Бахмутські медики продовжують свою справу в Києві. Тут, у Дарницькому районі по вул. Здолбунівська, 3Б, працює релокована амбулаторія з Бахмута.

Як медики налагодили роботу в Києві дивіться у відеорепортажі Бахмут IN.UA.

Амбулаторія з Бахмута в Києві: як працює

Амбулаторія Центру первинної медичної допомоги Бахмута запрацювала в Києві у квітні 2023 року. На сьогодні тут працює три кабінети — педіатричний, кабінет для дорослого населення і маніпуляційний кабінет, де проводять вакцинацію. Більшість обладнання медики залишили в Бахмуті, проте дещо все ж вдалося вивезти.

Сьогодні в амбулаторії працюють двоє сімейних лікарів, двоє терапевтів і четверо педіатрів.

“У Бахмуті в нас було заключено близько 76 тисяч декларацій, а зараз наближаємося до 15 тияч декларацій по Києву. Деколи в нас є така категорія людей, які приходять не просто за медичною допомогою, а ще й для розмови. І за сотні кілометрів від дому, коли приходять знайомі обличчя, ти радий бачити цих людей, з якими нас зв’язувало місто. Хтось приходить просто порадіти, що живі залишилися, що виїхали звідти. Та найчастіше бахмутяни приходять до нас із посмішкою. Зрозуміло, що всі сумують за домом, а тут хоча б споріднені душі побачив і вже добре”, — каже сімейний лікар Сергій Старусєв.

Детальніше про роботу бахмутської амбулаторії та їхні плани на майбутнє дізнавайтесь у нашому репортажі за посиланням.

Читайте також:

• “Виїжджав з батьком та 30-кілограмовою собакою”: лікар з Бахмута Сергій Старусєв розповів про роботу під обстрілами та нове життя в Києві
• Донецьк, Бахмут, СІЗО: бахмутянин Андрій Лоза розповів про життя та свою громадську діяльність (відеорепортаж)
• “Моя особиста сімейна фортеця”: бахмутянка, яка захищала Бахмут про рідне місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Електронний підпис (ЕЦП) — це електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. Ця технологія дозволяє підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами та навіть реєструватися на державних порталах. А отримати її можна в декілька кліків, використовуючи платформу Приват24.

Детальніше про те, як оформити електронний підпис в Приват24, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Електронний підпис 2025

Електронний підпис (ЕЦП) — це електронні дані, які забезпечують цілісність документів та ідентифікують особу. Електронний підпис може зберігатися у вигляді MobileID, підпису на ID-картці чи на “токені”, захищеному носії інформації.

Електрону варіацію підпису можна використовувати для:

• підписання електронних документів;
• отримання доступу до певних електронних ресурсів;
• реєструватися та взаємодіяти з різними опціями на державних порталах.

Як згенерувати електронний підпис в Приват24

Клієнти ПриватБанку можуть отримати ЕЦП онлайн за допомогою особистого кабінету в застосунку Приват24.

Для того, щоб отримати підпис SmartID в мобільному застосунку, потрібно:

• авторизуватися в Приват24. Для цього перейдіть на офіційний сайт ПриватБанку. У верхньому правому куті треба натиснути на кнопку Приват24 та ввести свої дані для входу, після чого варто підтвердити операцію за допомогою SMS-коду або телефонного дзвінка;
• натиснути на розділ “Сервіси” та обрати “Бізнес”;
• знайти та натиснути на пункт Електронний цифровий підпис для фізичних осіб”;
• перевірити дані та ввести пароль для SmartID, після чого генерувати;
• підтвердити операцію за допомогою дзвінка, пуш-повідомлення в Приват24 або СМС.

Вже готовий підпис можна завантажити для збереження на власний електронний девайс.

Варто зазначити, що для коректного створення та використання ЕЦП може знадобитися встановлення спеціального розширення для браузера або додаткового програмного забезпечення.

Читайте також:

• Вибити маніпуляції за межі інфополя: ГО “Інтерньюз-Україна” запустила соціальну кампанію “ДезАут”
• Як підписати петицію через Дію: детальний гід
• Як відновити втрачені документи: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аскольд – одна з найзагадковіших постатей ранньої історії Київської Русі. Саме він, за літописами, зробив Київ центром держави та першим серед правителів Русі прийняв християнство. Його правління, походи на Візантію та трагічна загибель від рук Олега стали ключовими подіями в подальшому становленні Русі, як однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи.

Детальніше про постать Аскольда та його роль в історії України — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Київський князь Аскольд: біографія

Аскольд або, як зазначали в Ніконовському літописі, Осколд — київський князь, який жив у IX столітті.

Походження імені князя досі викликає запитання. Поширена версія виводить його з давньої ісландської. Haskuldr або Höskuldr, що пояснюється нібито його скандинавським походженням. За іншою версією — ім’я має місцеве, слов’янське коріння та пов’язується зі словом “Сколотити”.

Достеменно невідомо, як та коли народився Аскольд. Утім, існує безліч версій походження. Наприклад, польський хроніст XV століття Ян Длугош вважав, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої князем Києм. Аналогічної думки дотримувався відомий український історик Михайло Грушевський.

Інша версія походження князя Аскольда базується на норманській теорії походження Русі. За нею, київський князь Аскольд міг бути Аслейком — сином шведського конунга Бйорна Залізнобокого та онуком легендарного вікінга Раґнара Лодброка.

В “Повісті временних літ” оповідається що Аскольд з Діром до княжіння в Києві були боярами Рюрика.

“І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: “Чий се город?” А вони, сказали: “Було троє братів, Кий, Щек і Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам“, — зазначається в “Повісті временних літ”.

Царствування та похід на Царгорода

Наразі невідомим залишається й те, як почалося правління Аскольда в Києві. Утім, відомо, що в 860 році він очолив перший задокументований похід Русі на Царгород або Константинополь — столицю Візантії.

На світанку 18 червня 360 руських ладей з 8 тисячами вояків на борту несподівано з’явилися у Босфорській протоці й взяли Константинополь в облогу. Незабаром наспіла й піхота. Патріарх Фотій I емоційно передав почуття й страх обложених при появі небаченого раніше грізного ворога: “Народ від країни північної…, і племена піднялись від країв землі, тримаючи лук і спис; вони жорстокі й немилосердні, голос їх шумить, мов море”.

Облога Константинополя тривала цілий тиждень. За цей час, як згадували деякі візантійські історики, місто ледве не було захоплене силою. Утім, все завершилось мирною угодою, одним з пунктом якого було хрещення Аскольда та його дружини.

Никонівський літопис каже про хрещення при Аскольді, що русичі начебто і збирались хреститись, але згодились на це лише тільки після того, як впевнилися у божественній силі нової віри — вони кинули Євангеліє у вогонь, а воно не згоріло. Цю ж версію підтверджує й свідок — тогочасний патріарх Святий Фотій Великий, який свідчить, що руси, настрашені чудом Божої Матері, відмовились від язичництва, і визнавши істинність віри Христової, виявили бажання охреститися. Окрім цього, згідно зі свідченнями Св. Фотія, цісар Михаїл III вирядив до Києва єпископа та священник, і на Русі навіть було засновано окрему єпархію (митрополію).

Похід руських дружин на Константинополь у 860 році став важливою віхою Русі. Як писав константинопольський патріарх Фотій, відбулося “Відкриття Русі”. Саме з цієї події у візантійських та інших закордонних хроніках починається офіційний відлік історії Київської Русі. “Повість временних літ” зазначає, що з цього часу “почався прозивати Руська земля” або “Русь”.

Смерть Аскольда

Аскольд розпрощався з життям при загадкових обставинах — на нього напав новгородський воєвода Олег під час мирних переговорів. Владу в Києві одразу же захопили представники династії Рюриковичі.

Місце вбивства й поховання Аскольда з часом дістало збережену й донині назву – Аскольдова могила. З давніх часів на місці Аскольдової могили існувала церква Святого Миколи. Пізніше там було побудовано жіночий монастир, а у XII ст. – чоловічий. У 1809 році на Аскольдовій могилі звели невелику кам’яну церкву. З 1866 році до Аскольдової могили щорічно 15 липня Церквою здійснювався хресний хід від Миколаївського чоловічого монастиря.

З липня в 1937 році територію Аскольдової могили передали під парковий павільйон. У 1998 році церкву Святого Миколи відбудували, і тепер вона належить греко-католицькій церкві. Там же знаходиться невелика паркова зона за адресою: місто Київ, вулиця Паркова Дорога, 1 (станція метро Арсенальна).

Читайте також:

• Історичні перемоги українців: як Святослав переміг візантійців з вдвічі меншим військом?
• Історичні перемоги українців: як Ярослав Мудрий провчив половців
• Історичні перемоги українців: як збудували місто Переяслав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!