Як записи спогадів допомагають ментальному здоров’ю

Валентина Твердохліб 11:00, 1 Січня 2025
спогадів
Ведення щоденника / ілюстративне фото Svidok.org

В умовах підвищеного стресу, в якому українці живуть вже третій рік, важливо підтримувати своє ментальне здоров’я. Це можна зробити, звернувшись до фахівця, або ж скориставшись ефективними техніками та методами самодопомоги. 

За рекомендаціями психологів та психотерапевтів помічними техніками у праці з травмами буде розміщення подій на папері. Це можна виконувати у різний спосіб: через написання казки, ведення щоденника, арт терапію у поєднанні з письмовим описом створеного малюнку), написання листів, або через взаємний письмовий обмін досвідом між людьми, які досвідчили щось схоже.

Одним із найбільш поширених вище вказаних ефективних технік є ведення щоденника. За словами психологині ГО “Громадського руху “Жіноча Сила України” Катерини Павлишин, письмо покращує ментальне, а відповідно і фізичне здоров’я, допомагає впоратись зі стресом і тривогою, впорядкувати думки та проаналізувати пережите. 

“Писати про свій досвід – це спосіб виразити власні почуття і рефлексії. Це ще одна можливість описати свою злість, образи, страх, розпач, відчуття безпорадності тощо. Написання свого травматичного досвіду може стати частиною процесу зцілення. Створення щоденника, його написання та перечитування, веде людину до зменшення гіперзбудження, формує у ній стійкість до спогадів та дозволяє інтегрувати травматичну подію у свій загальний досвід”, – розповідає фахівчиня.

спогадів
Катерина Павлишин – психологиня, консультантка телефонної лінії ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” та ведуча груп підтримки ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України”

За словами психологині, завдяки щоденнику, травма може стати лише частиною прожитого досвіду, неприємним спогадом, а не єдиною основною подією всього життя, яка тотально керує і впливає на людину.

“Таким чином людина формує у собі стійкість до спогадів або нагадувань про травму, вона вчиться не уникати травматичних подій, а зустрітися з ними, щоб зменшити біль від рани, яка ще не загоїлась. Описати подію прирівнюється до “оброблення” рани, що веде до загоєння. Так людина вчиться не уникати болю, а через поширення досвіду, ставати менш вразливою”, – додає Катерина Павлишин.

Деякі сучасні методи психотерапії, звертаються до опису травматичного досвіду. Однією з ефективних моделей є Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія яка здійснюється за допомогою психотерапевта. Саме вона містить такий важливий компонент як травматичний наратив. Під час праці, людину просять пригадати і описати деталі, які трапились до, під час та після травматичної події. При цьому важливо є описати свої хвилювання та почуття. Через написання та повторне перечитування подій, людина стає менш вразливою при згадуванні травматичного досвіду.

Виписування своїх спогадів “на папір” – це не лише підтримка ментального здоров’я. Зафіксований досвід про життя під час війни також є важливим свідченням історичних подій, що може допомогти майбутнім поколінням краще зрозуміти події сьогодення та унеможливити спроби росії маніпулювати фактами. Надійним місцем для цього є соціальна платформа Svidok.org, де можна анонімно записати свої спогади про війну, а також прочитати досвід інших українців.

“Поділившись травматичними фрагментами життя, можна допомогти собі та іншим людям. З одного боку, це спосіб отримати психологічну підтримку та зцілення, а з іншого – допомогти тим, хто переживає подібну ситуацію, дати їм відчути, що вони не самі зі своїми труднощами і переживаннями та є ті, хто готовий їх взаємно підтримати”, – розповіла фахівчиня.

Як писати щоденник та з чого почати?

Повномасштабна війна росії проти України торкнулась українців у всіх регіонах нашої країни. Кожна людина переживає її по-своєму. Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається! 

Як це зробити: 

  • Зайти на сайт Svidok.org, пройти коротку реєстрацію та зафіксувати свій спогад
  • Скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot 
  • Додати за наявності фото, аудіо та відео

Ось кілька практичних порад, схвалених психологинею ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” Катериною Павлишин, щодо ведення щоденника. 

З чого почати: 

  • Спробуйте занотувати кілька речень про те, як пройшов ваш день. Які головні події трапились, що вас вразило чи збентежило. Почули важливу новину – напишіть свою рефлексію на неї. Вперше за довгий час зустріли друга, який приїхав з фронту, або подругу, що повернулась з-за кордону – поділіться цим.
  • Зробіть ведення щоденника частиною свого життя. Це можуть бути короткі записи. Нова думка – новий допис. Це може займати всього кілька хвилин на добу. Наприклад, підсумувати день перед сном, або занотувати побачене одразу після події, зустрічі чи коли нахлинули емоції, які варто викласти на папір.  
  • Безпека. На Svidok.org всі записи є конфіденційними, тому можна бути максимально відвертим та не боятись ділитись своїми думками. Також можна вести щоденник приватно, тоді записи будете бачити тільки ви.
  • Якщо не знаєте зовсім, про що написати, дайте відповіді на основні питання: “Яка подія цього місяця найбільше запам’яталась?”, “Як ви справляєтесь зі стресом? (поділіться досвідом з іншими)”, “Що вас надихає?”, “Яку подію ви б хотіли пережити ще раз, а яку – навпаки хочеться забути?”, “Що за останні дні цієї війни викликало у вас усмішку?” тощо. 

Коли ви відчуваєте, що готові поділитись травматичним досвідом – спробуйте його записати у довільному форматі. Почніть з того, де ця подія трапилась, за яких обставин. Напишіть про те, що саме сталось і як це вплинуло на вас – у деталях чи навпаки стисло. 

Це може бути першим кроком до зцілення, підтверджує фахівчиня. Якщо ж є потреба пропрацювати травматичний досвід з психологами чи психотерапевтами, можна скористатись переліком безкоштовних ресурсів підтримки ментального здоров’я, збережені на платформі Svidok.org. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

Валентина Твердохліб 18:00, 29 Липня 2026
впо
Виїзд людей / фото Міністерство національної єдності України

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Семаковська Тетяна 16:30, 29 Липня 2026

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги окремим категоріям жителів до інших передбачених програмами виплат. Скільки людей отримали фінансову підтримку та на що саме спрямували кошти — розповідаємо у матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки коштів виділили на матеріальну допомогу жителям Бахмутської громади

У січні матеріальна допомога не надавалась. У цей період Бахмутська міська рада затвердила порядок надання виплат на поточний рік.

Лютий

Згідно з розпорядженням № 43рр від 12.02.2026, виділено 4 456 740 гривень. Кошти отримали такі категорії громадян:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 102 людей — 510 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 39 людей — 390 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах (людей з інвалідністю, похилого віку, ВПО): 526 людей — 2 630 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС: 20 людей — 160 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 36 людей — 301 000 гривень;
  • допомога на поховання: 6 людей — 60 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 266 240 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 людина — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 3 людей — 45 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 людина — 2 500 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: сума виділена в межах залишку коштів розпорядження.

Березень

Згідно з розпорядженням № 83рр від 13.03.2026, виділено 5 727 800 гривень. Фінансування спрямували на такі категорії:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 94 людей — 470 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 330 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 679 людей — 3 395 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 22 людей — 189 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 55 людей — 436 000 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 332 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 5 людей — 250 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період: 9 людей — 135 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 1 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: 8 людей — 85 000 гривень.

Квітень

Згідно з розпорядженням № 109рр від 13.04.2026, виділено 5 005 520 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 52 людей — 260 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 24 людей — 240 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 653людей — 3 270 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 25 людей — 205 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 51 людей — 366 000 гривень;
  • допомога на поховання: 9 людей — 90 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 9 людей — 299 520 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 1 чоловік — 50 000 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 8 людей — 120 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 3 людей — 30 000 гривень;
  • сім’ї людей, зниклих безвісти: 1 особа — 25 000 гривень.

Травень

Сумарно за двома розпорядженнями (№ 142рр від 15.05.2026 та № 149рр від 21.05.2026) виділено 10 012 340 гривень. Виплати отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 175 людей — 875 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 33 людей — 495 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 198 людей — 5 995 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 45 людей — 480 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 101 людей — 888 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 10 людей — 641 800 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 чоловік — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 9 людей — 135 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 30 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людей — 110 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (допомога на поховання): 1 людей — 50 000 гривень.

Червень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 171рр від 12.06.2026, № 178рр від 19.06.2026, № 182рр від 25.06.2026) виділено 14 646 020 гривень. Фінансування отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 179 людей — 895 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 35 людей — 525 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 1 622 людей — 8 135 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 76 людей — 662 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 131 людей — 990 000 гривень;
  • допомога на поховання: 12 людей — 120 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 35 людей — 2 246 300 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 6 людей — 385 080 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 19 людей — 285 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 2 чоловік — 5 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 35 людей — 225 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 4 людини — 54 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 2 людини — 50 000 гривень;
  • допомога на проживання ВПО: 2 людини — 12 000 гривень;
  • члени сімей загиблих захисників (на поховання): 1 особа — 51 640 гривень.

Липень

Сумарно за трьома розпорядженнями (№ 196рр від 10.07.2026, № 202рр від 17.07.2026, № 209рр від 24.07.2026) виділено 11 941 580 гривень. Кошти отримали:

  • сім’ї з дітьми у складних життєвих обставинах: 455 людей — 3 185 000 гривень;
  • сім’ї з дітьми з інвалідністю та багатодітні: 23 особи — 345 000 гривень;
  • громадяни у складних життєвих обставинах: 758 людей — 5 313 000 гривень;
  • тяжкохворі, онкохворі, поранені від вибухів, постраждалі від аварії на ЧАЕС: 80 людей — 609 000 гривень;
  • особи похилого віку у складних життєвих обставинах: 120 людей — 918 600 гривень;
  • допомога на поховання: 10 людей — 100 000 гривень;
  • мобілізовані особи: 8 людей — 513 440 гривень;
  • військовослужбовці, які уклали перший контракт: 3 особи — 192 540 гривень;
  • допомога на осінньо-зимовий період для ВПО: 6 людей — 90 000 гривень;
  • компенсація проїзду дітей до закладів оздоровлення: 4 особи — 10 000 гривень;
  • діти-сироти та діти, позбавлені піклування: 5 людей — 35 000 гривень;
  • сім’ї осіб, зниклих безвісти: 10 людей — 250 000 гривень;
  • звільнені з полону: 1 особа — 50 000 гривень;
  • важкопоранені військовослужбовці: 1 людина — 10 000 гривень;
  • сім’ї загиблих захисників (поховання та встановлення пам’ятників): 4 чоловік — 200 000 гривень;
  • інші виплати: сума склала 120 000 гривень.

Загальна сума

Загальний обсяг матеріальної допомоги, наданої жителям Бахмутської громади за вказаний період з лютого по липень 2026 року, становить 51 790 000 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що пишуть про ВПО і біженців у соцмережах: результати дослідження дописів

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли […]

Важливо

Скільки матеріальної допомоги від початку 2026 року отримали бахмутяни від місцевої влади

Понад 51,7 мільйона гривень матеріальної допомоги отримали жителі Бахмутської громади з лютого по липень 2026 року. Кошти виплачували за різними напрямами підтримки — від допомоги […]

бахмутська рда

Які зарплати отримували працівники Бахмутської РДА у першому півріччі 2026 року

Станом на липень 2026 року в штаті Бахмутської райдержадміністрації працюють 23 людей, з яких одна людина у відпустці по догляду за дитиною, і ще двоє […]

У Краматорську водій комунального підприємства передавав ФСБ координати позицій ЗСУ

У Краматорську затримали водія комунального підприємства, якого підозрюють у передачі представнику ФСБ РФ інформації про розташування особового складу, артилерійської установки та укріплень Сил оборони України. […]

Реклама

Що таке контракт 18-24 у бригаді «Любарт»

Контракт 18-24 — це державна програма для добровольців віком від 18 до 24 років, які хочуть служити в сильних і сучасних частинах. До неї долучилася […]

14:22, 29.07.2026 Pulse Promo