У міру того як почала розвиватися криптоіндустрія, особливий попит отримав депозит криптовалют. Біржі та інші спеціалізовані платформи пропонують відсоткові ставки, що перевищують рівень інфляції. А разом з тим, ви можете заробити на цьому без ризиків, якщо використовувати депозити у стейблкоінах – аналог долара США на цифровому ринку.

Що таке криптовалютний депозит та як це працює?

Як і традиційний банківський депозит, криптолендинг передбачає розміщення активів на майданчику для заробітку на відсотках від вкладу. Для цих цілей можуть використовуватися криптовалютні біржі та DeFi-проєкти. Відправляючи криптовалюту на депозит, ви надаєте свої монети у користування сервісу. А сам майданчик може застосувати ці активи, наприклад, для забезпечення маржинальної торгівлі, видачі криптопозик, надання ліквідності в децентралізованих фінансових протоколах. За це вкладникам нараховуються відсотки: як правило, у крипті, яку було внесено на депозит.

Щоб скористатися лендингом криптовалют, потрібно перевести свої монети на депозит обраного майданчика. Багато криптобірж на своїх офіційних сайтах мають спеціальний розділ – Earn. Тут ви знайдете USDT-депозит, а також в інших криптовалютах. Коли ви визначилися з активом для лендингу, потрібно також вибрати відсоткові ставки та строки. Далі слід зазначити суму, яку ви готові відправити на депозит. Якщо у вашому криптогаманці знаходяться інші монети, які відрізняються від тих, що ви бажаєте вкласти, тоді спочатку потрібно скористатися обміном. Для цього можна використати спотову торгівлю.

Що важливо враховувати, якщо хочете відкрити криптодепозит?

• Терміни та умови.

Залежно від обраної платформи, лендинг крипти можна відкривати на різні терміни – від кількох днів до місяців і навіть років. Також різняться і відсоткові ставки, на які впливає термін розміщення, тип активу, сам майданчик.

• Ставки.

Вони можуть бути фіксованими або плаваючими. Перший варіант передбачає стабільну ставку протягом всієї дії депозиту. Плаваюча ставка відрізняється тим, що вона може змінитися згідно з попитом та пропозицією на крипту.

• Прибутковість.

Відсотки по криптодепозитам, як правило, вищі, ніж пропозиції традиційних банків. Але натомість зростають і ризики, особливо при роботі з волатильною монетою.

• Ризики.

Головний ризик зводиться до цінових коливань активу. Обвал вартості може призвести до збитків, які перевищать прибуток від відсотків. Ще один ризик – невиконання зобов’язань самим сервісом.

Лендинг криптовалют залишається затребуваним інструментом, оскільки це пасивний дохід із високим показником заробітку. Перед тим як розміщувати свої монети на депозиті, важливо ретельно ознайомитися з умовами платформи та оцінити потенційні ризики.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянка Олена Голубцова — носійка рідкісного ремесла, яке сьогодні майже забуте. Алебастрову ліпнину, декоративний елемент інтер’єрів, її родина почала виготовляти ще в 1930-х роках. Тоді її предки приїхали з Полтавщини на Донеччину й опановували нову для себе сировину, алебастр. Спершу ним закладали тріщини в хатах, робили побутові речі, а з часом навчилися робити й витончену ліпнину, якою прикрашали оселі.

Сьогодні пані Олена прагне відродити це ремесло, як частину культурної ідентичності Бахмута. Ми поспілкувалися з майстринею та розповідаємо вам найцікавіше.

Алебастр на Донеччині: як його почали використовувати

Бахмутянка Олена Голубцова — одна з небагатьох, хто зберіг і пам’ятає традицію виготовлення виробів з алебастру. Це ремесло передавалося в її родині з покоління в покоління. Пані Олена ділиться спогадами про те, як цей матеріал, доступний і пластичний, став основою домашнього декору та навіть заробітку в тяжкі 90-ті. Предки бахмутянки опинилися на Донеччині в 1932 році —після чорноземів Полтавщини вони мусили вчитися жити у інших умовах.

“Мої предки використовували алебастр, коли будували хати, бо треба було ж замазувати ті тріщини. Вони звернули увагу на те, що він пластичний, та те, що він застигає гарно і зберігає форму”, — ділиться з нами у розмові бахмутянка.

Втім, алебастр використовували не лише для будівельних потреб. Поступово він став засобом самовираження.

“Хотілося якось відзначитися, щоб було красиво, не так, як у всіх. Бо приїжджі були, чужі люди були тут, на Донбасі. І тому гробки так прикрашали, з невеличкими детальками: квіточку, листочок клали. З одного боку це якось тріщини прикривало, з іншого це було красиво”, — каже пані Олена.

Особливий сплеск інтересу до алебастру в родині Олени відбувся наприкінці 1980-х. Тоді, в умовах кризи, ліплення з гіпсу стало можливістю підзаробити й прогодувати родину.

“Мій вітчим та моя мама вирішили, що треба заробляти гроші, бо на той момент була важка ситуація в країні. І вони придумали такий спосіб. Гіпс купляли на алебастрових комбінатах. У нас, до речі, їх два було — Артемівський і Деконський. На Деконському гіпс був трошки рудуватий, а на Артемівському біліший, але за якістю вони однакові були”, — каже співрозмовниця.

Для роботи використовували спеціальні гумові форми, а ще гіпс та воду. Все відливалося вручну, сушилося, фарбувалося, а потім вироби продавали. Популярними були дзеркала з ліпниною, а щоб зробити один такий виріб, в середньому родина витрачала два дні.

Для родини Голубцових алебастр був не просто матеріалом —це була частина ідентичності й зв’язку з новим для них краєм. Донеччину вони щиро полюбили:

“За словами бабусі, коли тільки вони переїхали сюди з Полтавщини, для них дивно було, що це степ, але вони настільки були захоплені, казали, що ми живемо на золоті. Мали на увазі якраз алебастр, з яким вони так натхненно працювали, їм це щиро подобалося”.

У сільській школі, згадує пані Олена, також діяли гуртки, де малеча працювала з гіпсом. Це були 1985-1986 роки, дітей вчили працювати з різними формами. Останній раз пані Олена практикувала саме лиття з гіпсу, коли працювала вихователем у садочку — разом з вихованцями вона зробила гіпсовий дзвінок, де діти залишали свої відбитки. Цей дзвінок став візитівкою освітнього закладу.

Пані Олена переконана, що пам’ять про таке ремесло треба зберігати, особливо вчити цього молодше покоління.

“Наш Бахмут за що пам’ятають? Шампанське, троянди, сіль. Але ж які копалини у нас були! Яка історія! Треба, щоб люди це знали”, — каже жінка.

У планах бахмутянки — проведення майстер-класів для земляків, де кожен охочий зможе спробувати себе в алебастровій справі. Люди зможуть навчитися своїми руками працювати з гіпсом, розмалювати виріб та забрати додому частинку Донеччини й рідного дому.

Алебастрове лиття можуть визнати першим елементом нематеріальної спадщини з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зв’язку з повномасштабним вторгненням багато ВПО змінюють місце проживання, а тому виникає потреба у знятті з реєстрації.

Детальніше про те, як саме працює процедура, розповіли спеціалісти Юридичного порадника для ВПО.

“Виписка” з місця реєстрації для ВПО 2025

Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) питання реєстрації місця проживання залишається актуальним, особливо коли виникає необхідність змінити адресу чи отримати офіційну “виписку”.

Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання відбувається шляхом звернення до органу реєстрації або ЦНАП за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання. Це можна зробити:

• за заявою особи або її представника;
• за заявою власника житла приватної форми власності стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

Нюанси “виписки”

“Виписка” з місця проживання має певні проблемні питання, які можуть завадити процедурі. Наприклад, зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.

Також для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку, потрібно подавати військово-обліковий документ.

При подачі заявки потрібно пам’ятати, що ВПО має сплатити адміністративний збір. Наразі він становить 1,5% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року або 45,42 грн у 2025 році.

Читайте також:

• Чи стартувала інвентаризація житла для ВПО: пояснення
• 150 млн гривень для українських біженців: хто отримає гроші
• Чи стартувала інвентаризація житла для ВПО: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!