До 25 лютого триває прийом есеїв у межах Нью-Йоркського Літературного Фестивалю, який заснувала покійна письменниця Вікторія Амеліна. Цього року школярі з Бахмутської громади також можуть брати участь. Сергій Жадан передав вітання старшокласникам та закликав ділитися своїми есеями.

Фото із листівкою від Жадана опублікували на сторінці Нью-Йоркського Літературного Фестивалю.

Нью-Йоркський літературний фестиваль

Нью-Йоркський літературний фестиваль заснувала Вікторія Амеліна, ще в 2021 році письменниця побачила його потенціал, вже тоді вона думала розширити його й на Бахмутську громаду, аби долучити більше дітей. Цьогоріч це стало можливим. Аби змотивувати дітей писати до них звернувся Сергій Жадан.

Нагадаємо, що тема есею “Деокупація майбутнього: що я візьму з минулого мого дому в майбутнє”. Роботи надсилайте на електронну адресу [email protected], вказавши у темі листа: “конкурс есеїв + ім’я та прізвище + номер навчального закладу та населений пункт”.

5 переможців отримають гранти на освітні курси, а усіх номінантів запросять на другий NYCamp у Карпатах. Тут діти зможуть відпочити у серпні 2024 року.

Читайте також:

• “Вона вміла мислити на перспективу”: як живе літературний фестиваль Вікторії Амеліної
• Сергій Жадан у Кракові пообіцяв концерт в Бахмуті
• Російськомовний Артемівськ: три міфи про Бахмут

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!