Як записи спогадів допомагають ментальному здоров’ю

Валентина Твердохліб 11:00, 1 Січня 2025
спогадів
Ведення щоденника / ілюстративне фото Svidok.org

В умовах підвищеного стресу, в якому українці живуть вже третій рік, важливо підтримувати своє ментальне здоров’я. Це можна зробити, звернувшись до фахівця, або ж скориставшись ефективними техніками та методами самодопомоги. 

За рекомендаціями психологів та психотерапевтів помічними техніками у праці з травмами буде розміщення подій на папері. Це можна виконувати у різний спосіб: через написання казки, ведення щоденника, арт терапію у поєднанні з письмовим описом створеного малюнку), написання листів, або через взаємний письмовий обмін досвідом між людьми, які досвідчили щось схоже.

Одним із найбільш поширених вище вказаних ефективних технік є ведення щоденника. За словами психологині ГО “Громадського руху “Жіноча Сила України” Катерини Павлишин, письмо покращує ментальне, а відповідно і фізичне здоров’я, допомагає впоратись зі стресом і тривогою, впорядкувати думки та проаналізувати пережите. 

“Писати про свій досвід – це спосіб виразити власні почуття і рефлексії. Це ще одна можливість описати свою злість, образи, страх, розпач, відчуття безпорадності тощо. Написання свого травматичного досвіду може стати частиною процесу зцілення. Створення щоденника, його написання та перечитування, веде людину до зменшення гіперзбудження, формує у ній стійкість до спогадів та дозволяє інтегрувати травматичну подію у свій загальний досвід”, – розповідає фахівчиня.

спогадів
Катерина Павлишин – психологиня, консультантка телефонної лінії ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” та ведуча груп підтримки ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України”

За словами психологині, завдяки щоденнику, травма може стати лише частиною прожитого досвіду, неприємним спогадом, а не єдиною основною подією всього життя, яка тотально керує і впливає на людину.

“Таким чином людина формує у собі стійкість до спогадів або нагадувань про травму, вона вчиться не уникати травматичних подій, а зустрітися з ними, щоб зменшити біль від рани, яка ще не загоїлась. Описати подію прирівнюється до “оброблення” рани, що веде до загоєння. Так людина вчиться не уникати болю, а через поширення досвіду, ставати менш вразливою”, – додає Катерина Павлишин.

Деякі сучасні методи психотерапії, звертаються до опису травматичного досвіду. Однією з ефективних моделей є Травмо-фокусована когнітивно-поведінкова терапія яка здійснюється за допомогою психотерапевта. Саме вона містить такий важливий компонент як травматичний наратив. Під час праці, людину просять пригадати і описати деталі, які трапились до, під час та після травматичної події. При цьому важливо є описати свої хвилювання та почуття. Через написання та повторне перечитування подій, людина стає менш вразливою при згадуванні травматичного досвіду.

Виписування своїх спогадів “на папір” – це не лише підтримка ментального здоров’я. Зафіксований досвід про життя під час війни також є важливим свідченням історичних подій, що може допомогти майбутнім поколінням краще зрозуміти події сьогодення та унеможливити спроби росії маніпулювати фактами. Надійним місцем для цього є соціальна платформа Svidok.org, де можна анонімно записати свої спогади про війну, а також прочитати досвід інших українців.

“Поділившись травматичними фрагментами життя, можна допомогти собі та іншим людям. З одного боку, це спосіб отримати психологічну підтримку та зцілення, а з іншого – допомогти тим, хто переживає подібну ситуацію, дати їм відчути, що вони не самі зі своїми труднощами і переживаннями та є ті, хто готовий їх взаємно підтримати”, – розповіла фахівчиня.

Як писати щоденник та з чого почати?

Повномасштабна війна росії проти України торкнулась українців у всіх регіонах нашої країни. Кожна людина переживає її по-своєму. Цінним для історії є досвід кожного зокрема, адже разом він демонструє цілісну картину того, що відбувається! 

Як це зробити: 

  • Зайти на сайт Svidok.org, пройти коротку реєстрацію та зафіксувати свій спогад
  • Скористатись тг-ботом @SvidokNoteBot 
  • Додати за наявності фото, аудіо та відео

Ось кілька практичних порад, схвалених психологинею ГО “Громадський рух “Жіноча Сила України” Катериною Павлишин, щодо ведення щоденника. 

З чого почати: 

  • Спробуйте занотувати кілька речень про те, як пройшов ваш день. Які головні події трапились, що вас вразило чи збентежило. Почули важливу новину – напишіть свою рефлексію на неї. Вперше за довгий час зустріли друга, який приїхав з фронту, або подругу, що повернулась з-за кордону – поділіться цим.
  • Зробіть ведення щоденника частиною свого життя. Це можуть бути короткі записи. Нова думка – новий допис. Це може займати всього кілька хвилин на добу. Наприклад, підсумувати день перед сном, або занотувати побачене одразу після події, зустрічі чи коли нахлинули емоції, які варто викласти на папір.  
  • Безпека. На Svidok.org всі записи є конфіденційними, тому можна бути максимально відвертим та не боятись ділитись своїми думками. Також можна вести щоденник приватно, тоді записи будете бачити тільки ви.
  • Якщо не знаєте зовсім, про що написати, дайте відповіді на основні питання: “Яка подія цього місяця найбільше запам’яталась?”, “Як ви справляєтесь зі стресом? (поділіться досвідом з іншими)”, “Що вас надихає?”, “Яку подію ви б хотіли пережити ще раз, а яку – навпаки хочеться забути?”, “Що за останні дні цієї війни викликало у вас усмішку?” тощо. 

Коли ви відчуваєте, що готові поділитись травматичним досвідом – спробуйте його записати у довільному форматі. Почніть з того, де ця подія трапилась, за яких обставин. Напишіть про те, що саме сталось і як це вплинуло на вас – у деталях чи навпаки стисло. 

Це може бути першим кроком до зцілення, підтверджує фахівчиня. Якщо ж є потреба пропрацювати травматичний досвід з психологами чи психотерапевтами, можна скористатись переліком безкоштовних ресурсів підтримки ментального здоров’я, збережені на платформі Svidok.org. 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

Валентина Твердохліб 15:50, 26 Червня 2026
донеччини
Представники Донеччини на URC 2026 / фото Донецька ОВА

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на цей час проєктів, які представляють громади, присвячені будівництву соціального житла.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Конференція з відновлення України у Гданську: хто представляє Донеччину

25-26 червня у Гданську триває Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Тут зібралася міжнародні партнери України, представники українських регіонів та експерти з відновлення.

За даними ОВА, Донеччину на заході представили п’ять громад:

  • Бахмутська;
  • Краматорська;
  • Селидівська;
  • Покровська;
  • Маріупольська.

Цьогоріч URC 2026 охоплює п’ять тематичних вимірів — відновлення економіки, людського капіталу, покращення регіональної політики, євроінтеграція та безпека.

Які проєкти представив Бахмут на URC 2026

Офіційного переліку ініціатив, які представляє Бахмутська громада на URC 2026, немає. З фото, опублікованих в мережі, видно, що представники громади презентують проєкт будівництва житла “Бахмут-Гоща”.

На фото разом із заступником голови Бахмутської МВА фігурує Микола Панчук — очільник Гощанської громади. На своїй офіційній сторінці в Facebook він зазначив:

“Разом із командою представляємо в Гданську важливі проєкти для нашої громади. Один із ключових проєктів, який презентується на стенді Рівненщини, — “Квартал Відродження” (ред. назва проєкту будівництва житла для бахмутян).

Бахмутська і Гощанська громади представляють спільний проєкт соціального житла / фото Микола Панчук

Які проєкти представив Покровськ на URC 2026

Покровська громада презентувала проєкти соціального житла. Всього їх два:

  • “Покровський квартал” у місті Кам’янське;
  • “Агро-містечко” на Одещині.

У Покровській МВА кажуть, що ці проєкти передбачають житло, робочі місця та необхідну соціальну інфраструктуру для родин переселенців із громади.

В участі у URC 2026 бачать можливість пошуку міжнародних партнерів та інвесторів для реалізації проєктів.

Покровську громаду представила Маргарита Ідрісова — заступниця начальника Покровської МВА / фото Покровська МВА

Що представив Маріуполь на URC 2026

Мер Маріуполя Вадим Бойченко презентував програму “Мій дім. Україна”. Це проєкт створення житла для маріупольців. Він має стати першим житловим обʼєктом в Україні, який відповідає концепції та принципам європейського соціального житла.

На конференції представили майстер-план першого житлового кварталу в Білій Церкві. Пілотний проєкт передбачає будівництво 44 будинків на 1 187 квартир.

“Сьогодні в межах програми вже підготовлено шість інвестиційних проєктів у різних громадах України. Вони дозволять створити 3 612 квартир для понад 10,5 тисячі маріупольців. Для реалізації проєктів уже визначені земельні ділянки та підготовлена необхідна проєктна документація”, — зазначив Вадим Бойченко.

Презентація житлового кварталу в Білій Церкві / фото Вадим Бойченко

Також мер Маріуполя мав зустріч з директором з питань кредитування та соціального розвитку Банку розвитку Ради Європи. Вони обговорили залучення фінансування для розширення будівництва соціального житла для маріупольців у різних регіонах України.

“Вже маємо спільне бачення, однак продовжимо консультації для узгодження низки інших питань”, — зауважив Вадим Бойченко.

Зустріч з представником Банку розвитку Ради Європи / фото Вадим Бойченко

Деталей щодо проєктів, які представили Краматорська і Селидівська громади, поки немає.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула 160 військових з російського полону

Семаковська Тетяна 15:35, 26 Червня 2026

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Обмін 26 червня 2026 року

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією, в результаті чого 160 військових, з яких 115 — це оборонці Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, додому вдалося повернути 58 офіцерів.

Серед звільнених з російського полону є представники:

  • Сухопутних військ;
  • Сил підтримки;
  • ДШВ;
  • ТрО;
  • Повітряних Сил;
  • Медичних сил, ВМС;
  • Національної гвардії України;
  • Державної спеціальної служби транспорту;
  • Державної прикордонної служби.

Як вказують в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, наймолодшому звільненому військовому виповнилося 26 років, а найстаршому — 66.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

донеччини
Важливо

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на […]

Важливо

Україна повернула 160 військових з російського полону

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів […]

шпигунстві

Фотографував позиції і наводив удари: безробітного мешканця Лиманщини викрили у шпигунстві

Російські окупанти завербували безробітного мешканця Лиманської громади. Чоловік шпигував на користь рф і коригував вогонь противника. За допомогою даних від місцевого жителя російські військові намагалися […]

Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення […]

13:30, 26.06.2026 Скопіч Дмитро
прифронтових
Історії

“Не хочуть виїжджати, бо не розуміють, куди їм їхати”: як донеччанка рятує людей з прифронтових територій

Анна Баранова родом з Донецька. Вона на особистому досвіді знає, що таке евакуація, бо з 2014 року була вимушена покинути рідне місто. Довгий час Анна […]