Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну реєстрацію.

Скільки людей знялися із зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді за період повномасштабної війни, розповідає Бахмут IN.UA.

Як змінилася чисельність населення Бахмутської громади під час війни

Редакція Бахмут IN.UA подала інформаційний запит до Бахмутської МВА з метою дізнатися актуальну кількість населення, зареєстрованого у громаді. Також ми просили надати інформацію щодо кількості людей, які знялися із зареєстрованого місця проживання.

За даними Реєстру територіальної громади, станом на 4 листопада 2026 року в Бахмутській громаді зареєстровано 68 904 людей. Протягом 2023-2026 років з реєстру зняли 3 504 людини. З них:

• у 2023 році — 660 людей;
• у 2024 році — 823 людей;
• у 2025 році — 1 217 людей;
• у 2026 році (станом на 4 листопада) — 804 людей.

З 24 лютого по 31 грудня 2022 року зняття не проводили через тимчасове призупинення функціонування реєстру.

При цьому МВА не веде статистику щодо зняття людей із зареєстрованого місця проживання за підставами, наприклад у зв’язку зі смертю чи з інших причин.

Читайте також:

• Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами
• Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву
• У Бахмутській громаді почали обговорення нового Статуту: що передбачає документ та як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні відкрито прийом заявок на багатоцільову сільськогосподарську підтримку. Програма допомагає вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, забезпечити себе харчами через власне виробництво.

Детальніше про розмір виплати, умови участі та необхідні документи розповідає Бахмут IN.UA.

Розмір допомоги та на що її можна витратити

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Це одноразовий платіж, який призначений для комплексного покриття витрат одразу на декілька напрямків (наприклад, поєднання посадки та збирання овочів із утриманням птиці чи худоби).

У рамках програми підтримується тваринництво, птахівництво та рослинництво. Кошти дозволяється витратити на:

• насіння, розсаду та системи крапельного поливу;
• придбання птиці або худоби (зокрема двох видів одночасно), кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиць;
• ветеринарні набори для тварин.

Грошова підтримка не може бути використана на придбання засобів із підвищеним ризиком (хімікати, паливні матеріали), для сплати боргів, оренди, ремонту житла, а також на сплату податків.

Хто та в яких регіонах може отримати кошти

Подати заявку можуть внутрішньо переміщені особи або місцеві жителі з низьким доходом. Пріоритет під час розгляду надаватиметься тим домогосподарствам, які проживають у сільській місцевості та застосовують вимушені рішення, щоб впоратися з нестачею грошей та їжі.

Прийом заявок відкрито для жителів таких територій:

• Запорізький район Запорізької області;
• Ізюмський, Куп’янський, Харківський та Чугуївський райони Харківської області;
• Криворізький, Нікопольський та Синельниківський райони Дніпропетровської області;
• Бериславський та Херсонський райони Херсонської області.

Для участі заявники повинні мати хоча б один документ, що підтверджує вплив війни: довідку ВПО (переміщені понад 6 місяців тому), медичну довідку про поранення чи психологічні травми, довідку про інвалідність внаслідок війни, акт про пошкоджене майно, підтвердження втрати члена родини або проживання в населеному пункті, де ведуться бойові дії.

Критерії вразливості

Домогосподарство має відповідати принаймні одній із категорій вразливості (всі вони мають бути документально підтверджені):

• родини з 3 і більше дітьми до 18 років;
• сім’ї з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми до 18 років, які очолює лише один дорослий;
• домогосподарства з членами родини з особливими потребами (інвалідність 1 або 2 групи, тяжкі захворювання);
• домогосподарства, що складаються лише з людей похилого віку (60+), включно з одинокими;
• родини, у яких усі члени віком 18-49 років є безробітними, або принаймні один член родини віком 50-59 років є безробітним;
• родини ветеранів війни, які завершили службу;
• молоді домогосподарства (до 24 років включно).

Які документи потрібні для заявки

Перед заповненням анкети необхідно підготувати такі документи:

• паспорти та ІПН усіх членів домогосподарства;
• довідку з банку або інший документ із реквізитами рахунку (IBAN);
• документи, що підтверджують вразливість;
• фото/відео наявності земельної ділянки або приміщення для здійснення діяльності;
• одне фото для підтвердження поточного місцезнаходження (паспорт + чек із місцевого магазину, паспорт + квитанція за комуналку, або паспорт на фоні таблички з назвою населеного пункту).

Зазначається, що цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців. Тобто, якщо родина вже отримувала аналогічну виплату від Естонської ради у справах біженців або інших організацій, з моменту її отримання має пройти мінімум пів року.

Читайте також:

Виплата 10 000 гривень для багатодітних родин: як мешканцям Дружківської громади отримати допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!