Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: ситуація в місті на 9 вересня

За інформацією Сергія Чауса, наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються.

“У місті щоденні, я би навіть сказав щогодинні обстріли. Від них потерпає вся територія громади, наразі немає якихось районів, куди б не прилітало. На даний момент ворог використовує фактично весь свій арсенал — від авіації до мінометів і гармат”, — каже Сергій Чаус.

Попри важку ситуацію, місцева влада намагається регулярно надавати допомогу людям, які тут лишаються. Та все ж є райони, куди доїхати просто неможливо.

“Базові потреби мешканців закриті. У місті частково є водопостачання: в деякі мікрорайони вода подається погодинно, також працює скважина. Людям роздають і гуманітарну допомогу. Складніша ситуація лише з медикаментами і медичними послугами. Також у нас є деякі райони, де дуже складно, і туди ми вже прорватися не можемо. Робота ворожих дронів не дозволяє цього зробити. Але давайте відверто — ми попереджали людей, що може прийти момент, коли вже ніхто не зможе до них доїхати і надати допомогу. Ми з самого початку повномасштабного вторгнення закликаємо до евакуації. Але багато людей так і не зробили для себе висновків. Згодом вони кричать про допомогу, і ми вже вимушені ризикувати своїм життям, щоб допомогти їм, якщо є така можливість. Але я наголошую: допомога в будь-який момент може зупинитися, адже передбачити подальшу ситуацію ніхто не може. Єдиний шлях порятунку — евакуація”, — зауважує начальник Часовоярської міської військової адміністрації.

Часів Яр: евакуація

На сьогодні у Часовому Яру лишаються близько 490 осіб. Нагадаємо, що 28 серпня в місті проживали 502 людини. Тобто, за майже 2 тижні з міста виїхали лише трохи більше десятка людей.

“Я би не робив висновки про те, чи активно люди виїжджають, адже зараз це поняття відносне. Іноді тиждень може минути без єдиної евакуації, а потім люди самостійно, або телефонуючи до нас, їдуть невеличким потоком. Це може бути 2, 3, 5 осіб. Наприклад, сьогодні самостійно виїхали 3 особи. На цей тиждень у нас також запланована евакуація, і, дай Боже, вона буде не одна”, — каже Сергій Чаус.

За словами посадовця, в Часовому Яру є люди, які категорично проти евакуації. Та точно сказати їхню кількість Сергій Чаус не береться, адже ситуація змінюється, як і рішення людей.

“Є люди, які кажуть: “Я буду до останнього тут, це мій дім, і я його не покину”. Але ж завтра цього будинку може не стати, і триматися вже буде ні за що. На жаль, і я, і мої колеги не раз бачили подібні ситуації. Люди казали: “Я ніколи звідси не виїду”, а потім через певний час прильот і все — ні будинку, ні речей. І тоді все одно доводиться виїжджати, але без нічого, дай Боже, аби з документами”, — каже Сергій Чаус.

Очільник міста вкотре закликає людей до евакуації. Допомогти в цьому їм може місцева влада. Евакуація для мешканців Донеччини повністю безоплатна.

“Є кілька варіантів, як лишити заявку на евакуацію. Перший варіант — це звернення на Часовоярську гарячу лінію, яка працює з початку повномасштабного вторгнення. Другий варіант — подзвонити на єдиний номер евакуації від Донецької ОВА. У разі отримання на цей номер інформації про мешканців Часового Яру, її моментально передають нам, і ми на неї оперативно реагуємо. І останній варіант — для людей, які не мають зв’язку. Вони можуть передати інформацію про бажання виїхати в пункт незламності, через пункти підзарядки чи пункти видачі гуманітарної допомоги”, — каже Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• ВПО запрошують на обговорення процедури компенсації за пошкоджене та зруйноване майно: деталі
• Росіяни поділилися новими кадрами з Бахмута: як виглядає місто на початку осені
• “Перебігають полями до нас у тил”: військовий розповів про нову тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

1 липня український парламент підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів. Зміни передбачають надання державної допомоги за новими правилами, забезпечення житлом та створення електронного кабінету переселенця.

Про це повідомив Павло Фролов. голова ТСК з питань захисту прав ВПО.

Нові гарантії та державна допомога для ВПО

1 липня Верховна Рада України підтримав нову редакцію закону № 12301, який оновлює механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб. За документ проголосували 307 народних депутатів.

Новий закон створює базу даних для верифікації потреб переселенців. Відтепер держава надаватиме допомогу на основі оцінки реальних потреб внутрішньо переміщених осіб. Обсяги підтримки залежатимуть від рівня інтеграції людини у новій громаді.

Документ чітко закріплює рівні права на отримання пенсій. Умови виплати пенсійних нарахувань для ВПО більше не можуть містити додаткових чи відмінних від загального порядку вимог.

Зміни

За словами Павла Фролова, попередня редакція закону діяла з жовтня 2014 року і перестала відповідати сучасним викликам. Документ запроваджує комплексний підхід до підтримки переселенців на всіх етапах переміщення, створює умови для адаптації в нових громадах та фіксує конкретні державні гарантії.

Оновлене законодавство передбачає низку ключових змін, а саме:

• вперше на офіційному рівні закріплені поняття “адаптація”, “інтеграція” та “реінтеграція” з обов’язковими заходами підтримки на кожному етапі;
• надання державної допомоги базуватиметься на оцінці потреб людини та залежатиме від рівня її інтеграції в громаду;
• для отримання послуг та оцінки потреб створюється електронний кабінет ВПО;
• держава бере обов’язок забезпечити житлові права переселенців шляхом надання тимчасового проживання, довгострокової оренди, пільгокових кредитів та рефінансування;
• діти отримують гарантоване право на освіту за місцем фактичного проживання або у переміщених навчальних закладах;
• документ чітко визначає відповідальне міністерство та повноваження органів влади у сфері підтримки переселенців;
• громадянські права ВПО розширюються завдяки забезпеченню їхньої участі у прийнятті рішень на місцевому рівні, зокрема через Ради ВПО.

Читайте також:

Які російські регіони опікуються окупованими містами Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будівництво нового житлового кварталу для ВПО з Бахмута в селищі Гоща на Рівненщині ще не розпочалося, однак проєкт уже став предметом дискусії. Експерти звернули увагу на вибір технології будівництва та умови тендеру на розробку проєктної документації, які могли обмежити конкуренцію.

Про йдеться у розслідуванні NGL.media.

Чому критикують проєкт “Бахмут-Гоща”

Проєкт “Бахмут-Гоща” передбачає будівництво 570 квартир. Перший етап розрахований приблизно на 1 200 людей, а його вартість оцінюють у 111,2 мільйонів доларів.

Серед головних питань, за які критикують проєкт — вибір технології будівництва, яка поки не має широкого застосування в українському житловому секторі. Йдеться про рішення будувати житлові будинки зі сталевого каркаса замість традиційних бетонних чи цегляних конструкцій. Частина опитаних журналістами архітекторів вважає, що така технологія рідко використовується у житловому будівництві, тому потребує детального технічного обґрунтування.

Водночас інші фахівці зазначають, що закон не забороняє застосовувати сталеві конструкції для житлових будинків, якщо вони відповідають будівельним нормам.

Окрему увагу звертають на тендер із розробки проєктної документації. За інформацією NGL.media, серед вимог до учасників був досвід проєктування багатоквартирних будинків саме зі сталевим каркасом. На думку опитаних експертів, це суттєво звузило коло потенційних учасників. У результаті переможцем стало ТОВ “Українські архітектурні технології”.

Під час моніторингу Держаудитслужба (ДАСУ) встановила порушення: “Українські архітектурні технології” приховали в аналогічних договорах суми та договірні ціни, вказавши їх як конфіденційну інформацію. За законом документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям, конфіденційними бути не можуть. ДАСУ зобов’язала замовника розірвати договір.

Натомість Бахмутська житлова управляюча компанія з висновком не погодилась, бо на їхню думку, порушення не вплинули на визначення переможця і не призвели до незаконного використання бюджетних коштів. На момент подачі заперечень вже виконано близько 20% робіт і сплачено перший транш – 3,28 мільйонів гривень. Наразі замовник оскаржує рішення ДАСУ у суді, а договір з “Українськими архітектурними технологіями” залишається чинним.

Попри дискусію навколо вибору технології та тендерної процедури, проєкт будівництва нового кварталу для бахмутян не скасований. Водночас остаточну оцінку законності окремих процедур має дати суд, який наразі розглядає спір між замовником та Державною аудиторською службою.

Читайте також:

• Понад 250 тисяч гривень за місяць: що купували для Бахмута у червні
• Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську
• Чи є робота для бахмутян в Гощі. Дізнавалась редакція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!