Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У жовтні 2026 року Світлодарська громада провела лише одну закупівлю. Це найменша кількість від початку року.

Що придбали для громади — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Управління ЖКГ Світлодарської МВА: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Світлодарської міської військової адміністрації провело одну успішну закупівлю на загальну суму 3 760 гривень.

• 3 760 гривень витратили на послуги з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення. У цю вартість увійшли послуги з реєстрації замовника як користувача в системі програмного продукту «АІС «Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів», а також подальша технічна підтримка цього продукту.

Загалом витрати Світлодарської громади через систему публічних закупівель за жовтень 2026 року склали 3 760 гривень, обмежившись виключно оплатою доступу та підтримки фінансового програмного забезпечення.

Читайте також:

Що купували Управління Бахмутської міськради у жовтні: аналізуємо закупівлі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупаційна влада Маріуполя знесла сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Ці будинки мали значні пошкодження, тому окупанти вирішили побудувати на їх місці нові. Людям, які мали квартири у зруйнованих будинках, обіцяли дати компенсаційне житло у новозведених багатоповерхівках. Але обіцянки не мають нічого спільного з реальністю. На місці знесених будинків будують житловий комплекс з квартирами на продаж, а людям, які втратили житло, нічого не пропонують.

Хто стоїть за будівництвом і що обіцяють маріупольцям, розповідає Бахмут IN.UA.

Росіяни знесли будинки на проспекті Металургів у Маріуполі

У 2023 році в окупованому Маріуполі росіяни знесли щонайменше сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Людям, які мали житло у знесених будинках, обіцяли дати компенсаційне житло.

На місці знесених будинків розгорнули будівництво. Та будують тут не компенсаційне житло, а комерційну нерухомість на продаж. Займається цим забудовник, який зареєстрований у “днр”.

“Ленінградський квартал”: що будують у Маріуполі

На проспекті Металургів у Маріуполі будують житловий комплекс “Ленінградський квартал”. Планується, що ЖК складатиметься з 15 будинків висотою від 12 до 15 поверхів. Там будуть одно-, дво- і трикімнатні квартири, в експлуатацію їх здаватимуть з повним внутрішнім оздобленням.

На сайті ЖК “Ленінградський квартал” вказано, що середня ціна квадратного метра складає 146 000 рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 82 000 гривень). При цьому ціни за самі квартири не вказані, дізнатися їхню вартість можна лише замовивши консультацію.

Ціни на житло в ЖК “Ленінградський квартал” можна знайти на сайтах продажу нерухомості. Квартири продають ще до їхньої здачі. Зокрема, зараз є оголошення про продаж житла, який буде введено в експлуатацію в 2027-2028 роках. Найдешевша пропозиція, яка доступна до продажу — однокімнатна квартира площею 36 м². Її вартість становить 7,1 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 3,9 мільйона гривень). Найдорожчі пропозиції — трикімнатні квартири площею 87 м², які мають здати у вересні 2027 року. Їхня вартість становить 10,6 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 5,8 мільйона гривень).

При цьому забудовник активно пропонує купівлю квартир в іпотеку. Для Маріуполя діє іпотечна програма під 2%, яка запроваджена для так званих “нових регіонів”, тобто окупованих територій України. Таким чином, пропонуючи вигідніші умови іпотеки, ніж в рф, окупанти стимулюють росіян купувати житло на ТОТ.

Хто будує будинки в окупованому Маріуполі

Забудовником ЖК “Ленінградський квартал” є ТОВ “Спеціалізований забудовник “Строительное управление-2007” (СЗ СУ-2007). В єдиній інформаційній системі житлового будівництва рф вказано, що ця компанія офіційно зареєстрована в Маріуполі за адресою: проспект Металургів, 87А. Свою діяльність вона провадить у так званій “днр”. В описі вказано, що забудовник здав дев’ять будинків. Ще шість перебувають на стадії будівництва, а один будинок будується з затримкою. Всі завершені об’єкти і будинки на стадії будівництва — це ЖК “Ленінградський квартал”.

Примітно, що СЗ СУ-2007 не є окремою компанією з “днр”. Це дочірнє підприємство російського ТОВ “Строительное управление-2007” (СУ-2007), яке зареєстроване у Краснодарі. Генеральним директором двох компаній вказаний Сергій Переходов.

ТОВ “СУ-2007” почало діяльність у березні 2008 року. Натомість “СЗ СУ-2007” створена у червні 2023 року для провадження діяльності на окупованій Донеччині.

Сьогодні “СЗ СУ-2007” визнано лідером за обсягом введення житла у 2025 році в “днр”.

Реакція маріупольців на будівництво “Ленінградського кварталу”

Людям, які мали житло у знесених будинках на проспекті Металургів, обіцяли надати компенсаційне житло. Спочатку окупаційна влада обіцяла розгорнути будівництво компенсаційного житла на місці знесених багатоповерхівок. Коли стало відомо про будівництво житла на продаж, маріупольцям обіцяли виділити в цих будинках 10% компенсаційних квартир. Але всі ці слова так і лишилися обіцянками.

Ошукані люди записали вже не одне звернення до путіна. Вони просять його повпливати на ситуацію та вирішити житлове питання. Відповіді на ці звернення люди так і не отримали.

Замість компенсації за втрачені домівки маріупольці отримали обіцянки, які окупанти так і не виконали. А на місці знесених багатоповерхівок виріс комерційний проєкт росіян.

Читайте також:

• У Харцизьку замість танцювальної зали відкриють філіал російського університету: навіщо і для кого
• Хто на окупованій Донеччині ухвалює рішення щодо компенсацій: перелік імен і посад
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!