В умовах підвищеного стресу, в якому українці живуть вже третій рік, важливо підтримувати своє ментальне здоров’я. Це можна зробити, звернувшись до фахівця, або ж скориставшись ефективними техніками та методами самодопомоги. 

За рекомендаціями психологів та психотерапевтів помічними техніками у праці з травмами буде розміщення подій на папері. Це можна виконувати у різний спосіб: через написання казки, ведення щоденника, арт терапію у поєднанні з письмовим описом створеного малюнку), написання листів, або через взаємний письмовий обмін досвідом між людьми, які досвідчили щось схоже.

Одним із найбільш поширених вище вказаних ефективних технік є ведення щоденника. За словами психологині ГО “Громадського руху “Жіноча Сила України” Катерини Павлишин, письмо покращує ментальне, а відповідно і фізичне здоров’я, допомагає впоратись зі стресом і тривогою, впорядкувати думки та проаналізувати пережите. 

“Писати про свій досвід – це спосіб виразити власні почуття і рефлексії. Це ще одна можливість описати свою злість, образи, страх, розпач, відчуття безпорадності тощо. Написання свого травматичного досвіду може стати частиною процесу зцілення. Створення щоденника, його написання та перечитування, веде людину до зменшення гіперзбудження, формує у ній стійкість до спогадів та дозволяє інтегрувати травматичну подію у свій загальний досвід”, – розповідає фахівчиня.

За словами психологині, завдяки щоденнику, травма може стати лише частиною прожитого досвіду, неприємним спогадом, а не єдиною основною подією всього життя, яка тотально керує і впливає на людину.

“Таким чином людина формує у собі стійкість до спогадів або нагадувань про травму, вона вчиться не уникати травматичних подій, а зустрітися з ними, щоб зменшити біль від рани, яка ще не загоїлась. Описати подію прирівнюється до “оброблення” рани, що веде до загоєння. Так людина вчиться не уникати болю, а через поширення досвіду, ставати менш вразливою”, – додає Катерина Павлишин.

Деякі сучасні методи психотерапії, звертаються до опису травматичного досвіду. Однією з ефективних моделей є Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія яка здійснюється за допомогою психотерапевта. Саме вона містить такий важливий компонент як травматичний наратив. Під час праці, людину просять пригадати і описати деталі, які трапились до, під час та після травматичної події. При цьому важливо є описати свої хвилювання та почуття. Через написання та повторне перечитування подій, людина стає менш вразливою при згадуванні травматичного досвіду.

Виписування своїх спогадів “на папір” – це не лише підтримка ментального здоров’я. Зафіксований досвід про життя під час війни також є важливим свідченням історичних подій, що може допомогти майбутнім поколінням краще зрозуміти події сьогодення та унеможливити спроби росії маніпулювати фактами. Надійним місцем для цього є соціальна платформа Svidok.org, де можна анонімно записати свої спогади про війну, а також прочитати досвід інших українців.

“Поділившись травматичними фрагментами життя, можна допомогти собі та іншим людям. З одного боку, це спосіб отримати психологічну підтримку та зцілення, а з іншого – допомогти тим, хто переживає подібну ситуацію, дати їм відчути, що вони не самі зі своїми труднощами і переживаннями та є ті, хто готовий їх взаємно підтримати”, – розповіла фахівчиня.

Як писати щоденник та з чого почати?

Повномасштабна війна росії проти України торкнулась українців у всіх регіонах нашої країни. Кожна людина переживає її по-своєму. Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається! 

Як це зробити: 

• Зайти на сайт Svidok.org, пройти коротку реєстрацію та зафіксувати свій спогад
• Скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot 
• Додати за наявності фото, аудіо та відео

Ось кілька практичних порад, схвалених психологинею ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” Катериною Павлишин, щодо ведення щоденника. 

З чого почати: 

• Спробуйте занотувати кілька речень про те, як пройшов ваш день. Які головні події трапились, що вас вразило чи збентежило. Почули важливу новину – напишіть свою рефлексію на неї. Вперше за довгий час зустріли друга, який приїхав з фронту, або подругу, що повернулась з-за кордону – поділіться цим.
• Зробіть ведення щоденника частиною свого життя. Це можуть бути короткі записи. Нова думка – новий допис. Це може займати всього кілька хвилин на добу. Наприклад, підсумувати день перед сном, або занотувати побачене одразу після події, зустрічі чи коли нахлинули емоції, які варто викласти на папір.  
• Безпека. На Svidok.org всі записи є конфіденційними, тому можна бути максимально відвертим та не боятись ділитись своїми думками. Також можна вести щоденник приватно, тоді записи будете бачити тільки ви.
• Якщо не знаєте зовсім, про що написати, дайте відповіді на основні питання: “Яка подія цього місяця найбільше запам’яталась?”, “Як ви справляєтесь зі стресом? (поділіться досвідом з іншими)”, “Що вас надихає?”, “Яку подію ви б хотіли пережити ще раз, а яку – навпаки хочеться забути?”, “Що за останні дні цієї війни викликало у вас усмішку?” тощо. 

Коли ви відчуваєте, що готові поділитись травматичним досвідом – спробуйте його записати у довільному форматі. Почніть з того, де ця подія трапилась, за яких обставин. Напишіть про те, що саме сталось і як це вплинуло на вас – у деталях чи навпаки стисло. 

Це може бути першим кроком до зцілення, підтверджує фахівчиня. Якщо ж є потреба пропрацювати травматичний досвід з психологами чи психотерапевтами, можна скористатись переліком безкоштовних ресурсів підтримки ментального здоров’я, збережені на платформі Svidok.org. 

Читайте також:

• “Задокументуйте свої спогади”: платформа Svidok.org запускає збір свідчень про війну
• “Все, що відбувається — це нормальна реакція на ненормальну війну”: психолог з Костянтинівки про життя та власну діяльність
• Безоплатні консультації психологів та психотерапевтів для дітей: як отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Осінній Львів — це казка, що оживає під ногами. Місто, яке й без того захоплює атмосферою, у жовтні та листопаді набуває особливої чарівності: теплі кольори листя, туманні ранки, м’яке світло та аромат кави на кожному кроці. Це та пора, коли навіть звичні вулиці виглядають по-новому, а кожна прогулянка перетворюється на справжнє естетичне задоволення.

Детальніше про те, де у Львові можна знайти найкращі локації для осінніх фото — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Топ локацій для найкращих фотографій

Серце Львова у жовтні та листопаді добре підходить для прогулянок із камерою. Площа Ринок восени набуває золотого відтінку і є класичним вибором для фотографій. Якщо для зйомки потрібна тиша, варто звернути увагу на Італійський дворик зі старовинними арками. На вулицях Руській та Краківській можна використати гру світла та тіні, що створює ідеальний фон для портретних кадрів. Для повноти композиції можна додати філіжанку львівської кави чи гарячого шоколаду.

Паркові зони та природні локації

Парки та ліси у жовтих барвах є традиційним варіантом для зйомки. Найстаріший у місті парк Івана Франка приваблює величезними дубами й липами, які у жовтні створюють ефект дощу. У Стрийському парку можна зробити фото на широких алеях, біля озера, на лавках або поруч із пальмами в оранжереї. За панорамними знімками з видом на осінній горизонт та туманними світанками варто піднятися на Високий замок. Також восени відкритий вхід до центральної ботанічної локації ЛНУ, де розквітають хризантеми й айстри. Етнографічні хати у поєднанні з лісом та осіннім світлом можна знайти у парку “Знесіння” та Шевченківському гаю.

Урбаністичні краєвиди та дахи

Осіннє сонце сідає раніше, забезпечуючи м’яке світло для зйомок на дахах та на тлі вікон старого міста. З даху кав’ярні “Львівська мануфактура кави” відкривається вид на черепицю старих будинків та куполи соборів. Цікаве освітлення та глибину кадру можна отримати в підземеллях та арках Домініканського собору. На вулиці Братів Рогатинців є хороша перспектива для стилізованих зйомок, а в галереї “Щось цікаве” на площі Ринок — затишний дворик із мистецькими інсталяціями. Індустріальний фон для творчих проєктів пропонує Фабрика повидла на Підзамче.

Осінні вулички та неочевидні фотозони

У вересні та жовтні міські вулиці розкриваються по-новому. Вулиця Вірменська пропонує локації з графіті та старими ліхтарями, а вузька вулиця Лесі Українки вирізняється вкритими листям балконами. Контраст старого й нового міста помітний на вулиці Личаківській, тоді як нижня частина вулиці Коновальця поєднує осінній спокій та модерністську архітектуру. Для ранкових зйомок добре підходить вулиця Федорова, а вулиця Героїв УПА є нетиповою локацією завдяки різноманіттю кольорів стін та листя.

Серед неочевидних місць для портретних фото чи зйомок у стилі “slow living” варто виділити вінтажний арт-простір “Дзиґа” з підвісними світильниками та книжками. Кольорове листя можна знайти на клумбах біля костелу св. Антонія, а затишний дикуватий пейзаж — біля озерця поруч із Левандівським мостом. Жовтогарячим фоном слугує монументальна архітектура Головного корпусу Політехніки, а для кадрів з етноелементами підійде Микільська церква на Знесінні. Кожен куточок міста в цей час може стати потенційною листівкою.

Читайте також:

Туристичні локації Білої Церкви та околиць: огляд місць для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переїзд військовослужбовця на нове місце служби супроводжується фінансовими витратами. Для компенсації цих витрат держава виплачує одноразову підйомну допомогу як самому військовому, так і членам його родини, які переїжджають разом із ним.

Детальніше про те, що таке підйомна допомога військовослужбовцям — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке підйомна допомога

Це одноразова грошова виплата для компенсації витрат при переїзді на нове місце служби або навчання. Допомога розрахована на військових за контрактом, кадрових військових, офіцерів строкової служби та осіб, зарахованих до військових навчальних закладів або переведених в іншу частину. Підставою для нарахування є переїзд до іншого населеного пункту через призначення на посаду, переведення частини, зарахування на навчання, повернення з відрядження, а також після служби чи навчання за кордоном.

Сума для самого військовослужбовця дорівнює одному місячному грошовому забезпеченню, що включає зарплату, надбавки та премії. На кожного члена родини, який переїжджає, додатково виплачується 50 відсотків від цієї суми. Окремо нараховуються добові за дні дороги. Гроші виплачуються за новим місцем служби або навчання на підставі офіційного наказу командира частини чи керівника навчального закладу із зазначенням конкретного розміру допомоги.

Хто має право на підйомну допомогу

Право на підйомну допомогу мають:

• контрактники та офіцери призову, направлені до частин поза межами постійного місця проживання;
• випускники військових коледжів, центрів та вишів, призначені на службу в інше місто;
• військові, переведені між підрозділами в різні міста або які перейшли до ЗСУ з інших формувань;
• особи, які повернулися з відряджень або з-за кордону і продовжують службу в іншому місті;
• військові, призначені до екіпажів кораблів та суден, що переміщуються з пункту будівництва або в ремонт.

Порядок виплати підйомної допомоги

Право на фінансову підтримку виникає з дати призначення на посаду та прийняття справ або з дати зарахування на навчання, якщо воно триває понад шість місяців. У разі переміщення разом із частиною виплати нараховуються з дати прибуття до нового місця служби, вказаної у наказі. Для членів сім’ї нарахування здійснюється з дати подання відповідного рапорту.

Зазначимо, що мобілізовані військовослужбовці не отримують підйомну допомогу. Здійснення виплат для цієї категорії стає можливим виключно після укладання контракту та фактичного переїзду до іншого міста в межах ЗСУ.

Читайте також:

Виплати військовим після демобілізації у 2026 році: види допомоги та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!