Рак молочних залоз, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, став найбільш поширеним онкологічним захворюванням серед жінок. З початком повномасштабного вторгнення ця проблема загострилася ще більше. Тисячі переселенок турбувалися про те, щоб забезпечити базові потреби, насамперед дітей та інших членів родини, а тому відвідування мамолога постало на другий план. Після двох років повномасштабної війни жінки-ВПО стикнулися з іншою проблемою — це доступність медичних послуг. Йдеться не тільки про наявність цих послуг, але й обізнаність про них та їх якість.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Романом Чеботенком, медичним директором з хірургічного напрямку роботи у лікувально-діагностичному центрі КНП “БЛІЛ м. Бахмут”, а також з Вікторією Романюк, співзасновницею громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. Дізнавалися про доступність медичних послуг для бахмутянок, а також про виклики, з якими стикаються пацієнтки з раком грудей під час війни.

Рак молочних залоз: регулярний огляд як профілактика захворювання

У Бахмуті до повномасштабної війни жінки мали змогу регулярно відвідувати відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, де сімейний лікар/ка-терапевт/ка чи гінеколог/ня оглядали молочні залози. Тут проводили не лише первинний огляд пацієнток, але й за потреби — діагностику пухлин, якщо такі виявляли. Для жінок ці медичні послуги надавались безоплатно, адже вони входили до пакета послуг, який оплачує у програмі медичних гарантій Національна служба здоров’я України (НСЗУ). 

Крім того, у Бахмуті з 2011 року функціонувала ГО “Донна”, яка надавала психологічну допомогу жінкам, які перенесли онкологічну операцію молочної залози. У коментарі редакції нам підтвердили, що з початку повномасштабного вторгнення “Донна” перестала функціонувати.

Через російське вторгнення лікарні Бахмута релокувались, і зараз Бахмутська лікарня працює у Броварах, Дніпрі, а ще кілька амбулаторій є в Києві. У Броварах є можливість пройти обстеження на мамографі — про це нам повідомив лікар Роман Чеботенко.

Опитування бахмутянок

Він зазначає, що жінкам віком від 40 років огляд молочних залоз слід робити щороку, а жінкам молодше 40 — за направленням лікаря. Ми запитали у бахмутянок, чи проходять вони обстеження молочних залоз та з якою періодичністю. Участь в опитуванні взяли понад 200 жінок.

За результатами опитування:

• 2% бахмутянок відвідують мамолога двічі на рік;
• 1% бахмутянок відвідують мамолога тричі на рік;
• 17 % бахмутянок відвідують мамолога раз у рік;
• 18% бахмутянок відвідують мамолога дуже рідко;
• 60% бахмутянок не відвідують мамолога.

У коментарях одна з користувачок написала, що в Бахмуті вона відвідувала фахівця/фахівчиню раз на рік, але зараз не робить це, адже немає коштів на медичне обслуговування. 

Наступне опитування редакція провела, аби дізнатися про доступність медичних послуг в евакуації. Участь у ньому взяли 170 бахмутянок, серед яких 44% відповіли, що вони мають можливість ходити на огляд до мамолога у селі/місті, де наразі проживають. 54% відповіли, що не мають такої можливості.

Первинний огляд пацієнток та допомога онкохворим

Роман Чеботенко у коментарі редакції пояснює, що первинно оглядати жінок можуть сімейні лікарі/лікарки або терапевти/терапевтки.

“Якщо фахівець запідозрив якусь патологію у пацієнтки, то тоді для уточнення вона направляється на обстеження. У разі виявлення новоутворення жінку скеровують до лікарів в онкологічне відділення. Перш за все використовують апаратне лікування під наглядом. Якщо новоутворення злоякісне, то можливе втручання хімієтерапії”, — пояснює Роман Чеботенко.

Він додає, що до Бахмутської лікарні у Броварах за послугами обстеження на мамографі звертаються багато пацієнток. Кожна жінка може безплатно пройти обстеження та отримати результати мамографії. Платити за обстеження не потрібно, пояснює лікар, адже згідно з договором НСЗУ (Національна служба здоров’я України) медзаклад проводить безоплатне лікування пацієнтів, а також, за потреби, необхідні операції.

Рак та війна

Вікторія Романюк — співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. ГО створена ще 2017 році, для захисту прав та інтересів пацієнтів з онкозахворюваннями та об’єднує онкопацієнтів/нток з усіх регіонів України. 

“Один з проєктів нашої організації – це закрита Facebook-група взаємопідтримки онкопацієнтів, яка видозмінювалася з часом. Спочатку була тільки жіночою, а потім ми почали приєднувати і лікарів, і чоловіків. У групі є модератори, які слідкують за тим контентом, що публікують. А також видаляють те, що не відповідає доказовій медицині або може зашкодити пацієнтам”, — пояснює Вікторія Романюк.

З початком повномасштабного вторгнення ГО також почала допомагати онкопацієнтам/кам ліками. Для цього є спеціальна форма, яку можуть заповнити як жінки, так й чоловіки. У формі людина вказує, які ліки їй потрібні, і якщо ГО має медикаменти, то зможе їх надати.

“На жаль, ми не можемо забезпечити усіх, кому потрібні якісь медичні вироби або лікарські засоби, тому що в Україні зареєстровано понад 1 мільйон онкохворих”, — пояснює співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”.

Водночас завдяки ГО пацієнт/к/и змогли отримати препарат гемцитабін. Його застосовують для лікування метастатичного раку молочної залози і прогресуючого або метастатичного раку яєчника. Ціна за препарат стартує від 1500 гривень, а придбати його зараз в Україні практично неможливо, адже в аптеках його немає у наявності.

Доступність медичних послуг для жінок-переселенок та культура догляду за здоров’ям

Жінки-переселенки стикаються з тим, що насамперед їм потрібно закрити базові потреби родини, тож похід до лікаря відкладається на невизначений терміном

“Медична реформа дала можливість отримувати медичну допомогу, незалежно від прописки або місця проживання, у тому закладі, який подобається. Але зараз ми бачимо, що людям не вистачає засобів для прожиття. Буквально днями ми роздавали пацієнткам протези для молочної залози, які нам теж надали благодійники. Одна з жінок, яка отримала цей протез, була змушена покинути свій дім, який зараз на ТОТ. Вона розповідала про те, що у неї не було протезу, тому вона зробила собі мішечок, у який насипала льон”, — згадує у розмові Вікторія Романюк.

Представниця ГО пояснює, що культуру турботливого ставлення до свого здоров’я треба виховувати у дітей ще з дитинства, аби дорослі дівчата та жінки не нехтували своїм здоров’ям.

Адже нерідко жінки приходять на обстеження вже тоді, коли щось болить. Серед пацієнток, з якими працює ГО “Афіна. Жінки проти раку”, багато жінок старшого віку, каже Вікторія. Нерідко ці жінки звикли ігнорувати тривожні дзвінки у здоров’ї, зокрема й через зростаючу бідність та скрутне фінансове становище. 

Адже навіть, якщо сама медична послуга безоплатна, жінка має витратитися на громадський транспорт, аби доїхати до лікарні, відпроситись з роботи чи залишити домогосподарство у селі. Й ці клопоти виглядають більш значущими й важливими ніж вчасний похід до лікаря. 

Варто звернути увагу, що рак молочної залози не має проявів фізичного болю. Натомість жінка може виявити новоутворення при самоогляданні грудей. 

Страх профілактичних оглядів

Попри те, що рак грудної залози  є переважно “жіночою хворобою”, він також розвивається і в чоловіків.

“У нас багато людей ігнорують походи до лікаря роками, десятиліттями навіть. А звертаються вже тоді, коли геть погано. Існує страх лікарів, хоча лікар та пацієнт мають бути партнерами, адже обоє зацікавлені у одужанні. Люди часом думають, що обстеження — це дорого, але не потрібно платити за те, за що вже заплатила держава”, — каже пані Вікторія.

Вікторія додає, що її ГО разом з БФ “Пацієнти України” втілює також проєкт “Гарантовано!” у партнерстві  з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я та за підтримки  проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я”. Пацієнтам повідомляють про безоплатні медичні послуги та як їх отримати.

“Я думаю, що ще багато років доведеться працювати над тим, щоб викорінити ці радянські звички. Часто пацієнти, навіть якщо їх не просять, намагаються дати гроші — вони думають, що вони таким чином отримають кращу медичну допомогу, хоча це не так. Але є й активні люди, які відстоюють свої права на безоплатне обстеження чи лікування. Це важливо, бо це змінить систему”, — каже спікерка.

З досвіду Вікторії Романюк, і жінки, й чоловіки, які вже мають діагноз “рак молочної залози” зазвичай відкладання походу до лікаря аргументували тим, що немає нічого безоплатного. Тобто люди не вірять в те, що можуть отримати якісну консультацію у лікаря без доплати.

Вікторія пригадує, що часто люди повторюють тезу про це в коментарях під дописами, у яких ГО розповідає про безоплатні медичні послуги.

“Так, медичні послуги не безоплатні, кожна послуга має свою вартість, але оплачує ці послуги держава. Для пацієнта вони безоплатні. Ще один міф це те, що рак – вирок. Досить часто люди думають, що якщо діагностовано рак, то немає сенсу й лікуватися, бо все одно помреш. Насправді ж рак лікувати можна, і чим раніше виявити онкозахворювання та розпочати лікування, тим ефективнішим воно буде”, — додає співрозмовниця.

Контакти для допомоги онкохворим жінкам та жінкам, які хочуть пройти обстеження

Бахмутянки з онкологією можуть звернутися за фінансовою допомогою до Бахмутського Соцзахисту, якщо є у вас є потреба у грошовій допомозі. 

Контакти для звернення:

+380 (95) 350 4113, контактна особа — Оксана Миколаївна.

Форма на отримання медичних препаратів за наявності від ГО “Афіна. Жінки проти раку” за посиланням.

Також від ГО працює гаряча лінія “Пацієнт має право” за телефонами+380 (68) 911 3333 або +380 (66) 911 3333. Тут можна дізнатися все, що стосується лікування онкозахворювань та отримання медичних послуг в Україні.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!