Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованих територіях розпочалася активна фаза підготовки до проведення осіннього голосування. У вересні там планують провести псевдовибори депутатів до Державної думи російської федерації. Аби стимулювати місцеве населення до участі у процесі, російська сторона розгорнула масштабну кампанію. Зокрема, російське товариство “Знання” організувало цикл лекцій, спрямованих на інтеграцію мешканців тимчасово окупованих територій.

Про це повідомив деніс пушилін.

На ТОТ розпочалися лекції до виборів

У вересні на захоплених територіях заплановане проведення перших виборів депутатів до Держдуми. Російська сторона подає цей процес як визначальну історичну подію для регіону. Щоб мотивувати населення йти на дільниці, окупаційна адміністрація у своїх інформаційних кампаніях регулярно звертається до подій минулих років.

Зокрема, росіяни апелюють до так званих незаконних референдумів, які були організовані у 2014 та 2022 роках. Ці заходи подаються як приклад того, що люди нібито самостійно визначили вектор розвитку території. Тепер же, за твердженням організаторів виборів, через голосування місцеві мешканці мають вирішити, кому саме вони довірять представництво своїх інтересів у владних органах. Від результатів голосування, як переконують росіяни, залежатиме ухвалення законів, розв’язання нагальних проблем людей та відстоювання інтересів усього регіону.

Лекції від товариства “Знання” як інструмент впливу

Для того, щоб місцеві жителі підходили до процесу голосування більш підготовленими, на окупованих територіях запустили спеціальні освітні заходи. Головним виконавцем цієї програми стало російське товариство “Знання”. Воно проводить регулярний цикл лекцій, на яких детально розбирається устрій російської виборчої системи.

Організатори зазначають, що розглядають ці заходи не лише як технічну підготовку до процедури волевиявлення. Самі вибори та лекції про них позиціонуються як інструмент для формування загальноросійської громадянської ідентичності. Залученість населення до цих заходів поступово зростає: за наявними даними, з початку 2026 року учасниками таких лекцій стали вже понад три тисячі осіб.

Під час зустрічей російські лектори розкривають слухачам такі теми:

• принципи роботи системи — пояснення етапів, механізмів та правил проведення виборчих процесів у російській федерації;
• повноваження депутатів — роз’яснення того, за які саме напрямки відповідають обрані представники влади на різних державних рівнях;
• права виборців — опис інструментів та можливостей, які нібито отримує кожен учасник виборчого процесу.

У такий спосіб росіяни намагаються переконати мешканців окупованих територій, що від голосу кожної окремої людини залежить багато суспільно-політичних процесів. Участь у вересневих виборах активно транслюється як зона особистої відповідальності громадян за власне майбутнє, що в кінцевому результаті має забезпечити необхідну явку на виборчих дільницях.

Читайте також:

На ТОТ готуються до виборів: які партії просуває російська влада

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Президент підписав указ про надання звання Героя України та ордену Держави Олексію Юкову зі Слов’янська, керівнику пошукового загону “Плацдарм”. Пошуковець займався поверненням тіл загиблих понад 25 років і загинув під час виконання чергової місії на території Донецької області.

Про це йдеться в указі на сайті президента.

Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України Олексію Юкову

Керівника пошукової групи удостоїли звання Героя “за громадянську мужність, виявлену під час здійснення заходів із забезпечення оборони України, визначний особистий внесок у збереження пам’яті про полеглих захисників України, самовіддане служіння Українському народові”.

Що відомо про Олексія Юкова

Олексій Юков народився 9 вересня 1985 року в місті Слов’янськ на Донеччині. Там він проживав, здобував освіту, займався громадською діяльністю та працював тренером із таїландського боксу.

Пошуком останків загиблих він почав займатися у віці 13 років. На початковому етапі його робота була зосереджена на пошуку останків військових, які загинули в період Другої світової війни.

З початком війни у 2014 році Олексій Юков перейшов до пошуку тіл на сучасних полях бою. Він став засновником пошукової групи “Плацдарм”, яка здійснювала виїзди безпосередньо в райони ведення бойових дій та поблизу лінії фронту. Відомо, що Юков працював в Іловайську, де у 2014 році група брала участь у пошуку та поверненні тіл українських військових, які загинули під час боїв за місто.

Після початку повномасштабного вторгнення загін “Плацдарм” знайшов близько двох тисяч загиблих українських військових та цивільних осіб. Він також брав участь у діяльності, пов’язаної з обміном тілами.

Керівник загону загинув 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді на Донеччині у віці 40 років. Під час повернення з чергової місії з пошуку загиблих його автомобіль підірвався на міні.

Вже 6 серпня петиція про присвоєння йому звання Героя України посмертно набрала необхідну для розгляду кількість підписів та отримала статус очікування на розгляд. Невдовзі після цього на сайті президента з’явився відповідний указ про нагородження.

Читайте також:

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!