Пропагандисти рф відкрили серію публікацій з мешканцями Часів Яру, які чекали в місті російських “визволителів”. У першому відеоінтерв’ю “ждунка” згадує про події 10-річної давності в Часів Ярі. Жителька українського міста розповідає, як тут голосували на референдумі, про “безчинства ЗСУ”, алкоголізм, наркоманію та про ставлення мешканців  до “перейменування вулиць іменами вигаданих Героїв України”.

Відео оприлюднив відомий пропагандистський Telegram-канал “Два майора”.

Що розповідають “ждуни” з Часів Яру

Редакція Бахмут IN.UA наводить цитати зрадниці з інтерв’ю для російських пропагандистів. Зазначимо, що окупанти приховали її обличчя.

Жінка впевнена, що мешканці міста цілком законно вирішили стати частиною росії. За її словами, самопроголошена “донецька народна республіка” та окупаційна влада сприяла розквіту Часів Яру.

“11 травня 2014 року маленьке місто Часів Яр на референдумі практично все проголосувало за те, щоб приєднатися до росії. І після цього в нас була влада саме “днр”. Коли ми жили за цієї влади, у нас не було жодних проблем ні з алкоголіками, ні з наркоманами. З цим було покінчено. Хлопці настільки в місті перевіряли всіх людей, які ввечері ходять, які порушують громадський порядок. Так було все добре, просто, зрозуміло”, — згадує донеччанка.

Вона розповідає, що тільки-но ЗСУ звільнили Часів Яр місто “знову почало занепадати”.

За її словами, така поведінка ЗСУ вже навіть нікого не дивувала. Водночас зрадниця каже, що військові заходили в будинки, куди хотіли та брали те, що їм подобалося.

“Біля Червоного кіоску українські військові споювали молодь, якій навіть не було, напевно, ще й 16 років. Не говорячи вже про те, що вони їх “пригощали наркотиками”. Це було звичною справою. Українські військові ображали, принижували населення та обзивали нас сепаратистами.

Після того, як сталося кілька інцидентів, українській армії заборонили ходити зі зброєю. Один із інцидентів був, коли дівчинка Оксана вихопила гранату та підірвала її в машині. Себе поранила і тих хлопців, військових українців, які її затягли до цієї машини. Пройшов якийсь час і начебто трошки все вляглося. Але військові із міста не пішли”, — розповідає жінка.

Свавілля на блокпостах

Після цього ЗСУ продовжували чергувати на блокпостах. Один таки блокпост стояв між Бахмутом та Часів Яром, на горі. За словами зрадниці, військові часто спілкувалися “незрозумілою для неї мовою”.

“Важко було виїхати з одного містечка до іншого, доводилося стояти по 2-3 години. Іноді взимку вони просто спеціально не пропускали. Стоять, відвертаються, “по-своєму щось говорять”, але машини не пропускають. Ти стоїш на горі, машина працює, боїшся гальмо відпустити, щоб позаду авто не вдарити. Для українських військових це була розвага: раптом якась машина вдарить когось. Тому розважалися за рахунок мешканців дуже.

Були такі випадки, коли люди автобусом їдуть з Артемівська (ред. так “ждунка” називає Бахмут) до Часів Яру, на блокпосту військовим щось не сподобалося, і вони висаджують усіх. Цивільне населення, зима, 15 градусів морозу, а ви йдете пішки 11 кілометрів до Часів Яру. Тому що вони хочуть перевірити автобус, який щодня кілька разів їздить туди-сюди”, — додає на умовах анонімності жінка.

“Заборона всього російського”

“Ждуни” з Часів Яру заявляють, що Україна забороняли в місті російську мову, книги та класи. Зрадники також скаржаться, що вулиці їхнього міста називали іменами “незрозумілих героїв”.

“Дуже чекали, коли росія таки прийде і “забере нас додому”. Коли ми нарешті зможемо говорити російською мовою, коли ми зможемо читати не українські, а російські книги. Бібліотеки заборонили всі російські книги, все абсолютно. От я до бібліотеки ходила, і російські книги можна було прочитати лише в спеціальному клубі. А так треба було читати та розмовляти лише українською мовою.

Заходили в магазин і говорили, а ви чому не розмовляєте? Ви чому замовлення робите російською мовою? Розмовляйте українською! І це все було в ультимативній формі. Не пропонувалося, а саме був ультиматум.

Раніше наші школи мали російські класи. Хто хотів віддавали дітей до російського класу, хто хотів — в український клас. З 14-го року по 22-й рік всі російські класи були прибрані. 

Вулиці перейменували. Якщо там була якась вулиця Гвардійська або Первомайська, то всі ці вулиці перейменували незрозуміло на кого. Люди раділи, якщо жили, припустимо, на Липовій чи Яблуневій, що наші вулиці не перейменують “незрозуміло на якого героя”, — резюмувала зрадниця з Часів Яру.

Зазначимо, що подібними інтерв’ю російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ та українську владу. Раніше ми розповідали історію евакуації родини з Бахмута, що публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута і прифронтових територій дітей з батьками.

Читайте також:

• Як виглядає прифронтовий Часів Яр у лютому
• Плакала від радості: мешканка Бахмута отримала російський паспорт
• Як у пеклі війни живуть мешканці Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Частина українських працівників має перевести свої паперові трудові книжки в електронний формат до 10 червня 2026 року. Вимога насамперед стосується громадян, які розпочали трудову діяльність до 1 січня 2004 року.

Детальніше про те, кому треба пройти процедуру оцифрування трудових книжок та що буде у разі запізнення — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оцифрування трудових книжок до 10 червня

Завантажити скан-копії паперового документа на вебпортал Пенсійного фонду України може як сам працівник, так і його роботодавець. Щоб перевірити стан оцифрування, необхідно авторизуватися в особистому кабінеті на сайті ПФУ та виконати наступні кроки:

• обрати в меню розділ “Електронна трудова книжка”;
• відкрити вкладку “Скан-копії трудової книжки” для перевірки факту завантаження документів;
• перейти до вкладки “Відцифрована ЕТК”, щоб побачити вже готові результати обробки.

Як підтвердити стаж у разі втрати документів через війну

Якщо паперова трудова книжка була втрачена внаслідок бойових дій, для підтвердження страхового стажу можна використати інші офіційні документи:

• трудові договори;
• відомості про нарахування заробітної плати;
• довідки з місця роботи;
• виписки з наказів.

У ситуаціях, коли підприємство перебувало в окупації або в зоні бойових дій і всі архіви повністю знищено, стаж підтверджується показами щонайменше двох свідків. Свідки зобов’язані надати власні документи, які доводять факт спільної праці в цій організації в один і той самий період.

Наслідки пропуску дедлайну

Якщо працівник або роботодавець не встигнуть завантажити документи до 10 червня 2026 року, жодних санкцій або втрати даних не передбачено. Пенсійний фонд України продовжуватиме приймати скан-копії трудових книжок та документи для підтвердження стажу й після завершення цього терміну.

Читайте також:

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціальний захист військовослужбовців є пріоритетним напрямом державної політики в умовах воєнного стану. Система фінансового забезпечення складається не з однієї загальної суми, а поділяється на базове грошове забезпечення та додаткові бойові винагороди, які нараховуються за різними правилами.

Детальніше про те, в чому різниця між бойовими виплатами для військових та грошовим забезпеченням — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошове забезпечення: база та премії

Грошове забезпечення — це основа фінансової підтримки, яка виконує роль щомісячної заробітної плати військового. У 2026 році мінімальний рівень цієї бази становить 20 130 гривень. Ця сума є сталою і не залежить від участі в бойових діях.

До постійних складових грошового забезпечення входять:

• посадовий оклад;
• оклад за військовим званням;
• надбавка за вислугу років.

Крім того, військові отримують змінні складові: надбавки за особливості проходження служби (до 100% посадового окладу), доплати за роботу з державною таємницею, наукові ступені, а також премії. Важливо, що щомісячна премія не може бути меншою за 10% посадового окладу. Грошове забезпечення виплачується одним платежем за попередній місяць, без поділу на аванс і залишок.

Бойові та додаткові винагороди для військових

Додаткові винагороди, так звані “бойові”, стимулюють військових залежно від місця виконання завдань та ступеня ризику для життя. Вони не є частиною постійного грошового забезпечення і мають тимчасовий характер.

Система стимулювання передбачає такі суми:

• 100 000 гривень — за безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення. Виплата зберігається на період стаціонарного лікування після поранення, а також у разі перебування в полоні чи інтернуванні;
• 70 000 гривень — накопичувальна одноразова виплата за кожні сумарні 30 днів виконання бойових завдань на першій лінії або в тилу ворога;
• 50 000 гривень — для осіб, які виконують завдання у штабах угруповань військ на передовій;
• 30 000 гривень — за виконання спеціальних завдань поза зоною зіткнення (розмінування, ППО критичних об’єктів тощо).

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 7 травня 2026 року, ці винагороди мають разовий характер, тому на них не нараховується компенсація за порушення строків виплати.

Одноразова грошова допомога при звільненні

При звільненні зі служби за станом здоров’я на підставі висновку ВЛК військовим виплачується одноразова грошова допомога (ОГД). Правила її нарахування відрізняються залежно від виду служби.

Для кадрових військових та контрактників ОГД розраховується як 50% місячного грошового забезпечення за кожен рік служби. Мобілізовані отримують 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний місяць, але не менше 25% загального місячного забезпечення.

Під час воєнного стану діє пільгове обчислення вислуги років: один місяць участі в бойових діях зараховується як три місяці служби. Це суттєво збільшує суму ОГД.

До розрахункової бази ОГД входять оклади за посадою та званням, надбавка за вислугу років і премії. Проте додаткові винагороди (30, 50, 70 або 100 тисяч гривень) до цієї бази не включаються.

Виплати при пораненні та інвалідності

Якщо внаслідок служби військовий втрачає працездатність, йому призначається виплата, прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року:

• за I групу інвалідності (захист Батьківщини) — 400 прожиткових мінімумів;
• за II групу — 300 прожиткових мінімумів;
• за III групу — 250 прожиткових мінімумів.

У разі часткової втрати працездатності виплачується до 70 прожиткових мінімумів залежно від відсотка, встановленого МСЕК.

Додаткові обов’язкові виплати при звільненні

У день виключення зі списків частини військовому також зобов’язані виплатити:

• грошове забезпечення за поточний місяць; . компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток (включаючи 14 днів для УБД);
• грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Якщо військовий звільняється за станом здоров’я, має понад 10 років вислуги, але не має права на пенсію за вислугу років, йому протягом року після звільнення виплачуватимуть щомісячну допомогу в розмірі окладу за військовим званням.

Читайте також:

Вступ до військових вишів у 2026 році: умови зарахування та забезпечення курсантів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!