Рак молочних залоз, за даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, став найбільш поширеним онкологічним захворюванням серед жінок. З початком повномасштабного вторгнення ця проблема загострилася ще більше. Тисячі переселенок турбувалися про те, щоб забезпечити базові потреби, насамперед дітей та інших членів родини, а тому відвідування мамолога постало на другий план. Після двох років повномасштабної війни жінки-ВПО стикнулися з іншою проблемою — це доступність медичних послуг. Йдеться не тільки про наявність цих послуг, але й обізнаність про них та їх якість.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Романом Чеботенком, медичним директором з хірургічного напрямку роботи у лікувально-діагностичному центрі КНП “БЛІЛ м. Бахмут”, а також з Вікторією Романюк, співзасновницею громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. Дізнавалися про доступність медичних послуг для бахмутянок, а також про виклики, з якими стикаються пацієнтки з раком грудей під час війни.

Рак молочних залоз: регулярний огляд як профілактика захворювання

У Бахмуті до повномасштабної війни жінки мали змогу регулярно відвідувати відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, де сімейний лікар/ка-терапевт/ка чи гінеколог/ня оглядали молочні залози. Тут проводили не лише первинний огляд пацієнток, але й за потреби — діагностику пухлин, якщо такі виявляли. Для жінок ці медичні послуги надавались безоплатно, адже вони входили до пакета послуг, який оплачує у програмі медичних гарантій Національна служба здоров’я України (НСЗУ). 

Крім того, у Бахмуті з 2011 року функціонувала ГО “Донна”, яка надавала психологічну допомогу жінкам, які перенесли онкологічну операцію молочної залози. У коментарі редакції нам підтвердили, що з початку повномасштабного вторгнення “Донна” перестала функціонувати.

Через російське вторгнення лікарні Бахмута релокувались, і зараз Бахмутська лікарня працює у Броварах, Дніпрі, а ще кілька амбулаторій є в Києві. У Броварах є можливість пройти обстеження на мамографі — про це нам повідомив лікар Роман Чеботенко.

Опитування бахмутянок

Він зазначає, що жінкам віком від 40 років огляд молочних залоз слід робити щороку, а жінкам молодше 40 — за направленням лікаря. Ми запитали у бахмутянок, чи проходять вони обстеження молочних залоз та з якою періодичністю. Участь в опитуванні взяли понад 200 жінок.

За результатами опитування:

• 2% бахмутянок відвідують мамолога двічі на рік;
• 1% бахмутянок відвідують мамолога тричі на рік;
• 17 % бахмутянок відвідують мамолога раз у рік;
• 18% бахмутянок відвідують мамолога дуже рідко;
• 60% бахмутянок не відвідують мамолога.

У коментарях одна з користувачок написала, що в Бахмуті вона відвідувала фахівця/фахівчиню раз на рік, але зараз не робить це, адже немає коштів на медичне обслуговування. 

Наступне опитування редакція провела, аби дізнатися про доступність медичних послуг в евакуації. Участь у ньому взяли 170 бахмутянок, серед яких 44% відповіли, що вони мають можливість ходити на огляд до мамолога у селі/місті, де наразі проживають. 54% відповіли, що не мають такої можливості.

Первинний огляд пацієнток та допомога онкохворим

Роман Чеботенко у коментарі редакції пояснює, що первинно оглядати жінок можуть сімейні лікарі/лікарки або терапевти/терапевтки.

“Якщо фахівець запідозрив якусь патологію у пацієнтки, то тоді для уточнення вона направляється на обстеження. У разі виявлення новоутворення жінку скеровують до лікарів в онкологічне відділення. Перш за все використовують апаратне лікування під наглядом. Якщо новоутворення злоякісне, то можливе втручання хімієтерапії”, — пояснює Роман Чеботенко.

Він додає, що до Бахмутської лікарні у Броварах за послугами обстеження на мамографі звертаються багато пацієнток. Кожна жінка може безплатно пройти обстеження та отримати результати мамографії. Платити за обстеження не потрібно, пояснює лікар, адже згідно з договором НСЗУ (Національна служба здоров’я України) медзаклад проводить безоплатне лікування пацієнтів, а також, за потреби, необхідні операції.

Рак та війна

Вікторія Романюк — співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”. ГО створена ще 2017 році, для захисту прав та інтересів пацієнтів з онкозахворюваннями та об’єднує онкопацієнтів/нток з усіх регіонів України. 

“Один з проєктів нашої організації – це закрита Facebook-група взаємопідтримки онкопацієнтів, яка видозмінювалася з часом. Спочатку була тільки жіночою, а потім ми почали приєднувати і лікарів, і чоловіків. У групі є модератори, які слідкують за тим контентом, що публікують. А також видаляють те, що не відповідає доказовій медицині або може зашкодити пацієнтам”, — пояснює Вікторія Романюк.

З початком повномасштабного вторгнення ГО також почала допомагати онкопацієнтам/кам ліками. Для цього є спеціальна форма, яку можуть заповнити як жінки, так й чоловіки. У формі людина вказує, які ліки їй потрібні, і якщо ГО має медикаменти, то зможе їх надати.

“На жаль, ми не можемо забезпечити усіх, кому потрібні якісь медичні вироби або лікарські засоби, тому що в Україні зареєстровано понад 1 мільйон онкохворих”, — пояснює співзасновниця громадської організації “Афіна. Жінки проти раку”.

Водночас завдяки ГО пацієнт/к/и змогли отримати препарат гемцитабін. Його застосовують для лікування метастатичного раку молочної залози і прогресуючого або метастатичного раку яєчника. Ціна за препарат стартує від 1500 гривень, а придбати його зараз в Україні практично неможливо, адже в аптеках його немає у наявності.

Доступність медичних послуг для жінок-переселенок та культура догляду за здоров’ям

Жінки-переселенки стикаються з тим, що насамперед їм потрібно закрити базові потреби родини, тож похід до лікаря відкладається на невизначений терміном

“Медична реформа дала можливість отримувати медичну допомогу, незалежно від прописки або місця проживання, у тому закладі, який подобається. Але зараз ми бачимо, що людям не вистачає засобів для прожиття. Буквально днями ми роздавали пацієнткам протези для молочної залози, які нам теж надали благодійники. Одна з жінок, яка отримала цей протез, була змушена покинути свій дім, який зараз на ТОТ. Вона розповідала про те, що у неї не було протезу, тому вона зробила собі мішечок, у який насипала льон”, — згадує у розмові Вікторія Романюк.

Представниця ГО пояснює, що культуру турботливого ставлення до свого здоров’я треба виховувати у дітей ще з дитинства, аби дорослі дівчата та жінки не нехтували своїм здоров’ям.

Адже нерідко жінки приходять на обстеження вже тоді, коли щось болить. Серед пацієнток, з якими працює ГО “Афіна. Жінки проти раку”, багато жінок старшого віку, каже Вікторія. Нерідко ці жінки звикли ігнорувати тривожні дзвінки у здоров’ї, зокрема й через зростаючу бідність та скрутне фінансове становище. 

Адже навіть, якщо сама медична послуга безоплатна, жінка має витратитися на громадський транспорт, аби доїхати до лікарні, відпроситись з роботи чи залишити домогосподарство у селі. Й ці клопоти виглядають більш значущими й важливими ніж вчасний похід до лікаря. 

Варто звернути увагу, що рак молочної залози не має проявів фізичного болю. Натомість жінка може виявити новоутворення при самоогляданні грудей. 

Страх профілактичних оглядів

Попри те, що рак грудної залози  є переважно “жіночою хворобою”, він також розвивається і в чоловіків.

“У нас багато людей ігнорують походи до лікаря роками, десятиліттями навіть. А звертаються вже тоді, коли геть погано. Існує страх лікарів, хоча лікар та пацієнт мають бути партнерами, адже обоє зацікавлені у одужанні. Люди часом думають, що обстеження — це дорого, але не потрібно платити за те, за що вже заплатила держава”, — каже пані Вікторія.

Вікторія додає, що її ГО разом з БФ “Пацієнти України” втілює також проєкт “Гарантовано!” у партнерстві  з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я та за підтримки  проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я”. Пацієнтам повідомляють про безоплатні медичні послуги та як їх отримати.

“Я думаю, що ще багато років доведеться працювати над тим, щоб викорінити ці радянські звички. Часто пацієнти, навіть якщо їх не просять, намагаються дати гроші — вони думають, що вони таким чином отримають кращу медичну допомогу, хоча це не так. Але є й активні люди, які відстоюють свої права на безоплатне обстеження чи лікування. Це важливо, бо це змінить систему”, — каже спікерка.

З досвіду Вікторії Романюк, і жінки, й чоловіки, які вже мають діагноз “рак молочної залози” зазвичай відкладання походу до лікаря аргументували тим, що немає нічого безоплатного. Тобто люди не вірять в те, що можуть отримати якісну консультацію у лікаря без доплати.

Вікторія пригадує, що часто люди повторюють тезу про це в коментарях під дописами, у яких ГО розповідає про безоплатні медичні послуги.

“Так, медичні послуги не безоплатні, кожна послуга має свою вартість, але оплачує ці послуги держава. Для пацієнта вони безоплатні. Ще один міф це те, що рак – вирок. Досить часто люди думають, що якщо діагностовано рак, то немає сенсу й лікуватися, бо все одно помреш. Насправді ж рак лікувати можна, і чим раніше виявити онкозахворювання та розпочати лікування, тим ефективнішим воно буде”, — додає співрозмовниця.

Контакти для допомоги онкохворим жінкам та жінкам, які хочуть пройти обстеження

Бахмутянки з онкологією можуть звернутися за фінансовою допомогою до Бахмутського Соцзахисту, якщо є у вас є потреба у грошовій допомозі. 

Контакти для звернення:

+380 (95) 350 4113, контактна особа — Оксана Миколаївна.

Форма на отримання медичних препаратів за наявності від ГО “Афіна. Жінки проти раку” за посиланням.

Також від ГО працює гаряча лінія “Пацієнт має право” за телефонами+380 (68) 911 3333 або +380 (66) 911 3333. Тут можна дізнатися все, що стосується лікування онкозахворювань та отримання медичних послуг в Україні.

Матеріал створено у співпраці з Волинським прес-клубом

14 травня представник Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Бахмутської міської ради прийматиме жителів громади у Дніпрі, які тимчасово проживають у місті та області. Усі охочі можуть записатись на консультацію.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Дніпро”.

Бахмутський ЦНАП: послуги в Дніпрі

Мешканці громади мають можливість отримати наступні послуги:

• актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
• внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
• зняти особу із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• отримати витяг із реєстру територіальної громади;
• подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій.

Додатково фахівець ЦНАПу надаватиме допомогу щодо довідок про правову належність нерухомого майна, яка виникла до 1 січня 2013 року.

Як потрапити на прийом

Прийом громадян відбудеться 15 травня в Центрі підтримки бахмутян “З Бахмутом у серці. Дніпро”. Осередок розташований за адресою: вулиця Макарова, 1-Б. Бахмутян чекатимуть з 09:00 до 15:00.

Консультації за зазначеними послугами можливо отримати дистанційно з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 16:00 за номерами:

• +38 (099) 667 9206;
• +38 (098) 850 0561;
• +38 (068) 851 5089 (представник відділу реєстрації місця проживання).

Запис на отримання адміністративних послуг та довідок БТІ єдиний. Також можна звернутися на електронні скриньки:

• [email protected];  
• [email protected].

Читайте також:

• Бахмутська міська рада створила сторінку в Telegram: посилання
• ВПО можуть оформити довідку та допомогу для всієї родини в Дії: інструкція
• єОселя: хто в Україні може взяти пільгову іпотеку на власне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через постійні загрози та евакуації з прифронтових регіонів дедалі більше українців обирають Київ як відносно безпечне місце для тимчасового або постійного проживання. На цьому тлі попит на житло в столиці зростає, що впливає як на вартість оренди, так і на ціни купівлі квартир. Для багатьох переселенців знайти доступне житло в Києві стає справжнім викликом, особливо в центральних районах і поблизу станцій метро.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила це питання й розповідає про актуальні ціни на житло в різних районах Києва.

Житло в Києві у 2025 році: скільки коштує купівля та оренда

У зв’язку з частішими евакуаціями з прифронтових областей дедалі більше українців змушені шукати нове житло, і Київ часто стає першим вибором. Столиця приваблює відносною безпекою, розвиненою інфраструктурою та можливістю знайти роботу, але ціни на оренду й купівлю нерухомості тут стрімко зростають. Попит перевищує пропозицію, особливо на недороге житло, що створює додатковий тиск на ринок.

Що таке “первинне” та “вторинне” житло

У сфері нерухомості терміни “первинка” та “вторинка” позначають тип житла залежно від його стану та історії власності.

“Первинка” (первинний ринок) — це новозбудоване житло, яке ще не було у приватній власності. Його продає забудовник або держава безпосередньо першому покупцю. Часто квартири на первинному ринку ще будуються або нещодавно здані в експлуатацію.

“Вторинка” (вторинний ринок) — це житло, яке вже має одного або кількох попередніх власників. Його продають фізичні особи через агентства або напряму, і такі квартири зазвичай уже придатні для проживання.

Скільки коштує “первинне” житло в Києві у 2025 році

У 2025 році вартість первинного житла в Києві продовжує зростати через підвищений попит, особливо з боку внутрішньо переміщених осіб. За даними платформи ЛУН, середня ціна квадратного метра в новобудовах становить близько 53 500 гривень. Цей показник залежить від типу житла:

• преміум — 132 900 гривні/м²;
• бізнес — 72 600 гривні/м²;
• комфорт — 45 000 гривні/м;
• економ — 40 000 грн/м².

Ціни також залежать від району:

• Печерський — 101 700 гривні/м²;
• Шевченківський — 72 200 гривні/м²;
• Подільський — 62 400 гривні/м²;
• Голосіївський — 55 300 гривні/м²;
• Оболонський — 51 900 гривні/м²;
• Солом’янський — 51 900 гривні/м²;
• Святошинський — 48 100 гривні/м²;
• Дніпровський — 45 600 гривні/м²;
• Дарницький — 45 000 гривні/м²;
• Деснянський — 39 600 гривні/м².

Варто зазначити, що близькість до метро або основних транспортних вузлів також суттєво впливає на ціну.

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: однокімнатні квартири

Вторинне житло в Києві має більший попит через більшу пропозицію та нижчі ціни. На формування вартості впливають район, стан будинку, поверховість, наявність ремонту, технічний стан комунікацій і близькість до інфраструктури.

Середня ціна однокімнатної квартири — 64 000 доларів або 2 656 700 гривні Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 124 000 доларів США (5 138 000 гривні);
• Шевченківський — 79 900 доларів США (3 310 800 гривні);
• Голосіївський — 67 500 доларів США (2 797 000 гривні);
• Подільський — 62 000 доларів США (2 569 100 гривні);
• Дарницький — 61 500 доларів США (2 548 300 гривні);
• Дніпровський — 59 000 доларів США (2 444 000 гривні);
• Солом’янський — 55 500 доларів США (2 299 700 гривні);
• Оболонський — 54 500 доларів США (2 258 000 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 52 500 доларів США (2 175 400 гривні);
• Святошинський — 50 000 доларів США (2 071 000 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 48 000 доларів США (1 988 900 гривні);
• Вишгород — 44 800 доларів США (1 856 000 гривні);
• Деснянський — 41 800 доларів США (1 732 000 гривні);
• Вишневе — 41 500 доларів США (1 719 000 гривні);
• Ірпінь — 36 000 доларів США (1 491 000 гривні);
• Буча — 34 000 доларів США (1 408 800 гривні);
• Гостомель — 26 000 доларів США (1 077 366 гривні).

Скільки коштує “вторинне” житло в Києві у 2025 році: двокімнатні квартири

Середня ціна двокімнатної квартири — 100 000 доларів. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 190 000 доларів США (7 873 000 гривні);
• Шевченківський — 125 000 доларів США (5 179 600 гривні);
• Голосіївський — 112 000 доларів США (4 640 900 гривні);
• Подільський — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Дарницький — 90 000 доларів США (3 729 347 гривні);
• Солом’янський — 89 500 доларів США (3 708 000 гривні);
• Оболонський — 78 900 доларів США (3 269 300 гривні);
• Дніпровський — 75 000 доларів США (3 107 700 гривні);
• Петропавлівська Борщагівка — 71 600 доларів США (2 966 900 гривні);
• Софіївська Борщагівка — 70 000 доларів США (2 900 600 гривні);
• Святошинський — 66 000 доларів США (2 734 800 гривні);
• Вишгород — 60 800 доларів США (2 519 300 гривні);
• Вишневе — 59 500 доларів США (2 465 500 гривні);
• Деснянський — 55 100 доларів США (2 283 100 гривні);
• Ірпінь — 55 000 доларів США (2 279 000 гривні);
• Буча — 50 500 доларів США (2 092 500 гривні);
• Гостомель — 45 000 доларів США (1 864 600 гривні);

Скільки коштує оренда житла в Києві у 2025 році

Оренда житла у Києві залишається популярною з кількох ключових причин. По-перше, багато людей переїжджають до столиці тимчасово — на навчання, роботу або через вимушену евакуацію, і купівля житла для них є недосяжною або недоцільною. По-друге, оренда дає гнучкість — можна швидко змінити район або житлові умови без довготривалих зобов’язань. Крім того, високі ціни на первинне та вторинне житло змушують багатьох обирати саме оренду як фінансово доступніший варіант. Для переселенців та молоді оренда часто — єдиний реальний спосіб жити в Києві.

Середня ціна оренди однокімнатної квартири — 17 500 грн. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 33 500 гривні;
• Шевченківський — 24 000 гривні;
• Голосіївський — 20 000 гривні;
• Подільський — 18 000 гривні;
• Солом’янський — 16 000 гривні;
• Дарницький — 15 000 гривні;
• Оболонський — 15 000 гривні;
• Святошинський — 15 000 гривні;
• Дніпровський — 14 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 14 000 гривні;
• Вишневе — 12 000 гривні;
• Ірпінь — 12 000 гривні;
• Буча — 11 000 гривні;
• Гостомель — 11 000 гривні;
• Деснянський — 9 000 гривні.

Середня ціна оренди двокімнатної квартири — 27 700 гривні. Розподілення по районах наразі наступне:

• Печерський — 46 000 гривні;
• Шевченківський — 31 000 гривні;
• Голосіївський — 30 000 гривні;
• Подільський — 22 000 гривні;
• Солом’янський — 22 000 гривні;
• Петропавлівська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Софіївська Борщагівка — 21 000 гривні;
• Вишневе — 21 000 гривні;
• Оболонський — 20 000 гривні;
• Дарницький — 19 000 гривні;
• Ірпінь — 17 000 гривні;
• Буча — 17 000 гривні;
• Гостомель — 17 000 гривні;
• Святошинський — 16 000 гривні;
• Дніпровський — 16 000 гривні;
• Деснянський — 11 000 гривні.

У 2025 році купівля та оренда житла в Києві залишаються актуальними, але фінансово непростими рішеннями для багатьох українців. Тому варто орієнтуватися на пропозиції в різних районах міста, у тому числі й у передмісті.

Читайте також:

• Міжнародна допомога ВПО — відкрито збір заявок до 11 травня. Яка громада отримає
• Закон, який чекають тисячі ВПО: зустріч з ініціатором 11161 вже завтра
• До 10 тисяч гривень: як ВПО в Києві можуть отримати грошову допомогу вже зараз

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!