Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

• вулиця Василя Стуса № 14, 63;
• вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
• вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
• вулиця Південна № 11, 15;
• вулиця Дружби № 33, 50, 52;
• вулиця Академічна № 5, 7, 8;
• вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
• вулиця Прилуцька № 12;
• бульвар Краматорський № 16;
• вулиця Металургів № 10;
• вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
• вулиця Хортицька № 32;
• вулиця Богдана Хмельницького № 4;
• вулиця Княгині Ольги № 4;
• вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
• вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
• вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
• вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
• вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

• бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
• проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
• вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
• вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
• вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
• вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
• вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
• вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
• вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
• вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

• вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
• вулиця Богдана Хмельницького № 26;
• вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
• вулиця Лікарська № 35;
• вулиця Миколи Леонтовича № 13;
• вулиця Свободи № 4;
• вулиця Стрийська № 6;
• вулиця Ярослава Мудрого № 40;
• проспект Миру № 3;
• вулиця Остапа Вишні № 1;
• вулиця Ювілейна № 17;
• вулиця Академічна № 13, 15;
• вулиця Рум’янцева № 27;
• вулиця Паркова № 77;
• вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

• вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
• вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
• вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
• вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
• проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
• проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
• проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
• вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
• вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

• На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині
• Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО з ТОТ”. Кошти спрямують на житлові ваучери для внутрішньо переміщених осіб, які залишили тимчасово окуповані території.

Про це повідомив Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін за результатами зустрічі з керуючим БРРЄ Карло Монтічеллі.

Житлові ваучери для переселенців: терміни та фінансування

Нову угоду на 80 мільйонів євро планують підписати до кінця листопада. За словами очільника міністерства, надходження коштів відбуватиметься траншами: перші 40 мільйонів євро мають надійти в Україну вже до кінця 2026 року, що дозволить розпочати видачу ваучерів покупцям житла.

Ця програма є продовженням системної підтримки переселенців. Раніше в межах ініціативи HOME було залучено перші 200 мільйонів євро від БРРЄ, які дозволили понад 15 700 українцям придбати власні домівки. Загалом Банк розвитку Ради Європи вже спрямував в Україну понад 800 мільйонів євро соціальних інвестицій.

Соціальне житло та розширення співпраці

Окрім фінансування житлових ваучерів, Банк розвитку Ради Європи долучиться до Коаліції партнерів з розвитку соціального житла. Офіційний запуск цієї ініціативи заплановано під час майбутньої міжнародної конференції у Варшаві.

У Міністерстві у справах громад, територій та ВПО наголошують, що потреба в забезпеченні дахом над головою людей, які виїхали з небезпечних та окупованих регіонів, постійно зростає через руйнування їхніх домівок. Саме тому Україна планує й надалі розширювати портфель співпраці з фінансовими інституціями для розбудови нових житлових програм.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!