Жінки-ВПО з малолітніми дітьми, які проживають у регіонах, де не працюють дитячі садочки, можуть й надалі отримувати виплати.
Таку пропозицію висунула віцепрем’єрка Ірина Верещук.
Виплати ВПО
Мінреінтеграції повідомляє, що на гарячі лінії відомства телефонують жінки-ВПО з малолітніми дітьми, які мешкають у регіонах, де не працюють дитячі садочки. Матері пояснюють, що у зв’язку з цим не можуть вийти на роботу, а отже й забезпечити себе та малюка.
Нагадаємо, що уряд планує скоротити категорію осіб, яким продовжать виплати. Йдеться про щомісячну державну допомогу на проживання, яка становить 3 тисячі гривень особам з інвалідністю й дітям і 2 тисячі гривень для всіх інших внутрішньо переміщених осіб.
Кабмін нещодавно прийняв постанову №332 для родин з-поміж вразливих категорій населення, згідно із якою допомога може бути призначена сім’ї ще на один шестимісячний період, якщо у родині є:
діти з інвалідністю;
особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
особи пенсійного віку;
особи, які мають трьох і більше дітей, віком до 18 років;
неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує 4 прожиткових мінімумів.
Ірина Верещук пропонує розширити перелік категорій незахищених верств населення, яким будуть продовжені виплати ВПО ще на пів року. Зокрема, йдеться про мам з дітьми, які проживають у регіонах, де немає садочків. Верещук наголосила, що потрібно підтримувати громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Читайте також:
Продуктова допомога для ВПО з дітьми у Чернігові: як отримати
Команда благодійної організації “Карітас Суми” продовжує реєстрацію на отримання грошової допомоги для громадян, які були змушені евакуюватися з прифронтових територій через активні бойові дії. Підтримка надається за напрямком UCT 2 у межах проєкту “Багатоцільова допомога постраждалим від війни в Україні” за підтримки Уряду США.
Фінансова допомога покликана допомогти людям подолати перші труднощі після вимушеного переїзду, забезпечити найнеобхідніше та адаптуватися на новому місці. Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Хто може отримати допомогу
Програма розрахована на людей, які залишили прифронтові населені пункти та евакуювалися протягом останніх 45 днів. Надані кошти вимушені переселенці можуть вільно використати на власні нагальні потреби: оренду житла, купівлю продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та інших речей першої потреби.
Як відбувається реєстрація
Реєстрація на грошову підтримку не здійснюється у форматі вільного запису всіх охочих. Списки потенційних отримувачів формуються виключно на основі даних про евакуйованих осіб, які збирають органи місцевого самоврядування та надалі передають через гуманітарний кластер.
Людям, які евакуювалися протягом останніх 45 днів, для участі в програмі потрібно:
перевірити в органах місцевого самоврядування, чи внесені їхні дані до офіційних списків евакуйованих осіб;
за потреби уточнити порядок подальших дій у місцевих відповідальних органах або безпосередньо в команді “Карітас Суми”.
Саме на основі внесеної до списків інформації організовується подальший процес оформлення та виплати грошової допомоги.
Для багатьох українців, які залишили тимчасово окуповані території (ТОТ), питання відновлення втраченого майна залишається невирішеним. Зруйновані російськими обстрілами будинки та квартири опинилися в зонах, куди українські комісії не мають фізичного доступу. Державна програма “єВідновлення” передбачає компенсації за пошкоджене й знищене майно, проте для власників нерухомості на ТОТ діють суттєві обмеження.
Особливо гостро це питання постає для мешканців Бахмута. Попри фактичне знищення більшої частини міської забудови, люди досі чекають на дієвий правовий механізм підтвердження руйнувань. Більше пояснюємо у відео.
Чому мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію
Згідно з чинним законодавством, для отримання компенсації власник має підтвердити факт знищення житла за допомогою актів комісійного або дистанційного обстеження та звітів про технічний стан майна. Головна перешкода полягає в тому, що порядок дистанційного обстеження, затверджений Кабінетом Міністрів України, юридично не поширюється на об’єкти, розташовані на тимчасово окупованих територіях.
До складу Бахмутської громади входять 19 населених пунктів. За інформацією міської ради, компенсаційні процедури наразі доступні мешканцям лише двох із них — Кліщіївки та Андріївки, оскільки вони офіційно віднесені до зони активних бойових дій, що дозволяє використовувати супутникові знімки. Натомість Бахмут і ще 16 населених пунктів громади мають статус тимчасово окупованих, до яких аналогічну процедуру застосувати неможливо. Отже, самого факту загальновідомих масштабних руйнувань міста юридично недостатньо для виплати компенсацій — потрібен доказ щодо кожного конкретного об’єкта.
Результати в Бахмутській громаді
Попри законодавчі бар’єри, комісія Бахмутської міської ради продовжує опрацьовувати заяви в межах доступних процедур, проте всі позитивні рішення стосуються виключно Кліщіївки та Андріївки.
Станом на вересень 2026 року за заявами мешканців громади ухвалено 107 позитивних рішень, сформовано 113 житлових сертифікатів та призначено одну грошову компенсацію на відбудову приватного будинку на загальну суму понад 176 мільйонів гривень. Однак ці показники стосуються лише доступних за процедурою територій і не розв’язують проблему більшості бахмутян, чиє житло розташоване безпосередньо в місті.
Законодавчі ініціативи: які зміни пропонують
Розв’язати проблему намагалися через декілька парламентських ініціатив. Зокрема, ухвалений у грудні 2024 року законопроєкт №11161 передбачав спрощення процедури та можливість прирівнювати житло на ТОТ до знищеного без фізичного огляду, однак станом на кінець жовтня 2026 року документ залишається без підпису Президента.
Інша ініціатива — законопроєкт №13136 від березня 2025 року — пропонувала дозволити подання заяв незалежно від розташування житла, але розгляд документа зупинився. Також наприкінці 2025 року було подано законопроєкт №14352 щодо передачі майна у власність держави взамін на компенсацію. Наразі жоден із цих документів не запрацював, а питання фінансування майбутніх виплат залишається відкритим.
Пропозиції Бахмутської МВА
У липні 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація направила офіційні звернення до Офісу Президента, Верховної Ради, Кабміну та Уповноваженого з прав людини. Керівництво МВА запропонувало надати Бахмуту спеціальний правовий статус для спрощеного підтвердження руйнувань та запровадити презумпцію знищення житла для повністю зруйнованих населених пунктів.
Крім того, пропонується дозволити використовувати як докази супутникові знімки, фотографії й відео без огляду на місці, розширити перелік пільгових категорій для першочергової допомоги та створити окрему житлову програму для повністю знищених громад. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді Уряду.
Активність громади
До розв’язання проблеми долучаються й самі мешканці. Наприкінці липня 2026 року ініціативна група бахмутян передала міській владі звернення з вимогами активніше лобіювати права переселенців на державному рівні. Учасниця ініціативної групи Інеса Мішеніна зазначила, що під час зустрічі з керівництвом МВА обговорили алгоритми подання звернень та використання аерокосмічних знімків. Проте подальший процес ускладнився через триваючу реорганізацію відповідальних урядових структур.
Станом на осінь 2026 року питання виплат за майно, що залишилося в окупації, залишається відкритим. Для мешканців Бахмута критично важливим є створення прозорого та дієвого механізму, який дозволить перейти від офіційних звернень до реального отримання компенсацій за втрачені домівки.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО), які мешкають у Рівному та області, можуть звернутися за медичною допомогою або послугами до лікарів Старобільського центру первинної медико-санітарної допомоги. Про […]
В Чернівцях вже майже рік діє підтримка для внутрішньо переміщених осіб з Бахмута у хабі “Єднання”. Тут люди можуть отримати гуманітарну допомогу за сприяння Покровської […]
Для підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Донецької області в 17 регіонах та 27 містах України діють 73 гуманітарні штаби, центри або хаби. У цих […]
