Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані в більш безпечні громади. Робота деяких КП триває дистанційно. При цьому співробітники отримують зарплати і витрачають бюджетні кошти на різні закупівлі.

Чи є доцільним зберігання комунальних підприємств з окупованих громад, редакція Бахмут IN.UA розпитала в Олександра Слобожана — виконавчого директора Асоціації міст України.

Як працюють комунальні підприємства в евакуації

Комунальні підприємства з окупованих територій України були евакуйовані до більш безпечних регіонів. Вони зберегли штат працівників та продовжують отримувати зарплати попри те, що фактично не надають послуг у своїх громадах. Наприклад, бахмутські підприємства, такі як “Бахмут-вода”, “Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради”, “Опитненьське сільське комунальне підприємство “ПРОГРЕС”, “Бахмутська житлова управляюча компанія” та “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”, теж працюють дистанційно.

За словами Олександра Слобожана, ліквідувати ці підприємства не можуть з кількох причин. По-перше, це допомога людям, які там працюють.

“Перший момент — ці люди, які працюють у комунальному підприємстві, вони отримують зарплату. Таким чином держава не витрачає на соціальну допомогу. Вони отримують зарплату з того сформованого місцевого бюджету, який є в розписі державного бюджету. Другий момент — ці працівники не впливають на безробіття по країні”, — каже Олександр Слобожан.

Однак, аби підприємства могли зберігати свою ефективність і не бути баластом для бюджету, їх залучають до роботи на нових місцях. Переважно там, де є переселенці з громади, яку представляє КП. Якщо ж роботи для них немає, то працівників переводять у простій.

“Вони (ред. комунальні підприємства) мають працювати, а не просто бути “сплячими” як кадровий потенціал на майбутнє. Як роблять деякі територіальні громади? Вони їх релоковують, наприклад, у Львівську, Волинську чи інші тилові області, і завантажують роботою по обслуговуванню переселенців зі своєї громади до періоду, поки територія не буде звільнена або відновлена. Це перший момент. Другий момент — по деяким формуються так звані економічні профілі. Їх переводять зовсім в інші структури, де є дефіцит кадрів, і де вони працюють за своїм профілем. І третій момент — їх відправляють на простій для економії коштів та збереження кадрового потенціалу, якщо жодної роботи немає. Ось такий комплексний підхід. Звісно, що це мало бути державною політикою Міністерства економіки, а так у нас кожна громада впроваджує свої практики”, — зауважив Олександр Слобожан.

Фактично на сьогодні керівництвом комунальних підприємств займається місцева влада. Врегулювання роботи КП на державному рівні немає. Тому підприємства продовжують функціонувати дистанційно, не виконуючи своїх колишніх робочих обов’язків.

“На сьогодні це відповідальність місцевої влади, але місцева влада в повній мірі не може реалізувати ці ініціативи без погодження з центральною владою. Ось у чому проблема. І тому багатьом таким підприємствам руки не доходять у плані погодження і вони і не займаються роботою, і не релоковані. Єдиний плюс — люди отримують зарплату, сплачують податки і не збільшують рівень безробітніх. По-правильному, громади, релокувавши підприємства на безпечну територію, мають повністю завантажити їх тим функціоналом, який був раніше. Позитивні приклади є в Маріуполя, Старобільська, Покровська”, — каже виконавчий директор Асоціації міст України.

Подібні практики дозволяють підприємствам і зберігати команду, і працювати для своїх людей. Також це має позитивний ефект для самої громади, які належить КП, адже податки від діяльності йдуть у її бюджет.

Окрім фактичної роботи, комунальні підприємства також залучають до підготовки документів, які вимагає Кабмін:

• план відновлення;
• комплексна програма відновлення;
• статистика.

Щодо майна комунальних підприємств, то якщо воно залишилось на окупованій території, фактично воно визнається втраченим. Якщо ж обладнання чи цінності вдалось вивезти, то вони залишаються на балансі релокованих підприємств.

Читайте також:

• Бахмут та Сіверськодонецьк: як працюють комунальні підприємства в евакуації та у скільки обходяться міським бюджетам
• 17 млн грн на комунальні підприємства: у міськраді прокоментували обурення бахмутян
• Чим займаються комунальники Донеччини та чи готові КП до евакуації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 21 штурм. Окупанти намагаються наступати і на Краматорському напрямку — eскладнення ситуації фіксують у районі села Міньківка Соледарської громади.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак на Донеччині протягом минулої доби, 17 лютого, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 21 ворожий штурм. Окупанти атакували у районах Родинського, Котлиного, Філії, в бік Новоолександрівки і Новопідгороднього.

За даними оперативного командування “Схід”, російські війська активізували зусилля з охоплення Покровська та Мирнограда. Для цього вони посилили тиск з боку Котлиного і Родинського.

“Підрозділи Сил оборони України протидіють цим намірам ворога. Зокрема, здійснюється посилена аеророзвідка та додаткове мінування ймовірних маршрутів просування ворога”, — стверджують у командуванні “Схід”.

Водночас, росіяни намагаються просуватися малими штурмовими групами з північно-західної частини Покровська в напрямку села Гришине. Бійці ЗСУ знищують штурмові групи, які просочуються на околиці села. Росіяни мають значні втрати живої сили і техніки.

Загострення на Краматорському напрямку

Минулої доби на Краматорському напрямку росіяни тричі намагалися просунутися до українських позицій в районі Ступочок та в бік Новодмитрівки.

За даними оперативного командування “Схід”, спостерігається складна ситуація в районі села Міньківка Соледарської громади. Там росіяни зосередили додаткові резерви.

Читайте також:

• ЗСУ відкинули окупантів поблизу міста Білицьке на Донеччині
• Ускладнення ситуації в районі Ступочок і Закітного: що відбувається на фронті Донеччини
• Росіяни підійшли до південних околиць Часів Яру — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У проросійських телеграм-каналах поширюється допис, у якому стверджують, що в Україні нібито “узаконили викрадення дітей”, а поліція “викрадає дітей у батьків” із прифронтових міст — зокрема Краматорська, Дружківки та Слов’янська. Росіяни звинувачують державу у торгівлі неповнолітніми та використовують конспірологічні твердження без жодних доказів.

Чому, ці заяви не відповідають дійсності і що відбувається насправді, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

“Викрадення дітей”

На пропагандистських ресурсах поширюють допис з маніпулятивним текстом, в якому стверджують, що в Україні нібито “узаконили відбір дітей”, а поліція “забирає їх у батьків” у прифронтових містах — зокрема у Краматорську, Дружківці та Слов’янську. Ці повідомлення з’являються саме в ті періоди, коли триває евакуація цивільних з небезпечних громад Донеччини, території яких обстрілює противник. Жодних офіційних документів про кіднепінг (ред. з англ. kidnapping) — викрадення дітей — росіяни не надають, й саме поняття кіднепінг трактують на свій лад.

Що таке кіднепінг насправді? Це викрадення дитини з метою шантажу, отримання викупу. Вперше термін “Кіднепінґ” використано 1673 року для опису “викрадання дітей у рабство в американських колоніях”.

В Україні немає закону, який дозволяє забирати дітей у батьків без підстав. Росіяни використовують підміну понять, коли говорять про нібито “викрадення дітей”. Насправді йдеться про механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій винятково з метою збереження їхнього життя. Така евакуація застосовується тоді, коли:

• за наявності постійної загрози життю;
• за рішенням військових адміністрацій;
• батьки відмовляються вивозити дитину з небезпечної зони, тим самим наражаючи її на небезпеку.

Це не “викрадення”, а вимушений захід безпеки, який передбачає тимчасове переміщення дитини разом з опікунами або у супроводі соціальних служб, аби уберегти її життя.

Що відбувається насправді?

З території Донеччини триває евакуація цивільних через майже щоденні російські обстріли. З початку повномасштабного вторгнення російські війська неодноразово вбивали дітей внаслідок ракетних ударів та артобстрілів по мирних містах. Павло Угровецький, керівник Донецької обласної прокуратури, у грудні 2025 року повідомив, що з 24 лютого 2022 року окупанти вбили 4 472 мирних жителів Донеччини, зокрема 279 дітей. Ще 8571 людина отримала поранення.

Якщо говорити за Бахмут, то за даними СБУ, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в Бахмуті загинули 271 цивільна особа. Серед них четверо — це діти. Серед постраждалих налічуються 621 цивільна особа. 17 серед них — це діти.

Донеччина залишається однією з найбільш обстрілюваних областей. Російська армія регулярно завдає ударів по цивільній інфраструктурі, у тому числі по житлових кварталах.

Тим часом російська федерація запускає паралельну інформаційну кампанію, щоб:

• переконати батьків не вивозити дітей;
• залишити цивільних у зоні вогню;
• створити картинку “гуманітарної катастрофи” для власної пропаганди.

У яких умовах живуть діти, яких росіяни вивезли на окуповані чи підконтрольні їм тимчасово території, невідомо.

До теми:

Відновлено рух на пошкодженій залізничній ділянці в Лозовій: чи можна звідти дістатися до Краматорська

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!