участі у URC 2026 бачать можливість пошуку міжнародних партнерів та інвесторів для реалізації проєктів.

Що представив Маріуполь на URC 2026

Мер Маріуполя Вадим Бойченко презентував програму “Мій дім. Україна”. Це проєкт створення житла для маріупольців. Він має стати першим житловим обʼєктом в Україні, який відповідає концепції та принципам європейського соціального житла.

На конференції представили майстер-план першого житлового кварталу в Білій Церкві. Пілотний проєкт передбачає будівництво 44 будинків на 1 187 квартир.

“Сьогодні в межах програми вже підготовлено шість інвестиційних проєктів у різних громадах України. Вони дозволять створити 3 612 квартир для понад 10,5 тисячі маріупольців. Для реалізації проєктів уже визначені земельні ділянки та підготовлена необхідна проєктна документація”, — зазначив Вадим Бойченко.

Також мер Маріуполя мав зустріч з директором з питань кредитування та соціального розвитку Банку розвитку Ради Європи. Вони обговорили залучення фінансування для розширення будівництва соціального житла для маріупольців у різних регіонах України.

“Вже маємо спільне бачення, однак продовжимо консультації для узгодження низки інших питань”, — зауважив Вадим Бойченко.

Деталей щодо проєктів, які представили Краматорська і Селидівська громади, поки немає.

Читайте також:

• Три законопроєкти про компенсацію житла на ТОТ зависли у Верховній Раді: що відомо
• Скандал навколо житлової програми для ВПО 60+: у Сіверськодонецькій МВА відповіли на звинувачення
• Житло для переселенців на Полтавщині: Соледарська міська рада ініціює громадське обговорення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!