У вівторок, 30 січня, Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Документ визначає правила мобілізаційного процесу, а також урегульовує права військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Мобілізація 2024: нові правила

У Міноборони підкреслили, що коментарі та зауваження до законопроєкту №10449 спільно враховували Генеральний штаб, Уряд та народні депутати.

Основні положення законопроєкту:

• вік призову на військову службу під час мобілізації знижується з 27 до 25 років;
• визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
• люди з інвалідністю всіх груп мають звільнення від військової служби;
• добровольці по мобілізації мають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації;
• надається щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами (не менше 15 календарних днів);
• військовослужбовці, звільнені з полону — отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
• після мобілізації всі громадяни проходять обов’язкову військову підготовку терміном у 2-3 місяці (людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації);
• строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців. За людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає в чинному законодавстві;
• людині не потрібно йти в ТЦК та СП, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет створять на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”;
• можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою;
• облік для всіх. Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполу, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки;
• державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
• голови міських та селищних рад, територіальних громад — мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
• грошове забезпечення мінімум 20 тисяч гривень на місяць без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану — від 30 до 100 тисяч гривень.

Обмеження прав ухилянтів

Оновлений законопроєкт пропонує накладати обмеження на ухилянтів через суд. Так, на військовозобов’язаного можуть накласти:

• тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України;
• тимчасове обмеження фізичної особи у праві керування транспортним засобом;
• арешт на кошти та інші цінності фізичної особи, які перебувають на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських постачальниках платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах депозитарних установ.

Суд розглядатиме вимогу ТЦК протягом 15 днів, скарга на відмову в відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не з’явилися до суду, справа розглядатиметься у письмовій формі.

Обмеження на ухилянтів накладатимуться на термін до виконання такою особою вимоги ТЦК щодо виконання обов’язків військовозобов’язаного чи резервіста.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Електронні повістки

Повістки приходитимуть в електронний кабінет призовника. Громадяни будуть зобов’язані:

• реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов’язаного;
• проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

Хто матиме право на відстрочку?

Не підлягають призову на військову службу:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів; 
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений прав, або визнаний зниклим безвісти;
• бакалаври, аспіранти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою навчання.

Кого зможуть мобілізувати?

Оновлений законопроєкт виключає норму захисту від призову для тих, хто мають дружину (чоловіка, чи батьків) з числа осіб з інвалідністю I-ї чи II-ї групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб. 

Військова служба для жінок

Проєкт закону визначає, що:

• жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
• жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку;
• у мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу в військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

У документі вказано, що на період мобілізації усім громадянам віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього) необхідно обов’язково мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.

За зверненням ТЦК, Служби безпеки України або розвідувальних органів, поліцейські зможуть затримувати та доставляти до громадян до ТЦК та СП.

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Мобілізація з 25: які зміни чекають українців з 2024 року
• Як отримати статус УБД під час війни у 2024
• Чи можуть чоловіки самостійно обрати бригаду, в якій служитимуть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!