Для українців у Польщі запустили чат-бот “Юридичний порадник 2.0”. У ньому можна отримувати актуальну інформацію щодо оформлення документів, соціальних виплат, пошуку соціального житла тощо.

Про це повідомила пресслужба Мінреінтеграції у Telegram.

“Юридичний порадник” у Польщі

За словами представників міністерства, новий чат-бот створили для того, щоб українці в Польщі мали зручний інструмент, який би надавав їм актуальну інформацію щодо нагальних питань. До прикладу, програма надаватиме безплатну інформацію щодо:

• оформлення документів та пошуку житла;
• соціальних виплат, освітніх можливостей, медичних послуг;
• працевлаштування і ведення бізнесу;
• поїздок між Польщею та Україною, правил перетину кордону тощо.

Як зазначають у Мінреінтеграції, чат-бот для українців містить й корисні контакти польських установ, зокрема тих, які надають екстрену допомогу для різних життєвих ситуацій.

Крім того, в боті можна звернутися до фахівців з імміграційних питань представництва українського благодійного фонду “Право на захист” у Польщі (Right to Protection Poland) та отримати безплатну консультацію.

Чат-бот доступний у Telegram за посиланням.

Безплатна допомога в Польщі

Благодійний фонд “Право на захист” відкрив представництво у Варшаві, що дозволило українцям в цій країні отримувати безплатну фахову підтримку, зокрема, психологічну та юридичну допомогу.

Для запису на консультацію потрібно заповнити форму за посиланням, де треба вказати:

• пошту;
• статус заповнювача анкети (приватна особа, організація, або внутрішнє перенаправлення БФ);
• зустріч в онлайн чи офлайн форматі;
• ім’я;
• контактну інформацію (номер телефону);
• з якої теми потрібна консультація психолога.

Польський офіс у місті Варшава працює з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00.

Додатково про адресу офісу благодійного фонду, в якому проводитимуть зустрічі в офлайн форматі, зареєстрованим учасникам повідомлять.

Читайте також:

• Чому меншає підтримка українців у Польщі
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!