Як записи спогадів допомагають ментальному здоров’ю

Валентина Твердохліб 11:00, 1 Січня 2025
спогадів
Ведення щоденника / ілюстративне фото Svidok.org

В умовах підвищеного стресу, в якому українці живуть вже третій рік, важливо підтримувати своє ментальне здоров’я. Це можна зробити, звернувшись до фахівця, або ж скориставшись ефективними техніками та методами самодопомоги. 

За рекомендаціями психологів та психотерапевтів помічними техніками у праці з травмами буде розміщення подій на папері. Це можна виконувати у різний спосіб: через написання казки, ведення щоденника, арт терапію у поєднанні з письмовим описом створеного малюнку), написання листів, або через взаємний письмовий обмін досвідом між людьми, які досвідчили щось схоже.

Одним із найбільш поширених вище вказаних ефективних технік є ведення щоденника. За словами психологині ГО “Громадського руху “Жіноча Сила України” Катерини Павлишин, письмо покращує ментальне, а відповідно і фізичне здоров’я, допомагає впоратись зі стресом і тривогою, впорядкувати думки та проаналізувати пережите. 

“Писати про свій досвід – це спосіб виразити власні почуття і рефлексії. Це ще одна можливість описати свою злість, образи, страх, розпач, відчуття безпорадності тощо. Написання свого травматичного досвіду може стати частиною процесу зцілення. Створення щоденника, його написання та перечитування, веде людину до зменшення гіперзбудження, формує у ній стійкість до спогадів та дозволяє інтегрувати травматичну подію у свій загальний досвід”, – розповідає фахівчиня.

спогадів
Катерина Павлишин – психологиня, консультантка телефонної лінії ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” та ведуча груп підтримки ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України”

За словами психологині, завдяки щоденнику, травма може стати лише частиною прожитого досвіду, неприємним спогадом, а не єдиною основною подією всього життя, яка тотально керує і впливає на людину.

“Таким чином людина формує у собі стійкість до спогадів або нагадувань про травму, вона вчиться не уникати травматичних подій, а зустрітися з ними, щоб зменшити біль від рани, яка ще не загоїлась. Описати подію прирівнюється до “оброблення” рани, що веде до загоєння. Так людина вчиться не уникати болю, а через поширення досвіду, ставати менш вразливою”, – додає Катерина Павлишин.

Деякі сучасні методи психотерапії, звертаються до опису травматичного досвіду. Однією з ефективних моделей є Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія яка здійснюється за допомогою психотерапевта. Саме вона містить такий важливий компонент як травматичний наратив. Під час праці, людину просять пригадати і описати деталі, які трапились до, під час та після травматичної події. При цьому важливо є описати свої хвилювання та почуття. Через написання та повторне перечитування подій, людина стає менш вразливою при згадуванні травматичного досвіду.

Виписування своїх спогадів “на папір” – це не лише підтримка ментального здоров’я. Зафіксований досвід про життя під час війни також є важливим свідченням історичних подій, що може допомогти майбутнім поколінням краще зрозуміти події сьогодення та унеможливити спроби росії маніпулювати фактами. Надійним місцем для цього є соціальна платформа Svidok.org, де можна анонімно записати свої спогади про війну, а також прочитати досвід інших українців.

“Поділившись травматичними фрагментами життя, можна допомогти собі та іншим людям. З одного боку, це спосіб отримати психологічну підтримку та зцілення, а з іншого – допомогти тим, хто переживає подібну ситуацію, дати їм відчути, що вони не самі зі своїми труднощами і переживаннями та є ті, хто готовий їх взаємно підтримати”, – розповіла фахівчиня.

Як писати щоденник та з чого почати?

Повномасштабна війна росії проти України торкнулась українців у всіх регіонах нашої країни. Кожна людина переживає її по-своєму. Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається! 

Як це зробити: 

  • Зайти на сайт Svidok.org, пройти коротку реєстрацію та зафіксувати свій спогад
  • Скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot 
  • Додати за наявності фото, аудіо та відео

Ось кілька практичних порад, схвалених психологинею ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” Катериною Павлишин, щодо ведення щоденника. 

З чого почати: 

  • Спробуйте занотувати кілька речень про те, як пройшов ваш день. Які головні події трапились, що вас вразило чи збентежило. Почули важливу новину – напишіть свою рефлексію на неї. Вперше за довгий час зустріли друга, який приїхав з фронту, або подругу, що повернулась з-за кордону – поділіться цим.
  • Зробіть ведення щоденника частиною свого життя. Це можуть бути короткі записи. Нова думка – новий допис. Це може займати всього кілька хвилин на добу. Наприклад, підсумувати день перед сном, або занотувати побачене одразу після події, зустрічі чи коли нахлинули емоції, які варто викласти на папір.  
  • Безпека. На Svidok.org всі записи є конфіденційними, тому можна бути максимально відвертим та не боятись ділитись своїми думками. Також можна вести щоденник приватно, тоді записи будете бачити тільки ви.
  • Якщо не знаєте зовсім, про що написати, дайте відповіді на основні питання: “Яка подія цього місяця найбільше запам’яталась?”, “Як ви справляєтесь зі стресом? (поділіться досвідом з іншими)”, “Що вас надихає?”, “Яку подію ви б хотіли пережити ще раз, а яку – навпаки хочеться забути?”, “Що за останні дні цієї війни викликало у вас усмішку?” тощо. 

Коли ви відчуваєте, що готові поділитись травматичним досвідом – спробуйте його записати у довільному форматі. Почніть з того, де ця подія трапилась, за яких обставин. Напишіть про те, що саме сталось і як це вплинуло на вас – у деталях чи навпаки стисло. 

Це може бути першим кроком до зцілення, підтверджує фахівчиня. Якщо ж є потреба пропрацювати травматичний досвід з психологами чи психотерапевтами, можна скористатись переліком безкоштовних ресурсів підтримки ментального здоров’я, збережені на платформі Svidok.org. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни використали для пропаганди історію дитини з Бахмута

Валентина Твердохліб 12:20, 16 Квітня 2026
бахмута
Хлопчик з Бахмута, якого росіяни використали для пропаганди / скриншот

Російські пропагандисти зняли новий сюжет, в якому використали юного бахмутянина. Героєм сюжету став хлопчик з Бахмута, який зараз проживає в окупованому Торезі. Метою програми, в якій взяв участь бахмутянин, є здійснення мрій дітей, але й тут росіяни змогли поширити кілька фейків про Бахмут.

Про це стало відомо із росджерел.

Дитина з Бахмута в сюжеті росіян

Російські пропагандисти оприлюднили новий випуск програми “Шаг к мечте”. У центрі ролика — 14-річний хлопчик Володимир Мішура, який стверджує, що він родом з Бахмута, зараз він навчається у восьмому класі.

Володимир розповідає, що він виїхав на бік рф разом з батьками 18 травня 2023 року. Весь час родина не виїжджала з міста попри небезпеку та обстріли. Батько хлопчика стверджує, що вони з дружиною свідомо чекали російську армію, щоб виїхати на бік рф.

Батько хлопчика відвідував окупований Бахмут з пропагандистами і військовими / скриншот

Зараз родина мешкає в пункті тимчасового розміщення в окупованому Торезі. Їм дали кімнату в будівлі, облаштованій під гуртожиток.

Володимир разом з матір’ю в кімнаті гуртожитку / скриншот

Метою програми, в якій взяв участь хлопчик, є здійснення мрій дітей. Головний мотив сюжету — зустріч дитини з людьми, які здійснюють його бажання. Зокрема, Володимира привезли в москву, де він відвідав архітектурний інститут, куди планує вступати, театр та кінний клуб.

Разом з цим у програмі використовують пропагандистські тези, які активно просуває росія. Серед них — розповіді про те, що ЗСУ, нібито, мінували будинки з цивільними під час виходу з міста. Зазначимо, що жодних підтверджених фактів мінування цивільних об’єктів на сьогодні немає. Цими фейками росіяни намагаються виправдати власні злочини. Адже саме через дії рф Бахмут було знищено.

Також родина підіграє російській пропаганді з тезами про викрадення дітей. І сам хлопчик, і його батьки розповідають, що найбільше вони боялися зустріти евакуаційні групи “Білий янгол”. Голова родини розповідає, що “Білі янголи” разом з оброєними військовими силоміць забирали дітей у батьків, а потім про їхню долю не було нічого відомо. Чоловік активно поширює фейки про продаж дітей та чорних трансплантологів, які активно поширює росія у своєму інфопросторі.

Зазначимо, що насправді в Бахмуті діяла обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Однак їх не забирали силоміць з родин. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти сім’ї на виїзд і вивозити дітей лише з кимось із батьків або законних представників. Випадків вилучення дітей без згоди батьків у Бахмуті не фіксували.

Станом на сьогодні на Донеччині не працює механізм вилучення дітей без згоди батьків. У березні 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає вилучення дітей із родин, які відмовляються від евакуації із зон активних бойових дій. Втім станом на 15 квітня закон не працює, бо не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

Загалом з початку повномасштабної війни на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 50 дітей залишаються в небезпечних районах Донеччини

Валентина Твердохліб 10:45, 16 Квітня 2026
евакуація дітей
Евакуація родин з дітьми / фото відділ комунікації поліції Донецької області

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються понад 50 дітей, 10 з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у п’яти громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, та чи були випадки примусового вилучення дітей з родин, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на квітень 2026 року

Станом на 15 квітня в Донецькій області залишаються проживати 10 099 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у п’яти громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в містах Дружківка, Миколаївка та селищі Райгородок. Загалом у шести населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 55 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Дружківська міська громада, місто Дружківка — 2 дітей;
  • Андріївська сільська громада, село Сергіївка — 7 дітей (5 сімей);
  • Миколаївська міська громада, місто Миколаївка — 7 дітей (6 сімей);
  • Миколаївська міська громада, селище Райгородок — 1 дитина;
  • Святогірська міська громада, місто Святогірськ — 2 дітей (1 сім’я).

Триває евакуація дітей і в місті Слов’янськ. Нагадаємо, що там евакуація оголошена в окремих районах, розташованих ближче до лінії фронту. На сьогодні в цих районах залишаються 36 дітей з 27 сімей. Із них у районі Семенівка перебувають 13 дітей (10 сімей) і в мікрорайоні Східному — 23 дітей (17 сімей).

З початку квітня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 55 дітей. Найбільше з них — 23 дітей — зі Слов’янська.

Чи були випадки примусової евакуації дітей

Нагадаємо, що 2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає зміни щодо евакуації дітей із зон активних та можливих бойових дій. Закон передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Далі вилучених дітей передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть їхнє подальше місце проживання.

Начальниця Служби у справах дітей Донецької ОДА повідомила, що поки на Донеччині не було фактів вилучення дітей з родин. Причиною є те, що не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

“Зараз опрацьовується питання внесення змін до постанови №866 Кабінету міністрів України, в якій буде визначений чіткий алгоритм дій з моменту, коли дитина вилучається, і далі її маршрут — куди вона першочергово влаштовується, на підставі яких документів. Тобто все це буде прописано у змінах до 866-ї постанови”, — зазначила Юлія Рижакова.

Контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута
Важливо

Росіяни використали для пропаганди історію дитини з Бахмута

Російські пропагандисти зняли новий сюжет, в якому використали юного бахмутянина. Героєм сюжету став хлопчик з Бахмута, який зараз проживає в окупованому Торезі. Метою програми, в якій […]

евакуація дітей

Понад 50 дітей залишаються в небезпечних районах Донеччини

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, […]

просування

Під Покровськом фіксують нові просування російських військ: оновлена мапа

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Покровському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

евакуація
Важливо

З Костянтинівки можна вийти лише пішки: представник Донецької ОВА про евакуацію

У Костянтинівській громаді зберігається важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію та полюють дронами на автошляхи. Попри це у громаді лишаються близько 2,5 тисяч […]

Олексій Рева

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

16 квітня з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на […]