Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Студенти, які вступили на контрактну форму навчання у 2026 році, мають можливість перевестися на вільні бюджетні місця. Ця процедура доступна для певних категорій вступників за умови виконання встановлених вимог. Процес переведення залежить від наявності пільг, конкурсного бала та дотримання строків подання документів.

Детальніше про те, як перевестися на бюджет у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Переведення на бюджет у 2026 році

Закон України “Про вищу освіту” визначає умови, за яких студент може претендувати на місця державного замовлення. Для цього вступник має відповідати таким базовим критеріям:

• бути вже зарахованим на контрактну форму на відповідну спеціальність;
• не мати у заяві обмеження щодо участі виключно в конкурсі на контракт;
• не отримувати раніше рекомендації на зарахування на бюджет.

Обов’язкове переведення незалежно від наявності місць

Держава гарантує обов’язкове переведення на бюджет для окремих категорій громадян. Зарахування відбувається незалежно від конкурсного бала, а за відсутності вільних місць заклад освіти може отримати додаткові. До цієї групи належать:

• діти загиблих військових, поліцейських, учасників Революції Гідності або воєнних дій за кордоном;
• особи, позбавлені волі внаслідок збройної агресії;
• діти учасників бойових дій або осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• особи, батьки яких загинули під час військової служби або виконання службових обов’язків.

Переведення за наявності вільних місць

Інші пільгові категорії розглядаються для переведення виключно за наявності вакантних бюджетних місць. До них належать:

• особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю;
• чорнобильці та їхні неповнолітні діти першої і другої категорій;
• шахтарі або їхні діти за наявності необхідного стажу роботи;
• діти-сироти та особи, позбавлені батьківського піклування;
• внутрішньо переміщені особи та жителі територій активних або можливих бойових дій;
• діти з багатодітних сімей, де виховується від п’яти дітей;
• вступники з підтвердженою інвалідністю, які брали участь в основній або додатковій сесії НМТ.

Вимоги до конкурсного бала

Для пільговиків, які не підлягають обов’язковому переведенню, діють обмеження щодо конкурсного бала. Перехід на бюджет можливий, якщо бал вступника нижчий за прохідний не більше ніж на 15 балів. Для спеціальностей із особливою державною підтримкою розрив може становити до 25 балів. До таких напрямків належать педагогічні, природничі, математичні, аграрні та інженерні спеціальності, які фіксуються в наказах про порядок прийому.

Якщо на вакантне місце претендують кілька осіб із пільгами, пріоритет надається студенту з вищим конкурсним балом.

Алгоритм дій для студента

Для ініціювання процесу переведення студент має виконати кілька кроків:

• подати документи на контракт та бути зарахованим;
• надати приймальній комісії копії документів, що підтверджують наявність пільг;
• очікувати повідомлення щодо рішення до 18 серпня.

У разі нестачі місць заклад вищої освіти має право звернутися до державного замовника з проханням виділити додаткове фінансування. Документи, подані студентами після 18 серпня, розглядатимуться виключно в межах залишку вільних місць.

Читайте також:

Підвищення стипендій у 2026 році: які виплати отримуватимуть студенти у новому навчальному році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині і Луганщині користуються популярністю солодощі бренду “Лаконд”. Це локальний бренд на ТОТ, який має дві кондитерські фабрики в Донецьку і Луганську. Цукерки бренду “Лаконд” продають у роздрібних магазинах та на російських маркетплейсах, постачають продукцію і в рф. Та насправді “Лаконд” — це компанія-клон українського бренду АВК. Окупанти працюють на захоплених потужностях української компанії та копіюють її фірмовий стиль і деякі найпопулярніші види солодощів.

Як “Лаконд” заробляє на вкрадених фабриках АВК, йдеться в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які солодощі роздають дітям на ТОТ

Волонтерка з окупованої Донеччини Алла Сидорова звітує про допомогу дітям до Дня захисту дітей, який у рф відзначають 1 червня. Для них закупили близько 300 кілограмів цукерок і створили солодкі набори. На своєму каналі Алла Сидорова показала цукерки, які видаватимуть дітям. Серед них є й ті, які дуже схожі на українські — копіюють фірмовий стиль, а називаються так само, але в російському перекладі. Наприклад, “Королевский шарм”, “Кто сказал “Му”, Truffel.

Редакція Бахмут IN.UA вирішила дізнатись, хто постачає ці солодощі. Виявилось, що виробником всіх цукерок є кондитерська компанія “Лаконд”, яка виготовляє продукцію на окупованих Донеччині і Луганщині. Вона є компанією-клоном українського бренду АВК.

Примітка. Компанія-клон — це нелегітимна копія відомого бренду, що копіює його назву, фірмовий стиль або візуальні елементи. Її головна мета — обдурити споживачів або інвесторів, щоб заробити на чужій репутації.

Як окупанти присвоїли собі солодощі українського бренду АВК

Щоб дізнатися більше про компанію “Лаконд”, ми зайшли на її офіційний сайт. На ньому вказується, що історія бренду почалась у 1991 році. Але кондитерських компаній з такою назвою в Україні ніколи не було.

Власники бренду вказують, що мають дві кондитерські фабрики: по одній у Донецьку і Луганську. Адреси виробничих потужностей є у вільному доступі. У Донецьку фабрика працює по вулиці 1-а Олександрівка, 9, а в Луганську — по вулиці Лутугінська, 131. Перевірши ці адреси, дізнаємось, що до 2014 року за цими адресами розташовувались фабрики української компанії АВК.

Офіційно компанія АВК оголосила про закриття своїх фабрик у Донецьку та Луганську в січні 2015 року.

Окупанти відновили роботу фабрик під брендом “Лаконд” у 2015 році. На російському ресурсі “РБК Компании” йдеться, що ТОВ “Лаконд” у Донецьку було зареєстровано 7 квітня 2015 року, а ТОВ “Луганська кондитерська фабрика “Лаконд” — 8 липня 2015 року.

З тих пір окупанти виготовляють солодощі на захоплених фабриках. Примітно, що нові “власники” присвоїли собі заслуги української компанії. Наприклад, бренд розповідає про свої здобутки на конкурсах у Москві, Санкт-Петербурзі та Донецьку із зазначенням років участі. Також є згадки про участь і перемоги в міжнародних конкурсах, однак без зазначення дат. Насправді ж ці здобутки були в української компанії АВК, але окупанти про це замовчують.

Окупанти також вказують: “Система управління виробничими процесами відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 9001, HASP”. Насправді ж сертифікацію на відповідність стандарту ISO 9001 проходила компанія АВК у 2002-2004 роках. Таким чином “Лаконд” знову присвоїв собі здобутки АВК. Чи проходили фабрики сертифікацію після захоплення окупантами, невідомо.

Про що йдеться під визначенням HASP невідомо. Ймовірно, окупанти мали на увазі HACCP (ред. з англійської Hazard Analysis and Critical Control Point — аналіз ризиків і визначення критичних контрольних точок). Система HACCP впроваджується на харчових виробництвах для контролю безпеки харчових продуктів. Натомість міжнародного стандарту HASP, яким нібито керуються в “Лаконді”, не існує.

Які українські цукерки копіюють на окупованих територіях

Компанія “Лаконд” випускає цукерки, які копіюють українські оригінальні бренди від АВК. Їхні назви або просто перекладені на російську, або ж трохи змінені. З незмінних назв залишився “Королівський шарм”, “Хто сказав “Му” і “Бурундучок”, які окупанти переклали на російську, дизайн залишили такий самий. Окрім цукерок, окупанти продають батончики “Мажор”, які здобули популярність під брендом АВК.

Відомі цукерки “Стріла” в фірмових коробках окупанти продають під назвою “Стрела Купидона”. Дизайн коробки теж не змінили.

Цукерки Trufalie стали Truffel, фірмову обгортку окупанти теж вкрали. А цукерки “Гулівер” тепер продають під назвою “Король великан”.

Примітно, що російський “Лаконд” копіює дизайни й інших українських цукерок, зокрема виробництва Roshen. Серед них желейні цукерки “Оська”, які копіюють українську “Шалену бджілку”, “Маковое поле”, які є копією “Червоного маку” та “Калахари”, які дизайном дуже схожі на “Кара-кум”.

Свою продукцію компанія “Лаконд” продає у фірмових магазинах при кондитерських фабриках, а також поширюють у роздрібних магазинах. На сайті бренду вказано, що солодощі можна замовити й через російські маркетплейси Ozon та Wildberries. Постачають продукцію і в інші окуповані регіони України — в Запорізьку і Херсонську області, про що звітували у червні 2022 року.

Окрім цього, компанія розповідає про експорт своєї продукції. Серед країн-імпортерів лише ті, які є партнерами рф: Білорусь, Іран, Ірак, Китай.

Читайте також:

• Білосарайська коса, Урзуф і Сєдове: як стартував сезон на окупованому узбережжі. Огляд
• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• У Бахмуті планують розвивати промисловість, щоб привабити людей до міста — нові заяви окупантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!