Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: ситуація в місті на 9 вересня

За інформацією Сергія Чауса, наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються.

“У місті щоденні, я би навіть сказав щогодинні обстріли. Від них потерпає вся територія громади, наразі немає якихось районів, куди б не прилітало. На даний момент ворог використовує фактично весь свій арсенал — від авіації до мінометів і гармат”, — каже Сергій Чаус.

Попри важку ситуацію, місцева влада намагається регулярно надавати допомогу людям, які тут лишаються. Та все ж є райони, куди доїхати просто неможливо.

“Базові потреби мешканців закриті. У місті частково є водопостачання: в деякі мікрорайони вода подається погодинно, також працює скважина. Людям роздають і гуманітарну допомогу. Складніша ситуація лише з медикаментами і медичними послугами. Також у нас є деякі райони, де дуже складно, і туди ми вже прорватися не можемо. Робота ворожих дронів не дозволяє цього зробити. Але давайте відверто — ми попереджали людей, що може прийти момент, коли вже ніхто не зможе до них доїхати і надати допомогу. Ми з самого початку повномасштабного вторгнення закликаємо до евакуації. Але багато людей так і не зробили для себе висновків. Згодом вони кричать про допомогу, і ми вже вимушені ризикувати своїм життям, щоб допомогти їм, якщо є така можливість. Але я наголошую: допомога в будь-який момент може зупинитися, адже передбачити подальшу ситуацію ніхто не може. Єдиний шлях порятунку — евакуація”, — зауважує начальник Часовоярської міської військової адміністрації.

Часів Яр: евакуація

На сьогодні у Часовому Яру лишаються близько 490 осіб. Нагадаємо, що 28 серпня в місті проживали 502 людини. Тобто, за майже 2 тижні з міста виїхали лише трохи більше десятка людей.

“Я би не робив висновки про те, чи активно люди виїжджають, адже зараз це поняття відносне. Іноді тиждень може минути без єдиної евакуації, а потім люди самостійно, або телефонуючи до нас, їдуть невеличким потоком. Це може бути 2, 3, 5 осіб. Наприклад, сьогодні самостійно виїхали 3 особи. На цей тиждень у нас також запланована евакуація, і, дай Боже, вона буде не одна”, — каже Сергій Чаус.

За словами посадовця, в Часовому Яру є люди, які категорично проти евакуації. Та точно сказати їхню кількість Сергій Чаус не береться, адже ситуація змінюється, як і рішення людей.

“Є люди, які кажуть: “Я буду до останнього тут, це мій дім, і я його не покину”. Але ж завтра цього будинку може не стати, і триматися вже буде ні за що. На жаль, і я, і мої колеги не раз бачили подібні ситуації. Люди казали: “Я ніколи звідси не виїду”, а потім через певний час прильот і все — ні будинку, ні речей. І тоді все одно доводиться виїжджати, але без нічого, дай Боже, аби з документами”, — каже Сергій Чаус.

Очільник міста вкотре закликає людей до евакуації. Допомогти в цьому їм може місцева влада. Евакуація для мешканців Донеччини повністю безоплатна.

“Є кілька варіантів, як лишити заявку на евакуацію. Перший варіант — це звернення на Часовоярську гарячу лінію, яка працює з початку повномасштабного вторгнення. Другий варіант — подзвонити на єдиний номер евакуації від Донецької ОВА. У разі отримання на цей номер інформації про мешканців Часового Яру, її моментально передають нам, і ми на неї оперативно реагуємо. І останній варіант — для людей, які не мають зв’язку. Вони можуть передати інформацію про бажання виїхати в пункт незламності, через пункти підзарядки чи пункти видачі гуманітарної допомоги”, — каже Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• ВПО запрошують на обговорення процедури компенсації за пошкоджене та зруйноване майно: деталі
• Росіяни поділилися новими кадрами з Бахмута: як виглядає місто на початку осені
• “Перебігають полями до нас у тил”: військовий розповів про нову тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже пів сотні атак.

Детальніше про це розповіли в Генштабі ЗСУ в новому зведенні з фронту.

Загострення на Покровському та Костянтинівському напрямках

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 47 атак російської армії у районах сел Шахове, Вільне, Кутузівка, Родинське, Шевченко, Новоолександрівка, Білицьке, Софіївка, Кучерів Яр, Затишок, Гришине, Сергіївка, Удачне та Новопавлівка. Варто зазначити, що учора, 25 травня, росіяни на цій ділянці фронту здійснили 38 атак.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 14 атак, що на одну менше показників 25 травня. Наступальні дії відбувалися поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Плещіївка, Іллінівка та у бік Миколайпілля.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 17 разів намагалася просунутися вперед у районах Новоселівки, Новомихайлівки, Діброви, Дробишева, Ставки, Ямпіля, Нововодяного та Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили п’ять спроб російської армії здійснити просування. Боєзіткнення відбулися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Рай-Олександрівка.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни здійснили одну наступальну дію в районі Міньківки.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 010 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 64 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 10 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 790 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 374 одиниці;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У прифронтових містах та селах Донецької області утворилися так звані кілзони — ділянки фронту та логістичні шляхи, де через активність безпілотників російської армії пересування транспорту є вкрай складним. Проте, навіть так волонтери продовжують вивезення цивільних з небезпечних ділянок регіону.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим щодо поточного стану справ з евакуацією на Донеччині.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, інтенсивність бойових дій значно зросла у містах Дружківка, Миколаївка та навколишніх селах. Процес евакуації ускладнюється постійними обстрілами, однак волонтери продовжують роботу.

“В 10-ти кілометровій зоні до фронту, 15-ти кілометровій, дуже сильно збільшилась кількість FPV-дронів. Це справжня кілзона“, — констатує Богдан Зуяков.

Автошляхи та самі міста, зокрема Краматорськ, теж не є повністю безпечними. Російські військові використовують безпілотники типу “Молнія” та далекобійні FPV-дрони, котрі зависають у небі, шукають цілі та завдають ударів по транспорту, особливо великим за розміром. Волонтерські мікроавтобуси з людьми часто виступають саме такими об’єктами, через що можуть ставати пріоритетною ціллю для операторів російських бебезпілотників.

Хто залишається у прифронтових містах

За словами Богдана Зуякова. зі Слов’янська та Краматорська виїжджає значно більше сімей з дітьми, оскільки молодшому поколінню простіше наважитися на переїзд. Водночас у небезпечних зонах продовжують жити переважно літні та маломобільні люди. Як додає волонтер, деякі з них відмовляються евакуюватися через низку факторів:

• психологічна та фінансова неготовність до переїзду;
• поширення чуток про те, що переселенцям немає куди їхати та немає за що жити;
• сильна прив’язаність до власного майна.

“Будинок свій, який все життя вони збирали на нього, будували, і це все зникає в них. Через це і не виїжджають вони“, — пояснює волонтер.

Волонтер також пояснив, що процес виклику волонтерів залежить від населеного пункту:

• з найнебезпечніших територій телефонувати з проханнями про виїзд змушені родичі;
• з міст на кшталт Дружківки місцеві жителі записуються на евакуацію самостійно у моменти появи зв’язку.

Вплив пори року на темпи виїзду

За словами волонтера, наразі фіксується певний спад попиту на евакуацію. Тепла погода дозволяє місцевим мешканцям залишатися навіть у пошкоджених будинках. Окрім цього, люди мають мотивацію залишатися через городи та хатні справи.

“Спека не заважає їм ночувати і жити у будинку, навіть розбитому. Все опирається в холод. Коли буде холод, туди буде і евакуація“, — підсумовує Богдан Зуяков.

З настанням зими та зниженням температури волонтер прогнозує новий масштабний етап евакуації з території Донеччини.

Читайте також:

“Евакуація зі Слов’янська та Краматорська стала масовою”: що відомо про ситуацію на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!