Зір — одна з головних функцій, яка допомогає людині орієнтуватися в середовищі і жити повноцінне життя. Та гострота зору може впасти, якщо не займатися профілактикою хвороб і не звертатися до спеціалістів у разі незначних симптомів.
Як попередити захворювання очей та як часто потрібно проходити профілактичні огляди, редакції розповіла Валентина Кузнецова — лікарка-офтальмологиня Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування.
Коли потрібно звертатись до офтальмолога
Для профілактики хвороб очей потрібно регулярно відвідувати лікаря-офтальмолога. Якщо в людини немає скарг, то це можна робити раз на рік — лікар оглядає передню поверхню ока та очне дно. Завдяки таким оглядам медики можуть виявити хворобу на початковій стадії, коли пацієнт ще не має скарг.
Якщо ж у людини є скарги, то огляди мають проходити щонайменше раз на рік. Потрібно перебувати на контролі у свого лікаря, щоб не допустити погіршення стану.
Серед симптомів, при яких потрібна консультація лікаря:
погіршення зору — відчуття, що стало гірше бачити на далеку чи близьку відстані;
сльозотеча, сухість, печіння, відчуття піску в очах;
відчуття “блискавок”, спалахів при рухах очей;
відчуття “мушок” перед очима, плаваючих помутнінь перед очима;
травма — потрапляння чогось в око, удар в око тощо.
Також є кілька діагнозів, при яких потрібен контроль у лікаря-офтальмолога навіть без наявності скарг.
“Це, наприклад, цукровий діабет. При такому діагнозі огляд потрібен щонайменше раз на рік, інколи частіше, якщо лікар виявляє проблеми через ускладення цукрового діабету. Також бажано звертатися при артеріальній гіпертензії, оскільки теж можливі ускладення, про які пацієт не знає”, — розповіла Валентина Кузнецова.
Профілактика захворювань очей
Лікарка виокремлює кілька причин, які можуть стати причиною захворювань очей. Щоб уникнути ризиків необхідно:
не терти очі. Виключте тертя очей брудними руками, хустинками тощо;
робити паузи при роботі з екранами. Якщо ви користуєтесь комп’ютером чи телефоном, періодично робіть паузи та уникайте роботи з ґаджетами у темряві;
контролювати вологість повітря. При кондиціонуванні чи опаленні приміщення зволожуйте повітря.
Вплив комп’ютера на зір
До проблем з очима може призвести неконтрольоване використання екранів ґаджетів — комп’ютерів, телефонів, планшетів. Для того, щоб зменшити навантаження на очі, лікарка радить робити перерви при роботі за комп’ютером.
Людина працює за ноутбуком / ілюстративне фото Pexels
“2-3 години за комп’ютером на добу не буде шкідливим. Але ж ми зараз живемо в такому світі, коли майже вся робота пов’язана з ґаджетами. І навіть робота лікарів, які рекомендують обмежити екранний час, теж пов’язана з роботою за комп’ютером. Тому в цьому випадку я б радила мати баланс між відпочинком і роботою. Наприклад, можна працювати годину за комп’ютером, а потім робити 10 хвилин перерви. Просто потрібно давати своїм очам відпочити”, — каже Валентина Кузнецова.
Також у якості зменшення навантаження на очі можуть підійти зволожувальні краплі. Але перед їх використанням варто проконсультуватися з лікарем.
“При роботі з екранами рекомендується використовувати зволожуючі краплі. Але обговорення того, які це саме краплі, бажано лишити на прийом лікаря. Тому що в людини можуть бути якісь супутні патології, які вимагатимуть того чи іншого препарату”, — зауважує офтальмологиня.
Вікова зміна зору: чи можлива профілактика
Профілактики вікових змін зору на сьогодні немає. Єдине, що може допомогти — вчасне звернення до лікаря, який допоможе зменшити навантаження на очі.
При вікових змінах зору треба правильно підібрати окуляри / ілюстративне фото Pexels
“На жаль, профілактики вікових змін немає. Єдине що, звісно, рекомендується для розвантаження очей — мати хороші окуляри, які підібрані офтальмологом. Тому що якщо людина має окуляри, підібрані оптимально під її око, то око при цьому не навантажене, воно має ту допомогу, яка необхідна йому для роботи. А якщо ж людина не носить окуляри, носить застарілі окуляри, які вже в її ситуації не працюють, то це часто спричиняє додаткове навантаження на очі. Очі можуть боліти, червоніти, швидко втомлюватися.
З інших вікових проблем, які можна виокремити, дуже часто це порушення сльозопродукції, зміни сльозопродукції або розвиток катаракти. Тут, на жаль, не можу сказати, що цього можна запобігти. Просто при виявленні цих хвороб треба спостерігатися в лікаря”, — каже офтальмологиня Валентина Кузнецова.
Чи є продукти, які можуть покращити зір?
Часто в інтернеті можна побачити публікації, де рекомендують ті чи інші продукти для покращення зору. Людям радять їсти моркву чи чорницю, кажучи, що це покращить зір. Однак насправді це міф.
Є рекомендації, коли при порушенні зору рекомендаують їсти моркву / істративне фото Pexels
“У популярних продуктах, таких як морква чи чорниця, насправді є вітаміни, що корисні для очей. Але вони не можуть покращити зір. Це, ніби, як збалансоване харчування, яке просто підтримує наш організм упорядку, і очі теж. Але не можна сказати, що за допомогою харчування можна покращити собі зір. Інколи ми призначаємо при деяких захворюваннях вітамінні комплекси, щоб додатково підтримати роботу ока. Але це все базується на міжнародних рекомендаціях, і це, зазвичай, не продукти харчування, а конкретні вітамінні комплекси в пігулках”, — розповідає лікарка.
Дитина не обирає, де народитися. Але тисячі українських дітей, які з’явилися на світ під окупацією, зіткнулися з ще більшими проблемами: держава, громадянами якої вони є за законом, офіційно не може підтвердити сам факт їхнього народження. Свідоцтво з “днр” чи з окупованого Криму для України є просто клаптиком паперу, і єдиний шлях перетворити його на справжній документ — це суд, який може тривати роками. Так само й дорослі, які виїхали з тимчасово окупованих територій, можуть застрягнути за кордоном без жодного документа: посольство не має права видати паспорт, а без паспорта неможливо навіть підтвердити, що ти — це саме ти.
Про це замкнене коло, про те, чому російський паспорт сам по собі не позбавляє українського громадянства, і які документи з окупації суд все ж бере до уваги — ми поговорили з адвокаткою Тетяною Ольховіковою, яка вже кілька років допомагає людям з ТОТ відновлювати українські документи.
Виїзд з ТОТ
З якими проблемами з українськими документами найчастіше стикаються люди, які виїхали з ТОТ? І чи відрізняється ситуація для тих, хто застав окупацію ще неповнолітнім?
Тетяна Ольховікова пояснює, що найскладніше — це випадок, коли людина застала окупацію ще дитиною: тоді часто немає жодного офіційного підтвердження її особи, і доводиться відновлювати всю документальну історію з нуля. Якщо ж говорити про дорослих людей, то вони найчастіше зіштовхуються з відсутністю паспорта чи свідоцтва про народження, розбіжностями у написанні імен та прізвищ і втратою документів на майно.
“Найчастіше люди стикаються з наступними проблемами: відсутність паспорта, відсутність свідоцтва про народження, відсутність даних у державних реєстрах. Можуть бути розбіжності в написанні прізвищ і імен, якщо це були старі акти або якщо документів немає в базі. Втрата документів на майно. Або пропущення певних строків, які були встановлені законом, — і на реалізацію певних прав це вже часто відбивається саме в питаннях спадку майна. Потім це треба доводити в суді, а в нас, на жаль, така судова практика, яка каже, що перебування в окупації не є поважною причиною для пропуску строку, наприклад, для прийняття спадщини”, — пояснює адвокатка.
Що відбувається з документами людини, яка під час окупації була змушена отримати російський паспорт? Чи може це стати підставою для відмови у підтвердженні українського громадянства?
На окупованих територія людей часто змушують брати російські паспорти, аби отримати елементарні послуги, такі як доступ до надання медичної допомоги тощо / ілюстрація Бахмут IN.UA
Ольховікова одразу знімає найпоширеніший страх: отримання паспорта РФ під тиском обставин само по собі не тягне за собою втрату українського громадянства. Люди отримували ці документи не з ідеологічних причин, а щоб зберегти майно, мати змогу пересуватися чи отримати доступ до базових послуг — і це, за її словами, суд бере до уваги.
“Сам факт отримання російського паспорта, якщо це було вчинено з гуманітарних причин, не означає автоматичну втрату українського громадянства. Люди були вимушені отримувати ці документи для того, щоб, наприклад, зберегти своє майно, мати можливість пересуватися або мати доступ до базових послуг. Тому не треба боятися надавати документи, які ви отримали в окупації — наприклад, це може бути свідоцтво про смерть чи свідоцтво про народження. Не треба боятися надавати їх українському державному органу, тому що навіть у судовій справі ми використовуємо ці документи як джерело доказів”, — каже фахівчиня.
Юридично це працює через принцип міжнародного права, який адвокатка називає ‘намібійський виняток” . Він дозволяє брати з окупаційного документа фактичну інформацію (дату й місце народження, дані про батьків), не визнаючи легітимності самого органу, який його видав.
Примітка. “Namibia exception” — це принцип міжнародного права, згідно з яким документи, видані окупаційною владою, повинні братися судами до уваги, якщо їх нехтування веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Розгляд судами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади.
“Намібійські винятки” вперше були сформульовані у практиці Міжнародного суду ООН, зокрема в його Консультативному висновку від 21 червня 1971 року (Namibia case). Міжнародний суд ООН у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначив, що держави – члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”.
“Це такий принцип міжнародного права, згідно з яким документ, виданий окупаційною владою, не може братися судом до уваги і визнаватися, якщо його повне ігнорування призводить до серйозного порушення прав людини. Наприклад, якщо ми говоримо про факти народження або смерті, ми не можемо просто відмовлятися брати до уваги документи тільки тому, що вони видані в умовах окупації. Ми маємо взяти з нього інформацію, яка може бути джерелом додаткових відомостей, щоб встановити певний факт. Однак на практиці, на жаль, я знаю з власного досвіду роботи з клієнтами, що працівники державних органів інколи дають неприйнятні коментарі щодо таких документів або можуть надати недостовірну інформацію”, – коментує Тетяна Ольховікова.
Сама адвокатка зіткнулася з цим особисто: у відділі ДРАЦС їй надали недостовірну інформацію про порядок реєстрації смерті на окупованій території.
“Мені особисто в органі ДРАЦС надавали недостовірну інформацію про строки та порядок здійснення державної реєстрації смерті на окупованій території. Звичайно, я оскаржила це керівнику і отримала того ж дня результат. Тому я рекомендую не мовчати, відстоювати свої права і не боятися посилатися на документи, які ви отримали в окупації, показувати їх і наполягати на тому, щоб ваші права були реалізовані”.
Як людині довести своє українське громадянство та особу, якщо частину документів вона отримала на ТОТ або втратила під час окупації? Який алгоритм діє станом на 2026 рік?
Через повномасштабне вторгнення тисячі людей втратили документи внаслідок бойових дій росіян / ілюстрація Бахмут IN.UA
За словами Ольховікової, все залежить від того, чи документувалася людина ще до окупації, тобто чи є про неї інформація в державних реєстрах.
“Головне питання тут — чи документувалася людина, коли вона ще не мала українського паспорта, і, відповідно, чи є інформація про неї в державних реєстрах. Якщо у людини вже був український паспорт, тоді вона звертається до державної міграційної служби, і там проводять ідентифікацію. Перевіряють дані про особу в державних реєстрах, встановлюють інформацію про цю особу і документують її, видаючи новий паспорт або продовжуючи документи, які потрібні”, — пояснює пані Тетяна.
Значно складніше тим, хто на момент окупації взагалі не встиг отримати паспорт — наприклад, дітям з окупованих у 2014 році областей, чиї дані просто не встигли зафіксувати в тодішніх, ще нечисленних, реєстрах. У такому випадку єдиний шлях — це встановлення особи через суд.
“У цьому випадку державна міграційна служба не може вас ідентифікувати, і буде використовуватися процедура встановлення особи через суд. Це відбувається шляхом опитування свідків — родичів, близьких осіб, які можуть підтвердити, що це саме ви. Також це відбувається шляхом відеоідентифікації, тобто через відео зв’язуються з цими близькими особами, і вони підтверджують вашу особу. Це не проста перевірка, що ви — це ви: державний орган має встановити, що ви дійсно маєте це ім’я, це прізвище, цю дату народження, і ця процедура займає не тиждень, а місяці”, — каже Тетяна Ольховікова.
На запитання, з чим людина живе весь цей час, якщо вона неповнолітня і опинилась в Україні без жодного документа, адвокатка відповідає прямо:
“Вона взагалі не має нічого. Просто має свідоцтво про народження, якщо воно є — і все. Я знаю, що деякі громади можуть надавати підтримку особам, які проходять цю процедуру: додатково надавати місце для проживання, гуманітарну підтримку. Але документи просто перебувають на розгляді, і людина чекає на їх отримання”.
Чи достатньо нинішніх юридичних механізмів для дітей, які пережили окупацію? Де найбільший законодавчий прогал?
Найгостріша проблема, за словами спікерки, виникає у тих, хто виїхав з окупованих територій одразу до сусідніх країн — Литви, Латвії, Польщі — маючи на руках лише свідоцтво про народження, без жодного паспортного документа. На початку повномасштабної війни ці країни приймали людей і без паспорта, але тепер ці ж люди не можуть ні виїхати з країни перебування, ні оформитися в Україні.
“Посольства, які захищають інтереси та права громадян за кордоном, не мають повноважень видавати українські паспорти. Посольство може видати лише посвідчення особи на повернення в Україну. І тут виникає проблема: для видачі посвідчення на повернення посольство також має підтвердити, що ви — це дійсно ви, а альтернативи цьому немає. І тут замикається коло: ви приходите, просите посвідчення, щоб отримати паспорт, а вам кажуть — а де ваш паспорт? І єдиний шлях, який залишається, — це звернення до суду для того, аби вашу особу встановили”, — пояснює адвокатка.
За її словами, державна міграційна служба часто формально підходить до таких справ і не враховує реальну ситуацію людей за кордоном. Серед її кейсів — діти, які були народжені під окупацією: виросли, виїхали за кордон лише зі свідоцтвом про народження і роками не могли ініціювати жодну процедуру, бо не мали паспорта.
“Державна міграційна служба, на мою думку, не завжди розуміє реальність. Вони не враховують, як людина має пересуватися без паспорта, куди вона може звернутися, тому що вона фактично залишається заблокованою в тій країні, де перебуває. Я розумію, що ці процедури створювалися до війни, коли така масова ситуація, як зараз, просто не передбачалась — але кількість громадян без жодного паспортного документа за кордоном сьогодні дуже велика, і у світі є країни, посольства яких мають повноваження приймати заяви на видачу внутрішніх паспортів. Чому в нас, попри війну і масштаб проблеми, посольства й досі не мають таких повноважень, я пояснити не можу”, — ділиться у розмові спікерка.
Окремо адвокатка наводить приклад, коли реєстрація народження дитини під окупацією можлива тільки через суд — бо жоден адміністративний орган України не має права визнати документ окупаційної влади про народження.
“Взагалі ніхто не може зареєструвати факт народження в окупації, окрім як на підставі рішення суду, бо в Україні немає жодного документа, який офіційно підтверджує таке народження. Тому ми йдемо в суд і кажемо: дивіться, ось у нас є документ з окупації, ось у нас є свідки, ось у нас є фотографії, — і надаємо все це, щоб суд ухвалив рішення. У моїй практиці такий кейс був успішним, і дитині вдалося отримати українське свідоцтво про народження, хоча сам процес зайняв не один рік”, — ділиться кейсом фахівчиня.
З якими проблемами люди, які виїхали з Донеччини/Луганщини ще у 2014–2015 роках, звертаються найчастіше?
Після виїзду з ТОТ людина має підтвердити свою особу / ілюстрація Бахмут IN.UA
За спостереженнями пані Тетяни, у цієї категорії людей найпоширеніші проблеми — це ідентифікація особи, підтвердження свідоцтв про народження або смерть та відновлення інших актів цивільного стану.
“Найчастіше це паспорти, ідентифікація особи, свідоцтва про народження, про смерть та інші документи цивільного стану, які можна відновити. Паспорти можуть бути невидимими, бо реєстраційні заклади, які діяли до 2014 року, не були перенесені в цифровий архів, і це знову потрібно підтверджувати через суд. Також дуже поширене питання — це продовження й отримання статусу ВПО, підтвердження вашої попередньої реєстрації. Це стосується насамперед Донецького й Луганського напрямків, де, знову ж таки, не збереглися попередні дані”, — пояснює пані Тетяна.
Ще одна масштабна категорія справ — втрата документів на майно, особливо у зруйнованих містах, коли реєстр не містить даних про право власності.
“Такі документи можуть бути пошкодженими, старими, такими, які не перенесені в реєстр, і, відповідно, відновити їх складно. Це дуже актуально, наприклад, для міст, які були зруйновані — люди отримують компенсації за зруйноване майно, і щоб отримати компенсацію, треба довести, що ви є власником. А якщо це не зареєстровано в реєстрі, доводиться звертатися до суду, щоб підтвердити цей факт”.
Скільки часу зараз займає встановлення факту належності особи чи права власності через суд?
Тут адвокатка відверта — швидких рішень чекати не варто. Суди перевантажені, відчувають кадровий дефіцит і не завжди витримують навіть ті процесуальні строки, які прописані законом. Орієнтуватися можна на строк від 6 місяців, і це буде позитивним сценарієм.
“Я б орієнтувалася на те, що судовий процес може тривати доволі довго — суди перевантажені, є кадровий дефіцит, справи розглядаються не швидко. Навіть попри те, що для деяких категорій встановлені законні строки, на практиці вони не завжди витримуються. Я б не очікувала тут якогось швидкого позитивного сценарію”, — пояснює вона.
Що людина може зробити вже зараз, якщо державний орган відмовляється видати або відновити українські документи? Коли справді потрібен адвокат?
Якщо вам відмовляють у отримані послуги, зафіксуйте письмово причину відмови / ілюстрація Бахмут IN.UA
Головна порада Тетяни Ольховікової — фіксувати абсолютно все: усі звернення, номери реєстрації заяв, дати й формулювання відмов:
“Якщо вам щось не надається і ви не розумієте, як отримати потрібну послугу, ви можете звернутися з адвокатом до керівника цього органу. Можна подавати письмові звернення, фіксувати, з якими питаннями ви зверталися, які підтвердження надавали, який номер реєстрації вашої заяви. Усе це потрібно фіксувати, щоб мати докази, якщо доведеться звертатися до суду. Тому я рекомендую все записувати”.
За її словами, навіть формальна відмова державного органу — це не кінець процесу, а лише привід іти далі, у суд.
“Не варто сприймати відмову як остаточне рішення — це не так. Її можна оскаржити або встановити необхідний факт через суд. Це все вирішується, але треба підготуватися і підсумувати всі свої звернення заздалегідь. Коли справа доходить до суду, саме зафіксовані звернення й відмови стають головними доказами того, що людина намагалася отримати послугу законним шляхом”.
Що, на вашу думку, держава повинна змінити в законодавстві, щоб люди могли швидше відновлювати документи та підтверджувати громадянство?
Насамкінець Тетяна Ольховікова виділяє кілька найбільш нагальних, на її погляд, змін — і в центрі уваги знову опиняються діти без паспортів.
“Я б виділила декілька найбільш нагальних речей. Перше — це спрощення підтвердження громадянства України та отримання документів на особу для дітей: якщо людина не має паспорта, вона не може почати жодну іншу процедуру, і весь процес просто зупиняється на самому початку. Друге — я думаю, що варто створити спеціалізовані підрозділи державних органів, які працювали б саме з громадянами з тимчасово окупованих територій. Головне, щоб не було упередженого ставлення до таких людей — жодного страху чи підозри щодо цих документів. Люди просто мають змогу підтвердити свою особу й іти далі”.
Окремо адвокатка наголошує на потребі уніфікованого підходу до документів, виданих в окупації, — щоб кожен орган не трактував їх по-своєму.
“Я б ще додала, що потрібен більш зрозумілий і системний підхід до роботи з документами, які люди отримали в окупації. Ми вже говорили про те, що ці документи автоматично не визнаються, але з них має братися важлива інформація — і тут потрібен чіткий, єдиний підхід”, — резюмує наша спікерка.
Мінцифри запустило послугу офіційного розірвання шлюбу в “Дії”. Тепер українці всього за кілька кліків можуть подати заяву про розірвання шлюбу, вибрати дату розлучення і вирішити, чи змінювати прізвище. Весь процес проходить онлайн, відвідувати ДРАЦС не потрібно.
Як розлучитися в “Дії”, розповіли в Міністерстві цифрової трансформації України.
Як працює розлучення в “Дії”
У застосунку “Дія” запустили нову послугу. Відтепер українці можуть подати заяву на розлучення та пройти весь процес розірвання шлюбу дистанційно. Послуга доступна для подружжя, яке спільно і добровільно вирішило припинити шлюб.
Для подружжя, в якого є спільні неповнолітні діти, така послуга недоступна. Для них розірвання шлюбу, як і раніше, відбувається через суд.
Як розлучитися в застосунку “Дія”: інструкція
Розірвати шлюб онлайн можна за таким алгоритмом:
відкрийте застосунок “Дія” на своєму смартфоні;
відкрийте розділ “Сервіси”, оберіть “Сім’я”, далі — “Розірвати шлюб”;
ознайомтеся з інформацією та натисніть “Почати”;
перевірте дані і підтвердіть, що не маєте неповнолітніх дітей;
оберіть дату і час відеоконференції з реєстратором;
визначте, яке прізвище хочете мати після розірвання шлюбу (для жінок);
вкажіть дані для доставки свідоцтва про розірвання шлюбу.
Далі потрібно надіслати заяву своєму партнеру або партнерці. Він або вона має підтвердити її у своєму застосунку. Потім “Дія” автоматично перевіряє інформацію в ДРАЦС. Без згоди двох сторін подати заяву про розірвання шлюбу не вдасться.
Через місяць шлюб буде розірвано. Якщо за цей час ви зміните рішення, заяву можна відкликати, але не пізніше ніж за 4 години до відеоконференції.
Дитина не обирає, де народитися. Але тисячі українських дітей, які з’явилися на світ під окупацією, зіткнулися з ще більшими проблемами: держава, громадянами якої вони є […]
Мінцифри запустило послугу офіційного розірвання шлюбу в “Дії”. Тепер українці всього за кілька кліків можуть подати заяву про розірвання шлюбу, вибрати дату розлучення і вирішити, чи змінювати […]
На Донеччині планують оновити перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її планують оголосити у трьох населених пунктах Святогірської громади. Про […]
Міста Краматорськ і Слов’янськ офіційно оголошено зоною активних бойових дій. Попри це, на сьогодні там залишаються діти. Разом у Краматорській і Слов’янській громаді зараз перебувають […]
На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]