У вівторок, 30 січня, Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Документ визначає правила мобілізаційного процесу, а також урегульовує права військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Мобілізація 2024: нові правила

У Міноборони підкреслили, що коментарі та зауваження до законопроєкту №10449 спільно враховували Генеральний штаб, Уряд та народні депутати.

Основні положення законопроєкту:

• вік призову на військову службу під час мобілізації знижується з 27 до 25 років;
• визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
• люди з інвалідністю всіх груп мають звільнення від військової служби;
• добровольці по мобілізації мають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації;
• надається щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами (не менше 15 календарних днів);
• військовослужбовці, звільнені з полону — отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
• після мобілізації всі громадяни проходять обов’язкову військову підготовку терміном у 2-3 місяці (людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації);
• строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців. За людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає в чинному законодавстві;
• людині не потрібно йти в ТЦК та СП, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет створять на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”;
• можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою;
• облік для всіх. Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполу, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки;
• державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
• голови міських та селищних рад, територіальних громад — мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
• грошове забезпечення мінімум 20 тисяч гривень на місяць без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану — від 30 до 100 тисяч гривень.

Обмеження прав ухилянтів

Оновлений законопроєкт пропонує накладати обмеження на ухилянтів через суд. Так, на військовозобов’язаного можуть накласти:

• тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України;
• тимчасове обмеження фізичної особи у праві керування транспортним засобом;
• арешт на кошти та інші цінності фізичної особи, які перебувають на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських постачальниках платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах депозитарних установ.

Суд розглядатиме вимогу ТЦК протягом 15 днів, скарга на відмову в відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не з’явилися до суду, справа розглядатиметься у письмовій формі.

Обмеження на ухилянтів накладатимуться на термін до виконання такою особою вимоги ТЦК щодо виконання обов’язків військовозобов’язаного чи резервіста.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Електронні повістки

Повістки приходитимуть в електронний кабінет призовника. Громадяни будуть зобов’язані:

• реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов’язаного;
• проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

Хто матиме право на відстрочку?

Не підлягають призову на військову службу:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів; 
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений прав, або визнаний зниклим безвісти;
• бакалаври, аспіранти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою навчання.

Кого зможуть мобілізувати?

Оновлений законопроєкт виключає норму захисту від призову для тих, хто мають дружину (чоловіка, чи батьків) з числа осіб з інвалідністю I-ї чи II-ї групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб. 

Військова служба для жінок

Проєкт закону визначає, що:

• жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
• жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку;
• у мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу в військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

У документі вказано, що на період мобілізації усім громадянам віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього) необхідно обов’язково мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.

За зверненням ТЦК, Служби безпеки України або розвідувальних органів, поліцейські зможуть затримувати та доставляти до громадян до ТЦК та СП.

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Мобілізація з 25: які зміни чекають українців з 2024 року
• Як отримати статус УБД під час війни у 2024
• Чи можуть чоловіки самостійно обрати бригаду, в якій служитимуть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках інтенсивність атак зросла. На Лиманському та Краматорському напрямках наступальна активність росіян пішла на спад.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, проте активність російської армії тут відчутно знизилася. Українські військові зупинили 26 атак, що на 10 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Росіяни намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Святогорівка, Світле, Мирне, Сергіївка, Молодецьке, Новомиколаївка та Філія.

На Костянтинівському напрямку відбулося різке зростання інтенсивності боїв. Тут зафіксовано 22 атаки, що на 10 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Райського, Новопавлівки, Вільного та Кучерового Яру.

Невеликий спад наступальної активності спостерігається на Лиманському напрямку. Українські військові відбили 7 спроб російської армії просунутися, що на 1 атаку менше, ніж минулої доби. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зелена Долина, Колодязі та Лиман.

На Слов’янському напрямку зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 3 атаки (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку російська армія штурмових дій не проводила (що на 1 атаку менше, порівняно з попередньою добою).

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 400 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 794 безпілотні літальні апарати оперативно-тактичного рівня, 232 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн, а також 21 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

ЗСУ атакували дронопорт армії рф поблизу окупованого Донецька: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони України успішно атакували місце запуску та зберігання безпілотників російської армії, що розташоване в районі тимчасово окупованого Донецька. Внаслідок повторного удару ворог зазнав втрат в інфраструктурі, призначеній для підготовки безпілотників.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Наслідки удару по російському дронопорту

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, українські військові завдали цілеспрямованого удару по об’єкту 23 жовтня. Ця операція стала частиною масштабної серії атак Сил оборони на об’єкти російського військово-промислового комплексу на тимчасово окупованих територіях.

У результаті атаки на дронопорт поблизу Донецька було пошкоджено:

• три будівлі, які окупанти використовували для підготовки та споряджання ударних безпілотних літальних апаратів;
• одну пускову рейку, призначену для запуску дронів.

Значення операції

У Генеральному штабі зазначають, що виведення з ладу таких об’єктів безпосередньо впливає на інтенсивність ворожих обстрілів. Знищення інфраструктури для підготовки БпЛА суттєво зменшує спроможності російської армії атакувати позиції українських захисників та цивільну інфраструктуру України дронами різних модифікацій.

Сили оборони завдали повторного удару по базі запуску дронів рф біля Донецька. Пошкоджено будівлі для підготовки БпЛА та пускову рейку.

Читайте також:

Росіяни вдарили по Ясногірці: понад 10 людей поранено

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!