Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: ситуація в місті на 9 вересня

За інформацією Сергія Чауса, наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються.

“У місті щоденні, я би навіть сказав щогодинні обстріли. Від них потерпає вся територія громади, наразі немає якихось районів, куди б не прилітало. На даний момент ворог використовує фактично весь свій арсенал — від авіації до мінометів і гармат”, — каже Сергій Чаус.

Попри важку ситуацію, місцева влада намагається регулярно надавати допомогу людям, які тут лишаються. Та все ж є райони, куди доїхати просто неможливо.

“Базові потреби мешканців закриті. У місті частково є водопостачання: в деякі мікрорайони вода подається погодинно, також працює скважина. Людям роздають і гуманітарну допомогу. Складніша ситуація лише з медикаментами і медичними послугами. Також у нас є деякі райони, де дуже складно, і туди ми вже прорватися не можемо. Робота ворожих дронів не дозволяє цього зробити. Але давайте відверто — ми попереджали людей, що може прийти момент, коли вже ніхто не зможе до них доїхати і надати допомогу. Ми з самого початку повномасштабного вторгнення закликаємо до евакуації. Але багато людей так і не зробили для себе висновків. Згодом вони кричать про допомогу, і ми вже вимушені ризикувати своїм життям, щоб допомогти їм, якщо є така можливість. Але я наголошую: допомога в будь-який момент може зупинитися, адже передбачити подальшу ситуацію ніхто не може. Єдиний шлях порятунку — евакуація”, — зауважує начальник Часовоярської міської військової адміністрації.

Часів Яр: евакуація

На сьогодні у Часовому Яру лишаються близько 490 осіб. Нагадаємо, що 28 серпня в місті проживали 502 людини. Тобто, за майже 2 тижні з міста виїхали лише трохи більше десятка людей.

“Я би не робив висновки про те, чи активно люди виїжджають, адже зараз це поняття відносне. Іноді тиждень може минути без єдиної евакуації, а потім люди самостійно, або телефонуючи до нас, їдуть невеличким потоком. Це може бути 2, 3, 5 осіб. Наприклад, сьогодні самостійно виїхали 3 особи. На цей тиждень у нас також запланована евакуація, і, дай Боже, вона буде не одна”, — каже Сергій Чаус.

За словами посадовця, в Часовому Яру є люди, які категорично проти евакуації. Та точно сказати їхню кількість Сергій Чаус не береться, адже ситуація змінюється, як і рішення людей.

“Є люди, які кажуть: “Я буду до останнього тут, це мій дім, і я його не покину”. Але ж завтра цього будинку може не стати, і триматися вже буде ні за що. На жаль, і я, і мої колеги не раз бачили подібні ситуації. Люди казали: “Я ніколи звідси не виїду”, а потім через певний час прильот і все — ні будинку, ні речей. І тоді все одно доводиться виїжджати, але без нічого, дай Боже, аби з документами”, — каже Сергій Чаус.

Очільник міста вкотре закликає людей до евакуації. Допомогти в цьому їм може місцева влада. Евакуація для мешканців Донеччини повністю безоплатна.

“Є кілька варіантів, як лишити заявку на евакуацію. Перший варіант — це звернення на Часовоярську гарячу лінію, яка працює з початку повномасштабного вторгнення. Другий варіант — подзвонити на єдиний номер евакуації від Донецької ОВА. У разі отримання на цей номер інформації про мешканців Часового Яру, її моментально передають нам, і ми на неї оперативно реагуємо. І останній варіант — для людей, які не мають зв’язку. Вони можуть передати інформацію про бажання виїхати в пункт незламності, через пункти підзарядки чи пункти видачі гуманітарної допомоги”, — каже Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• ВПО запрошують на обговорення процедури компенсації за пошкоджене та зруйноване майно: деталі
• Росіяни поділилися новими кадрами з Бахмута: як виглядає місто на початку осені
• “Перебігають полями до нас у тил”: військовий розповів про нову тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оренда квартири у великих містах України забирає від 26% до понад 100% середньої заробітної плати. Найбільше фінансове навантаження на орендарів фіксується у Львові та Києві, тоді як найдоступнішим містом залишається Харків. Водночас базових державних виплат не вистачає внутрішньо переміщеним особам для повного покриття вартості житла. 

Про співвідношення цін на ринку нерухомості із заробітками українців та реальний досвід пошуку квартири переселенцями — читайте у матеріалі. 

Оренда житла в Україні: досвід переселенців

Переселенка з Покровська Марина другий рік винаймає житло в Одесі. Жінка орендує двокімнатну квартиру, вартість якої залишається незмінною протягом усього часу проживання.

“Я живу зараз у місті Одеса і плачу 6 тисяч на місяць за житло. Мені хороша хазяйка трапилася і не піднімає. Ось живемо ми скільки вже, другий рік, жодного разу не підняла і навіть натяку не було“, — зазначає жінка.

Квартиру Марина шукала через групи у месенджері Telegram. Жінка погодилася на першу ж пропозицію від рієлтора, оскільки головним пріоритетом була наявність житла. Заявлені в оголошеннях ціни відповідали реальній вартості при укладанні угоди. Укомплектовані меблями варіанти на той момент коштували від 10 тисяч гривень.

Витрати на оренду квартири повністю покриваються за рахунок державних виплат для ВПО. Дохід, який жінка отримує з роботи, йде на базові життєві потреби. Під час пошуку житла переселенка не стикалася з відмовами через реєстрацію в Донецькій області, проте виникали труднощі через наявність двох котів.

Розглядати варіанти переїзду в інше місто родина не планує. В Одесі навчається син Марини, а ціни на ринку нерухомості є більш прийнятними порівняно з іншими регіонами.

“Тут найбільш адекватна ціна. Якщо навіть брати наш Донбас, у нас Добропілля було 20 кілометрів, там по 16 тисяч давали оренду. Тим більше рієлтори 50% хочуть за свої послуги, не 100%, як у Дніпрі. А на західній частині України, так я взагалі мовчу про їхні розцінки“, — констатує жінка.

За словами переселенки, в Одесі можна знайти бюджетні варіанти за 2,5-5 тисяч гривень. Вона наводить приклад знайомого, який орендує переобладнану літню кухню з водою та опаленням за 2,5 тисячі гривень. Водночас інші переселенці часто стикаються з постійним підвищенням цін на орендовані квартири.

“У мене є люди, які до мене приходять, спілкуємося, і їм піднімають житло чи не щомісяця. І на тисячу, і на півтори, і на дві, і немає межі“, — додає Марина.

Евакуація людей зі Слов’янська та Краматорська впливає на пропозицію на ринку нерухомості. Кількість вільних квартир зменшується, а ціни зростають. Знайти житло у межах 7-8 тисяч гривень стає складніше. Переїзд вимагає значних фінансових ресурсів для оплати першого та останнього місяців проживання, а також послуг рієлтора, що є суттєвим фінансовим навантаженням для людей без заощаджень.

Ситуація на ринку нерухомості в Чернівцях

Переселенка з Бахмута Людмила проживає у Чернівцях, куди переїхала з Дніпра місяць тому. Оренда квартири обходиться їй у 15 500 гривень на місяць. Ця сума становить 35 відсотків від загального доходу.

Жінка шукала житло на платформах OLX та DIM.RIA. Заявлені ціни в оголошеннях відповідали сумам власників. У Чернівцях Людмила не отримувала відмов через статус внутрішньо переміщеної особи. Проте у 2022 році під час пошуку квартири у Дніпрі орендодавці відмовляли їй саме через наявність довідки ВПО. Змінювати місто проживання наразі не планує.

Державної фінансової допомоги жінка не отримує. Розмір наявних державних виплат переселенка вважає замалим для покриття вартості оренди та зазначає, що цих коштів вистачило б лише на оплату комунальних послуг.

Вартість квартир та ставлення власників у Києві

Павло винаймає житло у столиці за 18 000 гривень на місяць. Орендна плата складає 36 відсотків від його заробітку. Чоловік моніторив різні майданчики і знайшов відповідний варіант на платформі OLX. Знайти квартиру без додаткових витрат на послуги рієлторів виявилося складно.

Під час пошуку Павло не отримував прямих відмов від власників житла, проте неодноразово бачив в описах оголошень застереження про те, що квартири не здаються переселенцям. Переїзд до іншого регіону він не розглядає, оскільки закріплений за містом та задоволений умовами.

З лютого 2024 року чоловік не отримує виплат від держави у розмірі 2 000 гривень, оскільки більше не підпадає під визначені категорії. Оренда повністю оплачується з його власного заробітку.

Статистика оренди

Станом на травень 2026 року середня заробітна плата в Україні становить 30 000 гривень. Аналіз ринку нерухомості на основі даних платформ пошуку житла LUN, OLX, DIM.RIA та сайту із працевлаштування Work.ua демонструє різне фінансове навантаження на громадян у великих містах. Для багатьох внутрішньо переміщених осіб оплата оренди залишається головною статтею витрат.

Найбільше фінансове навантаження при оренді невеликого житла фіксується у Львові. За середнього доходу у 30 500 гривень за однокімнатну квартиру вартістю 20 000 гривень орендарю доведеться віддати 65,6% заробітку. Двокімнатна квартира вартістю 24 400 гривень забирає 80% зарплати, а трикімнатна за 31 100 гривень перевищує середній дохід, складаючи 102%.

У Києві середня заробітна плата становить 35 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 18 000 гривень забирає 51,4% доходу мешканця столиці. Винаймати двокімнатну квартиру за 27 000 гривень обійдеться у 77,1% від зарплати. Вартість трикімнатної квартири сягає 43 100 гривень, що становить 123,1% від середнього заробітку.

У Дніпрі та Одесі рівень заробітних плат і ціни на оренду мають близькі показники. У Дніпрі середня зарплата становить 28 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 12 000 гривень коштуватиме 42,9% від доходу, двокімнатної за 16 000 гривень — 57,1%, а трикімнатної за 20 000 гривень — 71,4%. В Одесі за середнього доходу 27 500 гривень орендарям доводиться віддавати таку частку коштів . 43,6% за однокімнатну вартістю 12 000 гривень; . 58,2% за двокімнатну вартістю 16 000 гривень; . 80% за трикімнатну вартістю 22 000 гривень.

Найбільш доступним містом для орендарів серед досліджуваних є Харків. Середня зарплата у місті становить 26 000 гривень. Оренда однокімнатної квартири за 7 000 гривень забирає 26,9% доходу. Двокімнатна квартира за 12 000 гривень обійдеться у 46,2% від зарплати, а трикімнатна за 15 500 гривень — у 59,6%.

Державна допомога для ВПО наразі становить 2 000 гривень на дорослого та 3 000 гривень на дитину. Цих коштів не вистачає для того, щоб сім’я з трьох осіб могла повністю оплачувати оренду житла виключно коштом державних виплат.

Читайте також:

Соціальні виплати на дітей у 2026 році: види та розміри

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У травні 2026 року Бахмутська районна державна адміністрація (РДА) та її структурні підрозділи здійснили низку бюджетних закупівель через систему Prozorro на майже 200 тисяч гривень.

Детальніше про витрати Бахмутської райдержадміністрації — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська РДА: що закупили у травні 2026 року

Найдорожчою закупівлею стало придбання паливно-мастильних матеріалів. За 137 520 гривень адміністрація купила 1528 літрів дизельного палива в талонах.

Також серед витрат адміністрації фіксується обслуговування автотранспорту:

• придбання запчастин та матеріалів для ремонту автомобільного транспорту — 12 300 гривень;
• послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту автомобільного транспорту — 6 600 гривень;
• додаткові послуги з поточного ремонту автомобільного транспорту — 3 200 гривень.

Що закуповували відділи Бахмутської райдержадміністрації

Окремі витрати здійснювали структурні підрозділи районної адміністрації, а саме відділ з питань ветеранської політики. У травні профінансував організацію та проведення екскурсії з відвідування медової садиби та кургану Шевченка на суму — 34 000 гривень. Ця туристична послуга орієнтована на ветеранів війни, членів їхніх сімей, а також сім’ї загиблих чи померлих захисників і захисниць України.

Загальна сума бюджетних витрат за цими закупівлями Бахмутської районної державної адміністрації та її відділів склала 193 620 гривень.

Читайте також:

Торецька МВА провела 48 закупівель у травні: куди витрачали гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!