Пропагандисти рф відкрили серію публікацій з мешканцями Часів Яру, які чекали в місті російських “визволителів”. У першому відеоінтерв’ю “ждунка” згадує про події 10-річної давності в Часів Ярі. Жителька українського міста розповідає, як тут голосували на референдумі, про “безчинства ЗСУ”, алкоголізм, наркоманію та про ставлення мешканців  до “перейменування вулиць іменами вигаданих Героїв України”.

Відео оприлюднив відомий пропагандистський Telegram-канал “Два майора”.

Що розповідають “ждуни” з Часів Яру

Редакція Бахмут IN.UA наводить цитати зрадниці з інтерв’ю для російських пропагандистів. Зазначимо, що окупанти приховали її обличчя.

Жінка впевнена, що мешканці міста цілком законно вирішили стати частиною росії. За її словами, самопроголошена “донецька народна республіка” та окупаційна влада сприяла розквіту Часів Яру.

“11 травня 2014 року маленьке місто Часів Яр на референдумі практично все проголосувало за те, щоб приєднатися до росії. І після цього в нас була влада саме “днр”. Коли ми жили за цієї влади, у нас не було жодних проблем ні з алкоголіками, ні з наркоманами. З цим було покінчено. Хлопці настільки в місті перевіряли всіх людей, які ввечері ходять, які порушують громадський порядок. Так було все добре, просто, зрозуміло”, — згадує донеччанка.

Вона розповідає, що тільки-но ЗСУ звільнили Часів Яр місто “знову почало занепадати”.

За її словами, така поведінка ЗСУ вже навіть нікого не дивувала. Водночас зрадниця каже, що військові заходили в будинки, куди хотіли та брали те, що їм подобалося.

“Біля Червоного кіоску українські військові споювали молодь, якій навіть не було, напевно, ще й 16 років. Не говорячи вже про те, що вони їх “пригощали наркотиками”. Це було звичною справою. Українські військові ображали, принижували населення та обзивали нас сепаратистами.

Після того, як сталося кілька інцидентів, українській армії заборонили ходити зі зброєю. Один із інцидентів був, коли дівчинка Оксана вихопила гранату та підірвала її в машині. Себе поранила і тих хлопців, військових українців, які її затягли до цієї машини. Пройшов якийсь час і начебто трошки все вляглося. Але військові із міста не пішли”, — розповідає жінка.

Свавілля на блокпостах

Після цього ЗСУ продовжували чергувати на блокпостах. Один таки блокпост стояв між Бахмутом та Часів Яром, на горі. За словами зрадниці, військові часто спілкувалися “незрозумілою для неї мовою”.

“Важко було виїхати з одного містечка до іншого, доводилося стояти по 2-3 години. Іноді взимку вони просто спеціально не пропускали. Стоять, відвертаються, “по-своєму щось говорять”, але машини не пропускають. Ти стоїш на горі, машина працює, боїшся гальмо відпустити, щоб позаду авто не вдарити. Для українських військових це була розвага: раптом якась машина вдарить когось. Тому розважалися за рахунок мешканців дуже.

Були такі випадки, коли люди автобусом їдуть з Артемівська (ред. так “ждунка” називає Бахмут) до Часів Яру, на блокпосту військовим щось не сподобалося, і вони висаджують усіх. Цивільне населення, зима, 15 градусів морозу, а ви йдете пішки 11 кілометрів до Часів Яру. Тому що вони хочуть перевірити автобус, який щодня кілька разів їздить туди-сюди”, — додає на умовах анонімності жінка.

“Заборона всього російського”

“Ждуни” з Часів Яру заявляють, що Україна забороняли в місті російську мову, книги та класи. Зрадники також скаржаться, що вулиці їхнього міста називали іменами “незрозумілих героїв”.

“Дуже чекали, коли росія таки прийде і “забере нас додому”. Коли ми нарешті зможемо говорити російською мовою, коли ми зможемо читати не українські, а російські книги. Бібліотеки заборонили всі російські книги, все абсолютно. От я до бібліотеки ходила, і російські книги можна було прочитати лише в спеціальному клубі. А так треба було читати та розмовляти лише українською мовою.

Заходили в магазин і говорили, а ви чому не розмовляєте? Ви чому замовлення робите російською мовою? Розмовляйте українською! І це все було в ультимативній формі. Не пропонувалося, а саме був ультиматум.

Раніше наші школи мали російські класи. Хто хотів віддавали дітей до російського класу, хто хотів — в український клас. З 14-го року по 22-й рік всі російські класи були прибрані. 

Вулиці перейменували. Якщо там була якась вулиця Гвардійська або Первомайська, то всі ці вулиці перейменували незрозуміло на кого. Люди раділи, якщо жили, припустимо, на Липовій чи Яблуневій, що наші вулиці не перейменують “незрозуміло на якого героя”, — резюмувала зрадниця з Часів Яру.

Зазначимо, що подібними інтерв’ю російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ та українську владу. Раніше ми розповідали історію евакуації родини з Бахмута, що публічно дискредитує спецпідрозділ “Білі Янголи”, який ризикуючи власним життям вивозив з Бахмута і прифронтових територій дітей з батьками.

Читайте також:

• Як виглядає прифронтовий Часів Яр у лютому
• Плакала від радості: мешканка Бахмута отримала російський паспорт
• Як у пеклі війни живуть мешканці Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!