Редакція проаналізувала склад управлінь міськради міста Бахмут, комунальних підприємств та саму міськраду на дотримання щодо представленості чоловіків та жінок. Ділимося результатами з вами та пояснюємо, чому це важливо.

Бахмут міська рада та Міська військова адміністрація: хто очолює

• Олексій Рева — начальник Бахмутської міської військової адміністрації, який разом з тим виконує роль міського голови;
• Олександр Марченко — заступник начальника Бахмутської МВА;
• Сергій Родін — заступник міського голови;
• Дар’я Селезньова — головна спеціалістка з питань обліку та звітності;
• Ганна Петрієнко-Полухіна — секретарка міської ради.

Загалом, у цій структурі працює 3 чоловіків та 2 жінок, які обіймають хоч й керівні посади, проте нижчі за ієрархією, ніж чоловіки.

Виконком міськради Бахмут: хто входить

До складу виконавчого комітету Бахмутської міської ради 7 скликання входить 6 чоловіків:

• Олексій Рева;
• Максим Сутковий;
• Олександр Марченко;
• Олександр Пономаренко;
• Павло Федоренко;
• Всеволод Сабаєв.

А також 9 жінок:

• Ганна Петрієнко-Полухіна;
• Інеса Мельник;
• Марина Іванушкіна;
• Олена Данько;
• Юлія Смолярчук;
• Олена Костюченкова;
• Алла Руднєва;
• Інесса Заворотня;
• Єлизавета Портнова.

Депутатський корпус міськради

До депутатського корпусу міськради станом на вересень 2024 року входять 5 жінок:

• Оксана Карпець;
• Ганна Петриєнко-Полухіна;
• Наталя Скляренко;
• Світлана Шабаліна;
• Ольга Шараєвська.

А також 14 чоловіків:

• Олександр Бабенко;
• Сергій Благовісний;
• Роман Гапєєв;
• Зосим Йорохов;
• Вадим Капля;
• Роман Кравченко;
• Ігор Кузнецов;
• Владислав Лук’янов;
• Володимир Пакеж;
• Олександр Пойда;
• Артем Сабаєв;
• Роман Світенко;
• Валерій Слесарєв;
• Олександр Сторьєв.

Бахмутські управління: хто очолює

• Анатолій Баранов — Бахмутське управління з питань фізичної культури;
• Вікторія Кушнір — Бахмутське управління молодіжної політики у справах дітей;
• Олена Миронова — Бахмутське управління охорони здоров’я;
• Інна Сподіна — Бахмутське управління соціального захисту населення;
• Оксана Карпець — Бахмутське управління освіти;
• Ірина Булгакова — Бахмутське управління культури;
• Тетяна Татаринова — Бахмутське управління економічного розвитку;
• Наталія Отюніна — Бахмутське управління муніципального розвитку;
• Тетяна Соловйова — Бахмутське управління фінансів;
• Надія Трофимова — Бахмутське управління розвитку міського господарства та капітального будівництва.

Загалом, місцеві управління м. Бахмут налічують 9 керівниць та 1 керівника — тут перевагу мають жінки.

Бахмутські комунальні підприємства: хто очолює

• Роман Спічкін — “Бахмут-Вода”;
• Іван Войтенко — “Бахмутський комбінат комунальних підприємств”;
• Андрій Атаманченко — “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”;
• Олександр Бондарєв — “Бахмутська житлова управляюча компанія”;
• Олександр Шевченко — Опитненське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”.

У КП немає жодної жінки, натомість там працюють 5 чоловіків.

Бахмутські старости

У Бахмутському районі є кілька старостинських округів, їх очолює:

• Олена Данько — Іванівський округ;
• Олена Костюченко — Опитненський округ;
• Олександр Пономаренко — Зайцівський округ;
• Павло Федоренко — Покровський округ;
• Юлія Смолярчук — Клинівський округ.

У старостинських округах керівні посади займають 3 жінок та 2 чоловіків.

Як бачимо, керівні посади у місті Бахмут очолюють 22 жінки та 27 чоловіків. Є відділи, де на керівних посадах працюють лише чоловіки, як, наприклад у комунальних підприємствах Бахмута, або ж в управліннях, де є лише один чоловік на посаді керівника. У виконкомі міської ради кількісну перевагу мають жінки, а от в депутатському корпусі чоловіки.

Ми звернулися до експертки із гендерних питань, докторки політичних наук Оксани Ярош з проханням прокоментувати ситуацію з гендерним розподілом на посадах у Бахмутській раді, виконкомі, депутатському корпусі, комунальних підприємствах та старостаті. За її словами гендерний баланс на керівних посадах спостерігається, але це ще далеко до гендерного паритету, який б забезпечував рівномірний розподіл кадрового складу жінок і чоловіків на посадах у різних сферах, як освіта, медицина, комунальне господарство тощо.

“Найбільший гендерний розрив в Україні у політичній участі жінок і чоловіків. Жінок менше на рівні ухвалення рішень. І ми бачимо, що серед депутатського корпусу мало жінок. Також, це помітно на тих посадах, де відбуваються призначення, як, наприклад, в комунальних підприємствах. На кадрові призначення можуть впливати стереотипи, бо є упередження, що служби, які обслуговують інфраструктуру – “чоловічі”. Освіта, соціальний захист, охорона здоров’я, особливо їх найнижча ланка – такі посади обіймають жінки. На вибір професії та зайнятості впливає соціальне оточення, медійна картина світу. Діти бачать, на яких посадах чоловіки та жінки навколо них, й таким чином ці картини навколишнього світу закладаються у дитину і потім впливають на її подальший вибір професії та зайнятість”, — пояснює експертка.

Власне таку картину ми бачимо й на керівних посадах у Бахмуті, жінки представлені у органах самоврядування, але на нижчих ланках. Тоді як чоловіки обіймають більш значимі посади, де ухвалюють рішення.

Нам потрібні зміни в суспільній свідомості

Оксана Ярош додає, що Україна взяла на себе зобов’язання, як держава, забезпечувати рівні можливості для жінок і чоловіків в усіх сферах, розвивати гендерний паритет держава.

“Насамперед потрібні зміни в суспільній свідомості, потрібна масштабна просвіта. Бо навіть гендерні виборчі квоти, які вже введені у Виборчий Кодекс України для реєстрації партійного списку, спрацювали лише на участь жінок кандидаток. Важливо зберегти гендерний баланс не тільки на рівні кандидатства, а у депутатському корпусі. В Україні у 2005 році прийнятий Закон України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, якому вже майже два десятиліття і мета якого — досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

У нас прийнято багато стратегій, нормативних документів, зокрема вже згаданий Виборчий кодекс, але іноді норми не працюють. Тому наголошую на важливості просвіти і освіти без гендерних упереджень. Чому взагалі потрібен гендерний паритет у представництві органів влади? Бо чим більш різноманітний склад у органі влади за гендерним представництвом, і за віком, і за професіями, то тим кращі рішення будуть в раді, тим краще громаді. Будуть враховуватись різні досвіди і це на користь проєктам рішень, їх ефективності”, — резюмує пані Оксана Ярош.

Яка ж ситуація загалом в Україні

За даними ЦВК України станом на 16.02.2023 року найбільша кількість жінок працює у сільських радах, йдеться про майже 42%.

Світу потрібно ще 134 роки, аби досягти гендерної рівності 

За даними звіту Global Gender Gap Global Gender Gap Report за 2024 рік Україна посіла  63 місце з 145.

“За нинішніх темпів прогресу для досягнення повного паритету знадобиться 134 роки. Це станеться у 2158 році, тобто приблизно за пʼять поколінь”, — зазначають у звіті.

Гендерний розрив вимірюється у 146 країнах світу за чотирма показниками:

• розрив у сфері охорони здоров’я й виживання;
• розрив у рівні освіти;
• розрив економічної участі й можливостей;
• розрив у розширенні політичних прав і можливостей.

За даними звіту, гендерний розрив у сфері охорони здоровʼя й виживання є найбільш подоланим і становить 96%. За ним іде розрив у сфері освіти (94,9%) і розрив у сфері економічної участі та можливостей (60,5%).

Найгірший показник гендерного розриву в розширенні політичних прав і можливостей — він складає 22,5%.

“Для досягнення паритету в освітніх досягненнях знадобиться ще 20 років, для подолання розриву в політичних можливостях — 169 років, а для досягнення економічного паритету — 152 роки. Час для подолання гендерного розриву в сфері охорони здоровʼя й виживання залишається невизначеним”, — відмітили у звіті.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Читайте також:

• Премії для міськради: бездоганне виконання планів та необмежений розмір
• Яку зарплату отримує влада Бахмута у 2024 році: огляд
• Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український ветеранський фонд Мінветеранів у партнерстві з агропромисловою компанією Kernel оголосили про запуск конкурсу фінансування бізнесу “Варто: 4 роки підтримки”, в межах якого ветерани та ветеранки зможуть отримати грант у розмірі до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи.

Про це повідомили в Мінветеранів.

Грантова допомога для ветеранів

Конкурсна програма передбачає надання грантових коштів у діапазоні від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень на відкриття власної справи. Остаточна сума фінансування визначається індивідуально, залежно від якості бізнес-ідеї та обґрунтованості кошторису проєкту.

До участі в конкурсі допускаються заявники, які відповідають чітким критеріям. Подати заявку можуть:

• ветерани та ветеранки, зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП);
• ветерани, які перебувають на обліку як самозайняті особи;
• юридичні особи (компанії), засновниками яких на 100% є ветерани (за винятком громадських об’єднань та благодійних організацій).

Зазначається, що суб’єкт підприємницької діяльності (ФОП або компанія) має бути зареєстрований не пізніше ніж за один рік до моменту подання аплікаційної форми.

Обмеження за сферами діяльності

Програма “Варто: 4 роки підтримки” відкрита для бізнес-проєктів майже всіх напрямів. Проте існують винятки. У рамках цього конкретного конкурсу не фінансуються проєкти у сферах:

• виробництва харчових продуктів;
• переробки сільськогосподарської продукції;
• зберігання та логістики продуктів;
• організації громадського харчування.

Для підприємців, які працюють у цих нішах, у 2026 році буде оголошено окремий спеціалізований конкурс.

Як подати заявку

Щоб подати заявку, необхідно перейти на офіційну сторінку конкурсу на сайті Українського ветеранського фонду. Прийом заявок вже розпочато. Дедлайн подачі документів — 17 лютого, до 18:00.

Оголошення переможців заплановано на 24 квітня 2026 року. До цього переможці мають пройти три етапи:

• технічний відбір з перевіркою поданих документів на повноту та відповідність формальним вимогам конкурсу;
• експертне оцінювання проєктних заявок незалежними експертами на предмет життєздатності бізнес-моделі та реалістичності плану;
• публічну презентацію проектів перед комісією.

Читайте також:

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні проходить суд над митрополитом Арсенієм, настоятелем Святогірської лаври. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за поширення інформації про переміщення військових ЗСУ.

Детальніше про хід справи — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що відомо про справу митрополита Арсенія

Інцидент, який став підставою для кримінального провадження, стався у вересні 2023 року.

За даними слідства, під час літургії митрополит Арсеній у своїй проповіді 2023 року розголосив вірянам інформацію обмеженого доступу. Зокрема, настоятель повідомив точні місця розташування блокпостів, а також пунктів дислокації підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та Сил оборони на території Святогірської громади Краматорського району.

Трохи доповнення тоді надала речниця прокуратури Галина Прищепа в коментарі “Суспільного”. За її словами, священник у своїй промові до парафіян митрополит не лише озвучив конкретні адреси блокпостів, але й візуалізував їх розташування, вказуючи напрямки рукою. Ситуація набула розголосу, оскільки відеозапис цієї літургії згодом був опублікований на офіційному сайті релігійної установи та поширений у місцевих Телеграм-каналах, що зробило чутливу інформацію доступною для ворога.

Крім того, досудове розслідування звернуло увагу на риторику вікарія до початку повномасштабного вторгнення. Слідство встановило, що митрополит неодноразово транслював прокремлівські наративи. Зокрема, у своїх численних інтерв’ю він називав збройну агресію рф проти України “громадянським конфліктом”.

У квітні 2024 року митрополиту Арсенію офіційно оголосили підозру. Його дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Йдеться про поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сам намісник Святогірської лаври категорично не визнав своєї провини.

Продовження справи

Суди у справі митрополита Арсенія тривають з червня 2024 року, з квітня 2024 року священнослужитель перебуває під вартою. Проте, в жовтні 2025 року його випустили під заставу в розмірі 1 514 000 гривень. У той же день його затримали представники СБУ вже за новою статтею 436-2 Кримінального кодексу України — виправдування збройної агресії рф проти України.

На початку грудня 2025 року суд обрав запобіжний захід митрополиту у вигляді тримання під вартою до 3 лютого та обʼєднав два кримінальні провадження щодо нього в одне.

22 січня 2026 року відбувся черговий розгляд справи. За даними ухвали, опублікованої 24 січня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, митрополита Арсенія ще на 60 днів до 22 березня 2026 року без можливості внесення застави. Крім того, суд відмовив у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу підсудному та відхилив заяви адвоката та трьох народних депутатів про передачу обвинуваченого митрополита Арсенія на особисту поруку.

За інформацією пресслужби Святогірської Лаври, адвокати Митрополита Арсенія планують подавати апеляцію на це рішення.

Читайте також:

На окупованій Донеччині передають персональні дані мобілізованих похоронним агентствам — активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!