Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щороку тисячі абітурієнтів обирають львівські університети через їхню сильну академічну базу і широкий вибір спеціальностей. Якщо ви плануєте вступ до Львова у 2026 році, варто заздалегідь ознайомитися з умовами вступу та обрати найкращий заклад.

Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку п’яти найкращих університетів Львова.

Інформація про вступ 2026

У вступній кампанії 2026 року зберігатимуться основні принципи попередніх років. Основою для вступу залишається національний мультипредметний тест (НМТ), результати якого використовують для конкурсного відбору до більшості університетів, зокрема і для тих, хто планує вступ до Львова.

Заяви на вступ до університету абітурієнти мають подавати онлайн через електронний кабінет вступника. У 2026 році очікується можливість подати до 20 заяв.

У 2026 році передбачені пільгові умови для окремих категорій вступників:

• ВПО;
• абітурієнти з тимчасово окупованих територій;
• діти учасників бойових дій та їхні діти;
• діти загиблих військовослужбовців;
• діти-сироти;
• діти з інвалідністю.

Для них можуть діятимуть спрощені умови вступу та передбачені квоти.

Огляд 5 університетів Львова для вступу у 2026 році

Львівський торговельно-економічний університет

Львівський торговельно-економічний університет — це один із лідерів у сфері економічної освіти. Університет пропонує 13 спеціальностей для бакалаврів, і 12 — для магістрів. Тут готують фахівців із фінансів, маркетингу, менеджменту та підприємництва. 

Університет робить ставку на сучасні навички: студенти працюють із реальними кейсами, беруть участь у бізнес-процесах та проходять стажування у компаніях-партнерах.

Переваги навчання у Львівському торговельно-економічному університеті:

• стажування та співпраця з бізнесом;
• затребувані на ринку праці спеціальності;
• участь у студентів у міжнародних програмах;
• сучасні підходи до навчання з використанням цифрових інструментів і бізнес-симуляцій.

Університет забезпечує студентів гуртожитком і сприяє працевлаштуванню випускників.

Це хороший вибір для тих, хто планує кар’єру у бізнесі чи торгівлі.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Навчання у Львові у 2026 році обирають чимало абітурієнтів. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького — це один із профільних закладів вищої освіти України.

Університет у Львові готує фахівців на різних рівнях – від бакалавра до доктора філософії та доктора наук. Освітній процес забезпечують 10 факультетів, які охоплюють як класичні для університету спеціальності, так і сучасні міждисциплінарні напрями, актуальні для відновлення економіки та розвитку країни. Інфраструктура університету сформована як повноцінне студентське середовище. Навчання відбувається на базі двох кампусів – у місті Львові (вул. Пекарська, 50) та в місті Дубляни. Для студентів з інших регіонів передбачено гуртожитки.

Сьогодні тут навчається молодь з різних куточків України, зокрема внутрішньо переміщені особи, які через війну були змушені змінити місце проживання.  підтримка ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин. Також в університеті діє Центр ветеранського розвитку, який займається навчанням, перепідготовкою та інтеграцією у цивільне життя. 

Крім того, якщо ви не знаєте, що робити, якщо не вступили в університет, то заклад є учасником державного експериментального проєкту “Відкритий шлях до вищої освіти”, у межах якого реалізується підготовча програма – “нульовий курс”.

Цей курс триває 4 місяці та допомагає системно підготуватися до НМТ, оновити знання з базових предметів і поступово адаптуватися до навчання у вищій школі. Програма включає українську мову, математику, історію України та один предмет на вибір. Особливо актуальною ця можливість є для жителів територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, військовослужбовців, а також тих, хто не мав можливості скласти або успішно скласти НМТ.

Після завершення навчання учасники можуть отримати додаткові бали до конкурсного бала при вступі до університету (за визначених умов), що суттєво підвищує їхні шанси на зарахування. Детальніше про умови участі та реєстрацію можна дізнатися за посиланням: https://pk.lvet.edu.ua/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Львівський національний університет — це один із найпрестижніших закладів вищої освіти України, який стабільно входить у рейтинги найкращих.

Серед переваги вступу до Львівського національного університету можна виокремити широкий вибір спеціальностей та можливість взяти участь у міжнародних програмах обміну. Діяльність університету побудована на засадах збереження української культури і традицій, розвитку національної свідомості та ідентичності.

Український католицький університет

Український католицький університет — це приватний заклад вищої освіти, який не отримує державного фінансування і працює завдяки донатам  жертводавців і меценатів, а також коштом навчальних внесків студентів. Університет став одним із перших, хто почав розвивати культуру благодійництва в Україні та залучив до співпраці понад 20 тисяч жертводавців з усього світу. 

Університет спирається на християнські цінності, інновації та підприємливий підхід. Серед його переваг можна виокремити інноваційні програми навчання, впровадження європейських стандартів навчання, якісну ІТ- та гуманітарну освіту.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького — це один із найкращих закладів освіти для тих, хто планує кар’єру в медицині. 

Підготовка студентів ЛНМУ проводиться на клінічних кафедрах, які розташовані в 50 лікувально-профілактичних закладах Львова, Луцька, Рівного, Трускавця. Університет також має власну клінічну базу — Стоматологічний медичний центр.

Серед переваг навчання у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького можна виокремити сильну клінічну базу для практичного навчання, сучасні умови навчання, можливість практики у найкращих лікувальних закладах України.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що ситуація навколо Костянтинівки розвивається за найбільш складним сценарієм. Російські війська вийшли на околиці міста з різних боків, здійснюють активний тиск та поступово просочуються вглиб населеного пункту.

Детальніше про ситуацію навколо Костянтинівки, а також на інших ділянках фронту — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація у Костянтинівці: оцінка аналітиків

За даними аналітиків DeepState, поблизу Костянтинівки фіксується присутність російської піхоти зі східної частини через Новодмитрівку, а також з боку Берестка та Іллінівки. Після виходу на необхідні рубежі російська армія переходить до тривалого поглинання міста, частково повторюючи сценарій боїв за Покровськ. Наразі російські підрозділи намагаються вийти до північної частини міста, щоб перекрити постачання до центральних та південних районів. Для цього вони застосовують тактику фізичного проникнення піхоти, влаштування засідок та координації пілотів безпілотників для вогневого контролю.

Одночасно з піхотними штурмами населений пункт зазнає масштабних руйнувань. Аналітики вказують, що Костянтинівка є своєрідними “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Перехід міста під контроль противника кардинально змінить логістику для українських підрозділів. У такому разі наступною ціллю може стати Дружківка, яка має важливе логістичне значення, а перебування у Краматорську стане небезпечним через загрозу ударів з безпілотників. Подальші наступальні дії російських військ можуть також розгорнутися південніше від Лимана, на відрізку від Миколаївки до Малинівки.

Ситуація на фронті: дані Генерального штабу

Найбільше атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку. Їхня кількість зросла з 25 до 40. Українські військові зупинили штурмові дії в районах Родинського, Новоолександрівки, Шевченка, Котлиного, Удачного та в бік Дорожнього, Василівки, Філії, Нового Шахового, Вільного, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки і Нового Донбасу.

На Лиманському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася з 23 до 20 зіткнень. Російські підрозділи намагалися прорвати оборону біля Зарічного, Андріївки, Дробишевого, Лимана, Діброви, Озерного та в напрямку Шийківки, Новоєгорівки, Твердохлібового.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 12 до 15. Бойові дії точилися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки та в напрямку Костянтинівки, Миколайпілля і Довгої Балки.

На Слов’янському напрямку зафіксовано 13 штурмів, що на один більше, ніж напередодні. Зіткнення відбувалися біля Калеників, Закітного та в бік Різниківки, Кривої Луки, Миколаївки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили одну штурмову дію поблизу Часового Яру.

Втрати

За минулу добу росіяни втратили 1260 осіб особового складу. Українські захисники також знищили таку військову техніку противника:

• 2 052 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 51 артилерійську систему;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 танків;
• 7 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни намагаються атакувати в бік Добропілля — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!