Попри значні втрати окупаційні війська рф продовжують наступальні дії на Сході України. Ситуація на Бахмутському та Лимано-Куп’янському напрямках залишається складною. Піхотні штурми не дають окупантам суттєвих результатів, тому загарбники залучають більше важкої техніки.

Про це начальник служби зв’язків із громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ, підполковник Володимир Фітьо розповів в етері телемарафону.

Бої на Сході

Офіцер повідомив, що військове командування рф намагається перенести акцент із Бахмута на Куп’янськ, а також із Куп’янська на Лиман. 

Напередодні на Куп’янському напрямку росіяни, із залученням важкої техніки, намагались наступати поблизу Синьківки. Під час штурму ЗСУ знищили 2 танки, 3 БМП та 30 російських окупантів. Загалом на всьому Лимано-Куп’янському напрямку війська рф втратили 245 солдатів та 50 одиниць техніки. Загарбники завдали 566 обстрілів з артилерії, 24 авіаційних удари та 35 ударів дронами-камікадзе. 

На Бахмутському напрямку українські захисники зафіксували 563 артилерійських обстріли, 1 авіаційний удар та 34 атаки БПЛА. За день під Бахмутом ЗСУ знищили 125 російських окупантів та 88 одиниць техніки (переважно танки і БМП).

“Зараз ворог почав активно застосовувати техніку для своїх штурмів, оскільки штурми піхоти результатів не приносять, а якийсь результат треба показувати. Ці так звані “перемоги” потрібні для представлення на виборах. Зараз вони (ред. окупанти) намагаються здобути хоч якісь мінімальні перемоги, щоб за допомогою ЗМІ представити їх як “взяття Берліна”, — підсумував Володимир Фітьо.

Нагадаємо, Сили оборони мають успіхи західніше Горлівки. ЗСУ просунулися вглиб породного відвалу на околицях міста. Також українські захисники мають успіхи на північний схід від Бахмута.

Читайте також:

• “Росіяни тиснуть безпілотниками, артилерією та піхотою”, — Жорін про бої під Бахмутом
• Експерт розповів про ключову ціль окупантів на Донеччині
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій “Битва за Бахмут”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансування програми житлових ваучерів для ВПО розпочнеться наприкінці лютого 2026 року. Саме тоді власники схвалених заявок зможуть реалізувати свій сертифікат на 2 мільйони гривень.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Параметри програми та умови участі

Прийом заявок на отримання житлових ваучерів стартував 1 грудня 2025 року через портал та застосунок “Дія”. Програма має чітке спрямування та фіксований обсяг підтримки.

Ключові умови:

• вартість ваучера — 2 000 000 гривень.
• цільова аудиторія — учасники бойових дій (УБД) та особи з інвалідністю внаслідок війни з-поміж ВПО.
• обов’язкова вимога — заявники повинні мати документальне підтвердження проживання на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) до моменту переміщення.

Популярність програми виявилася значно вищою за закладені фінансові можливості. Станом на кінець січня 2026 року, як вказує Павло Фролов, через “Дію” вже надійшло понад 28 000 заяв. Водночас урядовець наголошує на обмеженості ресурсу: запланований бюджет на 2026 рік дозволяє забезпечити житлом лише 10 000 родин.

Наразі комісії вже ухвалили 4 500 позитивних рішень про надання ваучерів. Перевірити актуальний статус своєї заяви або дізнатися про рішення спеціальної комісії громадяни можуть безпосередньо у мобільному застосунку “Дія”.

Коли розпочнуться виплати та як скористатися ваучером

За словами народного депутата, найбільш очікуваним питанням для власників схвалених заявок є термін фактичного надходження коштів. Фінансування програми планується розпочати наприкінці лютого 2026 року.

Після того, як фінансування буде відкрито, власники ваучерів зможуть:

• обрати об’єкт нерухомості на первинному або вторинному ринку;
• звернутися до нотаріуса для оформлення офіційної угоди купівлі-продажу житла;
• скористатися ваучером як засобом оплати за житло.

Причини затримок у розгляді заяв

Попри активну роботу комісій, приблизно 5% поданих заяв наразі залишаються нерозглянутими. Павло Фролов пов’язує ситуацію з:

• масованими обстрілами протягом січня;
• тривалими відключеннями електроенергії;
• відсутністю або неукомплектованістю профільних комісій у деяких громадах.

Читайте також:

Програма “СвітлоДім”: як ОСББ отримати до 300 тисяч гривень на енергонезалежність житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Легендарний бій під Крутами — уособлює у собі героїчну історію народу України. Він насичений міфами, легендами, оспіваний українськими митцями. Україна тих часів опинилась у скрутному становищі через Першу світову війну, економічну розруху та більшовицький переворот.

Спецпроєкт Бахмут IN.UA “Перемагали раніше — переможемо зараз!”. Просто і цікаво розповідаємо про перемоги українців крізь історичний час.

Битва під Крутами

17 грудня 1917 року більшовицькі ватажки Ленін та Троцький висувають Українській Центральній Раді (вищій законодавчий орган України на той момент) ультиматум. Очільники червоного терору вимагали легалізувати більшовицькі військові загони та перестати роззброювати їх. Майбутні кати українського народу шукали привід до початку окупації України і навіть не дочекавшись відповіді, одразу почали наступ.

Більшовицька армія у кількості 26 тисяч солдат хлинула на територію України. На Київський напрям пішов у наступ командарм Муравйов з 6-тисячним загоном. Армія УНР не змогла стати на захист столиці через те, що була деморалізована війною та більшовицькою пропагандою.

На захист столиці стали учні старших класів гімназії, студенти університету та курсанти юнкерської школи. Командування загону, який налічував приблизно 500 осіб, взяв на себе старшина Аверкій Гончаренко. Юні захисники Києва окопалися біля залізничної станції Крути. Муравйов зі своєю 3-тисячною ордою підійшов 29 січня 1928 року. Запеклий бій тривав 5 годин, захисники Крут понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога поки не закінчились патрони.

За думкою різних дослідників, приблизно 400 захисників Крут загинули, але змогли загальмувати вторгнення більшовиків, вигравши для УНР тактичну перевагу. Ця затримка дала змогу Центральній Раді заключити Берестейський мир 9 лютого 1918 року та продовжити процес формування Української Держави. Подвиг студентів, які віддали своє життя заради свободи України, став символом мужності та безмежної любові до Вітчизни.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Вільна економічна зона: що це таке та приклади успішних ініціатив у світі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!