У вівторок, 30 січня, Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Документ визначає правила мобілізаційного процесу, а також урегульовує права військовослужбовців та військовозобовʼязаних.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Мобілізація 2024: нові правила

У Міноборони підкреслили, що коментарі та зауваження до законопроєкту №10449 спільно враховували Генеральний штаб, Уряд та народні депутати.

Основні положення законопроєкту:

• вік призову на військову службу під час мобілізації знижується з 27 до 25 років;
• визначається чіткий термін служби на період воєнного стану;
• люди з інвалідністю всіх груп мають звільнення від військової служби;
• добровольці по мобілізації мають відстрочку на 2 місяці для вирішення особистих питань і підготовки до мобілізації;
• надається щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами (не менше 15 календарних днів);
• військовослужбовці, звільнені з полону — отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу;
• після мобілізації всі громадяни проходять обов’язкову військову підготовку терміном у 2-3 місяці (людина не може бути відправлена одразу на фронт після мобілізації);
• строкова служба скасовується. Замість неї запроваджується базова військова підготовка. Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців. За людиною зберігається її робоче місце, чого наразі немає в чинному законодавстві;
• людині не потрібно йти в ТЦК та СП, щоб оновити дані. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або в ЦНАП. Електронний кабінет створять на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”;
• можна переїжджати в інші міста без дозволу ТЦК. Після переїзду потрібно буде стати на облік за новою адресою;
• облік для всіх. Виключається право на відстрочку від призову у державних службовців, працівників БЕБ, ДБР, Державної виконавчої служби. Працівники Нацполу, ДБР, НАБУ, прокуратури, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби більше не матимуть відстрочки;
• державні службовці бронюються як всі. Категорія “Б” та “В” — 50% від військовозобов’язаних в певному органі;
• голови міських та селищних рад, територіальних громад — мають бронь. Військовозобов’язані, які працюють на посадах в органах місцевого самоврядування — 50% від військовозобов’язаних;
• грошове забезпечення мінімум 20 тисяч гривень на місяць без врахування додаткової винагороди. Додаткова винагорода на період дії воєнного стану — від 30 до 100 тисяч гривень.

Обмеження прав ухилянтів

Оновлений законопроєкт пропонує накладати обмеження на ухилянтів через суд. Так, на військовозобов’язаного можуть накласти:

• тимчасове обмеження у праві на виїзд за межі України;
• тимчасове обмеження фізичної особи у праві керування транспортним засобом;
• арешт на кошти та інші цінності фізичної особи, які перебувають на рахунках та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, небанківських постачальниках платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах депозитарних установ.

Суд розглядатиме вимогу ТЦК протягом 15 днів, скарга на відмову в відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не з’явилися до суду, справа розглядатиметься у письмовій формі.

Обмеження на ухилянтів накладатимуться на термін до виконання такою особою вимоги ТЦК щодо виконання обов’язків військовозобов’язаного чи резервіста.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Електронні повістки

Повістки приходитимуть в електронний кабінет призовника. Громадяни будуть зобов’язані:

• реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов’язаного;
• проходити медичний огляд для визначення придатності до служби згідно з рішенням ВЛК.

Хто матиме право на відстрочку?

Не підлягають призову на військову службу:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів; 
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений прав, або визнаний зниклим безвісти;
• бакалаври, аспіранти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною чи дуальною формою навчання.

Кого зможуть мобілізувати?

Оновлений законопроєкт виключає норму захисту від призову для тих, хто мають дружину (чоловіка, чи батьків) з числа осіб з інвалідністю I-ї чи II-ї групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб. 

Військова служба для жінок

Проєкт закону визначає, що:

• жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних;
• жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час в добровільному порядку;
• у мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу в військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

У документі вказано, що на період мобілізації усім громадянам віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього) необхідно обов’язково мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ.

За зверненням ТЦК, Служби безпеки України або розвідувальних органів, поліцейські зможуть затримувати та доставляти до громадян до ТЦК та СП.

Читайте також:

• Залужний прокоментував законопроєкт про мобілізацію пів мільйона українців
• Мобілізація з 25: які зміни чекають українців з 2024 року
• Як отримати статус УБД під час війни у 2024
• Чи можуть чоловіки самостійно обрати бригаду, в якій служитимуть

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Харкові анонсували збір заявок на отримання кормів для домашніх улюбленців. Отримати допомогу можуть ВПО з Бахмутської громади, які мають тварин. Подати заявку на отримання допомоги можна 27 травня.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Корми для тварин у Харкові

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків” розпочав збір даних ВПО з Бахмутської громади, які мають домашніх тварин. Їм пропонують допомогу кормами.

Подати заявку на отримання кормів можна у середу, 27 травня. Реєстрацію проводитимуть телефоном. Для отримання допомоги потрібно телефонувати за номером: +380 (66) 521 07 17. Дзвінки прийматимуть з 10:00 до 15:00.

Дату та час видачі допомоги повідомлять окремо.

Читайте також:

• Безоплатне харчування для дітей-ВПО у закладах освіти: хто має право та як його оформити
• У Покровській громаді запустили програму допомоги: хто може отримати 500 грн щомісяця
• ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні ініціюють підвищення розміру фінансової підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Відповідне звернення з вимогою проіндексувати допомогу на проживання направили до прем’єр-міністра України.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Індексація виплат ВПО

За словами Павла Фролова, сума виплат для переселенців залишається незмінною з 2022 року. Дорослі отримують 2000 гривень, а діти та особи з інвалідністю — 3 000 гривень. За цей період витрати на проживання фактично подвоїлися, а коефіцієнт інфляції сягнув позначки 1,7, а тому чинні суми не дозволяють покрити базові потреби людей, які втратили власні домівки через війну та окупацію.

“За дві тисячі яка може бути мова про якусь оренду житла?“, — зазначає ініціатор звернення Павло Фролов.

Крім того, за словами голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО, наразі в Україні фіксується тенденція до зменшення державної підтримки переселенців. Офіційно в Україні зареєстровано майже п’ять мільйонів внутрішньо переміщених осіб, проте фінансову допомогу отримують близько 900 тисяч родин — менш ніж кожен п’ятий переселенець. Крім того, самі видатки державного бюджету за цією статтею теж щороку зменшуються:

• у 2023 році на виплати виділили 74 мільярди гривень;
• у 2024 році сума склала 57 мільярдів гривень;
• у 2025 році показник знизився до 49 мільярдів гривень;
• на 2026 рік у бюджеті передбачено 39 мільярдів гривень.

Уряд обґрунтовує скорочення видатків економією невикористаних коштів. Згодом ці гроші спрямовують на інші урядові проєкти, зокрема на програму “єОселя” та різноманітні кешбеки. Ініціатори звернення вимагають припинити практику зменшення фінансування, проіндексувати виплати та спрямовувати всі закладені гроші виключно на потреби переселенців. За їхніми підрахунками, якби обсяг фінансування зберігся на рівні 2023 року, допомогу змогли б отримувати 1,8 мільйона людей.

Читайте також:

Чи можуть забрати тимчасове соціальне житло через зростання доходів ВПО: відповідь юристів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!