Як записи спогадів допомагають ментальному здоров’ю

Валентина Твердохліб 11:00, 1 Січня 2025
спогадів
Ведення щоденника / ілюстративне фото Svidok.org

В умовах підвищеного стресу, в якому українці живуть вже третій рік, важливо підтримувати своє ментальне здоров’я. Це можна зробити, звернувшись до фахівця, або ж скориставшись ефективними техніками та методами самодопомоги. 

За рекомендаціями психологів та психотерапевтів помічними техніками у праці з травмами буде розміщення подій на папері. Це можна виконувати у різний спосіб: через написання казки, ведення щоденника, арт терапію у поєднанні з письмовим описом створеного малюнку), написання листів, або через взаємний письмовий обмін досвідом між людьми, які досвідчили щось схоже.

Одним із найбільш поширених вище вказаних ефективних технік є ведення щоденника. За словами психологині ГО “Громадського руху “Жіноча Сила України” Катерини Павлишин, письмо покращує ментальне, а відповідно і фізичне здоров’я, допомагає впоратись зі стресом і тривогою, впорядкувати думки та проаналізувати пережите. 

“Писати про свій досвід – це спосіб виразити власні почуття і рефлексії. Це ще одна можливість описати свою злість, образи, страх, розпач, відчуття безпорадності тощо. Написання свого травматичного досвіду може стати частиною процесу зцілення. Створення щоденника, його написання та перечитування, веде людину до зменшення гіперзбудження, формує у ній стійкість до спогадів та дозволяє інтегрувати травматичну подію у свій загальний досвід”, – розповідає фахівчиня.

спогадів
Катерина Павлишин – психологиня, консультантка телефонної лінії ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” та ведуча груп підтримки ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України”

За словами психологині, завдяки щоденнику, травма може стати лише частиною прожитого досвіду, неприємним спогадом, а не єдиною основною подією всього життя, яка тотально керує і впливає на людину.

“Таким чином людина формує у собі стійкість до спогадів або нагадувань про травму, вона вчиться не уникати травматичних подій, а зустрітися з ними, щоб зменшити біль від рани, яка ще не загоїлась. Описати подію прирівнюється до “оброблення” рани, що веде до загоєння. Так людина вчиться не уникати болю, а через поширення досвіду, ставати менш вразливою”, – додає Катерина Павлишин.

Деякі сучасні методи психотерапії, звертаються до опису травматичного досвіду. Однією з ефективних моделей є Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія яка здійснюється за допомогою психотерапевта. Саме вона містить такий важливий компонент як травматичний наратив. Під час праці, людину просять пригадати і описати деталі, які трапились до, під час та після травматичної події. При цьому важливо є описати свої хвилювання та почуття. Через написання та повторне перечитування подій, людина стає менш вразливою при згадуванні травматичного досвіду.

Виписування своїх спогадів “на папір” – це не лише підтримка ментального здоров’я. Зафіксований досвід про життя під час війни також є важливим свідченням історичних подій, що може допомогти майбутнім поколінням краще зрозуміти події сьогодення та унеможливити спроби росії маніпулювати фактами. Надійним місцем для цього є соціальна платформа Svidok.org, де можна анонімно записати свої спогади про війну, а також прочитати досвід інших українців.

“Поділившись травматичними фрагментами життя, можна допомогти собі та іншим людям. З одного боку, це спосіб отримати психологічну підтримку та зцілення, а з іншого – допомогти тим, хто переживає подібну ситуацію, дати їм відчути, що вони не самі зі своїми труднощами і переживаннями та є ті, хто готовий їх взаємно підтримати”, – розповіла фахівчиня.

Як писати щоденник та з чого почати?

Повномасштабна війна росії проти України торкнулась українців у всіх регіонах нашої країни. Кожна людина переживає її по-своєму. Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається! 

Як це зробити: 

  • Зайти на сайт Svidok.org, пройти коротку реєстрацію та зафіксувати свій спогад
  • Скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot 
  • Додати за наявності фото, аудіо та відео

Ось кілька практичних порад, схвалених психологинею ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” Катериною Павлишин, щодо ведення щоденника. 

З чого почати: 

  • Спробуйте занотувати кілька речень про те, як пройшов ваш день. Які головні події трапились, що вас вразило чи збентежило. Почули важливу новину – напишіть свою рефлексію на неї. Вперше за довгий час зустріли друга, який приїхав з фронту, або подругу, що повернулась з-за кордону – поділіться цим.
  • Зробіть ведення щоденника частиною свого життя. Це можуть бути короткі записи. Нова думка – новий допис. Це може займати всього кілька хвилин на добу. Наприклад, підсумувати день перед сном, або занотувати побачене одразу після події, зустрічі чи коли нахлинули емоції, які варто викласти на папір.  
  • Безпека. На Svidok.org всі записи є конфіденційними, тому можна бути максимально відвертим та не боятись ділитись своїми думками. Також можна вести щоденник приватно, тоді записи будете бачити тільки ви.
  • Якщо не знаєте зовсім, про що написати, дайте відповіді на основні питання: “Яка подія цього місяця найбільше запам’яталась?”, “Як ви справляєтесь зі стресом? (поділіться досвідом з іншими)”, “Що вас надихає?”, “Яку подію ви б хотіли пережити ще раз, а яку – навпаки хочеться забути?”, “Що за останні дні цієї війни викликало у вас усмішку?” тощо. 

Коли ви відчуваєте, що готові поділитись травматичним досвідом – спробуйте його записати у довільному форматі. Почніть з того, де ця подія трапилась, за яких обставин. Напишіть про те, що саме сталось і як це вплинуло на вас – у деталях чи навпаки стисло. 

Це може бути першим кроком до зцілення, підтверджує фахівчиня. Якщо ж є потреба пропрацювати травматичний досвід з психологами чи психотерапевтами, можна скористатись переліком безкоштовних ресурсів підтримки ментального здоров’я, збережені на платформі Svidok.org. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

Семаковська Тетяна 18:00, 5 Лютого 2026
Новобудова в окупованому Маріуополі / фото росзмі

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві обмеження та стосується виключно тих власників, які мають родинні зв’язки з громадянами рф.

Редакція Бахмут IN.UA розібралася у деталях нових законодавчих ініціатив країни-агресора, спрямованих на привласнення української нерухомості.

Суть “мораторію”

Депутат російської держдуми сергій міронов виступив з ініціативою призупинити процес визнання житла “безхазяйним” на період бойових дій. Проте, як повідомляють пропагандистські ресурси, ця пропозиція не поширюється на всіх мешканців окупованих територій.

Згідно із заявою міронова, “мораторій” пропонується застосовувати лише до тих українських власників, які можуть виконати низку жорстких умов:

  • мають близьких родичів із російським паспортом;
  • можуть документально підтвердити родинні зв’язки з громадянами РФ;
  • нададуть документи, що підтверджують оплату комунальних послуг.

Таким чином, для українських власників нерухомості, які виїхали з окупації, не прийняли громадянство агресора та не мають родичів-колаборантів, загроза втрати майна залишається реальною. Вимога особистої присутності для підтвердження права власності протягом 30 днів продовжує діяти для більшості громадян.

Скорочення термінів перереєстрації житла

Паралельно з розмовами про “мораторій”, російська влада законодавчо прискорює процес привласнення українського майна. держдума рф ухвалила в першому читанні законопроєкт, який суттєво скорочує терміни інтеграції нерухомості окупованих регіонів у російський реєстр.

Ключовою зміною стало зменшення граничного терміну подачі українських документів для реєстрації прав у російському Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРН) перенесено з 1 січня 2028 року на 1 липня 2026 року.

Офіційною причиною такого рішення окупанти називають нібито “зростання кількості фальсифікацій документів” та бажання пришвидшити наповнення баз даних.

В цьому контексті варто згадати закон, який підписав володимир путін у грудні 2025 році. підписав закон. Він дозволяє “віджимати безхазяйне майно”, якщо власника “неможливо встановити” або в нього відсутні документи російського зразка.

Таке майно вилучається на користь окупаційних адміністрацій.

Вилучені квартири та будинки планують передавати місцевим колаборантам, здавати в оренду або використовувати як службове житло для російських чиновників та силовиків (ця норма діятиме до 2028 року).

Законодавство агресора передбачає примарну можливість компенсації для власників, які з’являться пізніше. Однак отримати її зможуть виключно ті, хто прийняв російське громадянство. Сама ж норма про вилучення діятиме щонайменше до 2030 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:15, 5 Лютого 2026
Військові, звільненні з полону / фото ДПСУ

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який був захоплений у полон під час окупації Чорнобильської АЕС та інші.

Редакція Бахмут IN.UA публікує перші емоційні фото та кадри звільнених в рідній країні.

Обмін 5 лютого 2026 року

5 лютого відбувся перший у 2026 році обмін полоненими. Сьогодні з полону повернулося 157 громадян — 150 військових та 7 цивільних.

Звільнений з полону українець / фото ДПСУ
Прикордонники після полону / фото ДПСУ
Українців зустрічають вдома / фото ДПСУ
Українці вдома / фото ДПСУ
Нацгвардійці / фото Ігор Клименко
Військові, яких звільнили 5 лютого / фото Ігор Клименко
Повернення з полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець не стримує посмішку вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернули як військових, так і цивільних / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військовий, який мав досвід полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Зустріч з рідними / фото Володимира Зеленського
Перші емоції на рідній землі / фото Володимира Зеленського
Військові після полону / фото Володимира Зеленського

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти обговорюють так званий “мораторій” на відчуження житла в окупації: що відомо

У російській держдумі пропонують запровадити тимчасовий “мораторій” на конфіскацію житла на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини до кінця війни. Однак ця ініціатива містить суттєві […]

Фоторепортаж

Кого звільнили з полону 5 лютого 2026 року: перші фото після повернення

5 лютого 2026 року до України повернулося 157 осіб — військових та цивільних, яких утримували в полоні. Серед них оборонці Маріуполя, військовослужбовець Національної гвардії, який […]

16:15, 05.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

71-й обмін: Україна повернула з російської неволі 157 військових та цивільних громадян

Сьогодні, 5 лютого 2026 року, відбувся перший у цьому році та 71-й за ліком обмін полоненими. З російської неволі вдалося визволити 157 наших громадян — […]

Кому з бахмутських спортсменів виплачуватимуть грошові винагороди від міськради

Бахмутським спортсменам і тренерам, які представляють громаду на всеукраїнських змаганнях, передбачили грошові винагороди від міськради. Щоб отримати виплати, спортсмени або їхні тренери мають звернутися в […]

Діти розвиток дитини

Безкоштовна допомога для ВПО: Карітас шукає сім’ї з дітьми у Кам’янці-Подільському

Благодійний фонд “Карітас Кам’янець-Подільський” оголосив набір сімей внутрішньо переміщених осіб з дітьми, які проживають у Кам’янець-Подільській територіальній громаді. У межах програми родини можуть безкоштовно отримати […]