Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити сотні людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції Бахмут IN.UA розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: ситуація в місті на 9 вересня

За інформацією Сергія Чауса, наразі в Часовому Яру зберігається стабільно важка ситуація. Обстріли у громаді не припиняються.

“У місті щоденні, я би навіть сказав щогодинні обстріли. Від них потерпає вся територія громади, наразі немає якихось районів, куди б не прилітало. На даний момент ворог використовує фактично весь свій арсенал — від авіації до мінометів і гармат”, — каже Сергій Чаус.

Попри важку ситуацію, місцева влада намагається регулярно надавати допомогу людям, які тут лишаються. Та все ж є райони, куди доїхати просто неможливо.

“Базові потреби мешканців закриті. У місті частково є водопостачання: в деякі мікрорайони вода подається погодинно, також працює скважина. Людям роздають і гуманітарну допомогу. Складніша ситуація лише з медикаментами і медичними послугами. Також у нас є деякі райони, де дуже складно, і туди ми вже прорватися не можемо. Робота ворожих дронів не дозволяє цього зробити. Але давайте відверто — ми попереджали людей, що може прийти момент, коли вже ніхто не зможе до них доїхати і надати допомогу. Ми з самого початку повномасштабного вторгнення закликаємо до евакуації. Але багато людей так і не зробили для себе висновків. Згодом вони кричать про допомогу, і ми вже вимушені ризикувати своїм життям, щоб допомогти їм, якщо є така можливість. Але я наголошую: допомога в будь-який момент може зупинитися, адже передбачити подальшу ситуацію ніхто не може. Єдиний шлях порятунку — евакуація”, — зауважує начальник Часовоярської міської військової адміністрації.

Часів Яр: евакуація

На сьогодні у Часовому Яру лишаються близько 490 осіб. Нагадаємо, що 28 серпня в місті проживали 502 людини. Тобто, за майже 2 тижні з міста виїхали лише трохи більше десятка людей.

“Я би не робив висновки про те, чи активно люди виїжджають, адже зараз це поняття відносне. Іноді тиждень може минути без єдиної евакуації, а потім люди самостійно, або телефонуючи до нас, їдуть невеличким потоком. Це може бути 2, 3, 5 осіб. Наприклад, сьогодні самостійно виїхали 3 особи. На цей тиждень у нас також запланована евакуація, і, дай Боже, вона буде не одна”, — каже Сергій Чаус.

За словами посадовця, в Часовому Яру є люди, які категорично проти евакуації. Та точно сказати їхню кількість Сергій Чаус не береться, адже ситуація змінюється, як і рішення людей.

“Є люди, які кажуть: “Я буду до останнього тут, це мій дім, і я його не покину”. Але ж завтра цього будинку може не стати, і триматися вже буде ні за що. На жаль, і я, і мої колеги не раз бачили подібні ситуації. Люди казали: “Я ніколи звідси не виїду”, а потім через певний час прильот і все — ні будинку, ні речей. І тоді все одно доводиться виїжджати, але без нічого, дай Боже, аби з документами”, — каже Сергій Чаус.

Очільник міста вкотре закликає людей до евакуації. Допомогти в цьому їм може місцева влада. Евакуація для мешканців Донеччини повністю безоплатна.

“Є кілька варіантів, як лишити заявку на евакуацію. Перший варіант — це звернення на Часовоярську гарячу лінію, яка працює з початку повномасштабного вторгнення. Другий варіант — подзвонити на єдиний номер евакуації від Донецької ОВА. У разі отримання на цей номер інформації про мешканців Часового Яру, її моментально передають нам, і ми на неї оперативно реагуємо. І останній варіант — для людей, які не мають зв’язку. Вони можуть передати інформацію про бажання виїхати в пункт незламності, через пункти підзарядки чи пункти видачі гуманітарної допомоги”, — каже Сергій Чаус.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• ВПО запрошують на обговорення процедури компенсації за пошкоджене та зруйноване майно: деталі
• Росіяни поділилися новими кадрами з Бахмута: як виглядає місто на початку осені
• “Перебігають полями до нас у тил”: військовий розповів про нову тактику росіян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!