Зір — одна з головних функцій, яка допомогає людині орієнтуватися в середовищі і жити повноцінне життя. Та гострота зору може впасти, якщо не займатися профілактикою хвороб і не звертатися до спеціалістів у разі незначних симптомів.

Як попередити захворювання очей та як часто потрібно проходити профілактичні огляди, редакції розповіла Валентина Кузнецова — лікарка-офтальмологиня Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування.

Коли потрібно звертатись до офтальмолога

Для профілактики хвороб очей потрібно регулярно відвідувати лікаря-офтальмолога. Якщо в людини немає скарг, то це можна робити раз на рік — лікар оглядає передню поверхню ока та очне дно. Завдяки таким оглядам медики можуть виявити хворобу на початковій стадії, коли пацієнт ще не має скарг.

Якщо ж у людини є скарги, то огляди мають проходити щонайменше раз на рік. Потрібно перебувати на контролі у свого лікаря, щоб не допустити погіршення стану.

Серед симптомів, при яких потрібна консультація лікаря:

• погіршення зору — відчуття, що стало гірше бачити на далеку чи близьку відстані;
• погіршення полів зору, погіршення периферичного зору;
• почервоніння очей;
• сльозотеча, сухість, печіння, відчуття піску в очах;
• відчуття “блискавок”, спалахів при рухах очей;
• відчуття “мушок” перед очима, плаваючих помутнінь перед очима;
• травма — потрапляння чогось в око, удар в око тощо.

Також є кілька діагнозів, при яких потрібен контроль у лікаря-офтальмолога навіть без наявності скарг.

“Це, наприклад, цукровий діабет. При такому діагнозі огляд потрібен щонайменше раз на рік, інколи частіше, якщо лікар виявляє проблеми через ускладення цукрового діабету. Також бажано звертатися при артеріальній гіпертензії, оскільки теж можливі ускладення, про які пацієт не знає”, — розповіла Валентина Кузнецова.

Профілактика захворювань очей

Лікарка виокремлює кілька причин, які можуть стати причиною захворювань очей. Щоб уникнути ризиків необхідно:

• не терти очі. Виключте тертя очей брудними руками, хустинками тощо;
• робити паузи при роботі з екранами. Якщо ви користуєтесь комп’ютером чи телефоном, періодично робіть паузи та уникайте роботи з ґаджетами у темряві;
• контролювати вологість повітря. При кондиціонуванні чи опаленні приміщення зволожуйте повітря.

Вплив комп’ютера на зір

До проблем з очима може призвести неконтрольоване використання екранів ґаджетів — комп’ютерів, телефонів, планшетів. Для того, щоб зменшити навантаження на очі, лікарка радить робити перерви при роботі за комп’ютером.

“2-3 години за комп’ютером на добу не буде шкідливим. Але ж ми зараз живемо в такому світі, коли майже вся робота пов’язана з ґаджетами. І навіть робота лікарів, які рекомендують обмежити екранний час, теж пов’язана з роботою за комп’ютером. Тому в цьому випадку я б радила мати баланс між відпочинком і роботою. Наприклад, можна працювати годину за комп’ютером, а потім робити 10 хвилин перерви. Просто потрібно давати своїм очам відпочити”, — каже Валентина Кузнецова.

Також у якості зменшення навантаження на очі можуть підійти зволожувальні краплі. Але перед їх використанням варто проконсультуватися з лікарем.

“При роботі з екранами рекомендується використовувати зволожуючі краплі. Але обговорення того, які це саме краплі, бажано лишити на прийом лікаря. Тому що в людини можуть бути якісь супутні патології, які вимагатимуть того чи іншого препарату”, — зауважує офтальмологиня.

Вікова зміна зору: чи можлива профілактика

Профілактики вікових змін зору на сьогодні немає. Єдине, що може допомогти — вчасне звернення до лікаря, який допоможе зменшити навантаження на очі.

“На жаль, профілактики вікових змін немає. Єдине що, звісно, рекомендується для розвантаження очей — мати хороші окуляри, які підібрані офтальмологом. Тому що якщо людина має окуляри, підібрані оптимально під її око, то око при цьому не навантажене, воно має ту допомогу, яка необхідна йому для роботи. А якщо ж людина не носить окуляри, носить застарілі окуляри, які вже в її ситуації не працюють, то це часто спричиняє додаткове навантаження на очі. Очі можуть боліти, червоніти, швидко втомлюватися.

З інших вікових проблем, які можна виокремити, дуже часто це порушення сльозопродукції, зміни сльозопродукції або розвиток катаракти. Тут, на жаль, не можу сказати, що цього можна запобігти. Просто при виявленні цих хвороб треба спостерігатися в лікаря”, — каже офтальмологиня Валентина Кузнецова.

Чи є продукти, які можуть покращити зір?

Часто в інтернеті можна побачити публікації, де рекомендують ті чи інші продукти для покращення зору. Людям радять їсти моркву чи чорницю, кажучи, що це покращить зір. Однак насправді це міф.

“У популярних продуктах, таких як морква чи чорниця, насправді є вітаміни, що корисні для очей. Але вони не можуть покращити зір. Це, ніби, як збалансоване харчування, яке просто підтримує наш організм упорядку, і очі теж. Але не можна сказати, що за допомогою харчування можна покращити собі зір. Інколи ми призначаємо при деяких захворюваннях вітамінні комплекси, щоб додатково підтримати роботу ока. Але це все базується на міжнародних рекомендаціях, і це, зазвичай, не продукти харчування, а конкретні вітамінні комплекси в пігулках”, — розповідає лікарка.

Читайте також:

• Як захистити дитину від комарів: поради від фахівців Бахмутської лікарні
• Як підготуватися до вагітності — інструкція від лікаря-акушера
• Як виявити, що у вас алергія: поради від лікарки-алерголога Валентини Зведенюк

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аліна Дорохова народилася та виросла в Бахмуті, її дитинство проходило у районі Забахмутка.. До початку активних бойових дій вона працювала в місцевому логопедичному центрі, допомагаючи дітям. Сьогодні дівчина мешкає в Тернополі, де разом із чоловіком-військовим розробила спеціалізований застосунок для фахівців своєї галузі. Її історія — це шлях від болючої втрати рідних під час евакуації до прийняття нової реальності.

Історію Аліни Дорохова читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Дитинство на Забахмутці та зелений травневий Бахмут

Своє дитинство в Бахмуті Аліна пригадує як дуже яскравий період, сповнений сонця, зелені та вуличних ігор. Життя на Забахмутці минало в колі друзів, із якими вона грала у футбол та проводила весь вільний час просто неба. Найбільше в пам’яті дівчини закарбувалися весняні місяці, коли навчальний рік добігав кінця.

“Я пам’ятаю вулицю, якою я йшла, дуже яскраво, особливо в травневий період, коли школа вже закінчувалася і дуже було зелено і прохолодно“, — ділиться спогадами бахмутянка.

Говорячи про улюблені локації рідного міста, дівчина згадує Верхній парк, центральну частину Бахмута та місцевий ринок. Проте найтепліші спогади пов’язані з невеликою схованою від сторонніх очей локацією. За школою №10 розташовувався затишний дворик із лавкою, оточеною густою зеленню. Саме там, в атмосфері повної відокремленості від міського галасу, минула значна частина її дитинства та підліткових років.

Вибір професії логопеда та особисті захоплення

Обираючи життєвий шлях, Аліна вагалася між двома напрямками: дитячою психологією та логопедією. Головним мотивом для дівчини було щире бажання допомагати дітям. Зрештою, вибір припав на логопедичну науку через специфіку професії, яка дозволяє бачити швидкі та конкретні зміни у розвитку дитини.

“Тобто, коли ти бачиш реальні результати від своєї роботи, мене це тішило. І тішить досі, насправді. І тому я вибрала саме цей аспект, а не психологію. Через те, що в психології не завжди реальні результати ти можеш побачити доволі швидко“, — пояснює Аліна.

У вільний від роботи час дівчина веде активний спосіб життя: займається фітнесом, кардіотренуваннями та виходить на пробіжки. Серед інтелектуальних захоплень — комп’ютерні та настільні ігри, а також література. Аліна захоплюється британською класикою, а з дитячих років зберігає любов до серії книг про Гаррі Поттера, які перечитувала безліч разів.

Трагедія евакуації: втрата батька та виїзд в один день

Рішення покинути Бахмут стало для Аліни найважчим у житті. Ситуація ускладнювалася родинними обставинами: дівчина мешкала з родиною свого майбутнього чоловіка, тоді як її власні батьки категорично відмовлялися виїжджати з міста. Трагічні події розгорталися стрімко — під час ворожого обстрілу загинув батько Аліни. Батько її чоловіка також став жертвою атаки.

Вирішальним став приїзд чоловіка, який ніс військову службу на першій лінії фронту. Він повернувся додому лише на кілька годин і безапеляційно заявив, що залишатися в місті більше небезпечно. Родина мала виїхати наступного ж дня.

“Ми взяли з собою кожен по одній сумці подорожній, сіли в машину вісім людей, таку велику, і поїхали. Це рішення було дуже важке, тому що я плакала декілька днів, бо я залишила батьків удома“, — згадує переселенка. Пізніше Аліні вдалося вмовити маму евакуюватися за допомогою волонтерів.

Після дванадцяти годин виснажливої дороги родина прибула до Миргорода на Полтавщині. Вісім втомлених, голодних людей не мали жодного плану дій. Знайшовши оголошення через платформу OLX, вони натрапили на чуйну власницю квартири, яка одразу привезла ключі та дозволила заселитися без попередньої оплати. У цій двокімнатній квартирі вісім осіб прожили чотири місяці.

Новий дім у Тернополі та біль усвідомлення

Через постійні переїзди родина змінила кілька міст. Після Миргорода був Київ, згодом Одеса, а кінцевою точкою став Тернопіль. Саме тут родина чоловіка придбала житло, і переселенці нарешті змогли осісти. Тернопіль несподівано вразив Аліну своєю схожістю з рідним Бахмутом.

“Дуже схоже місце на Бахмут, до речі. Вайбом, якоюсь атмосферою. Тернопіль дуже компактний, його можна пройти за півтори години вдовж і поперек. По-друге, сам центр, архітектура дуже схожа на те, як було у нас на Топталовці, як було у нас в центрі. Є центральна вулиця, яка межує із центральною зупинкою, вона дуже-дуже схожа в Тернополі“, — ділиться спостереженнями дівчина.

Попри теплий прийом у новому місті, найважчим випробуванням для Аліни стала психологічна адаптація. Перші місяці життя в евакуації минали у стані вакууму та постійному очікуванні швидкого повернення додому.

“Найскладнішим було зрозуміти, що ти ніколи не повернешся. Просто це усвідомлення, що ти ніколи більше не побачиш те, що ти покинув. І коли вже просто стало зрозуміло, що ми ніколи туди не повернемося, це відчуття, напевно, було найскладніше, що можна пережити“, — зізнається логопединя.

Від конфлікту з клієнткою до власного IT-продукту

Ідея створення спеціалізованого застосунку для логопедів виникла з практичної потреби. Через постійні відключення світла в різних містах України Аліна, яка працювала онлайн і забезпечувала родину, часто втрачала можливість проводити заняття. Її чоловік у цей час почав вивчати IT-сферу. Для отримання практичного досвіду вони вирішили створити спільний проєкт, який би розв’язав реальні проблеми спеціалістів.

Каталізатором стала конфліктна ситуація з матір’ю одного з пацієнтів. Жінка відкрито ігнорувала повідомлення Аліни, забувала про оплату занять та пропускала уроки, змушуючи логопединю постійно нагадувати про фінансові та організаційні питання вручну. Це призводило до непорозумінь та втрати заробітку.

Аби уникнути подібних ситуацій у майбутньому, подружжя розробило платформу, яка бере на себе рутинну організацію роботи. Новий сервіс має чіткий функціонал

• самостійне нагадування клієнтам про розклад занять;
• автоматичне надсилання сповіщень про необхідність оплати;
• фіксація відвідуваності та скасованих уроків;
• наявність вбудованого шаблону договору про співпрацю для врегулювання правових відносин.

“Зараз у мене є ця система, я бачу свої заняття на місяць наперед. Я бачу список скасованих занять, щоб я розуміла, що можу зараз запропонувати клієнтам цей час. Я не тільки маю систему організації, а я ще й заробляю більше грошей“, — зазначає розробниця.

Запуск платформи ВУЗОЛ

Реєстрація на платформі ВУЗОЛ відкрилася 5 червня. Лише за перший місяць роботи сервіс залучив 60 користувачів серед логопедів та фахівців суміжних спеціальностей. Фундаментальним принципом роботи застосунку стала абсолютна конфіденційність медичних даних.

Оскільки логопеди часто працюють з дітьми, які мають неврологічні або психіатричні діагнози, безпека інформації є критично важливою. Згідно з внутрішніми документами та політикою конфіденційності, розробники не мають доступу до даних пацієнтів своїх користувачів. Вони відстежують лише загальну статистику реєстрацій.

“Для мене було дуже важливо, щоб все це було зроблено правильно із точки зору турботи про наших користувачів та про їхніх клієнтів. Ми ці дані не переглядаємо, бо це за нашими документами недопустимо“, — підкреслює Аліна.

Порада бахмутянам, які планують розпочати власну справу

Спираючись на власний досвід створення продукту без початкових капіталовкладень, Аліна радить землякам починати з раціонального підходу до планування. Вона наголошує, що на старті їхній застосунок розроблявся виключно завдяки ентузіазму та навичкам чоловіка, і лише на етапі просування виникла потреба в оплаті послуг юристів та реклами.

“Перша порада — це придумати таку реалістичну ідею, яку можна реалізувати отут і зараз, або в перші два місяці, без особливої витрати емоційних, часових і матеріальних ресурсів. Має бути баланс між ідеєю і досяжністю її реалізації“, — підсумовує дівчина.

Читайте також:

“Можливо, ми одні з останніх людей, які народилися на Донбасі”. Історія поетеси з Бахмута Естер

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Раніше донеччанка Марія Дубова працювала вчителькою початкових класів у Макіївці. Після окупації міста вона перейшла на роботу до окупаційної адміністрації та очолила відділ з питань молодіжної політики. Нині Дубова бере участь у реалізації російських молодіжних програм на тимчасово окупованій території Донецької області, співпрацює з “єдиною росією” та федеральними структурами рф.

Редакція зібрала досьє.

Від школи до окупаційної адміністрації

Марія Дубова — уродженка Макіївки. За відкритими даними, народилася 27 грудня 1996 року. Тобто, на момент окупації Макіївки, дівчині було 18 років. До початку роботи з окупаційною адміністрації вона працювала вчителькою початкових класів у ліцеї №1 “Лідер”. У відкритих росджерелах зазначається, що педагогічній роботі жінка присвятила понад вісім років.

Пізніше Дубова залишила роботу в освіті та перейшла до окупаційної адміністрації Макіївки. Там вона отримала посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики. Паралельно очолила місцевий штаб організацій “Молода Республіка” та “Молода гвардія Єдиної Росії”, а також стала членкинею партії “Єдина Росія”.

Чим займається в окупаційній адміністрації

Після призначення до окупаційної адміністрації Марія Дубова регулярно брала участь у заходах, які реалізували російську молодіжної політики на окупованій території.

Наприклад, у 2023 році вона разом з активістами “Єдиної Росії” долучалася до кампанії з оформлення російських паспортів жителям Макіївки. Зокрема, їх оформлювали людям старшого вік: збирали для них документи, оформлювали електронні талони. Того ж року Дубова брала участь у заходах до Дня Росії, під час яких разом із представниками окупаційної адміністрації покладала квіти до пам’ятника маршалу рф Ігорю Сергєєву. Це ексміністр оборони російської федерації, був на посаді з 1997 року.

У вересні 2023 року була серед учасників відкриття молодіжного простору “Точка”, створеного за грантової підтримки Федерального агентства у справах молоді росії (“Росмолодь”). Варто відзначити, що на відкритті молодіжного простору молодь одягнута у форму, яка нагадує радянську.

Під час заходу вона закликала молодь брати участь у Всесвітньому фестивалі молоді, який проводила російська федерація. Один з таких фестивалів проходив у Сочі у 2024 році, по факту, тут росіяни намагаються завербувати до себе студентів з інших країн, а також підтримувати пропагандистські наративи серед молоді на ТОТ.

У листопаді 2023 року Дубова брала участь у спільній акції представників окупаційної адміністрації, молодіжних організацій РФ та Білорусі з висадження дерев у Макіївці. Захід проходив у межах співпраці молодіжних парламентів окупованої частини Донеччини та Республіки Білорусь.

Діяльність у 2024–2026 роках

У 2024 році Марія Дубова проводила зустрічі зі студентами Макіївського педагогічного коледжу. У 2025 році вона організовувала зустрічі представників некомерційних організацій у молодіжному просторі “Точка”. Однією з головних тем таких заходів було залучення молоді до громадської діяльності та формування, як зазначалося в повідомленнях окупаційної адміністрації, “патріотичних цінностей”, під якими мають на увазі “відданість Батьківщині”, якою себе позиціною рф.

На початку 2026 року Дубова презентувала проєкт “Код можливостей”, присвячений залученню молоді до федеральних програм росії та участі у російській грантовій системі. Такі гранти покривають роботу з молоддю на ТОТ, заохочують до проведення заходів з військовою тематикою, а також допомагають залучити нових дітей до рухів окупантів.

На відміну від багатьох інших представників окупаційної адміністрації, Марія Дубова залишається непублічною фігурою. Попри посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики, її ім’я лише епізодично з’являється в офіційних повідомленнях. Більшість відомостей про її діяльність стосується окремих заходів із просування російських молодіжних програм та співпраці з підконтрольними Кремлю організаціями, тоді як останнім часом її публічна активність майже не простежується.

До теми:

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!