Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Онлайн-медіа “Східний Варіант” запускає Школу громадянської журналістики. Тренінги будуть цікаві тим, хто хоче дізнатися більше про безпечне висвітлення інформації про тимчасово окуповані території.

Про це повідомляє медіа “Східний Варіант”.

Школа громадянської журналістики: як взяти участь

У межах Школи громадянської журналістики проведуть чотири онлайн-тренінгів. Вони відбудуться у жовтні-листопаді. Школа має закритий формат, тому за потреби можлива анонімна участь.

Тренінги мають на меті надати розуміння українцям та українкам, як безпечно та ефективно розповідати про реальність на окупованих територіях, обмінюватися інформацією або шукати її.

У межах школи лектори поділяться досвідом: 

• як коректно висвітлювати тему тимчасово окупованих територій у своїх текстах?
• як безпечно обмінюватися інформацією?
• як шукати та перевіряти новини з окупованих або прифронтових територій України?
• як безпечно підтримувати зв’язок з українцями та українками на ТОТ?

“Східний Варіант” активно висвітлює життя ТОТ сходу України, зокрема інформаційно допомагає українцям та українкам, які звертаються на “гарячу лінію” медіа. Команда поділиться своїм досвідом з людьми, які зацікавлені у тому, аби розкривати правду світові про життя в російській окупації.

Для кого ця школа:

• для людей, які виїхали з ТОТ або з прифронтових територій і хочуть безпечно висвітлювати тему війни чи окупації;
• для тих, хто живе на ТОТ і прагне безпечно передавати інформацію про реалії російської окупації; 
• для всіх, хто прагне писати та працювати з темою тимчасово окупованих територій у своїх матеріалах.

Пройти навчання в межах Школи громадянської журналістики можна, заповнивши реєстраційну форму за посиланням. Заявки прийматимуть до 20 жовтня.

Читайте також:

• Як виїхати з тимчасово окупованих територій: пояснення від Мінреінтеграції
• Чи потрібно їхати перереєстровувати майно, якщо воно опинилося на ТОТ
• Росіяни остерігаються українців на тимчасово окупованих територіях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня 2024 року в українських школах запровадили оновлену шкільну програму “Захист України”. Вона призначена для учнів 10-11 класів і має на меті дати дітям практичні навички з основ національної безпеки і оборони.

Чи працює оновлена програма “Захист України” в бахмутських школах, редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Тетяна Стецюк — завідувачка відділу методичної та психологічної роботи Управління освіти Бахмутської міськради.

Уроки захисту України у школах Бахмута

Наразі всі бахмутські школи працюють у дистанційному форматі. Для учнів 10-11 класів проводять уроки захисту України, однак за старою програмою. Проводити практичні тренінги і створювати міжшкільні осередки для навчання за новим зразком наразі неможливо.

“Мета оновленої програми “Захист України” насправді дуже важлива — замінити теоретичний матеріал практичними навичками. Цей курс спрямований на тренінговий формат, тобто відпрацювання отриманих практичних навичок. В ідеалі в одному закладі створюється осередок, куди приходять діти з усіх шкіл і навчаються там цілий день. Також і вчитель має ставку, бо, як правило, викладач “Захисту України” не має повної ставки. Але оскільки заклади освіти Донецької області працюють виключно в дистанційному форматі, то в цьому році ми використовуємо навчальну програму попередніх років”, — повідомила Тетяна Стецюк.

Хоч зараз і неможливо впровадити оновлену навчальну програму, бахмутські вчителі вже ознайомилися з нею. Зараз уроки “Захисту України” проводять старі кадри, але на роботу запрошують і нових спеціалістів. Перевагу надаватимуть людям, які мають військовий досвід.

“Хоч ми і працюємо в дистанційному форматі, всі вчителі ознайомилися з оновленою програмою “Захист України”. Для всієї Донецької області є рекомендація готувати викладачів, також виділяються субвенції для оновлення обладнання. Але, на жаль, ми не маємо цих можливостей. Зараз ми активно запрошуємо на роботу учасників бойових дій. Донецький обласний іститут післядипломної педагогічної освіти пропонує їм перепідготовку. Та, на жаль, до нас ще не потрапляли учасники бойових дій саме як вчителі. У нас працюють старі кадри, з них лише двоє колишніх офіцерів, які викладають “Захист України” у 5-ій та 11-ій школах”, — розповідає Тетяна Стецюк.

Точних строків, коли в бахмутських школах має запрацювати оновлена програма “Захист України”, немає.

Захист України: нова програма

Згідно з оновленою програмою, уроки захисту України відтепер будуть спрямовані не на теоретичні знання, а на практичні навички. Заняття відбуватимуться раз на місяць у форматі тренінгів. Такі тренінги мають проходити упродовж цілого дня в міжшкільних осередках, де збиратимуться учні з різних освітніх закладів громади.

Курс не матиме поділу на стать. Єдина програма запроваджена і для хлопців, і для дівчат. Тренуватимуться вони разом.

За інформацією Міністерства освіти і науки України, учні 10 класу вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.

Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.

Читайте також:

• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ
• Діти-переселенці не зможуть навчатися онлайн — їх зобов’яжуть ходити у школи за місцем проживання
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!