Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям, які виїхали за кордон і зареєстровані в населених пунктах на тимчасово окупованих територіях, необхідно до 1 квітня 2026 року пройти фізичну ідентифікацію та повідомити Пенсійний фонд України про неотримання виплат від Російської Федерації. Пояснюємо, кого це стосується і як правильно подати документи.

Що потрібно, щоб вам відновили пенсію? Читайте в матеріалі.

Ідентифікація пенсіонерів з ТОТ за кордоном: що потрібно зробити до 1 квітня 2026 року

Громадяни України, які перебувають за межами країни, але зареєстровані на тимчасово окупованій території (ТОТ), повинні виконати дві обов’язкові умови:

• повідомити, що вони не отримують соціальні або пенсійні виплати від РФ;
• пройти фізичну ідентифікацію для продовження або поновлення пенсійних виплат.

Зробити це необхідно до 1 квітня 2026 року.

Як пройти ідентифікацію: покрокова інструкція

Крок 1. Звернутися до найближчого посольства або консульства України. Там видадуть офіційну довідку, яка підтверджує, що особа є живою.

Крок 2. Від руки написати заяву на ім’я керівника територіального органу Пенсійного фонду України, де ви перебуваєте на обліку. У заяві потрібно вказати прохання провести ідентифікацію та продовжити (або поновити) виплату пенсії. Також слід зазначити, що додається довідка про підтвердження факту, що особа є живою. Обов’язково поставити дату та підпис.

Крок 3. Надіслати заяву разом із довідкою поштою в Україну.

Для листування з Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області: 28008, Україна, Кіровоградська область, місто Олександрія, проспект Соборний, 126А.

Кого це не стосується

Якщо громадянин виїхав за кордон із населеного пункту Донеччини, який не перебуває в окупації, подавати повідомлення про неотримання виплат від РФ не потрібно. У такому випадку необхідно лише раз на рік проходити ідентифікацію.

Важливо пам’ятати: повідомлення про те, що ви не отримуєте гроші від рф, подається лише один раз. Якщо така інформація вже була надана раніше, повторно подавати її не потрібно.

До теми:

“Ці зміни суперечать закону”: чому нові пропозиції про виплати пенсій мешканцям ТОТ викликали спротив правозахисників

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини продовжує масштабну кампанію з мілітаризації українських дітей. Напередодні російського “дня защитника Отечества” та річниці повномасштабного вторгнення, яку ворог називає “своєю” або визвольною спецоперацією, у школах, ліцеях та навіть дитячих садках окупованих Маріуполя і Донецька відбулася серія пропагандистських заходів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала свідчення того, як окупанти змушують дітей вшановувати російських військових та інтегрують їх у військову ідеологію держави-агресора.

“Парти героїв” та свята у дитсадках

У маріупольській школі №47 окупаційна влада відкрила так звану “парту героя” на честь випускника Сергія Макарова. За версією пропагандистів, Макаров (позивний “Рюрик”) ще у травні 2014 року пішов в “ополчення” і воював у складі 9-го полку так званої “днр” у Слов’янську та Дебальцевому, де й загинув у 2015 році. На відкритті парти були присутні представники окупаційного “управління освіти”, які змусили учнів вшанувати пам’ять бойовика хвилиною мовчання. Загалом, це вже шоста подібна парта в Маріуполі, встановлена в рамках проєкту російської партії “єдина Росія».

У школі №26 відбулася показова “церемонія посвяти у гвардійці”. Юних українців змусили складати присягу перед представниками російської росгвардії, які вручили дітям посвідчення. Щоб надати заходу статусу, організатори залучили місцевого священника, який провів “обряд освячення” та благословив школярів на “вірне служіння Вітчизні”.

Мілітаризація не оминає і найменших. У дитячому садку №140 свято 23 лютого супроводжувалося спортивними змаганнями, де дошкільнят змушували читати вірші про “захисників вітчизни” та прославляти Збройні сили Росії.

Донецьк: присяга Росгвардії та 26 парт для бойовиків

У Донецьку у школі №80, у межах партійного проєкту “єдиної росії” відкрили одразу 26 “Парт героїв”. Більшість із них присвячена бойовикам так званої “днр” та російським військовим. Серед них — штурмовики батальйону “Сомалі” та навіть 17-річний підліток, який загинув у лавах окупаційних військ.

Пропаганда активно інтегрується у навчальний процес. Наприклад, для учнів 8-го класу ліцею “Престиж” у місцевому музеї провели “урок мужності”, присвячений річниці початку повномасштабної війни. Школярів змушували приміряти російську військову амуніцію, вчитися надавати першу допомогу та обговорювати пропагандистські фільми про “мужність земляків”.

У школі №35 відбулося інтерактивне заняття “служіння вітчизні” за участю ветерана так званої “сво” Андрія Ковальова. А в гімназії №6 школярок залучили до приготування “званої вечері” для російських військових у рамках акції “Смак дому – смак Перемоги”. Під час цього заходу окупанти демонстрували дітям роботу розвідувальних дронів.

Росія системно мілітаризує дітей, тому що це частина довгострокової державної стратегії формування лояльного покоління. Через шкільні програми, “патріотичні” заходи, воєнізовані гуртки та публічні церемонії дітям із раннього віку нав’язується уявлення про війну як норму, службу — як безумовний обов’язок, а державу, як найвищу цінність, яку не можна критикувати. Таким чином формується контрольований світогляд, у якому агресивна зовнішня політика подається як “захист батьківщини”, а військова сила — як головний інструмент національної гордості.

Крім ідеологічної складової, це також практичний розрахунок. Мілітаризація дітей створює кадровий резерв для армії та силових структур у майбутньому, знижує рівень критичного мислення щодо війни та легітимізує тривалу конфронтацію в суспільстві. Чим раніше дитина інтегрується в систему військово-патріотичного виховання, тим легше вона сприймає мобілізаційні наративи й менше ставить під сумнів політичні рішення влади. Це інструмент закріплення режиму та підтримки суспільної згоди на мілітаризовану модель держави.

Читайте також:

На ТОТ Донеччини оголосили масштабний призов молоді в російську армію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!