ВПО, які мають у власному користуванні житло в межах проєкту “Прихисток”, можуть оформити субсидію на оренду житла. Утім, власникові квартири чи будинку доведеться відмовитися від участі в програмі “Прихисток”.

Детальніше про те, як долучитись до програми “Субсидія на оренду для ВПО”, якщо власник житла отримує кошти за програмою “Прихисток”, дізнавайтесь в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як долучитись до програми “Субсидія на оренду для ВПО”

Проєкт “Прихисток” — це державна програма, в межах якої власники житла можуть надавати його в користування ВПО на безплатній основі, отримуючи за це певну компенсацію.

При цьому в Україні з’явилася нова програма для ВПО, в межах якої надається субсидія на оренду. Вона є альтернативним видом підтримки від держави, котра не може працювати з іншими аналогічними ініціативами. Це означає, що родинам потрібно буде обирати те, що саме вони отримуватимуть: виплати ВПО, субсидію чи компенсацію в межах програми “Прихисток”.

Як перейти від програми “Прихисток” на субсидію

Щоб стати учасником програми субсидіювання оренди житла, власнику житла необхідно:

• повідомити Пенсійний фонд України (ПФУ) про припинення розміщення внутрішньо переміщених осіб за програмою “Прихисток”;
• підписати типовий договір оренди з ВПО;
• звернутися разом з ВПО до сервісних центрів ПФУ чи ЦНАП із заявою та договором.

Заяву на призначення субсидії розглядатимуть представники ПФУ. Її назначають з місяця призначення субсидії. При цьому:

• ВПО отримуватиме щомісячну виплату на власний картковий рахунок — компенсацію на оренду житла;
• власник житла отримуватиме щоквартальну виплату на власний картковий рахунок — компенсацію на оплату податків.

Читайте також:

• “Карітас” розпочав новий проєкт житлової підтримки: що він передбачає
• Субсидія на оренду житла для ВПО: нюанси пільгової допомоги
• Безплатні соціально-психологічні послуги для ВПО у родинному просторі в Києві: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня під ударом українських захисників були місце пуску БПЛА і пункт управління. Ураження були в районі Донецька та Великої Новосілки.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Ураження росіян на Донеччині

Бійці Сил оборони завдали удару по російських окупантах на Донеччині. 7 вересня і в ніч на 8 вересня захисники атакували кілька локацій окупантів.

У районі Донецька уразили місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА. А в районі Великої Новосілки вдарили по пункту управління окупантів.

Втрати противника та ступінь завданих збитків уточнюється.

Читайте також:

• ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади
• Росіяни ймовірно проклали нові антидронові сітки на дорогах у Бахмуті
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На території Донецької області триває активна фаза евакуації цивільного населення. Через інтенсивні та постійні обстріли з боку російської армії жителі прифронтових міст масово звертаються по допомогу до волонтерів.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, кількість охочих виїхати з Краматорська та Слов’янська стрімко зросла. Якщо раніше такі звернення надходили рідко, то зараз заявки приймають щодня, а їхня кількість сягає десяти і більше.

“Охочих дуже багато зараз. Краматорськ, Слов’янськ евакуюється, дзвонять“, — каже волонтер.

Основною причиною активного вивезення є масовані удари. Російська армія застосовує проти міст весь спектр озброєння, включно з керованими авіабомбами, ракетодронами та звичайними безпілотниками.

Ускладнена евакуація з Дружківки

Ситуація у Дружківці є критичною, оскільки місто фактично перебуває в зоні умовно неможливої евакуації. Через відсутність стабільного зв’язку зв’язатися з місцевими жителями напряму неможливо — комунікація підтримується через їхніх родичів або після самостійного виходу людей на точки зі зв’язком.

“Зв’язатися з людьми неможливо, це тільки через родичів, або якось там мати надію, що люди зможуть знайти точку, де є зв’язок, щоб вони сказали, де вони і коли вони готові“, — розповідає волонтер

Самі місії вимагають максимального контролю повітряного простору та координації з військовими і поліцією. Жителям доводиться самостійно добиратися пішки до безпечніших локацій на відстані від двох до п’яти кілометрів, де евакуаційні екіпажі мають змогу їх забрати.

Проблеми з поверненням та специфіка евакуйованих

Основну частину тих, хто виїжджає, становлять люди старшого віку та особи з інвалідністю. Водночас спостерігається тенденція виїзду сімей із дітьми, проте існують випадки, коли люди повертаються назад у небезпечні громади.

“Бувають такі випадки, що люди нехтують не тільки собою, але й безпекою дітей… Для мене це нонсенс взагалі, особливо коли це родини з дітьми“, — каже Богдан Зуяков.

Попри роз’яснювальні бесіди та допомогу з пошуком житла, такі випадки все ж фіксуються.

Логістичні труднощі

Процес евакуації супроводжується численними організаційними та технічними перешкодами. Головними проблемами залишаються нестача пального та складність ремонту автомобілів.

“Дрони, паливо — це проблема, яка не вирішується. Завжди є проблема з паливом. І з ремонтом автомобілів також постійна проблема, тому що ремонтувати їх ніде і дуже дорого“, — пояснює Богдан Зуяков.

Додаткову кризу створюють удари по логістиці:

“Росіяни б’ють машини пошти, і ти можеш чекати і тиждень, адже необхідна деталь може не доїхати фізично до сервісу“, — зауважив Богдан Зуяков.

Підсумовуючи складність роботи, волонтер наголошує: “Сам процес, забрати людину з дому і відвезти до більш безпечного місця — це легко, а підготовка до цього — це дуже складний процес”.

Читайте також:

У Краматорську припинили виплачувати компенсації за пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!