Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Кременчук Полтавської області.

Редакція звернулася за інформацією до Кременчуцької міської ради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у цій громаді.

Кременчук, житло для ВПО, вільні місця

Місця тимчасового проживання переселенців є у двох гуртожитках:

• гуртожиток №4 Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського (вулиця Єднання України, 7);
• гуртожиток ПрАТ “АвтоКрА3” (вулиця Єднання України, 9).

Поселення в гуртожитки відбувається за рішенням засідання комісії. У наданих кімнатах переселенці можуть проживати до закінчення воєнного стану. Головна умова для проживання — оплата комунальних послуг.

Вільними наразі є вісім кімнат. Якщо ви бажаєте туди поселитися, телефонуйте за номером: +380 (93) 527 1427 (Людмила Шаповал).

Кременчук, допомога ВПО

На території Кременчуцької громади працюють центри, благодійні фонди, громадські організації, хаби та благодійні організації, які надають допомогу переселенцям. Серед них:

• центр “ЯМаріуполь”, де надають соціальну, медичну, психологічну, юридичну та гуманітарну допомогу. Адреса: вулиця Небесної Сотні, 30а, телефон: +380 (50) 957 1446 (Ірина Бондаренко);
• навчальний хаб проєкту “Місце надії України”, де надають психологічну і соціальну підтримку жінкам, які постраждали від війни. Адреса: вулиця Університетська, 22в (11 поверх), телефон: +380 (67) 959 4711 (Світлана Іщенко);
• громадська організація “Важлива”, проєкт “Сила жити: психологічна підтримка, відновлення, стійкість”. Фахівці допомагають покращити психоемоційний стан жінок, які постраждали від війни. Адреса: вулиця Університетська, 1, офіс 12, телефон: +380 (99) 250 4878 (Марина Дячук);
• громадська організація “Лідерка”, де допомагають розвивати жіноче лідерство, проводять консультації психолога, юриста, кейс-менеджера та лекції лікарів щодо профілактики хвороб. Адреса: вулиця Університетська, 1, телефони: +380 (50) 230 6789, +380 (67) 798 0502;
• гуманітарний центр “Проліска”, де надають психологічну і гуманітарну допомогу, соціальний супровід, допомогу в отриманні документів. Адреса: проспект Свободи, 78А, телефони: +380 (96) 515 2772, +380 (99) 515 2772;
• благодійний фонд “Право на захист”, де надають юридичну, психологічну, грошову і соціальну допомогу. Адреса: вулиця Івана Мазепи, 56.

Працевлаштування ВПО у Кременчуці

Окремої програми щодо працевлаштування переселенців у Кременчуцькій громаді немає. Але робота з цього напрямку ведеться у Кременчуцькій філії Полтавського обласного центру зайнятості. Тут ведуть облік працевлаштування людей, а також щотижня проводять профінформаційні семінари для ВПО. На цих заходах людей інформують щодо тимчасової зайнятості, ваучерів на навчання, отримання мікрогрантів, кредитування бізнесу тощо.

Окрім цього, для переселенців проводять презентації послуг з професійного навчання. Безробітні ВПО, які хочуть отримати іншу професію, можуть опанувати її, пройшовши відповідні курси.

Читайте також:

• Підримка ВПО на Полтавщині: як допомагають переселенцям у Коломацькій громаді
• Безоплатні ліки та житло для ВПО: де можна отримати в Ужгороді
• Допомога для переселенців у Черкасах: яке житло надають та як підтримують дітей-ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.

Про це повідомляє УСЗН Бахмутської міськради.

Як подати документи на допомогу

Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:

• люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
• люди з інвалідністю;
• сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні родини;
• сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
• сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.

Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
• копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
• копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
• реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.

Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].

Куди звертатися за консультацією

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Зимова допомога для бахмутян: які виплати можна отримати під час опалювального сезону 2026-2027

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.

Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку

У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.

У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.

Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.

В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.

За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.

Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.

Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.

“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.

Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку

Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.

Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.

На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.

Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.

Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.

Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.

Читайте також:

Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!