Пропагандисти рф відкрили серію публікацій з мешканцями Часів Яру, які чекали в місті російських “визволителів”. У першому відеоінтерв’ю “ждунка” згадує про події 10-річної давності в Часів Ярі. Жителька українського міста розповідає, як тут голосували на референдумі, про “безчинства ЗСУ”, алкоголізм, наркоманію та про ставлення мешканців  до “перейменування вулиць іменами вигаданих Героїв України”.

Відео оприлюднив відомий пропагандистський Telegram-канал “Два майора”.

Що розповідають “ждуни” з Часів Яру

Редакція Бахмут IN.UA наводить цитати зрадниці з інтерв’ю для російських пропагандистів. Зазначимо, що окупанти приховали її обличчя.

Жінка впевнена, що мешканці міста цілком законно вирішили стати частиною росії. За її словами, самопроголошена “донецька народна республіка” та окупаційна влада сприяла розквіту Часів Яру.

“11 травня 2014 року маленьке місто Часів Яр на референдумі практично все проголосувало за те, щоб приєднатися до росії. І після цього в нас була влада саме “днр”. Коли ми жили за цієї влади, у нас не було жодних проблем ні з алкоголіками, ні з наркоманами. З цим було покінчено. Хлопці настільки в місті перевіряли всіх людей, які ввечері ходять, які порушують громадський порядок. Так було все добре, просто, зрозуміло”, — згадує донеччанка.

Вона розповідає, що тільки-но ЗСУ звільнили Часів Яр місто “знову почало занепадати”.

За її словами, така поведінка ЗСУ вже навіть нікого не дивувала. Водночас зрадниця каже, що військові заходили в будинки, куди хотіли та брали те, що їм подобалося.

“Біля Червоного кіоску українські військові споювали молодь, якій навіть не було, напевно, ще й 16 років. Не говорячи вже про те, що вони їх “пригощали наркотиками”. Це було звичною справою. Українські військові ображали, принижували населення та обзивали нас сепаратистами.

Після того, як сталося кілька інцидентів, українській армії заборонили ходити зі зброєю. Один із інцидентів був, коли дівчинка Оксана вихопила гранату та підірвала її в машині. Себе поранила і тих хлопців, військових українців, які її затягли до цієї машини. Пройшов якийсь час і начебто трошки все вляглося. Але військові із міста не пішли”, — розповідає жінка.

Свавілля на блокпостах

Після цього ЗСУ продовжували чергувати на блокпостах. Один таки блокпост стояв між Бахмутом та Часів Яром, на горі. За словами зрадниці, військові часто спілкувалися “незрозумілою для неї мовою”.

“Важко було виїхати з одного містечка до іншого, доводилося стояти по 2-3 години. Іноді взимку вони просто спеціально не пропускали. Стоять, відвертаються, “по-своєму щось говорять”, але машини не пропускають. Ти стоїш на горі, машина працює, боїшся гальмо відпустити, щоб позаду авто не вдарити. Для українських військових це була розвага: раптом якась машина вдарить когось. Тому розважалися за рахунок мешканців дуже.

Були такі випадки, коли люди автобусом їдуть з Артемівська (ред. так “ждунка” називає Бахмут) до Часів Яру, на блокпосту військовим щось не сподобалося, і вони висаджують усіх. Цивільне населення, зима, 15 градусів морозу, а ви йдете пішки 11 кілометрів до Часів Яру. Тому що вони хочуть перевірити автобус, який щодня кілька разів їздить туди-сюди”, — додає на умовах анонімності жінка.

“Заборона всього російського”

“Ждуни” з Часів Яру заявляють, що Україна забороняли в місті російську мову, книги та класи. Зрадники також скаржаться, що вулиці їхнього міста називали іменами “незрозумілих героїв”.

“Дуже чекали, коли росія таки прийде і “забере нас додому”. Коли ми нарешті зможемо говорити російською мовою, коли ми зможемо читати не українські, а російські книги. Бібліотеки заборонили всі російські книги, все абсолютно. От я до бібліотеки ходила, і російські книги можна було прочитати лише в спеціальному клубі. А так треба було читати та розмовляти лише українською мовою.

Заходили в магазин і говорили, а ви чому не розмовляєте? Ви чому замовлення робите російською мовою? Розмовляйте українською! І це все було в ультимативній формі. Не пропонувалося, а саме був ультиматум.

Раніше наші школи мали російські класи. Хто хотів віддавали дітей до російського класу, хто хотів — в український клас. З 14-го року по 22-й рік всі російські класи були прибрані. 

Вулиці перейменували. Якщо там була якась вулиця Гвардійська або Первомайська, то всі ці вулиці перейменували незрозуміло на кого. Люди раділи, якщо жили, припустимо, на Липовій чи Яблуневій, що наші вулиці не перейменують “незрозуміло на якого героя”, — резюмувала зрадниця з Часів Яру.

Зазначимо, що подібними інтерв’ю російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ та українську владу. Раніше ми розповідали історію евакуації родини з Бахмута, що публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута і прифронтових територій дітей з батьками.

Читайте також:

• Як виглядає прифронтовий Часів Яр у лютому
• Плакала від радості: мешканка Бахмута отримала російський паспорт
• Як у пеклі війни живуть мешканці Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Неврахований стаж — одна з найпоширеніших причин заниженої пенсії або повної відмови у її призначенні. Громадяни можуть мати десятки років роботи за спиною, проте Пенсійний фонд не зараховує окремі періоди через помилки в трудовій книжці, відсутність архівної довідки, ліквідацію підприємства чи банальні розбіжності в персональних даних.

Детальніше про те, що робити в такому випадку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійний фонд не врахував стаж: що робити

Проблеми часто виникають через документи, які оформлювалися багато років тому. У трудових книжках можуть зустрічатися виправлення, нечіткі печатки, скорочені назви підприємств, різні варіанти написання прізвища або ж відсутність запису про переведення. Для людини це виглядає як формальність, але для Пенсійного фонду подібна неточність може стати законною підставою не врахувати період роботи.

Найчастіше стаж не зараховують через такі причини:

• наявність виправлень або нечітких записів у трудовій книжці;
• невідповідність назви підприємства архівним даним;
• ліквідація підприємства без передачі документів до архіву;
• розбіжності в написанні прізвища, імені або по батькові;
• відсутність довідки про пільговий або спеціальний стаж;
• відсутність періоду роботи в персоніфікованому обліку;
• ігнорування Пенсійним фондом довідки про заробітну плату.

У кожній конкретній ситуації потрібно встановити, який саме документ викликав сумнів. Без цього складно зрозуміти, що саме необхідно виправляти: трудову книжку, архівну довідку, дані персоніфікованого обліку або ж сам розрахунок пенсії.

Перевірка документів

Перший крок — отримання від Пенсійного фонду письмового пояснення. У ньому обов’язково зазначається, які періоди не зараховані і з якої причини. Якщо людина бачить лише підсумковий розмір пенсії, але не має розрахунку, потрібно витребувати документи з пенсійної справи.

Для перевірки стажу зазвичай необхідні

• трудова книжка;
• довідки з архіву;
• довідки про заробітну плату;
• накази про прийняття, переведення або звільнення;
• виписки з особових рахунків;
• документи про навчання, військову службу або догляд, якщо ці періоди мають значення;
• письмова відмова або лист Пенсійного фонду.

Якщо в документах наявні розбіжності, їх треба пояснювати письмово. Наприклад, якщо прізвище змінювалося після укладення шлюбу, потрібно додати відповідне свідоцтво. Якщо підприємство змінило назву, варто знайти архівний документ або довідку правонаступника.

Дії у разі ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства не означає, що стаж неможливо підтвердити. Часто документи передають до архіву, правонаступника або місцевої установи, яка зберігає кадрові матеріали. Проблема полягає в тому, що людина не завжди знає, куди саме їй звертатися.

У такій ситуації потрібно шукати не одну довідку, а весь можливий ланцюг доказів. Це можуть бути архівні записи, накази, особові рахунки, розрахункові відомості, профспілкові документи або інші матеріали, які підтверджують факт роботи в конкретний період.

Якщо ж документи не збереглися, юрист оцінює можливість підтвердження стажу іншим способом. У частині спорів допомагає судове встановлення факту роботи або належності документа людині, якщо проблема виникла через помилки в написанні даних.

Підстави для перерахунку пенсії

Перерахунок потрібен не лише тоді, коли Пенсійний фонд прямо відмовив. Іноді пенсію призначили, але розмір виявився нижчим, бо частину стажу або заробітку не врахували. У такій ситуації людина може роками отримувати менше грошей, ніж мала б за законом.

Перерахунок варто ініціювати, якщо:

• після призначення пенсії знайшлися додаткові документи про стаж;
• Пенсійний фонд не врахував пільговий стаж;
• у розрахунку відсутні окремі періоди роботи;
• не врахована довідка про заробітну плату;
• пенсія призначена без урахування уточнених даних;
• є підозри щодо неправильного застосування коефіцієнтів.

Перед поданням заяви про перерахунок необхідно зробити власний аналіз документів. Якщо подати заяву без відповідних доказів, Пенсійний фонд може знову відмовити або надати формальну відповідь.

Звернення до суду

Звернення до Пенсійного фонду має бути конкретним. Загальна фраза “прошу перерахувати пенсію” не спрацює. Необхідно зазначити, які саме періоди потрібно зарахувати, які документи це підтверджують і чому попередній розрахунок є неповним. У заяві також вказується рішення або розрахунок, які потрібно переглянути, та дія, яку має виконати фонд. До заяви обов’язково додаються копії документів, тоді як оригінали краще залишати у себе. Також важливо мати доказ подання заяви: відмітку про прийняття, поштову квитанцію або електронне підтвердження.

Звернення до суду є доцільним, якщо Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні стажу, не врахував документи або не дав належної відповіді. У судовому порядку можна вимагати визнати відмову протиправною, зобов’язати повторно розглянути заяву, зарахувати стаж або провести перерахунок.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.

Про це повідомили в Освіта Юа.

Вступна кампанія до професійних коледжів

Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.

Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.

Перелік необхідних документів

Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять

• заява;
• документ про освіту з додатком;
• медична довідка;
• фотокартки;
• копія документа, що посвідчує особу;
• документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.

Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Тривалість навчання та забезпечення студентів

Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.

Читайте також:

Як працює конкурс та формується рейтинг для вступу у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!