6 січня президент України Володимир Зеленський підписав закон №7283. Він офіційно прирівнює переселенців до мешканців громад, до яких вони переїхали, та спрямований на інтеграцію внутрішньо переміщених осіб.

Редакція поспілкувалась з громадським активістом Андрієм Грудкіним про те, який вплив може мати закон №7283 на ВПО та їх рідні громади.

Закон №7283: які переваги для ВПО

Представник громадського сектору Андрій Грудкін пояснює, що закон №7283 про народовладдя багато громадських організацій та народних депутатів просували вже давно, очікували його ухвалення й підпису президента. 

“По суті, він говорить про те, що інструменти громадської участі, які раніше регулювалися різними актами Кабміну, різними постановами, тепер мають всі бути в статуті територіальної громади. І, відповідно, ці статути мають бути прийняті, але у 27-му році. А до 2027 року будуть діяти ті акти місцевих органів влади, які передбачають різні інструменти громадської участі, які є наявні”, — пояснює активіст.

Говорячи про інструменти громадської участі, йдеться, зокрема, про:

• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• бюджети участі;
• публічні консультації. 

За словами активіста, сама ініціатива, коли в громаді має бути один документ, а це Статут територіальної громади, який й визначає, як в цій громаді побудоване місцеве самоврядування, є хорошою тактикою.

Фактично, це реалізація прямої демократії не тільки через вибори, а ще й через локальні інструменти партисипації, які дозволяють громадянам більш активно долучатися. 

“Ми, зі свого боку, з громадською організацією «Сильні громади» ще з 2014 року просували прийняття всіх цих інструментів. Люди не завжди ними користуються. Це теж, в принципі, нормально. Більш пасіонарна частина людей — від 1 до 3%, беруть участь у подібних ініціативах. Найкраще відгукуються електронні петиції та бюджети участі. У нас в Торецьку також був бюджет участі, й дуже гарно зайшов. Ну і петиції подекуди заходять, дивлячись, як влада на них реагує: чи формально, чи справді враховує думку населення”, — зазначає активіст.

Які ризики несе закон для ВПО

Хто повернеться до Бахмута: редакція почула думки бахмутян

Головним нововведенням закону №7283  є те, що внутрішньо переміщені особи тепер вважаються жителями територіальної громади, де вони зареєстровані, як ВПО. Відповідно, вони мають всі ті ж права, що і мешканці цієї громади, жителі цієї громади, які там проживали, які були зареєстровані. 

“Це гарно з погляду демократії, дає можливість людям — потенційно принаймні — можливість якось впливати на розв’язання питань такої категорії, як внутрішньо переміщені особи. Водночас сказати, що я бачу, що ВПО якось активно хочуть брати участь у житті громади — такого не бачу. Навпаки, ми спостерігаємо дуже сильний емоційний зв’язок зі своїми громадами”, — аргументує активіст.

Він додає, що в коаліції “На лінії зіткнення” спостерігають, що навіть люди, чиї міста окуповані з 2014 року, все одно чітко себе ідентифікують з жителями тої територіальної громади, з якої вони вимушені були виїхати.

Активіст додає, що ухваленням закону держава намагається продемонструвати, що вона робить кроки для інтеграції ВПО.

“Але в чому насправді полягає інтеграція, як на мене? Інтеграція — вона може або статися, або не статися. От у мене, наприклад, вона не стається. Ми бачимо, що ВПО хочуть кучкуватися разом з такими ж самими, як вони — бажано, звісно ж, у прив’язці до громади свого походження. Свої до своїх – це нормальний принцип. Значно б сприяло інтеграції ВПО, розв’язання питання з житлом. Але ми всі чудово знаємо, що це питання на багато мільярдів доларів, і воно дуже повільно рухається, стимулюючи негативні процеси, такі як повернення в окупацію і, так далі. Тобто, цей закон про це не говорить. Він, по факту, про те, що тепер ми всі — жителі тих громад, де ми знаходимося. Але в мене виникає питання, а хто тоді є жителями наших громад Донеччини та Луганщини? Хто ці люди? Ми ж не можемо бути жителями двох, трьох, п’яти громад”, — каже Андрій Грудкін.

Він розмірковує, що закон №7283 може призвести до ліквідації військових адміністрацій окупованих територій, адже якщо в громаді не буде жителів, то для кого працюватимуть наявні військові адміністрації? 

“Попри те, як ми лаємо, гриземось з цими військовими адміністраціями, критикуємо їх, що вони не туди гроші кудись спрямували, але ліквідація цих органів управління призведе до певного вакууму, втрати ідентичності локальної… Постане питання: і як ми будемо, умовно, відбудовувати тимчасово окуповані регіони та для чого вони потрібні, як їх відновлювати, тому що там і влади фактично може не бути вже тоді?”.

Загалом же така державна політика не охоплює різних контекстів, зокрема це збереження локальної ідентичності та прив’язки людей, зв’язку з їх минулим та історією.

“Якщо так і далі буде тривати, то все це зникне. Відсутність державної політики (ред. довготривалої візії відновлення Донеччини) один громадський сектор не потягне. Тобто, держава не матиме такої візії, і очевидно, що і про відновлення ніяке не можна говорити. Просто не буде кому цим займатися, не буде кому формувати цю політику”.

Виникає питання: що буде з громадами Донеччини, якщо їх жителі стануть мешканцями інших громад? Чи впливатиме цей закон на роботу місцевих рад, військових адміністрацій тимчасово окупованих сіл та міст? Редакція звернулась з цим питанням до Бахмутської міської ради/військової адміністрації. Відповідь ми опублікуємо згодом.

Читайте також:

• Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161: що зміниться для мешканців, чиє майно на ТОТ (Оновлено)
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська міська територіальна громада долучилася до впровадження реформи управління публічними інвестиціями та подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом бахмутян. Йдеться про житло для бахмутян в Гощі.

Детальніше про це читайте в матеріалі.

Житло для бахмутян в Гощі

Бахмутська громада подала до цифрової системи DREAM проєкт забезпечення житлом мешканців громади, які через війну стали внутрішньо переміщеними особами. Ініціатива передбачає створення житла для бахмутян у безпечних регіонах України, зокрема в Гощі, що на Рівненщині.

Дата ініціації проєкту на DREAM вказана на 17 грудня 2025 року. Виконавцем вказано управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міської ради, а керівником проєкту вказана Надія Трофимова.

Скільки грошей коштує житло для ВПО

Реалізувати проєкт планують в Гощі. Тут збудують житло на 570 квартир. Тривалість проєкту складає 36 місяців, тобто 3 роки, а бюджет понад 1 мільярд гривень (1 763 460 197 гривень).

Кошти розподілять наступним чином:

• на підготовку до проєкту — 67 308 000 гривень;
• на реалізацію — 1 690 368 000 гривень;
• на експлуатацію — 4 084 197 гривень;
• на закриття — 1 700 000 гривень.

Є два технічних рішення, за якими можуть, зводити житло.

1. Будівництво багатоквартирних житлових будинків з залізобетонних конструкцій

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків в селищі Гоща з залізобетонних конструкцій, а саме: залізобетонних колон, плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Також передбачається встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Це рішення дозволить побудувати житлові будинки зі строком експлуатації приблизно 100 років за 3 роки.

Недоліки цього методу: 1. Потреба у важкій техніці: великі розміри та маса елементів ускладнюють доставку. 2. Вразливість швів: погана ізоляція може призвести до тепловтрат, що вимагає додаткової ізоляції. 3. Має обмеження в дизайні та потребує тривалого часу на затвердження. 4. Має значно вищі вартісні показники матеріальних ресурсів.

2. Будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса.

Воно передбачає будівництво багатоквартирних житлових будинків зі сталевого каркаса, залізобетонних плит перекриття, огороджувальних стінових конструкцій. Так само буде встановлення енергоефективного обладнання опалення, водопостачання, електропостачання, енергоефективних вікон, дверей, освітлення, виконання утеплення зовнішніх стін, горища будівель. Так само будинок може експлуатуватися 100 років. Будівництво триватиме 3 роки.

Недоліки цього методу: сталевий каркас має бути оброблений противопожежними засобами через незадовільну вогнестійкість.

“Проєкт спрямований на інтеграцію мешканців Бахмутської міської територіальної громади у нові місця проживання шляхом забезпечення житлом та супровідними соціальними послугами. Концепція проєкту передбачає поділ кварталу частини території селища Гоща площею ~6 га на райони у невиликих масштабах, будівництва житла зі сталевих конструкцій, створення об’єктів та визначних місць, які існували в Бахмуті (Алея Троянд, Набережна – образ річки Бахмутка з люмінофорів). Даний проєкт отримав символічну назву “Відродження” — йдеться в описі проєкту.

Як проєкт вплине на Гощу

Проєкт матиме позитивні наслідки і для Гощі, зокрема очікують:

• приросту населення громади;
• зростання споживчого попиту;
• розвитку інфраструктури селища та збереження наявної;
• зростанню попиту на соціальні послуги;
• збільшення надходжень до селищного бюджету;
• створення нових робочих місць;
• розширення спектру надання освітніх, медичних, соціальних, культурних послуг;
• відкриття нових об’єктів малого/середнього бізнесу;
• залучення міжнародних та українських інвестицій для подальшого розвитку громади;
• створення соціального житлового фонду.

До теми:

Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Навесні 2025 року було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, щоб знайти довгострокові рішення для забезпечення житлом мешканців Бахмутської громади. У межах проєкту провели масштабне опитування громади, щоб дізнатися потреби самих бахмутян. Адже метою проєкту є не просто будівництво житла, а об’єднання людей.

Результатом проєкту стало дослідження та спільне бачення мешканців, яким має бути житловий квартал для бахмутян. Результати дослідження публікує міжнародний фонд “Відродження”.

“Спільне бачення нового дому”: результати дослідження

Опубліковано комплексне дослідження “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. У ньому зібране дослідження потреб бахмутян в евакуації та зібрані підходи до створення нового житла для ВПО Бахмутської громади. Передпроєктне дослідження реалізували в широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція Ro3kvit.

Дослідження базується на внутрішньому опитуванні ВПО Бахмутської громади, інтерв’ю, онлайн-воркшопі зі спільного формування бачення майбутнього житла, а також аналізі житлової політики та українських практик.

Розробником дослідження виступила урбаністична коаліція Ro3kvit. Фахівці розробили концепцію, методологію, провели дослідження, аналізували дані і підготували фінальний документ.

У висновках дослідження йдеться про необхідність використання кількох моделей заселення людей з урахуванням різних життєвих ситуацій. Основний фокус рекомендацій спрямований на розвиток муніципального орендного та тимчасового житла, а також формування просторових рішень, що враховують повсякденні практики бахмутян, принципи безбар’єрності та умови для збереження й розвитку спільноти.

Що виявило дослідження

Ключова суть:

1. Житлова проблема є довгостроковою, а не тимчасовою. Більшість ВПО з Бахмута не розглядають швидке повернення як реалістичний сценарій.
2. Люди потребують постійного, а не тимчасового житла.
3. Важливе не лише саме помешкання, а й якість середовища: інфраструктура, школи, медицина, транспорт, робочі місця.
4. Переселенці хочуть бути залученими до планування майбутнього житла та розвитку спільнот.

Основні висновки проєкту “Спільне бачення нового дому”

1. ВПО не задовольняє модель короткострокового розселення (модульні містечка, гуртожитки).
2. Люди прагнуть повноцінного житла з правом власності або довгострокового користування.
3. Для багатьох важливо зберегти соціальні зв’язки з Бахмутською громадою.
4. Є високий рівень психологічної вразливості через втрату дому.
5. Вибір місця проживання залежить від: доступності роботи, освіти для дітей, медичних послуг, безпеки регіону.

Рекомендації дослідження

1. Розробляти системні програми постійного житла, а не тимчасові рішення.
2. Передбачати механізми співфінансування або доступної іпотеки.
3. Залучати ВПО до планування житлових проєктів.
4. Створювати житлові рішення разом із розвитком інфраструктури.
5. Підтримувати формування локальних спільнот переселенців.
6. Враховувати різні типи домогосподарств (сім’ї з дітьми, літні люди, люди з інвалідністю).
7. Інтегрувати психологічну та соціальну підтримку.

Головний меседж дослідження

Йдеться не просто про дах над головою. Мова про створення повноцінного, безпечного, сталого середовища для життя бахмутян, які втратили свої домівки, з урахуванням їхніх потреб, досвіду та бачення майбутнього.

Це дослідження є основою для формування реальної житлової політики щодо ВПО з Бахмута, орієнтованої на довгострокове відновлення життя, а не тимчасове вирішення проблеми.

Ознайомитись з повним текстом передпроєктного дослідження “Спільне бачення нового дому” можна за покликанням.

Читайте також:

• Проєкт “Бахмут-Гоща” у фактах і датах: що відомо про будівництво житла для бахмутян на Рівненщині
• Без громадського транспорту й роботи:чому переселенцям у селах не так легко адаптуватися до нових умов
• Які програми забезпечують житлом ВПО в Україні та на що можна податися, аби отримати оселю: розпитали у Мінрозвитку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!