У Донецькій області продовжують працювати комунальники, попри складну безпекову ситуацію. Комунальні підприємства продовжують надавати людям світло, газ, тепло і воду, а також залучені до оборонних заходів.

Чи готові комунальні підприємства до евакуації в разі погіршення ситуації, під час брифінгу розповів голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Як працюють комунальні підприємства Донеччини під час війни

У Донецькій області продовжують працювати комунальні підприємства. Вони залишаються на місцях допоки дозволяє безпекова ситуація. Під час війни комунальники виконують і свої звичні робочі обов’язки, і додаткові задачі. Зокрема, займаються будівництвом фортифікаційних споруд і похованнями загиблих.

“Всі комунальні підприємства працюють для того, щоб у повному обсязі забезпечити наших людей тепло-, електро-, газо-, водопостачанням, допомогти по всім напрямкам. Підрозділи комунальних служб, які знаходяться на місцях, також займаються похованнями людей, які загинули. Люди гинуть майже кожного дня і це дуже важко. Підрозділи комунальних служб також працюють на оборонних фортифікаційних спорудах. Комунальні підприємства, більше 50% в області, будують фортифікаційні споруди. Після свого робочого дня вони беруть лопати і йдуть на оборону нашої області. Я їм дякую, що вони, з однієї сторони, не виїхали, а з іншої сторони, люди ризикують власним життям і роблять все, щоб не дати ворогу просунутися”, — зазначає Вадим Філашкін.

При цьому в області вже відпрацьований алгоритм евакуації комунальних підприємств. Якщо ситуація загострюватиметься, комунальників евакуюють для збереження їхнього здоров’я і життя.

“Всі комунальні підприємства готові до евакуації. Алгоритм дій є, він відпрацьований, але я сподіваюся, що до цього не дійде”, — зауважив Вадим Філашкін.

Читайте також:

• Ситуація в Покровську: скільки лишилося жителів і як близько до міста підійшли росіяни
• У Костянтинівці розгорнули Пункти незламності
• “Доїзд до міста важкий, але допомогу надаємо”: Сергій Чаус про ситуацію в Часовому Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!