Дружківка — прифронтове місто Краматорського району Донеччини. Найближча відстань від міста до лінії фронту — 16 кілометрів.

Як зараз живе Дружківка, дивіться у відеорепортажі “Бахмут IN.UA”.

Дружківка, опитування місцевих жителів

Дружківка — велике місто на півночі Донеччини. До війни у Дружківській громаді мешкали близько 67 тисяч людей. Після повномасштабної війни ця цифра зменшилася майже вдвічі. Сьогодні населення міста складає близько 34 тисяч людей.

Дружківка стала прихистком для тисяч переселенців Донецької області. З початку повномасштабного вторгнення до міста переїхали 15 тисяч ВПО.

На початку 2025 року в Дружківці почастішали обстріли. Причиною тому є просування росіян на фронті. Наразі найближча відстань від міста до лінії боєзіткнення складає 16 кілометрів. Попри це місто продовжує жити звичайне, відносно спокійне життя. Евакуація в місті не оголошена, тут продовжують лишатися й родини з дітьми.

Про життя у Дружківці редакція запитала в місцевих жителів. Яка ситуація в місті з укриттями, чи стабільно людям подають воду й електрику, як люди оцінюють стан підготовки до оборони міста — дивіться у відеорепортажі нашого каналу “Донеччина в евакуації”.

Читайте також:

• Бахмутський район: скільки людей лишаються і скільки евакуювалися
• Російська піхота намагається просочуватися вглиб: яка ситуація в місті Часів Яр
• Дім, де є місце для всіх: історія бахмутянина, який будує житло заради своїх тварин

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри тимчасову окупацію міста, Бахмут продовжує жити в культурному просторі України. Волонтери ГО “Бахмут Український” через виставки та мистецькі проєкти доводять: ідентичність Донеччини — глибоко українська.

Редакція Бахмут IN.UA разом з однією із засновниць організації “Бахмут Український” Світланою Кравченко підготувала огляд знакових експозицій, що проходили та проходитимуть в Дніпропетровській області взимку.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимовий Бахмут до початку повномасштабної війни мав усталений ритм життя, характерний для прифронтового, але мирного міста. У холодний період року міський простір змінювався разом із погодою: вулиці вкривалися снігом, працювали комунальні служби, функціонували громадські заклади та транспорт. Саме таким пам’ятають місто бахмутяни.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з 7 світлинами довоєнного міста в зимову пору, які опублікували в групі “Бахмут. Минуле й Сьогодення”.

Зимовий Бахмут: добірка фото

У зимові місяці в Бахмуті тривала звична повсякденна діяльність. Мешканці пересувалися містом у справах, працювали та насолоджувалися тихим життям. Водночас міський ландшафт узимку трансформувався, покриваючись снігом.

Добірка фотографій зроблена до війни, фіксуючи міські локації, вулиці та громадські простори такими, якими вони були у мирний час в зимовий сезон.

Читайте також:

Світле місто посмішок: як виглядав Бахмут у жовтні 2014 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!