Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жінки з Донеччини, які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримати тимчасове житло, соціальний супровід і необхідну допомогу в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Послуги надають безоплатно жінкам на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерям із дітьми віком до 18 місяців.

Хто може звернутися та які документи потрібні, розповіли в Соледарській міськраді.

Вагітним і матерям із дітьми з Донеччини пропонують безоплатне житло: як звернутися

Жінки з Донецької області, які опинилися у складних життєвих обставинах, можуть отримати підтримку в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Заклад надає тимчасове проживання, необхідну допомогу та соціальний супровід.

Допомога передбачена для таких категорій:

• вагітні жінки на сьомому-дев’ятому місяці вагітності;
• матері або опікунки, які виховують дітей віком до 18 місяців;
• жінки з Донеччини, які потребують тимчасового проживання та соціального супроводу.

Водночас заклад не приймає людей у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, із симптомами гострих захворювань або загостренням хронічних хвороб, а також людей із психічними захворюваннями.

Прийом до центру здійснюється цілодобово. Усі послуги безоплатні.

Які умови проживання пропонує центр

У закладі передбачені базові побутові умови для проживання матерів із дітьми. Є гаряча вода, душові кімнати, санвузол, пральна машина та харчоблок для самостійного приготування їжі.

Для догляду за малюками є дитячі ліжка, візочки, ігрові манежі та іграшки.

Які документи потрібні для поселення

Для звернення до центру необхідно підготувати документи:

• направлення від відповідного структурного підрозділу місцевої адміністрації, голови територіальної громади або транзитного хабу;
• паспорт або посвідка на постійне проживання в Україні;
• свідоцтво про народження дитини/дітей.

Якщо жінка звертається самостійно, без направлення, необхідно подати особисту заяву.

Для поселення звертайтеся за телефоном: +380 (99) 423 5160. Дзвінки приймають щодня з 08:00 до 21:00.

Читайте також:

Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенка з Бахмута, Наталія Чепурнова потрапила у ДТП на Дніпропетровщині. Автомобіль родини зіткнувся з машиною, яка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу. Зараз жінка перебуває у вкрай важкому стані з численними переломами та травмами голови. Родина терміново збирає кошти на реабілітацію у спеціалізованому центрі, перебування в якому коштує понад 10 тисяч гривень на добу.

Про обставини аварії та стан дружини редакції Бахмут IN.UA розповів чоловік Наталії, Олексій Чепурнов.

Примітка. Оновлено. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою, додавши нову інформацію про стан бахмутянки, процес сбору коштів та хід кримінального провадження.

Бахмутянка потрапила в ДТП під Синельниковим

Аварія сталася ввечері 6 вересня 2026 року. Родина Чепурнових, яка вже втретє вимушено змінювала місце проживання як ВПО, їхала до Дніпра. Зазначимо, що відкритих даних про ДТП, немає, але редакція отримала підтвердження факту аварії із джерел в поліції.

“Ми евакуювалися вже втретє. Їхали потиху, не поспішаючи, були завантажені — швидкість десь 60 км/год. Не доїхали зовсім трохи, це сталося неподалік міста Синельникове. Там такий довгий затяжний поворот, і просто за одну секунду зустрічний автомобіль летів на такій швидкості, що вже не міг тримати свою смугу“, — згадує Олексій.

Чоловік, який їхав першим на іншій машині, встиг ухилитися. Його дружина Наталія, яка їхала позаду — не змогла. Сталося лобове зіткнення. Винуватець намагався втекти з місця злочину, але його швидко затримали правоохоронці.

“Його одразу встановили, повезли на допит. По алкоголю він виявився тверезим, а результатів аналізу на наркотики ще чекають, кажуть, це робиться довго. Зараз триває кримінальне провадження“, — розповідає чоловік.

У якому стані бахмутянка і скільки коштів вартує реабілітація

Внаслідок аварії Наталія Чепурнова отримала політравми критичного ступеня тяжкості.

“Стан найважчий, який тільки може бути. У неї двостороння черепно-мозкова травма третього ступеня, крововилив у мозок, дуже багато переломів. Відкритий перелом і безліч закритих — руки, ноги, таз, щелепа, ребра. Забита печінка та інші органи. Вона зараз дуже важка“, — ділиться Олексій.

Спочатку жінку лікували у дніпровській лікарні імені Мечникова, де її стан вдалося мінімально стабілізувати, після чого, за словами чоловіка, перевели до іншого закладу.

Для подальшого лікування та відновлення Наталію необхідно перевести до спеціалізованого реабілітаційного центру “Модричі” поблизу Львова, який спеціалізується на важких черепно-мозкових травмах та післяінсультних станах. Проте вартість перебування там для родини є непідйомною.

“Ціна за добу разом із моїм перебуванням поруч становить приблизно 10 660 гривень. І це без додаткових опцій чи консультацій вузьких спеціалістів. Щоб дружина хоча б прийшла до тями і почала реагувати на команди, знадобиться мінімум місяць. Далі — все індивідуально, хтось лікується три місяці, хтось третій рік. Це просто непомірні, непідйомні гроші для нас“, — пояснює Олексій Чепурнов.

Збір коштів лише розпочався, і наразі зібрано близько двох тисяч гривень. Родина має власні невеликі заощадження, але їх недостатньо для повноцінної реабілітації. Чоловік наголошує, що надасть повну звітність та зберегти всі чеки з лікарень і центру.

Поточний стан справ: розслідування та збір коштів

Станом на 15 жовтня 2026 року, Наталія все ще перебуває у важкому стані: жінка вийшла з коми, проте до свідомості поки не повернулася. Переведення до спеціалізованого центру відбудеться не раніше ніж через місяць-півтора, оскільки пацієнтку спочатку необхідно повністю стабілізувати для безпечного транспортування. Медики поки не дають жодних прогнозів через критичну важкість ситуації.

Щодо фінансової сторони, спільними зусиллями небайдужих вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень. Проте, як зазначає чоловік, необхідна сума залишається високою. За уточненими даними з центру, вартість перебування становить майже 10 800 гривень на добу. Загальна сума реабілітації, яка може тривати місяцями, вимірюватиметься мільйонами.

Кримінальне провадження щодо ДТП продовжується. За словами Олексія Чепурнова, слідство перебуває на завершальному етапі — 20 жовтня мають відбутися останні слідчі експерименти, після чого буде винесено рішення щодо винуватців аварії.

Як допомогти родині

Допомогти Наталії з лікуванням та реабілітацією можна за наступними реквізитами:

• Номер картки: 5168 7521 6376 4320;
• Отримувач: Чепурнов Олексій Олексійович.

Читайте також:

“Потрібні набої для боротьби з FPV-дронами”: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для військового із Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!