Пропагандисти рф відкрили серію публікацій з мешканцями Часів Яру, які чекали в місті російських “визволителів”. У першому відеоінтерв’ю “ждунка” згадує про події 10-річної давності в Часів Ярі. Жителька українського міста розповідає, як тут голосували на референдумі, про “безчинства ЗСУ”, алкоголізм, наркоманію та про ставлення мешканців  до “перейменування вулиць іменами вигаданих Героїв України”.

Відео оприлюднив відомий пропагандистський Telegram-канал “Два майора”.

Що розповідають “ждуни” з Часів Яру

Редакція Бахмут IN.UA наводить цитати зрадниці з інтерв’ю для російських пропагандистів. Зазначимо, що окупанти приховали її обличчя.

Жінка впевнена, що мешканці міста цілком законно вирішили стати частиною росії. За її словами, самопроголошена “донецька народна республіка” та окупаційна влада сприяла розквіту Часів Яру.

“11 травня 2014 року маленьке місто Часів Яр на референдумі практично все проголосувало за те, щоб приєднатися до росії. І після цього в нас була влада саме “днр”. Коли ми жили за цієї влади, у нас не було жодних проблем ні з алкоголіками, ні з наркоманами. З цим було покінчено. Хлопці настільки в місті перевіряли всіх людей, які ввечері ходять, які порушують громадський порядок. Так було все добре, просто, зрозуміло”, — згадує донеччанка.

Вона розповідає, що тільки-но ЗСУ звільнили Часів Яр місто “знову почало занепадати”.

За її словами, така поведінка ЗСУ вже навіть нікого не дивувала. Водночас зрадниця каже, що військові заходили в будинки, куди хотіли та брали те, що їм подобалося.

“Біля Червоного кіоску українські військові споювали молодь, якій навіть не було, напевно, ще й 16 років. Не говорячи вже про те, що вони їх “пригощали наркотиками”. Це було звичною справою. Українські військові ображали, принижували населення та обзивали нас сепаратистами.

Після того, як сталося кілька інцидентів, українській армії заборонили ходити зі зброєю. Один із інцидентів був, коли дівчинка Оксана вихопила гранату та підірвала її в машині. Себе поранила і тих хлопців, військових українців, які її затягли до цієї машини. Пройшов якийсь час і начебто трошки все вляглося. Але військові із міста не пішли”, — розповідає жінка.

Свавілля на блокпостах

Після цього ЗСУ продовжували чергувати на блокпостах. Один таки блокпост стояв між Бахмутом та Часів Яром, на горі. За словами зрадниці, військові часто спілкувалися “незрозумілою для неї мовою”.

“Важко було виїхати з одного містечка до іншого, доводилося стояти по 2-3 години. Іноді взимку вони просто спеціально не пропускали. Стоять, відвертаються, “по-своєму щось говорять”, але машини не пропускають. Ти стоїш на горі, машина працює, боїшся гальмо відпустити, щоб позаду авто не вдарити. Для українських військових це була розвага: раптом якась машина вдарить когось. Тому розважалися за рахунок мешканців дуже.

Були такі випадки, коли люди автобусом їдуть з Артемівська (ред. так “ждунка” називає Бахмут) до Часів Яру, на блокпосту військовим щось не сподобалося, і вони висаджують усіх. Цивільне населення, зима, 15 градусів морозу, а ви йдете пішки 11 кілометрів до Часів Яру. Тому що вони хочуть перевірити автобус, який щодня кілька разів їздить туди-сюди”, — додає на умовах анонімності жінка.

“Заборона всього російського”

“Ждуни” з Часів Яру заявляють, що Україна забороняли в місті російську мову, книги та класи. Зрадники також скаржаться, що вулиці їхнього міста називали іменами “незрозумілих героїв”.

“Дуже чекали, коли росія таки прийде і “забере нас додому”. Коли ми нарешті зможемо говорити російською мовою, коли ми зможемо читати не українські, а російські книги. Бібліотеки заборонили всі російські книги, все абсолютно. От я до бібліотеки ходила, і російські книги можна було прочитати лише в спеціальному клубі. А так треба було читати та розмовляти лише українською мовою.

Заходили в магазин і говорили, а ви чому не розмовляєте? Ви чому замовлення робите російською мовою? Розмовляйте українською! І це все було в ультимативній формі. Не пропонувалося, а саме був ультиматум.

Раніше наші школи мали російські класи. Хто хотів віддавали дітей до російського класу, хто хотів — в український клас. З 14-го року по 22-й рік всі російські класи були прибрані. 

Вулиці перейменували. Якщо там була якась вулиця Гвардійська або Первомайська, то всі ці вулиці перейменували незрозуміло на кого. Люди раділи, якщо жили, припустимо, на Липовій чи Яблуневій, що наші вулиці не перейменують “незрозуміло на якого героя”, — резюмувала зрадниця з Часів Яру.

Зазначимо, що подібними інтерв’ю російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ та українську владу. Раніше ми розповідали історію евакуації родини з Бахмута, що публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута і прифронтових територій дітей з батьками.

Читайте також:

• Як виглядає прифронтовий Часів Яр у лютому
• Плакала від радості: мешканка Бахмута отримала російський паспорт
• Як у пеклі війни живуть мешканці Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам надають у Багатопрофільній лікарні інтенсивного лікування Бахмута, що релокована у Броварах. Кваліфіковану психологічну підтримку тут можуть отримати всі охочі, в тому числі діти, ветерани та родини діючих військовослужбовців.

Яку психологічну допомогу можна отримати в Бахмутській БЛІЛ, редакції Бахмут IN.UA розповіла психологиня Юлія Макогон.

Які найпоширеніші запити до психолога бахмутської лікарні

Сьогодні найпоширенішими запитами пацієнтів до психологині Бахмутської БЛІЛ є тривога, емоційне виснаження та страхи. Бувають і випадки, коли людина звертається з одним запитом, а під час роботи зі спеціалістом виявляється, що проблема є глибшою.

“Сьогодні люди найчастіше звертаються з відчуттям постійної напруги, тривоги, емоційного виснаження, порушеннями сну, страхами, труднощами у стосунках із близькими. Багато хто говорить про втрату сил, мотивації, відчуття невизначеності та нерозуміння, як будувати своє життя в обставинах, які постійно змінюються. Іноді людина приходить із конкретною проблемою, а в процесі розмови стає зрозуміло, що за нею стоїть значно більше: тривале напруження, відсутність відчуття безпеки або втрата звичних життєвих опор”, — зазначає психологиня.

Якщо говорити саме про бахмутян, то багато з них пережили травматичний досвід втрати дому, і це теж дається взнаки.

“Ми звикли говорити про тривогу, страх, панічні реакції, порушення сну. Але є й менш помітні прояви: втрата інтересу до звичних речей, труднощі з концентрацією уваги, постійна втома, дратівливість, відчуття провини за те, що життя триває, або неможливість будувати плани на майбутнє. Особливо це помітно серед людей, які пережили вимушене переміщення, втрату дому, звичного оточення, роботи, соціальних зв’язків. Для багатьох мешканців Бахмутської громади війна — це не лише небезпека, а й дуже особистий досвід втрати цілого звичного світу”, — підкреслює фахівчиня.

Психологиня Юлія Макогон зазначає, що часто люди живуть у постійній напрузі, але продовжують виконувати всі звичні справи. В таких випадках фахівчиня радить не порівнювати свій досвід з іншими і не соромитися звертатися за допомогою.

“Люди часто настільки звикають жити в напрузі, що починають сприймати її як норму. Вони продовжують працювати, піклуватися про дітей, допомагати іншим, виконувати щоденні обов’язки. Зовні все може виглядати цілком благополучно, але внутрішньо людина вже перебуває на межі виснаження. Тому важливо не порівнювати свої переживання з досвідом інших і не переконувати себе, що комусь зараз значно гірше, а отже, не можна скаржитися. Кожен має право на власні почуття та підтримку”, — зауважила Юлія Макогон.

Яку психологічну підтримку надають ветеранам і родинам військовослужбовців

Звернутися по допомогу до психологині бахмутської лікарні можуть і ветерани. Їм допомагають краще адаптуватися до повернення в цивільне життя.

“Серед можливих запитів — адаптація до цивільного життя після служби, переживання травматичного досвіду, труднощі у спілкуванні з близькими, емоційна віддаленість, дратівливість, тривога, порушення сну, почуття провини та складнощі з поверненням до звичного життя. Важливо розуміти: психологічна допомога не полягає в тому, щоб змусити людину забути пережите або швидше повернутися до колишнього життя. Її завдання — допомогти знайти способи жити далі, поступово відновлювати внутрішню рівновагу та стосунки з близькими”, — каже Юлія Макогон.

Окремо фахівчиня допомагає і родинам діючих військовослужбовців та ветеранів. Бо повернення захисника чи захисниці додому не означає автоматичне відновлення минулих стосунків і способу життя. Це може бути випробуванням для родини. Тому і військовому, і його сім’ї потрібен час, щоб знову навчитися бути разом у нових обставинах, і в цьому може допомогти робота з психологом.

Психологічна допомога дітям

Діти, так само як і дорослі, переживають наслідки війни, переїздів, розлуки з рідними та зміни звичного середовища. Тому психологічний стан дітей потребує особливої уваги. Про те, що дитина потребує допомоги спеціаліста, можуть свідчити різні симптоми, які по-різному проявляються в дітей різного віку.

“У молодших дітей це може проявлятися підвищеною тривожністю, страхами, порушеннями сну, плаксивістю, дратівливістю, поверненням до поведінки, характерної для молодшого віку. Іноді дитина стає більш замкненою або, навпаки, надмірно активною. У підлітків частіше можна побачити емоційні коливання, конфлікти з батьками, замкненість, зниження інтересу до навчання, труднощі у спілкуванні з однолітками, невпевненість у собі. Важливо не поспішати називати все це поганою поведінкою. За такими проявами нерідко стоять переживання, з якими дитина ще не вміє впоратися самостійно”, — пояснює психологиня.

Психологиня наголошує, що дитина не завжди може пояснити словами, що з нею відбувається. Тому батькам важливо не лише слухати, що їм говорить дитина, а й помічати зміни в її поведінці.

Робота психологині з молодшими дітьми зазвичай відбувається за участю батьків. З підлітками важливо мати можливість поговорити наодинці, щоб вони могли вільно висловити власні думки та почуття, тому батьків іноді не долучають до цього процесу.

З якими симптомами слід звертатися до психолога

Юлія Макогон радить бахмутянам орієнтуватися на свій стан: як ви почувається і наскільки це впливає на ваше повсякденне життя. Серед тривожних симптомів психологиня виокремлює постійну тривогу і дратівливість, відчуття виснаження, втрату інтересу до справ, які раніше приносили задоволення.

“Якщо ви помічаєте, що тривалий час не можете повноцінно відпочити, постійно відчуваєте тривогу, дратуєтеся через дрібниці, маєте проблеми зі сном, уникаєте спілкування або відчуваєте, що навіть звичайні щоденні справи потребують надмірних зусиль — це привід звернути увагу на свій психологічний стан. Ще одна важлива ознака — коли людина перестає відчувати задоволення від життя, живе переважно “на автоматі”, постійно відкладає власні потреби й не може пригадати, коли востаннє почувалася спокійно. Не варто чекати, поки стане зовсім нестерпно”, — каже спеціалістка.

Оцінити власний психологічний стан можна і вдома, без звернення до спеціаліста. Для цього можна пройти шкалу оцінки тривоги і депресії. Якщо за результатами тестування ви маєте ознаки тривоги або депресії, варто звернутися за допомогою фахівців.

Відповідно до вимог Національної служби здоров’я України, психологічна допомога в Бахмутській БЛІЛ надається безоплатно в межах комплексної реабілітаційної допомоги пацієнту. В інших випадках психологічні консультації надають на платній основі відповідно до чинного прейскуранта цін.

Читайте також:

Як наважитися на повторну евакуацію: пояснює психологиня Олена Рижа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!