Переселенці/ки зі статусом внутрішньо переміщеної особи (ВПО), які проживають в Ірпені, зможуть зареєструватися на отримання грошової допомоги від УВКБ ООН. Загальна сума на кожного члена родини становить 10 800 грн.
Про це повідомили представники благодійного фонду “Право на захист”.
Як отримати допомогу від ООН в Ірпені
Реєстрація на отримання грошової допомоги проходитиме 3 та 4 грудня 2024 року в місті Ірпінь. Години прийому з 10:00 до 16:00 за адресою вулиця Дем’яна Попова, 26.
Зазначається, що для реєстрації потрібно заповнити електронну форму, яку відкриють 27 листопада о 13:00 за посиланням.
Які умови отримання допомоги
Для отримання грошової допомоги необхідно відповідати умовам участі в програмі:
не отримувати грошову допомогу від УВКБ ООН у 2022 або 2023 році;
мати дохід, який менше ніж 5400 гривень на особу;
бути переселенцем зі статусом ВПО або людиною, яка через воєнні дії була вимушена залишити свою домівку, але повернулася до постійного місця проживання.
Обов’язково також мати одну або декілька з перерахованих критеріїв вразливості:
родина, яка має лише одного з батьків (або батько, або мати) з одним або кількома дітьми віком до 18 років або з особами похилого віку (55 років і старше);
родина, яку очолює одна самотня/ кілька самотніх осіб похилого віку (55 років і старше) або особа похилого віку з однією дитиною чи кількома дітьми віком до 18 років;
родина з однією або декількома особами з особливими потребами. А саме ті, що мають інвалідність, хронічні захворювання, серйозний медичний стан. Перелік не обмежується тільки цими критеріями особливих потреб;
прийомні сім’ї, які опікуються дітьми без супроводу та дітьми, розлученими з батьками (потрібне документальне підтвердження).
Які документи потрібні
Для отримання грошової допомоги від УВКБ ООН потрібно надати при реєстрації наступні документи:
ПІБ згідно ідентифікаційного документа;
номер телефону;
ідентифікаційний код платника податків;
свідоцтво про народження дітей;
довідка ВПО (за наявності);
номер банківської картки.
При подачі документів мають бути присутні всі члени родини.
Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.
Що таке інформаційна війна
Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.
Фото не такі, як про них розповідають
Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.
До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?
Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.
Скриншот / Ден Леві
У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.
Скриншот / андрєй троіцкій
У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.
Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.
Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.
Як перевірити фотографію
Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету.
Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей.
Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.
У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.
Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:
Скриншот / андрій троіцкій
До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.
Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.
Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.
Повернення списаних боєприпасів ЗСУ
16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах.
Цього ж дня низкапропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах.
У своїх новинах деякіросійські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:
“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”
Зокрема, йдеться про:
артилерійські постріли;
боєприпаси до стрілецької зброї;
комплектуючі елементи;
підривники тощо.
Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.
Російська армія окупувала Авдіївку в лютому 2024 року. З того часу місто перебуває під контролем росіян. Попри обіцянки відновити зруйновану військами рф інфраструктуру — місто […]
Благодійна організація “Карітас Україна” у Полтаві розпочала нову реєстрацію для ВПО для надання їм фінансової допомоги на оренду житла терміном на 6 місяців. Скористатися можливістю […]
Громадська організація “Навчай для України” проводить безоплатне онлайн-навчання для школярів 5-11 класів. Мета цих занять — допомогти дітям покращити знання зі шкільних предметів. Пройти навчання […]
У Маріуполі під час опалювального сезону окупаційна влада почала відключати комунальні послуги в багатоповерхівках, де живуть люди. Це робиться для того, щоб визнати будинки аварійними […]
Представники проєкту “Єднання заради дії” у партнерстві з БФ “ССС” реалізовує проєкт від IREX, в межах якого ВПО надається безплатна юридична допомога. Серед питань: відновлення […]
